Лудонаративна гармонія — це вдале поєднання ігрового процесу з ігровою історією, при цьому дії гравця повинні відповідати характеру керованих ним персонажів.

Користувач на форумі розібрав лудонаративну гармонію у грі Life is Strange, розроблену в 2015 році Dontnod Entertainment.

Без суттєвих спойлерів.

👉 https://dou.ua/goto/XAJP

Грали в Life is Strange? Сподобалася гра?

Слава нації !)

не чує баба

я зробила коменти на 10 чоловік. Тому що можу

І знаєте що бісить? Що не можна один чат в два канали прив'язати

питання на арифметику і вибір дисциплін: як вибрати електіви так, щоб не писати курсову?

А плюсаніть у кого в дитинстві був уявний друг?

🟦🟦🟦🟦🟦🟦🟦🟦🟦
🟦🟦🟦🟦🟦🟦🟦🟦🟦
🟦🟦 🟦🟦
🟦🟦 🟦🟦
🟦🟦 🟦🟦
🟦🟦 🟦🟦
🟦🟦 🟦🟦
🟦🟦 🟦🟦
🟦🟦 🟦🟦
🟦🟦 🟦🟦

🟨🟨 🟨🟨
🟨🟨 🟨🟨
🟨🟨 🟨🟨
🟨🟨 🟨🟨
🟨🟨 🟨🟨
🟨🟨
🟨🟨
🟨🟨
🟨🟨
🟨🟨

🟦🟦🟦🟦🟦🟦🟦🟦🟦
🟦🟦🟦🟦🟦🟦🟦🟦🟦
🟦🟦
🟦🟦
🟦🟦
🟦🟦
🟦🟦
🟦🟦
🟦🟦
🟦🟦

🟨🟨

🟨🟨
🟨🟨
🟨🟨
🟨🟨
🟨🟨
🟨🟨
🟨🟨


🟨🟨 🟨🟨
🟨🟨 🟨🟨
🟨🟨 🟨🟨
🟨🟨 🟨🟨
🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨
🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨
🟨🟨 🟨🟨
🟨🟨 🟨🟨
🟨🟨 🟨🟨
🟨🟨 🟨🟨


🟦🟦 🟦🟦
🟦🟦 🟦🟦
🟦🟦 🟦🟦
🟦🟦 🟦🟦
🟦🟦 🟦🟦
🟦🟦
🟦🟦 🟦🟦
🟦🟦 🟦🟦
🟦🟦 🟦🟦
🟦🟦 🟦🟦

🟨🟨 🟨🟨
🟨🟨 🟨🟨
🟨🟨 🟨🟨
🟨🟨 🟨🟨
🟨🟨 🟨🟨
🟨🟨
🟨🟨
🟨🟨
🟨🟨
🟨🟨

🟦 🟦
🟦🟦 🟦🟦
🟦🟦🟦
🟦🟦 🟦🟦
🟦🟦 🟦🟦🟦
🟦🟦 🟦🟦🟦🟦
🟦🟦 🟦🟦 🟦🟦
🟦🟦 🟦🟦 🟦🟦
🟦🟦 🟦🟦 🟦🟦
🟦🟦 🟦🟦 🟦🟦
🟦🟦🟦🟦 🟦🟦
🟦🟦🟦 🟦🟦
🟦🟦 🟦🟦

🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨
🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨
🟨🟨 🟨🟨
🟨🟨 🟨🟨
🟨🟨 🟨🟨
🟨🟨 🟨🟨
🟨🟨 🟨🟨
🟨🟨 🟨🟨
🟨🟨 🟨🟨
🟨🟨 🟨🟨

🟦🟦🟦🟦🟦
🟦🟦🟦🟦🟦🟦🟦
🟦🟦 🟦🟦
🟦🟦 🟦🟦
🟦🟦 🟦🟦
🟦🟦 🟦🟦
🟦🟦 🟦🟦
🟦🟦 🟦🟦
🟦🟦🟦🟦🟦🟦🟦
🟦🟦🟦🟦🟦

Лалала лала лалалаааа ⚽

На Київщині 70-річна пенсіонерка допомогла ЗСУ знищити 100 одиниць ворожої техніки.
В окупованому Мотижині 70-річна жінка протягом двох тижнів здійснювала наводку для артилерії ЗСУ. Завдяки її героїчним діям військові зуміли знищити близько 100 одиниць ворожої техніки, пише "Новини Києва і області":
- Ми працювали з нею близько двох тижнів. Жінка наближалася до ворогів, рахувала техніку, а потім орієнтовні координати і точки давала своєму сину. Він повідомляв нам. Літня жінка знаходила "Бук", РЛС – станцію, яка глушить зв'язок.
На жаль, ворог зрозумів, хто заважає йому вбивати українців, та зрівняв хату селянки з землею, жінка загинула...
Але військові визнають, що завдяки саме її діям окупанти не змогли пройти далі населеного пункту.

Ясно блядь криси їбані, ми всі навіть знаєм хто

Експорт російської нафти зріс у квітні.

WSJ наводить такі дані:
❗️ за інфо TankerTrackers, експорт нафти з російських портів до країн ЄС, у квітні зріс у середньому до 1,6 млн барелів на день з 1.3 млн. у березні.
❗️за інфо від Kpler (інший постальник даних про перевезення), ріст з 1 млн. барелів у берзні до 1,3 мільйона на день у квітні.
Примітка: В статті також вказано, що постачання нафти відбувається за сірими схемами, коли важко відслідкувати походження сировини.

Джерело: The Wall Street Journal

З днем хуйні, яку робила Єкатєріна ІІ. Зато Одєссу аснавала, как же ето ми памятнік снісьом

Так звані ДНР та ЛНР часто називають себе "Новоросією". Про те, що таке Новоросія в контексті планів Росії у 2014 році я дізналась тільки рік чи півтора назад. Я знала, що мали утворитись численні "Х-, О-, ЗНРи". Вони мали охоплювати половину України. Але ось чого не знала, так що всі ці "республіки" мали б утворити єдину "державу" — "Новоросію", від Харкова до Одеси, карта внизу.
Якийсь час я думала, якою логікою послуговувались росіяни при об'єднанні цих областей. Кількість російськомовних? Але чому тоді така назва, Новоросія? Та і де історичні корені цього утвору?
Все уперлось тут в мою неосвіченість, яку подолав Грицак. І там все до смішного просто.
Сам рецепт: відкопати назву регіону кінця 18 сторіччя, яку зробила вєлікая імпєратріца Єкатєріна ІІ і представити його як такий, що має глибокий історичний контекст. Красивий вийшов би міф для росіян, якби їх проєкт утворився: землі Росії не можуть існувати довго поза імперії і най не повернулись до Росії, але тепер в орбіті її впливу.

Ну шо рахуєм скільки годин залишилося до розриву дип стосунків або хоча б відкликання послів

🤯 MЗС росії заявило, що уряд Ізраїлю підтримує «неонацистський режим у Києві» і продовжило доводити, що «євреї – атисеміти». Таким чином відомство ще раз підтвердило позицію лаврова, яка викликала обурення в Ізраїлі.

У заяві російського МЗС цілий абзац присвячено перерахуванню євреїв, які співпрацювали з нацистами під час Другої світової війни. Далі російські дипломати заявляють, що Зеленський «прикриває» своєю єврейською національністю «нацизм та антисемітизм» в Україні.

Крива Лаффера. Парадокс Лукаса. Праві міфи економіки.

Привабливість правих ідей в тому, що вони просувають образ економіки як набір простих “логічних” правил. Наприклад, низькі податки в цій парадигмі є ключовим стимулом для економічного зростання, що йде всупереч науковому консенсусу про роль інститутів. Пояснюють свою позицію вони просто: економічні агенти мають більше грошей, а отже й більше стимулів для інвестицій, що є складовою зростання. Вся ця конструкція будується не на емпіричних даних, а на припущеннях чи обмежених даних.

Однією з подібних «логічних конструкцій» є ідея, що капітал з багатих країн повинен перетікати до бідних в силу вищої норми прибутку. Умовно, американським корпораціям було б вигідно проводити широку інвестиційну експансію в Індії, бо норма прибутку там вища через низку факторів: дешева робоча сила, низька конкуренція, нижчі податки тощо. Втім, на практиці ми не бачили подібної міграції капіталу - навпаки, той самий китайський та індійський бізнес мігрує на Захід.

Чому так? Над цією проблематикою розмірковував нобелівський лауреат Роберт Лукас. У своїй статті він порівнював США та Індію станом на 1988 рік та дійшов висновку, що якщо передумова про перетік капіталу з багатих країн до бідних правдива, то його дослідження повинно було б показати таку залежність. Але дані говорили про її відсутність. Ця проблема увійшла в науку під назвою “парадокс Лукаса”. Після цього низка економістів провела власні дослідження, і от в одному з топ-5 економічних журналів у 2005 році була опублікована стаття з емпіричними доказами, в якій автори дійшло наступного висновку про причини хибності передумови:

Наші емпіричні дані показують, що за період 1970-2000 років інституційна якість держави є провідною змінною, яка пояснює «парадокс Лукаса».

Тобто капітал не перетікає до бідних країн, бо вирішальними факторами для ухвалення рішення про інвестиції є не податки чи “логічні ланцюжки”, а якість судової та правоохоронної систем та інших інститутів (дослідження Аджемоглу, Робінсона, Норта). Класичним є приклад азійських тигрів чи історія Сінгапуру, де Лі Куан Ю від самого початку зводив якісні інститути - до слова, висновки економістів це підкреслюють:

Наші результати показують, що політика, спрямована на зміцнення захисту прав власності, зниження рівня корупції, підвищення стабільності уряду, підвищення якості бюрократії та забезпечення правопорядку, має стояти на першому місці у списку для політиків, які прагнуть збільшити надходження капіталу до бідних країн.

Крива Лаффера. Концепція покликана показати, за якої ставки податку бюджет отримує максимальні доходи. Економіст Артур Лаффер через свою криву просував ідею зниження податків. Себто, згідно з його концепцією, якщо податкова ставка, наприклад, 60%, то бюджет умовно отримує 50 млрд, а якщо 40% - то 100 млрд. Як так? Він пояснював це тим, що податки тиснуть на економічну активність. Іноді таке справді буває (вкрай рідко), але у випадку з кривою Лаффера все складніше.

Економіст Яков Лундберг розрахував Криву Лаффера для 27 країн ОECD (найбільш розвинені країни), і що ви думаєте - лише у 3 країн з 27 зниження податку призвело до збільшення надходжень у бюджет (с. 11). Зокрема, мова йде про Австрію, Бельгію та Швецію (ставки вище оптимальних). І це з урахуванням того, що податки в Європі вважаються досить високими - 50%+, а оптімум податку по кривій 60-70%. А найголовніше, згідно з цим дослідженням, якщо виходити з ідеї Лафера, який говорив, що ціль такої політики це збільшення надходжень до державного бюджету, податки у США повинні бути підвищені. Тобто крива Лаффера для ідеї низьких податків не є аргументом - радше навіть навпаки.

Висновок. Права економічна думка, яка набирає зараз популярність в Україні, спирається на обмежені дані та постулати, давно спростовані економістами. Ба більше, вона йде врозріз із тим науковим консенсусом, який просуває Світовий банк та МВФ, а саме інституційні реформи (суди, антикорупція тощо), як основу економічного зростання.