Forwarded from 🏳️🌈 Обскурваторій 🇺🇦
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
kallima inachus
Ахаххаха
Ну тільки нулик забули домалювати на шкалі внизу
Ну тільки нулик забули домалювати на шкалі внизу
Forwarded from політ технолога ✙ ▵
Політтехнологи Партії Регіонів які виїхали в РФ уже нарізали там виборчі округи і готуються завозити гречку.
Насправді карта базується на щільності учасників окупаційних військ з боку РФ з різних регіонів. З Москви і нафтогазоносних окраїн непропорційно мало на тлі більш густих республік Кавказу, депресивних Туви, Хакасії тощо.
Насправді карта базується на щільності учасників окупаційних військ з боку РФ з різних регіонів. З Москви і нафтогазоносних окраїн непропорційно мало на тлі більш густих республік Кавказу, депресивних Туви, Хакасії тощо.
Forwarded from piece of duke
Forwarded from ✙назар уже не постить✙🍉 | #УкрТґ
Зато воду гарячу в спорткомплексі на 3 тижні вимкнули, ясно
😢1
Forwarded from Виникаючий порядок ✙ #УкрТґ
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Memes Patrol
Forwarded from Konkretyka
До чого призводить підвищення облікової ставки ЦБ?
Після виходу попереднього посту у деяких читачів виникло запитання, на що впливає облікова ставка ЦБ і чому її збільшення може сповільнити економіку. Відповіді будемо з Вами шукати в сучасному підручнику з макроекономіки Principles of Economics, пулікаціях НБУ та Банку Англії.
Замітка: Я не зачіпаю тему міжбанківського ринку, на який облікова ставка впливає швидше та взагалі першочергово - поговоримо лише про наслідки зміни облікової ставки для реальної економіки.
Спрощена відповідь: Зростання облікової ставки ЦБ (ФРС, ЄЦБ чи НБУ) збільшує ставку/«вартісь» кредиту в економіці. Відповідно, чим вища вартість кредиту, тим менше економічні агенти, а саме фірми та люди інвестують у нові проекти та споживають товарів/послуг - натомість зростають стимули більше заощаджувати (ставки по облігаціям чи депозитам зростають) або відкладати проєкти до часів, коли кредити будуть доступніші. Як наслідок, в економіці зменшується сукупний попит, а отже й пропозиція, що призводить до сповільнення економічного зростання чи навіть рецесії (але бувають винятки).
Навіщо ЦБ підвищують облікову ставку? Щоб боротися з інфляцією (цінова стабільність - ключовий мандат ЦБ) - таким чином вони пригальмовують попит на товари та послуги в економіці та, як наслідок, стимули для зростання цін (простіше кажучи, попит падає, а з ним й стимули підвищувати ціни).
Краще це описав НБУ у своєму інформаційному розділі: При зростанні ставок за кредитами бізнес менше інвестує як через збільшення очікуваних виплат за кредитом, так і через очікуване зменшення попиту на свою продукцію з боку споживачів, які скоротили споживання. Відповідно, підвищення ставок призводить до зниження споживчих та інвестиційних витрат і зростання заощаджень. Скорочення сукупного попиту на товари та послуги стримує ріст цін, і навпаки – стимулювання попиту призводить до підвищення інфляції.
Примітка: Стимулювання попиту не завжди призводить до інфляції, як показує емпіріка доковідна по Заходу чи Японії.
Щодо того, як впливає облікова ставка на вартість кредитів та інші ставки в економіці - на сайті Банку Англії знайдете цікавий інтерактивний графік. Також в ЦБ зазначають, що облікова ставка важлива для усіх, бо впливає на вартість тої ж іпотеки тощо (не забуваємо про фактори позичальника, а саме - про його «надійність» для банку).
Фіксуємо: Внаслідок зростання ставки за певний час зростає вартість запозичення. Це своєю чергою підвищує ставки за депозитами в банках, далі зростає ставка по фінансовим інструментам на кшталт облігацій. Зокрема, нові випуски облігацій компанії проводять з більшою дохідністю, що є привабливим для банків та фізичних осіб. Таким чином в економіці виникає більше стимулів заощаджувати, аніж споживати.
З позитивних моментів - підвищення ставки може стимулювати притік капіталу. Зокрема, вищі у порівнянні зі світовими ставки та стабільний курс в Україні свого часу виступили драйвером притоку вітчизняних та іноземних інвесторів в наші державні облігації. Сьогодні вищі ставки США роблять доларові активи привабливішими на фоні європейських.
Висновок візьмемо з пояснення ефекту ставок з Principles of Economic (с. 502): «Коли відсоткова ставка зростає, брати кредити стає дорожче, і, ймовірно, буде реалізовано менше проєктів; підвищення процентної ставки за інших рівних умов (прим.: ceteris paribus) радше за все знизить рівень запланованих інвестиційних витрат. Коли відсоткова ставка падає, брати кредити стає менш витратно, і, ймовірно, більше інвестиційних проєктів буде втілено; зниження відсоткової ставки за інших рівних умов найімовірніше підвищить рівень запланованих інвестиційних витрат». А коли зростають інвестиції за інших рівних умов, то ми маємо вищі темпи економічного зростання. Звісно, бувають винятки, але це вже зовсім інша історія.
Після виходу попереднього посту у деяких читачів виникло запитання, на що впливає облікова ставка ЦБ і чому її збільшення може сповільнити економіку. Відповіді будемо з Вами шукати в сучасному підручнику з макроекономіки Principles of Economics, пулікаціях НБУ та Банку Англії.
Замітка: Я не зачіпаю тему міжбанківського ринку, на який облікова ставка впливає швидше та взагалі першочергово - поговоримо лише про наслідки зміни облікової ставки для реальної економіки.
Спрощена відповідь: Зростання облікової ставки ЦБ (ФРС, ЄЦБ чи НБУ) збільшує ставку/«вартісь» кредиту в економіці. Відповідно, чим вища вартість кредиту, тим менше економічні агенти, а саме фірми та люди інвестують у нові проекти та споживають товарів/послуг - натомість зростають стимули більше заощаджувати (ставки по облігаціям чи депозитам зростають) або відкладати проєкти до часів, коли кредити будуть доступніші. Як наслідок, в економіці зменшується сукупний попит, а отже й пропозиція, що призводить до сповільнення економічного зростання чи навіть рецесії (але бувають винятки).
Навіщо ЦБ підвищують облікову ставку? Щоб боротися з інфляцією (цінова стабільність - ключовий мандат ЦБ) - таким чином вони пригальмовують попит на товари та послуги в економіці та, як наслідок, стимули для зростання цін (простіше кажучи, попит падає, а з ним й стимули підвищувати ціни).
Краще це описав НБУ у своєму інформаційному розділі: При зростанні ставок за кредитами бізнес менше інвестує як через збільшення очікуваних виплат за кредитом, так і через очікуване зменшення попиту на свою продукцію з боку споживачів, які скоротили споживання. Відповідно, підвищення ставок призводить до зниження споживчих та інвестиційних витрат і зростання заощаджень. Скорочення сукупного попиту на товари та послуги стримує ріст цін, і навпаки – стимулювання попиту призводить до підвищення інфляції.
Примітка: Стимулювання попиту не завжди призводить до інфляції, як показує емпіріка доковідна по Заходу чи Японії.
Щодо того, як впливає облікова ставка на вартість кредитів та інші ставки в економіці - на сайті Банку Англії знайдете цікавий інтерактивний графік. Також в ЦБ зазначають, що облікова ставка важлива для усіх, бо впливає на вартість тої ж іпотеки тощо (не забуваємо про фактори позичальника, а саме - про його «надійність» для банку).
Фіксуємо: Внаслідок зростання ставки за певний час зростає вартість запозичення. Це своєю чергою підвищує ставки за депозитами в банках, далі зростає ставка по фінансовим інструментам на кшталт облігацій. Зокрема, нові випуски облігацій компанії проводять з більшою дохідністю, що є привабливим для банків та фізичних осіб. Таким чином в економіці виникає більше стимулів заощаджувати, аніж споживати.
З позитивних моментів - підвищення ставки може стимулювати притік капіталу. Зокрема, вищі у порівнянні зі світовими ставки та стабільний курс в Україні свого часу виступили драйвером притоку вітчизняних та іноземних інвесторів в наші державні облігації. Сьогодні вищі ставки США роблять доларові активи привабливішими на фоні європейських.
Висновок візьмемо з пояснення ефекту ставок з Principles of Economic (с. 502): «Коли відсоткова ставка зростає, брати кредити стає дорожче, і, ймовірно, буде реалізовано менше проєктів; підвищення процентної ставки за інших рівних умов (прим.: ceteris paribus) радше за все знизить рівень запланованих інвестиційних витрат. Коли відсоткова ставка падає, брати кредити стає менш витратно, і, ймовірно, більше інвестиційних проєктів буде втілено; зниження відсоткової ставки за інших рівних умов найімовірніше підвищить рівень запланованих інвестиційних витрат». А коли зростають інвестиції за інших рівних умов, то ми маємо вищі темпи економічного зростання. Звісно, бувають винятки, але це вже зовсім інша історія.