"Як деталі не крутив, весь час кулемет збирається, а не дитяче ліжечко"
Цей відомий анекдот, як на мене, дуже вдало характеризує реформування української вищої школи за всі роки незалежності.
От що хотіли зробити, коли надавали університетам автономію і впроваджували принцип "гроші ходять за студентом"?
Щоб кожен виш сам вирішував, що і як робити, навчав якнайкраще, конкуренція зростала, студенти йшли вчитися туди, де ліпше, і, таким чином, кращі отримували більше фінансування, а гірші - менше.
Що вийшло?
"Гроші, які ходять за студентом", фактично знищили процедуру відрахування бовдурів (вибачте, як є).
Штати кафедр та їхнє навантаження були жорстко прив'язані до кількості студентів, тому відрахування одного або кількох невігласів автоматично зменшувало навантаження і, врешті, призводило до скорочення викладачів.
Такий цікавий кульбіт створив унікальну систему, де викладачі вдають, що вчать і вимагають знань, а студенти вдають... ні, вони вже навіть не вдавали, що вчаться, бо нащо?
Все одно не відрахують.
Ба більше, такий стан справ призводив до деградації викладацької спільноти - лишалися лише ті викладачі, що були лояльними до вимог "закрити очі на невігластво".
Якщо ти не згоден - вирішуй, хто з твоїх колег або ти звільниться, бо ж навчальних годин стало менше.
Ще одним сюром було те, що університетам вигідніше було готувати умовних "білих комірців", аніж фізиків чи біологів, бо що на тих, що на інших гроші приходили ті самі, але першим потрібні тільки парти і папірці, а другим - дорогезне обладнання та устаткування.
Нині можемо спостерігати наступну ітерацію реформи і Євген Ніколаєв (Evgen Nikolaev) коротко розписав, в чому суть і що має змінитися.
В матеріалі він пояснює, чому попередня система жодним чином не сприяла ефективності освітньої системи.
І зрозуміло розписує, як нині на фінансування вишів впливатиме наука, регіональне розташування, специфіка спеціальності та інші нюанси.
Якщо чесно, мені ідея подобається.
Побачимо, що з того вийде.
Може й правда - дитяче ліжечко.
https://www.skeptic.in.ua/unis-financing-formula/
Ще одне.
З Євгеном мені пощастило роззнайомитись під час нашого візиту в Сполучені Штати і мушу зазначити, що за ерудованістю в освітніх питаннях в нашій країні Євген увійшов в перелік тих людей, котрих я перераховую на пальцях однієї руки.
Так, це суто суб'єктивна думка, але дуже раджу на нього підписатися у фейсбуці.
Розумні речі пише, а складні - пояснює.
Гарного дня.
P.S. І цей-во, Єгор Стадний, дякую.
Цей відомий анекдот, як на мене, дуже вдало характеризує реформування української вищої школи за всі роки незалежності.
От що хотіли зробити, коли надавали університетам автономію і впроваджували принцип "гроші ходять за студентом"?
Щоб кожен виш сам вирішував, що і як робити, навчав якнайкраще, конкуренція зростала, студенти йшли вчитися туди, де ліпше, і, таким чином, кращі отримували більше фінансування, а гірші - менше.
Що вийшло?
"Гроші, які ходять за студентом", фактично знищили процедуру відрахування бовдурів (вибачте, як є).
Штати кафедр та їхнє навантаження були жорстко прив'язані до кількості студентів, тому відрахування одного або кількох невігласів автоматично зменшувало навантаження і, врешті, призводило до скорочення викладачів.
Такий цікавий кульбіт створив унікальну систему, де викладачі вдають, що вчать і вимагають знань, а студенти вдають... ні, вони вже навіть не вдавали, що вчаться, бо нащо?
Все одно не відрахують.
Ба більше, такий стан справ призводив до деградації викладацької спільноти - лишалися лише ті викладачі, що були лояльними до вимог "закрити очі на невігластво".
Якщо ти не згоден - вирішуй, хто з твоїх колег або ти звільниться, бо ж навчальних годин стало менше.
Ще одним сюром було те, що університетам вигідніше було готувати умовних "білих комірців", аніж фізиків чи біологів, бо що на тих, що на інших гроші приходили ті самі, але першим потрібні тільки парти і папірці, а другим - дорогезне обладнання та устаткування.
Нині можемо спостерігати наступну ітерацію реформи і Євген Ніколаєв (Evgen Nikolaev) коротко розписав, в чому суть і що має змінитися.
В матеріалі він пояснює, чому попередня система жодним чином не сприяла ефективності освітньої системи.
І зрозуміло розписує, як нині на фінансування вишів впливатиме наука, регіональне розташування, специфіка спеціальності та інші нюанси.
Якщо чесно, мені ідея подобається.
Побачимо, що з того вийде.
Може й правда - дитяче ліжечко.
https://www.skeptic.in.ua/unis-financing-formula/
Ще одне.
З Євгеном мені пощастило роззнайомитись під час нашого візиту в Сполучені Штати і мушу зазначити, що за ерудованістю в освітніх питаннях в нашій країні Євген увійшов в перелік тих людей, котрих я перераховую на пальцях однієї руки.
Так, це суто суб'єктивна думка, але дуже раджу на нього підписатися у фейсбуці.
Розумні речі пише, а складні - пояснює.
Гарного дня.
P.S. І цей-во, Єгор Стадний, дякую.
Сторінки Євгена Ніколаєва
Що означає нова формула фінансування університетів?
Кабмін прийняв Постанову № 1146 від 24 грудня 2019 р., яка запроваджує так зване формульне фінансування закладів вищої освіти. Що це означає?…
Подякозаява.
Не для срачу, а для балансу сили у Всесвіті.
Узрів, що кількість моїх підписників перетнула межу у 1600.
Важко сказати, про що це свідчить, окрім того, що деяким людям цікаве дещо з того, що я пишу.
У мене немає змоги, аби дізнатися, хто ці одні, які у них прагнення тощо.
Але я хочу подякувати усім читачам за увагу до навколонаукової проблематики.
Спасибі, будемо лупати далі.
Щодо заяви.
Люди, що читають мене у фейсбуці вже кілька років, мали змогу помітити, що мого власного наукового контенту стало в рази менше, аніж було на початку.
Цьому є банальна причина - в мене дуже бракне часу на власні оповіді, дослідження, аналізи.
Тим не менш, я тягло намагаюся "підсвітити" сторінки та блоги тих людей, що розумно і зрозуміло пишуть про науку та освіту.
Я не скажу, що це простіше, аніж написати щось своє, але по часу точно швидше.
Взагалі, якщо є вибір, який допис репостнути - маловідомого науково-популярного пабліку від хороших науковців з не дуже вичитаним дописом або ж класну фахову науково-популярну статтю - я завжди оберу перше.
Тому що "малі" ініціативи мають зростати, отримувати свою аудиторію і ставати кращими.
Аби систематизувати цей процес, я навіть завів свій власний нотатник науково-популярних ресурсів України, що я регулярно читаю:
https://site.ua/anton.senenko/7571/.
Також ті, хто зі мною відпочатку, могли помітити, що роки 2-3 тому я повністю перейшов на українську.
Роки два тому я припинив поширювати інформацію про події, анонси до яких написані російською.
При цьому в повсякденному житті я досі вживаю російську, хоча вже і без слова "переважно".
Я, як людина, вихована у практично стовідсотковому російськомовному середовищі, прекрасно розумію сенс тези "вичавлювати з себе раба по краплині", і на собі відчув складність цього процесу.
Але.
З моменту зміни мови моя аудиторія у фейсбуці зросла в рази.
Тут вона дивним чином теж зростає.
Стиль дописів точно змінився, проте достеменно сказати, чи вплинула мова на цей процес - важко.
(Це ж не подвійне сліпе рандомізоване плацебоконтрольване дослідження).
На моїх очах купа лідерів думок також перейшли на українську.
І небо не тільки не впало на голову, а й заграло новими барвами.
Навіть тому, що слово "барви" набагато більш яскраве, аніж "краски".
Тепер до суті заяви.
Нещодавно якась співробітниця плюсів заявила, що навесні їхні серіали будуть російською, бо чи-то щелепа у акторів не та, чи-то сценаристи ліниві і нездатні створювати нормальний текст.
Я - не плюси, ані за популярністю, ані за впливом на аудиторію.
Однак відчуваю, що маю виставити такій їхній заяві противагу:
Я припиняю поширювати будь-які російськомовні тексти, хай і від українських ресурсів чи науковців, у себе.
Чи-то про космос, чи-то про вакцини, чи-то технічні прибамбаси.
Так, я усвідомлюю, що це невелика противага інформаційному впливу найбільшого телеканалу.
Ні, це не постріл в ногу науковій популяризації.
Можна було так сказати років 6-10 тому, однак точно не зараз.
Інакше не можу.
Без жодних претензій чи закидів.
Без образ.
Просто тому що маю право і вибір.
Все ж право вибору - це і є те, що нас вигідно вирізняє від росії, і за що, по суті, нині триває війна за Незалежність.
І ми у ній переможемо.
Не для срачу, а для балансу сили у Всесвіті.
Узрів, що кількість моїх підписників перетнула межу у 1600.
Важко сказати, про що це свідчить, окрім того, що деяким людям цікаве дещо з того, що я пишу.
У мене немає змоги, аби дізнатися, хто ці одні, які у них прагнення тощо.
Але я хочу подякувати усім читачам за увагу до навколонаукової проблематики.
Спасибі, будемо лупати далі.
Щодо заяви.
Люди, що читають мене у фейсбуці вже кілька років, мали змогу помітити, що мого власного наукового контенту стало в рази менше, аніж було на початку.
Цьому є банальна причина - в мене дуже бракне часу на власні оповіді, дослідження, аналізи.
Тим не менш, я тягло намагаюся "підсвітити" сторінки та блоги тих людей, що розумно і зрозуміло пишуть про науку та освіту.
Я не скажу, що це простіше, аніж написати щось своє, але по часу точно швидше.
Взагалі, якщо є вибір, який допис репостнути - маловідомого науково-популярного пабліку від хороших науковців з не дуже вичитаним дописом або ж класну фахову науково-популярну статтю - я завжди оберу перше.
Тому що "малі" ініціативи мають зростати, отримувати свою аудиторію і ставати кращими.
Аби систематизувати цей процес, я навіть завів свій власний нотатник науково-популярних ресурсів України, що я регулярно читаю:
https://site.ua/anton.senenko/7571/.
Також ті, хто зі мною відпочатку, могли помітити, що роки 2-3 тому я повністю перейшов на українську.
Роки два тому я припинив поширювати інформацію про події, анонси до яких написані російською.
При цьому в повсякденному житті я досі вживаю російську, хоча вже і без слова "переважно".
Я, як людина, вихована у практично стовідсотковому російськомовному середовищі, прекрасно розумію сенс тези "вичавлювати з себе раба по краплині", і на собі відчув складність цього процесу.
Але.
З моменту зміни мови моя аудиторія у фейсбуці зросла в рази.
Тут вона дивним чином теж зростає.
Стиль дописів точно змінився, проте достеменно сказати, чи вплинула мова на цей процес - важко.
(Це ж не подвійне сліпе рандомізоване плацебоконтрольване дослідження).
На моїх очах купа лідерів думок також перейшли на українську.
І небо не тільки не впало на голову, а й заграло новими барвами.
Навіть тому, що слово "барви" набагато більш яскраве, аніж "краски".
Тепер до суті заяви.
Нещодавно якась співробітниця плюсів заявила, що навесні їхні серіали будуть російською, бо чи-то щелепа у акторів не та, чи-то сценаристи ліниві і нездатні створювати нормальний текст.
Я - не плюси, ані за популярністю, ані за впливом на аудиторію.
Однак відчуваю, що маю виставити такій їхній заяві противагу:
Я припиняю поширювати будь-які російськомовні тексти, хай і від українських ресурсів чи науковців, у себе.
Чи-то про космос, чи-то про вакцини, чи-то технічні прибамбаси.
Так, я усвідомлюю, що це невелика противага інформаційному впливу найбільшого телеканалу.
Ні, це не постріл в ногу науковій популяризації.
Можна було так сказати років 6-10 тому, однак точно не зараз.
Інакше не можу.
Без жодних претензій чи закидів.
Без образ.
Просто тому що маю право і вибір.
Все ж право вибору - це і є те, що нас вигідно вирізняє від росії, і за що, по суті, нині триває війна за Незалежність.
І ми у ній переможемо.
Алярм-атасьон!
Якщо раптом у Вас сьогоднішній вечір вільний, то є сенс відвідати одну з найромантичніших локацій Києва - Обсерваторію, що в центрі - аби послухати лекцію про зірки від професійного астронома.
Інджой.
Обсерваторна 3, Київ, 19.00
https://facebook.com/events/s/%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8-%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0/2685733731514152/?ti=icl
Якщо раптом у Вас сьогоднішній вечір вільний, то є сенс відвідати одну з найромантичніших локацій Києва - Обсерваторію, що в центрі - аби послухати лекцію про зірки від професійного астронома.
Інджой.
Обсерваторна 3, Київ, 19.00
https://facebook.com/events/s/%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8-%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0/2685733731514152/?ti=icl
Facebook
Лекція "Комплекси Оріона"
Other event by Клуб аматорів астрономії Астрополіс / Astropolis Amateur Astronomers' Club on Thursday, February 13 2020
Я не вірив.
Я не вірив у те, що такий потік свідомості може існувати.
Ні, те, що маячню в тезах конференції зміг зкреативити Керівник секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань науки, освіти та інновацій - я повірити міг.
Після Лептонівни мало що в Україні дивує.
Але ж такий ідіотизм про нОрко-картелі і масонські ложі - ні.
Це новий левел.
Тому я знайшов оригінал і сам переконався.
https://bit.ly/31PHCzr
А ось тітулка про те, яка це була конференція https://bit.ly/2UQfL0y
Лептонний господі, заливай бетоном.
Найсмачніші моменти я чесно поцупив у Івана Гоменюка, який це все розкопав тут https://bit.ly/2SmZkad і в своєму дописі також наголосив, що автор потоку свідомості "за 2018 рік отримав від держави 751,8 тис. грн зарплати і 160,8 тис. грн пенсії, а за 2019 рік – 131,7 тис. грн зарплати (декларація подана на початку червня 2019-го)"
А хто організатори конференції?
МВС, Національна академія внутрішніх справ, Консультативна місія ЄС в Україні, Національна академія правових наук в Україні і ГС "Центр запобігання і протидії корупції".
Звісно, орги конференції не можуть встежити за усім, що публікують у збірнику, що, власне, свідчить про рівень конференції.
Тут не те, що немає рецензування.
Тут немає елементарної перевірки на орфографічні помилки.
Але я нас вітаю.
Тепер до мемів про Лептонного Бога, метеорит, якого кличе Земля, квантово-орбітальну культурологію, космічну педагогіку і квантову криміналістику (за якою розслідують справу вбивства Шеремета) додалися ще норко-картелі.
Гарного дня.
Я не вірив у те, що такий потік свідомості може існувати.
Ні, те, що маячню в тезах конференції зміг зкреативити Керівник секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань науки, освіти та інновацій - я повірити міг.
Після Лептонівни мало що в Україні дивує.
Але ж такий ідіотизм про нОрко-картелі і масонські ложі - ні.
Це новий левел.
Тому я знайшов оригінал і сам переконався.
https://bit.ly/31PHCzr
А ось тітулка про те, яка це була конференція https://bit.ly/2UQfL0y
Лептонний господі, заливай бетоном.
Найсмачніші моменти я чесно поцупив у Івана Гоменюка, який це все розкопав тут https://bit.ly/2SmZkad і в своєму дописі також наголосив, що автор потоку свідомості "за 2018 рік отримав від держави 751,8 тис. грн зарплати і 160,8 тис. грн пенсії, а за 2019 рік – 131,7 тис. грн зарплати (декларація подана на початку червня 2019-го)"
А хто організатори конференції?
МВС, Національна академія внутрішніх справ, Консультативна місія ЄС в Україні, Національна академія правових наук в Україні і ГС "Центр запобігання і протидії корупції".
Звісно, орги конференції не можуть встежити за усім, що публікують у збірнику, що, власне, свідчить про рівень конференції.
Тут не те, що немає рецензування.
Тут немає елементарної перевірки на орфографічні помилки.
Але я нас вітаю.
Тепер до мемів про Лептонного Бога, метеорит, якого кличе Земля, квантово-орбітальну культурологію, космічну педагогіку і квантову криміналістику (за якою розслідують справу вбивства Шеремета) додалися ще норко-картелі.
Гарного дня.
Справа по-тихеньку суне
Шановне наукове панство, зверніть увагу, що вже є Порядок конкурсного відбору та фінансування Національним фондом досліджень проектів з виконання наукових досліджень і розробок.
Може хто не бачив.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1170-2019-%D0%BF
І скоро щодо Національного фонду досліджень будуть ще новини.
Для тих, хто не в темі: невдовзі для науковців запрацює новий фонд, куди вчені приходитимуть зі своїми ідеями і в прозорому конкурсі виборюватимуть фінансування.
Дуже важлива тема, загалом.
Шановне наукове панство, зверніть увагу, що вже є Порядок конкурсного відбору та фінансування Національним фондом досліджень проектів з виконання наукових досліджень і розробок.
Може хто не бачив.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1170-2019-%D0%BF
І скоро щодо Національного фонду досліджень будуть ще новини.
Для тих, хто не в темі: невдовзі для науковців запрацює новий фонд, куди вчені приходитимуть зі своїми ідеями і в прозорому конкурсі виборюватимуть фінансування.
Дуже важлива тема, загалом.
Офіційний вебпортал парламенту України
Про затвердження Порядку конкурсного відбору та фінансування проектів Національним фондом досліджень України
Постанова Кабінету Міністрів України; Порядок від 27.12.2019 № 1170
На українську освітньо-наукову систему очікують серйозні зміни.
1. Оголошено вибори Президента НАН України та членів Президії.
Кандидата на посаду Президента можуть висувати, власне, Президія, установи (тобто наукові інститути і т.п.), академіки та член-кореспонденти НАН України.
Детальна інформація за посиланням:
http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=6079
2. Оголошено величезний конкурс на Генеральних директорів, керівників експертних груп та державних експертів купи директоратів Міністерства освіти і науки України.
Деталі за посиланням тут
https://mon.gov.ua/ua/news/ogolosheno-konkurs-na-zajnyattya-vakantnih-posad-derzhavnoyi-sluzhbi-kategoriyi-b-ta-kategoriyi-v
Ніяк не коментуватиму, окрім того, що до мене вже дійшли чутки про дуже притомних людей, які нарешті прийняли рішення випробувати себе.
Оптимізм - моє усе.
Переможемо.
1. Оголошено вибори Президента НАН України та членів Президії.
Кандидата на посаду Президента можуть висувати, власне, Президія, установи (тобто наукові інститути і т.п.), академіки та член-кореспонденти НАН України.
Детальна інформація за посиланням:
http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=6079
2. Оголошено величезний конкурс на Генеральних директорів, керівників експертних груп та державних експертів купи директоратів Міністерства освіти і науки України.
Деталі за посиланням тут
https://mon.gov.ua/ua/news/ogolosheno-konkurs-na-zajnyattya-vakantnih-posad-derzhavnoyi-sluzhbi-kategoriyi-b-ta-kategoriyi-v
Ніяк не коментуватиму, окрім того, що до мене вже дійшли чутки про дуже притомних людей, які нарешті прийняли рішення випробувати себе.
Оптимізм - моє усе.
Переможемо.
2020-й оголошено роком математики в Україні
Причому все закрутилося таким чином, що мерія славетного міста Львів підписала меморандум з громадськими організаціями в напрямку просвітництва та популяризації математики.
З боку, власне, популяризації та математики були легендарні Ірина Єгорченко та Світлана Вовк
Деталі тут: https://city-adm.lviv.ua/news/science-and-health/science/275567-meriia-pidpysala-memorandum-z-hromadskymy-orhanizatsiiamy-v-napriamku-prosvitnytstva-ta-populiaryzatsii-matematyky
Однак я не про це суботнього вечора Вам хочу розповісти.
Пані Ірина написала прекрасну статтю, в якій розповіла, ЩО потрібно зробити і на що звернути увагу, аби Рік математики не став профанацією у стилі перерізання стрічечки на дорозі в нікуди або урочистого відкриття шкільного туалету з унітазами без перегородок.
Тут і про обов'язкове ЗНО з математики та скиглення про погані програми в школах, і про підтримку вчителів математики, і про дистанційні курси, і про те, чому гугль та калькулятор є безпорадними без базових знань, і про рівноцінність множення 3х5=5х3, а не так, як вчать нині в початковій школі, що ці дії не рівнозначні.
Та про багато інших "смачних" речей.
Інджой.
https://dt.ua/EDUCATION/vchiti-tablicyu-mnozhennya-zdavati-zno-i-pidtrimuvati-vchiteliv-338360_.html
І ще одне.
27 лютого в Мистецькому арсеналі відбудеться цікава подія "Математика, освіта та життя: чому складно вчити і чому потрібно?"
Буде дискусія про важливість математики, міфи про гуманітарний склад розуму, про проблеми і шляхи їх подолання.
Там будуть круті спікери, такі як Ірина Єгорченко, Анастасія Кислинська, Ірина Стеценко та Марія Репко.
https://www.facebook.com/events/506601970240442/
Майте гарний вечір!
Причому все закрутилося таким чином, що мерія славетного міста Львів підписала меморандум з громадськими організаціями в напрямку просвітництва та популяризації математики.
З боку, власне, популяризації та математики були легендарні Ірина Єгорченко та Світлана Вовк
Деталі тут: https://city-adm.lviv.ua/news/science-and-health/science/275567-meriia-pidpysala-memorandum-z-hromadskymy-orhanizatsiiamy-v-napriamku-prosvitnytstva-ta-populiaryzatsii-matematyky
Однак я не про це суботнього вечора Вам хочу розповісти.
Пані Ірина написала прекрасну статтю, в якій розповіла, ЩО потрібно зробити і на що звернути увагу, аби Рік математики не став профанацією у стилі перерізання стрічечки на дорозі в нікуди або урочистого відкриття шкільного туалету з унітазами без перегородок.
Тут і про обов'язкове ЗНО з математики та скиглення про погані програми в школах, і про підтримку вчителів математики, і про дистанційні курси, і про те, чому гугль та калькулятор є безпорадними без базових знань, і про рівноцінність множення 3х5=5х3, а не так, як вчать нині в початковій школі, що ці дії не рівнозначні.
Та про багато інших "смачних" речей.
Інджой.
https://dt.ua/EDUCATION/vchiti-tablicyu-mnozhennya-zdavati-zno-i-pidtrimuvati-vchiteliv-338360_.html
І ще одне.
27 лютого в Мистецькому арсеналі відбудеться цікава подія "Математика, освіта та життя: чому складно вчити і чому потрібно?"
Буде дискусія про важливість математики, міфи про гуманітарний склад розуму, про проблеми і шляхи їх подолання.
Там будуть круті спікери, такі як Ірина Єгорченко, Анастасія Кислинська, Ірина Стеценко та Марія Репко.
https://www.facebook.com/events/506601970240442/
Майте гарний вечір!
Вперше в житті про ядерні "вибухольоти" - космічні кораблі, що рухаються вперед від підриву позаду них маленьких атомних бомб - я почув від свого французького товариша, коли ми сходили з приміської електрички, прямуючи на аерокосмічний салон в Ле Бурже в 2013 році.
Спершу мені навіть здалося, що моя розмовна англійська стрімко деградувала і я не вірно зрозумів співрозмовника.
Ядерні бомби?
Щоб рухати космічний корабель?
Шо ти мелеш?
Аж ні.
Проект Оріон існував і розглядався серйозною перспективою для міжзоряних перельотів.
Навіть проводилися деякі випробування.
Пам'ятаю, як я потім копирсався в Інтернеті, аби дізнатись більше.
Alpha Centauri опублікувала класний матеріал про цю історію.
Тому просто раджу прочитати :)
Українською!
Приємної неділі.
https://thealphacentauri.net/48036-momentum-limited-orion-starship/
Спершу мені навіть здалося, що моя розмовна англійська стрімко деградувала і я не вірно зрозумів співрозмовника.
Ядерні бомби?
Щоб рухати космічний корабель?
Шо ти мелеш?
Аж ні.
Проект Оріон існував і розглядався серйозною перспективою для міжзоряних перельотів.
Навіть проводилися деякі випробування.
Пам'ятаю, як я потім копирсався в Інтернеті, аби дізнатись більше.
Alpha Centauri опублікувала класний матеріал про цю історію.
Тому просто раджу прочитати :)
Українською!
Приємної неділі.
https://thealphacentauri.net/48036-momentum-limited-orion-starship/
Alpha Centauri
Momentum Limited Orion Starship - Alpha Centauri
Проект Оріон — за часів ядерної романтики 60-х років, коли на повному серйозі розглядалися проекти атомних автомобілів, літаків і пральних машин, абсолютно логічно народився проект міжзоряного корабля. Тоді вважалося, що через 20 років людство підкорить Марс…
Аудит реформи
Це, мабуть, найбільш детальний, але короткий і зрозумілий текст щодо стану реформування науки в Україні.
Буде зрозуміло будь-кому - що планувалося, що зробили, що не вдалося.
І головне - чому науковці продовжують тікати з України взагалі чи з наукової сфери у будь-які інші зокрема.
Відповідь прозаїчна і дуже не подобається ані чиновництву, ані суспільству - попередні уряди не виконували покладених на них в рамках реформи зобов'язань.
Щодо нинішнього складу - подивимось.
Я люблю повторювати, що створення нових інституцій в науковій сфері, прийняття нового закону та "проектування" реформи відбулося лише завдяки байдужості впливових груп до науки.
І саме цей рік має стати визначальним - чи запрацює Національний фонд досліджень, чи почнеться аудит академій наук, чи зміняться правила гри, аби кращі отримували більше, а імітаторам не було місця під сонцем.
Про все це у прекрасному тексті від Юлії Безвершенко
https://m.dt.ua/SCIENCE/reforma-nauki-1-0-nedoliki-dizaynu-chi-vprovadzhennya-338719_.html
Це, мабуть, найбільш детальний, але короткий і зрозумілий текст щодо стану реформування науки в Україні.
Буде зрозуміло будь-кому - що планувалося, що зробили, що не вдалося.
І головне - чому науковці продовжують тікати з України взагалі чи з наукової сфери у будь-які інші зокрема.
Відповідь прозаїчна і дуже не подобається ані чиновництву, ані суспільству - попередні уряди не виконували покладених на них в рамках реформи зобов'язань.
Щодо нинішнього складу - подивимось.
Я люблю повторювати, що створення нових інституцій в науковій сфері, прийняття нового закону та "проектування" реформи відбулося лише завдяки байдужості впливових груп до науки.
І саме цей рік має стати визначальним - чи запрацює Національний фонд досліджень, чи почнеться аудит академій наук, чи зміняться правила гри, аби кращі отримували більше, а імітаторам не було місця під сонцем.
Про все це у прекрасному тексті від Юлії Безвершенко
https://m.dt.ua/SCIENCE/reforma-nauki-1-0-nedoliki-dizaynu-chi-vprovadzhennya-338719_.html
DT.ua
Реформа науки 1.0: недоліки дизайну чи впровадження?
Чому більшість змін залишилися на папері і чому є надія на краще.
Трохи цифр
Кількість молодих вчених у НАН України:
2013 - 2984
2014 - 2839
2015 - 2681
2016 - 2338
2017 - 2170
2018 - 2040
2019 - 1734
(Голосом, сповненим драматизму) - трам-там-там-там!
Молодь не обдуриш.
І поки "експерти" різних штибів розповідають про які завгодно причини такого відтоку кадрів з науки, аби лиш не про причини недофінансування, соціологічні дослідження свідчать геть про інше: саме недофінансування науки вбиває надії на невтрату наукових шкіл, зміну поколінь, реформи і таке інше.
Свої байки вони можуть в телеефірах торочити, в фейсбучиках чи в кулуарах урядових будівель.
Я взагалі ствердився в думці, що ті, хто кажуть, що грошима проблемі не зарадиш - або невігласи, або зрадники.
Якої їм ще статистики не вистачає?
Передбачаючи на майбутнє - за чинної влади ситуація продовжуватиме погіршуватись, оскільки депутати знову наголосували мізерний бюджет на науку.
Прогнози справа невдячна, але думаю, що в 2020-му побачимо цифри порядку 1400.
Це прірва.
(До речі, чи в такому ж темпі скорочується держапарат?)
Також наведу цифри за новою методикою підрахунку (включено ще інженерний склад, докторів та докторантів. Раніше вони не включалися):
2017 - 2854
2018 - 2605
2019 - 2270
Як бачимо, інженерний склад із зарплатами на рівні прибиральниць та доктори з докторантами тікають ще швидше.
P.S. Власне, посилання на соціологічні дослідження:
Раз - https://www.civic-synergy.org.ua/wp-content/uploads/2018/04/Problemy-molodyh-vchenyh-Ukrayiny-ta-rekomendatsiyi-shhodo-yihnogo-vyrishennya.pdf
Два - https://commons.com.ua/uk/migracijni-namiri-molodih-uchenih/
Три - https://commons.com.ua/uk/molodi-naukovci-ukrayini/
Кількість молодих вчених у НАН України:
2013 - 2984
2014 - 2839
2015 - 2681
2016 - 2338
2017 - 2170
2018 - 2040
2019 - 1734
(Голосом, сповненим драматизму) - трам-там-там-там!
Молодь не обдуриш.
І поки "експерти" різних штибів розповідають про які завгодно причини такого відтоку кадрів з науки, аби лиш не про причини недофінансування, соціологічні дослідження свідчать геть про інше: саме недофінансування науки вбиває надії на невтрату наукових шкіл, зміну поколінь, реформи і таке інше.
Свої байки вони можуть в телеефірах торочити, в фейсбучиках чи в кулуарах урядових будівель.
Я взагалі ствердився в думці, що ті, хто кажуть, що грошима проблемі не зарадиш - або невігласи, або зрадники.
Якої їм ще статистики не вистачає?
Передбачаючи на майбутнє - за чинної влади ситуація продовжуватиме погіршуватись, оскільки депутати знову наголосували мізерний бюджет на науку.
Прогнози справа невдячна, але думаю, що в 2020-му побачимо цифри порядку 1400.
Це прірва.
(До речі, чи в такому ж темпі скорочується держапарат?)
Також наведу цифри за новою методикою підрахунку (включено ще інженерний склад, докторів та докторантів. Раніше вони не включалися):
2017 - 2854
2018 - 2605
2019 - 2270
Як бачимо, інженерний склад із зарплатами на рівні прибиральниць та доктори з докторантами тікають ще швидше.
P.S. Власне, посилання на соціологічні дослідження:
Раз - https://www.civic-synergy.org.ua/wp-content/uploads/2018/04/Problemy-molodyh-vchenyh-Ukrayiny-ta-rekomendatsiyi-shhodo-yihnogo-vyrishennya.pdf
Два - https://commons.com.ua/uk/migracijni-namiri-molodih-uchenih/
Три - https://commons.com.ua/uk/molodi-naukovci-ukrayini/
Хороші новини
Я вже неодноразово писав, що планується запуск Національного фонду досліджень, що на прозорому конкурсі має надавати гранти (саме гранти - це важливо) на проведення наукових досліджень.
Причому, по-перше, гранти притомного розміру (на фоні усіх інших обсягів фінансування науково-дослідних робіт), а, по-друге, з можливістю купівлі сучасного обладнання.
Так от, стало відомо, що дійсно запуск конкурсу на здобуття грантів стартує орієнтовно 1 квітня, як і планувалося.
Все серйозно і робота у фонді йде.
Тому, шановні вчені, тримайте очі розплющеними, вуха розтуленими, стежте за оголошенням конкурсу.
Про всяк випадок ось тримайте два дописи МОН про НФД, може хто собі цікаве що знайде
Раз - https://mon.gov.ua/ua/news/nacfond-doslidzhen-zmozhe-ogolositi-pershi-konkursi-dlya-naukovciv-uryad-zatverdiv-vsi-dokumenti-dlya-povnocinnogo-zapusku-nfd
Два - https://mon.gov.ua/ua/news/na-yaki-proyekti-nacfond-doslidzhen-davatime-granti-i-koli-zmozhe-stvoriti-svij-sajt-ta-bazi-danih-uryad-zatverdiv-poryadok-vikoristannya-koshtiv
Якщо ще щось дізнаюсь - повідомлятиму.
Я вже неодноразово писав, що планується запуск Національного фонду досліджень, що на прозорому конкурсі має надавати гранти (саме гранти - це важливо) на проведення наукових досліджень.
Причому, по-перше, гранти притомного розміру (на фоні усіх інших обсягів фінансування науково-дослідних робіт), а, по-друге, з можливістю купівлі сучасного обладнання.
Так от, стало відомо, що дійсно запуск конкурсу на здобуття грантів стартує орієнтовно 1 квітня, як і планувалося.
Все серйозно і робота у фонді йде.
Тому, шановні вчені, тримайте очі розплющеними, вуха розтуленими, стежте за оголошенням конкурсу.
Про всяк випадок ось тримайте два дописи МОН про НФД, може хто собі цікаве що знайде
Раз - https://mon.gov.ua/ua/news/nacfond-doslidzhen-zmozhe-ogolositi-pershi-konkursi-dlya-naukovciv-uryad-zatverdiv-vsi-dokumenti-dlya-povnocinnogo-zapusku-nfd
Два - https://mon.gov.ua/ua/news/na-yaki-proyekti-nacfond-doslidzhen-davatime-granti-i-koli-zmozhe-stvoriti-svij-sajt-ta-bazi-danih-uryad-zatverdiv-poryadok-vikoristannya-koshtiv
Якщо ще щось дізнаюсь - повідомлятиму.
Для того, щоб зрозуміти, наскільки час цікава штука, можна згадати один анекдот і один нібито факт.
Анекдот відомий:
Альберта Ейнштейна запитали, що таке теорія відносності?
- Уявіть, - каже він, - що Ви дивитеся дуже цікаве кіно тривалістю 2 години. Вам здасться, що фільм тривав лише декілька секунд. А якщо Ви подивитесь 3-хвилинний брифінг Зеленського, то Вам може здатися, що минуло дві години.
(звісно, в оригіналі було не так, але мене читають діти)
Факт також відомий:
Нібито для людей в момент небезпеки час сповільнюється і вони "мають час" обміркувати купу варіантів, зробити купу дій і врятуватися.
Так от.
Наука ці всі штуки, виявляється, дослідила.
І... дещо з цього правда, а дещо - міф.
Ця стаття мене дуже приємно вразила своєю ненав'язливою глибиною.
По-перше, Ви прочитаєте взагалі про історію розуміння людством, що таке час і як його потрібно реєструвати (я й не знав, що до середини ХХ століття з цим були реальні проблеми).
По-друге, розібрані оті всі психологічні штуки, як наш мозок час відраховує та в якій ситуації як сприймає.
Куншт, дякую.
Отримав щиру насолоду.
https://kunsht.com.ua/nastane-nash-chas/
Анекдот відомий:
Альберта Ейнштейна запитали, що таке теорія відносності?
- Уявіть, - каже він, - що Ви дивитеся дуже цікаве кіно тривалістю 2 години. Вам здасться, що фільм тривав лише декілька секунд. А якщо Ви подивитесь 3-хвилинний брифінг Зеленського, то Вам може здатися, що минуло дві години.
(звісно, в оригіналі було не так, але мене читають діти)
Факт також відомий:
Нібито для людей в момент небезпеки час сповільнюється і вони "мають час" обміркувати купу варіантів, зробити купу дій і врятуватися.
Так от.
Наука ці всі штуки, виявляється, дослідила.
І... дещо з цього правда, а дещо - міф.
Ця стаття мене дуже приємно вразила своєю ненав'язливою глибиною.
По-перше, Ви прочитаєте взагалі про історію розуміння людством, що таке час і як його потрібно реєструвати (я й не знав, що до середини ХХ століття з цим були реальні проблеми).
По-друге, розібрані оті всі психологічні штуки, як наш мозок час відраховує та в якій ситуації як сприймає.
Куншт, дякую.
Отримав щиру насолоду.
https://kunsht.com.ua/nastane-nash-chas/
Так само, як Природа здатна з часом "перетравити" будь-яку людську шкоду, Мистецтво може... якщо не повністю загоїти душевні рани, то допомогти їх переосмислити і знайти новий початок.
Впевнений, що Прип'ять у 1986 році не могла собі уявити, що у ХХІ столітті на її вулицях лунатимуть діджейські сети з неймовірними Онукою та Дахабрахою, а звук буде луною відбиватися від стін градирень, колеса огляду, палацу Енергетик, РЛС Дуга, безлюдних лісів та прекрасних водяних дзеркал однойменної річки.
Сьогодні втрапив на прес-показ стрічки "Чорнобиль. Територія змін".
Про що він?
Важко сказати.
По-перше, він про надзвичайно якісні кадри усіх локацій Зони - і з землі, і з дрона.
Ніколи ніде на великому екрані такого не бачив.
До мурашок шкірою.
По-друге, він про музику.
Сучасну.
Я не великий знавець ритмів, але подібні сети я чув на модних подіях в Парижі.
По-третє, він про людину у закинутому місті.
Людину модернову, що після великої перерви намагається донести мистецтво у спорожніле місто, не намагаючись відібрати його у Природи назад.
Не знаю, може хто подивиться і складеться інше враження, але я так бачу.
Дуже тепле відчуття після побаченого.
До речі, наступний безкоштовний показ цього кіно відбудеться 28 лютого.
Посилання на подію тут https://www.facebook.com/events/198888427828693/
Я вдячний Тетяні Даценко за запрошення, а всій команді Chornobyl TOUR / Чорнобиль ТУР / Чернобыль ТУР за ревіталізацію Зони.
Сподіваюсь, у вас все вийде і всю її охоронятиме ЮНЕСКО.
Впевнений, що Прип'ять у 1986 році не могла собі уявити, що у ХХІ столітті на її вулицях лунатимуть діджейські сети з неймовірними Онукою та Дахабрахою, а звук буде луною відбиватися від стін градирень, колеса огляду, палацу Енергетик, РЛС Дуга, безлюдних лісів та прекрасних водяних дзеркал однойменної річки.
Сьогодні втрапив на прес-показ стрічки "Чорнобиль. Територія змін".
Про що він?
Важко сказати.
По-перше, він про надзвичайно якісні кадри усіх локацій Зони - і з землі, і з дрона.
Ніколи ніде на великому екрані такого не бачив.
До мурашок шкірою.
По-друге, він про музику.
Сучасну.
Я не великий знавець ритмів, але подібні сети я чув на модних подіях в Парижі.
По-третє, він про людину у закинутому місті.
Людину модернову, що після великої перерви намагається донести мистецтво у спорожніле місто, не намагаючись відібрати його у Природи назад.
Не знаю, може хто подивиться і складеться інше враження, але я так бачу.
Дуже тепле відчуття після побаченого.
До речі, наступний безкоштовний показ цього кіно відбудеться 28 лютого.
Посилання на подію тут https://www.facebook.com/events/198888427828693/
Я вдячний Тетяні Даценко за запрошення, а всій команді Chornobyl TOUR / Чорнобиль ТУР / Чернобыль ТУР за ревіталізацію Зони.
Сподіваюсь, у вас все вийде і всю її охоронятиме ЮНЕСКО.
Facebook
Безкоштовний показ діджей-стріму «Чорнобиль.Територія змін»
Film event in Kyiv, Ukraine by Планета Кіно on Friday, February 28 2020 with 294 people interested and 66 people going.
Мене огорта непозбувна бентега, коли я бачу, як на шляху співвітчизників додому повсюдно виростають блок-пости - незалежно від регіону, політичних уподобань, віросповідання, мови тощо.
Але одночасно я бачу в цій ситуації позитив.
Нарешті "хворобу" нашого суспільства більше неможливо приховувати.
За роки популізму всіх влад, деградації науки, освіти та просвіти, згодовування журналістами громадянам панічних настроїв та битв екстрасенсів, колективної безвідповідальності за неправильно прийняті рішення включно із недієздатною судовою і правоохоронною системою ми викохали суспільство кам'яного віку.
Суспільство, спільною ознакою якого є незнання елементарних речей, а базовою поведінкою - сподіватися лише на себе, бо більше нема на кого.
І якщо Майдан (от треба ж було так співпасти датам) був тріумфом громадянського суспільства, то нині шальки терезів перехилилися в зовсім інший бік.
І це мене ж знову тішить.
Бо з безпросвітного мракобісся є шлях тільки до здорового глузду.
Можливо, вже завтра медіа почнуть прибирати зі своїх сторінок астрологічні прогнози та народні прикмети, з телебачення в небуття підуть екстрасенси та ворожки, всі без виключення у владній вертикалі, хто намагався піаритись на темі коронавірусу, як Тимошенко на таміфлю, подадуть у відставку та вибачаться, платники податків і держава тягло розпочнуть створювати систему просвіти на радіо і телебаченні, студентів припинять водити під час пар на молебні, за антивакцинаторство притягатимуть до відповідальності, гомеопатію називатимуть звичайним шахрайством, категорично заборонять рекламу будь-яких лікарських препаратів будь-де, а кіберщосьтамвСБУ почне врешті системно протидіяти російським тролям, що розколюють українське суспільство.
Марю? Так.
Наші люди продовжуватимуть пхати заглушки з намальованими іконками замість ременів безпеки, ходитимуть до бабок, купувати лайно в аптеках, бо по телевізору сказали, діставати довідки про щеплення від кору або толерувати присутність такого явища у їхніх дитсадках і школах, Лептоніха продовжуватиме отримувати надбавку за нОуковий ступінь.
Дуже хочеться вигукнути:
"Кляті ж ви лярви!
Ви ж від імені держави платите Кириленчисі за дисертацію про Лептонного Бога.
То нехай вона викличе його і подолає вірус!"
Залякані, дикі, неосвічені, хоча у декого по два дипломи про вищу освіту в гуманітарно-технічному університеті.
Оце і є приклад, нащо потрібна наука і вчені, навіть якщо в країні винищено промисловість, аби застосовувати їхні винаходи.
Це підтримка загального рівня освіченості.
Не освіти. То вже потім.
Освіченості.
Просвіти.
Вчені не можуть спокійно спостерігати за цим мракобіссям, тому і ладні займатись науковою популяризацією у вільний час, аби тільки суспільство було розумнішим.
Тому всі розвинені держави, купа меценатських фондів в цих країнах вкладають стільки ресурсів в цю справу.
Бо це питання національної безпеки.
Не можна навчити десятки мільйонів громадян технології редагування геному CRISPR/Cas9, але можна навчити їх мити руки, а не ходити до бабок.
Або, принаймні, робити ці дві речі одночасно.
Висновків не буде.
Однак, принаймні, якщо Ви не вчений-популяризатор, маєте тепер уявлення, що вони весь час бачать, коли виходять "в люди" за межі своїх неопалюваних, але інформаційно-"теплих" інститутів.
Але одночасно я бачу в цій ситуації позитив.
Нарешті "хворобу" нашого суспільства більше неможливо приховувати.
За роки популізму всіх влад, деградації науки, освіти та просвіти, згодовування журналістами громадянам панічних настроїв та битв екстрасенсів, колективної безвідповідальності за неправильно прийняті рішення включно із недієздатною судовою і правоохоронною системою ми викохали суспільство кам'яного віку.
Суспільство, спільною ознакою якого є незнання елементарних речей, а базовою поведінкою - сподіватися лише на себе, бо більше нема на кого.
І якщо Майдан (от треба ж було так співпасти датам) був тріумфом громадянського суспільства, то нині шальки терезів перехилилися в зовсім інший бік.
І це мене ж знову тішить.
Бо з безпросвітного мракобісся є шлях тільки до здорового глузду.
Можливо, вже завтра медіа почнуть прибирати зі своїх сторінок астрологічні прогнози та народні прикмети, з телебачення в небуття підуть екстрасенси та ворожки, всі без виключення у владній вертикалі, хто намагався піаритись на темі коронавірусу, як Тимошенко на таміфлю, подадуть у відставку та вибачаться, платники податків і держава тягло розпочнуть створювати систему просвіти на радіо і телебаченні, студентів припинять водити під час пар на молебні, за антивакцинаторство притягатимуть до відповідальності, гомеопатію називатимуть звичайним шахрайством, категорично заборонять рекламу будь-яких лікарських препаратів будь-де, а кіберщосьтамвСБУ почне врешті системно протидіяти російським тролям, що розколюють українське суспільство.
Марю? Так.
Наші люди продовжуватимуть пхати заглушки з намальованими іконками замість ременів безпеки, ходитимуть до бабок, купувати лайно в аптеках, бо по телевізору сказали, діставати довідки про щеплення від кору або толерувати присутність такого явища у їхніх дитсадках і школах, Лептоніха продовжуватиме отримувати надбавку за нОуковий ступінь.
Дуже хочеться вигукнути:
"Кляті ж ви лярви!
Ви ж від імені держави платите Кириленчисі за дисертацію про Лептонного Бога.
То нехай вона викличе його і подолає вірус!"
Залякані, дикі, неосвічені, хоча у декого по два дипломи про вищу освіту в гуманітарно-технічному університеті.
Оце і є приклад, нащо потрібна наука і вчені, навіть якщо в країні винищено промисловість, аби застосовувати їхні винаходи.
Це підтримка загального рівня освіченості.
Не освіти. То вже потім.
Освіченості.
Просвіти.
Вчені не можуть спокійно спостерігати за цим мракобіссям, тому і ладні займатись науковою популяризацією у вільний час, аби тільки суспільство було розумнішим.
Тому всі розвинені держави, купа меценатських фондів в цих країнах вкладають стільки ресурсів в цю справу.
Бо це питання національної безпеки.
Не можна навчити десятки мільйонів громадян технології редагування геному CRISPR/Cas9, але можна навчити їх мити руки, а не ходити до бабок.
Або, принаймні, робити ці дві речі одночасно.
Висновків не буде.
Однак, принаймні, якщо Ви не вчений-популяризатор, маєте тепер уявлення, що вони весь час бачать, коли виходять "в люди" за межі своїх неопалюваних, але інформаційно-"теплих" інститутів.
Дивіться, яку унікальну добірку підвезли
Часто бачу, як деякі школярі (подекуди на конкурсах наукових робіт), деякі студенти (під час написання дипломних), аспіранти (при написанні статей) та навіть доктори наук (наприклад, шановна Катерина Лептонівна Кириленко) з подивом дізнаються, що плагіат чи маячня зі стелі - є неприпустимими в науці.
Студенти натурально мені розповідають, що завжди вважали, що наукова стаття - це коли насмикав з Інтернету абзаців з інших статей, якось їх "зшив" і це і є наука.
Непоодинокими є випадки, коли науково-педагогічні працівники уявлення зеленого не мають про академічну доброчесність, але вони дорослі, авторитетні і бояться у цьому зізнатися, тому лише роблять вигляд, що розуміють.
Так от тримайте і тихенько вивчайте, поки ніхто не бачить.
Євген Ніколаєв (Evgen Nikolaev) зробив прекрасну добірку українських матеріалів та ресурсів з цього питання - статті, сайти, документи, книги, групи в соціальних мережах.
Користуйтесь.
https://www.skeptic.in.ua/integrity/
Часто бачу, як деякі школярі (подекуди на конкурсах наукових робіт), деякі студенти (під час написання дипломних), аспіранти (при написанні статей) та навіть доктори наук (наприклад, шановна Катерина Лептонівна Кириленко) з подивом дізнаються, що плагіат чи маячня зі стелі - є неприпустимими в науці.
Студенти натурально мені розповідають, що завжди вважали, що наукова стаття - це коли насмикав з Інтернету абзаців з інших статей, якось їх "зшив" і це і є наука.
Непоодинокими є випадки, коли науково-педагогічні працівники уявлення зеленого не мають про академічну доброчесність, але вони дорослі, авторитетні і бояться у цьому зізнатися, тому лише роблять вигляд, що розуміють.
Так от тримайте і тихенько вивчайте, поки ніхто не бачить.
Євген Ніколаєв (Evgen Nikolaev) зробив прекрасну добірку українських матеріалів та ресурсів з цього питання - статті, сайти, документи, книги, групи в соціальних мережах.
Користуйтесь.
https://www.skeptic.in.ua/integrity/
Сторінки Євгена Ніколаєва
Українські матеріали та ресурси із академічної доброчесності
❗❗ Відтепер нові, актуальні, важливі матеріали у переліку, на які раджу звернути увагу, відмічено знаками оклику. 🧑🏫 Цим значком позначено матеріали для середн…
👍1