Смотрел кто ирландские сериалы?)
Forwarded from Memes Patrol
Forwarded from Математика (Вова Кондратьев)
Ахахха
Та вы шо
Люди не умеют в дроби, какая стохастика 😂
Та вы шо
Люди не умеют в дроби, какая стохастика 😂
Forwarded from Математика (Вова Кондратьев)
Forwarded from Memes Patrol
Forwarded from хорники детского сада
Forwarded from хорники детского сада
Не поможет, все равно сычую(((
Forwarded from Memes Patrol
Forwarded from Лабораторна миша
Поговоримо про рак
Ні, не про Володимира Олександровича та його манюні копії в міністерських кабінетах і ложах парламенту, а про хворобу, яку багато десятиліть поспіль науковці в купі лабораторій по всьому світу намагаються здолати.
Це тільки в сюжетах плюсів ведучі хвацько розповідають, що українські вчені винайшли ліки від раку, а реальність геть інша: видів тих онкологій - як в дурня фантиків.
І універсальної пілюлі, окрім смерті пацієнта, не існує.
1. Перша цікава стаття якраз і розкриває питання - чому ракові клітини різні, як вони еволюціонують, стають ще більш невразливими і тому важко піддаються лікуванню.
Оця картінка, висмикнута зі статті Дарії Мірошніченко і її колег, демонструє унікальне таїнство - "секс" між клітинами пухлини.
Угу, вони збираються на вечірку, так само як люди, аби потім обмінятися генами, щоб ставати більш пристосованішими до жорстокої протидії з боку онкологів, хіміотерапій і т.п.
Почитайте, дуже цікаво.
https://hromadske.ua/posts/seks-yak-u-gribiv-ukrayinski-naukovci-u-ssha-opisali-vazhlivij-mehanizm-rozvitku-rakovih-puhlin
Сама по собі робота на хліб не маститься.
Вона дає фундаментальне розуміння того, як рак "працює" і чому він є настільки підступним ворогом.
А вже це знання допоможе іншим вченим розробити засоби протидії геннообмінним вечіркам.
Дмитро Сімонов, як завжди, респект за прекрасний матеріал.
2. Друга стаття вже, власне, присвячена спробі протидіяти розвитку пухлин.
З лікуванням раку яка проблема - організм хворого буквально заливають хіміотерапією, щоб повбивати ті всі ракові клітини, що розповзаються метастазами, де їм заманеться.
Це як коврове бомбардування - ракові клітини гинуть, але й здоровим від такого підходу непереливки.
Тому вчені б'ються над способами специфічних терапій, щоб ліки вбивали виключно ракові клітини.
Або адресною доставкою - коли ліки завантажуються у дуже маленькі "автобуси", що мають нанометрові розміри (нанометр - одна мільярдна частина метра) і вивантажують їх виключно у пухлину.
Як ті "автобуси" мандрують в потрібне місце, концентруються в клітині, активуються - то ціла наука.
Так от ці вчені з Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології імені Р.Є. Кавецького НАН України пішли ще трошки далі і розробили систему доставки золотими наночастинками не просто протипухлинних препаратів типу вінкристину чи доксорубіцину, а спеціального протеїну.
Він такий нудний, що коли чіпляється до ракової клітини - та вчиняє собі самогубство.
Наскільки це була нетривіальна задача та з якими складнощами зіткнулися авторки - читайте тут http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7661
Зауважу, спеціально для плюсів - це не ліки від раку.
Пишіть про пандочку та знімайте сюжети про срані двері.
А для решти нормальних людей теж додам, що ці результати поки що на хліб теж не намастиш, але фундаментальне розуміння, як протеїн запхнути у клітину - вже є.
Загалом, дуже тішить, що вчені з року в рік намагаються глибше зрозуміти, чому рак є такої наволоччю та як бити в його саму основу.
Майте гарний вечір.
Ні, не про Володимира Олександровича та його манюні копії в міністерських кабінетах і ложах парламенту, а про хворобу, яку багато десятиліть поспіль науковці в купі лабораторій по всьому світу намагаються здолати.
Це тільки в сюжетах плюсів ведучі хвацько розповідають, що українські вчені винайшли ліки від раку, а реальність геть інша: видів тих онкологій - як в дурня фантиків.
І універсальної пілюлі, окрім смерті пацієнта, не існує.
1. Перша цікава стаття якраз і розкриває питання - чому ракові клітини різні, як вони еволюціонують, стають ще більш невразливими і тому важко піддаються лікуванню.
Оця картінка, висмикнута зі статті Дарії Мірошніченко і її колег, демонструє унікальне таїнство - "секс" між клітинами пухлини.
Угу, вони збираються на вечірку, так само як люди, аби потім обмінятися генами, щоб ставати більш пристосованішими до жорстокої протидії з боку онкологів, хіміотерапій і т.п.
Почитайте, дуже цікаво.
https://hromadske.ua/posts/seks-yak-u-gribiv-ukrayinski-naukovci-u-ssha-opisali-vazhlivij-mehanizm-rozvitku-rakovih-puhlin
Сама по собі робота на хліб не маститься.
Вона дає фундаментальне розуміння того, як рак "працює" і чому він є настільки підступним ворогом.
А вже це знання допоможе іншим вченим розробити засоби протидії геннообмінним вечіркам.
Дмитро Сімонов, як завжди, респект за прекрасний матеріал.
2. Друга стаття вже, власне, присвячена спробі протидіяти розвитку пухлин.
З лікуванням раку яка проблема - організм хворого буквально заливають хіміотерапією, щоб повбивати ті всі ракові клітини, що розповзаються метастазами, де їм заманеться.
Це як коврове бомбардування - ракові клітини гинуть, але й здоровим від такого підходу непереливки.
Тому вчені б'ються над способами специфічних терапій, щоб ліки вбивали виключно ракові клітини.
Або адресною доставкою - коли ліки завантажуються у дуже маленькі "автобуси", що мають нанометрові розміри (нанометр - одна мільярдна частина метра) і вивантажують їх виключно у пухлину.
Як ті "автобуси" мандрують в потрібне місце, концентруються в клітині, активуються - то ціла наука.
Так от ці вчені з Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології імені Р.Є. Кавецького НАН України пішли ще трошки далі і розробили систему доставки золотими наночастинками не просто протипухлинних препаратів типу вінкристину чи доксорубіцину, а спеціального протеїну.
Він такий нудний, що коли чіпляється до ракової клітини - та вчиняє собі самогубство.
Наскільки це була нетривіальна задача та з якими складнощами зіткнулися авторки - читайте тут http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7661
Зауважу, спеціально для плюсів - це не ліки від раку.
Пишіть про пандочку та знімайте сюжети про срані двері.
А для решти нормальних людей теж додам, що ці результати поки що на хліб теж не намастиш, але фундаментальне розуміння, як протеїн запхнути у клітину - вже є.
Загалом, дуже тішить, що вчені з року в рік намагаються глибше зрозуміти, чому рак є такої наволоччю та як бити в його саму основу.
Майте гарний вечір.