Проблема наших "еліт" в тому, що самі вони не лікуються в звичайних українських лікарнях, а їхні діти - не вчаться у звичайних українських школах чи університетах.
Якщо бути ще більш точним - це не їхня проблема, а наша.
Це Ангела Меркель може ходити у звичайний супермаркет.
У нас же будь-які відвідини заправок з хот-догами, економ-класи в літаках, тріумфальні спускання в метрополітен, недолугі пости з криворізьких хрущівок - це показуха, брехня і обман.
Бо врешті все завершується кортежами, держдачами і супутниковими зв'язками в президентських літаках, які мали б бути продані (відповідно до обіцянок).
Ми мешкаємо в паралельних світах, що майже не перетинаються (хіба стоїмо в одних й тих самих заторах, звідки вони втекти не можуть. Звісно, кортеж я не рахую).
Звідси і тези про "покажіть мені ФОПа, що сплатив 8 тисяч на рік", і про "продайте собаку, щоб заплатити за газ", і про "я не бачу проблеми в тому, що в шкільному підручнику написано, що сода лікує рак".
Це так бісить, що хочеться їх усіх зібрати купи, обійняти і трусити, як стару грушу, доки з голів все їхнє тупе базікання не повилітає назавжди.
В принципі, під час Великої французької революції це вдалося зробити виключно разом з головами, але це ж не наші методи.
Еге?
Однак трапляються і хороші події.
Про соду і рак.
Я вже описував цю історію про шкільний підручник, де сказано, що сода лікує рак.
Країною прокотився великий скандал.
Так от, здається, нарешті вимальовується системне рішення, аби така дурня не потрапляла у підручники і наші діти не вчилися маячні.
10 нардепів створили законопроєкт про те, що в підручниках все має бути академічно доброчесно, науково, доступно, антидискримінаційно і т.і., зокрема там є такий абзац:
"У освітньому процесі в закладах освіти може використовуватися навчальна література, що створена з дотриманням вимог академічної доброчесності та відповідає стандартам освіти, принципам науковості, системності, доступності, віковим та психофізіологічним особливостям розвитку здобувачів освіти та іншим вимогам, визначеним законодавством, та не можуть містити висловлювань, зображень, відео– чи аудіоматеріалів дискримінаційного характеру, крім випадків, коли такі висловлювання, зображення, відео– чи аудіоматеріали використовуються для ілюстрування чи пояснення явищ дискримінації."
Плюс вимоги до експертизи, умови недопуску підручників з неправильними речами до дітей і купа всякого правильного.
Отут можна почитати детальніше http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69548, номер законопроєкту 3900.
Добре ж.
І знаєте що?
Я дуже непокоюся, що законопроєкт не приймуть.
Є такі чутки.
Чому - не знаю.
Може тому, що не на часі, а може тому, що окремі депутатКи не бачать проблеми у наявності псевдонауки в шкільних книгах
(ось тут про це писав https://news.1rj.ru/str/mouselab/2752, а тут, щоб Ви не сумнівалися, депутатка сама про це пише - https://www.facebook.com/j.gryshyna/videos/3497119333717228/)
Все настільки непевно, що одна з авторок законопроєкту написала пост із закликом до депутатів, мовляв, давайте голосувати
https://www.facebook.com/sovsun.inna/posts/1690578684438129
Сумно.
Але, зрештою, надія є і будемо стежити за розвитком подій.
Просто знайте, що не всі однакові і не всім байдуже.
Переможемо.
Якщо бути ще більш точним - це не їхня проблема, а наша.
Це Ангела Меркель може ходити у звичайний супермаркет.
У нас же будь-які відвідини заправок з хот-догами, економ-класи в літаках, тріумфальні спускання в метрополітен, недолугі пости з криворізьких хрущівок - це показуха, брехня і обман.
Бо врешті все завершується кортежами, держдачами і супутниковими зв'язками в президентських літаках, які мали б бути продані (відповідно до обіцянок).
Ми мешкаємо в паралельних світах, що майже не перетинаються (хіба стоїмо в одних й тих самих заторах, звідки вони втекти не можуть. Звісно, кортеж я не рахую).
Звідси і тези про "покажіть мені ФОПа, що сплатив 8 тисяч на рік", і про "продайте собаку, щоб заплатити за газ", і про "я не бачу проблеми в тому, що в шкільному підручнику написано, що сода лікує рак".
Це так бісить, що хочеться їх усіх зібрати купи, обійняти і трусити, як стару грушу, доки з голів все їхнє тупе базікання не повилітає назавжди.
В принципі, під час Великої французької революції це вдалося зробити виключно разом з головами, але це ж не наші методи.
Еге?
Однак трапляються і хороші події.
Про соду і рак.
Я вже описував цю історію про шкільний підручник, де сказано, що сода лікує рак.
Країною прокотився великий скандал.
Так от, здається, нарешті вимальовується системне рішення, аби така дурня не потрапляла у підручники і наші діти не вчилися маячні.
10 нардепів створили законопроєкт про те, що в підручниках все має бути академічно доброчесно, науково, доступно, антидискримінаційно і т.і., зокрема там є такий абзац:
"У освітньому процесі в закладах освіти може використовуватися навчальна література, що створена з дотриманням вимог академічної доброчесності та відповідає стандартам освіти, принципам науковості, системності, доступності, віковим та психофізіологічним особливостям розвитку здобувачів освіти та іншим вимогам, визначеним законодавством, та не можуть містити висловлювань, зображень, відео– чи аудіоматеріалів дискримінаційного характеру, крім випадків, коли такі висловлювання, зображення, відео– чи аудіоматеріали використовуються для ілюстрування чи пояснення явищ дискримінації."
Плюс вимоги до експертизи, умови недопуску підручників з неправильними речами до дітей і купа всякого правильного.
Отут можна почитати детальніше http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69548, номер законопроєкту 3900.
Добре ж.
І знаєте що?
Я дуже непокоюся, що законопроєкт не приймуть.
Є такі чутки.
Чому - не знаю.
Може тому, що не на часі, а може тому, що окремі депутатКи не бачать проблеми у наявності псевдонауки в шкільних книгах
(ось тут про це писав https://news.1rj.ru/str/mouselab/2752, а тут, щоб Ви не сумнівалися, депутатка сама про це пише - https://www.facebook.com/j.gryshyna/videos/3497119333717228/)
Все настільки непевно, що одна з авторок законопроєкту написала пост із закликом до депутатів, мовляв, давайте голосувати
https://www.facebook.com/sovsun.inna/posts/1690578684438129
Сумно.
Але, зрештою, надія є і будемо стежити за розвитком подій.
Просто знайте, що не всі однакові і не всім байдуже.
Переможемо.
Таки чутки не збрехали.
Слуги народу провалили законопроєкт про запровадження нових стандартів при створенні шкільних підручників, аби там дітям не розповідали, що содою можна лікувати рак, а Київ було засновано в 19 столітті.
Причому більшості "еліт" було просто по-барабану, бо вони або не голосували, або утримались.
Цікаво, як пише Татуся Бо, проти законопроєкту виступила рада церков (https://www.facebook.com/tatusjaBo/posts/3755856341147289).
Яким чином вона взагалі до МОН - я гадки не маю, хоча наче церква має бути відділена від держави.
Це не остання поразка здорового глузду і будуть ще, причому більші і страшніші, і відбуватиметься це доти, доки ці випадкові у владі люди не підуть геть.
Доти ж ми можемо лише гуртуватись і творити грунт для майбутніх змін.
І я всіляко цьому сприятиму, тому що не бачу варіантів, аби мій син навчався цьому ідіотизму, коли піде в школу.
Полохливі бабуїни будуть подолані.
Майте гарний день.
Допис Інни Совсун
https://www.facebook.com/1175751232587546/posts/1691157311046933
«Ну що ж – закон №3900 про якісні підручники провалили.
Шкода, що фракція "Слуга Народу" так і не зрозуміла, що не так із содою, яка "лікує" рак.
⏩Завдяки №3900 українські підручники мали б проходити експертизу на відповідність стандартам: науковий характер, академічну доброчесність, відсутність дискримінаційних висловлювань. А батьки могли б скаржитися на якість цих підручників.
Але "слуги народу" вирішили інакше. Результати голосування – за посиланням. Можете подякувати тим, хто не підтримав закон. Особливо – якщо серед них є ваші мажоритарники. Ці люди – тепер несуть персональну відповідальність за те, що підручники залишаться нецікавими та далі міститимуть безліч помилок.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=8425
Ну що ж: як навчили – так і голосують. Замкнене коло виходить.
Але боротьба триває❗️»
Слуги народу провалили законопроєкт про запровадження нових стандартів при створенні шкільних підручників, аби там дітям не розповідали, що содою можна лікувати рак, а Київ було засновано в 19 столітті.
Причому більшості "еліт" було просто по-барабану, бо вони або не голосували, або утримались.
Цікаво, як пише Татуся Бо, проти законопроєкту виступила рада церков (https://www.facebook.com/tatusjaBo/posts/3755856341147289).
Яким чином вона взагалі до МОН - я гадки не маю, хоча наче церква має бути відділена від держави.
Це не остання поразка здорового глузду і будуть ще, причому більші і страшніші, і відбуватиметься це доти, доки ці випадкові у владі люди не підуть геть.
Доти ж ми можемо лише гуртуватись і творити грунт для майбутніх змін.
І я всіляко цьому сприятиму, тому що не бачу варіантів, аби мій син навчався цьому ідіотизму, коли піде в школу.
Полохливі бабуїни будуть подолані.
Майте гарний день.
Допис Інни Совсун
https://www.facebook.com/1175751232587546/posts/1691157311046933
«Ну що ж – закон №3900 про якісні підручники провалили.
Шкода, що фракція "Слуга Народу" так і не зрозуміла, що не так із содою, яка "лікує" рак.
⏩Завдяки №3900 українські підручники мали б проходити експертизу на відповідність стандартам: науковий характер, академічну доброчесність, відсутність дискримінаційних висловлювань. А батьки могли б скаржитися на якість цих підручників.
Але "слуги народу" вирішили інакше. Результати голосування – за посиланням. Можете подякувати тим, хто не підтримав закон. Особливо – якщо серед них є ваші мажоритарники. Ці люди – тепер несуть персональну відповідальність за те, що підручники залишаться нецікавими та далі міститимуть безліч помилок.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=8425
Ну що ж: як навчили – так і голосують. Замкнене коло виходить.
Але боротьба триває❗️»
Я приніс Вам трошечки дна
В країні, де людина, що порівнює Україну з актрисою німецьких порнофільмів, а потім спокійно стає президентом, де вчена плагіатить дисертацію про Лептонного Бога і досі лишається доктором педагогічних наук, де плагіатор стає міністром освіти, де суддю, який судив майданівців, довічно призначають суддею Печерського суду (це сталось сьогодні, до речі https://www.facebook.com/mzhernakov/posts/2466259290191922), інститут репутації - це порожній звук.
Можна публічно зробити будь-яку дічь, тебе для виду посунуть "у тінь", а потім повернуть з підвищенням.
Так сталося і зараз, коли секретарем Київради обрали людину, котра купила собі фальшивий диплом про вищу освіту.
Нагадаю, що мав собі Віталій Кличко радником, а потім заступником пана Володимира Бондаренка.
Потім у 2017 році програма Схеми виявила, що у Бондаренка фальшивий диплом бакалавра https://www.youtube.com/watch?v=N1RcSYkk_ZY
Кличко його прибрав https://glavcom.ua/news/klichko-zvilniv-kerivnika-aparatu-kmda-u-yakogo-znayshli-pidrobleniy-diplom-434334.html
Було розпочате офіційне розслідування правоохоронців, ...але пан уникнув кримінальної відповідальності, бо сплив термін давності https://www.radiosvoboda.org/a/news-schemes/29000655.html
І от потім Кличко не тільки зробив його своїм радником.
Не тільки зробив депутатом від Удару. https://www.facebook.com/grishyn/posts/3918787758145712
Він висунув його на посаду секретаря Київради і 114 депутатів зі 119 таємним голосуванням (!) обрали його секретарем.
Лише 4 людини були проти і 1 утрималася.
https://www.facebook.com/grishyn/posts/3922479201109901
І знаєте, що я Вам скажу?
Так навіть простіше.
Перше ж рішення нового мера і нової Київради - зашкварене.
Тому по-дефолту можна вважати усі їхні дії і рішення зашкваром, поки не доведене зворотнє.
Презупмція пофігізму і толерування шахрайств.
А що ще може бути в країні, де президент покриває власну прокурорку, що покриває заступника голови офісу президента.
Це страшний сон, кажу я Вам.
Майте гарну ніч.
В країні, де людина, що порівнює Україну з актрисою німецьких порнофільмів, а потім спокійно стає президентом, де вчена плагіатить дисертацію про Лептонного Бога і досі лишається доктором педагогічних наук, де плагіатор стає міністром освіти, де суддю, який судив майданівців, довічно призначають суддею Печерського суду (це сталось сьогодні, до речі https://www.facebook.com/mzhernakov/posts/2466259290191922), інститут репутації - це порожній звук.
Можна публічно зробити будь-яку дічь, тебе для виду посунуть "у тінь", а потім повернуть з підвищенням.
Так сталося і зараз, коли секретарем Київради обрали людину, котра купила собі фальшивий диплом про вищу освіту.
Нагадаю, що мав собі Віталій Кличко радником, а потім заступником пана Володимира Бондаренка.
Потім у 2017 році програма Схеми виявила, що у Бондаренка фальшивий диплом бакалавра https://www.youtube.com/watch?v=N1RcSYkk_ZY
Кличко його прибрав https://glavcom.ua/news/klichko-zvilniv-kerivnika-aparatu-kmda-u-yakogo-znayshli-pidrobleniy-diplom-434334.html
Було розпочате офіційне розслідування правоохоронців, ...але пан уникнув кримінальної відповідальності, бо сплив термін давності https://www.radiosvoboda.org/a/news-schemes/29000655.html
І от потім Кличко не тільки зробив його своїм радником.
Не тільки зробив депутатом від Удару. https://www.facebook.com/grishyn/posts/3918787758145712
Він висунув його на посаду секретаря Київради і 114 депутатів зі 119 таємним голосуванням (!) обрали його секретарем.
Лише 4 людини були проти і 1 утрималася.
https://www.facebook.com/grishyn/posts/3922479201109901
І знаєте, що я Вам скажу?
Так навіть простіше.
Перше ж рішення нового мера і нової Київради - зашкварене.
Тому по-дефолту можна вважати усі їхні дії і рішення зашкваром, поки не доведене зворотнє.
Презупмція пофігізму і толерування шахрайств.
А що ще може бути в країні, де президент покриває власну прокурорку, що покриває заступника голови офісу президента.
Це страшний сон, кажу я Вам.
Майте гарну ніч.
У ці дні групи українських вчених, що вибороли гранти Національного фонду досліджень, нарешті отримують свої перші зарплати, купують матеріали, предмети, всілякі реактиви і запчастини.
Найголовніше - українські інститути вже почали отримувати обладнання, вартість якого складає мільйони гривень.
Це непересічна подія не тільки в житті цих груп, їх наукових установ, а й в житті країни.
І ось чому.
На фоні багаторічного зубожіння наукової сфери Національний фонд досліджень, створення якого було заплановане в реформі науки від 2015 року і який мав би запрацювати спочатку в 2016-му, потім 2017-му, ...18, 19-му..., лишень у 2020 році став тим, чим йому належить бути - повноцінною структурою для конкурсного фінансування науково-дослідних робіт у обсягах, що не викликають сумну усмішку на обличчі.
Адже випадки, коли фінансування наукової роботи складає сотню тисяч гривень (а інколи і менше), чи не половина з яких у вигляді податків та зборів поверталася назад у бюджет - були прекрасною традицією імітації фінансування науки в Україні.
Тут поки відбувається інакше.
Особисто моєю думкою є те, що Нацфонд склався, як інституція.
І за це слід подякувати кільком групам осіб:
1. Ідеологам реформи науки 2015-року, які заклали цей чудовий інструмент в Закон про наукову та науково-технічну діяльність.
2. Науковому комітету, котрий з року в рік повільно, але невідворотно і тягло втілював ідею конкурсного фінансування через НФД у життя.
3. Платникам податків, котрі спрямували сотні мільйонів гривень у нову структуру.
4. Як не дивно - чинній владі, що забрала з Нацфонду досліджень на будівництво доріг (офіційно - на ковідний фонд, але ж ми розуміємо) не всі гроші, а трохи менше половини (навіть сам не розумію, це сарказм, чи ні, але хай буде ні, щоб знову не забанили).
5. Науковій раді фонду та дирекції фонду, які робили все для того, аби дебют не став фіаско.
То чи все задумане вдалося?
Ніт.
Були очевидні проблеми з експертизою проєктів.
Були очевидні проблеми з бюрократичною тяганиною.
Були очевидні проблеми з термінами виконання проєктів, етапами і т.п.
Про те, в що саме вперлося омріяне конкурсне фінансування науки та як виявлені "боєм" недоліки ліквідовуватимуть наступного року, - читайте в цій статті
https://zbruc.eu/node/101839
Ще трохи є тут https://zn.ua/ukr/science/usi-ne-mozhut-stati-peremozhtsjami.html
А отут текстовий варіант прес-брифінгу керівництва фонду https://nrfu.org.ua/news/rezultaty-onlajn-bryfingu-nfdu/, там же є посилання на повну відеотрансляцію.
Але я скажу коротко те, що кажу загалом про науку в Україні:
Більшість проблем Національного фонду досліджень знаходяться поза межами впливу Національного фонду досліджень.
Ота вся бюрократія бюджетного законодавства, ідіотизми паперових звітів і договорів з мокрими печатками - є незнищенними жодною (підкреслено) діджиталізацією і зсередини сфери подолати це неможливо.
Тому тішить, що фонд принаймні пообіцяв розпочати роботу у напрямку змін в законодавстві, що спростять здійснення наукової діяльності в Україні.
Та й експертизу обіцяє покращити.
Зрештою, я щиро вітаю українців з тим, що в їхній країні з'явився і запрацював Національний фонд досліджень України.
Це не достатній, але необхідний елемент появи сильної науки.
Майте гарний день.
Найголовніше - українські інститути вже почали отримувати обладнання, вартість якого складає мільйони гривень.
Це непересічна подія не тільки в житті цих груп, їх наукових установ, а й в житті країни.
І ось чому.
На фоні багаторічного зубожіння наукової сфери Національний фонд досліджень, створення якого було заплановане в реформі науки від 2015 року і який мав би запрацювати спочатку в 2016-му, потім 2017-му, ...18, 19-му..., лишень у 2020 році став тим, чим йому належить бути - повноцінною структурою для конкурсного фінансування науково-дослідних робіт у обсягах, що не викликають сумну усмішку на обличчі.
Адже випадки, коли фінансування наукової роботи складає сотню тисяч гривень (а інколи і менше), чи не половина з яких у вигляді податків та зборів поверталася назад у бюджет - були прекрасною традицією імітації фінансування науки в Україні.
Тут поки відбувається інакше.
Особисто моєю думкою є те, що Нацфонд склався, як інституція.
І за це слід подякувати кільком групам осіб:
1. Ідеологам реформи науки 2015-року, які заклали цей чудовий інструмент в Закон про наукову та науково-технічну діяльність.
2. Науковому комітету, котрий з року в рік повільно, але невідворотно і тягло втілював ідею конкурсного фінансування через НФД у життя.
3. Платникам податків, котрі спрямували сотні мільйонів гривень у нову структуру.
4. Як не дивно - чинній владі, що забрала з Нацфонду досліджень на будівництво доріг (офіційно - на ковідний фонд, але ж ми розуміємо) не всі гроші, а трохи менше половини (навіть сам не розумію, це сарказм, чи ні, але хай буде ні, щоб знову не забанили).
5. Науковій раді фонду та дирекції фонду, які робили все для того, аби дебют не став фіаско.
То чи все задумане вдалося?
Ніт.
Були очевидні проблеми з експертизою проєктів.
Були очевидні проблеми з бюрократичною тяганиною.
Були очевидні проблеми з термінами виконання проєктів, етапами і т.п.
Про те, в що саме вперлося омріяне конкурсне фінансування науки та як виявлені "боєм" недоліки ліквідовуватимуть наступного року, - читайте в цій статті
https://zbruc.eu/node/101839
Ще трохи є тут https://zn.ua/ukr/science/usi-ne-mozhut-stati-peremozhtsjami.html
А отут текстовий варіант прес-брифінгу керівництва фонду https://nrfu.org.ua/news/rezultaty-onlajn-bryfingu-nfdu/, там же є посилання на повну відеотрансляцію.
Але я скажу коротко те, що кажу загалом про науку в Україні:
Більшість проблем Національного фонду досліджень знаходяться поза межами впливу Національного фонду досліджень.
Ота вся бюрократія бюджетного законодавства, ідіотизми паперових звітів і договорів з мокрими печатками - є незнищенними жодною (підкреслено) діджиталізацією і зсередини сфери подолати це неможливо.
Тому тішить, що фонд принаймні пообіцяв розпочати роботу у напрямку змін в законодавстві, що спростять здійснення наукової діяльності в Україні.
Та й експертизу обіцяє покращити.
Зрештою, я щиро вітаю українців з тим, що в їхній країні з'явився і запрацював Національний фонд досліджень України.
Це не достатній, але необхідний елемент появи сильної науки.
Майте гарний день.
Збруч
Пацієнт радше живий, ніж мертвий
Чи можна “вилікувати” українську науку за один рік? Про те, як працював Національний фонд досліджень України цього року і чим були зумовлені проблеми в його роботі
Слухав сьодні по радіо, шо Стєпанов подолав коронавірус в країні.
Мовляв, кількість занедужалих зменшилася.
Ми ж не тупі і на слово йому віримо (чи ні), тому для зручності маємо дві картінки, що наочно демонструють цю визначну перемогу.
Перша з них чесно поцуплена у Tetyana Yana-t Petruk.
Вона показує, що чим менше зроблених тестів - тим менше хворих.
Друга - у Leonid Hulianytskyi.
Вона цікавіша, бо показує не тіки шо чим менше тестів - тим менше хворих, а й чим більше тестів - тим більше хворих.
Ноука, фломастєри, каркулятор.
Математика і медицина в єдиному синергетичному контініумі свідомості Стєпанова.
Господі, які ж потвори з 1984 нами керують.
А люди їдять то з екранів телевізорів і їм подобається.
В коридорах лікарень задихаються і їм подобається.
Збільшують загальну статистику смертності без потрапляння в статистику смертності від ковіду - і їм подобається.
Чи вже ні.
Хотів написати, що такої брехливої влади у нас ще не було, але вчасно отямився.
Радянська влада була.
Там і голоду не було, і сексу, і злочинності, і щастя в капіталістичних країнах.
Зате був пломбір.
Якщо там хоч пломбір був, то я стісняюсь спросіть: а тут взамін шо?
А, асфальтовані дороги.
Забув.
Майте гарний вечір.
Мовляв, кількість занедужалих зменшилася.
Ми ж не тупі і на слово йому віримо (чи ні), тому для зручності маємо дві картінки, що наочно демонструють цю визначну перемогу.
Перша з них чесно поцуплена у Tetyana Yana-t Petruk.
Вона показує, що чим менше зроблених тестів - тим менше хворих.
Друга - у Leonid Hulianytskyi.
Вона цікавіша, бо показує не тіки шо чим менше тестів - тим менше хворих, а й чим більше тестів - тим більше хворих.
Ноука, фломастєри, каркулятор.
Математика і медицина в єдиному синергетичному контініумі свідомості Стєпанова.
Господі, які ж потвори з 1984 нами керують.
А люди їдять то з екранів телевізорів і їм подобається.
В коридорах лікарень задихаються і їм подобається.
Збільшують загальну статистику смертності без потрапляння в статистику смертності від ковіду - і їм подобається.
Чи вже ні.
Хотів написати, що такої брехливої влади у нас ще не було, але вчасно отямився.
Радянська влада була.
Там і голоду не було, і сексу, і злочинності, і щастя в капіталістичних країнах.
Зате був пломбір.
Якщо там хоч пломбір був, то я стісняюсь спросіть: а тут взамін шо?
А, асфальтовані дороги.
Забув.
Майте гарний вечір.
Апдт. А ось Evgeny Istrebin написав детальний розбір трешу від Степанова
https://www.facebook.com/evgeny.istrebin/posts/2059833564147953
https://www.facebook.com/evgeny.istrebin/posts/2059833564147953
Немає часу пояснювать.
Серйозно.
СпейсІкс же зробив величезний космічний корабель StarShip.
Той, що до Марса і назад.
І сьогодні він спробує жбурнути його на висоту 12,5 км, щоб той там посновигав, а потім плавнесенько сів назад.
Детальний матеріал якось знайду потім, а поки підключайтеся до прямої трансляції запуску на Alpha Centauri
https://www.youtube.com/watch?v=0AoGPSKN83M
Серйозно.
СпейсІкс же зробив величезний космічний корабель StarShip.
Той, що до Марса і назад.
І сьогодні він спробує жбурнути його на висоту 12,5 км, щоб той там посновигав, а потім плавнесенько сів назад.
Детальний матеріал якось знайду потім, а поки підключайтеся до прямої трансляції запуску на Alpha Centauri
https://www.youtube.com/watch?v=0AoGPSKN83M
Дуже круті космічні новини від наших науковців.
Справді.
Пам'ятаєте, минулого року під час нашого із дружиною турне Західною Україною довжиною у 2700 кілометрів, під Золочевим серед поля соняхів ми наштовхнулися на дві величезні антени космічного зв'язку, до яких годі було підступитися?
(писали про вояж тут https://veterdoit.com/karpatamy-na-avto-2700-kilometriv-svobody/)
Пізніше з'ясувалося, що то за об'єкт, яка його історія з часів Холодної війни, чим він був за часів Незалежності і які перспективи його існування далі (детально про це - http://space.com.ua/2020/02/04/yak-pid-lvovom-doslidniki-rozbudovuyut-najbilshij-radioteleskop-yevropi/)
Виявляється наші вчені багато років прагнули на базі цього спадка СРСР (хоча одна антена там японського виробництва) створити надсучасний радіотелескоп (про що навіть є наукова стаття http://rpra-journal.org.ua/index.php/ra/article/view/1309/973)
Та от.
Їм це вдалося.
Новий український радіотелескоп РТ-32 введено в експлуатацію.
http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7244
Вийшов дуже крутий апарат, який дозволяє здійснювати "...дослідження активних ядер галактик, місць зореутворення, мерехтінь, сонячного випромінювання, пульсарів. Цікавим є вивчення в широкому діапазоні швидких радіосплесків, післясвітіння гамма-сплесків та явищ типу GW170817, коли були породжені одночасно гравітаційні та електромагнітні хвилі дуже широкого спектру."
І, найголовніше для нас, пересічних спостерігачів: "Радіотелескоп РТ-32 буде сумісним з засобами РНДБ-мережі США (VLBA), Європи (EVN) та може увійти до числа провідних радіоастрономічних інструментів Європи. "
Чесно кажучи, аплодую стоячи.
Гуд джоб, як-то кажуть, шановні співробітники Інституту космічних досліджень, Радіоастрономічного інституту, Інституту радіофізики та електроніки НАН України та всі решта, хто долучився.
Це дійсно привід пишатися і дуже круто, що даний проєкт, стартувавши ще у далекому 2015-му році, набирає обертів.
Але це була лише перша крутецька новина.
Друга.
2014-го року японські вчені відправили до далекого астероїда Рюгу місію Хаябуса-2.
Апарат політав навколо, записав купу параметрів, спустив на його поверхню два ровери, що попоїздили поверхнею, а потім шандарахнув спеціальним снарядом, аби один з роверів зібрав зразки породи і доставив їх на Землю.
Власне 5 грудня 2020 року це і сталося - зонд повернувся назад.
То до чого тут українські вчені?
Так для цього модуля MASCOT науковці з Національного технічного університету Київський політехнічний інститут виготовили теплові труби.
Власне, що воно таке і нащо воно - можете почитати тут https://kpi.ua/node/18371
Можна сказати одне - враховуючи терміни виконання та наявність потужної фундаментальної школи, яка формується десятиліттями - місія точно б не була успішною без українського доробку.
В такі моменти мені все згадуються стукання Яценюка долонькою по столу кабінету міністрів і вигуки, що українські вчені не продукують нічого, окрім стосів паперів.
І одкровення Кононенка (ще пам'ятаєте, хто це?), що пропонував через брак грошей в першу чергу порізати фундаментальну науку.
Бідосі не тямлять, що саме в стосах фундаментальних паперів визріває те, що потім втілюється у метал.
(Звісно, якщо це не дисертація Лептонівни чи Шкарлєта. Але вони є вченими тільки за формальними ознаками).
Читайте, роздивляйтесь картінки, радійте.
Майте гарний вечір.
Справді.
Пам'ятаєте, минулого року під час нашого із дружиною турне Західною Україною довжиною у 2700 кілометрів, під Золочевим серед поля соняхів ми наштовхнулися на дві величезні антени космічного зв'язку, до яких годі було підступитися?
(писали про вояж тут https://veterdoit.com/karpatamy-na-avto-2700-kilometriv-svobody/)
Пізніше з'ясувалося, що то за об'єкт, яка його історія з часів Холодної війни, чим він був за часів Незалежності і які перспективи його існування далі (детально про це - http://space.com.ua/2020/02/04/yak-pid-lvovom-doslidniki-rozbudovuyut-najbilshij-radioteleskop-yevropi/)
Виявляється наші вчені багато років прагнули на базі цього спадка СРСР (хоча одна антена там японського виробництва) створити надсучасний радіотелескоп (про що навіть є наукова стаття http://rpra-journal.org.ua/index.php/ra/article/view/1309/973)
Та от.
Їм це вдалося.
Новий український радіотелескоп РТ-32 введено в експлуатацію.
http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7244
Вийшов дуже крутий апарат, який дозволяє здійснювати "...дослідження активних ядер галактик, місць зореутворення, мерехтінь, сонячного випромінювання, пульсарів. Цікавим є вивчення в широкому діапазоні швидких радіосплесків, післясвітіння гамма-сплесків та явищ типу GW170817, коли були породжені одночасно гравітаційні та електромагнітні хвилі дуже широкого спектру."
І, найголовніше для нас, пересічних спостерігачів: "Радіотелескоп РТ-32 буде сумісним з засобами РНДБ-мережі США (VLBA), Європи (EVN) та може увійти до числа провідних радіоастрономічних інструментів Європи. "
Чесно кажучи, аплодую стоячи.
Гуд джоб, як-то кажуть, шановні співробітники Інституту космічних досліджень, Радіоастрономічного інституту, Інституту радіофізики та електроніки НАН України та всі решта, хто долучився.
Це дійсно привід пишатися і дуже круто, що даний проєкт, стартувавши ще у далекому 2015-му році, набирає обертів.
Але це була лише перша крутецька новина.
Друга.
2014-го року японські вчені відправили до далекого астероїда Рюгу місію Хаябуса-2.
Апарат політав навколо, записав купу параметрів, спустив на його поверхню два ровери, що попоїздили поверхнею, а потім шандарахнув спеціальним снарядом, аби один з роверів зібрав зразки породи і доставив їх на Землю.
Власне 5 грудня 2020 року це і сталося - зонд повернувся назад.
То до чого тут українські вчені?
Так для цього модуля MASCOT науковці з Національного технічного університету Київський політехнічний інститут виготовили теплові труби.
Власне, що воно таке і нащо воно - можете почитати тут https://kpi.ua/node/18371
Можна сказати одне - враховуючи терміни виконання та наявність потужної фундаментальної школи, яка формується десятиліттями - місія точно б не була успішною без українського доробку.
В такі моменти мені все згадуються стукання Яценюка долонькою по столу кабінету міністрів і вигуки, що українські вчені не продукують нічого, окрім стосів паперів.
І одкровення Кононенка (ще пам'ятаєте, хто це?), що пропонував через брак грошей в першу чергу порізати фундаментальну науку.
Бідосі не тямлять, що саме в стосах фундаментальних паперів визріває те, що потім втілюється у метал.
(Звісно, якщо це не дисертація Лептонівни чи Шкарлєта. Але вони є вченими тільки за формальними ознаками).
Читайте, роздивляйтесь картінки, радійте.
Майте гарний вечір.
Та шо ж таке...
Тільки навчився завдяки голлівуду розпізнавати серцевий напад, користуватись дефібрилятором та колоти адреналін прямо в серце, як виявилося, що це були якісь неправильні знання.
Шикарна стаття про медичні міфи у фільмах:
- серцево-легенева реанімація
- епілепсія
- автомобільні аварії
- емболія
- лоботомія
- кома
- амнезія
- струс мозку
- постріл в бронежилет
- ноотропи
- обмороження і ампутації
- трахеостомія
і... апельсиновий сік на сніданок.
Все не так!!!
Я в захваті :)
Читайте, дивуйтеся, не вірте кіногероям.
Якщо це, звісно, не Голобородько.
Йому - можна.
Хоча, стривайте...
Майте гарну ніч.
https://my.science.ua/medychni-mify-u-filmah/
Тільки навчився завдяки голлівуду розпізнавати серцевий напад, користуватись дефібрилятором та колоти адреналін прямо в серце, як виявилося, що це були якісь неправильні знання.
Шикарна стаття про медичні міфи у фільмах:
- серцево-легенева реанімація
- епілепсія
- автомобільні аварії
- емболія
- лоботомія
- кома
- амнезія
- струс мозку
- постріл в бронежилет
- ноотропи
- обмороження і ампутації
- трахеостомія
і... апельсиновий сік на сніданок.
Все не так!!!
Я в захваті :)
Читайте, дивуйтеся, не вірте кіногероям.
Якщо це, звісно, не Голобородько.
Йому - можна.
Хоча, стривайте...
Майте гарну ніч.
https://my.science.ua/medychni-mify-u-filmah/
Моя наука
Медичні міфи у фільмах
Чи часто ви бачили у голлівудських фільмах як шприц з адреналіном колять прямісенько у серце? А скільки чудових бойовиків, де у героїв потрапляють кулі але їх бронежилети все витримують, а герої да…
Знову насувається біда.
Вірніше, біда в Міністерстві освіти і науки була і раніше, але маленька і всрата, а тепер буде справжня.
Наступного тижня Верховна рада може таки проголосувати за Шкарлєта і зробити його вже не тимчасово виконуючим обов'язки міністра, а повноцінним міністром.
Першого разу Зе не вдалося переломити через коліно депутатів і вони не голосували за плагіатора в міністерстві освіти і науки.
Цікаво, як буде цього разу.
Те, що в його науковому доробку знайшли плагіат - лише півбіди.
Він вже встиг "наламати дрів" в самому міністерстві так, що обурився Євросоюз, прибрав притомних людей зі структури, що була останньою перепоною на шляху легітимізації імітаційних наукових дисертацій, та й сам встиг взяти участь в легітимізації такого лайна, затвердивши дисертацію пані, в роботі якої було повно плагіату.
Причому в рекордні терміни.
Всі апеляції до того, що він є ефективним менеджером не варті смердючих ротів, які це говорять, адже численні дослідження вченими-активістами напрацювань "наукової школи" Чернігівської політехніки, яку очолював Шкарлєт, виявили купу плагіатних історій.
В будь-якому разі, готуємося "брати на олівець" народних обранців, що проголосують За, аби поцікавитися , де вони хочуть навчати їхніх дітей - в Україні з розваленою системою освіти і науки чи вже мають ідеї щодо закордоння?
І ще одне.
Як бачимо з цієї історії - ані Зе, ані Шмигаль, ані Офіс президента - не є притомними.
Їм тупо начхати на цю історію.
Сумно.
Пост Світлани Арбузової https://www.facebook.com/groups/314070194112/?multi_permalinks=10159545801454113
"Подейкують, що на новому пленарному тижні (з 14 грудня) Верховна Рада розглядатиме кандидатуру нинішнього т. в. о. міністра освіти і науки Сергія Шкарлета на посаду міністра. Придумали "хід конем", саме коли будуть голосувати за бюджет і депутати зберуться в максимально повному складі. Виходить, що тільки в цивілізованих країнах плагіатор це ганьба. А в нас такий добродій має всі шанси стати повноцінним міністром – його підтримують ректори, окремі депутати (https://kp.ua/politics/683177-v-rade-rasskazaly-hotovy-ly-holosovat-za-naznachenye-shkarleta-mynystrom-obrazovanyia), та й соцмережі рясніють виступами його прихильників.
Але депутати мають розуміти, що призначатимуть не просто чергового міністра. Це доленосне рішення – мова йде про навчання й виховання нового покоління, яке завтра житиме в цій країні, працюватиме та керуватиме, і від особи міністра освіти багато що залежить.
«Складний час», «коней на переправі не міняють», «молода енергійна людина», «професіонал», – чого тільки не почуєш про Шкарлета.
Ну й які ж успіхи цього енергійного професіонала?
На освітянській ниві пан Шкарлет уже встиг відзначитися з’ясовуванням стосунків з Євросоюзом (https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/10/29/7115859/), перелякав батьків тим, що дітей будуть навчати з 5 років (https://life.pravda.com.ua/society/2020/11/16/243027/), змусив згадати Дмитра Табачника, запропонувавши збільшити вагу атестату при вступі до вишів та поставивши під сумнів необхідність ЗНО (https://life.pravda.com.ua/society/2020/06/18/241387/).
Намагався роздути штат своїх заступників до 9 осіб (https://life.pravda.com.ua/society/2020/11/24/243133/).
Подав до суду на НАЗЯВО, яке підтвердило наявність плагіату в його роботах (https://life.pravda.com.ua/society/2020/10/7/242593/).
І тут дійсно виникає питання: як може опікуватися наукою міністр освіти та науки, якщо його «наука» – це переписати чужу російську дисертацію й видати цей текст за свій, вставити фальшиві посилання на роботи, в яких насправді немає зазначеного тексту, і стати доктором наук (http://false-science.ucoz.ua/news/rosijski_vukha_v_doktorskij_disertaciji_sergija_shkarleta/2020-08-19-100)? Кому потрібен міністр з отакою ганьбою?
Вірніше, біда в Міністерстві освіти і науки була і раніше, але маленька і всрата, а тепер буде справжня.
Наступного тижня Верховна рада може таки проголосувати за Шкарлєта і зробити його вже не тимчасово виконуючим обов'язки міністра, а повноцінним міністром.
Першого разу Зе не вдалося переломити через коліно депутатів і вони не голосували за плагіатора в міністерстві освіти і науки.
Цікаво, як буде цього разу.
Те, що в його науковому доробку знайшли плагіат - лише півбіди.
Він вже встиг "наламати дрів" в самому міністерстві так, що обурився Євросоюз, прибрав притомних людей зі структури, що була останньою перепоною на шляху легітимізації імітаційних наукових дисертацій, та й сам встиг взяти участь в легітимізації такого лайна, затвердивши дисертацію пані, в роботі якої було повно плагіату.
Причому в рекордні терміни.
Всі апеляції до того, що він є ефективним менеджером не варті смердючих ротів, які це говорять, адже численні дослідження вченими-активістами напрацювань "наукової школи" Чернігівської політехніки, яку очолював Шкарлєт, виявили купу плагіатних історій.
В будь-якому разі, готуємося "брати на олівець" народних обранців, що проголосують За, аби поцікавитися , де вони хочуть навчати їхніх дітей - в Україні з розваленою системою освіти і науки чи вже мають ідеї щодо закордоння?
І ще одне.
Як бачимо з цієї історії - ані Зе, ані Шмигаль, ані Офіс президента - не є притомними.
Їм тупо начхати на цю історію.
Сумно.
Пост Світлани Арбузової https://www.facebook.com/groups/314070194112/?multi_permalinks=10159545801454113
"Подейкують, що на новому пленарному тижні (з 14 грудня) Верховна Рада розглядатиме кандидатуру нинішнього т. в. о. міністра освіти і науки Сергія Шкарлета на посаду міністра. Придумали "хід конем", саме коли будуть голосувати за бюджет і депутати зберуться в максимально повному складі. Виходить, що тільки в цивілізованих країнах плагіатор це ганьба. А в нас такий добродій має всі шанси стати повноцінним міністром – його підтримують ректори, окремі депутати (https://kp.ua/politics/683177-v-rade-rasskazaly-hotovy-ly-holosovat-za-naznachenye-shkarleta-mynystrom-obrazovanyia), та й соцмережі рясніють виступами його прихильників.
Але депутати мають розуміти, що призначатимуть не просто чергового міністра. Це доленосне рішення – мова йде про навчання й виховання нового покоління, яке завтра житиме в цій країні, працюватиме та керуватиме, і від особи міністра освіти багато що залежить.
«Складний час», «коней на переправі не міняють», «молода енергійна людина», «професіонал», – чого тільки не почуєш про Шкарлета.
Ну й які ж успіхи цього енергійного професіонала?
На освітянській ниві пан Шкарлет уже встиг відзначитися з’ясовуванням стосунків з Євросоюзом (https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/10/29/7115859/), перелякав батьків тим, що дітей будуть навчати з 5 років (https://life.pravda.com.ua/society/2020/11/16/243027/), змусив згадати Дмитра Табачника, запропонувавши збільшити вагу атестату при вступі до вишів та поставивши під сумнів необхідність ЗНО (https://life.pravda.com.ua/society/2020/06/18/241387/).
Намагався роздути штат своїх заступників до 9 осіб (https://life.pravda.com.ua/society/2020/11/24/243133/).
Подав до суду на НАЗЯВО, яке підтвердило наявність плагіату в його роботах (https://life.pravda.com.ua/society/2020/10/7/242593/).
І тут дійсно виникає питання: як може опікуватися наукою міністр освіти та науки, якщо його «наука» – це переписати чужу російську дисертацію й видати цей текст за свій, вставити фальшиві посилання на роботи, в яких насправді немає зазначеного тексту, і стати доктором наук (http://false-science.ucoz.ua/news/rosijski_vukha_v_doktorskij_disertaciji_sergija_shkarleta/2020-08-19-100)? Кому потрібен міністр з отакою ганьбою?
Нам кажуть, що він енергійний професіонал? Будь ласка: можна подивитися на діяльність спецради в його рідному Чернігівському університеті, яка під керівництвом Вікторії Маргасової штампує фальшивих кандидатів та докторів наук (http://false-science.ucoz.ua/).
Один із останніх випадків взагалі неймовірний: дисертантка Аліна Пінчук відзначилася тим, що чотири нібито її «праці» належать насправді зовсім іншій людині, а в докторські дисертації маємо кричущий плагіат (http://false-science.ucoz.ua/news/fabrika_falshivikh_disertacij_v_universiteti_shkarleta_vipa_dok_2_j_alina_oleksandrivna_pinchuk/2020-11-02-107). Вона навіть спромоглася надати два різних автореферати, і обидва – з фальсифікаціями.
Публікацію про неперевершені шахрайства в дисертації Аліни Пінчук в міністерстві освіти прочитали і 26 листопада на Атестаційній колегії, де головував Сергій Шкарлет, затвердили. Більш того, в даному випадку особливо поквапилися, провели колегію раніше попередньо запланованої дати і вже наступного дня, чого ніколи не траплялося, на сайті МОН з'явився наказ за результатами колегії. Ось так чинить «ефективний менеджер». Плювати він хотів на суспільний осуд. Шахрайства набули офіційного дозволу, якщо його – плагіатора – примудрилися призначити т.в.о міністра.
Про склад Атестаційної колегії Шкарлет подбав, як тільки-но став т.в.о. міністра, поспішив прибрати йому неугодних принципових людей, щоб не заважали нагороджувати ступенями і званнями шахраїв. Ось так цей добродій бачить роботу Атестаційної колегії МОН, однією із задач якою є якраз запобігання академічній недоброчесності.
То чи хочуть депутати, голосуючи за Шкарлета, кинути щуку в річку, поставити лисицю стерегти курник? Це як же треба ставитися до майбутнього своєї країни, щоби погодитися проголосувати за таку кандидатуру?"
Один із останніх випадків взагалі неймовірний: дисертантка Аліна Пінчук відзначилася тим, що чотири нібито її «праці» належать насправді зовсім іншій людині, а в докторські дисертації маємо кричущий плагіат (http://false-science.ucoz.ua/news/fabrika_falshivikh_disertacij_v_universiteti_shkarleta_vipa_dok_2_j_alina_oleksandrivna_pinchuk/2020-11-02-107). Вона навіть спромоглася надати два різних автореферати, і обидва – з фальсифікаціями.
Публікацію про неперевершені шахрайства в дисертації Аліни Пінчук в міністерстві освіти прочитали і 26 листопада на Атестаційній колегії, де головував Сергій Шкарлет, затвердили. Більш того, в даному випадку особливо поквапилися, провели колегію раніше попередньо запланованої дати і вже наступного дня, чого ніколи не траплялося, на сайті МОН з'явився наказ за результатами колегії. Ось так чинить «ефективний менеджер». Плювати він хотів на суспільний осуд. Шахрайства набули офіційного дозволу, якщо його – плагіатора – примудрилися призначити т.в.о міністра.
Про склад Атестаційної колегії Шкарлет подбав, як тільки-но став т.в.о. міністра, поспішив прибрати йому неугодних принципових людей, щоб не заважали нагороджувати ступенями і званнями шахраїв. Ось так цей добродій бачить роботу Атестаційної колегії МОН, однією із задач якою є якраз запобігання академічній недоброчесності.
То чи хочуть депутати, голосуючи за Шкарлета, кинути щуку в річку, поставити лисицю стерегти курник? Це як же треба ставитися до майбутнього своєї країни, щоби погодитися проголосувати за таку кандидатуру?"
Рубрика - Читаймо разом
"До Вас як до найвищого представника й захисника громадян України, людини прогресивної і зацікавленої, звертаються керівники громадських організацій, які об'єднують в своїх лавах трудові колективи практично всіх провідних закладів вищої, передвищої та професійно-технічної освіти, більшість наукової та освітянської спільноти України".
Знаєте, коли я вперше від "розвідки" почув, що ректори збирають підписи на підтримку призначення Шкарлєта міністром освіти, я знав, що буде щось цікаве, але отакий словооберт на адресу найвеличнішого лідера сучасності, чесно кажучи, не очікував.
Біс із тим, що напевне більшість ані освітянської, ані наукової спільноти не в курсі, що від їхнього імені якісь громадські організації пишуть чєлобітную царю, однак читаймо далі.
Бла-бла пропускатимемо.
"Ми щиро вдячні Вам, Володимире Олександровичу, за повсякденну увагу до проблем науково-освітянської галузі та її підтримку. Саме завдяки цьому вона залишається однією з фундаментальних основ подальшого розвитку держави".
Та ладна.
Серйозно? Десяті долі відсотка фінансування науки, забрані з Національного фонду досліджень гроші на будівництво доріг, продовження існування мертвого фонду президента з підтримки науки і ще чогось... Ну-ну.
Тут не вистачало тільки реверансу в тому ж стилі, як писали, що Зе створив якийсь національний парк.
Акі господь бог.
Далі вони жаліються, що в МОН довго немає постійного очільника і понеслась:
"В той же час призначений тимчасово виконуючим обов'язки міністра С.М. Шкарлет, на нашу думку, має значний управлінський досвід, фахово розуміє проблеми освіти".
Оце вже лол.
Системний плагіат в дисертаціях при захистах в спецрадах університету, який він раніше очолював - це якраз про управлінський досвід.
"Будучи представником молодої генерації керівників, що поєднує риси інноваційності з професіоналізмом та патріотизмом, за час роботи в міністерстві він знайшов порозуміння з освітянами та науковцями, здобув їх підтримку, почав здійснювати заходи з подальшого реформування галузі на конструктивних засадах".
По-перше, дуже хочеться поглянути на тих науковців і їхні наукові праці. (Чернігівську політехніку не пропонувати, вже читали).
По-друге, при слові "реформування" згадалися листи застереження від ЄС, мовляв, "Шкарлєт, припини ламати реформи, профінансовані Євросоюзом".
Далі бла-бла і фініш:
"Враховуючи зазначене, просимо Вас, вельмишановний Володимире Олександровичу, посприяти прискоренню вирішення вкрай важливого питання - призначення С.М. Шкарлета Міністром освіти і науки".
Присокренню вирішення.
Це як? Персонально спілкуватися з депутатами? Їздити до них додому? Тиснути на Арахамію?
Знаєте, друзі, коли ми підняли галас у публічній площині щодо неприпустимості призначення плагіатора на найвищу освітянсько-наукову посаду, ми однозначно сплутали карти тих, хто сватав цього пана на Міністра.
Тільки уявіть, як вони казяться.
Так от цього тижня депутатів знову можуть спробувати зламати через коліно, щоб вони за нього голосували.
Побачимо, що буде.
Ой, забув головне - хто цей взірець звернення до Президентапідписав.
Виявляється, якщо Ви не знали (я не знав), в Україні діють:
- Спілка ректорів вищих навчальних закладів України
- Асоціація працівників аграрних навчальних закладів України
- Ради ректорів регіонів (купи)
- Профспілка працівників освіти і науки
- Асоціація ректорів технічних навчальних закладів України
- Асоціація ректорів педагогічних університетів Європи (!)
- Асоціація університетів України
і щось ще там поменше, але, звісно, не обійшлося без Нацакадемії педагогічних наук.
Прізвища всі знайомі: Губерські, Згуровські, Ніколаєнки, Андрущенки, Кремені.
Знаєте, якщо у когось раніше були сумніви, хто такий Шкарлєт, звідки він взявся та чому його так вперто тягнуть на посаду міністра освіти і науки - тут ці питання мають зникнути.
Тре бути кончє... дуже малограмотним, аби не скласти 2+2 докупи.
І не забувайте, ці люди звернулись до Президента від імені більшості освітян і науковців (з їхніх слів).
Уявили масштаб проблеми?
Майте гарний вечір.
"До Вас як до найвищого представника й захисника громадян України, людини прогресивної і зацікавленої, звертаються керівники громадських організацій, які об'єднують в своїх лавах трудові колективи практично всіх провідних закладів вищої, передвищої та професійно-технічної освіти, більшість наукової та освітянської спільноти України".
Знаєте, коли я вперше від "розвідки" почув, що ректори збирають підписи на підтримку призначення Шкарлєта міністром освіти, я знав, що буде щось цікаве, але отакий словооберт на адресу найвеличнішого лідера сучасності, чесно кажучи, не очікував.
Біс із тим, що напевне більшість ані освітянської, ані наукової спільноти не в курсі, що від їхнього імені якісь громадські організації пишуть чєлобітную царю, однак читаймо далі.
Бла-бла пропускатимемо.
"Ми щиро вдячні Вам, Володимире Олександровичу, за повсякденну увагу до проблем науково-освітянської галузі та її підтримку. Саме завдяки цьому вона залишається однією з фундаментальних основ подальшого розвитку держави".
Та ладна.
Серйозно? Десяті долі відсотка фінансування науки, забрані з Національного фонду досліджень гроші на будівництво доріг, продовження існування мертвого фонду президента з підтримки науки і ще чогось... Ну-ну.
Тут не вистачало тільки реверансу в тому ж стилі, як писали, що Зе створив якийсь національний парк.
Акі господь бог.
Далі вони жаліються, що в МОН довго немає постійного очільника і понеслась:
"В той же час призначений тимчасово виконуючим обов'язки міністра С.М. Шкарлет, на нашу думку, має значний управлінський досвід, фахово розуміє проблеми освіти".
Оце вже лол.
Системний плагіат в дисертаціях при захистах в спецрадах університету, який він раніше очолював - це якраз про управлінський досвід.
"Будучи представником молодої генерації керівників, що поєднує риси інноваційності з професіоналізмом та патріотизмом, за час роботи в міністерстві він знайшов порозуміння з освітянами та науковцями, здобув їх підтримку, почав здійснювати заходи з подальшого реформування галузі на конструктивних засадах".
По-перше, дуже хочеться поглянути на тих науковців і їхні наукові праці. (Чернігівську політехніку не пропонувати, вже читали).
По-друге, при слові "реформування" згадалися листи застереження від ЄС, мовляв, "Шкарлєт, припини ламати реформи, профінансовані Євросоюзом".
Далі бла-бла і фініш:
"Враховуючи зазначене, просимо Вас, вельмишановний Володимире Олександровичу, посприяти прискоренню вирішення вкрай важливого питання - призначення С.М. Шкарлета Міністром освіти і науки".
Присокренню вирішення.
Це як? Персонально спілкуватися з депутатами? Їздити до них додому? Тиснути на Арахамію?
Знаєте, друзі, коли ми підняли галас у публічній площині щодо неприпустимості призначення плагіатора на найвищу освітянсько-наукову посаду, ми однозначно сплутали карти тих, хто сватав цього пана на Міністра.
Тільки уявіть, як вони казяться.
Так от цього тижня депутатів знову можуть спробувати зламати через коліно, щоб вони за нього голосували.
Побачимо, що буде.
Ой, забув головне - хто цей взірець звернення до Президентапідписав.
Виявляється, якщо Ви не знали (я не знав), в Україні діють:
- Спілка ректорів вищих навчальних закладів України
- Асоціація працівників аграрних навчальних закладів України
- Ради ректорів регіонів (купи)
- Профспілка працівників освіти і науки
- Асоціація ректорів технічних навчальних закладів України
- Асоціація ректорів педагогічних університетів Європи (!)
- Асоціація університетів України
і щось ще там поменше, але, звісно, не обійшлося без Нацакадемії педагогічних наук.
Прізвища всі знайомі: Губерські, Згуровські, Ніколаєнки, Андрущенки, Кремені.
Знаєте, якщо у когось раніше були сумніви, хто такий Шкарлєт, звідки він взявся та чому його так вперто тягнуть на посаду міністра освіти і науки - тут ці питання мають зникнути.
Тре бути кончє... дуже малограмотним, аби не скласти 2+2 докупи.
І не забувайте, ці люди звернулись до Президента від імені більшості освітян і науковців (з їхніх слів).
Уявили масштаб проблеми?
Майте гарний вечір.
Що ж, друзі, поки якісь незрозумілі особи від імені не менш дивних типу освітянських та наукових організацій стверджують, що більшість освітян і науковців України підтримують призначення Шкарлєта на посаду міністра освіти (https://www.facebook.com/senenkoanton/posts/3787612867957834), справжні вчені та освітяни можуть власним підписом засвідчити, що:
- шкарлетити чужі тексти - то погано
- Шкарлєт-міністр - то погано
- депутати у своїх сумнівах щодо персони плагіатора - не поодинокі.
Підписи збиратимуть приблизно ще десь годину, тому поспішайте.
Час пішов, тік-так, тік-так.
https://www.facebook.com/UkranianResearchAssociation/posts/911845436019767
https://drive.google.com/file/d/1b1DrIxic1GFtag-ZZUTeDq-ffm0STlVf/view
І ще, панове народні обранці.
Дякую тим з Вас, хто вже знову почав в кулуарах відправляти під три чорти ідею віддати голос за Шкарлєта.
Це дуже добре.
апдт. До речі, щодо "незрозумілих осіб" вже все зрозуміло https://zn.ua/ukr/UKRAINE/znani-plahiatori-prosjat-zelenskoho-priznachiti-shkarleta-ochilnikom-mon.html
- шкарлетити чужі тексти - то погано
- Шкарлєт-міністр - то погано
- депутати у своїх сумнівах щодо персони плагіатора - не поодинокі.
Підписи збиратимуть приблизно ще десь годину, тому поспішайте.
Час пішов, тік-так, тік-так.
https://www.facebook.com/UkranianResearchAssociation/posts/911845436019767
https://drive.google.com/file/d/1b1DrIxic1GFtag-ZZUTeDq-ffm0STlVf/view
І ще, панове народні обранці.
Дякую тим з Вас, хто вже знову почав в кулуарах відправляти під три чорти ідею віддати голос за Шкарлєта.
Це дуже добре.
апдт. До речі, щодо "незрозумілих осіб" вже все зрозуміло https://zn.ua/ukr/UKRAINE/znani-plahiatori-prosjat-zelenskoho-priznachiti-shkarleta-ochilnikom-mon.html
Штош... схоже, фракцію слуг народу зламали через коліно.
Про це пише Інна Совсун (https://www.facebook.com/sovsun.inna/posts/1700992540063410)
Не знаю, за яке місце тримають депутатів СН, що вони готові віддати голоси за плагіатора на посаді міністра освіти, але я хочу побачити перелік прізвищ, що віддаідуть голоси "ЗА", в цю п'ятницю.
Насправді, на фоні того, як нео-беркут товче на Майдані людей за їхнє право на мирне зібрання, МВС рапортує про десятки постраждалих поліціянтів від рук протестувальників (хоча напевно ж все навпаки), в бюджеті зростають витрати на силовий блок, президента і верховну раду, лікарі записують відео про свої жалюгідні зарплати - проблеми призначення ще одного чорта міністром не виглядають настільки критичними.
І я згадую 2012-2013-й рік і ту тягучу зневіру, що панувала тоді в серцях.
Все здавалося визначеним і безперспективним.
Тоді "більшість" теж вибрала дебіла президентом, який геть втратив береги, міністром внутрішніх справ був відморозок, міністром освіти - українофоб.
І от, в 2020 раптово веселий парубок з екрану, над жартами якого гиготали концертні зали, якого той самий простий люд (тм) сприймав як свого, котрий проти "бариг" і "корупції", направляє на вулиці легіони беркутят під проводом потужного міністра, а в міністерство освіти - людину з цінностями, геть протилежними до науки та освіти.
Цинічно. Спокійно. З відосиками на ютьюбі.
Якась частина виборців побачила такий фінал одразу, якась - частина тих же лікарів чи ФОПів - побачили це тільки зараз.
Біс його знає, що на нас очікує, але н.і.ч.о.г.о. хорошого.
Особисто в мене в голові лиш одна думка:
"Невже знову?.."
Однак...маятник мав хитнутися у зворотній бік.
Наше суспільство мало отримати це щеплення від популізму.
Треба сподіватися, що ускладнення не стануть смертельними.
Переможемо.
Про це пише Інна Совсун (https://www.facebook.com/sovsun.inna/posts/1700992540063410)
Не знаю, за яке місце тримають депутатів СН, що вони готові віддати голоси за плагіатора на посаді міністра освіти, але я хочу побачити перелік прізвищ, що віддаідуть голоси "ЗА", в цю п'ятницю.
Насправді, на фоні того, як нео-беркут товче на Майдані людей за їхнє право на мирне зібрання, МВС рапортує про десятки постраждалих поліціянтів від рук протестувальників (хоча напевно ж все навпаки), в бюджеті зростають витрати на силовий блок, президента і верховну раду, лікарі записують відео про свої жалюгідні зарплати - проблеми призначення ще одного чорта міністром не виглядають настільки критичними.
І я згадую 2012-2013-й рік і ту тягучу зневіру, що панувала тоді в серцях.
Все здавалося визначеним і безперспективним.
Тоді "більшість" теж вибрала дебіла президентом, який геть втратив береги, міністром внутрішніх справ був відморозок, міністром освіти - українофоб.
І от, в 2020 раптово веселий парубок з екрану, над жартами якого гиготали концертні зали, якого той самий простий люд (тм) сприймав як свого, котрий проти "бариг" і "корупції", направляє на вулиці легіони беркутят під проводом потужного міністра, а в міністерство освіти - людину з цінностями, геть протилежними до науки та освіти.
Цинічно. Спокійно. З відосиками на ютьюбі.
Якась частина виборців побачила такий фінал одразу, якась - частина тих же лікарів чи ФОПів - побачили це тільки зараз.
Біс його знає, що на нас очікує, але н.і.ч.о.г.о. хорошого.
Особисто в мене в голові лиш одна думка:
"Невже знову?.."
Однак...маятник мав хитнутися у зворотній бік.
Наше суспільство мало отримати це щеплення від популізму.
Треба сподіватися, що ускладнення не стануть смертельними.
Переможемо.
Моя повага Комітету освіти і науки Верховної ради за те, що не підтримали Шкарлєта на посаду міністра освіти.
Імпонує і стала позиція щодо цього питання очільника комітету Сергія Бабака (господі, не думав, що таке напишу).
Побачимо, що тепер буде в залі і кому з депутатів та фракцій глибоко начхати на освіту і науку в Україні.
Очевидно, що після стількох скандалів голоси «За» можуть бути тільки за бабло чи якийсь інтерес.
Бо ніхто (я підкреслю - ніхто) не може навести аргументоване притомне пояснення необхідності перебування саме Шкарлєта в МОН.
Отже, лишаються тільки речі, які не можна на загал озвучувати - схеми та договорняки.
Що є традиційним для чинного ОП.
Рахуватимемо скотиняк разом.
Імпонує і стала позиція щодо цього питання очільника комітету Сергія Бабака (господі, не думав, що таке напишу).
Побачимо, що тепер буде в залі і кому з депутатів та фракцій глибоко начхати на освіту і науку в Україні.
Очевидно, що після стількох скандалів голоси «За» можуть бути тільки за бабло чи якийсь інтерес.
Бо ніхто (я підкреслю - ніхто) не може навести аргументоване притомне пояснення необхідності перебування саме Шкарлєта в МОН.
Отже, лишаються тільки речі, які не можна на загал озвучувати - схеми та договорняки.
Що є традиційним для чинного ОП.
Рахуватимемо скотиняк разом.
Як же боляче читати окремі рядки...
Вийшло велике інтерв'ю нового очільника НАН Україна Анатолія Загороднього.
І от читаю абзаци про порівняння фінансування науки в Україні і в Європі, зарплатню молодого ученого, скорочення кількості науковців в країні - і наче мене тупим ножем по-живому ріжуть.
Бо я про те пишу 5-й рік поспіль.
І одна справа писати: надряпав, заспокоївся, закрив фейсбук і пішов працювати.
А інша - знову ці ж думки перечитувати, але вже у розповіді іншої людини.
І це дуже добре, що очільник головної наукової організації в країні тверезо дивиться на речі.
Єдине, з чим я не згоден, що він дав термін зникнення науки в Україні - середину 21 сторіччя.
Все відбувається набагато швидше.
Тим не менш, почитайте, кому цікаво про те, чим займається академія, про дослідження світового рівня, про плани на боротьбу з псевдонаукою і плагіатом, про Дні науки, Наукові пікніки та Дійсну науку.
Уточню одну річ - вказана у статті зарплатня науковців - це якщо вони працюють повний робочий тиждень.
Останні ж кілька років більшість інститутів працює у режимі 3 або 4-денного тижня, тобто мінусуйте 20-40%.
Ось так і виглядає реальний стан справ в науці.
А депутати пхнуть Шкарлєта керувати нею.
Йому кладовищем слід управляти, а не в МОН сидіти.
Та й то тоді на всіх надгробках буде однаковий напис.
З квадратними дужечками, звісно.
Бо ж шкарлетити - це стан душі.
Майте гарний вечір.
https://www.pravda.com.ua/articles/2020/12/16/7276754/
Вийшло велике інтерв'ю нового очільника НАН Україна Анатолія Загороднього.
І от читаю абзаци про порівняння фінансування науки в Україні і в Європі, зарплатню молодого ученого, скорочення кількості науковців в країні - і наче мене тупим ножем по-живому ріжуть.
Бо я про те пишу 5-й рік поспіль.
І одна справа писати: надряпав, заспокоївся, закрив фейсбук і пішов працювати.
А інша - знову ці ж думки перечитувати, але вже у розповіді іншої людини.
І це дуже добре, що очільник головної наукової організації в країні тверезо дивиться на речі.
Єдине, з чим я не згоден, що він дав термін зникнення науки в Україні - середину 21 сторіччя.
Все відбувається набагато швидше.
Тим не менш, почитайте, кому цікаво про те, чим займається академія, про дослідження світового рівня, про плани на боротьбу з псевдонаукою і плагіатом, про Дні науки, Наукові пікніки та Дійсну науку.
Уточню одну річ - вказана у статті зарплатня науковців - це якщо вони працюють повний робочий тиждень.
Останні ж кілька років більшість інститутів працює у режимі 3 або 4-денного тижня, тобто мінусуйте 20-40%.
Ось так і виглядає реальний стан справ в науці.
А депутати пхнуть Шкарлєта керувати нею.
Йому кладовищем слід управляти, а не в МОН сидіти.
Та й то тоді на всіх надгробках буде однаковий напис.
З квадратними дужечками, звісно.
Бо ж шкарлетити - це стан душі.
Майте гарний вечір.
https://www.pravda.com.ua/articles/2020/12/16/7276754/
Українська правда
Президент НАНУ Анатолій Загородній: Якщо не припинити відтік мізків, наука в Україні помре ще до середини ХХІ століття
Анатолій Загородній розповів “Українській правді” про досягнення і злидні науки в Україні, боротьбу з плагіатом і псевдонаукою, улюблені книги дитинства і своє перше відрядження за кордон в 1989 році.