Раптом хто ще не знає

​​На сайті Видавництва Анетти Антоненко дуже дивна акція - ВСІ електронні книжки (а їх 127 штук) по 1 гривні.
Не знаю, хто після цього купуватиме паперові, але налітай: https://anetta-publishers.com/promo/83

Сьогодні вже двічі відбувається ситуація: я отримую пропозицію роботи, яку мені не хочеться робити, прошу збільшити оплату чи термін, і на це одразу погоджуються, попри мої очікування.
Що наводить на шокуючу в своїй простоті думку: а може, варто завжди так робити?
Втім, ще рік тому я працював над перекладом курсу з переговорів, де казали, що багато людей заробляли б значно більше, якби не боялися просити більше.

Спрацювало! Ставку подвоїли 👀
(заради справедливості, вона не мінялась років так із п'ять, та все ж)

For sheer primitive rage, commend me to a thoroughgoing humanitarian when you get him well roused. (Agatha Christie, The Murder at the Vicarage)
Якщо хочете побачити оскаженілого прескриптивіста, візьміть редактора й дайте йому юридичний текст, де всі "acting as" перекладено "в якості" (я, неопубліковане)

Нещодавно на завдання одного ютубера згадував цікаві історії зі свого життя, і пригадав, як на п'ятому курсі університету в мене була дисципліна "Охорона праці в галузі, і це було найбезглуздіше з усього, що зі мною сталося в університеті. Полягало воно в тому, що занудна тітонька зачитувала нам чи не радянських часів методичку, а потім на заліку це треба було переказувати. Але навіть із цього непотребства я виніс дві кумедні фрази. Перша — "формирование у собственника и работодателя", яка в моїй уяві перетворилася на "формирование усопственника", і я вирішив, що "усопственник" — це оригінальна назва для мерця.
А друга — "боротьба з монотонністю на виробництві", якою я потім на роботі виправдовував свої хуліганства (цей допис також написаний в рамках боротьби з монотонністю на виробництві).

Послухав сьогодні новий альбом AURORA. Несподівано з'явилася романтика, багато стрибків між стилями - авторка явно в пошуках нового звучання, від цього альбом дещо втрачає цілісність, але натомість отримує нові грані.
Ну і щодо головної музичної новини на сьогодні - кліпу "Янголе небесний". Кліп чудовий, ZWYNTAR, як завжди, невимовно прекрасні, і впізнавати знайомі обличчя було приємно. Але сюжет лишив дивний післясмак - він доволі прямолінійний і суттєво підсилює інтерпретацію пісні як антирелігійної сатири. Втім, можливо, варто сприймати його не як екранізацію пісні, а як окремий твір, на кшталт кліпів In Extremo й багатьох інших гуртів.
Anyway, ZWYNTAR - це 🖤

Бути totally obsessed вигаданою історією і водночас перейматися, що вона нецікава й погано написана — a match made in hell

На тлі чергового обговорення "тривожних валізок" у соцмережах прикинув, яка валізка потрібна, щоб туди влізли наші комп'ютери (головні робочі інструменти), четверо котів (і їжа для них), їжа на трьох людей — і як з усім цим добром проштовхуватися крізь натовп таких само власників валізок, які ломануться на виїзд...
Я краще докуплю ще 10 кг котячого корму. Він хороший і коти до нього звикли — буде сумно, якщо зникне.

Ось ти лишаєш відповідь на твіт незнайомого іноземця, а потім смикаєшся від кожного звуку сповіщення, бо якийсь бовдур з прапором Шотландії (WTF?) прийшов доводити тобі, що російська політика щодо України не є колоніалізмом 🙈
Твітер такий твітер

Коли думаю про періодизацію поколінь, мені здається, що я потрапив у якийсь generation gap 😅 До покоління X мені пізно, а до покоління Y, до якого я формально належу, важко себе віднести — мені здається, мій досвід дуже сильно відрізняється від досвіду тих, хто не застав хоча б краєчку СРСР і не дорослішав у 90-і. Втім, і в США вважають міленіалів неоднорідним поколінням і ділять на дві (Y1/Y2: older/younger millennials) чи навіть на три групи (Generation Why — born 1982-1985; Millennials (MilGens) — born 1985-1999; and iGeneration — born 1999-2002).
А наступне покоління після зумерів уже назвали "поколінням альфа".

Ніл Янґ прибрав свою музику зі Spotify на знак протесту, коли вони відмовилися закрити антивакцинаторський подкаст. Отакий-от громадянський активізм у цифрову еру.
Я поки навіть не знаю, як це коментувати, тому піду спати (:
Джерело: https://www.pastemagazine.com/music/neil-young/neil-young-pulls-catalogue-from-spotify

Суспільне Одеси робить проєкт про традиційну бессарабську їжу, і це, по-перше, цікаво, по-друге, смачно, і по-третє, на фоні рідних степових краєвидів!
https://youtu.be/2aCQWF1SIvM

Френдлі ремайндер
Генрі Джон Темпл, лорд Пальмерстон, двічі прем'єр-міністр і тричі міністр закордонних справ Великої Британії й один із провідних творців імперської політики у вікторіанську добу, сказав:

Я стверджую, що вважати ту чи іншу країну незмінним союзником чи одвічним ворогом Англії — надто обмежена політика. Ми не маємо незмінних союзників і не маємо одвічних ворогів. Наші інтереси незмінні й одвічні, і цих інтересів ми зобов'язані дотримуватися.

... а не Черчіль, як вважає наш міністр оборони. Втім, для зручності можна вважати, що будь-яке висловлювання за авторством розумного англійця є цитатою з Черчіля. Чи в крайньому випадку Оскара Вайлда 😜

Подивився на сітку ролей гри, на яку ще теоретично встигаю заявитись. Потім подивився на суму внеску. Згадав баланс на кредитці.
Ні, мабуть, найближчим часом я на ігри хіба що ігротехом або за дуже-дуже-дуже особистим запрошенням на супер-дрімроль 🤷🏻

До речі, нещодавно дописав антиутопічну новелу про світ, у якому перемогли антивакцинатори. Квір-романтика, зневага до конспірології і спроба підлаштуватися під світогляд 19-річних ("дід забув випити пігулки" чи "дід забув подорослішати" — кому як подобається 🙃)
https://arkush.net/book/1410

Пропатчився💉

Ду-у-уже цікаво!
https://ridna-mova.com/tri-knigki-syuzanni-klark-viydut-u-vidavnitstvi-ridna-mova.html

Несподівано зацікавився правилами вживання кличного відмінку і з'ясував, що з виходом правопису 2019 року вони змінилися.
Раніше було так:
У звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка має тільки загальна назва, а прізвище завжди виступає у формі називного відмінка: дру́же Макси́менко, коле́го Іваничу́к, добро́дійко Скирда́, това́ришу Гонча́р.
Це був єдиний випадок, коли не всі іменники у звертанні вживалися не в кличному відмінку. А от з 2019 року правопис уніфіковано:
У звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка набувають і загальна назва, і власне ім’я: дру́же Макси́менку; колéго Євгéне Онищукó, пáне Ковáлю;
але не без нюансів: можливі також поєднання форми кличного відмінка іменника загальної назви та форми кличного відмінка прізвища, однакової з формою називного відмінка: дру́же Макси́менко; колéго Євгéне Онищу́к, пáне Ковáль.
Також для чогось згадується правило звернення до жінок, хоча воно не відрізняється від аналогічного для чоловіків. Чому не можна було навести всі приклади в одному правилі? 🤷‍♀️

От як це працює? 🤷🏻