Лабораторна миша – Telegram
Лабораторна миша
5.38K subscribers
3.57K photos
238 videos
4 files
2.68K links
Канал про науку, науково-популярні заходи, реформування наукової сфери України, цікаві розумні статті про розумних людей та їх роботу.
Download Telegram
Отетеріти

Знайшов неймовірно цікаву презентацію на 9 хвилин про біполярний афективний розлад (БАР) і думаю:
"Зара гляну і напишу пост зі смішним початком, типу у нас президент поводиться як шизофрєнік - обіцяв знизити тарифи, але підвищує, обіцяв посаджати корупціонерів, однак при ньому вони багатіють і т.д. - тож давайте спробуємо його зрозуміти".

Потім глянув відео і... зрозумів, що я взагалі помилявся у тому, що таке шизофренія, а що таке БАР чи маніакально-депресивний психоз.
І тема ця геть не смішна, а от дані науковців щодо цього розладу - дуже цікаві.
Подивіться.
Впевнений, що Ви не тільки впізнаєте поведінку певних своїх знайомих, а й зрозумієте, що це - проблема, до якої слід уважно ставитись.

Для людей, хворих на БАР, жарти про "знову цей клятий понеділок" чи "знову осінь" - не веселі.

Найбільше вражає, що Черчилль і Кетрін Зета Джонс - яскраві особистості з БАР.
А Каньє Вест взагалі відзначився тим, що його ім'ям назвали цілий феномен.

Загалом, приємного перегляду.
І зверніть увагу, що наприкінці там порада цікавого кіно про БАР, що став оскарівським номінантом.

До речі, підпишіться на ютьюб-канал Моя наука / my.science.ua, там багато подібних хороших лекцій.
https://www.youtube.com/watch?v=ktcPEk4UYqQ

P.S. І де той величний Черчилль з його осяяннями і депресіями і де наша нікчема...
В тяжкий для країни момент, коли Стєпанов каже, що слід було запасатися шкарпетками, а Арахамія з усіма слугами намагаються своїми мізками зрозуміти, як так сталося, що тарифи стрімко зросли і люди почали перекривати траси (а тарифи дійсно вразили - я з платіжки за грудень був в шоці. З нетерпінням чекаю на січневу), хочу звернути Вашу увагу на цю прекрасну статтю:

"В Австрії міністр праці подала у відставку через плагіат-скандал"
https://www.eurointegration.com.ua/news/2021/01/10/7118344/

Тобто, навіть не визнавши плагіату у своїх роботах, вона таки подала у відставку, а у нас плагіатором працює цілий міністр освіти і хоч би шо.

Хоча, в країні, де білборди "Арсене, кому телефонувати, коли вбиває поліція?" взагалі не здаються недоречними, а підозри про закупівлю вакцини від коронавірусу через фірму, якось пов'язану з Богатирьовою викликають занепокоєння, міністр-плагіатор - це найменша проблема.

Єдине, що тішить особисто мене - я й так був невисокої думки про чинну владу, тому сприймаю весь треш навколо зі здоровим українським сарказмом та непозбувною бентегою.
Набагто гірше тим, хто увірували в месію з серіалу, але в Буковель їздить він, а платіжки, в тому числі і за слугу народа - сплачуєм ми.

Майте гарний вечір.
Сьогодні мав честь бути запрошеним на засідання Національної ради з питань розвитку науки і технологій.
Це вкрай важлива подія, що визначає (хоча скорше закріплює офіційно) подальшу лінію реформування науки в Україні.

З того, що вважав цікавим і корисним - виклав у короткому нарисі.
Хоча, там дійсно була купа прекрасних аналітичних матеріалів, які дуже хотілося б грунтовно опрацювати і повикладати міні-огляди.

Знайти б час...

Загальне враження саме по протокольному рішенню - позитивне.
Побачимо, як те все буде втілюватися.

P.S. Але ж міністр-плагіатор - це жесть.
https://site.ua/anton.senenko/33102-zasidannya-natsionalnoyi-radi-z-pitan-rozvitku-nauki-i-tehnologiy/
Слухайте, тут для студентів-медиків, або школярів, що хочуть вступати на якісь медико-біологічні спеціальності, є дуже корисне посилання.

Кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Медичного інституту Сумського державного університету Олег Смірнов виклав у відкритий доступ свої лекції з курсу "Медична біологія".

На даний момент доступні такі теми:
1. Клітина, ядро, хроматин
2. Поділ клітини. Мітоз. Хромосоми, каріопування.
3. Поділ клітини. Мейоз. Інші види поділу.
4. Закони Менделя
5. Взаємодія генів
6. Зчеплення генів. Кросинговер. Картування хромосом.
7. Зчеплення зі статтю
8. Генотип і фенотип
9. Будова нуклеїнових кислот
10. Репарація ДНК
11. Реплікація ДНК
12. Транскрипція
13. Гени та геноми. Горизонтальний перенос генів.

Цікаво, доступно.
Можливо Вашим дітям чи дітям Ваших знайомих стане в нагоді.
То хапайте і володійте.
https://www.youtube.com/playlist?list=PLNywtSs-AZfWSVUkpfr_F-_0Kk_hsx9YB

Ба більше, з цих лекцій вісім доступні англійською мовою:
https://www.youtube.com/playlist?list=PLNywtSs-AZfXsUBrdLd_EXoSDOEwef23R

Тримайте ноги в теплі, пики в масках.
Майте гарний вечір.
Радикальні противники ГМО-їжі є тупими.
До такого висновку дійшли американські та канадські вчені, про що відповідально написали (щоправда більш ввічливо) у науковому журналі Nature Human Behaviour.

Цю ошелешуючу інформацію я дізнався зі свіженького відео від Клятого раціоналіста про генетично-модифіковані організми та усе, що із ними пов'язано.

Насправді, якщо відкинути жарти в бік, бо тупість - це таки трагедія (але поправна), подивитися і послухати є про що.

По-перше, Артем Албул вдало структурував матеріал на підрозділи:
1. ГМО-рослини та те, як вони рятують від голоду - помідори, картопля, кукурудза, папайя, какао, кава
2. ГМО-тварини - лосось, корови, вівці - з їхнім збільшенням кількості м'яса, шерсті.
3. ГМО-організми, як "виробники" ліків: корови, курки, свині, кролі, кози та бактерії, що виробляють інсулін (пригадуєте, як наші тупі депутати попереднього скликання намагались заборонити в Україні ГМО-продукти? Вони автоматично цим могли вбити усіх діабетиків).
4. Але найбільш цікавою для мене частиною був розділ про генну терапію, коли введення надзвичайно дорогих (поки що) препаратів дозволяє подолати до цих пір невиліковні спадкові захворювання типу сліпоти, м'язової атрофії.

По-друге, Артем долучив до коментування прекрасного ботаніка Олексія Коваленка.

Дивіться, вражайтесь https://www.youtube.com/watch?v=Gl2nIWI5I44

Але це не все.
Надибав й цікаве інтерв'ю нашої докторки біологічних наук з Інституту молекулярної біології та генетики НАН України Оксани Півень, де вона не тільки доступною мовою розповіла про технологію редагування геному CRISPR/Cas9 (за яку, до речі, присудили Нобелівку в 2020 році) та стовбурові клітини, а й про генетичні дослідження в Україні.

З перших вуст, так би мовити.

https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=K0AwMmdMuZA

Тож заварюйте собі ГМО-кавусик або чайок і розбирайтесь.
Дуже цікаво.
Коли 226 двадцятибаксових депутатів проголосували за плагіатора, аби він став міністром освіти, нормальними депутатами було помічено в залі кнопкодавство.
І от - маємо кримінальне провадження за цим фактом.

Звісно, воно не буде доведене до суду, а якщо і буде - в суді його поховають.
Якщо ж не поховають - нікого до відповідальності притягнуто не буде, адже зняття депутатської недоторканості в нашій країні - суто бутафорське, на догоду вдячному електорату.

Головне - міністра не знімуть, бо він дуже зручний тим, хто його лобіював.

Однак отакі штуки, що оформлюються документально - дуже важливі для майбутнього.
Так, ми втрачаємо як мінімум 5 років і їх не повернеш, але коли ця влада впаде - покарання винних буде хоч якоюсь сатисфакцією за ту дічь, яку ці чудіща нині витворяють з Україною.

Майте гарний день.

Допис Інни Совсун

https://www.facebook.com/1175751232587546/posts/1727149797447684/

«За моєю заявою Офіс генерального прокурора відкрив кримінальну справу про кнопкодавство під час голосування за Сергія Шкарлета!

У матеріалах вказано, що картка Григорія Суркіса віє ОПЗЖ проголосувала "за", хоча самого Суркіса в залі не було.

Це кримінальне правопорушення, передбачене статтею 364-2 Кримінального кодексу України. Розслідування доручили провести Державному бюро розслідувань.

Це рішення — це ще не відновлення справедливості, але вже перший крок до цього. Голосів за призначення міністра освіти й науки у Верховній Раді не було, тепер це мають довести правоохоронні органи.

Офіс Генерального прокурора Ірина Венедіктова Державне бюро розслідувань»
Наче граблями по макітрі отримав, коли дізнався, що пекінська капуста - це, насправді, не капуста, а ріпа.
Перець - це не овоч.
А гарбуз може бути одночасно і овочем, і фруктом.
Про те, що гречка - то горішки, я взагалі мовчу.

Втрапила мені до рук книга ботаніка і популяризатора науки Олексія Коваленка "Фрукти проти овочів"... і я ніколи не міг уявити, що читатиму про історію виникнення на наших столах картоплі чи цибулі, наче це якийсь детектив.

За насиченістю і достовірністю інформацією ця двохсотсторінкова книга більше нагадує дисертацію кандидата біологічних наук.
За кількістю мемів - паблік Гумор українською у фейсбуці.
За кількістю спростувань міфів - паблік По той бік новин.

Так, тут і руйнація уявлення про "моряк Попай такий сильний, бо їсть шпинат".
І про моркву, як ключ до гострого зору.
І про нібито перевагу селекції над генною модифікацією на прикладі картоплі.

Що мені особливо подобається - книгу можна відкрити на будь-якому розділі і читати просто як збірник цікавих історій та фактів.
А можна послідовно, достеменно розібравшись у:
- овочах-коренях, як-то моркві чи буряці.
- овочах-листках - салаті-латук чи шпинаті
- овочах-пагонах - бульбі чи цибулі
- овочах-бруньках - капусті
- овочах-бутонах - каперсах
- овочах- квітах - розеллі, красолі, гарбузі чи кабачку!
- овочах-суцвіттях - артишоку, броколі чи цвітній капусті.

А про фрукти я краще промовчу, бо це будуть тупо спойлери.
Скажу лише, що волоський горіх - це взагалі не горіх, як і кедровий горіх - не горіх і не має стосунку до жодного кедра.
Живіть тепер з цим.

Ця книга - це шалений підрив мізків.
Добре, що майже у кожному розділі детально розповідається, чим саме корисний той чи інший фрукт та овоч.
Можна потім компенсувати вітамінами.

Р.а.д.ж.у.

Видавництво Віхола, дякую.

Олексію, пиши ще.
Ого.
Вперше за роки незалежності очільник Національної академії наук України даватиме онлайн-брифінг.

Загалом, до науковців в Україні багато претензій - заслужених і взагалі не за адресою.
Але одна по ділу - це брак комунікацій між вченими та суспільством.
Звісно, це "танго двох", коли люди в білих халатах мають виходити з лабораторій і зрозумілою мовою пояснювати, а решта громадян - мусять бути готовими слухати і приймати правду такою, як вона є.

І певний прогрес, особливо за останні роки, відбувся.
Вчені коментують-розповідають-пояснюють-реагують-публічно обурюються.
Це добре.

Тим не менш, спілкування з керівництвом Академії представникам медіа точно не вистачало.
Та комунікаційна політика змінюється.
Тому, якщо Ви журналіст/ка і маєте бажання взяти участь - осьо посилання https://www.facebook.com/events/703611330517521/

Майте гарний вечір.
Два дні тому я сповістив, що в комунікаційній політиці Національної академії наук України спостерігаються небачені зміни: новообраний Президент НАН запланував провести онлайн-брифінг для представників медіа, щоб розповісти, що сталося за 100 днів його перебування на посаді.

Чув те в онлайні теж.
І що я можу сказати?
Те, як Академія в публічному просторі "повертається обличчям" до громадськості - мені подобається.

По-перше, з півторагодинного брифінгу пан Загородній на свою вступну доповідь (чим займається Академія і таке всяке) витратив хвилин 10. Решта часу була присвячена відповідям на запитання журналістів (і не тільки, наскільки мені відомо).

По-друге, було надано відповіді на всі запитання. Аж так, що модератор зустрічі наприкінці запитувала "чи будуть ще?"

По-третє, наскільки мені доводиться судити - не було цензури ані за характером запитань, ані за долученням медіа - були всі, хто хотів і питали про все, про що хотіли.

По-четверте, було запропоновано зробити такі зустрічі з журналістами на регулярній основі.
Я це можу лише вітати, аби була зацікавленість наукою.

Щодо суті питань - взагалі не буду цього торкатися, аби не забирати "хліб" у колег зі ЗМІ, які, власне, ці питання вигадували і ставили. Сподіваюсь, невдовзі понаписують свої враження, може що повисмикую - запощу.
Скажу лишень, що питали і про досягнення в науці в минулому році, і про гендерний баланс в Президії, і про стимулювання молоді, інвентаризацію, приватизацію, ліквідацію наукових установ, співпрацю з закордонням, науковий парк Академ.Сіті, популяризацію науки, протидію псевдонауці, стосунки з Шкарлєтом і багато-багато чого іншого.

Ще що тішить - не повірив своїм очам, коли побачив, що група Національна академія наук України (https://www.facebook.com/NASofUkraine/) практично синхронно з відповідями на запитання встигала робити короткі дописи у себе на сторінці.
Якщо цікаво - можете сходити почитати останні пости про інвентаризацію майна, оптимізацію структури, службове житло, гендер та боротьбу з плагіатом та псевдонаукою.
Може ще що зроблять.
Моя повага за оперативність.

До речі, пан Загородній пообіцяв, що в Академії в рамках популяризації науки буде створено щось на кшталт відділу паблік рілейшенз.
Це хороша ідея.

Загалом, дякую за відкритість, Анатолій Загородній.
Так тримати.

P.S. Передбачаючи питання про те, чи є запис події - наскільки я зрозумів, запис буде.
Якщо викладуть - залишу посилання.
Неочікувано для усього світу науковці довели, що Земля - пласка, а Арктика і Антарктида - це один і той самий шмат льоду, просто з різними назвами, вигаданими світовим урядом для конспірації.
Як це трапилось?
Половина вчених полізла у глибокі води типу на північ, а інша - типу на південь.
І ті, і інші знайшли глибоководних п'явок, дуже схожих між собою.
Як два види п'явок, нібито розділені між собою тисячами кілометрів, можуть бути схожими?
Тільки у випадку, якщо Земля - це блін, по контуру якого стоїть льодяна стіна.
Все ж очевидно.

Шах і мат, кулеземельці.

Якщо відкинути жарти в бік, українські вчені зробили дійсно фантастичне відкриття.
Науковці Serge Utevsky та Andriy Utevsky все життя вивчали п'явок, але у різних півкулях нашої планети.
Відстань між Арктикою та Антарктидою складає щось близько 18 тисяч кілометрів.
І, тільки уявіть, відкритий Сергієм, Андрієм та Романом Солодом новий вид п'явок в Антарктиді дуже схожий на свого арктичного побратима (чи як правильно назвати)!

Тобто еволюція видів Світового океану у двох різних півкулях відбувалася не відокремлено одна від одної.
Чому так сталося - науковці ще мають з'ясувати, однак у коментарях до оригінального посту вичитав цікаву гіпотезу: глибокі води майже повсюдно мають однакову температуру плюс 4 градуси по Цельсію.
Власне, за такої температури щільність води найбільша, тому вона опускається на дно і через це океани не промерзають до самого низу.
І оцей шар може бути глобальним "посередником" між різними куточками планети.

Біс його знає, як насправді, але надзвичайно цікаво.

Оригінальний пост з цікавими коментарями - https://www.facebook.com/serge.utevsky/posts/4117860081576286
Посилання на оригінальну статтю https://link.springer.com/epdf/10.1007/s12526-020-01140-1

До речі, оце відкриття - одна з відповідей на питання "нащо бідній Україні (з найбагатшими маєтками суддів, прокурорів та депутатів, ггг) своя антарктична станція Академік Вернадський"?

Майте гарний день.

P.S. Нагадаю про нещодавнє інше епохальне відкриття українських вчених: про степових равликів https://news.1rj.ru/str/mouselab/2810
Теж цікаво, почитайте.