Відомо, що в посадовій інструкції обхідників колії в тунелях метрополітену не так просто написано, що ні в якому разі не можна йти в тунель самому і без монтіровкі.
Також відомо, що за статистикою найбільша кількість зниклих безвісти людей - серед пасажирів метрополітену, що сідають у останні двері останнього вагону. Ті, що ближче до чорного отвору тунелю.
Причина цього також давно відома - тунельні щурі.
Інколи їх можна побачити в світлі фар поїзда, що наближається до станції.
До речі, з цієї причини машиністи підписують папірець про нерозголошення, а стінка за їхніми спинами - глуха, без вікон, щоб пасажири першого вагону не могли бачити цих істот.
Але медіа Вам про все це не розкажуть.
Бо все літо вони були зайняті тим, що розповідали про аргіопу - надзвичайно отруйного павука-канібала, що встромив хлопчику жало в ногу і затягнув в болото до водяного скорпіона.
Якось так склалося, що ці медіа-страсті геть мене оминули.
І коли вчора у фейсбуці я повідомив, що ми з Марком в степах Причорномор‘я наштовхнулися на величезного смугастого павука - в коментарях спеціалісти відразу розповіли, що це і що боятися його не слід.
А вже сьогодні о 8-й ранку Дмитро Сімонов випустив шикарне інтерв‘ю з вченим Інституту зоології НАН України Григорієм Поповим, де він докладно розповів, хто такі ці аргіопи, чому смугасті, для кого отруйні і… чому їх варто торкатися пальцем.
Також він розтлумачив, чи може на території України Вам у ногу щось встромити своє жало так, щоб Ви осліпли і ніколи більше не читали українські ЗМІ.
Відповідь - може.
Що саме - читайте 🙂
Майте гарний день.
https://hromadske.ua/posts/anatomiya-monstriv-yak-odna-tvarinka-stala-zirkoyu-socmerezh-i-chi-buvayut-v-ukrayini-otrujni-pavuki
P.S. Звісно, все що написано про тунельних щурів - маячня і вигадка. Бо після зустрічі з ними ніхто не вижив. Тож нікому було розповісти.
Також відомо, що за статистикою найбільша кількість зниклих безвісти людей - серед пасажирів метрополітену, що сідають у останні двері останнього вагону. Ті, що ближче до чорного отвору тунелю.
Причина цього також давно відома - тунельні щурі.
Інколи їх можна побачити в світлі фар поїзда, що наближається до станції.
До речі, з цієї причини машиністи підписують папірець про нерозголошення, а стінка за їхніми спинами - глуха, без вікон, щоб пасажири першого вагону не могли бачити цих істот.
Але медіа Вам про все це не розкажуть.
Бо все літо вони були зайняті тим, що розповідали про аргіопу - надзвичайно отруйного павука-канібала, що встромив хлопчику жало в ногу і затягнув в болото до водяного скорпіона.
Якось так склалося, що ці медіа-страсті геть мене оминули.
І коли вчора у фейсбуці я повідомив, що ми з Марком в степах Причорномор‘я наштовхнулися на величезного смугастого павука - в коментарях спеціалісти відразу розповіли, що це і що боятися його не слід.
А вже сьогодні о 8-й ранку Дмитро Сімонов випустив шикарне інтерв‘ю з вченим Інституту зоології НАН України Григорієм Поповим, де він докладно розповів, хто такі ці аргіопи, чому смугасті, для кого отруйні і… чому їх варто торкатися пальцем.
Також він розтлумачив, чи може на території України Вам у ногу щось встромити своє жало так, щоб Ви осліпли і ніколи більше не читали українські ЗМІ.
Відповідь - може.
Що саме - читайте 🙂
Майте гарний день.
https://hromadske.ua/posts/anatomiya-monstriv-yak-odna-tvarinka-stala-zirkoyu-socmerezh-i-chi-buvayut-v-ukrayini-otrujni-pavuki
P.S. Звісно, все що написано про тунельних щурів - маячня і вигадка. Бо після зустрічі з ними ніхто не вижив. Тож нікому було розповісти.
hromadske
Анатомія монстрів. Як одна тваринка стала зіркою соцмереж і чи бувають в Україні отруйні павуки
Новини в Україні і світі. Надзвичайні новини сьогодні. Всі новини дня. Суспільство та культура. Політичні, економічні, спортивні новини. Читайте на hromadske
Не криголамом єдиним.
Дуже часто так трапляється, що українським вченим-військовим-лікарям (потрібне підкреслити) перепадає щось від європейських колег.
Але одна справа - отримати, наприклад, цінне обладнання, а інше - забезпечити інституційну спроможність його функціонування.
В Україні із цим системні проблеми.
У нас гроші тринькаються (чи збираються тринькати) на проєкти повітряного гопака, на падаючі флагштоки, на мільярд дерев (шо там, кстаті, посадили?), ремонт бориспільського шосе, але не на діло.
А діло от яке.
В Україні системно працюють люди, які відстежують стан та переміщення дельфінів.
От Ви просто вночі можете зателефонувати науковцю Павлу Гольдіну і повідомити, що отамто дельфін втрапив в халепу (або ж, що ще гірше, але трапляється - побачили мертвого дельфіна).
І він точно знатиме, що робити, а за інформацію буде вдячний.
І от ця спільнота доросла вже з методу "зателефонували-відреагували" до встановлення підводних дельфінячих диктофонів, котрі пишуть розмови наших розумних мешканців моря.
Але от халепа: британці обладнання подарували.
На його ж обслуговування тре 105 тисяч гривень на рік.
Це якраз той випадок, коли мене питали: скажи, яким вченим можна закраудфандити гроші на їхні дослідження.
Штош, ось.
На них.
Сума смішна.
Тут і десятої частини немає від того, скільки пішло на відмивання дверей офісу президента.
Але окрім як у людей - її взяти ніде.
Тож в добру путь.
А за певний час я Вам розповім ще одну приголомшливу новину зі світу української науки.
Майте гарний вечір.
Допис Олександра Заклецького https://www.facebook.com/alex.zakletsky/posts/10227575519596114
"Привіт! Мене звати Алекс і я той самий хлопець, що керував та знімав порятунок дельфінятка на Кінбурнській косі, ви ж пам’ятаєте? Ще й перепостили 🙂
Кожному з вас, мабуть, хотілося взяти участь в порятунку дельфінів, чи не так?
Так от зараз в вас є така можливість.
Я з друзями з громадської ініціативи “БіоЕкоЛінкс” вже багато років вивчаємо дельфінів Чорного та Азовського морей. Ось наша сторінка на Фейсбук https://www.facebook.com/ABDolphins
Минулого року нам пощастило отримати від британських колег спеціальні “дельфінячі диктофони” - підводні пристрої, що вмикаються коли чують поруч голоси дельфінів та пишуть їх ультразвукові розмови та ехолокаційні сигнали. Це допомагає дізнатися, куди припливають дельфіни в той час, коли ми їх не бачимо - наприклад, вночі або під час шторма, або взимку, та чи є дельфіни в тих місцях, де вони рідкісні, та їх не бачать люди. Завдяки цьому ми визнаємо, на яких саме ділянках моря дельфіни потребують охорони і в який час їм потрібна допомога. Наразі ці прилади встановлені на морському дні. Раз на чотири місяці їх треба перевіряти - знімати інформацію, змінювати батарейки. Для цього треба діставатись човном кожного з них та пірнати за ними на дно. На жаль цього року в державі так і не знайшлося фінансування для моніторингу дельфінів, а отже і для обслуговування “дельфінячих диктофонів”. Останню перевірку було зроблено у травні. Сума начебто і невелика - 105 000 грн на цілий рік, але взяти її ніде нема - отже, човен не вийде в море, диктофони залишаться на морському дні і ніхто не дізнається, про що говорять дельфіни.
Тому я вирішив звернутися до вас, друзі дельфінів! Якщо набереться тисяча людей, що готові пожертвувати 105 гривень, ми зможемо на рік продовжити наші дослідження з вивчення та порятунку дельфінів.
IBAN ГО БіоЕкоЛінкс UA043206490000026001052713370
ЄДРПОУ 42910693
ОБВ'ЯЗКОВО ВКАЖІТЬ ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ, БО ІНАКШЕ МИ НЕ ЗМОЖЕМО ПРИЙНЯТИ ВАШ ПЛАТІЖ: Благодійний внесок
Цього номеру достатньо щоб створити пожертву в фонд організації що займається вивченням дельфінів. Навіть 50 гривень вашої пожертви може змінити ситуацію.
І - увага! Якщо ви бачите дельфіна, що може потребувати допомоги, або мертвого дельфіна на березі - ось телефони дельфінологів для екстренних консультацій:
Каріна Вишнякова (Одеса) +380955486553
Юлія Іванчикова (Київ) +380950225033
Павло Гольдін (Чернівці) +380673900118
P.S. Також буду вдячний за поширення та вподобайки до цього посту."
Дуже часто так трапляється, що українським вченим-військовим-лікарям (потрібне підкреслити) перепадає щось від європейських колег.
Але одна справа - отримати, наприклад, цінне обладнання, а інше - забезпечити інституційну спроможність його функціонування.
В Україні із цим системні проблеми.
У нас гроші тринькаються (чи збираються тринькати) на проєкти повітряного гопака, на падаючі флагштоки, на мільярд дерев (шо там, кстаті, посадили?), ремонт бориспільського шосе, але не на діло.
А діло от яке.
В Україні системно працюють люди, які відстежують стан та переміщення дельфінів.
От Ви просто вночі можете зателефонувати науковцю Павлу Гольдіну і повідомити, що отамто дельфін втрапив в халепу (або ж, що ще гірше, але трапляється - побачили мертвого дельфіна).
І він точно знатиме, що робити, а за інформацію буде вдячний.
І от ця спільнота доросла вже з методу "зателефонували-відреагували" до встановлення підводних дельфінячих диктофонів, котрі пишуть розмови наших розумних мешканців моря.
Але от халепа: британці обладнання подарували.
На його ж обслуговування тре 105 тисяч гривень на рік.
Це якраз той випадок, коли мене питали: скажи, яким вченим можна закраудфандити гроші на їхні дослідження.
Штош, ось.
На них.
Сума смішна.
Тут і десятої частини немає від того, скільки пішло на відмивання дверей офісу президента.
Але окрім як у людей - її взяти ніде.
Тож в добру путь.
А за певний час я Вам розповім ще одну приголомшливу новину зі світу української науки.
Майте гарний вечір.
Допис Олександра Заклецького https://www.facebook.com/alex.zakletsky/posts/10227575519596114
"Привіт! Мене звати Алекс і я той самий хлопець, що керував та знімав порятунок дельфінятка на Кінбурнській косі, ви ж пам’ятаєте? Ще й перепостили 🙂
Кожному з вас, мабуть, хотілося взяти участь в порятунку дельфінів, чи не так?
Так от зараз в вас є така можливість.
Я з друзями з громадської ініціативи “БіоЕкоЛінкс” вже багато років вивчаємо дельфінів Чорного та Азовського морей. Ось наша сторінка на Фейсбук https://www.facebook.com/ABDolphins
Минулого року нам пощастило отримати від британських колег спеціальні “дельфінячі диктофони” - підводні пристрої, що вмикаються коли чують поруч голоси дельфінів та пишуть їх ультразвукові розмови та ехолокаційні сигнали. Це допомагає дізнатися, куди припливають дельфіни в той час, коли ми їх не бачимо - наприклад, вночі або під час шторма, або взимку, та чи є дельфіни в тих місцях, де вони рідкісні, та їх не бачать люди. Завдяки цьому ми визнаємо, на яких саме ділянках моря дельфіни потребують охорони і в який час їм потрібна допомога. Наразі ці прилади встановлені на морському дні. Раз на чотири місяці їх треба перевіряти - знімати інформацію, змінювати батарейки. Для цього треба діставатись човном кожного з них та пірнати за ними на дно. На жаль цього року в державі так і не знайшлося фінансування для моніторингу дельфінів, а отже і для обслуговування “дельфінячих диктофонів”. Останню перевірку було зроблено у травні. Сума начебто і невелика - 105 000 грн на цілий рік, але взяти її ніде нема - отже, човен не вийде в море, диктофони залишаться на морському дні і ніхто не дізнається, про що говорять дельфіни.
Тому я вирішив звернутися до вас, друзі дельфінів! Якщо набереться тисяча людей, що готові пожертвувати 105 гривень, ми зможемо на рік продовжити наші дослідження з вивчення та порятунку дельфінів.
IBAN ГО БіоЕкоЛінкс UA043206490000026001052713370
ЄДРПОУ 42910693
ОБВ'ЯЗКОВО ВКАЖІТЬ ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ, БО ІНАКШЕ МИ НЕ ЗМОЖЕМО ПРИЙНЯТИ ВАШ ПЛАТІЖ: Благодійний внесок
Цього номеру достатньо щоб створити пожертву в фонд організації що займається вивченням дельфінів. Навіть 50 гривень вашої пожертви може змінити ситуацію.
І - увага! Якщо ви бачите дельфіна, що може потребувати допомоги, або мертвого дельфіна на березі - ось телефони дельфінологів для екстренних консультацій:
Каріна Вишнякова (Одеса) +380955486553
Юлія Іванчикова (Київ) +380950225033
Павло Гольдін (Чернівці) +380673900118
P.S. Також буду вдячний за поширення та вподобайки до цього посту."
Приголомшлива новина або Не криголамом єдиним-2.
Українські вчені отримали від німецьких колег унікальне наукове обладнання.
Ви, мабуть, в курсі, як я люблю Київський академічний університет.
Люблю з двох причин:
1) Мені імпонує ідея університету, де партою студента є наукова лабораторія (в широкому сенсі слова)
2) Рівень співпраці КАУ з іноземними крутими установами, зокрема, з німецькими, такий, що його студенти публікують статті в найкрутішому фізичному журналі Physical Review Letters.
Тепер у мене з'явилася і третя причина.
Ще в травні 2019 року я описав свої враження від відвідин Інституту фізики твердого тіла та матеріалів Асоціації Ляйбніца та Технічного університету Дрездена, де за програмою UKRATOP стажуються студенти КАУ.
Я був вражений.
Оснащенням лабораторій, доповідями молоді, рівнем співпраці та підготовки.
Ось тут короткий нарис https://site.ua/anton.senenko/kiyivskii-akademicnii-universitet-koli-je-privid-pisatisya-ukrayinskoyu-osvitoyu-iyqmwkw
І ще тоді в німецькій лабораторії я чув, що німці готові передати в Україну оптичну піч для вирощування монокристалів.
Я її бачив і мацав своїми пучками (для непосвячених в український академічний словник, пучка - це кінчик пальця).
Це надзвичайно цінна штука.
Якщо от теоретики вигадали новий матеріал з новими опупезними властивостями, то в цій печі можна виростити монокристал цього матеріалу і в реальних умовах перевірити його властивості.
Тож це сталося.
Піч вже змонтована і готова до роботи в рамках Спільної українсько-німецької лабораторії з дослідження квантових матеріалів.
Ба більше, передали не лише піч, а й гелієвий кріостат із надпровідним магнітом з полем на 16 тесла.
Щоб Ви розуміли, наскільки це багато - ось взяв з вікіпедії:
"Сувенірний магніт для холодильника створює поле близько 5 мТл.
Відхильні дипольні магніти ВАК — від 0.54 до 8.3 Тл.
У сонячних плямах — 10 Тл."
А от у неодимових магнітів - тих, що Ви пальцями розліпити не можете, наче шось там порядку 1 Тл.
І установок з такими показниками в Україні більше немає.
Тому раджу до прочитання оце прекрасне інтерв'ю з директором Kyiv Academic University Олександра Кордюка
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=8124
Там не тільки про установки, а й про КАУ та програму стажувань.
Цікаво.
Окремо зазначу абзац, де пояснюються причини, чому Україна аж 3 роки чекала на ці установки:
"Оптичну піч колеги з IFW Dresden збиралися передати нам іще 2018 року, але ми спочатку відмовлялися, бо, по-перше, тут бракує фахівців, які могли б на ній працювати, а по-друге, вона потребує доволі коштовних для нас витратних матеріалів, зокрема ламп і кварцових трубок. Другу проблему вже вирішено – витратні матеріали німецькі колеги теж нам подарували."
Це окремий український сором.
Вчені працюють на світовому рівні, але змушені пояснювати колегам, що не вистачає на витратні матеріали.
А спеціалістів немає, бо хто піде в науку, де вчені працюють неповні робочі тижні, бо грошей немає?
Але не будемо про погане.
Тіштеся.
Майте гарну ніч.
Українські вчені отримали від німецьких колег унікальне наукове обладнання.
Ви, мабуть, в курсі, як я люблю Київський академічний університет.
Люблю з двох причин:
1) Мені імпонує ідея університету, де партою студента є наукова лабораторія (в широкому сенсі слова)
2) Рівень співпраці КАУ з іноземними крутими установами, зокрема, з німецькими, такий, що його студенти публікують статті в найкрутішому фізичному журналі Physical Review Letters.
Тепер у мене з'явилася і третя причина.
Ще в травні 2019 року я описав свої враження від відвідин Інституту фізики твердого тіла та матеріалів Асоціації Ляйбніца та Технічного університету Дрездена, де за програмою UKRATOP стажуються студенти КАУ.
Я був вражений.
Оснащенням лабораторій, доповідями молоді, рівнем співпраці та підготовки.
Ось тут короткий нарис https://site.ua/anton.senenko/kiyivskii-akademicnii-universitet-koli-je-privid-pisatisya-ukrayinskoyu-osvitoyu-iyqmwkw
І ще тоді в німецькій лабораторії я чув, що німці готові передати в Україну оптичну піч для вирощування монокристалів.
Я її бачив і мацав своїми пучками (для непосвячених в український академічний словник, пучка - це кінчик пальця).
Це надзвичайно цінна штука.
Якщо от теоретики вигадали новий матеріал з новими опупезними властивостями, то в цій печі можна виростити монокристал цього матеріалу і в реальних умовах перевірити його властивості.
Тож це сталося.
Піч вже змонтована і готова до роботи в рамках Спільної українсько-німецької лабораторії з дослідження квантових матеріалів.
Ба більше, передали не лише піч, а й гелієвий кріостат із надпровідним магнітом з полем на 16 тесла.
Щоб Ви розуміли, наскільки це багато - ось взяв з вікіпедії:
"Сувенірний магніт для холодильника створює поле близько 5 мТл.
Відхильні дипольні магніти ВАК — від 0.54 до 8.3 Тл.
У сонячних плямах — 10 Тл."
А от у неодимових магнітів - тих, що Ви пальцями розліпити не можете, наче шось там порядку 1 Тл.
І установок з такими показниками в Україні більше немає.
Тому раджу до прочитання оце прекрасне інтерв'ю з директором Kyiv Academic University Олександра Кордюка
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=8124
Там не тільки про установки, а й про КАУ та програму стажувань.
Цікаво.
Окремо зазначу абзац, де пояснюються причини, чому Україна аж 3 роки чекала на ці установки:
"Оптичну піч колеги з IFW Dresden збиралися передати нам іще 2018 року, але ми спочатку відмовлялися, бо, по-перше, тут бракує фахівців, які могли б на ній працювати, а по-друге, вона потребує доволі коштовних для нас витратних матеріалів, зокрема ламп і кварцових трубок. Другу проблему вже вирішено – витратні матеріали німецькі колеги теж нам подарували."
Це окремий український сором.
Вчені працюють на світовому рівні, але змушені пояснювати колегам, що не вистачає на витратні матеріали.
А спеціалістів немає, бо хто піде в науку, де вчені працюють неповні робочі тижні, бо грошей немає?
Але не будемо про погане.
Тіштеся.
Майте гарну ніч.
Пам‘ятаєте, як призначали нинішнього міністра освіти Шкарлєта?
Нагадаю, що завдяки 226 голосам двадцятибаксових депутатів плагіатор, що підтверджено НАЗЯВО, обійняв найвищу освітянсько-наукову посаду.
Так от, тоді депутати Голосу заявили, що в залі голосувань кнопкодавили.
46 нардепів зробили подання до Конституційного суду щодо неконституційності такого стану речей.
Я тоді писав, що не вірю, що КСУ щось зробить.
Ну, ось.
Вай?
Бікоз фак ю, зетс вай.
Друзі, цей дощ надовго.
Шо там той Шкарлєт, якщо можна взагалі всіляким трухіним врізатися в кого завгодно і цим слугам нічого не стається.
Якщо можна списувати мільярди фірташу.
Пиляти бабло серед друзів на великому будівництві.
Виводити закупівлі з-під прозорро, бо треба.
Нині в силі будь-яка діч.
І ця наша освітньо-наукова - не найяскравіша.
Але «пташку» ми поставимо.
Колись це лайно настане час розгрібати і винні мають бути покарані.
Майте гарну ніч.
https://m.day.kyiv.ua/uk/news/310821-konstytuciynyy-sud-ksu-vidmovyvsya-vidkryty-provadzhennya-pro-pryznachennya-shkarleta
Нагадаю, що завдяки 226 голосам двадцятибаксових депутатів плагіатор, що підтверджено НАЗЯВО, обійняв найвищу освітянсько-наукову посаду.
Так от, тоді депутати Голосу заявили, що в залі голосувань кнопкодавили.
46 нардепів зробили подання до Конституційного суду щодо неконституційності такого стану речей.
Я тоді писав, що не вірю, що КСУ щось зробить.
Ну, ось.
Вай?
Бікоз фак ю, зетс вай.
Друзі, цей дощ надовго.
Шо там той Шкарлєт, якщо можна взагалі всіляким трухіним врізатися в кого завгодно і цим слугам нічого не стається.
Якщо можна списувати мільярди фірташу.
Пиляти бабло серед друзів на великому будівництві.
Виводити закупівлі з-під прозорро, бо треба.
Нині в силі будь-яка діч.
І ця наша освітньо-наукова - не найяскравіша.
Але «пташку» ми поставимо.
Колись це лайно настане час розгрібати і винні мають бути покарані.
Майте гарну ніч.
https://m.day.kyiv.ua/uk/news/310821-konstytuciynyy-sud-ksu-vidmovyvsya-vidkryty-provadzhennya-pro-pryznachennya-shkarleta
«Антидот» і «детокс» від «Дня»
Конституційний Суд відмовився відкрити провадження про призначення Шкарлета міністром
Конституційний Суд відмовив у відкритті провадження у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів щодо конституційності постанови Верховної Ради про призначення Сергія Шкарлета міністром о
Шановні, Ви мабуть помітили, що за останні пару років українські вчені зробили величеееезний крок назустріч широким колам громадськості і написали купу науково-популярних книжок?
Суспільство теж не пасе задніх і ті книжки купує.
Дякуємо.
Маю, до речі, купу інсайдів, що нині в роботі ще кілька цікавинок, про що автори скоро повідомлять.
А поки є питання до Вас: що Ви читаєте?
Відповідь шукає орнітологиня Наталка Атамась, що написала сповнену драми сагу «Пташина історія: скандали, інтриги і мистецтво виживання».
Вона створила коротку анкету, де просить Ваших чесних відповідей.
https://docs.google.com/forms/d/1DERP66Ycqz7nEYmAL9BAJ7P6v2kMgZx7C92fOMtrX50/viewform?edit_requested=true
Наталка стверджує, що анкета на 2-3 хвилини, але в мене її заповнення забрало секунд 50.
Чому Ваша думка важлива?
Бо думку професійних читацьких спільнот вже спитали, але вона не змалює більш-менш повну картину стану справ із читацькими вподобаннями.
Звісно, соцмережі теж не вся Україна, та й так добре.
Допомагайте, будь ласка.
Репост вітається.
І майте гарний день.
Суспільство теж не пасе задніх і ті книжки купує.
Дякуємо.
Маю, до речі, купу інсайдів, що нині в роботі ще кілька цікавинок, про що автори скоро повідомлять.
А поки є питання до Вас: що Ви читаєте?
Відповідь шукає орнітологиня Наталка Атамась, що написала сповнену драми сагу «Пташина історія: скандали, інтриги і мистецтво виживання».
Вона створила коротку анкету, де просить Ваших чесних відповідей.
https://docs.google.com/forms/d/1DERP66Ycqz7nEYmAL9BAJ7P6v2kMgZx7C92fOMtrX50/viewform?edit_requested=true
Наталка стверджує, що анкета на 2-3 хвилини, але в мене її заповнення забрало секунд 50.
Чому Ваша думка важлива?
Бо думку професійних читацьких спільнот вже спитали, але вона не змалює більш-менш повну картину стану справ із читацькими вподобаннями.
Звісно, соцмережі теж не вся Україна, та й так добре.
Допомагайте, будь ласка.
Репост вітається.
І майте гарний день.
Google Docs
Чи любите ви нонфікшн?
Це коротке (3 хв.) опитування читачів сучасної україномовної книги щодо того, яке місце на вашій читацькій полиці і у серці займає нонфікшн. Тут ми визначаємо нонфікшн як будь-яку нехудожню літературу, за винятком шкільних та університетських підручників.…
Це лонгрід, тож сідайте колом, будемо читати геніальні думки нового експерта з науки в Україні.
Денис Казанский написав короткий пост про академіка-археолога Толочка, що працює в НАН України і має відверто українофобську позицію.
https://www.facebook.com/den.kazansky/posts/4356597434419735
Денис є відомим блогером, який робить неоціненну справу на ниві боротьби з російською пропагандою, розвіює російські міфи щодо життя в України та руйнує мрії руського міру про те, чим він не є.
На мою особисту думку, пан Казанський підняв прізвище Толочко абсолютно слушно. І робити це треба частіше.
А от далі "Остапа понесло".
Пан Казанський, що, в принципі, повинен мати хист в протидії маніпуляціям, брехні і загалом епосі постправди, нагуглив 3 посилання і почав робити узагальнюючі квазіексперті висновки про НАН загалом.
Про її фінансування.
І результати дільності.
І якщо пост починався з Толочка, то закінчився оцим:
"Сьогодні Національна академія наук частіше згадується у зв'язку з корупцією та скандалами, ніж у зв'язку з науковою діяльністю. Це не правильно. Давно пора розворушити це болото і провести там жорстку ревізію. Упевнений, що 5 млрд грн можна витратити на науку з більшою ефективністю, ніж зараз."
Цей абзац можна брати в якийсь По той бік новин, як еталон пересмикування, брехні і маніпуляцій - 3 в 1.
Якщо коротко, можна було б сказати, що Казанський діє за принципом: якщо Шарій блогер, то всі блогери - українофоби, якщо така-то суддя продажна - то всі судді продажні, якщо оцей воїн зрадник - то вся Армія є спільнотою зрадників.
Але я таки детально препарую кожну тезу Дениса, і, сподіваюсь, він мене почує.
1. Пан Казанський питає
"Взагалі, постать Толочка наштовхує на думку, а що таке наша сьогоднішня Академія наук? В рік на її утримання виділяється близько 5 млрд грн, але на що вони йдуть? Хтось чув про наукові відкриття або розробки НАН за останні роки? Чим взагалі там сьогодні займаються? Гроші на утримання цього господарства йдуть чималі, але все, що ми бачимо в медіа - це виступи шизанутого академіка Толочка на російському ТБ. Чому мої податки йдуть на цю дичину?"
Тут очевидне когнітивне викривлення, коли людина мешкає в своїй інфобульбашці, то логічно, що він чує виключно про Толочка.
І не читає новин про досягнення українських науковців, не читає їхніх книг, що розлітаються як пиріжки і т.д.
Це, в принципі, нормально.
Ненормально те, що пан Денис - не пересічний громадянин.
І вміє в гугл.
Тож ВСІ свої питання він міг би закрити оцією сторінкою.
https://www.nas.gov.ua/UA/Activity/reports/Pages/default.aspx
Тут звіти за кожен рік діяльності НАН України.
Коротко і по суті.
Сидиш, п'єш каву, читаєш.
Денис би дізнався, як наші вчені працюють на благо Великого адронного колайдера, пошуки Темної матерії та енергії, відкриття нових галактик, здійснюють ошелешуючі розкопки на території України.
Він би дізнався про продовження ресурсу атомних реакторів та переведення їх на американське ядерне паливо.
Економічний ефект тільки від однієї цієї діяльності перекриває всі питання по фінансуванню.
Далі він міг би дізнатися про роботу над паливом для ракет, яким аплодують на параді.
Про співпрацю з авіабудівниками і магію титанових лопаток турбін.
Він би дізнався про роботу вчених, результатами якої користується навіть РНБО.
Він би торкнувся таких карколомних речей, як теорія квантової гравітації, літоміметику, видання "Літопису", "Історії української літератури", "Словника української мови", запуск в експлуатацію радіотелескопа РТ-32, циліндр низького тиску для турбін атомних станцій, математичне "відкриття" круглої хвилі та багато іншого.
Пан Денис за допомогою гугла міг би бачити, що, хоча за рівнем фінансування українська наука загалом (а не лише НАН) - в дупі https://data.worldbank.org/indicator/GB.XPD.RSDV.GD.ZS, рівень наших науковців дозволяє посідати їхнім публікаціям гідні місця в рейтингах https://www.scimagojr.com/countryrank.php
Денис Казанский написав короткий пост про академіка-археолога Толочка, що працює в НАН України і має відверто українофобську позицію.
https://www.facebook.com/den.kazansky/posts/4356597434419735
Денис є відомим блогером, який робить неоціненну справу на ниві боротьби з російською пропагандою, розвіює російські міфи щодо життя в України та руйнує мрії руського міру про те, чим він не є.
На мою особисту думку, пан Казанський підняв прізвище Толочко абсолютно слушно. І робити це треба частіше.
А от далі "Остапа понесло".
Пан Казанський, що, в принципі, повинен мати хист в протидії маніпуляціям, брехні і загалом епосі постправди, нагуглив 3 посилання і почав робити узагальнюючі квазіексперті висновки про НАН загалом.
Про її фінансування.
І результати дільності.
І якщо пост починався з Толочка, то закінчився оцим:
"Сьогодні Національна академія наук частіше згадується у зв'язку з корупцією та скандалами, ніж у зв'язку з науковою діяльністю. Це не правильно. Давно пора розворушити це болото і провести там жорстку ревізію. Упевнений, що 5 млрд грн можна витратити на науку з більшою ефективністю, ніж зараз."
Цей абзац можна брати в якийсь По той бік новин, як еталон пересмикування, брехні і маніпуляцій - 3 в 1.
Якщо коротко, можна було б сказати, що Казанський діє за принципом: якщо Шарій блогер, то всі блогери - українофоби, якщо така-то суддя продажна - то всі судді продажні, якщо оцей воїн зрадник - то вся Армія є спільнотою зрадників.
Але я таки детально препарую кожну тезу Дениса, і, сподіваюсь, він мене почує.
1. Пан Казанський питає
"Взагалі, постать Толочка наштовхує на думку, а що таке наша сьогоднішня Академія наук? В рік на її утримання виділяється близько 5 млрд грн, але на що вони йдуть? Хтось чув про наукові відкриття або розробки НАН за останні роки? Чим взагалі там сьогодні займаються? Гроші на утримання цього господарства йдуть чималі, але все, що ми бачимо в медіа - це виступи шизанутого академіка Толочка на російському ТБ. Чому мої податки йдуть на цю дичину?"
Тут очевидне когнітивне викривлення, коли людина мешкає в своїй інфобульбашці, то логічно, що він чує виключно про Толочка.
І не читає новин про досягнення українських науковців, не читає їхніх книг, що розлітаються як пиріжки і т.д.
Це, в принципі, нормально.
Ненормально те, що пан Денис - не пересічний громадянин.
І вміє в гугл.
Тож ВСІ свої питання він міг би закрити оцією сторінкою.
https://www.nas.gov.ua/UA/Activity/reports/Pages/default.aspx
Тут звіти за кожен рік діяльності НАН України.
Коротко і по суті.
Сидиш, п'єш каву, читаєш.
Денис би дізнався, як наші вчені працюють на благо Великого адронного колайдера, пошуки Темної матерії та енергії, відкриття нових галактик, здійснюють ошелешуючі розкопки на території України.
Він би дізнався про продовження ресурсу атомних реакторів та переведення їх на американське ядерне паливо.
Економічний ефект тільки від однієї цієї діяльності перекриває всі питання по фінансуванню.
Далі він міг би дізнатися про роботу над паливом для ракет, яким аплодують на параді.
Про співпрацю з авіабудівниками і магію титанових лопаток турбін.
Він би дізнався про роботу вчених, результатами якої користується навіть РНБО.
Він би торкнувся таких карколомних речей, як теорія квантової гравітації, літоміметику, видання "Літопису", "Історії української літератури", "Словника української мови", запуск в експлуатацію радіотелескопа РТ-32, циліндр низького тиску для турбін атомних станцій, математичне "відкриття" круглої хвилі та багато іншого.
Пан Денис за допомогою гугла міг би бачити, що, хоча за рівнем фінансування українська наука загалом (а не лише НАН) - в дупі https://data.worldbank.org/indicator/GB.XPD.RSDV.GD.ZS, рівень наших науковців дозволяє посідати їхнім публікаціям гідні місця в рейтингах https://www.scimagojr.com/countryrank.php
Та й 5 мільярдів... Таке фінансування більш ніж 150 установ по всій країні рівне фінансуванню одного середненького європейського університету.
Це теж можна нагуглити і порівняти.
Денис міг би нагуглити рейтинги (не дуті) наукових установ України та поглянути, які позиції посідають саме установи НАН http://nbuviap.gov.ua/bpnu/index.php?page_sites=formy
І міг би просто задатися питанням: це Толочко такий (та ще кілька персонажів) чи вся НАН така?
Але він цього питання собі не поставив.
2. "Сьогодні НАН є одним з найбільших розпорядників державного нерухомого майна та земельних ділянок."
Цю тезу мені важко коментувати.
Мені здавалося, що найбільшим розпорядником є Міноборони, що логічно, але перевірити я не можу, тож не суть.
Зацікавили ж мене посилання, що він наводить, де говориться про хабарництво за земельні ділянки і оренду в наукових установах.
І біс із тим, що Казанський першим посиланням ставить портал Кореспондент, що якимось чином зачіпає Курченка.
Казанський подає також новину про затримання на хабарі директора інституту... рибного господарства!
Я ледь зі стільця не впав.
Цей інститут не належить НАН, він є в структурі академії аграрних наук.
Ще трошки, і пан Казанський усвідомив би, що національних академій в Україні цілих шість, і НАН та НААН - вони геть не одне й те саме.
Наплутали журналісти - скажете Ви.
Але ж чекайте - скажу я.
Ми маємо справу з тертим на інформаційних фронтах паном Денисом, протидією російській пропаганді, фактчекінг і, головне, феноменальний експертний висновок:
"Сьогодні Національна академія наук частіше згадується у зв'язку з корупцією та скандалами, ніж у зв'язку з науковою діяльністю. Це не правильно. Давно пора розворушити це болото і провести там жорстку ревізію. Упевнений, що 5 млрд грн можна витратити на науку з більшою ефективністю, ніж зараз."
Денис упевнений.
Денис не може нагуглити все те, що я зробив за 40 хвилин включно з написанням цього тексту (я нікуди не піддивлявся, хрест на пузі, навіть в свої старі статті на site.ua, де детально про все писав і інколи продовжую писати).
Але Денис упевнений.
Я от - ні разу не експерт, хоча мене так називають, - але я не маю чіткої упевненості і кожне рішення щодо НАН зокрема та науки загалом особисто всередині мене довго зважуються, аби зайняти той чи інший бік.
Бо я бачу складність структури, я бачу потрібність робіт і крихкість зв'язків.
Я багато, але недостатньо і не все знаю.
А Денис упевнений.
Денис Казанский, народ Донбасу васстав протів бєндер, які їхали на поїздах дружби.
Багато людей там упевнені в цьому, еге?
Денисе, погугліть про ефект Даннінга-Крюгера.
Це він.
Без образ.
Просто коли людина шарить в чомусь одному - в чомусь іншому вона може скидатися на ідіота.
Це трапляється навіть з Нобелівськими лауреатами і історія знає такі випадки.
Гугл в поміч.
3. "Якщо лінь переходити за посиланнями, то скажу коротко - державні приміщення НАН просто за хабарі здаються в оренду підприємцям. Навіщо ці приміщення взагалі потрібні, якщо вони стоять порожні і їх віддають бізнесу? Чим насправді займається персонал, який в них числиться? Відповідей на ці питання немає."
На ці питання щорічно подаються звіти у всілякі КРУ та аудитслужби.
Звісно, інколи Держаудит пише, що науковці самі винні, що військові на навчаннях влучили по заповіднику, але загалом відповіді на ці питання є.
Просто слід питати і цікавитися.
Де питати і цікавитися всім тим, про що я писав?
Денисе, дивіться, я навіть перелік склав, на кого Ви можете підписатися, аби знати, що роблять вчені в Україні загалом та в НАН зокрема
https://site.ua/anton.senenko/7571
Щодня в групі Національна академія наук України постять новини про розробки та відкриття, Денисе.
Щодня.
Тому, Денисе, маю прохання, розберіться та перепросіть.
Не у мене.
У тих, хто своєю працею дає Вам і мені світло дял наших ноутбуків та дає нашим воїнам зброю до рук, аби вони прикривали наші дивани.
Ступінь мого ошелешення низькою якістю Вашого поста - безмежний.
Окремо хочу зазначити, що в коментарях до посту Казанського багато хто повідомив йому, що він помиляється.
Це теж можна нагуглити і порівняти.
Денис міг би нагуглити рейтинги (не дуті) наукових установ України та поглянути, які позиції посідають саме установи НАН http://nbuviap.gov.ua/bpnu/index.php?page_sites=formy
І міг би просто задатися питанням: це Толочко такий (та ще кілька персонажів) чи вся НАН така?
Але він цього питання собі не поставив.
2. "Сьогодні НАН є одним з найбільших розпорядників державного нерухомого майна та земельних ділянок."
Цю тезу мені важко коментувати.
Мені здавалося, що найбільшим розпорядником є Міноборони, що логічно, але перевірити я не можу, тож не суть.
Зацікавили ж мене посилання, що він наводить, де говориться про хабарництво за земельні ділянки і оренду в наукових установах.
І біс із тим, що Казанський першим посиланням ставить портал Кореспондент, що якимось чином зачіпає Курченка.
Казанський подає також новину про затримання на хабарі директора інституту... рибного господарства!
Я ледь зі стільця не впав.
Цей інститут не належить НАН, він є в структурі академії аграрних наук.
Ще трошки, і пан Казанський усвідомив би, що національних академій в Україні цілих шість, і НАН та НААН - вони геть не одне й те саме.
Наплутали журналісти - скажете Ви.
Але ж чекайте - скажу я.
Ми маємо справу з тертим на інформаційних фронтах паном Денисом, протидією російській пропаганді, фактчекінг і, головне, феноменальний експертний висновок:
"Сьогодні Національна академія наук частіше згадується у зв'язку з корупцією та скандалами, ніж у зв'язку з науковою діяльністю. Це не правильно. Давно пора розворушити це болото і провести там жорстку ревізію. Упевнений, що 5 млрд грн можна витратити на науку з більшою ефективністю, ніж зараз."
Денис упевнений.
Денис не може нагуглити все те, що я зробив за 40 хвилин включно з написанням цього тексту (я нікуди не піддивлявся, хрест на пузі, навіть в свої старі статті на site.ua, де детально про все писав і інколи продовжую писати).
Але Денис упевнений.
Я от - ні разу не експерт, хоча мене так називають, - але я не маю чіткої упевненості і кожне рішення щодо НАН зокрема та науки загалом особисто всередині мене довго зважуються, аби зайняти той чи інший бік.
Бо я бачу складність структури, я бачу потрібність робіт і крихкість зв'язків.
Я багато, але недостатньо і не все знаю.
А Денис упевнений.
Денис Казанский, народ Донбасу васстав протів бєндер, які їхали на поїздах дружби.
Багато людей там упевнені в цьому, еге?
Денисе, погугліть про ефект Даннінга-Крюгера.
Це він.
Без образ.
Просто коли людина шарить в чомусь одному - в чомусь іншому вона може скидатися на ідіота.
Це трапляється навіть з Нобелівськими лауреатами і історія знає такі випадки.
Гугл в поміч.
3. "Якщо лінь переходити за посиланнями, то скажу коротко - державні приміщення НАН просто за хабарі здаються в оренду підприємцям. Навіщо ці приміщення взагалі потрібні, якщо вони стоять порожні і їх віддають бізнесу? Чим насправді займається персонал, який в них числиться? Відповідей на ці питання немає."
На ці питання щорічно подаються звіти у всілякі КРУ та аудитслужби.
Звісно, інколи Держаудит пише, що науковці самі винні, що військові на навчаннях влучили по заповіднику, але загалом відповіді на ці питання є.
Просто слід питати і цікавитися.
Де питати і цікавитися всім тим, про що я писав?
Денисе, дивіться, я навіть перелік склав, на кого Ви можете підписатися, аби знати, що роблять вчені в Україні загалом та в НАН зокрема
https://site.ua/anton.senenko/7571
Щодня в групі Національна академія наук України постять новини про розробки та відкриття, Денисе.
Щодня.
Тому, Денисе, маю прохання, розберіться та перепросіть.
Не у мене.
У тих, хто своєю працею дає Вам і мені світло дял наших ноутбуків та дає нашим воїнам зброю до рук, аби вони прикривали наші дивани.
Ступінь мого ошелешення низькою якістю Вашого поста - безмежний.
Окремо хочу зазначити, що в коментарях до посту Казанського багато хто повідомив йому, що він помиляється.
Навідався навіть голова Науковий Комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій Олексій Колежук, хоча його яким би боком це зачіпало? Але він знайшов час і натхнення, щоб повідомити пану Денису про помилковість його уявлень.
(Додам, що Науковий комітет трохи шарить в тому, в яких академіях справи ідуть більш-менш, а в яких ні.
Отут всі посилання на їх звіти
https://sci-com.org.ua/%d0%b4%d0%be%d0%ba%d1%83%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%82%d0%b8/)
Багато хто в тих же коментарях наводив приклади прекрасних робіт вчених та розробок.
Багато хто пояснював.
Це тішить і свідчить, що шлях, яку здолала наукова популяризація за 5 років - колосальний.
Але Казанський ніяк не відреагував.
Нуль реакції.
Денис Казанский, не треба так.
Це дуже погано тхне.
От прям дуже.
Ваша аудиторія - не кретини.
Хіба Ви вважаєте інакше.
P.S. Окремий привіт дивним людям з коментарів посту Казанського, що писали про українофобську сутність НАН України (ага, створена за Скоропадського, а вчені НАН як воювали, так і працюють на оборонку), про перенесення науки в університети , про Ківу, як вирок усій українській науці тощо.
Повідомляю - Ви верзете маячню.
Майте гарний вечір.
(Додам, що Науковий комітет трохи шарить в тому, в яких академіях справи ідуть більш-менш, а в яких ні.
Отут всі посилання на їх звіти
https://sci-com.org.ua/%d0%b4%d0%be%d0%ba%d1%83%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%82%d0%b8/)
Багато хто в тих же коментарях наводив приклади прекрасних робіт вчених та розробок.
Багато хто пояснював.
Це тішить і свідчить, що шлях, яку здолала наукова популяризація за 5 років - колосальний.
Але Казанський ніяк не відреагував.
Нуль реакції.
Денис Казанский, не треба так.
Це дуже погано тхне.
От прям дуже.
Ваша аудиторія - не кретини.
Хіба Ви вважаєте інакше.
P.S. Окремий привіт дивним людям з коментарів посту Казанського, що писали про українофобську сутність НАН України (ага, створена за Скоропадського, а вчені НАН як воювали, так і працюють на оборонку), про перенесення науки в університети , про Ківу, як вирок усій українській науці тощо.
Повідомляю - Ви верзете маячню.
Майте гарний вечір.
(Біжить, кричить)
Археологічні новини!
Шановні, тут круті штуки.
1. Знову стартує безкоштовний лекторій Про що розповідає археологія, що проводится науковцями Інституту археології НАН України.
Перша подія вже 11 вересня і розповідатиме про археологічні скарби Переяслава.
Учасники екскурсії зможуть відвідати "...музеї давньоруської архітектури, трипільської культури і експозицію просто неба в музеї народної архітектури і побуту - лапідарій із кам'яними стелами і поховальними конструкціями різних епох, перевезені археологічні об'єкти із Добраничівки, реконструкції житлових і виробничих споруд І тис. н.е. тощо. "
Посилання на подію тут https://www.facebook.com/events/324672665866901/
Підкреслю - участь безкоштовна, але треба обов'язково зареєструватись
2. Створили постійно діючу Ольвійську міжнародну археологічну експедицію і забезпечили її фінансуванням (це важливо, бо інколи у нас створюють, перерізають стрічку і всьо). Отут класна стаття про неї.
Тут мова і про оборонну систему Ольвійської держави VI–V століть до н.е., римську цитадель, численні знахідки типу кам'яного вівтаря, фігурки богині, світильники, амфори, римські срібні денарії, бронзові монети та прикраси.
Ну, і купа поховальних споруд, в т.ч. амфорне поховання немовляти.
Деталі - https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=8069
3. Класна стаття про тривалі багаторічні пошуки поховання Богдана Хмельницького в Іллінській церкві селища Суботів, що на Черкащині.
Науковці вважають, що він десь там, але розібрати церкву цілком, аби знайти поховання гетьмана - не можна, що логічно.
Тому вчені використовують купу методів - від георадарів і буріння підлоги до використання методу стрічкових зондажів.
Цікаво, почитайте.
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=8075
4. Шикарна розшифровка інтерв'ю археолога, що працює на Сході України, подекуди дуже близько до лінії зіткнення.
Розповідає не тільки про цікаві знахідки, що вдається "висмикнути" з-під окопів чи мін, а й про "чорних копачів".
Цікавий нюанс - виявляється, будівництво легендарної в сумному сенсі слова Стіни на кордоні з Росією таки дійсно чи відбувається, чи відбувалося, бо археологи от кажуть, що подекуди її зведення проходить прямо крізь унікальні пам'ятки.
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=8096
5. Ну, і останнє.
Вже взагалі для любителів археології.
Вийшла друком монографія «Різночасові пам’ятки поблизу села Ратнів на Волині. Дослідження 2015 року»
Власне, там про стоянки 6 тис. до н.е., знахідки доби бронзи, раннього заліза і слов'янські господарсько-побутові комплекси.
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=8123
Археологічні новини!
Шановні, тут круті штуки.
1. Знову стартує безкоштовний лекторій Про що розповідає археологія, що проводится науковцями Інституту археології НАН України.
Перша подія вже 11 вересня і розповідатиме про археологічні скарби Переяслава.
Учасники екскурсії зможуть відвідати "...музеї давньоруської архітектури, трипільської культури і експозицію просто неба в музеї народної архітектури і побуту - лапідарій із кам'яними стелами і поховальними конструкціями різних епох, перевезені археологічні об'єкти із Добраничівки, реконструкції житлових і виробничих споруд І тис. н.е. тощо. "
Посилання на подію тут https://www.facebook.com/events/324672665866901/
Підкреслю - участь безкоштовна, але треба обов'язково зареєструватись
2. Створили постійно діючу Ольвійську міжнародну археологічну експедицію і забезпечили її фінансуванням (це важливо, бо інколи у нас створюють, перерізають стрічку і всьо). Отут класна стаття про неї.
Тут мова і про оборонну систему Ольвійської держави VI–V століть до н.е., римську цитадель, численні знахідки типу кам'яного вівтаря, фігурки богині, світильники, амфори, римські срібні денарії, бронзові монети та прикраси.
Ну, і купа поховальних споруд, в т.ч. амфорне поховання немовляти.
Деталі - https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=8069
3. Класна стаття про тривалі багаторічні пошуки поховання Богдана Хмельницького в Іллінській церкві селища Суботів, що на Черкащині.
Науковці вважають, що він десь там, але розібрати церкву цілком, аби знайти поховання гетьмана - не можна, що логічно.
Тому вчені використовують купу методів - від георадарів і буріння підлоги до використання методу стрічкових зондажів.
Цікаво, почитайте.
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=8075
4. Шикарна розшифровка інтерв'ю археолога, що працює на Сході України, подекуди дуже близько до лінії зіткнення.
Розповідає не тільки про цікаві знахідки, що вдається "висмикнути" з-під окопів чи мін, а й про "чорних копачів".
Цікавий нюанс - виявляється, будівництво легендарної в сумному сенсі слова Стіни на кордоні з Росією таки дійсно чи відбувається, чи відбувалося, бо археологи от кажуть, що подекуди її зведення проходить прямо крізь унікальні пам'ятки.
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=8096
5. Ну, і останнє.
Вже взагалі для любителів археології.
Вийшла друком монографія «Різночасові пам’ятки поблизу села Ратнів на Волині. Дослідження 2015 року»
Власне, там про стоянки 6 тис. до н.е., знахідки доби бронзи, раннього заліза і слов'янські господарсько-побутові комплекси.
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=8123
Між тим, Сергій Стерненко зняв сюжет про академіка Толочка, де наочно продемонстрував дичину, що Толочко верзе, транслює і ретранслює.
Сюжет, як виявилось, можна створити без плямування купи інших науковців та їхніх здобутків.
Від себе додам, що Толочко - це пляма на репутації Національної академії наук.
Сподіваюсь, його таки спіткає доля інших проросійських посіпак.
https://www.youtube.com/watch?v=TVqHpm_bgHk
Єдино що, зазначу.
Попри одіозність Толочка - він не заслуговує порівняння з Ківою від слова взагалі.
Бо перший таки має справжній науковий доробок, просто його поплавило на схилі літ.
А другий - просто поплавлений по життю і до жодної науки стосунку не має.
Сюжет, як виявилось, можна створити без плямування купи інших науковців та їхніх здобутків.
Від себе додам, що Толочко - це пляма на репутації Національної академії наук.
Сподіваюсь, його таки спіткає доля інших проросійських посіпак.
https://www.youtube.com/watch?v=TVqHpm_bgHk
Єдино що, зазначу.
Попри одіозність Толочка - він не заслуговує порівняння з Ківою від слова взагалі.
Бо перший таки має справжній науковий доробок, просто його поплавило на схилі літ.
А другий - просто поплавлений по життю і до жодної науки стосунку не має.
YouTube
Антиукраїнська пропаганда за наші податки. Академік НАН України Толочко виступає проти самої України
Блог про українську політику та актуальні події в нашій країні "СТЕРНЕНКО НА ЗВ'ЯЗКУ" 🇺🇦
Придбати мій мерч👕 https://www.instagram.com/smerchua
Підтримай канал:
💡Patreon https://patreon.com/sternenko
💳 моно 5375 4141 0210 5367
💳 приват 5168 7427 2299 4989…
Придбати мій мерч👕 https://www.instagram.com/smerchua
Підтримай канал:
💡Patreon https://patreon.com/sternenko
💳 моно 5375 4141 0210 5367
💳 приват 5168 7427 2299 4989…
Гендиректорка директорату науки та інновацій МОН повідомила, що завершує свою роботу.
Власне, Юля - це людина, яка попри сюрреалізм того, що відбувалося у МОНі останній рік, продовжувала справно нести свою варту, навіть коли зима, що була близько, раптово почалася, і всі передові загони давно відступили до Вінтерфеллу.
Що буде далі - відомо одному Шкарлєту та генератору випадкових чисел на банковій.
Сподіваюся, що хоч якось вкорінена спроможність в директораті науки не вимерзне остаточно, як це сталося з атестаційною колегією, наприклад.
Сподіваюсь, зі Стенфорду Юля повернеться не тільки збагачена знаннями про політики та практики, а й «джавелінами» та «байрактарами».
До речі, історія Юлі - це історія успіху крізь сльози і недоспані ночі над нормативкою, починаючи від самоврядування молодих вчених до однієї з найвищих посад в науковій сфері країни.
Людей, які зробили для реформи науки в Україні більше, ніж усі решта взяті, я рахую на пальцях двох рук.
Юля є однією з них.
В добру путь, Юліє.
Пост Юлії Безвершенко
https://m.facebook.com/100008087651306/posts/3146463395633218/
"Цей день настав.
Моїх 1 рік 5 місяців 1 тиждень і 1 день державної служби закінчились вчора.
В один ФБ пост не вмістяться ані підсумки роботи, ані підсумки персональні. Та й я не готова їх сьогодні підводити – потрібен час осмислити. Надто насиченим був цей період.
Ми з командою провели і закінчили переговори по долученню України до програм ЄС «Горизонт Європа» та «Євроатом», забезпечили ротацію Наукового комітету Нацради, домовились із ЄК про проведення аудиту політик щодо дослідницької інфраструктури (PSF), підготували ряд законопроєктів (які не завжди, щоправда, відображають мою позицію)... І зробили багато-багато іншого, про що можна було дізнаватись зі сторінки МОН. А ще більше такого, що є підводною частиною цього айсберга, аж поки за півроку/рік/декілька років не проросте у результат, який стане видимим.
Із чим я йду далі?
Мене переповнює вдячність людям, які залишаються людьми – порядними, людяними і зацікавленими в якісному результаті – попри всю стресовість, токсичність, недосконалість і недолугість системи.
На фото – моя команда. Майже всі, крім декількох людей, які не змогли долучитись (а також з декількома дорогими колегами з інших директоратів). Неймовірні люди. Різні, але дуже мені дорогі.
Окреме дякую - колегам, які є генеральними директорами дружніх директоратів: Iryna Shumik (ПТО і наука - разом назавжи!), Dmitryi Zavgorodnyi (вірю, що все цифровізуємо) та Олег Шаров (мудрість і resilience), а також Артур Селецький (!).
Також хочу подякувати Anna Novosad, яка своїм прикладом надихнула йти на держслужбу, Yuriy Polyukhovych і пану Павлу Полянському за підтримку на першому, найскладнішому етапі.
Всіх не перерахую - але знайте, що я із вдячністю пам'ятаю кожного.
Із значно глибшим розумінням чому все так.
Раніше МОН був для мене чорним ящиком, який час від часу видавав назовні документи й рішення здебільшого без всякої логіки й передбачуваності. Тепер я достеменно знаю чому так: від системних особливостей до ролі особистостей в історії. І уявляю масштаб проблем.
Із впевненістю в тих, на кого я залишаю директорат.
Григорій Мозолевич – т.в.о. генерального директора директорату. Ми з ним пройшли тисячі годин робочих і позаробочих у виконанні комплексних задач – і я впевнена, що ціннісно і сутнісно ми однодумці.
Олег Хименко – начальник управління з питань реалізації політики у сфері науки та інновацій, що входить до складу директорату. Ми з ним провели рекордну кількість годин на роботі і ця людина для мене – приклад повної відданості справі та вимогливості до якості результату.
Олексій Шкуратов - профільний заступник Міністра, який зовсім нещодавно приєднався до нас, але вже відчувається надійним членом команди.
Із втомою, масштабу якої ще не відчула, бо поки на адреналіні останніх тижнів, і сумом.
Із кращим розумінням себе – що я можу робити і що я можу витримати. А також - що мені потрібно розвивати в собі надалі.
Із чітким розумінням, що потрібно змінювати, щоб ця держава відбулась.
Чому я йду?
Власне, Юля - це людина, яка попри сюрреалізм того, що відбувалося у МОНі останній рік, продовжувала справно нести свою варту, навіть коли зима, що була близько, раптово почалася, і всі передові загони давно відступили до Вінтерфеллу.
Що буде далі - відомо одному Шкарлєту та генератору випадкових чисел на банковій.
Сподіваюся, що хоч якось вкорінена спроможність в директораті науки не вимерзне остаточно, як це сталося з атестаційною колегією, наприклад.
Сподіваюсь, зі Стенфорду Юля повернеться не тільки збагачена знаннями про політики та практики, а й «джавелінами» та «байрактарами».
До речі, історія Юлі - це історія успіху крізь сльози і недоспані ночі над нормативкою, починаючи від самоврядування молодих вчених до однієї з найвищих посад в науковій сфері країни.
Людей, які зробили для реформи науки в Україні більше, ніж усі решта взяті, я рахую на пальцях двох рук.
Юля є однією з них.
В добру путь, Юліє.
Пост Юлії Безвершенко
https://m.facebook.com/100008087651306/posts/3146463395633218/
"Цей день настав.
Моїх 1 рік 5 місяців 1 тиждень і 1 день державної служби закінчились вчора.
В один ФБ пост не вмістяться ані підсумки роботи, ані підсумки персональні. Та й я не готова їх сьогодні підводити – потрібен час осмислити. Надто насиченим був цей період.
Ми з командою провели і закінчили переговори по долученню України до програм ЄС «Горизонт Європа» та «Євроатом», забезпечили ротацію Наукового комітету Нацради, домовились із ЄК про проведення аудиту політик щодо дослідницької інфраструктури (PSF), підготували ряд законопроєктів (які не завжди, щоправда, відображають мою позицію)... І зробили багато-багато іншого, про що можна було дізнаватись зі сторінки МОН. А ще більше такого, що є підводною частиною цього айсберга, аж поки за півроку/рік/декілька років не проросте у результат, який стане видимим.
Із чим я йду далі?
Мене переповнює вдячність людям, які залишаються людьми – порядними, людяними і зацікавленими в якісному результаті – попри всю стресовість, токсичність, недосконалість і недолугість системи.
На фото – моя команда. Майже всі, крім декількох людей, які не змогли долучитись (а також з декількома дорогими колегами з інших директоратів). Неймовірні люди. Різні, але дуже мені дорогі.
Окреме дякую - колегам, які є генеральними директорами дружніх директоратів: Iryna Shumik (ПТО і наука - разом назавжи!), Dmitryi Zavgorodnyi (вірю, що все цифровізуємо) та Олег Шаров (мудрість і resilience), а також Артур Селецький (!).
Також хочу подякувати Anna Novosad, яка своїм прикладом надихнула йти на держслужбу, Yuriy Polyukhovych і пану Павлу Полянському за підтримку на першому, найскладнішому етапі.
Всіх не перерахую - але знайте, що я із вдячністю пам'ятаю кожного.
Із значно глибшим розумінням чому все так.
Раніше МОН був для мене чорним ящиком, який час від часу видавав назовні документи й рішення здебільшого без всякої логіки й передбачуваності. Тепер я достеменно знаю чому так: від системних особливостей до ролі особистостей в історії. І уявляю масштаб проблем.
Із впевненістю в тих, на кого я залишаю директорат.
Григорій Мозолевич – т.в.о. генерального директора директорату. Ми з ним пройшли тисячі годин робочих і позаробочих у виконанні комплексних задач – і я впевнена, що ціннісно і сутнісно ми однодумці.
Олег Хименко – начальник управління з питань реалізації політики у сфері науки та інновацій, що входить до складу директорату. Ми з ним провели рекордну кількість годин на роботі і ця людина для мене – приклад повної відданості справі та вимогливості до якості результату.
Олексій Шкуратов - профільний заступник Міністра, який зовсім нещодавно приєднався до нас, але вже відчувається надійним членом команди.
Із втомою, масштабу якої ще не відчула, бо поки на адреналіні останніх тижнів, і сумом.
Із кращим розумінням себе – що я можу робити і що я можу витримати. А також - що мені потрібно розвивати в собі надалі.
Із чітким розумінням, що потрібно змінювати, щоб ця держава відбулась.
Чому я йду?
Минулого року одночасно із подачею на конкурс на посаду генерального директора директорату науки та інновацій я подалась на програму Ukrainian Emerging Leaders Program, яка дає можливість провести 9 місяців у Стенфордському університеті. І виграла її разом з Nariman Ustaiev та Denis Gutenko.
У 2020 році через пандемію ми не поїхали. Цього року, hopefully, з 20 вересня я буду Visiting Scholar of Stanford University. Моїм проектом є занурення у вивчення політик у сфері науки та інновацій з метою перетворення України в knowledge-based Ukraine. Тому після повернення з новими силами, знаннями та зв'язками буду лупати сю скелю далі.
Замість підсумку.
Що б там не було, на цій роботі я була максимально щасливою і одночасно мені було найважче в житті, я вперше була складовою жорстко регламентованої вертикальної системи і подекуди надзвичайно вільною, я працювала на межі фізичних можливостей – і відчувала крила.
Хоча мені зараз дуже хочеться копати себе і шукати, що можна було б зробити краще (від цього я нікуди не подінусь, а добрі люди ще йдопоможуть), я усвідомлюю, що я зробила майже все можливе. А іноді – значно більше, ніж могла собі уявити і на що можна було сподіватись.
Дякую всім – всередині і ззовні, хто працював, підтримував, не заважав, не був байдужим і вболіває за Україну.
Дякую чоловіку Skorokhod Oleksandr – без його величезного внеску часом, любов'ю, щоденною турботою і підтримкою все це було б неможливим, – доньці Валі, моїм родині і друзям.
У нас із вами все вийде.
Це вимагає багато роботи, років і життів. Але вона того варта – заснована на знаннях Україна майбутнього, за яку будемо гордими ми і наші діти."
У 2020 році через пандемію ми не поїхали. Цього року, hopefully, з 20 вересня я буду Visiting Scholar of Stanford University. Моїм проектом є занурення у вивчення політик у сфері науки та інновацій з метою перетворення України в knowledge-based Ukraine. Тому після повернення з новими силами, знаннями та зв'язками буду лупати сю скелю далі.
Замість підсумку.
Що б там не було, на цій роботі я була максимально щасливою і одночасно мені було найважче в житті, я вперше була складовою жорстко регламентованої вертикальної системи і подекуди надзвичайно вільною, я працювала на межі фізичних можливостей – і відчувала крила.
Хоча мені зараз дуже хочеться копати себе і шукати, що можна було б зробити краще (від цього я нікуди не подінусь, а добрі люди ще йдопоможуть), я усвідомлюю, що я зробила майже все можливе. А іноді – значно більше, ніж могла собі уявити і на що можна було сподіватись.
Дякую всім – всередині і ззовні, хто працював, підтримував, не заважав, не був байдужим і вболіває за Україну.
Дякую чоловіку Skorokhod Oleksandr – без його величезного внеску часом, любов'ю, щоденною турботою і підтримкою все це було б неможливим, – доньці Валі, моїм родині і друзям.
У нас із вами все вийде.
Це вимагає багато роботи, років і життів. Але вона того варта – заснована на знаннях Україна майбутнього, за яку будемо гордими ми і наші діти."
Шановні, я Вам чесно скажу, що з року в рік мені соромно за Київ.
Не тому, що тут одні й ті самі кретини не можуть нарешті відремонтувати Південний міст або тому, що блювотний сморід Бортничів роками традиційно вітає всіх гостей столиці.
Це вже просто наші скрєпи.
А через те, що Київ - чи не єдина європейська столиця не те що без наукового парку, а й навіть без наукового скверу.
Місця, де можуть стояти мистецькі об'єкти, завдяки яким можна вивчати природничі науки.
Щороку проводиться голосування Громадського бюджету і щороку Науковий сквер програє лінолеумам та іншим безумовно важливим проєктам з благоустрою шкіл, вулиць тощо.
Але скверу так і немає.
Таке враження, що в Києві відсутні батьки з дітьми, яким кортить вразити своїх малюків дивопристроями та інсталяціями.
Тож, будь ласка, знайдіть 5 хвилин часу, віддайте голос за Науковий сквер у Києві
https://gb.kyivcity.gov.ua/projects/18/1201
Ще один проєкт, який варто підтримати зі сфери науки - це Дні науки, Наукові пікніки в Україні / Science Picnics in Ukraine та Наукуїмо.
Вони йдуть одним "лотом" і, в принципі, Ви їх знаєте.
https://gb.kyivcity.gov.ua/projects/18/1191
Якщо ні - перші надають доступ усіх бажаючих до вчених в наукові інститути двічі на рік, другі - виводять вчених у парки та сквери, де ті показують свої досліди, а треті - знімають круті відеоінтерв'ю з класними науковцями.
Ось як тут з математикинею Іриною Єгорченко "Кому потрібна математика?"
https://www.youtube.com/watch?v=SfHs1gYS3aQ
За кожен з цих проєктів, особливо за сквер, я можу покласти свою репутацію.
Бо з цими людьми ми пройшли табачника і ще пройдемо шкарлєта.
З цими людьми ми роздивлялися мишей, що світяться у темряві і запалювали в коридорах хміреактиви.
Вони варті того, аби їм дали змогу нести світло просвіти в маси.
Дякую, якщо проголосували.
Майте гарний день.
Не тому, що тут одні й ті самі кретини не можуть нарешті відремонтувати Південний міст або тому, що блювотний сморід Бортничів роками традиційно вітає всіх гостей столиці.
Це вже просто наші скрєпи.
А через те, що Київ - чи не єдина європейська столиця не те що без наукового парку, а й навіть без наукового скверу.
Місця, де можуть стояти мистецькі об'єкти, завдяки яким можна вивчати природничі науки.
Щороку проводиться голосування Громадського бюджету і щороку Науковий сквер програє лінолеумам та іншим безумовно важливим проєктам з благоустрою шкіл, вулиць тощо.
Але скверу так і немає.
Таке враження, що в Києві відсутні батьки з дітьми, яким кортить вразити своїх малюків дивопристроями та інсталяціями.
Тож, будь ласка, знайдіть 5 хвилин часу, віддайте голос за Науковий сквер у Києві
https://gb.kyivcity.gov.ua/projects/18/1201
Ще один проєкт, який варто підтримати зі сфери науки - це Дні науки, Наукові пікніки в Україні / Science Picnics in Ukraine та Наукуїмо.
Вони йдуть одним "лотом" і, в принципі, Ви їх знаєте.
https://gb.kyivcity.gov.ua/projects/18/1191
Якщо ні - перші надають доступ усіх бажаючих до вчених в наукові інститути двічі на рік, другі - виводять вчених у парки та сквери, де ті показують свої досліди, а треті - знімають круті відеоінтерв'ю з класними науковцями.
Ось як тут з математикинею Іриною Єгорченко "Кому потрібна математика?"
https://www.youtube.com/watch?v=SfHs1gYS3aQ
За кожен з цих проєктів, особливо за сквер, я можу покласти свою репутацію.
Бо з цими людьми ми пройшли табачника і ще пройдемо шкарлєта.
З цими людьми ми роздивлялися мишей, що світяться у темряві і запалювали в коридорах хміреактиви.
Вони варті того, аби їм дали змогу нести світло просвіти в маси.
Дякую, якщо проголосували.
Майте гарний день.
Для багатьох українців в 2014-му році стала шоковою новина про те, що на протидію агресору ми можемо виставити кілька тисяч солдат.
Ні, питань про те, куди поділися 1 мільйон багнетів, що лишилися Україні після розпаду СРСР - ні у кого не виникало.
Всі пам'ятали ефективні розмови про ефективне скорочення Армії, щоб вона стала ефективнішою.
Масові розпродажі зброї за безцінь.
Реляції про те, що нам ні з ким воювати.
Яку ціну сплатила Україна за це - нагадувати, думаю, не потрібно.
Дяка Збройним Силам, волонтерам і добровольцям, що відродили з попелу щит та меч держави.
Нині питання про те, чи варто годувати Армію - виникає лише у колаборантів та слабких на розум громадян.
Котрих, до речі, не мало.
А оце Вам цікаві графіки про науку за часи незалежності.
Ми ж святкували 30 років, то варто інколи підбивати і такі підсумки.
На першому графіку - витрати на дослідження і розробки у відсотках від ВВП.
На другому - кількість дослідників в країні.
Я не буду надавати оцінок, хто і в чому винен.
Тому що подекуди видиме збільшення фінансування загалом бюджетної сфери досягалося шляхом нарощування кредитних зобов'язань країни.
Про це теж варто пам'ятати.
Але чітко видно якість управлінських рішень у керуванні наукою в окремі періоди і реальний, а не телевізійно-справжньо-новинний потенціал інноваційної економіки в Україні.
Звісно, в мене регулярно виникають питання до постійно зростаючих бюджетів силових та типу правоохоронних відомств, що не пов'язані безпосередньо з обороною.
Думаю, якщо для них побудувати подібні графіки - картина буде геть протилежною.
Зауважу, що зростання кількості дослідників у 2015 році, якщо не помиляюсь, пов'язано зі змінами правил їх обліку відповідно до нового законодавства.
Виправте мене, якщо я не правий, будь ласка.
Зверніть також увагу на фінансування науки в останні два роки.
Це не роліки на ютьюб записувати.
Також додам суттєвий, на мій погляд, коментар автора цього допису:
"На графіках дуже гарно видно, що намагання підвищити фінансування науки з 2000 до 2004 роки змогло тільки дещо притримати падіння кількості дослідників. А отже, якщо ми хочемо відновити науку та змінити тренд на зростання, о фінансування має зрости не менше ніж у 2,5 - 3 рази. Якщо подивитися на дані ЮНЕСКО щодо витрат країн на обладнання та дослідницьку інфраструктуру, то наздогнати такі країни як Польща, Чехія, Словенія, які витрачають на наукову інфраструктуру від 5 до 15 % щорічно від всіх витрат на дослідження на протязі 20 років, Україні з витратами на обладнання тільки з 2016 року на рівні 2-2,5 % є неможливим. Потрібна інша філософія для доступу до сучасної дослідницької інфраструктури, яку пропонує ЄС і активно використовують невеликі країни, наприклад такі як Фінляндія, яка активно бере участь у більшості Європейських інфраструктурах та інших Європейських партнерствах, а також такі країни, як Болгарія, Словенія, Чехія, які беруть активну участь у розбудові та надання своїм вченим доступу до просторів даних Європи та надання можливості з обробки та аналізу даних на потужних петафлопс суперкомп'ютерах, що входять у Європейську мережу EuroHPC та підготовки фахівців для роботи із завданнями, що потребують використання суперкомп'ютерів з екзафлопс потужністю. Саме на таких ресурсах відбувається, зокрема, навчання штучного інтелекту та вирішення проблем кібербезпеки. 100 відсотковая цифровізація країни не можлива, якщо не буде розвиватися наука даних та відповідні цифрові інфраструктури для досліджень. Без довгострокових державних інфвестицій (або на основі технічної допомоги) у науку даних та е-інфраструктури ІТ галузь розвиватися на благо суспільства НЕ БУДЕ."
Оригінал допису Андрій Шевченко тут
https://www.facebook.com/groups/digitalscience/posts/4196070973839095/
Але майте гарний день.
Ні, питань про те, куди поділися 1 мільйон багнетів, що лишилися Україні після розпаду СРСР - ні у кого не виникало.
Всі пам'ятали ефективні розмови про ефективне скорочення Армії, щоб вона стала ефективнішою.
Масові розпродажі зброї за безцінь.
Реляції про те, що нам ні з ким воювати.
Яку ціну сплатила Україна за це - нагадувати, думаю, не потрібно.
Дяка Збройним Силам, волонтерам і добровольцям, що відродили з попелу щит та меч держави.
Нині питання про те, чи варто годувати Армію - виникає лише у колаборантів та слабких на розум громадян.
Котрих, до речі, не мало.
А оце Вам цікаві графіки про науку за часи незалежності.
Ми ж святкували 30 років, то варто інколи підбивати і такі підсумки.
На першому графіку - витрати на дослідження і розробки у відсотках від ВВП.
На другому - кількість дослідників в країні.
Я не буду надавати оцінок, хто і в чому винен.
Тому що подекуди видиме збільшення фінансування загалом бюджетної сфери досягалося шляхом нарощування кредитних зобов'язань країни.
Про це теж варто пам'ятати.
Але чітко видно якість управлінських рішень у керуванні наукою в окремі періоди і реальний, а не телевізійно-справжньо-новинний потенціал інноваційної економіки в Україні.
Звісно, в мене регулярно виникають питання до постійно зростаючих бюджетів силових та типу правоохоронних відомств, що не пов'язані безпосередньо з обороною.
Думаю, якщо для них побудувати подібні графіки - картина буде геть протилежною.
Зауважу, що зростання кількості дослідників у 2015 році, якщо не помиляюсь, пов'язано зі змінами правил їх обліку відповідно до нового законодавства.
Виправте мене, якщо я не правий, будь ласка.
Зверніть також увагу на фінансування науки в останні два роки.
Це не роліки на ютьюб записувати.
Також додам суттєвий, на мій погляд, коментар автора цього допису:
"На графіках дуже гарно видно, що намагання підвищити фінансування науки з 2000 до 2004 роки змогло тільки дещо притримати падіння кількості дослідників. А отже, якщо ми хочемо відновити науку та змінити тренд на зростання, о фінансування має зрости не менше ніж у 2,5 - 3 рази. Якщо подивитися на дані ЮНЕСКО щодо витрат країн на обладнання та дослідницьку інфраструктуру, то наздогнати такі країни як Польща, Чехія, Словенія, які витрачають на наукову інфраструктуру від 5 до 15 % щорічно від всіх витрат на дослідження на протязі 20 років, Україні з витратами на обладнання тільки з 2016 року на рівні 2-2,5 % є неможливим. Потрібна інша філософія для доступу до сучасної дослідницької інфраструктури, яку пропонує ЄС і активно використовують невеликі країни, наприклад такі як Фінляндія, яка активно бере участь у більшості Європейських інфраструктурах та інших Європейських партнерствах, а також такі країни, як Болгарія, Словенія, Чехія, які беруть активну участь у розбудові та надання своїм вченим доступу до просторів даних Європи та надання можливості з обробки та аналізу даних на потужних петафлопс суперкомп'ютерах, що входять у Європейську мережу EuroHPC та підготовки фахівців для роботи із завданнями, що потребують використання суперкомп'ютерів з екзафлопс потужністю. Саме на таких ресурсах відбувається, зокрема, навчання штучного інтелекту та вирішення проблем кібербезпеки. 100 відсотковая цифровізація країни не можлива, якщо не буде розвиватися наука даних та відповідні цифрові інфраструктури для досліджень. Без довгострокових державних інфвестицій (або на основі технічної допомоги) у науку даних та е-інфраструктури ІТ галузь розвиватися на благо суспільства НЕ БУДЕ."
Оригінал допису Андрій Шевченко тут
https://www.facebook.com/groups/digitalscience/posts/4196070973839095/
Але майте гарний день.
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
Сьогодні Верховна рада подарувала науковцям справжнє свято.
Мені важко коментувати закони про кваліфікаційні категорії, військову освіту та наукові парки (геть не мої теми), але звільнення від ввізного мита наукових приладів, обладнання, науково-дослідних суден (це, очевидно, під криголам), запасних частин і витратних матеріалів до них, реактивів, зразків, що ввозяться в Україну державними науковими установами та ЗВО для наукової та науково-технічної діяльності - це перемога.
По-перше, Ваш покірний слуга разом з іншими небайдужими вченими (особливо горіла цим Atamas Natalia) штурхали цю проблематику ще років 5 тому, а попередні покоління небайдужих - ще раніше.
Я прекрасно пам'ятаю один зимовий день, коли я, сидячи у Макдональдсі на Льва Толстого, користуючись тамтешнім вайфаєм, на нетбуці нашкрябував пропоновані зміни до Митного кодексу.
Люди, яких досі прийнято вважати реформаторами в багатьох речах, постійно відхиляли наші пропозиції.
Рівень відмовок коливався від "тут закладаються корупційні ризики" (при тому, що в Митному кодесі купа дивних речей давно звільнені від ввізного мита, тобто всі, кому треба було реалізувати ті ризики і хто мав потужніше лобі - це успішно зробили і ніхто їх не турбує) до "ви ж розумієте, зроблять вчені - захочуть й інші".
По-друге, реальність же така, що для сучасних наукових досліджень, ймовірно, 99% обладнання та реактивів завозяться із закордону.
І, по суті, і так невеликі наукові бюжети з державного бюджету, (вибачте за тавтологію), витрачаються на сплату мит назад... в державний бюджет.
Л - логіка вона така.
Зрештою, вчені або купують менше, або купують гірше.
За жебрацького фінансування науки - не забирати хоч те, що є виглядає нормальним варіантом.
Звісно, великої революції ці зміни до законодавства не зроблять.
Бо а) нині купується надзвичайно мало сучасного обладнання, бо немає грошей
б) цей крок не скасовує відсутність нормального фінансування науки, як такого.
Тим не менш, зміни дуже вчасні.
Особливо враховуючи реалізацію проєктів Національного фонду досліджень.
Там команди, що повигравали конкурси, реально нині купують дороговартісні наукові прилади.
Всім причетним до цієї перемоги - щире дякую.
І ще раз привіт всім реформаторам.
Виявляється, можна було все зробити, а не компостувати роками мозок.
Майте гарний вечір.
Допис Наталії Піпи https://www.facebook.com/natapipa/posts/10161323871403502:
Мені важко коментувати закони про кваліфікаційні категорії, військову освіту та наукові парки (геть не мої теми), але звільнення від ввізного мита наукових приладів, обладнання, науково-дослідних суден (це, очевидно, під криголам), запасних частин і витратних матеріалів до них, реактивів, зразків, що ввозяться в Україну державними науковими установами та ЗВО для наукової та науково-технічної діяльності - це перемога.
По-перше, Ваш покірний слуга разом з іншими небайдужими вченими (особливо горіла цим Atamas Natalia) штурхали цю проблематику ще років 5 тому, а попередні покоління небайдужих - ще раніше.
Я прекрасно пам'ятаю один зимовий день, коли я, сидячи у Макдональдсі на Льва Толстого, користуючись тамтешнім вайфаєм, на нетбуці нашкрябував пропоновані зміни до Митного кодексу.
Люди, яких досі прийнято вважати реформаторами в багатьох речах, постійно відхиляли наші пропозиції.
Рівень відмовок коливався від "тут закладаються корупційні ризики" (при тому, що в Митному кодесі купа дивних речей давно звільнені від ввізного мита, тобто всі, кому треба було реалізувати ті ризики і хто мав потужніше лобі - це успішно зробили і ніхто їх не турбує) до "ви ж розумієте, зроблять вчені - захочуть й інші".
По-друге, реальність же така, що для сучасних наукових досліджень, ймовірно, 99% обладнання та реактивів завозяться із закордону.
І, по суті, і так невеликі наукові бюжети з державного бюджету, (вибачте за тавтологію), витрачаються на сплату мит назад... в державний бюджет.
Л - логіка вона така.
Зрештою, вчені або купують менше, або купують гірше.
За жебрацького фінансування науки - не забирати хоч те, що є виглядає нормальним варіантом.
Звісно, великої революції ці зміни до законодавства не зроблять.
Бо а) нині купується надзвичайно мало сучасного обладнання, бо немає грошей
б) цей крок не скасовує відсутність нормального фінансування науки, як такого.
Тим не менш, зміни дуже вчасні.
Особливо враховуючи реалізацію проєктів Національного фонду досліджень.
Там команди, що повигравали конкурси, реально нині купують дороговартісні наукові прилади.
Всім причетним до цієї перемоги - щире дякую.
І ще раз привіт всім реформаторам.
Виявляється, можна було все зробити, а не компостувати роками мозок.
Майте гарний вечір.
Допис Наталії Піпи https://www.facebook.com/natapipa/posts/10161323871403502:
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
"Перший день 6-ї сесії у ВРУ виявився ОСВІТНЬО-НАУКОВИМ!
✔️Коротко, що ухвалили:
5️⃣3️⃣2️⃣4️⃣-1️⃣ - щодо порядку присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педпрацівникам.
🔎Узгоджує норми ЗУ «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про фахову передвищу освіту» та «Про вищу освіту».
5️⃣4️⃣6️⃣7️⃣ - щодо підготовки фахівців з вищою, фаховою передвищою освітою, наукових, науково-педагогічних кадрів, кваліфікованих робітників та слухачів підготовчих відділень закладів вищої освіти, на післядипломну освіту.
🔎Новий та більш розширений з/п на заміну чинному. Нововведення: формування не лише державного, а й регіонального замовлення на підготовку; визначаються істотні умови державного (регіонального) контракту.
5️⃣6️⃣4️⃣1️⃣ - щодо військової освіти та науки.
🔎Встановлюються: особливі повноваження державним органам, до управління яких належать вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи ЗВО, військові наукові установи; права та обов’язки науково-педагогічних, наукових працівників, вимоги до нормативів чисельності здобувачів освіти на одну посаду науково-педагогічного працівника; особливості відображення інформації про військові заклади в Єдиній електронній базі з питань освіти.
4️⃣2️⃣3️⃣6️⃣ - щодо активізації діяльності наукових парків.
🔎Підвищення ефективності інноваційної діяльності та комерціалізації результатів досліджень та розробок:
- правовий статус НП, організаційно-правова форма, завдання, мета;
- автономія ЗВО та наукових установ у створенні НП;
- право НП самостійно встановлювати напрями діяльності;
- у разі виходу ЗВО та/або наукової установи зі складу засновників - НП підлягає ліквідації;
- приміщення для НП може надаватися на умовах оренди, як для бюджетних установ;
- приватні ЗВО та наукові установи можуть брати участь у формуванні статутного капіталу НП у будь-якій формі (матеріальні й нематеріальні активи);
- джерелами фінансування НП можуть бути також гранти, кредити, поворотна фінансова допомога.
5️⃣4️⃣9️⃣8️⃣ та 5️⃣4️⃣9️⃣9️⃣ - зміни до Бюджетного та Митного кодексів щодо зменшення податкового навантаження на науково-дослідні установи при придбанні обладнання для наукових досліджень.
🔎Звільняються від ввізного мита: наукові прилади, обладнання, науково-дослідні судна, запасні частини і витратні матеріали до них, реактиви, зразки, що ввозяться в Україну державними науковими установами та ЗВО для наукової та науково-технічної діяльності.
Непоганий початок)
Боротьба за кращу Україну і кращу освіту триває!
#освітаУкраїни
#освітавгромадах"
✔️Коротко, що ухвалили:
5️⃣3️⃣2️⃣4️⃣-1️⃣ - щодо порядку присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педпрацівникам.
🔎Узгоджує норми ЗУ «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про фахову передвищу освіту» та «Про вищу освіту».
5️⃣4️⃣6️⃣7️⃣ - щодо підготовки фахівців з вищою, фаховою передвищою освітою, наукових, науково-педагогічних кадрів, кваліфікованих робітників та слухачів підготовчих відділень закладів вищої освіти, на післядипломну освіту.
🔎Новий та більш розширений з/п на заміну чинному. Нововведення: формування не лише державного, а й регіонального замовлення на підготовку; визначаються істотні умови державного (регіонального) контракту.
5️⃣6️⃣4️⃣1️⃣ - щодо військової освіти та науки.
🔎Встановлюються: особливі повноваження державним органам, до управління яких належать вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи ЗВО, військові наукові установи; права та обов’язки науково-педагогічних, наукових працівників, вимоги до нормативів чисельності здобувачів освіти на одну посаду науково-педагогічного працівника; особливості відображення інформації про військові заклади в Єдиній електронній базі з питань освіти.
4️⃣2️⃣3️⃣6️⃣ - щодо активізації діяльності наукових парків.
🔎Підвищення ефективності інноваційної діяльності та комерціалізації результатів досліджень та розробок:
- правовий статус НП, організаційно-правова форма, завдання, мета;
- автономія ЗВО та наукових установ у створенні НП;
- право НП самостійно встановлювати напрями діяльності;
- у разі виходу ЗВО та/або наукової установи зі складу засновників - НП підлягає ліквідації;
- приміщення для НП може надаватися на умовах оренди, як для бюджетних установ;
- приватні ЗВО та наукові установи можуть брати участь у формуванні статутного капіталу НП у будь-якій формі (матеріальні й нематеріальні активи);
- джерелами фінансування НП можуть бути також гранти, кредити, поворотна фінансова допомога.
5️⃣4️⃣9️⃣8️⃣ та 5️⃣4️⃣9️⃣9️⃣ - зміни до Бюджетного та Митного кодексів щодо зменшення податкового навантаження на науково-дослідні установи при придбанні обладнання для наукових досліджень.
🔎Звільняються від ввізного мита: наукові прилади, обладнання, науково-дослідні судна, запасні частини і витратні матеріали до них, реактиви, зразки, що ввозяться в Україну державними науковими установами та ЗВО для наукової та науково-технічної діяльності.
Непоганий початок)
Боротьба за кращу Україну і кращу освіту триває!
#освітаУкраїни
#освітавгромадах"
Закавово-археологічне
По-перше, з приємністю для себе відкрив чудову спільноту Державний історико-культурний заповідник "Трипільська культура".
Трипільська культура - взагалі сама по собі інтригуюча штука.
На секундочку, тисячоліття до нашої ери на території нинішньої України (і не тільки) існували чи не найбільші в Європі міста з прекрасно розвиненою культурою.
А завдяки Ігорю Полуектову я дізнався, що є профільна спільнота, де цікаво та пізнавально нон-стопом розповідають про чудові знахідки, історію і вражаючі розміри тодішніх поселень тощо.
Мені навіть важко виокремити якийсь допис, аби Ви з нього почали.
Просто починайте "з початку"
https://www.facebook.com/trypilska.kultura/
По-друге, це просто почитати.
Завершився археологічний сезон в Ольвійській міжнародній археологічній експедиції.
Якщо цікавлять величезні житлово-господарські комплекси 6-5 ст. до н.е., срібний денарій імператора Каракали, давнє поховання собаки, намистини і підвіски - Вам сюди
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=8141
Смачної кави і гарного вечора.
По-перше, з приємністю для себе відкрив чудову спільноту Державний історико-культурний заповідник "Трипільська культура".
Трипільська культура - взагалі сама по собі інтригуюча штука.
На секундочку, тисячоліття до нашої ери на території нинішньої України (і не тільки) існували чи не найбільші в Європі міста з прекрасно розвиненою культурою.
А завдяки Ігорю Полуектову я дізнався, що є профільна спільнота, де цікаво та пізнавально нон-стопом розповідають про чудові знахідки, історію і вражаючі розміри тодішніх поселень тощо.
Мені навіть важко виокремити якийсь допис, аби Ви з нього почали.
Просто починайте "з початку"
https://www.facebook.com/trypilska.kultura/
По-друге, це просто почитати.
Завершився археологічний сезон в Ольвійській міжнародній археологічній експедиції.
Якщо цікавлять величезні житлово-господарські комплекси 6-5 ст. до н.е., срібний денарій імператора Каракали, давнє поховання собаки, намистини і підвіски - Вам сюди
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=8141
Смачної кави і гарного вечора.
Власне, така новина заслуговує перших шпальт наших ЗМІ.
Українські студенти з Київського національного університету взяли третє місце на міжнародній олімпіаді з теоретичної фізики.
Поступившись лише командам з широковідомої мекки розумних людей - MIT, але обійшовши Стенфорд, Берклі тощо.
Росіяни, до речі, лише шості.
МФТІ, на секундочку, дуже, м'яко кажучи, потужний освітній заклад.
Оксана Онищенко зробила цікавий матеріал про те, як це було, які там були задачі та поспілкувалась з нашою талановитою молоддю.
Коли я кажу, що в Україні лишилися острівці хорошої освіти в університетах - я маю на увазі саме це.
І зверніть, будь ласка, увагу, які саме три компоненти приваблюють наших найкращих студентів за кордоном.
Майте гарний вечір.
https://zn.ua/ukr/EDUCATION/ukrajinski-studenti-fiziki-stali-tretimi-na-elitnij-mizhnarodnij-olimpiadi-jak-tse-bulo.html
Українські студенти з Київського національного університету взяли третє місце на міжнародній олімпіаді з теоретичної фізики.
Поступившись лише командам з широковідомої мекки розумних людей - MIT, але обійшовши Стенфорд, Берклі тощо.
Росіяни, до речі, лише шості.
МФТІ, на секундочку, дуже, м'яко кажучи, потужний освітній заклад.
Оксана Онищенко зробила цікавий матеріал про те, як це було, які там були задачі та поспілкувалась з нашою талановитою молоддю.
Коли я кажу, що в Україні лишилися острівці хорошої освіти в університетах - я маю на увазі саме це.
І зверніть, будь ласка, увагу, які саме три компоненти приваблюють наших найкращих студентів за кордоном.
Майте гарний вечір.
https://zn.ua/ukr/EDUCATION/ukrajinski-studenti-fiziki-stali-tretimi-na-elitnij-mizhnarodnij-olimpiadi-jak-tse-bulo.html
Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly
Українські студенти-фізики стали третіми на престижній міжнародній олімпіаді: як це було
Інтерв′ю з капітаном команди
Я знаю, що багацько людей чекають на результати Ігнобелівської премії подекуди більше, ніж Нобелівської.
Ну, бо друга серйозна і пояснення "за що" вимагає окремих докладних статей.
А Ігнобелівська - смішна, проста і зрозуміла.
Але насправді, я вкотре підкреслю, Ігнобелівська премія - це відзначення справжніх наукових результатів, які просто на перший погляд лише здаються кумедними.
Тобто, наші квантово-орбітальні культурології і центрально-фламандська державно-управлінська концепція Іллі Ківи - ніколи на Ігнобелівку не претендуватимуть.
Бо це просто собаче лайно.
За що Ігнобелівку присудили цього року?
За дослідження жуйок, відірваних з асфальту.
За вивчення муркотіння котів.
За встановлення взаємозв'язку між надмірною вагою політиків та корупцією.
За безпечне перевезення носорога повітрям.
За оргазм, як засіб від закладеності в носі.
Та інші цікаві речі.
Гарного перегляду і гарних вихідних.
https://nv.ua/ukr/lifestyle/ignobelivska-premiya-laureati-2021-roku-50182612.html
Ну, бо друга серйозна і пояснення "за що" вимагає окремих докладних статей.
А Ігнобелівська - смішна, проста і зрозуміла.
Але насправді, я вкотре підкреслю, Ігнобелівська премія - це відзначення справжніх наукових результатів, які просто на перший погляд лише здаються кумедними.
Тобто, наші квантово-орбітальні культурології і центрально-фламандська державно-управлінська концепція Іллі Ківи - ніколи на Ігнобелівку не претендуватимуть.
Бо це просто собаче лайно.
За що Ігнобелівку присудили цього року?
За дослідження жуйок, відірваних з асфальту.
За вивчення муркотіння котів.
За встановлення взаємозв'язку між надмірною вагою політиків та корупцією.
За безпечне перевезення носорога повітрям.
За оргазм, як засіб від закладеності в носі.
Та інші цікаві речі.
Гарного перегляду і гарних вихідних.
https://nv.ua/ukr/lifestyle/ignobelivska-premiya-laureati-2021-roku-50182612.html
НВ
Оргазм, носороги та корупція. У Гарвардському університеті роздали Ігнобелівські премії-2021
Дев’ятого вересня у Гарвардському університеті вручили Ігнобелівські премії у десяти наукових галузях.
Пам'ятаєте, був момент, коли шарікови зайшли у владу, вони скасували всеукраїнський перепис населення?
Типу, ось вам жіжіталізація, ось вам оцінка чисельності, треба економить гроші (шоб, імовірно, віддати їх МВС та на великі проєкти найвеличнішого), а оце коефіцієнт 0,888, все точно, ми провіряли.
І от нещодавно чую по радіо, що десь клепка на печерських пагорбах таки заскрипіла і справжній, а не фейковий, перепис населення мають намір проводити в 2023 році.
Тут я можу тільки порадіти, бо не проблема бути тупими.
Проблема - свою тупість не визнавати і не вмикати "задню передачу".
А от тримайте прекрасне інтерв'ю крутої соціологині Елла Лібанова, де вона в деталях розповідає про те, що саме нам новий перепис покаже і які запитання нам там будуть ставити.
До чого тут мова, діти, народжені поза шлюбом, освіта, статево-віковий склад тощо.
А ще - про заробітчан та їхнє повернення в Україну.
Про окуповані території, про бідність та її відчуття.
Про ВВП та курс валют.
І абзац, який мені дуже зрезонував:
"Якщо говорити про бідність, то у нас не пенсіонери найбільш вразлива категорія, а сім’ї з дітьми до трьох років. Народження другої дитини в Україні зараз – шалений ризик зубожіння. Шалений! Зазвичай мама перестає працювати. А прожити в Україні на одну зарплату чотирьом людям практично неможливо."
Це щира правда і кінця-краю цій правді в найближчому майбутньому не видно.
Тому смертність системно буде переважати над народжуваністю.
Загалом, дуже і дуже цікаво.
https://www.pravda.com.ua/articles/2021/09/13/7306795/
Майте гарний день.
P.S. Єдино що напружує - це кількість граматичних помилок в тексті. Таке враження, що коректор в УП пішов у відпустку.
Типу, ось вам жіжіталізація, ось вам оцінка чисельності, треба економить гроші (шоб, імовірно, віддати їх МВС та на великі проєкти найвеличнішого), а оце коефіцієнт 0,888, все точно, ми провіряли.
І от нещодавно чую по радіо, що десь клепка на печерських пагорбах таки заскрипіла і справжній, а не фейковий, перепис населення мають намір проводити в 2023 році.
Тут я можу тільки порадіти, бо не проблема бути тупими.
Проблема - свою тупість не визнавати і не вмикати "задню передачу".
А от тримайте прекрасне інтерв'ю крутої соціологині Елла Лібанова, де вона в деталях розповідає про те, що саме нам новий перепис покаже і які запитання нам там будуть ставити.
До чого тут мова, діти, народжені поза шлюбом, освіта, статево-віковий склад тощо.
А ще - про заробітчан та їхнє повернення в Україну.
Про окуповані території, про бідність та її відчуття.
Про ВВП та курс валют.
І абзац, який мені дуже зрезонував:
"Якщо говорити про бідність, то у нас не пенсіонери найбільш вразлива категорія, а сім’ї з дітьми до трьох років. Народження другої дитини в Україні зараз – шалений ризик зубожіння. Шалений! Зазвичай мама перестає працювати. А прожити в Україні на одну зарплату чотирьом людям практично неможливо."
Це щира правда і кінця-краю цій правді в найближчому майбутньому не видно.
Тому смертність системно буде переважати над народжуваністю.
Загалом, дуже і дуже цікаво.
https://www.pravda.com.ua/articles/2021/09/13/7306795/
Майте гарний день.
P.S. Єдино що напружує - це кількість граматичних помилок в тексті. Таке враження, що коректор в УП пішов у відпустку.
Українська правда
Вічне бідкання українців, патріотизм знизу, трудові мігранти та нестрашний перепис – урок оптимізму від Елли Лібанової
Чи є українці бідною нацією? Яку правду дізнаємося після перепису населення? Чому трудова міграція – не катастрофа? Та якими стали українські жінки? Інтерв’ю з Еллою Лібановою, директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень.