Сьогодні відбулася зустріч представників рад молодих вчених, Наукового комітету, громадського сектору, що просувають реформу науки в країні, з новим керівництвом Міністерства освіти і науки - міністеркою Ганною Новосад, першим заступником з науки Юрієм Полюховичем та заступником з вищої освіти Єгором Стадним.
Звісно, на фото всі такі усміхнені, бо я попросив їх зробити вигляд, що вони раді бачити одне одного.
Якщо серйозно, враження про зустріч і коло обговорених питань напишу вже завтра.
Лише додам, що це перша (якщо не рахувати прес-конференцію) зустріч нового складу з окремими представниками наукової спільноти, а далі будуть зустрічі з іншими.
Зокрема, зовсім скоро відбудеться зустріч з представниками Національного фонду досліджень.
Звісно, на фото всі такі усміхнені, бо я попросив їх зробити вигляд, що вони раді бачити одне одного.
Якщо серйозно, враження про зустріч і коло обговорених питань напишу вже завтра.
Лише додам, що це перша (якщо не рахувати прес-конференцію) зустріч нового складу з окремими представниками наукової спільноти, а далі будуть зустрічі з іншими.
Зокрема, зовсім скоро відбудеться зустріч з представниками Національного фонду досліджень.
Шановне панство, дозвольте кілька порад щодо науково-популярних подій найближчого часу та першого фестивалю казкарів?
- крутий фахівець в галузі Теорії ігор Олексій Ігнатенко щоп'ятниці читає лекції для магістрів Київського академічного університету. Лекції відкриті. 20 вересня буде про багатокрокову дилему ув'язненого. Терещенківська 3, Київ, аудиторія 219. 11.00. (до речі, Олексій завів окрему сторінку для своїх семінарів та цікавих дописів про Теорію ігор - Mantigora)
- Головна астрономічна обсерваторія відкриває свої двері та телескопи 20-21 вересня. В програмі лекції про Космос, екскурсія в музей обсерваторії та спостереження у телескопи за зірками (за умови чистого неба). Деталі тут https://www.facebook.com/NASofUkraine/photos/a.1407619679537491/2163791287253656/
- 28 вересня відбудуться Наукові пікніки у Києві. Ага, це коли вчені виносять свої мікроскопи та реактиви в Парк ім. Т. Шевченка і всі охочі можуть дивуватися магії науки, спілкуватися з науковцями, тицяти пальцями в незрозумілі штуки. Деталі тут https://www.facebook.com/events/2117900895181405/
- 5 жовтня в бібліотеці КПІ стартує Фестиваль 3d-друку RepRapUA. Ага, про принтери, що друкують принтери, які друкують купу цікавих речей. Деталі тут https://www.facebook.com/events/414652669147756/
- вже писав, але нагадаю, що 12 жовтня в Музеї космонавтики в Житомирі буде перебувати астронавтка Гайдемарі Стефанишин-Пайпер .Деталі тут https://www.facebook.com/cosmosmuseum/photos/a.292292610871139/1985779741522409/
І про казки.
В Україні відбудеться Перший фестиваль казкарів! В програмі виступи казкарів, матеріалізація казок, ярмарок, козацькі страви та зброя. А головне - там буде Сашко Лірник, казки якого я періодично слухаю по радіо.
Дуже допомагає потім сприймати оточуючу реальність адекватно.
Деталі тут https://www.facebook.com/events/492601271531160/
Нотуйте, збирайтесь, приходьте.
- крутий фахівець в галузі Теорії ігор Олексій Ігнатенко щоп'ятниці читає лекції для магістрів Київського академічного університету. Лекції відкриті. 20 вересня буде про багатокрокову дилему ув'язненого. Терещенківська 3, Київ, аудиторія 219. 11.00. (до речі, Олексій завів окрему сторінку для своїх семінарів та цікавих дописів про Теорію ігор - Mantigora)
- Головна астрономічна обсерваторія відкриває свої двері та телескопи 20-21 вересня. В програмі лекції про Космос, екскурсія в музей обсерваторії та спостереження у телескопи за зірками (за умови чистого неба). Деталі тут https://www.facebook.com/NASofUkraine/photos/a.1407619679537491/2163791287253656/
- 28 вересня відбудуться Наукові пікніки у Києві. Ага, це коли вчені виносять свої мікроскопи та реактиви в Парк ім. Т. Шевченка і всі охочі можуть дивуватися магії науки, спілкуватися з науковцями, тицяти пальцями в незрозумілі штуки. Деталі тут https://www.facebook.com/events/2117900895181405/
- 5 жовтня в бібліотеці КПІ стартує Фестиваль 3d-друку RepRapUA. Ага, про принтери, що друкують принтери, які друкують купу цікавих речей. Деталі тут https://www.facebook.com/events/414652669147756/
- вже писав, але нагадаю, що 12 жовтня в Музеї космонавтики в Житомирі буде перебувати астронавтка Гайдемарі Стефанишин-Пайпер .Деталі тут https://www.facebook.com/cosmosmuseum/photos/a.292292610871139/1985779741522409/
І про казки.
В Україні відбудеться Перший фестиваль казкарів! В програмі виступи казкарів, матеріалізація казок, ярмарок, козацькі страви та зброя. А головне - там буде Сашко Лірник, казки якого я періодично слухаю по радіо.
Дуже допомагає потім сприймати оточуючу реальність адекватно.
Деталі тут https://www.facebook.com/events/492601271531160/
Нотуйте, збирайтесь, приходьте.
Ми ж вчора завітали в Міністерство, аби поговорити/послухати нове керівництво про науку в Україні.
Власне, виклав міні-огляд.
Намагався максимально неупереджено.
Як на мене - план і акценти хороші.
Однак важливіше оцінити потім вже зроблене.
Тому буду, за можливості, інформувати.
Старт, принаймні, нормальний.
https://site.ua/anton.senenko/22770-scho-tam-v-mon-zustrich-z-novim-ministrom-ta-zastupnikami/
Власне, виклав міні-огляд.
Намагався максимально неупереджено.
Як на мене - план і акценти хороші.
Однак важливіше оцінити потім вже зроблене.
Тому буду, за можливості, інформувати.
Старт, принаймні, нормальний.
https://site.ua/anton.senenko/22770-scho-tam-v-mon-zustrich-z-novim-ministrom-ta-zastupnikami/
site.ua
Антон Сененко: Що там в МОН? Зустріч з новим Міністром та заступниками
стаття
Добре, що зараз ніч і цей допис мало хто бачить, але змовчати я не можу.
Я вдягнув футболку НАСА, шкарпетки НАСА, взяв американо з молоком і пішов з друзями на довгоочікуваний фільм з Бредом Піттом та Томмі Лі Джонсом "До зірок".
Трейлер обіцяв захопливу розповідь про героїчного астронавта, що рятує світ, мандруючи Сонячною системою.
Ем... що Вам сказати...
Якщо Ви прагнете побачити фільм про космос - то це не він.
Це мелодрама про складні взаємостосунки батька з сином, яку, мабуть цікавості заради, перенесли на орбіти.
Ні, фільм дуже гарний, однак якщо Метью Макконахі в "Інтерстеларі" зміг у класні спецефекти, чорні діри, сенс, драматичні стосунки з донькою і мінімум науково-технічних ляпів, то Пітт - ні.
Вибачте.
Але я впевнений, що якщо Ви йтимете на це кіно, як на мелодраму - не пошкодуєте.
Дівчата рюмсали.
Я ж чомусь на найдраматичнішому моменті трохи засміявсь...
Вибачте ще раз.
Інджой.
І не можу втриматись від гасла, що підійде фільму (обережно спойлер).
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Пролетів півсвіту, воював з мавпою, вбив екіпаж, щоб спхнути батька на Нептун.
-
Заінтригував? Ну, тоді сходіть :)
Я вдягнув футболку НАСА, шкарпетки НАСА, взяв американо з молоком і пішов з друзями на довгоочікуваний фільм з Бредом Піттом та Томмі Лі Джонсом "До зірок".
Трейлер обіцяв захопливу розповідь про героїчного астронавта, що рятує світ, мандруючи Сонячною системою.
Ем... що Вам сказати...
Якщо Ви прагнете побачити фільм про космос - то це не він.
Це мелодрама про складні взаємостосунки батька з сином, яку, мабуть цікавості заради, перенесли на орбіти.
Ні, фільм дуже гарний, однак якщо Метью Макконахі в "Інтерстеларі" зміг у класні спецефекти, чорні діри, сенс, драматичні стосунки з донькою і мінімум науково-технічних ляпів, то Пітт - ні.
Вибачте.
Але я впевнений, що якщо Ви йтимете на це кіно, як на мелодраму - не пошкодуєте.
Дівчата рюмсали.
Я ж чомусь на найдраматичнішому моменті трохи засміявсь...
Вибачте ще раз.
Інджой.
І не можу втриматись від гасла, що підійде фільму (обережно спойлер).
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Пролетів півсвіту, воював з мавпою, вбив екіпаж, щоб спхнути батька на Нептун.
-
Заінтригував? Ну, тоді сходіть :)
Які дивні речі відбуваються у Національному авіаційному університеті...
Ви ж пам'ятаєте псевдонауковця Теслю, що працював у КНУ і пропагував Теорію несилової взаємодії, де метеорит за власним бажанням падає на Землю, а не через гравітацію?
Його ж ще вчена-математик назвала псевдонауковцем з трибуни Верховної ради, він на неї подав до суду і програв.
Буквально нещодавно поважна громадська організація "Фундація DEJURE" суддям Київського апеляційного суду, що дозволили Теслю називати псевдонауковцем, присудили премію "Честь тижня".
Деталі тут - https://24tv.ua/sprava_pro_lzhenauku_ukrayinski_suddi_viznali_dekana_knu_psevdonaukovtsem_n1205783
І от на цьому прекрасному фоні перемоги здорового глузду над мракобіссям, вчора в Національному авіаційному університеті Вчена рада погодила призначення Юрія Теслі на посаду проректора з інноваційного навчання та інформатизації НАУ.
Ось цитата з посту Ксенії Семенової-Шелевицької:
"Meanwhile in NAU...
Доки Дубілет діджиталізує кабмін, Юрій Тесля діджиталізує авіаційний університет.
Вчена рада університету вчора погодила призначення Юрія Теслі на посаду проректора з інноваційного навчання та інформатизації НАУ.
За - 41, проти - 26.
Теслю запросили в НАУ щоб він реалізував ідею цифрового університету (на другому фото стаття, що це таке буде).
Тим часом студентське самоврядування університету вже зібрало 500 підписів проти такого призначення, цитую:
"Враховуючи те, що Київський апеляційний суд визнав дану особу псевдонауковцем і те, що Ю.М.Тесля був скандально звільнений з КНУ ім.Т.Г.Шевченка, то факт його працевлаштування на даній посаді є загрозою репутації Національного авіаційного університету"
На останньому фото - склад Спеціалізованої вченої ради за спеціальністю "Інформаційні технології". Тобто Юрій Миколайович визначає рівень наукової роботи аспірантів, які захищають дисертації. Він не просто займається діджиталізацією. Такі справи."
https://www.facebook.com/shelevytska/posts/10220934002726691
Тобто, ми бачимо, що інститут репутації в окремих частинах української освітньої системи відсутній взагалі.
Шановні студенти НАУ.
Особисто я Вами пишаюся.
Ви молодці.
Я не розумію логіку керівництва НАУ в тому, щоб закладати фундамент репутаційних втрат, однак факт лишається фактом:
Теорія несилової взаємодії отримала "прописку" в НАУ.
Будемо стежити.
Ви ж пам'ятаєте псевдонауковця Теслю, що працював у КНУ і пропагував Теорію несилової взаємодії, де метеорит за власним бажанням падає на Землю, а не через гравітацію?
Його ж ще вчена-математик назвала псевдонауковцем з трибуни Верховної ради, він на неї подав до суду і програв.
Буквально нещодавно поважна громадська організація "Фундація DEJURE" суддям Київського апеляційного суду, що дозволили Теслю називати псевдонауковцем, присудили премію "Честь тижня".
Деталі тут - https://24tv.ua/sprava_pro_lzhenauku_ukrayinski_suddi_viznali_dekana_knu_psevdonaukovtsem_n1205783
І от на цьому прекрасному фоні перемоги здорового глузду над мракобіссям, вчора в Національному авіаційному університеті Вчена рада погодила призначення Юрія Теслі на посаду проректора з інноваційного навчання та інформатизації НАУ.
Ось цитата з посту Ксенії Семенової-Шелевицької:
"Meanwhile in NAU...
Доки Дубілет діджиталізує кабмін, Юрій Тесля діджиталізує авіаційний університет.
Вчена рада університету вчора погодила призначення Юрія Теслі на посаду проректора з інноваційного навчання та інформатизації НАУ.
За - 41, проти - 26.
Теслю запросили в НАУ щоб він реалізував ідею цифрового університету (на другому фото стаття, що це таке буде).
Тим часом студентське самоврядування університету вже зібрало 500 підписів проти такого призначення, цитую:
"Враховуючи те, що Київський апеляційний суд визнав дану особу псевдонауковцем і те, що Ю.М.Тесля був скандально звільнений з КНУ ім.Т.Г.Шевченка, то факт його працевлаштування на даній посаді є загрозою репутації Національного авіаційного університету"
На останньому фото - склад Спеціалізованої вченої ради за спеціальністю "Інформаційні технології". Тобто Юрій Миколайович визначає рівень наукової роботи аспірантів, які захищають дисертації. Він не просто займається діджиталізацією. Такі справи."
https://www.facebook.com/shelevytska/posts/10220934002726691
Тобто, ми бачимо, що інститут репутації в окремих частинах української освітньої системи відсутній взагалі.
Шановні студенти НАУ.
Особисто я Вами пишаюся.
Ви молодці.
Я не розумію логіку керівництва НАУ в тому, щоб закладати фундамент репутаційних втрат, однак факт лишається фактом:
Теорія несилової взаємодії отримала "прописку" в НАУ.
Будемо стежити.
24 Канал
Справа про лженауку: українські судді визнали ексдекана КНУ псевдонауковцем
Поки деякі українські судді десь на сторіччя відстали від розвитку технологій, інші стали на захист науки. Спір, який вирішили судді Київського апеляційного суду, стосувався захисту честі, гідності та ділової репутації та зачіпав всю систему освіти на науки.
Обережно-хороші новини
Вчора відбулася зустріч МОНу з керівництвом Національного фонду досліджень.
Рожева мрія - зробити НФД головним розпорядником коштів.
Що це означає?
Фонд має сам вирішувати кому і на якій підставі спрямовувати кошти на дослідження.
Звісно, підставою мають бути перемоги вчених на прозорих конкурсах наукових проектів із залученням фахової неупередженої експертизи.
І за модели головного розпорядника повністю виключається можливий влив міністерств, відомств, окремих чиновників з висуванням будь-яких умов, що не мають стосунку до науки.
Стежимо.
https://mon.gov.ua/ua/news/ganna-novosad-ya-gotova-iniciyuvati-rishennya-shob-mizh-chitannyami-v-byudzheti-2020-nacfond-doslidzhen-stav-golovnim-rozporyadnikom-koshtiv
Вчора відбулася зустріч МОНу з керівництвом Національного фонду досліджень.
Рожева мрія - зробити НФД головним розпорядником коштів.
Що це означає?
Фонд має сам вирішувати кому і на якій підставі спрямовувати кошти на дослідження.
Звісно, підставою мають бути перемоги вчених на прозорих конкурсах наукових проектів із залученням фахової неупередженої експертизи.
І за модели головного розпорядника повністю виключається можливий влив міністерств, відомств, окремих чиновників з висуванням будь-яких умов, що не мають стосунку до науки.
Стежимо.
https://mon.gov.ua/ua/news/ganna-novosad-ya-gotova-iniciyuvati-rishennya-shob-mizh-chitannyami-v-byudzheti-2020-nacfond-doslidzhen-stav-golovnim-rozporyadnikom-koshtiv
mon.gov.ua
Міністерство освіти і науки України - Ганна Новосад: Я готова ініціювати рішення, щоб між читаннями в бюджеті-2020 Нацфонд досліджень…
Як Ви вважаєте, кого саме підтримали б пересічні європейці у конфлікті США та Росії?
Ми звикли саркастично усміхатися на "глибоке занепокоєння" та "стурбованість" європолітиків щодо агресії росії щодо України, однак багатьом з нас важко повірити, що європолітики є звичайними представниками настроїв таких само звичайних європейців.
І якщо 20% словаків готові підтримати росію, то тут є над чим подумати.
Так, вийшло дуже масштабне дослідження настроїв громадян ЄС щодо різних питань:
- чи розпадеться ЄС?
- що ЄС втратить найбільше внаслідок свого розпаду?
- як Ви ставитесь до санкцій проти росії?
- яка найбільша загроза для Європи? (там дуже цікаві дані щодо націоналізму та мігрантів. Розриває шаблони)
- чи треба брати певні країни до ЄС?
і таке всяке.
Я дуже вдячний Наталці Атамась за чудовий україномовний огляд цього дослідження.
Все ж нам усім слід адекватно сприймати реальність.
Інджой.
https://site.ua/atamas.natalia/22826-strah-ta-gliboke-zanepokoennya-chogo-boyitsya-ta-pro-scho-dumae-evropeyskiy-viborets/
Ми звикли саркастично усміхатися на "глибоке занепокоєння" та "стурбованість" європолітиків щодо агресії росії щодо України, однак багатьом з нас важко повірити, що європолітики є звичайними представниками настроїв таких само звичайних європейців.
І якщо 20% словаків готові підтримати росію, то тут є над чим подумати.
Так, вийшло дуже масштабне дослідження настроїв громадян ЄС щодо різних питань:
- чи розпадеться ЄС?
- що ЄС втратить найбільше внаслідок свого розпаду?
- як Ви ставитесь до санкцій проти росії?
- яка найбільша загроза для Європи? (там дуже цікаві дані щодо націоналізму та мігрантів. Розриває шаблони)
- чи треба брати певні країни до ЄС?
і таке всяке.
Я дуже вдячний Наталці Атамась за чудовий україномовний огляд цього дослідження.
Все ж нам усім слід адекватно сприймати реальність.
Інджой.
https://site.ua/atamas.natalia/22826-strah-ta-gliboke-zanepokoennya-chogo-boyitsya-ta-pro-scho-dumae-evropeyskiy-viborets/
site.ua
Atamas Natalia: Страх та «глибоке занепокоєння»: чого боїться та про що думає європейський виборець
стаття
Ой, як же я чекаю на це кіно про величну вчену, двічі Нобелівську лауреатку з хімії та фізики Марію Кюрі...
Сподіваюсь, що це не випадок з "До зірок" і трейлер відповідає суті кіно.
До речі, вона є прикладом жертовності заради науки.
Де факто, її відкриття ж у царині радіоактивності її і вбили.
От і у Вікіпедії вичитав: мало того що її ховали у свинцевій труні у 1934 році, так і під час її перепоховання у 1995 в Пантеон, її рештки випромінювали у 30 разів більше за фон.
Чекаємо.
https://www.imdb.com/noscript/tt6017756/videoplayer/vi3719151385
Сподіваюсь, що це не випадок з "До зірок" і трейлер відповідає суті кіно.
До речі, вона є прикладом жертовності заради науки.
Де факто, її відкриття ж у царині радіоактивності її і вбили.
От і у Вікіпедії вичитав: мало того що її ховали у свинцевій труні у 1934 році, так і під час її перепоховання у 1995 в Пантеон, її рештки випромінювали у 30 разів більше за фон.
Чекаємо.
https://www.imdb.com/noscript/tt6017756/videoplayer/vi3719151385
IMDb
Teaser Trailer
A story of the scientific and romantic passions of Marie and Pierre Curie, and the reverberation of their discoveries throughout the 20th century.
Неймовірні новини
Українські вчені встановили, що "доконцептуальні перцепції маніфестують себе через нейронно-трансмісійну ділянку свідомості", а "комутативність означника вміщує в собі дигресію смислу".
Цей неймовірний результат було опубліковано у статті "Неепістемічна генеративна естетика", яку надрукували аж в 3-х вітчизняних наукових журналах та 1 міжнародному.
Тіхо-тіхо, насправді, українські вчені влаштували "розіграш" двох десятків журналів, надіславши відверто маячливу статтю, аби дізнатися рівень їх рецензування та контролю якості.
Ви ж пам'ятаєте, що постійно точаться розмови про те, які наукові журнали потрібно враховувати для публікації результатів українських вчених, аби дарма не витрачати кошти з держбюджету?
Скопус там чи Веб оф Сайнс, чи таки журнали з теплового лампового вітчизняного переліку.
Штош... журнал Інституту філософії Полтавського національного педагогічного університету, Міжнародного гуманітарного університету та науковий вісник Гілея без жодних питань розтиражували дурню на своїх сторінках.
Що зробили інші журнали - читайте тут http://false-science.ucoz.ua/news/nadrukovana_stattja_z_nisenitnicjami_rezultati_eksperimentu/2019-09-21-75
Однак, як на мене, цікавішою є друга частина матеріалу, у якій наводиться відповідь редакції Харківського національного університету ім. Каразіна (спойлер - вони протролили авторку фейкової статті у відповідь).
Плюс тут викрито один "хижацький журнал" Virtus, що вважається в Україні міжнародним, однак який за гроші готовий опублікувати будь-що і якомога швидше, та декілька конференцій, які готові включити в свої тези доповідей маячню.
http://false-science.ucoz.ua/publ/statti_v_zhurnalakh/nadrukovana_stattja_z_nisenitnicjami_rezultati_eksperimentu_prodovzhennja/2-1-0-20
Але.
Якщо Вам здається, що таким фальсифікаціям піддаються лише журнали регіонального університету, якогось видавництва та міжнародного гуманітарного університету (ректором там цілий Ківалов. Так, той самий), то це не так.
В цьому контексті я не можу не нагадати гучну історію з журналом ScienceRise, афілійованого з КНУ ім. Т. Шевченка, що, нібито, має гарантувати якість прийнятих до друку туди статей.
http://false-science.ucoz.ua/news/saga_pro_zhurnal_sciencerise/2019-04-24-67
Як бачите, ніт, ніт і ще раз ніт.
До речі, подібна практика надсилання маячні у журнали для перевірки їх доброчесності - не український винахід.
У першій статті наведено і випадок 1996 року, коли фізик протролив престижний журнал Social Text, і російську історію 2008 року, де було винайдено "Корчеватель: Алгоритм типичной унификации точек доступа и избыточности".
У нас вся ця боротьба лише попереду.
Вже перемогою буде усвідомлення всією вітчизняною науковою спільнотою (а не її окремими частинами), що тільки дотримання міжнародних стандартів рецензування статей і їх публікації здатне на даному етапі припинити вал нікому непотрібної макулатури в гонитві за звітністю та науковими ступенями/званнями.
Інджой.
Українські вчені встановили, що "доконцептуальні перцепції маніфестують себе через нейронно-трансмісійну ділянку свідомості", а "комутативність означника вміщує в собі дигресію смислу".
Цей неймовірний результат було опубліковано у статті "Неепістемічна генеративна естетика", яку надрукували аж в 3-х вітчизняних наукових журналах та 1 міжнародному.
Тіхо-тіхо, насправді, українські вчені влаштували "розіграш" двох десятків журналів, надіславши відверто маячливу статтю, аби дізнатися рівень їх рецензування та контролю якості.
Ви ж пам'ятаєте, що постійно точаться розмови про те, які наукові журнали потрібно враховувати для публікації результатів українських вчених, аби дарма не витрачати кошти з держбюджету?
Скопус там чи Веб оф Сайнс, чи таки журнали з теплового лампового вітчизняного переліку.
Штош... журнал Інституту філософії Полтавського національного педагогічного університету, Міжнародного гуманітарного університету та науковий вісник Гілея без жодних питань розтиражували дурню на своїх сторінках.
Що зробили інші журнали - читайте тут http://false-science.ucoz.ua/news/nadrukovana_stattja_z_nisenitnicjami_rezultati_eksperimentu/2019-09-21-75
Однак, як на мене, цікавішою є друга частина матеріалу, у якій наводиться відповідь редакції Харківського національного університету ім. Каразіна (спойлер - вони протролили авторку фейкової статті у відповідь).
Плюс тут викрито один "хижацький журнал" Virtus, що вважається в Україні міжнародним, однак який за гроші готовий опублікувати будь-що і якомога швидше, та декілька конференцій, які готові включити в свої тези доповідей маячню.
http://false-science.ucoz.ua/publ/statti_v_zhurnalakh/nadrukovana_stattja_z_nisenitnicjami_rezultati_eksperimentu_prodovzhennja/2-1-0-20
Але.
Якщо Вам здається, що таким фальсифікаціям піддаються лише журнали регіонального університету, якогось видавництва та міжнародного гуманітарного університету (ректором там цілий Ківалов. Так, той самий), то це не так.
В цьому контексті я не можу не нагадати гучну історію з журналом ScienceRise, афілійованого з КНУ ім. Т. Шевченка, що, нібито, має гарантувати якість прийнятих до друку туди статей.
http://false-science.ucoz.ua/news/saga_pro_zhurnal_sciencerise/2019-04-24-67
Як бачите, ніт, ніт і ще раз ніт.
До речі, подібна практика надсилання маячні у журнали для перевірки їх доброчесності - не український винахід.
У першій статті наведено і випадок 1996 року, коли фізик протролив престижний журнал Social Text, і російську історію 2008 року, де було винайдено "Корчеватель: Алгоритм типичной унификации точек доступа и избыточности".
У нас вся ця боротьба лише попереду.
Вже перемогою буде усвідомлення всією вітчизняною науковою спільнотою (а не її окремими частинами), що тільки дотримання міжнародних стандартів рецензування статей і їх публікації здатне на даному етапі припинити вал нікому непотрібної макулатури в гонитві за звітністю та науковими ступенями/званнями.
Інджой.
Цих вихідних у Києві в парку Шевченка можна буде зустріти людей з мікроскопами, лабораторними мишами, хімічними реактивами, дивними конструкціями і таким всяким.
Так, в Києві стартують Наукові пікніки.
А ще цього тижня можна буде послухати про біохакінг (нє, не той, де акупунктура і гомеопатія), емоції з точки зору науки, вибухові факти про Космос, квантову хімію і квантові комп'ютери, штучний інтелект в лінгвістиці.
Науковцям же буде корисною спецподія про Горизонт 2020.
Вдягайтесь тепло та не проґавте.
Допис Наталки Атамась:
Так, в Києві стартують Наукові пікніки.
А ще цього тижня можна буде послухати про біохакінг (нє, не той, де акупунктура і гомеопатія), емоції з точки зору науки, вибухові факти про Космос, квантову хімію і квантові комп'ютери, штучний інтелект в лінгвістиці.
Науковцям же буде корисною спецподія про Горизонт 2020.
Вдягайтесь тепло та не проґавте.
Допис Наталки Атамась:
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2421994681404997&id=100007834666677
"Науково-популярні події цього тижня.
24 вересня (вівторок).
Біохакінг і людські можливості: або як пробігти марафон у 100 р.
Доповідач: к.б.н. Олександр Скороход (Інститут молекулярної біології і генетики НАН України)
Чому ми старіємо? Які чинники викликають загибель наших клітин? І чим займаються біохакери?
Під час лекції ми розглянемо:
1. основні теорії старіння та що означає “старіння” на молекулярному рівні,
2. які існують доведені наукою способи продовження життя,
3. основні області роботи біохакерів,
4. чи справді працюють ноотропи?
з 19:00 по 22:00
Chasopys EduSpace
http://eduspace.chasopys.ua/
вул. Велика Васильківська, 30, 3 поверх
(зупинка метро “Площа Льва Толстого”)
Ціна електронного квитка до 24 вересня - 250 грн. В день заходу - 350 грн (сплата на місці).
https://www.facebook.com/events/379663792978688/
Science&Wine. Емоції: як це працює з погляду науки.
Настав час прояснити, що ж таке емоції та навіщо вони нам. Для цього на зустріч у форматі Science&Wine ми запросили когнітивного психолога Gene Piletsky і фізіолога Viktor Komarenko. Будемо розбиратися у темі, пити вино, смакувати українськими сирами та ставити неочікувані запитання. Модерувати дискусію після лекцій вчених буде незрівнянний Sergey Vovk.
Як розвивались емоції впродовж еволюції? У чому різниця між почуттями й емоціями? Що обумовлює нашу емоційність? Як пов’язані емоції та стрес? Чому емоції так важко стримати або приховати? Як вимірюють емоції та чи можна обманути детектор брехні?
Квитки: 450-550 гр.
З 19:00 по 21:00
Адреса: вулиця Набережно-Лугова, 8, Київ.
https://www.facebook.com/events/2377331315717630/
25 вересня (середа).
Як знайти власну дорогу до успішного проєкту в Горизонт 2020: особливості пошуку партнерів і підготовка пропозицій на конкурс у сфері ІКТ.
Доповідач Кульчицький Іван Іванович, (Ivan Kulchytskyy)
Керівник національного інформаційного пункту "Інформаційні та комунікаційні технології", НУ "Львівська Політехніка"
Президент ГО "Агенція Європейських Інновацій"
В ході заходу буде представлена тематика конкурсів на 2019-2020 роки у сфері ІКТ програми Горизонт 2020 , які охоплюють широкий спектр конкретних тем від технологій штучного інтелекту, нових технологій програмування, робототехніки, цифрових інноваційних хабів до цифровізації у сферах медицини, агросфери, енергетики, суспільних процесів та кібербезпеки.
Також будуть представлено можливості отримання регрантингу в рамках відкритих конкурсів уже діючих проєктів.
Учасники отримають практичні поради щодо типових сценаріїв підготовки проектів, а також для них буде забезпечено консультаційний супровід після завершення заходу.
Вхід за абонементами Київського Будинку Вчених (100 гривень на рік, придбати можливо безпосередньо перед заходом).
Для участі в заході потрібна реєстрація.
З 19.00 до 21.00
Київський будинок вчених
вул. Володимирська 45-а, Kyiv
https://www.facebook.com/events/746185775799977/
26 вересня (четвер)
Квантова хімія на квантовому комп'ютері
"Науково-популярні події цього тижня.
24 вересня (вівторок).
Біохакінг і людські можливості: або як пробігти марафон у 100 р.
Доповідач: к.б.н. Олександр Скороход (Інститут молекулярної біології і генетики НАН України)
Чому ми старіємо? Які чинники викликають загибель наших клітин? І чим займаються біохакери?
Під час лекції ми розглянемо:
1. основні теорії старіння та що означає “старіння” на молекулярному рівні,
2. які існують доведені наукою способи продовження життя,
3. основні області роботи біохакерів,
4. чи справді працюють ноотропи?
з 19:00 по 22:00
Chasopys EduSpace
http://eduspace.chasopys.ua/
вул. Велика Васильківська, 30, 3 поверх
(зупинка метро “Площа Льва Толстого”)
Ціна електронного квитка до 24 вересня - 250 грн. В день заходу - 350 грн (сплата на місці).
https://www.facebook.com/events/379663792978688/
Science&Wine. Емоції: як це працює з погляду науки.
Настав час прояснити, що ж таке емоції та навіщо вони нам. Для цього на зустріч у форматі Science&Wine ми запросили когнітивного психолога Gene Piletsky і фізіолога Viktor Komarenko. Будемо розбиратися у темі, пити вино, смакувати українськими сирами та ставити неочікувані запитання. Модерувати дискусію після лекцій вчених буде незрівнянний Sergey Vovk.
Як розвивались емоції впродовж еволюції? У чому різниця між почуттями й емоціями? Що обумовлює нашу емоційність? Як пов’язані емоції та стрес? Чому емоції так важко стримати або приховати? Як вимірюють емоції та чи можна обманути детектор брехні?
Квитки: 450-550 гр.
З 19:00 по 21:00
Адреса: вулиця Набережно-Лугова, 8, Київ.
https://www.facebook.com/events/2377331315717630/
25 вересня (середа).
Як знайти власну дорогу до успішного проєкту в Горизонт 2020: особливості пошуку партнерів і підготовка пропозицій на конкурс у сфері ІКТ.
Доповідач Кульчицький Іван Іванович, (Ivan Kulchytskyy)
Керівник національного інформаційного пункту "Інформаційні та комунікаційні технології", НУ "Львівська Політехніка"
Президент ГО "Агенція Європейських Інновацій"
В ході заходу буде представлена тематика конкурсів на 2019-2020 роки у сфері ІКТ програми Горизонт 2020 , які охоплюють широкий спектр конкретних тем від технологій штучного інтелекту, нових технологій програмування, робототехніки, цифрових інноваційних хабів до цифровізації у сферах медицини, агросфери, енергетики, суспільних процесів та кібербезпеки.
Також будуть представлено можливості отримання регрантингу в рамках відкритих конкурсів уже діючих проєктів.
Учасники отримають практичні поради щодо типових сценаріїв підготовки проектів, а також для них буде забезпечено консультаційний супровід після завершення заходу.
Вхід за абонементами Київського Будинку Вчених (100 гривень на рік, придбати можливо безпосередньо перед заходом).
Для участі в заході потрібна реєстрація.
З 19.00 до 21.00
Київський будинок вчених
вул. Володимирська 45-а, Kyiv
https://www.facebook.com/events/746185775799977/
26 вересня (четвер)
Квантова хімія на квантовому комп'ютері
EduSpace Chasopys
EduSpace Chasopys | Від засновників простору «Часопис»
Chasopys EduSpace — навчальний центр з атмосферою, цінностями та підходом до гостей від креативного простору «Часопис».
Наш наступний лектор старший викладач кафедри прикладної хімії хімічного факультету ХНУ ім. Каразіна Віктор Токарєв
З початку ХХ століття за допомогою квантової хімії пояснили багато механізмів хімічних реакцій, стабільність, магнітні та провідні властивості і навіть колір багатьох хімічних сполук. Але залишилися найцікавіші - та найважчі для обчислень.
Проблема полягає в тому, що без наближень складність розрахунків зростає експоненційно з розміром квантової системи, а наближені методи (які зменшують складність) працюють не завжди.
Маючи це на увазі, у 1982 році Річард Фейнман запропонував симулювати квантові системи за допомогою інших квантових систем, не на класичних комп'ютерах.
Ця ідея квантових обчислень є дуже привабливою, але тільки в останні роки почала торувати шлях від кабінетів теоретиків до практичного використання.
Які хімічні проблеми потребують квантових обчислень?
Чим квантові обчислення відрязняються від звичайних?
На якому hardware проводять квантові обчислення?
І, нарешті, як обрахувати свою улюблену молекулу на квантовому комп'ютері?
Про все це, і навіть трішки більше, поговоримо на лекції.
з 18:30 по 21:30
Клуб "Шостий кут", вул. Гіршмана, 9/27, Харків
https://www.facebook.com/events/2177722769022095/
27 вересня (пятниця)
Практичні аспекти застосування AI в комп'ютерній лінгвістиці
Лектор - Тарас Літошенко ( Taras Litoshenko ) к.ф.м.н., науковий співробітник факультету радіофізики, електроніки та комп'ютерних систем КНУ ім. Тараса Шевченка (2008-2018), головний інженер Samsung (Південна Корея) (2013-2018)
#AI #штучнийінтелект #artificialintelligence #освіта
Вхід за абонементом Будинку Вчених (100 гривень на рік), необхідна попередня реєстрація https://forms.gle/cJijh8aMrL78pdX76
з 19:00 по 21:00
Київський будинок вчених
вул. Володимирська 45-а, Kyiv,
https://www.facebook.com/events/652624325215876/
27 вересня (субота)
Наукові пікніки у Києві
Не буває осені у Києві без науки!
Наукові пікніки знову з вами, завдяки підтримці киян на Громадському бюджеті.
Будемо знайомити всіх охочих з наукою дуже близько і особисто!
субота з 12:00 по 17:00
Парк ім. Тараса Шевченко, Київ
https://www.facebook.com/events/2117900895181405/
28 вересня (неділя)
50 вибухових фактів про космос
Вашій дитині вже 8, 12, 14...? Цікавитись наукою стає як ніколи актуально, адже колонізація Місяця, Марса та інших небесних тіл вже не за горами! Саме час дізнатися про космос більше:
‒ Чим земляни мають завдячувати Юпітеру і що він готує для нас у майбутньому?
‒ Невже в Сонячній системі теж є "Зірка смерті" зі "Star Wars"?
‒ Чи можна було відкрити планету Уран без телескопа?
‒ Як безкоштовно стати астронавтом у 2023 році?
‒ Чи годиться поверхня Плутона для космічної бази?
Ці та інші захопливі теми об'єднають всіх фанатів космосу під час наших ігролекцій у вересні-листопаді 2019 ‒ зарезервуйте місце вже сьогодні: https://goo.gl/forms/AP78z1Mx1o8AVCY93
о 14:30 - 16:00
Тбіліський провулок, 4/10, Київ,
https://www.facebook.com/events/1903251099803257/"
З початку ХХ століття за допомогою квантової хімії пояснили багато механізмів хімічних реакцій, стабільність, магнітні та провідні властивості і навіть колір багатьох хімічних сполук. Але залишилися найцікавіші - та найважчі для обчислень.
Проблема полягає в тому, що без наближень складність розрахунків зростає експоненційно з розміром квантової системи, а наближені методи (які зменшують складність) працюють не завжди.
Маючи це на увазі, у 1982 році Річард Фейнман запропонував симулювати квантові системи за допомогою інших квантових систем, не на класичних комп'ютерах.
Ця ідея квантових обчислень є дуже привабливою, але тільки в останні роки почала торувати шлях від кабінетів теоретиків до практичного використання.
Які хімічні проблеми потребують квантових обчислень?
Чим квантові обчислення відрязняються від звичайних?
На якому hardware проводять квантові обчислення?
І, нарешті, як обрахувати свою улюблену молекулу на квантовому комп'ютері?
Про все це, і навіть трішки більше, поговоримо на лекції.
з 18:30 по 21:30
Клуб "Шостий кут", вул. Гіршмана, 9/27, Харків
https://www.facebook.com/events/2177722769022095/
27 вересня (пятниця)
Практичні аспекти застосування AI в комп'ютерній лінгвістиці
Лектор - Тарас Літошенко ( Taras Litoshenko ) к.ф.м.н., науковий співробітник факультету радіофізики, електроніки та комп'ютерних систем КНУ ім. Тараса Шевченка (2008-2018), головний інженер Samsung (Південна Корея) (2013-2018)
#AI #штучнийінтелект #artificialintelligence #освіта
Вхід за абонементом Будинку Вчених (100 гривень на рік), необхідна попередня реєстрація https://forms.gle/cJijh8aMrL78pdX76
з 19:00 по 21:00
Київський будинок вчених
вул. Володимирська 45-а, Kyiv,
https://www.facebook.com/events/652624325215876/
27 вересня (субота)
Наукові пікніки у Києві
Не буває осені у Києві без науки!
Наукові пікніки знову з вами, завдяки підтримці киян на Громадському бюджеті.
Будемо знайомити всіх охочих з наукою дуже близько і особисто!
субота з 12:00 по 17:00
Парк ім. Тараса Шевченко, Київ
https://www.facebook.com/events/2117900895181405/
28 вересня (неділя)
50 вибухових фактів про космос
Вашій дитині вже 8, 12, 14...? Цікавитись наукою стає як ніколи актуально, адже колонізація Місяця, Марса та інших небесних тіл вже не за горами! Саме час дізнатися про космос більше:
‒ Чим земляни мають завдячувати Юпітеру і що він готує для нас у майбутньому?
‒ Невже в Сонячній системі теж є "Зірка смерті" зі "Star Wars"?
‒ Чи можна було відкрити планету Уран без телескопа?
‒ Як безкоштовно стати астронавтом у 2023 році?
‒ Чи годиться поверхня Плутона для космічної бази?
Ці та інші захопливі теми об'єднають всіх фанатів космосу під час наших ігролекцій у вересні-листопаді 2019 ‒ зарезервуйте місце вже сьогодні: https://goo.gl/forms/AP78z1Mx1o8AVCY93
о 14:30 - 16:00
Тбіліський провулок, 4/10, Київ,
https://www.facebook.com/events/1903251099803257/"
Хутко приберіть дітей від екранів
Українські вчені готові на все, аби залучити якомога більшу аудиторію до вивчення патофізіології.
Навіть готові знятися у шокуючій рекламі :)
Лептонний боже, це прекрасно.
Максимальні бали за креатив і акторську гру. Видайте їм хтось вже ті золоті статуетки.
Вчіться, солоденькі :)
https://www.youtube.com/watch?v=ZtuLlORCNcg
P.S. Якщо що - група molecula.club тут https://www.facebook.com/molecula.club/
І я нагадаю ще одне круте відео "Лікарський реп" з пропагандою антибіотиків
https://www.youtube.com/watch?v=T61dZSbNqxU
Українські вчені готові на все, аби залучити якомога більшу аудиторію до вивчення патофізіології.
Навіть готові знятися у шокуючій рекламі :)
Лептонний боже, це прекрасно.
Максимальні бали за креатив і акторську гру. Видайте їм хтось вже ті золоті статуетки.
Вчіться, солоденькі :)
https://www.youtube.com/watch?v=ZtuLlORCNcg
P.S. Якщо що - група molecula.club тут https://www.facebook.com/molecula.club/
І я нагадаю ще одне круте відео "Лікарський реп" з пропагандою антибіотиків
https://www.youtube.com/watch?v=T61dZSbNqxU
YouTube
molecula.рlаgе
Літо закінчується, а мозок так і не вмикається! Що робити? Молекула.клаб допоможе - вона завжди поруч (дивись нас он-лайн цілодобово), запрошуй до свого універу, якщо сприймаєш лише наживо, обирай нові Блоки – Шкірний та Урогенітальний! Вони мають тобі зайти!…
Минулого року на головній події навколокосмічного світу - Міжнародному астронавтичному конгресі в місті Бремен (так, батьківщина тих само бременських музикантів) - від українських медіа був лише науково-популярний журнал Куншт.
Дрім-тім з цього видання записала ексклюзивні інтерв'ю з представниками космічних агенцій та компаній, таких як NASA, JPL, ESA, SpaceX, Lockheed Martin, та інших.
(приклад їхньої праці - тут https://www.facebook.com/kunsht/videos/251814865496562/?v=251814865496562)
Цьогоріч астронавтичний конгрес відбудеться 21-25 жовтня у Вашингтоні, США.
І команда журналу вже отримала акредитацію.
Але, як і в будь-якій нудотній прозаїчній історії, все впирається в гроші - здійснити тур в США майже не підйомно для видання, що існує на пожертви своїх читачів.
Я не працюю у Куншті, однак в межах своїх сил завжди намагаюся їм допомогти.
От і зараз я точно знаю, що серед Вас є компанії або люди, які радо стануть партнерами Куншта в цій мандрівці, отримають репутаційні плюси в карму, а українська аудиторія, що цікавиться наукою та космосом - отримає влоги, дайджести, трансляції та спецпроекти.
Тому, якщо це не Ви, але Ви точно знаєте, до кого звернутися - сконтактуйте їх з Кирилом Безкоровайним
https://www.facebook.com/kyrylobeskorovayny
Піс. Лав. Спейс.
Дрім-тім з цього видання записала ексклюзивні інтерв'ю з представниками космічних агенцій та компаній, таких як NASA, JPL, ESA, SpaceX, Lockheed Martin, та інших.
(приклад їхньої праці - тут https://www.facebook.com/kunsht/videos/251814865496562/?v=251814865496562)
Цьогоріч астронавтичний конгрес відбудеться 21-25 жовтня у Вашингтоні, США.
І команда журналу вже отримала акредитацію.
Але, як і в будь-якій нудотній прозаїчній історії, все впирається в гроші - здійснити тур в США майже не підйомно для видання, що існує на пожертви своїх читачів.
Я не працюю у Куншті, однак в межах своїх сил завжди намагаюся їм допомогти.
От і зараз я точно знаю, що серед Вас є компанії або люди, які радо стануть партнерами Куншта в цій мандрівці, отримають репутаційні плюси в карму, а українська аудиторія, що цікавиться наукою та космосом - отримає влоги, дайджести, трансляції та спецпроекти.
Тому, якщо це не Ви, але Ви точно знаєте, до кого звернутися - сконтактуйте їх з Кирилом Безкоровайним
https://www.facebook.com/kyrylobeskorovayny
Піс. Лав. Спейс.
Круті новини
У Національного фонду досліджень, на який на наступний рік закладено понад 500 мільйонів гривень, нарешті з'явився виконавчий директор.
І у мене до нього високий рівень довіри не тільки через довіру до думки Наукового комітету чи Наукової ради фонду.
З паном Борисом мені пощастило працювати в складі експертної групи для однієї зі стипендіальних програм (не українських).
Він фахівець своєї справи, виважений і, сподіваюсь, йому не забракне менеджерських навичок, аби налагодити роботу фонду.
Загалом, дуже непогано.
https://mon.gov.ua/ua/news/kabmin-priznachiv-vikonavchim-direktorom-nacfondu-doslidzhen-borisa-sorochinskogo-vchenogo-biologa-z-ponad-40-richnim-naukovim-dosvidom
У Національного фонду досліджень, на який на наступний рік закладено понад 500 мільйонів гривень, нарешті з'явився виконавчий директор.
І у мене до нього високий рівень довіри не тільки через довіру до думки Наукового комітету чи Наукової ради фонду.
З паном Борисом мені пощастило працювати в складі експертної групи для однієї зі стипендіальних програм (не українських).
Він фахівець своєї справи, виважений і, сподіваюсь, йому не забракне менеджерських навичок, аби налагодити роботу фонду.
Загалом, дуже непогано.
https://mon.gov.ua/ua/news/kabmin-priznachiv-vikonavchim-direktorom-nacfondu-doslidzhen-borisa-sorochinskogo-vchenogo-biologa-z-ponad-40-richnim-naukovim-dosvidom
mon.gov.ua
Міністерство освіти і науки України - Кабмін призначив виконавчим директором Нацфонду досліджень Бориса Сорочинського - вченого…
Ірину Єгорченко не люблять деякі люди.
І це не обов'язково псевдовчені типу Теслі, що об її правду в суді обламали собі зуби.
Інколи це цілком добропорядні громадяни, яким просто боляче слухати опис реальності, адже вони ладні б закрити на неї очі.
Вони от тільки закрили, а вона їм весь час нагадує і нагадує про неї.
Бо реальність така, що на перший курс університету приходять діти, які подекуди не можуть розв'язати рівняння х+3=8.
Я це просто називаю ідіотизмом і йду далі, а Ірина хоч і гостро, але ввічливо і детально пояснює чому так сталося і що з цим робити.
Зокрема в цій статті про:
- чи була якісна математична освіта в срср
- як ми опинилися в математичній "прірві"
- як система освіти і батьки дітей привчають їх до імітації знань
- чому противники Зовнішнього Незалежного Оцінювання так від нього казяться та до чого тут репетитори
- до чого тут популізм політиків
і, нарешті, найцікавіше:
вона наводить конкретні приклади, навіщо звичайній людині в житті математика. (ага, дуже популярним є жарт про "навіщо мені в житті знадобилися ваші косінуси?")
Ну, і дає пораду, як з цієї мертвої точки вибратися.
Насолоджуйтеся.
Соковито і чесно.
https://umoloda.kyiv.ua/number/3505/188/137114/
І це не обов'язково псевдовчені типу Теслі, що об її правду в суді обламали собі зуби.
Інколи це цілком добропорядні громадяни, яким просто боляче слухати опис реальності, адже вони ладні б закрити на неї очі.
Вони от тільки закрили, а вона їм весь час нагадує і нагадує про неї.
Бо реальність така, що на перший курс університету приходять діти, які подекуди не можуть розв'язати рівняння х+3=8.
Я це просто називаю ідіотизмом і йду далі, а Ірина хоч і гостро, але ввічливо і детально пояснює чому так сталося і що з цим робити.
Зокрема в цій статті про:
- чи була якісна математична освіта в срср
- як ми опинилися в математичній "прірві"
- як система освіти і батьки дітей привчають їх до імітації знань
- чому противники Зовнішнього Незалежного Оцінювання так від нього казяться та до чого тут репетитори
- до чого тут популізм політиків
і, нарешті, найцікавіше:
вона наводить конкретні приклади, навіщо звичайній людині в житті математика. (ага, дуже популярним є жарт про "навіщо мені в житті знадобилися ваші косінуси?")
Ну, і дає пораду, як з цієї мертвої точки вибратися.
Насолоджуйтеся.
Соковито і чесно.
https://umoloda.kyiv.ua/number/3505/188/137114/
Club-tourist
Синхронізація півкуль: чому потрібне ЗНО з математики для всіх випускників
Кілька років тому оголошено про обов’язкове зовнішнє незалежне оцінювання з математики для всіх випускників середніх шкіл.
Сталося.
МОН скасував процедуру надсилання повідомлень про захист дисертації в паперовий журнал.
Аби пересічні громадяни оцінили цинічний багаторічний комізм ситуації, коротко поясню, чому така наче проста річ викликає сльози щастя на очах справжніх науковців і чому ми є свідками фактичного припинення витрачання мільйонів гривень платників податків (через кишені вчених) невідомо куди і невідомо навіщо.
Отже, для того, щоб публічно захистити свою дисертацію, навіть якщо вона про космічну педагогіку чи Лептонного Бога, ти мусив сповістити усіх кого можна, що ти це робитимеш, аби кожен міг з нею ознайомитися, а потім завітати на захист і публічно з тобою подискутувати.
До 2014 року процедура повідомлення полягала у тому, що ти перся в редакцію дуже мутного журналу, подавав 3-4 рядки, що я, такий-то такий-то, з такого-то такого-то куребудівного інституту, буду захищати дисертацію на здобуття ступеня кандидата педагогічних наук на тему "Теоретико-методичні парадигми курації курей в умовах дотаційності курників на прикладі МХП".
І за ці 3 рядки, що займали на сторінці паперового журналу кілька квадратних сантиметрів, ти мусив сплатити 300 гривень. Або 700. Або 1500 тисячі.
Заздалегідь ти не міг знати, бо, зазвичай, тьоті на рєсепшєнє тобі з посмішкою казали, що на наступний випуск журналу ти не потрапляєш (мєст нєт), але можна доплатити і включити тебе понаднормово (звісно, багато хто сплачував, бо чекати 2 місяці просто заради публікації 4 рядків не кожен був готовий. Ні, я принципово не сплачував понаднормові).
Цинізм полягав не у тому, що ти не міг обійти цю процедуру. Закон суворий, але ̶в̶і̶н̶ ̶н̶е̶ ̶д̶л̶я̶ ̶в̶с̶і̶х̶ він Закон.
Епік був у тому, що держава, фінансуючи твої дослідження, вимагала від тебе, аби ти сплатив дурні гроші ... навіть не державі.
А якійсь "прокладці", що і видавала журнал.
Аби Ви зрозуміли, про які суми велася мова - щороку захищалися тисячі кандидатів та сотні докторів наук. Множте.
Так, дуже добре жилося за януковича і табачника.
До речі, боротися з цією ганьбою науковці почали ще з 2012 року.
Потім ставсі Майдан.
І науковці спитали знову: нащо папір в епоху Інтернету?
За що ми маємо сплачувати гроші? Це ж маячня.
І запропонували: "Повідомлення про захист дисертацій робити лише в електронній формі на спеціальній Інтернет-сторінці, наприклад, на сайті Міністерства освіти та науки (МОН). Їх розміщення має бути безкоштовним" (https://bit.ly/2mdwv2W - перше, що нагуглив. Впевнений, що були і інші пропозиції).
Прокладку ліквідували (до речі, наскільки мені відомо, бухгалтерію її так і не знайшли. Електронну форму впровадили, але... паперовий примірник у вимогах лишився, хоч і за "стабільною" ціною в порядку 300 гривень.
Наприклад, у 2016-2017 році захистилося щось близько 6000 кандидатів наук (https://bit.ly/2ncs6gD).
Тобто 1 мільйон 800 тисяч гривень пішли на підтримку паперового журналу по ціні квадратного сантиметра друкованої площі, якій, мабуть, позаздрили б топові глянцеві журнали з рекламою парфюмів.
Чому?
Я не знаю.
І от минулого тижня відбулася зустріч науковців з новим складом МОН (https://bit.ly/2melWfT).
Один із пунктів бажаних покращень стосувався якраз цього питання паперових оголошень.
Ну, власне, результат на фото.
Мені більше нічого додати, окрім як подякувати Єгору Стадному, Ганні Новосад та Юрію Полюховичу за те, що почули.
P.S. До речі, тоді ж, коли прикрили прокладку, стався ще один позитив - скасували розсилку паперових примірників авторефератів в країни колишнього СРСР.
Так, україномовний автореферат відправлявся в Таджикістан, Азербайджан, росію, Казахстан, Білорусь і т.д. Простим відправленням не можна було обійтись, тому здобувачу наукового ступеня ця процедура ставала у кілька тисяч гривень по курсу 8.
Скасували. Добре.
Але ще лишилася розсилка паперових авторефератів по Україні.
При тому, що автореферати давно оприлюднюються в мережі Інтернет...
Однак, це вже зовсім інша історія.
МОН скасував процедуру надсилання повідомлень про захист дисертації в паперовий журнал.
Аби пересічні громадяни оцінили цинічний багаторічний комізм ситуації, коротко поясню, чому така наче проста річ викликає сльози щастя на очах справжніх науковців і чому ми є свідками фактичного припинення витрачання мільйонів гривень платників податків (через кишені вчених) невідомо куди і невідомо навіщо.
Отже, для того, щоб публічно захистити свою дисертацію, навіть якщо вона про космічну педагогіку чи Лептонного Бога, ти мусив сповістити усіх кого можна, що ти це робитимеш, аби кожен міг з нею ознайомитися, а потім завітати на захист і публічно з тобою подискутувати.
До 2014 року процедура повідомлення полягала у тому, що ти перся в редакцію дуже мутного журналу, подавав 3-4 рядки, що я, такий-то такий-то, з такого-то такого-то куребудівного інституту, буду захищати дисертацію на здобуття ступеня кандидата педагогічних наук на тему "Теоретико-методичні парадигми курації курей в умовах дотаційності курників на прикладі МХП".
І за ці 3 рядки, що займали на сторінці паперового журналу кілька квадратних сантиметрів, ти мусив сплатити 300 гривень. Або 700. Або 1500 тисячі.
Заздалегідь ти не міг знати, бо, зазвичай, тьоті на рєсепшєнє тобі з посмішкою казали, що на наступний випуск журналу ти не потрапляєш (мєст нєт), але можна доплатити і включити тебе понаднормово (звісно, багато хто сплачував, бо чекати 2 місяці просто заради публікації 4 рядків не кожен був готовий. Ні, я принципово не сплачував понаднормові).
Цинізм полягав не у тому, що ти не міг обійти цю процедуру. Закон суворий, але ̶в̶і̶н̶ ̶н̶е̶ ̶д̶л̶я̶ ̶в̶с̶і̶х̶ він Закон.
Епік був у тому, що держава, фінансуючи твої дослідження, вимагала від тебе, аби ти сплатив дурні гроші ... навіть не державі.
А якійсь "прокладці", що і видавала журнал.
Аби Ви зрозуміли, про які суми велася мова - щороку захищалися тисячі кандидатів та сотні докторів наук. Множте.
Так, дуже добре жилося за януковича і табачника.
До речі, боротися з цією ганьбою науковці почали ще з 2012 року.
Потім ставсі Майдан.
І науковці спитали знову: нащо папір в епоху Інтернету?
За що ми маємо сплачувати гроші? Це ж маячня.
І запропонували: "Повідомлення про захист дисертацій робити лише в електронній формі на спеціальній Інтернет-сторінці, наприклад, на сайті Міністерства освіти та науки (МОН). Їх розміщення має бути безкоштовним" (https://bit.ly/2mdwv2W - перше, що нагуглив. Впевнений, що були і інші пропозиції).
Прокладку ліквідували (до речі, наскільки мені відомо, бухгалтерію її так і не знайшли. Електронну форму впровадили, але... паперовий примірник у вимогах лишився, хоч і за "стабільною" ціною в порядку 300 гривень.
Наприклад, у 2016-2017 році захистилося щось близько 6000 кандидатів наук (https://bit.ly/2ncs6gD).
Тобто 1 мільйон 800 тисяч гривень пішли на підтримку паперового журналу по ціні квадратного сантиметра друкованої площі, якій, мабуть, позаздрили б топові глянцеві журнали з рекламою парфюмів.
Чому?
Я не знаю.
І от минулого тижня відбулася зустріч науковців з новим складом МОН (https://bit.ly/2melWfT).
Один із пунктів бажаних покращень стосувався якраз цього питання паперових оголошень.
Ну, власне, результат на фото.
Мені більше нічого додати, окрім як подякувати Єгору Стадному, Ганні Новосад та Юрію Полюховичу за те, що почули.
P.S. До речі, тоді ж, коли прикрили прокладку, стався ще один позитив - скасували розсилку паперових примірників авторефератів в країни колишнього СРСР.
Так, україномовний автореферат відправлявся в Таджикістан, Азербайджан, росію, Казахстан, Білорусь і т.д. Простим відправленням не можна було обійтись, тому здобувачу наукового ступеня ця процедура ставала у кілька тисяч гривень по курсу 8.
Скасували. Добре.
Але ще лишилася розсилка паперових авторефератів по Україні.
При тому, що автореферати давно оприлюднюються в мережі Інтернет...
Однак, це вже зовсім інша історія.
апдт. Забув додати. Хто купував той журнал з оголошенням? Самі ж ті, хто подавали повідомлення, бо їм тре було зробити ксєрокс сторінки з їхнім ім'ям і прикласти в папці на зав'язках з усіма документами у відповідні структури.