Я не знаю, як це працює.

Тобто я не можу розкласти те, що відбувається, на частини, зрозуміти, як функціонує кожна з них, скласти назад і написати методичку.

Я просто бачу результат і не волію чіпати те, що викликає гравітацію між адекватними людьми.
Те, що змушує їх опинятися в одній точці часопростору для вирішення конкретних завдань в межах і спосіб, потрібних для Сил оборони України.

Так, я люблю повторювати, що українська нація формується на наших очах в горнилі цієї битви.
В тому горнилі, де «колишні ми» під шквалом пекучих обставин змушені спостерігати за оплавленням наших минулих життів.
Їхнім розчиненням в океані людських доль і трагедій.
І кристалізацією назад, але вже загартованими деталями у складі дивовижного механізму, що має на меті одну ціль - максимально ефективно скорочувати популяцію окупантів.

Тут і фізика, і біологія, і хімія, і психологія.
Місцями десь психіатрія.
Але не ми такі.
Час такий.

Я не зможу написати методичку «Як сформувати народний спротив з людей різних поглядів, професій, віросповідань за кілька місяців».

Але ілюстрацій в мене до такої методички - повно.

Україна опирається.
Україна наступає.
Переможемо.

Доброго вечора.
Гуркіт мчить на Схід.

P.S. То, на секундочку, не просто причіп. А ціла портативна сонячна електростанція.