Шановні, на фоні чудової новини про встановлення (нарешті) стабільного зв'язку з нашим супутником Січ-2-30 (https://www.epravda.com.ua/news/2022/02/16/682437/), прошу звернути увагу на ресурс, що дозволяє відстежувати усі космічні апарати, що обертаються навколо Землі.
http://celestrak.com/
По-перше, можна, власне, побачити орбіту SICH-2-30, якщо вбити це наймення в пошуковий рядок.
Але, по-друге, найбільш цікаво взяти до екранів дітей та просто зменшивши масштаб, побачити та усвідомити, наскільки багато супутників обертається навколо нашої кулі і наскільки щільно космос увійшов в наші життя.
Майте гарний вечір.
P.S. Дякую Тетяні Геращенко за підказку.
http://celestrak.com/
По-перше, можна, власне, побачити орбіту SICH-2-30, якщо вбити це наймення в пошуковий рядок.
Але, по-друге, найбільш цікаво взяти до екранів дітей та просто зменшивши масштаб, побачити та усвідомити, наскільки багато супутників обертається навколо нашої кулі і наскільки щільно космос увійшов в наші життя.
Майте гарний вечір.
P.S. Дякую Тетяні Геращенко за підказку.
Економічна правда
З українським супутником "Січ-2-30" встановили стабільний зв’язок – депутат
У базі даних США з’явилася інформація про ідентифікацію українського супутника “Січ-2-30”, що означає встановлення з ним сталого зв’язку
Шановні, сьогодні Верховна рада в цілому підтримала законопроєкти 5498 та 5499, спрямовані на скасування ПДВ та мит при купівлі наукових приладів, обладнання, реактивів, літератури тощо, що купуються державними науковими установами та університетами для здійснення наукової діяльності.
Тут є три моменти.
1. Це не було якесь спонтанне рішення.
Це була дуже довга дорога і, нарешті, стаття 47 Закону про наукову та науково-технічну діяльність, а саме її друга частина, втілені у життя (звісно, ще треба підзаконку і таке всяке, але великий крок зроблено).
На секундочку, Закон про науку прийнято ще в 2015 році!
Знадобилися роки, щоб Закон, нарешті, почав працювати.
І всі ці довгі роки бюджетні кошти, замість того, щоб бути витраченими на більш просунуте обладнання чи більшу кількість запчастин або реактивів, просто верталися в бюджет, бо всупереч закону відповідні зміни ані в Митний, ані в Податковий кодекс так і не були внесені.
І от, нарешті, після куп списаного паперу від вчених, громактиву і депутатів, щось зсунулося.
2. Другий момент - це фінанси.
Закон про науку системно порушується. Роками.
Бо наука фінансується не на 1,7 % ВВП, як написано в ньому, а заледве на 0,2%.
І от з цього мізеру державні наукові установи частину бюджетних же коштів весь час повертали в ... бюджет.
Я не економіст і не держбудівельник, але оцей от трюк для мене завжди був загадкою: виділили на науку умовний мільйон, а реально миттю в бюджет слід вертати сотні тисяч податків.
Якось це геть нелогічно.
Тепер ці закони, маю надію, стануть нормальним стимулом не лише для розвитку матеріально-технічної бази і збільшення спроможності державних наукових установ без додаткових витрат держбюджету, а й просто по факту сприятимуть ефективному витрачанню коштів на науку, а не тупому їх поверненню в загальний казан, звідки якимось черговим позачерговим рішенням їх спустять чи-то на дороги, чи ще кудись.
3. Мита.
Практично все, що купують українські вчені для роботи - імпортне.
Бо міцні господарники в 90-ті сильно постаралися винищити високотехнологічні галузі, в т.ч. приладобудування, особливо наукове.
З новими нормами теж таки йтиметься про збільшення спроможностей наукових установ без зростання витрат держбюджету.
Але, насправді, повністю радіти зарано.
Слід ще дочекатися, коли закони набудуть чинності (1 липня 2022 року), і як воно реально запрацює на практиці.
Але, подолано великий шлях.
Дякую Комітету Верховної ради України з питань освіти, науки та інновацій, Науковому комітету Нацради з питань розвитку науки і технологій, усім долученим, а також усім поколінням вчених та громадського активу, хто починав цей непростий шлях.
Майте гарний день.
Тут є три моменти.
1. Це не було якесь спонтанне рішення.
Це була дуже довга дорога і, нарешті, стаття 47 Закону про наукову та науково-технічну діяльність, а саме її друга частина, втілені у життя (звісно, ще треба підзаконку і таке всяке, але великий крок зроблено).
На секундочку, Закон про науку прийнято ще в 2015 році!
Знадобилися роки, щоб Закон, нарешті, почав працювати.
І всі ці довгі роки бюджетні кошти, замість того, щоб бути витраченими на більш просунуте обладнання чи більшу кількість запчастин або реактивів, просто верталися в бюджет, бо всупереч закону відповідні зміни ані в Митний, ані в Податковий кодекс так і не були внесені.
І от, нарешті, після куп списаного паперу від вчених, громактиву і депутатів, щось зсунулося.
2. Другий момент - це фінанси.
Закон про науку системно порушується. Роками.
Бо наука фінансується не на 1,7 % ВВП, як написано в ньому, а заледве на 0,2%.
І от з цього мізеру державні наукові установи частину бюджетних же коштів весь час повертали в ... бюджет.
Я не економіст і не держбудівельник, але оцей от трюк для мене завжди був загадкою: виділили на науку умовний мільйон, а реально миттю в бюджет слід вертати сотні тисяч податків.
Якось це геть нелогічно.
Тепер ці закони, маю надію, стануть нормальним стимулом не лише для розвитку матеріально-технічної бази і збільшення спроможності державних наукових установ без додаткових витрат держбюджету, а й просто по факту сприятимуть ефективному витрачанню коштів на науку, а не тупому їх поверненню в загальний казан, звідки якимось черговим позачерговим рішенням їх спустять чи-то на дороги, чи ще кудись.
3. Мита.
Практично все, що купують українські вчені для роботи - імпортне.
Бо міцні господарники в 90-ті сильно постаралися винищити високотехнологічні галузі, в т.ч. приладобудування, особливо наукове.
З новими нормами теж таки йтиметься про збільшення спроможностей наукових установ без зростання витрат держбюджету.
Але, насправді, повністю радіти зарано.
Слід ще дочекатися, коли закони набудуть чинності (1 липня 2022 року), і як воно реально запрацює на практиці.
Але, подолано великий шлях.
Дякую Комітету Верховної ради України з питань освіти, науки та інновацій, Науковому комітету Нацради з питань розвитку науки і технологій, усім долученим, а також усім поколінням вчених та громадського активу, хто починав цей непростий шлях.
Майте гарний день.
Шановні, можливо ви чули, що на початку цього року вперше в історії було здійснено пересадку серця генно-модифікованої свині людині.
Ця знакова операція, на мою думку, попри свою революційність для пересічного громадянина, є яскравим прикладом неспішного і важкого поступу в науці, що здійснюється підготовленими розумами тисячів вчених і дослідників.
І справа ж не в тому, що, можливо, зовсім скоро брак донорських органів завершиться і у кожного «в холодильнику» будуть запасні нирки, печінка, серце, а у когось і мізки.
Річ у тім, що над проблемою трансплантації органів від тварин людям вчені і медики б‘ються вже понад 100 років.
І от, оте страшне ГМО, яким неосвічені громадяни лякають своїх дітей, тепер дає їм шанс вижити, раптом що.
Тож, тримайте прекрасну коротку, але дуже інформативну статтю про цей науковий прорив, історію питання, а також екскурс в українські реалії.
На секундочку, я сам тільки нещодавно дізнався, що в Україні запрацювала і досить успішно вітчизняна трансплантологія, рятуючи сотні життів на рік.
В статті наведено конкретні кейси.
https://www.liga.net/ua/society/articles/svinoe-serdtse-smogut-li-organy-jivotnyh-spasti-chelovecheskie-jizni
І все ж гірко усвідомлювати, що поки розвинений світ мислить, як врятувати більше життів, нам «пощастило» жити поруч з нацією маніяків, що в гонитві за імперскістю, ті життя відбирають.
Майте гарний день.
Ця знакова операція, на мою думку, попри свою революційність для пересічного громадянина, є яскравим прикладом неспішного і важкого поступу в науці, що здійснюється підготовленими розумами тисячів вчених і дослідників.
І справа ж не в тому, що, можливо, зовсім скоро брак донорських органів завершиться і у кожного «в холодильнику» будуть запасні нирки, печінка, серце, а у когось і мізки.
Річ у тім, що над проблемою трансплантації органів від тварин людям вчені і медики б‘ються вже понад 100 років.
І от, оте страшне ГМО, яким неосвічені громадяни лякають своїх дітей, тепер дає їм шанс вижити, раптом що.
Тож, тримайте прекрасну коротку, але дуже інформативну статтю про цей науковий прорив, історію питання, а також екскурс в українські реалії.
На секундочку, я сам тільки нещодавно дізнався, що в Україні запрацювала і досить успішно вітчизняна трансплантологія, рятуючи сотні життів на рік.
В статті наведено конкретні кейси.
https://www.liga.net/ua/society/articles/svinoe-serdtse-smogut-li-organy-jivotnyh-spasti-chelovecheskie-jizni
І все ж гірко усвідомлювати, що поки розвинений світ мислить, як врятувати більше життів, нам «пощастило» жити поруч з нацією маніяків, що в гонитві за імперскістю, ті життя відбирають.
Майте гарний день.
ЛІГА.net
Наука | Свиняче серце. Чи зможуть органи тварин врятувати людські життя
Після тривалих експериментів із павіанами у США вперше пересадили свиняче серце людині. Чи стане це проривом для трансплантології і коли
Все ж таки наскільки очевидним стає, чому некомпетентних людей не можна допускати до влади.
Їх вождь типу натякнув, що ми можемо відмовитись від зобов'язань, які взяла на себе Україна у зв'язку з Будапештським меморандумом, а вони вже почали з усіх щілин верзти, що ми відновимо свій ядерний статус.
Ті, хто мене знають, в курсі, що я є категоричним прихильником наявності в України ядерної зброї.
Але є фантазії, а є реальність.
І в розрізі марення невігласів про створення брудних ядерних бомб і типу наявності в країні наукового потенціалу чи технічних можливостей, я б радив відразу говорити про повернення не ядерного статусу, а термоядерного.
Бо в країні, де:
- науковці системно роками працюють неповні робочі тижні і отримують 8-10 тисяч гривень
- де гроші з наукових програм знімають типу на фонд боротьби з коронавірусом, а потім закатують в асфальт
- де обіцяють мільйон доларів за вакцину, але не спроможні профінансувати виробництво вітчизняних ПЛР-тестів
- де міністром освіти є плагіатор, який системно нищить систему освіти, а президент каже, що то нормальний парєнь
- де відтік молоді з науки складає до третини наявного складу за 5 років
- де середній вік науковців перевалює за півстоліття
- де престиж професії вченого нижчий за кур'єра служби доставки Ракєта
- де не можуть почати серійне виробництво Нептунів та збудувати елементарний патронний завод
- де видатки на дороги вдесятеро більші за оборонні закупівлі
- де сама риторика є скигленням про величезні витрати на Армію і нестачу грошей на дороги
- де немає розуміння ВАРТОСТІ ядерної програми
і т.д. я можу довго продовжувати...
так от, в такій країні неможливо створити ядерний проєкт.
Можна створити лише термоядерний.
Адже тільки в такому проєкті можна у якості вибухової речовини використовувати асфальт.
Теоретично.
Правда для ініціації термоядерного вибуху все одно знадобиться атомна бомба, не проблема, замовимо на алі-експресі.
Але дивимося всі перелічені мною вище пункти і розуміємо, що ротякою нісенітниці нести - не науку і технології розвивати.
Я питаю:
- Коли востаннє було засідання Національної ради з питань розвитку науки і технологій під головуванням Прем'єр-міністра? (під головуванням Шмигаля - ніколи)
- Коли фінансування науки складатиме 1,7% ВВП як по Закону, а не 0,2%, як зараз?
- Коли зарплата молодшого наукового співробітника складатиме подвійну середню по промисловості, а не 0,5 (чи скіки там), як зараз?
- Коли академічна доброчесність - основна запорука розвитку свіжої наукової думки - буде шанована, а не згвалтована плагіаторами і імітаторами науки на найвищому державному рівні, як нині?
Західні партнери не ідіоти.
Вони регулярно цікавляться тим, як в Україні наука себе почуває і точно знають, що вона деградує.
Разом з технологіями.
І оці реляції про "відновимо ядерний статус" не викликають ніяких інших асоціацій, окрім як в приказці про голу дупу і їжака.
Збудуй.патронний.завод.
Збудуй.хоча.б.ракети.
Зупини.відтік.молодих.розумних.освічених.людей. з науки та освіти за кордон.
Доведи реформу науки до кінця і створи умови для вчених та інженерів в Україні.
Отоді тільки зможеш патякати про якісь ядерні статуси.
Чекаю на позітівних блогерів, які мені розкажуть, що найвеличніший молодець.
От тільки я їх всіх знаю і можу сказати: вміння белькотіти в соціальних комунікаціях не є достатньою кваліфікацією для белькотіння про атомну бомбу.
Попустіться, будь ласка.
Всі решта майте гарний вечір.
Їх вождь типу натякнув, що ми можемо відмовитись від зобов'язань, які взяла на себе Україна у зв'язку з Будапештським меморандумом, а вони вже почали з усіх щілин верзти, що ми відновимо свій ядерний статус.
Ті, хто мене знають, в курсі, що я є категоричним прихильником наявності в України ядерної зброї.
Але є фантазії, а є реальність.
І в розрізі марення невігласів про створення брудних ядерних бомб і типу наявності в країні наукового потенціалу чи технічних можливостей, я б радив відразу говорити про повернення не ядерного статусу, а термоядерного.
Бо в країні, де:
- науковці системно роками працюють неповні робочі тижні і отримують 8-10 тисяч гривень
- де гроші з наукових програм знімають типу на фонд боротьби з коронавірусом, а потім закатують в асфальт
- де обіцяють мільйон доларів за вакцину, але не спроможні профінансувати виробництво вітчизняних ПЛР-тестів
- де міністром освіти є плагіатор, який системно нищить систему освіти, а президент каже, що то нормальний парєнь
- де відтік молоді з науки складає до третини наявного складу за 5 років
- де середній вік науковців перевалює за півстоліття
- де престиж професії вченого нижчий за кур'єра служби доставки Ракєта
- де не можуть почати серійне виробництво Нептунів та збудувати елементарний патронний завод
- де видатки на дороги вдесятеро більші за оборонні закупівлі
- де сама риторика є скигленням про величезні витрати на Армію і нестачу грошей на дороги
- де немає розуміння ВАРТОСТІ ядерної програми
і т.д. я можу довго продовжувати...
так от, в такій країні неможливо створити ядерний проєкт.
Можна створити лише термоядерний.
Адже тільки в такому проєкті можна у якості вибухової речовини використовувати асфальт.
Теоретично.
Правда для ініціації термоядерного вибуху все одно знадобиться атомна бомба, не проблема, замовимо на алі-експресі.
Але дивимося всі перелічені мною вище пункти і розуміємо, що ротякою нісенітниці нести - не науку і технології розвивати.
Я питаю:
- Коли востаннє було засідання Національної ради з питань розвитку науки і технологій під головуванням Прем'єр-міністра? (під головуванням Шмигаля - ніколи)
- Коли фінансування науки складатиме 1,7% ВВП як по Закону, а не 0,2%, як зараз?
- Коли зарплата молодшого наукового співробітника складатиме подвійну середню по промисловості, а не 0,5 (чи скіки там), як зараз?
- Коли академічна доброчесність - основна запорука розвитку свіжої наукової думки - буде шанована, а не згвалтована плагіаторами і імітаторами науки на найвищому державному рівні, як нині?
Західні партнери не ідіоти.
Вони регулярно цікавляться тим, як в Україні наука себе почуває і точно знають, що вона деградує.
Разом з технологіями.
І оці реляції про "відновимо ядерний статус" не викликають ніяких інших асоціацій, окрім як в приказці про голу дупу і їжака.
Збудуй.патронний.завод.
Збудуй.хоча.б.ракети.
Зупини.відтік.молодих.розумних.освічених.людей. з науки та освіти за кордон.
Доведи реформу науки до кінця і створи умови для вчених та інженерів в Україні.
Отоді тільки зможеш патякати про якісь ядерні статуси.
Чекаю на позітівних блогерів, які мені розкажуть, що найвеличніший молодець.
От тільки я їх всіх знаю і можу сказати: вміння белькотіти в соціальних комунікаціях не є достатньою кваліфікацією для белькотіння про атомну бомбу.
Попустіться, будь ласка.
Всі решта майте гарний вечір.
👍3😢1
Сьогодні Міжнародний день рідної мови і мені б дуже хотілося б написати щось радісне, але виходить як в анекдоті - як слова в речення не складаю, пишеться тільки про Шкарлєта.
Виявляється, в ці дні відбувається захоплення Національної комісії зі стандартів державної мови.
https://lb.ua/society/2022/02/19/506097_zahoplennya_natskomisii_zi_standartiv.html
Це комісія, що фактично видає сертифікати держслужбовцям, суддям, прокурорам і т.д., що вони склали іспити із володіння державною мовою.
І от в один момент в державному реєстрі прізвище її голови Орисі Демської було змінене на якогось посіпаку, імовірно пов'язаного зі Шкарлєтом.
Всю хронологію подій із поступовим блокуванням роботи Нацкомісії, можна почитати, наприклад, тут
https://www.facebook.com/orysia.demska/posts/5149014938476090
і тут
https://www.facebook.com/orysia.demska/posts/5153442688033315
А до чого ж тут Шкарлєт?
Окрім того, що вже написано у статті про зв'язок плагіатора і нинішнього т.в.о. голови нацкомісії, знову спливає прізвище Захарін.
Так-так, той самий Захарін, по якому був суд щодо підробки ним наукового журналу
Раз - https://life.liga.net/istoriyi/news/pomoschnik-shkarleta-6-let-vypuskal-nauchnyy-jurnal-pod-chujoy-oblojkoy-i-nazvaniem-sud
Два - https://www.radiosvoboda.org/a/vidbir-novykh-chleniv-nazyavo-i-derzhsekretar-zakharin/31446543.html
Нині він не тільки цілий держсекретар МОНУ, хоча прийшов у МОН разом зі Шкарлєтом, як керівник його патронатної служби (що б це не означало), а й, виявляється, обіймає цю посаду незаконно, якщо судити з допису Володимира Вятровича, оскільки ... не має сертифіката із рівня володіння державною мовою, виданого все тією ж Нацкомісією з мови.
https://www.facebook.com/volodymyr.viatrovych/posts/10220859259410763
Рівень абсурду просто зашкалює.
Отак з шуткамі-прібауткамі, ігнор Зеленським питань освіти і науки призводить до руйнації усього і вся.
Ба більше, поки писав цей пост, побачив чудову статтю Ксенії Семенової, яка є, до речі, Слугою в Київраді, де вона яскраво розписує про те, як саме Шкарлєт тягне команду президента на дно.
https://life.pravda.com.ua/columns/2022/02/21/247532/
Моя повага.
Поперти проти партійної дисципліни - це ого.
Ох, багато прийдеться виправляти, коли врємєнщікі нарешті відлетять у вирій.
Але нічого.
Переможемо.
Головне зараз пропєтлять із цими скаженими бєнзоколонками.
Все буде Україна.
Майте гарний вечір.
Виявляється, в ці дні відбувається захоплення Національної комісії зі стандартів державної мови.
https://lb.ua/society/2022/02/19/506097_zahoplennya_natskomisii_zi_standartiv.html
Це комісія, що фактично видає сертифікати держслужбовцям, суддям, прокурорам і т.д., що вони склали іспити із володіння державною мовою.
І от в один момент в державному реєстрі прізвище її голови Орисі Демської було змінене на якогось посіпаку, імовірно пов'язаного зі Шкарлєтом.
Всю хронологію подій із поступовим блокуванням роботи Нацкомісії, можна почитати, наприклад, тут
https://www.facebook.com/orysia.demska/posts/5149014938476090
і тут
https://www.facebook.com/orysia.demska/posts/5153442688033315
А до чого ж тут Шкарлєт?
Окрім того, що вже написано у статті про зв'язок плагіатора і нинішнього т.в.о. голови нацкомісії, знову спливає прізвище Захарін.
Так-так, той самий Захарін, по якому був суд щодо підробки ним наукового журналу
Раз - https://life.liga.net/istoriyi/news/pomoschnik-shkarleta-6-let-vypuskal-nauchnyy-jurnal-pod-chujoy-oblojkoy-i-nazvaniem-sud
Два - https://www.radiosvoboda.org/a/vidbir-novykh-chleniv-nazyavo-i-derzhsekretar-zakharin/31446543.html
Нині він не тільки цілий держсекретар МОНУ, хоча прийшов у МОН разом зі Шкарлєтом, як керівник його патронатної служби (що б це не означало), а й, виявляється, обіймає цю посаду незаконно, якщо судити з допису Володимира Вятровича, оскільки ... не має сертифіката із рівня володіння державною мовою, виданого все тією ж Нацкомісією з мови.
https://www.facebook.com/volodymyr.viatrovych/posts/10220859259410763
Рівень абсурду просто зашкалює.
Отак з шуткамі-прібауткамі, ігнор Зеленським питань освіти і науки призводить до руйнації усього і вся.
Ба більше, поки писав цей пост, побачив чудову статтю Ксенії Семенової, яка є, до речі, Слугою в Київраді, де вона яскраво розписує про те, як саме Шкарлєт тягне команду президента на дно.
https://life.pravda.com.ua/columns/2022/02/21/247532/
Моя повага.
Поперти проти партійної дисципліни - це ого.
Ох, багато прийдеться виправляти, коли врємєнщікі нарешті відлетять у вирій.
Але нічого.
Переможемо.
Головне зараз пропєтлять із цими скаженими бєнзоколонками.
Все буде Україна.
Майте гарний вечір.
Шановні, за проблемами зовнішньої агресії не слід забувати про проблеми внутрішні, адже саме вони впливають на нашу стійкість і спроможність чинити опір.
Настав час поговорити про плагіат і фальсифікації, та не десь в сферах Теорій несилової взаємодії чи лептонів-носіїв психіки, а в сфері дослідження Голодомору.
Я вже якось писав, що величезна кількість шанованих науковців-істориків з обуренням сприйняла появу книги "Геноцид українців 1932–1933 за матеріалами досудових розслідувань", видану Національним музеєм Голодомору-геноциду.
Там було повно фальсифікацій і маніпуляцій, головна з яких - штучно збільшене число жертв до цифри в 10 мільйонів загиблих замість науково-обгрунтованих 4 млн. осіб.
Класична пропаганда - як вона є.
Пропаганда, що легко спростовується і лише підживлює адептів "міфу про голод".
Так от, історія продовжується.
Очільниця цього музею нєкто Стасюк захистила докторську дисертацію. Тобто не тільки книжечку видала, а й в учьоні вирішила полізти.
"Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932–1933 років в УСРР".
І шо ви думаєте?
Вчені почали детально її вивчати і нарили просто силу-силенну плагіату та ідіотизму.
Яскравим прикладом є плутанина у прирості населення на 1000 осіб - у дисертантки в роботі приріст сільського населення міг складати аж 44% на рік.
Так і написано.
Там купа всього цікавого.
Так от, попри те, що фахові історики рознесли вщент цей стос паперів, дисертантка успішно захистилася і тепер має всі шанси отримати затвердження в МОН.
Я не знаю, як це взагалі коментувати.
Але я вдячний Геннадій Єфіменко, що він детально, але зрозуміло і ненудно, розклав всю цю історію в своїй статті.
https://www.dsnews.ua/ukr/blog/kazus-stasyuk-mayster-klas-z-diskreditaciji-istorichnoji-nauki-ta-tematiki-golodomoru-v-ukrajini-18022022-451784
Коли міністр освіти - плагіатор, то підірваною є базова основа появи нового наукового знання - академічна доброчесність.
А отже вся наукова думка в країні є приреченою.
Нмд, на фоні нинішньої кризивою ситуації, нам не тільки слід пришвидшувати реформи, збільшувати видатки на оборону тощо, але й відправляти у відставку всіх незрозумілих чортів.
Читайте.
Не нервуйте.
Майте гарний день.
Настав час поговорити про плагіат і фальсифікації, та не десь в сферах Теорій несилової взаємодії чи лептонів-носіїв психіки, а в сфері дослідження Голодомору.
Я вже якось писав, що величезна кількість шанованих науковців-істориків з обуренням сприйняла появу книги "Геноцид українців 1932–1933 за матеріалами досудових розслідувань", видану Національним музеєм Голодомору-геноциду.
Там було повно фальсифікацій і маніпуляцій, головна з яких - штучно збільшене число жертв до цифри в 10 мільйонів загиблих замість науково-обгрунтованих 4 млн. осіб.
Класична пропаганда - як вона є.
Пропаганда, що легко спростовується і лише підживлює адептів "міфу про голод".
Так от, історія продовжується.
Очільниця цього музею нєкто Стасюк захистила докторську дисертацію. Тобто не тільки книжечку видала, а й в учьоні вирішила полізти.
"Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932–1933 років в УСРР".
І шо ви думаєте?
Вчені почали детально її вивчати і нарили просто силу-силенну плагіату та ідіотизму.
Яскравим прикладом є плутанина у прирості населення на 1000 осіб - у дисертантки в роботі приріст сільського населення міг складати аж 44% на рік.
Так і написано.
Там купа всього цікавого.
Так от, попри те, що фахові історики рознесли вщент цей стос паперів, дисертантка успішно захистилася і тепер має всі шанси отримати затвердження в МОН.
Я не знаю, як це взагалі коментувати.
Але я вдячний Геннадій Єфіменко, що він детально, але зрозуміло і ненудно, розклав всю цю історію в своїй статті.
https://www.dsnews.ua/ukr/blog/kazus-stasyuk-mayster-klas-z-diskreditaciji-istorichnoji-nauki-ta-tematiki-golodomoru-v-ukrajini-18022022-451784
Коли міністр освіти - плагіатор, то підірваною є базова основа появи нового наукового знання - академічна доброчесність.
А отже вся наукова думка в країні є приреченою.
Нмд, на фоні нинішньої кризивою ситуації, нам не тільки слід пришвидшувати реформи, збільшувати видатки на оборону тощо, але й відправляти у відставку всіх незрозумілих чортів.
Читайте.
Не нервуйте.
Майте гарний день.
dsnews.ua
Казус Стасюк: майстер-клас з дискредитації історичної науки та тематики Голодомору в Україні
Намагання "вибілити" відверто неякісну, академічно недоброчесну кваліфікаційну працю по суті засвідчує намір підмінити історичну науку пропагандою
Шановні, в країні війна. Нагальною потребою є все, що потрібно для оборони країни. Інформаційна гігієна - один з елементів.
Ось список офіційних каналів для отримання поточної інформації
🇺🇦 Офіційні державні канали для отримання інформації
Офіс Президента України https://www.facebook.com/president.gov.ua
Генеральний штаб Збройних сил України https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua
Кабінет Міністрів України https://www.facebook.com/KabminUA
Міністерство оборони України https://www.facebook.com/MinistryofDefence.UA
Міністерство внутрішніх справ https://www.facebook.com/mvs.gov.ua
Національна поліція України https://www.facebook.com/UA.National.Police
Державна служба надзвичайних ситуацій (ДСНС) https://www.facebook.com/MNS.GOV.UA
Державна прикордонна служба України https://www.facebook.com/DPSUkraine
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки https://www.facebook.com/StratcomCentreUA
Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України https://www.facebook.com/dsszzi
Сухопутні війська ЗС України https://www.facebook.com/UkrainianLandForces
Військово-морські сили ЗСУ https://www.facebook.com/navy.mil.gov.ua
Територіальна оборона ЗСУ https://www.facebook.com/TerritorialDefenseForces
🚗🚅 Щодо руху транспорту та роботи інфраструктурної галузі
Міністерство інфраструктури України https://news.1rj.ru/str/miUkraune
Укрзалізниця https://news.1rj.ru/str/UkrzalInfo
Украерорух https://news.1rj.ru/str/uksatse_official
Укравтодор https://www.facebook.com/Ukravtodor.Gov.Ua
Міжнародний аеропорт “Бориспіль” https://www.facebook.com/airportboryspil/
Адміністрація морських портів України https://www.facebook.com/uspa.gov.ua
Міжнародний аеропорт “Львів” https://www.facebook.com/lvivinternationalairport/
Державна служба України з безпеки на транспорті (ДСБТ) https://www.facebook.com/DSBT.UA
Від себе можу порадити канал Романа Шрайка, який акумулює купу цінної інформації
https://news.1rj.ru/str/ShrikeNews
Бережіть себе.
Ось список офіційних каналів для отримання поточної інформації
🇺🇦 Офіційні державні канали для отримання інформації
Офіс Президента України https://www.facebook.com/president.gov.ua
Генеральний штаб Збройних сил України https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua
Кабінет Міністрів України https://www.facebook.com/KabminUA
Міністерство оборони України https://www.facebook.com/MinistryofDefence.UA
Міністерство внутрішніх справ https://www.facebook.com/mvs.gov.ua
Національна поліція України https://www.facebook.com/UA.National.Police
Державна служба надзвичайних ситуацій (ДСНС) https://www.facebook.com/MNS.GOV.UA
Державна прикордонна служба України https://www.facebook.com/DPSUkraine
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки https://www.facebook.com/StratcomCentreUA
Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України https://www.facebook.com/dsszzi
Сухопутні війська ЗС України https://www.facebook.com/UkrainianLandForces
Військово-морські сили ЗСУ https://www.facebook.com/navy.mil.gov.ua
Територіальна оборона ЗСУ https://www.facebook.com/TerritorialDefenseForces
🚗🚅 Щодо руху транспорту та роботи інфраструктурної галузі
Міністерство інфраструктури України https://news.1rj.ru/str/miUkraune
Укрзалізниця https://news.1rj.ru/str/UkrzalInfo
Украерорух https://news.1rj.ru/str/uksatse_official
Укравтодор https://www.facebook.com/Ukravtodor.Gov.Ua
Міжнародний аеропорт “Бориспіль” https://www.facebook.com/airportboryspil/
Адміністрація морських портів України https://www.facebook.com/uspa.gov.ua
Міжнародний аеропорт “Львів” https://www.facebook.com/lvivinternationalairport/
Державна служба України з безпеки на транспорті (ДСБТ) https://www.facebook.com/DSBT.UA
Від себе можу порадити канал Романа Шрайка, який акумулює купу цінної інформації
https://news.1rj.ru/str/ShrikeNews
Бережіть себе.
Нашо країні учьоні-хіміки
Щодо міток, якими окупанти позначають стовпи-дахи-дороги.
З мітками не все так просто і звичайне зафарбовування не допомагає.
Вірніше, допомагає, але не всіма фарбами.
Якими саме треба і як взагалі це може працювати - в дописі.
Майте гарний вечір.
Допис Юрія Халавки
https://www.facebook.com/groups/314070194112/permalink/10160602894484113/
«Про фарби і мітки.
можливо використовуються фарби, які діють за принципом up-конверсії, коли вони перетворюють світло з меншою енергією тобто інфрачервоне, яке ми не бачимо у видиме. відповідно з ними боротися важче, оскільки не всі фарби достатньо добре покривають і поглинають інфрачервоне випромінювання і навіть слідів з миття такої фарби достатньо часто щоб побачити все одно ефект.
З такими мітками, звичайно, найпростіше боротися випалюванням. Чому я схиляюся до цієї думки. Справа в тому, що більшість військової техніки радянського зразка ( і не тільки) містить потужні джерела інфрачервоного світла для підсвітки приладів нічного бачення і бойових дій вночі. Вони досить потужні -що і потрібно для up-convertion, крім того підсвітку інфрачервоним випромінюванням часто використовують безпілотники. використовувати світіння ультрафіолету склалнвше, бо це означає встановлення додаткових фар і демаскування. Така техніка використовується в захищеному друці. Іноді такі фарби світяться і в УФ. Завдяки наповнювачу та основі.
Речовина що забезпечує такий ефект - це, як правило, леговані рідкоземельними елементами стекла перетерті в дуже дрібний порошок тому звичайні відбілювачі їх не руйнують і не дуже діють.
Як боротися з такою фарбою варіантів є декілька: 1 - блокувати світло яким збуджується світіння для цього потрібна будь-яка фарба чи інше покриття, яке добре поглинає ультрафіолетове чи інфрачервоне світло зокрема будь-які варіанти чорної фарби коричнева тощо. Варіант 2 полягає в тому щоб зруйнувати сам хромофор або чимось його закрити - це може бути целофановий пакет темного кольору, бітум, смола тощо таким чином важко, але його можна спробувати випалити пальником газової лампи або газового балончика ну і відповідно зняти якимось чином механічно - змити чи стерти. Звичайно працює і піскоструменевий метод і всілякі потужні водомийки.
P.s. є ще ідея заклеювати газетним папером - текст зіллється з фоном і його майже не буде видно особливо на швидкості
Клей ПВА цілком нормально клеїть папір до бетона і дерева. Перевірено в 2004 і інших виборах
#часвчитихімію»
Щодо міток, якими окупанти позначають стовпи-дахи-дороги.
З мітками не все так просто і звичайне зафарбовування не допомагає.
Вірніше, допомагає, але не всіма фарбами.
Якими саме треба і як взагалі це може працювати - в дописі.
Майте гарний вечір.
Допис Юрія Халавки
https://www.facebook.com/groups/314070194112/permalink/10160602894484113/
«Про фарби і мітки.
можливо використовуються фарби, які діють за принципом up-конверсії, коли вони перетворюють світло з меншою енергією тобто інфрачервоне, яке ми не бачимо у видиме. відповідно з ними боротися важче, оскільки не всі фарби достатньо добре покривають і поглинають інфрачервоне випромінювання і навіть слідів з миття такої фарби достатньо часто щоб побачити все одно ефект.
З такими мітками, звичайно, найпростіше боротися випалюванням. Чому я схиляюся до цієї думки. Справа в тому, що більшість військової техніки радянського зразка ( і не тільки) містить потужні джерела інфрачервоного світла для підсвітки приладів нічного бачення і бойових дій вночі. Вони досить потужні -що і потрібно для up-convertion, крім того підсвітку інфрачервоним випромінюванням часто використовують безпілотники. використовувати світіння ультрафіолету склалнвше, бо це означає встановлення додаткових фар і демаскування. Така техніка використовується в захищеному друці. Іноді такі фарби світяться і в УФ. Завдяки наповнювачу та основі.
Речовина що забезпечує такий ефект - це, як правило, леговані рідкоземельними елементами стекла перетерті в дуже дрібний порошок тому звичайні відбілювачі їх не руйнують і не дуже діють.
Як боротися з такою фарбою варіантів є декілька: 1 - блокувати світло яким збуджується світіння для цього потрібна будь-яка фарба чи інше покриття, яке добре поглинає ультрафіолетове чи інфрачервоне світло зокрема будь-які варіанти чорної фарби коричнева тощо. Варіант 2 полягає в тому щоб зруйнувати сам хромофор або чимось його закрити - це може бути целофановий пакет темного кольору, бітум, смола тощо таким чином важко, але його можна спробувати випалити пальником газової лампи або газового балончика ну і відповідно зняти якимось чином механічно - змити чи стерти. Звичайно працює і піскоструменевий метод і всілякі потужні водомийки.
P.s. є ще ідея заклеювати газетним папером - текст зіллється з фоном і його майже не буде видно особливо на швидкості
Клей ПВА цілком нормально клеїть папір до бетона і дерева. Перевірено в 2004 і інших виборах
#часвчитихімію»
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
Вчора хіміки пояснювали, як знищувати мітки.
Сьогодні - як знищувати танки росіян.
Допис Юрія Халавки
https://www.facebook.com/1620436786/posts/10224554843691486/?d=n
«Про викоенергетичні напої.
Є така характеристика - питома теплота згоряння - кількість тепла яка виділяється при горінні певної маси речовини. (Це або фізика 8 клас, або хімія - 9 та 10) . Міряється в мегаджоулях на кілограм.
Для спиртів - близько 25-30,
бензини, дизель - 40-48,
ацетон і подібні - близько 30.
Ароматичні сполуки (компоненти пінопласту) - 40-42.
Густина рідких вуглеводнів 0,7 - 0,9 кг/л. Візьмемо 0,8.
Отже маємо 0,5 л суміші бензин 0,3 л плюс ацетон з пінопластом 0,2 л. Маса бензину - 0,3*0,8 = 0,24 кг. Його тепловий внесок - 0,24*40 ~ 10 МДж
Для суміші ацетон/полістирол я б прикинув 0,2* 0,8*35 = 5,6 МДж.
Тобто сумарно один коктейль приблизно 15 МДж. = 15 млн Дж.
Питома теплоємність сталі - 460 Дж/кг*°С. (Це фізика)
Отже однієї пляшечки достатньо щоб нагріти до 100°С (пече вже при 50°С) - ТРИСТА!!! кілограмів сталі.
Згадайте це коли будете обирати профіль школи для ваших дітей.
#часвчитихімію»
Сьогодні - як знищувати танки росіян.
Допис Юрія Халавки
https://www.facebook.com/1620436786/posts/10224554843691486/?d=n
«Про викоенергетичні напої.
Є така характеристика - питома теплота згоряння - кількість тепла яка виділяється при горінні певної маси речовини. (Це або фізика 8 клас, або хімія - 9 та 10) . Міряється в мегаджоулях на кілограм.
Для спиртів - близько 25-30,
бензини, дизель - 40-48,
ацетон і подібні - близько 30.
Ароматичні сполуки (компоненти пінопласту) - 40-42.
Густина рідких вуглеводнів 0,7 - 0,9 кг/л. Візьмемо 0,8.
Отже маємо 0,5 л суміші бензин 0,3 л плюс ацетон з пінопластом 0,2 л. Маса бензину - 0,3*0,8 = 0,24 кг. Його тепловий внесок - 0,24*40 ~ 10 МДж
Для суміші ацетон/полістирол я б прикинув 0,2* 0,8*35 = 5,6 МДж.
Тобто сумарно один коктейль приблизно 15 МДж. = 15 млн Дж.
Питома теплоємність сталі - 460 Дж/кг*°С. (Це фізика)
Отже однієї пляшечки достатньо щоб нагріти до 100°С (пече вже при 50°С) - ТРИСТА!!! кілограмів сталі.
Згадайте це коли будете обирати профіль школи для ваших дітей.
#часвчитихімію»
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
Шановні, коротке повідомлення.
Якщо Вам стане відомо про будь-які проблеми українських активістів чи організацій з фейсбуком, вотсаппом чи інстаграмом - маякніть мені, будь ласка.
Спробуємо допомогти.
P.S.Пишіть в особисті на фб, будь ласка. Перевіряю регулярно.
Тут не дивлюся
https://www.facebook.com/senenkoanton
Якщо Вам стане відомо про будь-які проблеми українських активістів чи організацій з фейсбуком, вотсаппом чи інстаграмом - маякніть мені, будь ласка.
Спробуємо допомогти.
P.S.Пишіть в особисті на фб, будь ласка. Перевіряю регулярно.
Тут не дивлюся
https://www.facebook.com/senenkoanton
Перерахував на підтримку ЗСУ 10 гривень.
Попри смішну суму, бо це все, що було на моєму бонусному рахунку в приваті, суть процесу надзвичайно важлива: кожен власник картки привату може в 1 клік перерахувати кошти з Бонус+ на Армію.
Я не знаю, що то за Бонус +.
Я ніколи на нього навіть уваги не звертав, не користувався, не з‘ясовував, шо воно.
Я не знаю, скільки коштів на тому рахунку у Вас.
Але я знаю, що краплі роблять Океан.
І одиночні кліки перетворюються на мільйони гривень.
Заходьте в додаток, переказуйте.
Дякую за інфо Фульмахт Вадим та Тамара Горіха Зерня
Майте якомога спокійніший вечір.
А, і повідомте про цю можливість всіх знайомих.
Попри смішну суму, бо це все, що було на моєму бонусному рахунку в приваті, суть процесу надзвичайно важлива: кожен власник картки привату може в 1 клік перерахувати кошти з Бонус+ на Армію.
Я не знаю, що то за Бонус +.
Я ніколи на нього навіть уваги не звертав, не користувався, не з‘ясовував, шо воно.
Я не знаю, скільки коштів на тому рахунку у Вас.
Але я знаю, що краплі роблять Океан.
І одиночні кліки перетворюються на мільйони гривень.
Заходьте в додаток, переказуйте.
Дякую за інфо Фульмахт Вадим та Тамара Горіха Зерня
Майте якомога спокійніший вечір.
А, і повідомте про цю можливість всіх знайомих.
👍1
Шановні, тут Дуров погрожує відключити телеграм в Україні, бо, бач, багато фейків :)
Штош, яке прикре самогубство.
Якщо що - я тут https://www.facebook.com/senenkoanton
Апдт. Дав задню. Та все ж.
Штош, яке прикре самогубство.
Якщо що - я тут https://www.facebook.com/senenkoanton
Апдт. Дав задню. Та все ж.
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
💬 Міністр оборони України Резніков Олексій:
“Шановні українці!
128 годин оборони.
За наявними даними, російські окупанти готуються найближчим часом запустити масштабну інформаційно-психологічну операцію.
Її мета – з допомогою брехні зламати опір українського народу і української армії.
Спочатку вони плануюсь влаштувати перебої зв’язку.
Після цього будуть масовано вкинуті фейкові повідомлення про те, що українське військово-політичне керівництво начебто погодилось на капітуляцію.
На «підтвердження» цього фейку будуть поширювати начебто підписані «документи», а також змонтовані фейкові відеоролики.
ЦЕ БРЕХНЯ. Не дочекаються!
Жодної капітуляції не буде! Тільки перемога!
Попередьте усіх, кого зможете.
Багато тих, хто розраховував взяти Київ за 2-3 доби, вже у пеклі.
Міцно тримаймо зброю! Продовжуємо опір!
Слава України!🇺🇦»
“Шановні українці!
128 годин оборони.
За наявними даними, російські окупанти готуються найближчим часом запустити масштабну інформаційно-психологічну операцію.
Її мета – з допомогою брехні зламати опір українського народу і української армії.
Спочатку вони плануюсь влаштувати перебої зв’язку.
Після цього будуть масовано вкинуті фейкові повідомлення про те, що українське військово-політичне керівництво начебто погодилось на капітуляцію.
На «підтвердження» цього фейку будуть поширювати начебто підписані «документи», а також змонтовані фейкові відеоролики.
ЦЕ БРЕХНЯ. Не дочекаються!
Жодної капітуляції не буде! Тільки перемога!
Попередьте усіх, кого зможете.
Багато тих, хто розраховував взяти Київ за 2-3 доби, вже у пеклі.
Міцно тримаймо зброю! Продовжуємо опір!
Слава України!🇺🇦»
Шановні українці!
Вся країна сьогодні разом протидіє російським окупантам.
І так само разом можемо заблокувати тих, хто несе дезінформацію в наші домівки чи пропонує здатися.
Служба безпеки України інформує, що низка інформаційних телеграм-каналів координуються 85 Головним центром спеціальної служби Головного управління Генерального Штабу Збройних Сил РФ.
Зокрема, це «Легитимный», «Резидент», «Картель», «Сплетница», «Чорний квартал», «Политический расклад», «Нетипичное Запорожье», «Тремпель Харьков», «Одесский фраер», «Днепр live», «Николаев live», «Херсон live».
Саме їх використовують російські окупанти, щоб здійснювати спеціальні інформаційні та психологічні операції в інтересах РФ.
Будь ласка, не поширюйте контент із цих телеграм-каналів!
А краще – взагалі відписуйтеся від них і викреслюйте назавжди зі своїх гаджетів.
Разом переможемо!
#ЗупинимоОкупантів
#stoprussia
#СТОЇМО
Вся країна сьогодні разом протидіє російським окупантам.
І так само разом можемо заблокувати тих, хто несе дезінформацію в наші домівки чи пропонує здатися.
Служба безпеки України інформує, що низка інформаційних телеграм-каналів координуються 85 Головним центром спеціальної служби Головного управління Генерального Штабу Збройних Сил РФ.
Зокрема, це «Легитимный», «Резидент», «Картель», «Сплетница», «Чорний квартал», «Политический расклад», «Нетипичное Запорожье», «Тремпель Харьков», «Одесский фраер», «Днепр live», «Николаев live», «Херсон live».
Саме їх використовують російські окупанти, щоб здійснювати спеціальні інформаційні та психологічні операції в інтересах РФ.
Будь ласка, не поширюйте контент із цих телеграм-каналів!
А краще – взагалі відписуйтеся від них і викреслюйте назавжди зі своїх гаджетів.
Разом переможемо!
#ЗупинимоОкупантів
#stoprussia
#СТОЇМО
Россиянин, смотри.
Когда 24 февраля мне позвонила моя мама в 5.30 утра и сказала, что Киев бомбят, а путин дал приказ напасть на Украину, я сразу понял, что произошло.
Подошел к окну, открыл его, посмотрел в сторону центра города и услышал глухие разрывы.
Я не был готов к этому.
Вернее, мне казалось, что я был готов, но оказалось, что нет.
У меня наступил двухминутный шок.
Подобное я испытал, когда увидел вертолеты твоей страны над Крымом в 2014-м году.
Тебе трудно понять мое состояние, но, поверь, все впереди.
Я машинально набрал своего шефа и в первую очередь сообщил, что меня на работе сегодня не будет.
Он был спросонья, еще ничего не знал, потому спросил - "что случилось?"
Я попытался ему сказать, что произошло, но впервые в жизни... впервые в жизни у меня моментально пересохло во рту и язык стал деревянным.
Я вынужден был быстро налить себе воды, сделать глоток и только тогда продолжил разговор.
Мы бросили все.
Все, что с таким трудом нажили.
Схватили ребенка, деньги, документы, кое-какие вещи и подгузники и помчались в никуда.
Тебе, россиянин, известно, как это ехать в это заветное "никуда", потому что сзади в небе взрываются ракеты?
Тебе известно, как это просто отпускать все лишнее - шторы, икеевский шкаф, детские книжки и игрушки, фикус, фосфоресцирующие звездочки на стене и картонный домик ребенка?
Мы ехали двое суток, как и десятки, а может и сотни тысяч граждан моей страны, забив все дороги, трассы, проселки, грунтовки, ломая подвески, бросая поломанные машины.
Мы просто бежали на Запад.
Не на Восток.
Подальше от России, которая начала бомбить мирные города.
Была ли паника?
Нет, не было, просто отход и эвакуация самого ценного, что есть у нас, украинцев - детей, жен, стариков.
Вывод их из под удара.
Тебе не понять.
Пока наша Армия героически давала отпор, а первые добровольцы штурмовали военкоматы с требованием выдать оружие - мы массово спасались бегством.
От искандеров, которые смеются.
От "братской" любви. От "денацификации", "декоммунизации" и "демилитаризации".
Мы ехали под свинцово-серым небом, в котором громыхали истребители и трещали вертолеты, а нам навстречу шли бесконечные колонны нашей военной техники.
Мы поднимали руки в приветствии сквозь лобовые стекла и наши воины приветствовали нас в ответ.
Они ехали давать твоим солдатам, россиянин, песды.
И они ее им дали.
Хваленым Панцирям-С1, Букам, Т-90, Су-35, Торам, выстрелам, тиграм, аллигаторам и прочим страшным и красивым словам, которые на деле оказались обычным металлоломом.
Которым ты почему-то гордился и чем ты пугал весь мир.
Да, мир в курсе, что все твое оружие - говно.
Наши воины разъебали все ваши легендарные батальонно-тактические группы.
БТГр - грозная аббревиатура (знаешь такое слово?), они красиво смотрелись на учениях и в противостоянии с кишлаками да сирийскими повстанцами.
При встрече же с нашей Армией они просто красиво горели.
Иногда заживо.
И вот что, россиянин.
Я вывез семью в безопасное место.
И знаешь, россиянин, что я сделал дальше?
Я вернулся в Киев.
Как это сделали тысячи других мужчин и парней, которые эвакуировали своих родных.
Мы текли ручейками со всех уголков Западной Украины и от всех западных границ, стекались на трассы и шли колоннами.
Вперемешку с колоннами нашей Армии.
Я обычный физик.
Я умею в молекулы под микроскопом, чтоб они там адсорбировались и создавали пары.
Я умею в растворы и электронику, толстые книжки и лекции для студентов.
Я не военный, россиянин.
Но вот что я тебе скажу.
Твоим солдатам - сыновьям, братьям, мужьям - тут песда.
Ты уже проиграл, раз начал применять тактику накрытия мирных кварталов градами, убийства детей, захвата мирных жителей в заложники.
Когда начал бомбить Харьков, Киев, Ахтырку, Херсон, Мелитополь, Чернигов и другие города.
Ты уже проиграл, когда попытался тут устроить чеченско-сирийские тотальные уничтожения гражданской инфраструктуры.
Но ты даже не представляешь, насколько ты, россиянин, разозлил нас, обычных украинцев.
Насколько ты стал ненавидим и презираем.
Каким ты стал ничтожеством в глазах всего мира.
Ты не поймешь, что я тебе пишу.
Когда 24 февраля мне позвонила моя мама в 5.30 утра и сказала, что Киев бомбят, а путин дал приказ напасть на Украину, я сразу понял, что произошло.
Подошел к окну, открыл его, посмотрел в сторону центра города и услышал глухие разрывы.
Я не был готов к этому.
Вернее, мне казалось, что я был готов, но оказалось, что нет.
У меня наступил двухминутный шок.
Подобное я испытал, когда увидел вертолеты твоей страны над Крымом в 2014-м году.
Тебе трудно понять мое состояние, но, поверь, все впереди.
Я машинально набрал своего шефа и в первую очередь сообщил, что меня на работе сегодня не будет.
Он был спросонья, еще ничего не знал, потому спросил - "что случилось?"
Я попытался ему сказать, что произошло, но впервые в жизни... впервые в жизни у меня моментально пересохло во рту и язык стал деревянным.
Я вынужден был быстро налить себе воды, сделать глоток и только тогда продолжил разговор.
Мы бросили все.
Все, что с таким трудом нажили.
Схватили ребенка, деньги, документы, кое-какие вещи и подгузники и помчались в никуда.
Тебе, россиянин, известно, как это ехать в это заветное "никуда", потому что сзади в небе взрываются ракеты?
Тебе известно, как это просто отпускать все лишнее - шторы, икеевский шкаф, детские книжки и игрушки, фикус, фосфоресцирующие звездочки на стене и картонный домик ребенка?
Мы ехали двое суток, как и десятки, а может и сотни тысяч граждан моей страны, забив все дороги, трассы, проселки, грунтовки, ломая подвески, бросая поломанные машины.
Мы просто бежали на Запад.
Не на Восток.
Подальше от России, которая начала бомбить мирные города.
Была ли паника?
Нет, не было, просто отход и эвакуация самого ценного, что есть у нас, украинцев - детей, жен, стариков.
Вывод их из под удара.
Тебе не понять.
Пока наша Армия героически давала отпор, а первые добровольцы штурмовали военкоматы с требованием выдать оружие - мы массово спасались бегством.
От искандеров, которые смеются.
От "братской" любви. От "денацификации", "декоммунизации" и "демилитаризации".
Мы ехали под свинцово-серым небом, в котором громыхали истребители и трещали вертолеты, а нам навстречу шли бесконечные колонны нашей военной техники.
Мы поднимали руки в приветствии сквозь лобовые стекла и наши воины приветствовали нас в ответ.
Они ехали давать твоим солдатам, россиянин, песды.
И они ее им дали.
Хваленым Панцирям-С1, Букам, Т-90, Су-35, Торам, выстрелам, тиграм, аллигаторам и прочим страшным и красивым словам, которые на деле оказались обычным металлоломом.
Которым ты почему-то гордился и чем ты пугал весь мир.
Да, мир в курсе, что все твое оружие - говно.
Наши воины разъебали все ваши легендарные батальонно-тактические группы.
БТГр - грозная аббревиатура (знаешь такое слово?), они красиво смотрелись на учениях и в противостоянии с кишлаками да сирийскими повстанцами.
При встрече же с нашей Армией они просто красиво горели.
Иногда заживо.
И вот что, россиянин.
Я вывез семью в безопасное место.
И знаешь, россиянин, что я сделал дальше?
Я вернулся в Киев.
Как это сделали тысячи других мужчин и парней, которые эвакуировали своих родных.
Мы текли ручейками со всех уголков Западной Украины и от всех западных границ, стекались на трассы и шли колоннами.
Вперемешку с колоннами нашей Армии.
Я обычный физик.
Я умею в молекулы под микроскопом, чтоб они там адсорбировались и создавали пары.
Я умею в растворы и электронику, толстые книжки и лекции для студентов.
Я не военный, россиянин.
Но вот что я тебе скажу.
Твоим солдатам - сыновьям, братьям, мужьям - тут песда.
Ты уже проиграл, раз начал применять тактику накрытия мирных кварталов градами, убийства детей, захвата мирных жителей в заложники.
Когда начал бомбить Харьков, Киев, Ахтырку, Херсон, Мелитополь, Чернигов и другие города.
Ты уже проиграл, когда попытался тут устроить чеченско-сирийские тотальные уничтожения гражданской инфраструктуры.
Но ты даже не представляешь, насколько ты, россиянин, разозлил нас, обычных украинцев.
Насколько ты стал ненавидим и презираем.
Каким ты стал ничтожеством в глазах всего мира.
Ты не поймешь, что я тебе пишу.
И не поймешь, за что.
Но я и мои сограждане уже прилагаем максимум усилий для того, чтобы наши солдаты успешно паковали твоих солдат в коробки.
И мы прилагаем максимум усилий, чтобы ты жил в таких же реалиях, как жители Северной Кореи.
Чтобы твои дети так жили.
Чтобы твои внуки так жили.
Потому что я лично не прощу тебе расстрелянных и сожженных детей Украины.
Я не прощу тебе детей, сейчас сидящим по подвалам.
Я пишу этот пост из укрытия, потому что сейчас воздушная тревога.
Может меня накроет градами.
Или вакуумной бомбой.
Но тебе, россиянин, песда.
А беларусам приготовиться.
Хотя у них еще есть шанс не стать скотами окончательно.
Шановні, майте гарний вечір.
Я вдома.
Тут картонний будинок мого Марка.
Київ вистоїть.
Їбашмо невпинно.
Переможемо.
апдт. Мамо, вибач за матюччя. Я поїв і в шапці. Зброя при мені.
Но я и мои сограждане уже прилагаем максимум усилий для того, чтобы наши солдаты успешно паковали твоих солдат в коробки.
И мы прилагаем максимум усилий, чтобы ты жил в таких же реалиях, как жители Северной Кореи.
Чтобы твои дети так жили.
Чтобы твои внуки так жили.
Потому что я лично не прощу тебе расстрелянных и сожженных детей Украины.
Я не прощу тебе детей, сейчас сидящим по подвалам.
Я пишу этот пост из укрытия, потому что сейчас воздушная тревога.
Может меня накроет градами.
Или вакуумной бомбой.
Но тебе, россиянин, песда.
А беларусам приготовиться.
Хотя у них еще есть шанс не стать скотами окончательно.
Шановні, майте гарний вечір.
Я вдома.
Тут картонний будинок мого Марка.
Київ вистоїть.
Їбашмо невпинно.
Переможемо.
апдт. Мамо, вибач за матюччя. Я поїв і в шапці. Зброя при мені.
🙏1
Під'їжджаючи до чергового блок-посту (сотого? стоп'ятидесятого? сто сімдесят третього?), руки вже автоматично вимкнули фари, увімкнули світло в салоні, опустили скло, приготували документи.
Андрій Півень зробив те саме.
Передбачалася стандартна процедура проїзду, однак боєць із автоматом та із жовтою стрічкою на рукаві жестом наказав зупинитися на узбіччі, в стороні від основного потоку автівок.
Ми трохи напружились.
Поки перевірялися наші папери, салон і багажник - нізвідки з'явилася тендітна жіночка.
- Лікаря до пологового довезете?- врешті спитав засиплий на холоді голос бійця.
Ми перезирнулися.
- Адреса?
- Така-то.
Ми мовчки згребли амуніцію, харчі та припаси на задньому сидінні, аби з'явилося місце, де лікарка могла б притулитися.
- Як справи у Вас в лікарні? Бомбосховище є?
- Як справи... 4 немовляти в реанімації, купа хворих. Працюємо. Є підвал. Повноцінного бомбосховища немає. Якщо накриє, то... Найважче насправді - діставатися роботи. Страшно. Дякую, що допомогли.
- Дякуємо Вам, що продовжуєте виконувати свою роботу.
Чекаємо на вантаж на околиці міста.
Має прибути з регіонів і розтектися струмочками по підрозділах і блок-постах.
Стоїмо в черзі за хлопцями з нашивками з відомого батальону.
Вони в повній екіпіровці, напружено озираються на всі боки.
На великій швидкості метрах в 50-ти різко гальмує чорна шкода з тонованим склом і тонованими дебільною сіточкою номерами.
Бійці миттю розчиняються за укриттями, чутно металічне ляскання запобіжників та затворів.
Кулі автоматів калашникова готові перетворити автівку на решето.
З авта неспішно вилізає якийсь хлопець і, так і не зрозумівши, що щойно (не)трапилося, чимчикує у своїх справах.
Буває глибокий вдих.
Тут був глибокий видих.
Люди взагалі погано усвідомлюють, наскільки навколо все НЕ так, як було раніше.
Наявність в Києві світла, тепла і води у декого створює чарівну ілюзію, що війна далеко, протитанкові їжаки на дорогах - то декорації, а роз'їбашені колони техніки росіян в Бучі та розвалена Ірпінь - картинки з фантастичного фільму.
Тому на багатьох блок-постах стоять в хламіття розбиті автівки, що за звичкою мчали з дурною швидкістю проспектом, який раптово встиг наїжачитися міні-фортецями, а на кількох перехрестях стоїть по дві, а то і по три понівечені машини, водії яких забули про знаки пріоритетів.
Світлофори ж в більшості просто блимають жовтим.
Ми працюємо в інтересах Голосіївської Територіальної оборони.
В проміжках між завданнями намагаємось допомагати в інших питаннях.
Я не буду писати що, навіщо, де, як, коли і з ким ми робимо.
Не на часі.
Але Ви можете посильно допомогти.
Бо допомога Голосіївській теробороні - це допомога і конкретно нам.
Щоб у мене з напарником було паливо, ми були в шапках та з тактичними снікерсами і пепсі-колою.
Благодійний фонд Криївка Вільних.
Контактна особа - Oksana Voloshyna (https://www.facebook.com/oksana.voloshyna.31)
Номер картки 5168 7453 0177 9796.
Дякую Вам.
Майте якомога спокійніший вечір.
Андрій Півень зробив те саме.
Передбачалася стандартна процедура проїзду, однак боєць із автоматом та із жовтою стрічкою на рукаві жестом наказав зупинитися на узбіччі, в стороні від основного потоку автівок.
Ми трохи напружились.
Поки перевірялися наші папери, салон і багажник - нізвідки з'явилася тендітна жіночка.
- Лікаря до пологового довезете?- врешті спитав засиплий на холоді голос бійця.
Ми перезирнулися.
- Адреса?
- Така-то.
Ми мовчки згребли амуніцію, харчі та припаси на задньому сидінні, аби з'явилося місце, де лікарка могла б притулитися.
- Як справи у Вас в лікарні? Бомбосховище є?
- Як справи... 4 немовляти в реанімації, купа хворих. Працюємо. Є підвал. Повноцінного бомбосховища немає. Якщо накриє, то... Найважче насправді - діставатися роботи. Страшно. Дякую, що допомогли.
- Дякуємо Вам, що продовжуєте виконувати свою роботу.
Чекаємо на вантаж на околиці міста.
Має прибути з регіонів і розтектися струмочками по підрозділах і блок-постах.
Стоїмо в черзі за хлопцями з нашивками з відомого батальону.
Вони в повній екіпіровці, напружено озираються на всі боки.
На великій швидкості метрах в 50-ти різко гальмує чорна шкода з тонованим склом і тонованими дебільною сіточкою номерами.
Бійці миттю розчиняються за укриттями, чутно металічне ляскання запобіжників та затворів.
Кулі автоматів калашникова готові перетворити автівку на решето.
З авта неспішно вилізає якийсь хлопець і, так і не зрозумівши, що щойно (не)трапилося, чимчикує у своїх справах.
Буває глибокий вдих.
Тут був глибокий видих.
Люди взагалі погано усвідомлюють, наскільки навколо все НЕ так, як було раніше.
Наявність в Києві світла, тепла і води у декого створює чарівну ілюзію, що війна далеко, протитанкові їжаки на дорогах - то декорації, а роз'їбашені колони техніки росіян в Бучі та розвалена Ірпінь - картинки з фантастичного фільму.
Тому на багатьох блок-постах стоять в хламіття розбиті автівки, що за звичкою мчали з дурною швидкістю проспектом, який раптово встиг наїжачитися міні-фортецями, а на кількох перехрестях стоїть по дві, а то і по три понівечені машини, водії яких забули про знаки пріоритетів.
Світлофори ж в більшості просто блимають жовтим.
Ми працюємо в інтересах Голосіївської Територіальної оборони.
В проміжках між завданнями намагаємось допомагати в інших питаннях.
Я не буду писати що, навіщо, де, як, коли і з ким ми робимо.
Не на часі.
Але Ви можете посильно допомогти.
Бо допомога Голосіївській теробороні - це допомога і конкретно нам.
Щоб у мене з напарником було паливо, ми були в шапках та з тактичними снікерсами і пепсі-колою.
Благодійний фонд Криївка Вільних.
Контактна особа - Oksana Voloshyna (https://www.facebook.com/oksana.voloshyna.31)
Номер картки 5168 7453 0177 9796.
Дякую Вам.
Майте якомога спокійніший вечір.
🙏1
На війні вражають очі.
Очі матері, що притискає до грудей немовля кількох тижнів від народження, і яка розуміє, що цей евакуаційний транспорт може виявитися останнім на сьогодні.
Вона так сильно горне до себе маленьке створіння, ніби її руки правда захистять від постійних вибухів у небі та тріскотіння кулемета в кілометрі звідси.
Очі дітей, які сидять на підлозі у старенькій Газелі з написом великими літерами "ДЕТИ", що витискає зі свого двигуна залишки кінських сил, аби врятувати малечу від потраплянь ракет у будівлі, згорілих рештків електрокарів прямо біля зарядок та обірваних після прильоту снарядів дротів електромереж.
Очі наших воїнів, які щойно завершивши бій і поклавши іхтамнєтов, вийшли на дорогу, напружено-ввічливо зустріли нашу колону, і які при проїзді кожного нашого авта казали "дякую".
Лептонний господі, не "нам дякую", а це ми вам дякуємо, рідні, що підхопили небо там, де воно майже впало на голови цивільним.
Очі волонтерів, які розвантажують авта з харчами та медикаментами, перебувають в центрі подій і навіть вухом не ведуть на "бам-бам-бам" у сусідньому лісі.
Очі солдатів, що то тут, то там, прикривають стратегічні напрямки, вдивляючись у приціли кулеметів та ласкаво обіймаючи легендарні протитанкові комплекси.
Очі водіїв, які мчать у метрі від попередньої машини на межі можливої тут швидкості, аби встигнути проскочити безпечним коридором, доки не змінилася оперативна ситуація.
Очі напарника, в яких відображається вражаюча пожежа на якійсь нафтобазі. Найбільша пожежа, яку він коли-небудь в житті бачив наживо. Та й я таке узрів вперше.
Очі бійців на сутеніючих блокпостах на в'їзді в Київ.
Очі, які, здається, готові зустріти хоч самого чорта на вогняному вихорі і він тут не пройде. Але котрі готові ласкаво усміхнутися, почувши про "паляницю", "нісенітницю" та "полуницю".
Очі снайперів, яких ти не бачиш, але які бачать тебе, бачать своїх і прикривають нас усіх від чортів у сутінках, засідках, схованках.
Ірпінь багато сьогодні встиг показати.
Аж не екскурсія, а експрес-тур.
Місто, де ми з дружиною залюбки гуляли парками та пили каву, нині схоже на якийсь сюрреалістичний бойовик: на одній вулиці пан вигулює собачку, стоять елітні котеджі на продаж, а на сусідній - наша Армія шукає рештки недобитків "наймогутнішої наддержави світу", а вітер тріпоче рештки теплоізоляції на розваленому ракетою будинку.
Росія має за все відповісти.
Компенсувати кожну цеглину, кожне дерево, кожну будівлю.
І має бути навічно затаврована за кожне втрачене життя українців.
Наші їх їбошать.
Впевнено.
Методично.
Без героїзму та надзусиль, а наче згідно прислів'я відомого класика: "Це для них війна, для нас це - просто звичайна робота".
Мені ж пощастило працювати з дуже крутими людьми.
Людьми, яким пасує рекламний борд на виїзді з Ірпеня:
"А у Вас є яйця?"
У росіян немає шансів.
Жодного.
Київ вистоїть.
Переможемо.
P.S. Фото не буде. Не до того.
Очі матері, що притискає до грудей немовля кількох тижнів від народження, і яка розуміє, що цей евакуаційний транспорт може виявитися останнім на сьогодні.
Вона так сильно горне до себе маленьке створіння, ніби її руки правда захистять від постійних вибухів у небі та тріскотіння кулемета в кілометрі звідси.
Очі дітей, які сидять на підлозі у старенькій Газелі з написом великими літерами "ДЕТИ", що витискає зі свого двигуна залишки кінських сил, аби врятувати малечу від потраплянь ракет у будівлі, згорілих рештків електрокарів прямо біля зарядок та обірваних після прильоту снарядів дротів електромереж.
Очі наших воїнів, які щойно завершивши бій і поклавши іхтамнєтов, вийшли на дорогу, напружено-ввічливо зустріли нашу колону, і які при проїзді кожного нашого авта казали "дякую".
Лептонний господі, не "нам дякую", а це ми вам дякуємо, рідні, що підхопили небо там, де воно майже впало на голови цивільним.
Очі волонтерів, які розвантажують авта з харчами та медикаментами, перебувають в центрі подій і навіть вухом не ведуть на "бам-бам-бам" у сусідньому лісі.
Очі солдатів, що то тут, то там, прикривають стратегічні напрямки, вдивляючись у приціли кулеметів та ласкаво обіймаючи легендарні протитанкові комплекси.
Очі водіїв, які мчать у метрі від попередньої машини на межі можливої тут швидкості, аби встигнути проскочити безпечним коридором, доки не змінилася оперативна ситуація.
Очі напарника, в яких відображається вражаюча пожежа на якійсь нафтобазі. Найбільша пожежа, яку він коли-небудь в житті бачив наживо. Та й я таке узрів вперше.
Очі бійців на сутеніючих блокпостах на в'їзді в Київ.
Очі, які, здається, готові зустріти хоч самого чорта на вогняному вихорі і він тут не пройде. Але котрі готові ласкаво усміхнутися, почувши про "паляницю", "нісенітницю" та "полуницю".
Очі снайперів, яких ти не бачиш, але які бачать тебе, бачать своїх і прикривають нас усіх від чортів у сутінках, засідках, схованках.
Ірпінь багато сьогодні встиг показати.
Аж не екскурсія, а експрес-тур.
Місто, де ми з дружиною залюбки гуляли парками та пили каву, нині схоже на якийсь сюрреалістичний бойовик: на одній вулиці пан вигулює собачку, стоять елітні котеджі на продаж, а на сусідній - наша Армія шукає рештки недобитків "наймогутнішої наддержави світу", а вітер тріпоче рештки теплоізоляції на розваленому ракетою будинку.
Росія має за все відповісти.
Компенсувати кожну цеглину, кожне дерево, кожну будівлю.
І має бути навічно затаврована за кожне втрачене життя українців.
Наші їх їбошать.
Впевнено.
Методично.
Без героїзму та надзусиль, а наче згідно прислів'я відомого класика: "Це для них війна, для нас це - просто звичайна робота".
Мені ж пощастило працювати з дуже крутими людьми.
Людьми, яким пасує рекламний борд на виїзді з Ірпеня:
"А у Вас є яйця?"
У росіян немає шансів.
Жодного.
Київ вистоїть.
Переможемо.
P.S. Фото не буде. Не до того.
❤1👍1