Місяць тому 51 зрадник України з депутатськими мандатами подали звернення до Конституційного суду, вимагаючи визнати Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» таким, що не відповідає Конституції України.
Мовляв, утискає російськомовних, не дає їм вчитися рідною мовою та інше.

КСУ звернувся до науковців - правознавців та мовознавців, аби ті ґрунтовно пояснили, чи є тут ознаки дискримінації російськомовних чи будь-яких іншомовних громадян.

Тримайте лонгрід, де наведено пряму мову цих науковців.
Дізнавайтеся, що таке дискримінація, підтримуюча дія, який статус у англійської мови, що там з кримськотатарською, до чого тут Європейська хартія регіональних або міноритарних мов і як вона узгоджується із Законом тощо.

Дуже цікаво.
Читайте, набирайтеся інформації, аби не бути жертвами штампів пропаганди руського міра.

І дозволю собі навести улюблену цитату Павла Гриценка з цього матеріалу:

"Звертаю увагу на те, в чому я не погоджуюся з авторами конституційного подання, з їхнім твердженням про «дискримінацію російськомовних громадян за мовною ознакою».
Тут, у Конституційному Суді, раніше вже поставало питання про сутність поняття «російськомовні громадяни», і обґрунтовано було стверджено й підкреслено, що цей вираз не є юридичним терміном.
Ніде – ні в Конституції, ні в законі, який розглядаємо, ні в інших законах – немає жодного вживання цієї словосполуки.
Це вираз побутового пізньорадянського і російського політичного мовлення, політичної риторики; його намагаються закріпити в сучасній Росії як факт російської літературної мови і ввести у тексти законів, як норму.

Але я, шановний високий суде, хочу звернути вашу увагу на одну важливу деталь: як самі росіяни оцінюють терміни, поняття «русский» і «русскоязычный».
І от що записано в російських академічних джерелах, цитую:

«Русский» – это народ, составляющий основное, коренное население России; относящийся в русскому народу, его языку, натуре, а также к России»;
а «Русскоязычный» – это относящийся к людям, живущим вне России, для которых русский язык является родным или вторым родным». Джерело: «Толковый словарь русского языка» (ответственный редактор – академик Российской академии наук Наталья Юльевна Шведова; Институт русского языка РАН, Москва, 2008).

Тобто цей найавторитетніший сьогодні мовознавчий документ засвідчує, що в Росії, на рівні наукового істеблішменту, є протиставлення тих, хто в Росії – це «русские», і тих, хто поза межами Росії – це «русскоязычные», яких в самій Росії до «русских» не відносять, їх такими не вважають.

Можливо, це прикро усвідомлювати «русскоязычным» громадянам України, але така оцінка – це факт наукового й політичного дискурсу сучасної Росії."

І цитату Богдана Ажнюка щодо позитивної дискримінації:

"Підтримча дія має за мету не дискримінацію, а радше, вирівнювання в правах народів, які в минулому зазнали різних обмежень, і реалізацію принципу, який у статті 24 Конституції Україно сформульовано як «не може бути привілеїв і обмежень»"

Майте гарний день.
http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=6669

Жуль Верн у своїх фантастичних оповідях досить непогано передбачив технічний прогрес на багато десятиліть вперед.
Але був ще один письменник, який досить точно описав наш новий прекрасний світ.
Так, це Олдос Гакслі.

Чому я пишу про нього сьогодні?
25 липня 42 роки тому на світ з'явилася перша людина з пробірки.
Це явище стало для нас настільки буденним, що з тих пір людство отримало таким чином вже 8 мільйонів дітей.

І Гакслі у своєму романі "Прекрасний новий світ" це передбачив.
Причому передбачив не взагалі "людей з пробірок", а купу технічних нюансів їх появи.

Тримайте цікавий лонгрід від ембріологині Olga Maliuta про:
- історію розвитку ембріології та технологій штучного запліднення;
- що Гакслі вгадав, а в чому помилився;
- звідки у нього такі пізнання в цій надзвичайно складній сфері.

Чудово. Просто Чудово.
https://my.science.ua/sexs-drugs-amp-embriologiya-vid-oldosa-gaksli/

І я нагадую, що саме Ольга написала страшенно популярний лонгрід про те, як сеча монахинь Ватикану допомагає людям подолати безпліддя.
Якщо не бачили - читайте.
https://my.science.ua/u-r-y-n-o-t-e-r-a-p-i-ya-svyata-voda-u-borotbi-z-bezpliddyam/

Аби у Вас не лишалося ілюзій, які цинічні люди нами керують.
Продовжую із захопленням читати сторінку Володимира Зеленського.

Він пише про реакцію Президента Швейцарії на темпи будівництва доріг в Україні: "Привезли її до нас новою дорогою... Пані Симонетта Соммаруга була вражена, що в Україні будують швидше, ніж у Швейцарії. А я знав, що ми вміємо! Просто робити все треба чесно і вчасно. А швидко і якісно ми зможемо, і «Велике будівництво» – доказ цього!"

По-перше, немає нічого дивного в тому, що темпи ремонту доріг в країні площею 600 тисяч кілометрів апріорі мають бути вищими за такі в країні, площею 41 тисяча кілометрів.

По-друге, чому мають бути вищими?
Бо в Швейцарії давно є нормальні дороги.
Пишатися темпами будівництва доріг порівняно з Швейцарією, це як алкоголіку пишатися темпами скорочення споживання зеленого змія порівняно з непитущою людиною.
І висловлення захоплення з боку непитущої людини в такій ситуації - це лише ввічливість.
Пишатися цим і виставляти напоказ - це ідіотизм.
Добре, що нам керує не якийсь дурачок, еге?

По-третє, давайте глянемо, якою ціною ці дороги будуються.
Готуючись до пандемії коронавірусу, кошти платників податків були цинічно забрані у ненайбагатших сфер.
Наприклад, у Національного фонду досліджень зрізали половину фінансування (більше 200 мільйонів гривень).
Під нуль зрізали хай і міфічний, але таки Фонд президента з підтримки освіти, науки та спорту - 500 мільйонів.
Зрізали десятки та сотні мільйонів на науку в університетах, зачепили академії, зрізали з освіти.

До такого розвитку подій поставилися з розумінням, хоча таки досі ніхто не второпав, чому з науки та освіти зрізали по 50-100% видатків з різних статей, а з МВС, яке мало бюджет 93 мільярди, зрізали усього 0,005%.
(https://www.facebook.com/senenkoanton/posts/3064898140229314), а потім всі реально прибалділи, коли дізналися, що МВС додали 2,5 млрд.
Тому що ефективний міністр.

Ідемо далі.

По-четверте, як витратили врешті 66 мільярдів фонду по боротьбі з коронавірусом?
Офіційна інформація Міністерства фінансів України:

35 мільярдів з 66 млрд. було витрачено саме на будівництво доріг.

https://www.mof.gov.ua/uk/news/uriad_rozpodiliv_66_mlrd_grn_z_fondu_borotbi_z_covid-19-2299

Де дороги - а де коронавірус? - спитаєте Ви.
А що, так можна було? - спитають яценюки-гройсмани і навіть азірови.

Тобто, повільно: гроші платників податків, які збирали всією країною на боротьбу з недугою, незрозуміло чому було витрачено на те, що ніяк не пов'язано з протидією недузі.

Чи потрібно будувати дороги? Безумовно.
Чому ніхто раніше це не робив або не робив такими темпами?
Бо гроші не з повітря беруться: окрім доріг є ще купа інших сфер, яким вони потрібні.

Виявляється ж, все дуже просто: не треба думати про збалансований розвиток важливих сфер в країні, фінансове планування, вирішення поточних задач і стратегічне планування.
Можна просто взагалі весь річний бюджет спрямувати на дороги і бути красавчіком перед виборами.
(аби не лишалося сумнівів, що ідею про такий перерозподіл втілили саме Слуги - http://nashigroshi.org/2020/06/03/biznes-partner-zelens-koho-khoche-viddaty-35-mil-iardiv-z-covid-fondu-na-budivnytstvo-dorih/)

Звісно, люди аплодуватимуть цьому популізму, однак я не буду.

Тому що, по-п'яте, подивимось на статистичні дані фінансування науки з усіх джерел в Україні та Швейцарії у відсотках від ВВП.
Навіть завищені дані по Україні - 0,47%.
Швейцарія - 3,37%.
https://data.worldbank.org/indicator/GB.XPD.RSDV.GD.ZS
На ВВП країн краще не дивіться, стане погано.

Тому, якби у нас країною керував розумний керманич, він би пишався лише тоді, коли б встигав і дороги будувати, і не обкрадати науковців, прикриваючись коронавірусом.

А так це звичайне шахрайство.
Яке він ще й залюбки виставляє на показ у фейсбук.

Гарної неділі.

Погляд на оцінку діяльності українських науковців, що заслуговує на увагу

Як зазвичай має будуватися дослідницька робота в університеті?
Є вмотивований високою зарплатнею і неперевантажений викладач та вмотивовані цікавою науковою задачею студенти, є обладнання, реактиви, вечорами в лабораторії не вимикають світло, взимку - тепло.
Далі з'являються прекрасні наукові результати, які можна і треба оформити у статтю у класному міжнародному рецензованому журналі, що включений до хороших наукометричних баз.

Як це відбувається в Україні?
Українські ректори усвідомили, що публікації в міжнародних рецензованих журналах, включених до міжнародних наукометричних баз - то є добре і свідчить про наявність науки в університеті.
Вони почали в контрактах вимагати від викладачів щороку такі статті видавати "на гора".

Де тут проблема?
Проблема в тому, що вони не зрозуміли, що ланцюжок вибудований саме так: умови - наука - публікації.
А не публікації - публікації-публікації.

Тому з року в рік наростає вал публікацій українських викладачів за різними схемами:
1. За великі гроші у хижацьких виданнях, які міжнародні наукометричні бази регулярно банять
2. Дописування у співавтори до справжніх науковців за сприяння фінансами, послугами, реактивами, по-знайомству тощо.
3.Звернення до фірм, які за дзвінку монету знайдуть, хто напише більш-менш пристойну статтю, яку приймуть у третьосортний журнал
...
Схем багато і саме імітація, карго-культ українського освітньо-наукового керівництва, яке саме не усвідомлює, що таке наука, бо саме колись попокупляло або наплагіатило власні дисертації, живлять цей абсурд.

З іншого боку є ціла армія імітаторів науки, які розуміють, що через свою некомпетентність вони ніколи не зможуть робити справжню науку, тому будь-які вимоги щодо публікацій у якісних виданнях - це смерть їхнім імітаційним аспірантурам, спецрадам, цілим сферам української лептонної науки.
Звідси і виття про "соросят", що своїми вимогами відповідності міжнародним стандартам плюндрують самобутню українську науку.

А справжнім науковцям - як хочеш, так і крутися в цій психлікарні:
Мінімально ідентифікувати імітаторів можна практично виключно за відсутністю публікацій у нормальних журналах. Але й стогін (без сарказму) українських викладачів, що перевантажені навчальними годинами, мають мізерні зарплати і студентів, яким в сучасних реаліях хіба тільки дупи не треба цілувати, щоб вони не дай боже не забрали документи з універу, позбавивши його дзвінкої монети, вже закладає вуха.

Що ж робити?
Ірина Єгорченко намагається розкласти все по-поличках.
https://zn.ua/ukr/science/ne-pletit-solomjanikh-litachkiv.html

В МОН чергові рішучі реформи

Новому міністру нещодавно закидали, що він буцімто людина Табачника?
Схоже, нині в міністерстві є ще один кандідат на подібні закидання.

Я не знаю цю людину, але відразу видно, що професіонал, бо окрім роботи в МОН за часів бородатого українофоба було таке:

"Баженкова звільнили з посади директора Фонду соціального страхування в травні 2018 року.
Підставою стало його рішення про зміну форми власності із державної на приватну 71 об’єкта фонду.
У листопаді 2019 року суд скасував рішення про звільнення Баженкова.
Після цього приватний нотаріус записав його в держреєстрі як директора фонду.
Потім Мінсоцполітики оскаржив рішення нотаріуса в Мін’юсті, який скасував "поновлення" Баженкова на посаді."

Кадровий голод, потужні міністри, всі діла.


https://life.pravda.com.ua/society/2020/07/28/241785/

Давненько я не постив прогнози від наших науковців щодо розвитку епідемії коронавірусу в Україні.

Чесно кажучи, спостерігаючи за дивною поведінкою людей, за цими зойками про "змушують вдягать наморднікі, супостати", "а ти хоч одного хворого бачив? то все вигадки!", паралельно-індеферентним ставленням персоналу магазинів до покупців з масками на підборіддях, я зрозумів, що аніщо не навчить наших людей краще, аніж їхній власний досвід.
Шкода невинних та непричетних, але виходу немає - темне невігластво населення злилося в прекрасному синергетичному танку з некомпетентністю та злочинною корупційністю нинішньої влади.
Мусимо ставитись до цього з розумінням і принаймні не нервувати.

Але повернімось до прогнозу.
Що вчені нам передбачають:

"1. Затримки в оприлюдненні даних про нові випадки та про нові летальні випадки можуть бути неоднорідні в різних регіонах. Серед регіонів із найбільшою кількістю активних інфікованих найнеоднорідніше дані оприлюднюються в Києві (рис.3а).
2. Статистика по Україні за останній тиждень демонструє стійке зростання. 10 регіонів мають середнє за тиждень репродуктивне число понад 1.2, 6 регіонів – менш ніж 1 (таблиця 2). Репродуктивне число для України в цілому дорівнює 1.13 (рис.11).
3. Серед найураженіших регіонів найшвидше зростання відбувається в Івано-Франківській, Тернопільській і Рівненській областях. Після тривалої позитивної динаміки знову почала збільшуватися кількість нових випадків у Чернівецькій області. Львівська й Закарпатська області демонструють позитивну динаміку.
4. Незначно почала зменшуватися кількість ПЛР-тестів, які витрачаються на одне нове виявлення (рис.2) – це свідчить, що збільшення кількості нових випадків не пов’язане зі збільшенням обсягів тестування."

Мені здається, коментарі зайві.

Кому цікаві деталі, графіки, методики - велкам за посиланням http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=6678

Нинішня сюрреалістична картина реальності, як і будь-який витвір мистецтва, складається з манюсіньких шрихів, які навіжений художник дбайливо виводить своїм пензлем.

Червоний штрих - і маємо кроваве перемир'я чи потужного міністра внутрішніх справ, що не може впіймати кукурузяного рембо, маючи бюджети під 100 мільярдів.
Колір дитячої несподіванки - і маємо гори піску на великому будівництві на кошти, вкрадені у інших сфер.
Чорний - лікарі без зарплат та зірвані медичні закупівлі.
Зелений - ошелешуючі кадрові призначення.

Вчора я писав, що Інститут модернізації змісту освіти, який займається розробкою та проведенням конкурсів підручників для шкіл, очолив дивний пан часів Табачника.

Чому його призначили?
Бо "Вочевидь, мене призначили, бо я підтримую політику виконуючого обов’язки міністра пана Шкарлета."

Як він ставиться до Табачника, зараз у 2020-му році?
"Я високо оцінюю Дмитра Табачника як професіонала".

Я дякую.
Я дуже дякую.
Усім, хто кував цю "перемогу", хто долучався до неї і виправдовував усі ознаки дічі.

Настає ера міцних господарників.
Правду колись писали класики фантастики: там, де перемагає сірість, до влади завжди приходять чорні.
Просто у нас сірий колір виявився зеленим.

Але переможемо.

Допис Інни Совсун https://www.facebook.com/1175751232587546/posts/1575411539288178:

«Щойно вийшла з ефіру на Громадському радіо. Запросили поговорити про призначення на посаду директора Інституту модернізації змісту освіти Євгена Баженкова, який працював при Табачнику.

Коли я вже була у студії, гостьовий редактор сказав: «До речі, з нами на зв’язку буде сам Баженков. Ви ж не проти?»

«Та навпаки – це ж добре, нехай пояснить свою позицію!» - відповіла я.

І він пояснив. Я просто перекажу.

***

«Коли я працював, це було ще Міністерство освіти, науки, молоді і спорту. І я не займався координацією освітньої політики».

📢Сказала людина, яка тепер відповідальна за експертизу та закупівлю шкільних підручників.

* * *

Я: «Скажіть, а які у Вас є кваліфікації, щоб очолювати Інститут модернізації змісту освіти? Чому саме Вас призначили?»
Баженков: «Вочевидь, мене призначили, бо я підтримую політику виконуючого обов’язки міністра пана Шкарлета.»
Я: «Я перепрошую, але я досі не зрозуміла, якою є його політика. Ви могли б уточнити, яку саме політику Ви підтримуєте?»
Баженков: «Я думаю, Вам краще спитати пана Шкарлета.»

🤐Така загадкова політика, яку не конче знати, аби підтримувати.

***
Ведучий: «А скажіть, як Ви оцінюєте Дмитра Табачника як професіонала?»
Баженков: «Я високо оцінюю Дмитра Табачника як професіонала».

* * *

Що мені болить найбільше, то це звісно те, як це все відіб’ється на якості підручників для українських школярів.

❗Саме для вирішення цієї проблеми я розробила законопроект №3900 (https://cutt.ly/7sJ8yOE). Мета якого – гарантувати, що діти матимуть класні сучасні підручники, які будуть стимулювати до навчання!

Чи можна буде це зреалізувати зараз – це велике питання.»

Тепле. Лампове. Канонічне.

Є в Україні науковець, що стояв у витоків усієї сучасної наукової популяризації - усього, про що я часто пишу: Дні науки, марші за науку, лекторії, науково-популярні дописи та інтерв'ю.
А ще він примудряється взаємодіяти з Вікіпедією, організовуючи конкурс наукової фотографії, долучається до акцій протесту (СБУ, відкладайте пиріжки, час працювати) та періодично влучним словом у соцмережах карає псевдовчених та імітаторів науки.

Це Олексій Болдирєв.

Я неодноразово був в його лабораторії і неодноразово захоплювався його роботою.
Ми - фізики - працюємо із неживими системами, які на порядки є простішими за живі організми.
І нам не завжди все зрозуміло.

А тут людина длубається в нервах, мізках, генетичному коді - і спокійно себе почуває.

Алла Кошляк завітала до нього в Інститут фізіології і поспілкувалася про все на світі: науку, популяризацію, ставлення до науки в світі та Україні, еволюцію тощо.

Навіть висмикну цитату, що сподобалася:

"Позаминулого року Time писав, що у Сполучених Штатах є всього 13 польових ентомологів, які можуть піти і подивитися, який москіт або комар переносить той вірус Зіка чи малярію. СDC почали запитувати в університетів, де ж ентомологи.
Виявилось, що американські виші позакривали програми з ентомології, бо попиту на цих фахівців не було. А тепер всім потрібен «кузен Бенедикт із сачком», він має сидіти в болоті та шукати тих комарів.
Але ж ентомолога треба готувати багато років."

Прекрасно.
Просто прекрасно.

Гарного вечора.
https://thebabel.com.ua/texts/48165-nauci-dosi-nevidomo-shcho-same-vidbuvayetsya-v-mozku-koli-lyudina-chhaye-neyrobiolog-oleksiy-boldiryev-vivchaye-vse-zhive-organizovuye-dni-nauki-ta-marshi-vchenih-babel-rozpovidaye-yogo-istoriyu

Апдт. Виправив число ентомологів з 70 на 13. В Бабелі теж поправлять.

Ви в курсі, що сьогоднішній день може стати визначним?
Менш ніж за годину має стартувати надпотужна ракета Atlas V, що містить на своєму борту марсохід Perseverance.

Але ж марсоходи відправляли на Марс і раніше?
В чому особливість?

Фактично, щоб зробити апарат Perseverance, вчені взяли майже 3 мільярди доларів, створили унікальну наукову лабораторію, включно з високороздільною камерою, георадаром, рентгенівським та раманівським спектрометрами, лазерно-іскровою емісійною спектроскопією та купою інших датчиків, умістили це все у габарити звичайного авта, прикрутили колеса і забезпечили працездатність при температурах типу мінус 90 градусів Цельсія.

Плюс спорядили марсохід справжнісіньким коптером, що має літати в розрідженій атмосфері червоної планети!

Завдання амбітні і загалом ця вундервафля має довести існування життя на Марсі в далекому минулому.
Ба більше, у майбутньому планується спеціальна місія, що матиме на меті забрати назад на Землю зразки, які апарат надлубає за час своєї роботи.

Цікаво?
У Вас ще є кілька хвилин, аби переглянути бомбезне відео з детальним описом місії українською https://www.youtube.com/watch?v=arvPg88j498

А отут відбудеться трансляція самого пуску https://www.youtube.com/watch?v=sXmGUaiqSz4

Майте гарний день.

Важко коментувати відео, де я півтори години коментую все поспіль.

Я дуже довго тікав від цього інтерв'ю.
Відмовляв двічі чи тричі і я дякую за наполегливість Катерині Супрун, яка таки витягнула мене у свою гостинну студію.

Говоримо не лише про протести чи СБУ, а й про популяризацію науки, інвестнянь, плагіат, НАЗЯВО, Дисергейт, лептонних богів і квантово-орбітальну культурологію, реформування науки, взаємодію вчених і бізнесу, вчених і медіа, вчених та урядовців.

Маю надію, що після мене в цій студії з'являться інші прекрасні вчені, котрі рухають науку в Україні.
Катерина прекрасно готується до розмови і спілкуватися з нею надзвичайно цікаво.

https://www.youtube.com/watch?reload=9&v=I_mOc0rEKc8

Майте гарний день.

Мандрівне

Море людей нині намагаються організувати собі відпочинок на теренах України.
І якщо, наприклад, Вас не влаштовують одеси-залізні порти, особливо зважаючи на епідемічну ситуацію, в мене піднакопичилось кілька порад, куди можна гайнути.

1. Завдяки пильній Марії Репко відкрив для себе інтерактивну мапу України із нанесеними цікавими місцинами.
Я не знаю, скільки часу пішло на те, щоб наповнити мапу позначками, бо їх тут сотні, однак враховано все: печери, гейзери, гори, церкви, палаци, водоспади, оборонні споруди, маяки тощо.
Найсмачніше в усьому цьому те, що цікавезні місця можна знайти навіть там, де цього не можна було уявити, далеко від розкручених міст та курортів.
https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1nlskjs8_rQPSMdYVo_EajzD9BvmL_1Q2

Створив її Володимир Омелюх (https://www.facebook.com/vova.omeliukh), він має цілий тревел-сайт https://whattoseeinukraine.blogspot.com/, його можна підтримати на Патреоні, всю інформацію ВИ зможете знайти в описі до карти.

Грандіозна робота.
До речі, я перевірив кілька місць, на які ми із дружиною випадково наштовхувалися минулого року, мандруючи Карпатами - вони всі є на мапі.
Геніально.

2. Мій товариш Максим Узол, виявляється, робить із дружиною бомбезні відеозвіти українською про їхні мандрівки.

Наприклад, отут - https://www.youtube.com/watch?v=TVBInwBd_mM - вони розповідають про чарівну Рівненщину: Соколині гори, Палац Стецьких, річку Случ, Княжу Гору, Губківський замок, костел Святого Антонія та Базальтові стовпи.

А отут - https://www.youtube.com/watch?v=B-L2NbQ_Niw - про Херсонщину та її Хабловський та Аджигольський маяки, Херсонський гранд каньйон і Олешківські піски.

У них є ще відео на каналі (зокрема про місцини навколо Києва), шукайте, мандруйте.
Дуже приємні світлі позитивні люди.

3. І нагадую, що минулого року ми із дружиною теж мали дуже пізнавальну та драйвову мандрівку Україною та Карпатами, де побачили:

Замок князів Корецьких — костел Святого Антонія — руїни Губківського замку — Костел Святого Лаврентія – Почаївська Лавра – Підгорецький замок – Центр Космічного зв’язку — Золочівський замок – Замок Свірж — Львів — Східниця — Тустань — Недобудована дамба водосховища дорогою на с.Довге — Доменна піч у с. Майдан — Сколе — Водоспад Кам’янка – Мертве озеро – гора Високий Верх (курорт Захар Беркут) — Міжгір’я – Водоспад Шипіт — гейзер біля Вучкове – Синевирський перевал — озеро Синевир — Реабілітаційний центр бурого ведмедя – Старе Село – Сфангове болото — Тереблянське водосховище – — Полонина Руна – Водоспад Давір — Невицький замок – Палац Плотені — Середнянський замок – Чинадієвський замок – водоспад Скакало — м.Берегово — Реформаторський храм — Палац Перені — Виноградівський замок (замок Канків) – Хустський замок.

https://veterdoit.com/karpatamy-na-avto-2700-kilometriv-svobody/

Тож, прасуйте шкарпетки, віддавайте квіти в горщиках та акваріумних рибок на догляд сусідам і відкривайте для себе Україну.

Майте гарний день.

Що ж, схоже вже можемо нотувати хроніки демонтажу інституцій в Україні.
Ні, я не про вистави з терористами - це навпаки свідчення становлення поліцейської держави з усіма атрибутами залякування населення для збільшення своїх повноважень. Я про нові обличчя у владі, які системно руйнують позитивні напрацювання останніх років.
Почнемо з мого улюбленого МОН, яке було очолене дивним міністром.

Отже, якщо коротко, МОН подав законопроєкт, яким хоче ліквідації незалежних контролюючих органів та прагне здобути ще більше влади у сфері присудження наукових ступенів та ліцензування, що повністю протирічить ідеї реформування освіти та науки, здоровому глузду та західним практикам.
Аби людям не в темі було зрозуміло, що коїться - от так само, як нова влада поступово додавлює незалежність НБУ, МОН намагаєтсья вчинити в освіті та науці.

Про це розлого написав Єгор Стадний https://www.facebook.com/j.stadny/posts/2805518563002980:

"...3) МОН пропонує повністю розпустити незалежне Нацагентство із забезпечення якості вищої освіти, яке успішно стартувало торік та принесло абсолютно новий якісний сенс в акредитацію програм вищої освіти. МОН пропонує на місці Нацагентства зробити черговий орган центральної влади. Що суперечить будь-яким базовим розумінням про систему забезпечення якості вищої освіти в Європейському просторі вищої освіти.

4) МОН пропонує зберегти за собою повний централізований контроль за присудженням наукових ступенів. Станом на зараз з 2021 року (після кількох відтермінувань) система мали би стати децентралізованою, поклавши основну відповідальність на самі університети, як це, знову ж таки, прийнято у західному світі.

5) Також законпроект пропонує скасувати попередні дерегуляційні зміни у системі ліцензування. По-перше, він пропонує, щоб органом ліцензування був МОН (зараз цей орган визначається урядом), що суперить дерегуляції та загалом реформі державної служби. Річ у тім, що орган контролю не може бути водночас органом, що формує політику (визначає детальні правила, за якими котроль відбувається). Це звичайнісінький конфлікт інтересів, адже таким чином ліцензійні умови завжди будуть прописувати під контролера. Саме тому ми у свій запустили на уряд проект, який виводив фунції ліцензування з МОН. І по-друге, до закону планують повернути старі норми щодо матеріально-технічної бази. Нагадаю, що у 2019 році ми обмежили можливість висувати вимоги до матбази лише регульованими спеціальностями (медицина, право, енергети, авіація тощо). Це виправдано, бо там держава повинна проявляти поглиблений контроль. Тепер же вимоги щодо площ, комп'ютерів, проекторів та інших параметрів хочуть знову поширювати на усі спеціальності. І це в часи активного розвитку змішаного та дистанційного навчання..."

Саме НАЗЯВО пише набагато відкритіше:

"Цей законопроект має на меті повернути деякі радянські практики, «новації» часів Дмитра Табачника в систему управління вищою освітою, а також ліквідувати Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти... як незалежний колегіальний орган, відповідальний за забезпечення якості вищої освіти."
https://www.facebook.com/nazyavo/posts/1395914097273259

Я ще раз дуже дякую тим, хто діями чи бездіяльністю привів до влади в сфері освіти і науки таких щирих і талановитих людей, як новий міністр освіти.

Я дуже сподіваюсь, що у парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій та загалом у депутатів Ради вистачить клепки не підтримувати цю маячню.

А в цьому прекрасному матеріалі https://www.pravda.com.ua/articles/2020/08/1/7261432/ Ви можете почитати аналітику про руйнацію інших інституцій в турборежимі від чинної влади:

1. Ліквідація незалежності та прозорості НКРЕКП
2. Скасування недоторканості депутатів... перед президентом, але аж ніяк не те скасування, якого прагнули люди на виборчіх дільницях.
3. Ліквідація незалежності та законності дій ДБР
4. Ліквідація незалежності держслужбовців.

Про певні перемоги там теж написано, зокрема про ліквідацію майданчиків яценка, реформування управління ЗСУ, ухвалення Виборчого кодексу тощо, однак якось це дуже слабко тішить.

Не знаю, не знаю, чи лишиться хоч камінь на камені після цього свята нездар (про нездар не я придумав. То медіарадник самого Єрмака сказав, що нові обличчя у владі не вміють працювати. Посилання не даю, бо за традицією нової влади інтерв'ю він дав проросійському виданню).

Майте гарний вечір.

Коли мої знайомі, в т.ч. високопосадовці і народні депутати, запитують "що можна відвідати науково-популярне на вихідних з дітьми так, щоб повідвисали щелепи?", то я без вагань рекомендую Національний науково-природничий музей НАН України, а особливо квести вихідного дня від талановитого вченого і популяризатора науки Олексія Коваленка.

Він легко покаже зуб динозавра, хижу рослину, навчить розрізняти прянощі, збирати палеонтологічні колекції та збагатить Вас купою корисних фактів про рослини, якими Ви ще довго будете хизуватися перед друзями.

Шкода, що карантинний коронавірус нині сильно зменшив активність офлайн-подій, але до чого я це все пишу?

Алла Кошляк продовжує вивчати класних українських науковців-популяризаторів і написала про Олексія прекрасний матеріал.

Про підводні ліси, хижі рослини в українських річках та чорний ринок рослин з Червоної книги.
https://thebabel.com.ua/texts/48518-mandragora-hizhi-roslini-ta-ukrajinski-orhideji-botanik-oleksiy-kovalenko-robit-interaktivni-ekskursiji-znimaye-blog-ta-perekonaniy-shcho-pracyuye-v-naykrashchomu-muzeji-svitu-interv-yu-babelya

Ласуйте.

До речі, рекомендую підписатися на сторінку Національний науково-природничий музей НАН України (https://www.facebook.com/NationalMuseumofNaturalHistoryKyiv/), а також на гумористичну групу про науку, яку веде сам Олексій - Довколаботаніка https://news.1rj.ru/str/dovkolabotanika.

Також зверніть увагу на 2-хвилинне відео від Олексія про те, як правильно розрізняти овочі та фрукти та назавжди запам'ятати, що гарбуз - це фрукт!
https://www.youtube.com/watch?v=zv0toIrdxSA)

Група молодих людей одного разу вночі незаконно пролізла на режимну територію Інституту ядерних досліджень і дісталася святая-святих - ядерного реактора.
Вони про це зняли відео, виклали на ютьюбі (https://www.youtube.com/watch?v=VZcQ81udtXQ), за 2 доби зібрали вже 300 тисяч переглядів.

Що я можу сказати?.. Молодці!
Ні, я категорично проти такого виду хобі - в кінці поясню чому - але поганого, на щастя, нічого не сталося.

По-перше, вони, насправді, не дісталися ядерного реактора (який, до речі, не секретний, як вони розповідають), а у своєму відео за нього видали непрацюючий циклотрон.
Так, вони брешуть своїй аудиторії, наганяючи перегляди, однак то їхня справа.
Кожен крутиться, як вміє.
Тим не менш, факт лишається фактом - вони подолали кордон охорони.

По-друге, судячи з відео - відчайдухи поводили себе чемно, особливо нічого не чіпали, не ламали, а лише демонстрували людям, тобто нам, об'єкт на режимній території, на який організувати відкриту екскурсію - практично неможливо.

По-третє, обожнюю таку молодь, яка демонструє брехливість та імітацію державної системи безпеки на окремих критично-важливих об'єктах.

Міністерство внутрішніх справ на чолі з дуже потужним міністром має фінансування під 100 мільярдів гривень.
До його структури входить Національна гвардія України.
Саме вона і охороняє територію Інституту ядерних досліджень.

Якщо Ви простий чесний смертний - щоб потрапити на його територію, Вам потрібно заздалегідь замовити перепустку, показати паспорт, пройти кордон з солдатів у броніках і з автоматами, огляд речей тощо.
Це як театр, реально дуже цікаво.
Через таку складність, коли на Дні науки всі Інститути відкривають двері для допитливих громадян, ІЯД лишається майже неприступною фортецею.

Доповнюють цю всю імітацію безпеки вивіски на парканах величезної території про те, що фото- і відеозйомка заборонена.

Як бачимо, навіть якщо ти не російський шпійон чи диверсант з пупер-підготовкою, можна пролізти на територію, пофанитись і влаштувати знімальний майданчик.

В мене дуже багато запитань.
Не до молоді.
До найпотужнішого міністра.
Перше з них: грець з тими спектаклями про терористів.
Як у нас там справи з безпекою ядерних об'єктів?

Звісно, зара міністерство закіпішує і попросить ще 5 мільярдів на камери, датчики руху і тепловізори, а для легального входу в Інститут можуть почати вимагати довідку про склад сім'ї чи стан здоров'я, але може вигадають щось раціональніше?

Щодо того, чому я проти таких дігерських шоу.
Якби ця молодь дійсно дісталася реактора і якимось дивним чином вхопила за хвіст шматочок радіації, то потім би ми бачили їхні наступні відео із проханням зібрати гроші на лікування, бо вони такі молоді, красиві і дуже не хочуть вмирати.

Однак на місці Авакова я б реально їм видав по нагородному пістолету за прекрасну перевірку спроможності нашої держави берегти себе.

І не можу не залишити корисних посилань:

Ось так виглядає справжній ядерний реактор в Інституті ядерних досліджень - https://blog.uaid.net.ua/pwr-kyiv/
А отут, імовірно, була молодь - https://blog.uaid.net.ua/isochronous_cyclotron/

Майте гарний день і не беріть плутоній голими руками!