Мій нині покійний тренер з плавання колись сказав, що він є “дитиною війни”. Я не зрозумів, що це за статус - дитина що, воювала? Якщо не воювала, то нащо цей окремий термін? Ветерани - то ясно. А з дітьми що? Ну, виріс у часи бойових дій, то що?
Пару тижнів тому мама однієї дівчинки розповіла, що під час нічних ракетних атак вони з чоловіком переносять малу у ванну кімнату. І під час останньої тривоги юна леді попросила, щоб у ванній, окрім мами, з ними лишився ночувати тато.
На резонне зауваження - нащо? тут мало місця… - дитина абсолютно серйозно відповіла, що якщо вона загине, то хоче, щоб і мама, і тато в цей момент були поруч.
Вчора ж пізно ввечері мама одного хлопчика розповіла, що під час повітряних тривог він дуже нервує.
Стрімголов несеться у ванну кімнату, ховається, а потім допитується у батьків, чи саме зараз йому не відірве ручку чи ніжку.
Я бачив цього хлопця так само близько, як Ви читаєте зараз цей текст.
Він розбирається в велоцирапторах, тиранозаврах, диплодоках та у влаштуванні Сонячної системи.
Подарував йому повітряного змія. Великого, яскравого, такого, якого у мене в дитинстві ніколи не було. Чомусь мені здається, що повітряний змій - це саме те, що треба в ці часи.
А знаєте, що у мене сховано під сонцезахисним щитком в машині? Двісті гривень. Їх мені дав на волонтерську діяльність Ян - малий син Лисенко Віталій. Просто підійшов, віддав на волонтерку. На мій онімілий погляд, Віталій, сьорбаючи гарячу каву, знизав плечима і сказав: це його гроші, він так вирішив.
А ось у мене в руці згорток з гривень. Я не знаю, скільки там, бо жодного разу їх так і не розкрутив. Так і тягаю з собою, як сувенір, але прийде час і вони підуть у вартість запчастин. Це манюня донька Настя Aleksandra Voloschuk багато-багато місяців поспіль збирала собі на Лего. Вона мріє бути архітектором і там є якась серія з ЛегоФренз, де можна будувати будинки. Настя віддала кошти мамі, бо нащо їй Лего, якщо на міста падають ракети.
Це цитата, якщо що.
А волонтер Антон, прізвища якого я навіть не знаю, але знаю, що росіяни обстрілом кілька тижнів тому спалили йому та його команді під Часовим Яром їхній бус Форд Транзит, привіз нам з Мартин Брест 3300 гривень з мініярмарку, який організували юні спортсмени СШ номер два. Я ніколи не бачив в очі цих дітей, але заочно пообіцяв пригнати їм на оглядини якогось чергового відремонтованого корча. Щоб фотки на згадку лишилися.
Діти Victorija Tsymbal - Іванка, Стас та Анна - віддали всю серію своїх книжок про Джорджа (від неймовірних Стівена та Люсі Гокінгів, дуже рекомендую) на благодійний аукціон, а кошти у кількості 36 американських доларів - теж передали на купівлю автівок на ЗСУ.
А Ви ж ще не знаєте, що роблять діти таємної київської родини, що придбала пікап для 4 танкової бригади - Данило і Марічка… Я, мабуть, не маю права їх світити, але після їхніх листів реактивна батарея випалює російські позиції втричі лютіше. І надсилає дітям відео своєї роботи через мене. Я у них зв’язковий...
А діти родин, що придбали пікап на 65 бригаду - Рома, Діма, Кіра - і регулярно купують шини на решту наших машин?
Хай поки теж побуде в тіні.
В мене мільйон і одна історія про українських дітей, які зростають у цій війні, всотують її кожною клітинкою своїх малих організмів, проживають кожен день, очікуючи нічного ракетного удару, і всюди, де можуть і як це розуміють - сприяють перемозі.
Це ж вони, дуже часто соромлячись, але кричать незнайомим військовим у пікселі на вулиці “Слава Україні!”
Для чого я це пишу.
Не для того, щоб нагадати, що росіяни - нелюди.
Не для того, щоб зафундаменталити думку, що про емпатію до росіян можуть говорити лишень нелякані пухнасті сонечки.
Прямо зараз на наших очах дитинство мільйонів українських малюків абсолютно беземпатично знищується до рівня енурезу в дитячому садочку, коли виховательки зі схвильованими обличчями поспіхом вдягають дітей, щоб перевести їх в укриття.
Це теж, трясця, реальна історія.
Я пишу це, щоб нагадати, що окрім росіян мене більше вражають наші вітчизняні гниди.
Проблема яких не в тому, що вони намагаються то придбати дорогезні тойоти
Пару тижнів тому мама однієї дівчинки розповіла, що під час нічних ракетних атак вони з чоловіком переносять малу у ванну кімнату. І під час останньої тривоги юна леді попросила, щоб у ванній, окрім мами, з ними лишився ночувати тато.
На резонне зауваження - нащо? тут мало місця… - дитина абсолютно серйозно відповіла, що якщо вона загине, то хоче, щоб і мама, і тато в цей момент були поруч.
Вчора ж пізно ввечері мама одного хлопчика розповіла, що під час повітряних тривог він дуже нервує.
Стрімголов несеться у ванну кімнату, ховається, а потім допитується у батьків, чи саме зараз йому не відірве ручку чи ніжку.
Я бачив цього хлопця так само близько, як Ви читаєте зараз цей текст.
Він розбирається в велоцирапторах, тиранозаврах, диплодоках та у влаштуванні Сонячної системи.
Подарував йому повітряного змія. Великого, яскравого, такого, якого у мене в дитинстві ніколи не було. Чомусь мені здається, що повітряний змій - це саме те, що треба в ці часи.
А знаєте, що у мене сховано під сонцезахисним щитком в машині? Двісті гривень. Їх мені дав на волонтерську діяльність Ян - малий син Лисенко Віталій. Просто підійшов, віддав на волонтерку. На мій онімілий погляд, Віталій, сьорбаючи гарячу каву, знизав плечима і сказав: це його гроші, він так вирішив.
А ось у мене в руці згорток з гривень. Я не знаю, скільки там, бо жодного разу їх так і не розкрутив. Так і тягаю з собою, як сувенір, але прийде час і вони підуть у вартість запчастин. Це манюня донька Настя Aleksandra Voloschuk багато-багато місяців поспіль збирала собі на Лего. Вона мріє бути архітектором і там є якась серія з ЛегоФренз, де можна будувати будинки. Настя віддала кошти мамі, бо нащо їй Лего, якщо на міста падають ракети.
Це цитата, якщо що.
А волонтер Антон, прізвища якого я навіть не знаю, але знаю, що росіяни обстрілом кілька тижнів тому спалили йому та його команді під Часовим Яром їхній бус Форд Транзит, привіз нам з Мартин Брест 3300 гривень з мініярмарку, який організували юні спортсмени СШ номер два. Я ніколи не бачив в очі цих дітей, але заочно пообіцяв пригнати їм на оглядини якогось чергового відремонтованого корча. Щоб фотки на згадку лишилися.
Діти Victorija Tsymbal - Іванка, Стас та Анна - віддали всю серію своїх книжок про Джорджа (від неймовірних Стівена та Люсі Гокінгів, дуже рекомендую) на благодійний аукціон, а кошти у кількості 36 американських доларів - теж передали на купівлю автівок на ЗСУ.
А Ви ж ще не знаєте, що роблять діти таємної київської родини, що придбала пікап для 4 танкової бригади - Данило і Марічка… Я, мабуть, не маю права їх світити, але після їхніх листів реактивна батарея випалює російські позиції втричі лютіше. І надсилає дітям відео своєї роботи через мене. Я у них зв’язковий...
А діти родин, що придбали пікап на 65 бригаду - Рома, Діма, Кіра - і регулярно купують шини на решту наших машин?
Хай поки теж побуде в тіні.
В мене мільйон і одна історія про українських дітей, які зростають у цій війні, всотують її кожною клітинкою своїх малих організмів, проживають кожен день, очікуючи нічного ракетного удару, і всюди, де можуть і як це розуміють - сприяють перемозі.
Це ж вони, дуже часто соромлячись, але кричать незнайомим військовим у пікселі на вулиці “Слава Україні!”
Для чого я це пишу.
Не для того, щоб нагадати, що росіяни - нелюди.
Не для того, щоб зафундаменталити думку, що про емпатію до росіян можуть говорити лишень нелякані пухнасті сонечки.
Прямо зараз на наших очах дитинство мільйонів українських малюків абсолютно беземпатично знищується до рівня енурезу в дитячому садочку, коли виховательки зі схвильованими обличчями поспіхом вдягають дітей, щоб перевести їх в укриття.
Це теж, трясця, реальна історія.
Я пишу це, щоб нагадати, що окрім росіян мене більше вражають наші вітчизняні гниди.
Проблема яких не в тому, що вони намагаються то придбати дорогезні тойоти
❤171👍18❤🔥5💔4
собі під дупи, то овочерізки з барабанами в укриття, то якісь електромерседеси по 200 тисяч доларів за штуку, то займаються блюзнірством на темі придатності та доступності бомбосховищ.
А в тому, що рівень їхнього цинізму абсолютно неспівставний рівню заможності країни, в якій вони живуть, та рівню випробувань, які на цю країну випали.
Мене вражає, наскільки в них укорінена відсутність (вибачте за оксюморон) інстинкту самозбереження.
Мене вражає, наскільки ці люди не бачать, як зростає запит на справедливість.
І щиро думають, що якщо зараз всім ніколи, бо стоїть питання виживання, то і далі їм за це нічого не буде.
Я, як доросла людина, давно змирився з тим, що в нашій країні існують дві паралельні реальності. І друга з них знову зрівняла першу рівно в той момент, коли росіяни відійшли від Києва.
Але ж боротьба нинішніх “дітей війни” за свою країну, яку ми їм ще навіть не встигли передати, вражає.
І змушує все всередині мене - дуже інтелігентної людини - клекотати і казитися.
Мені відверто страшно усвідомлювати, як потвори випробовують міцність суспільних гальм від самосудів, бо ми ж типу ідемо в Європу, ми цивілізовані, верховенство права і оце усе.
Я не хочу цього, але навіть я відчуваю, як в мене закочуються очі та стискаються кулаки після чергового скандалу.
Я не знаю, кому я це пишу і чи мене почують, але схаменіться.
Всі все бачать і ніхто нічого не забуде.
Я ж просто хочу, щоб мій малий Марк жив в нормальній Україні.
Де не так важливо, чи дитина вірить в Святого Миколая, а де цінніше, щоб дитина вірила в існування хороших людей.
Майте тихий вечір.
А в тому, що рівень їхнього цинізму абсолютно неспівставний рівню заможності країни, в якій вони живуть, та рівню випробувань, які на цю країну випали.
Мене вражає, наскільки в них укорінена відсутність (вибачте за оксюморон) інстинкту самозбереження.
Мене вражає, наскільки ці люди не бачать, як зростає запит на справедливість.
І щиро думають, що якщо зараз всім ніколи, бо стоїть питання виживання, то і далі їм за це нічого не буде.
Я, як доросла людина, давно змирився з тим, що в нашій країні існують дві паралельні реальності. І друга з них знову зрівняла першу рівно в той момент, коли росіяни відійшли від Києва.
Але ж боротьба нинішніх “дітей війни” за свою країну, яку ми їм ще навіть не встигли передати, вражає.
І змушує все всередині мене - дуже інтелігентної людини - клекотати і казитися.
Мені відверто страшно усвідомлювати, як потвори випробовують міцність суспільних гальм від самосудів, бо ми ж типу ідемо в Європу, ми цивілізовані, верховенство права і оце усе.
Я не хочу цього, але навіть я відчуваю, як в мене закочуються очі та стискаються кулаки після чергового скандалу.
Я не знаю, кому я це пишу і чи мене почують, але схаменіться.
Всі все бачать і ніхто нічого не забуде.
Я ж просто хочу, щоб мій малий Марк жив в нормальній Україні.
Де не так важливо, чи дитина вірить в Святого Миколая, а де цінніше, щоб дитина вірила в існування хороших людей.
Майте тихий вечір.
❤290👍55🔥15❤🔥6
Я не маю ані найменшого уявлення, як це було раніше, коли татусі могли роками не бачити своїх дітей, а ті потім їх не впізнавали.
Слава сучасним технологіям відеозв'язку, малим синам і дочкам можна читати казки, спілкуватися з ними, спостерігати за їхнім розвитком і дорослішанням.
Але, тим не менш, я впевнений, що дуже багатьом татусям після перемоги і воз'єднання з власними дітьми доведеться з ними знайомитись заново.
І не тільки тому, що того ж Марка я відпускав з дружиною, коли той ледь ходив і белькотів слова на своїй малюковій мові, а тепер бігає, стрибає і спокійно розмірковує, на який супутник Сатурна він полетить на жовтому автобусі.
А тому, що я став іншим.
Всі татусі за ці 1,5 року стали іншими.
В мене є стійке відчуття, що роль тат в нашому молодому суспільстві є не до кінця оціненою.
Я можу помилятися, проте таке відчуття мене не полишає.
Але я точно знаю, що для більшості тат їхні діти є центральним елементом їхніх Всесвітів.
І лишаться ним навіть за умови, що багацько прекрасних моментів пропущені назавжди.
Це неймовірно важко приймати.
З Днем Батька, шановні.
Всім міцно тисну руки.
А росіянам палкий привіт.
Ви ніколи не зрозумієте, чому і тут вас до скону ненавидітимуть.
Майте тиху ніч.
Слава сучасним технологіям відеозв'язку, малим синам і дочкам можна читати казки, спілкуватися з ними, спостерігати за їхнім розвитком і дорослішанням.
Але, тим не менш, я впевнений, що дуже багатьом татусям після перемоги і воз'єднання з власними дітьми доведеться з ними знайомитись заново.
І не тільки тому, що того ж Марка я відпускав з дружиною, коли той ледь ходив і белькотів слова на своїй малюковій мові, а тепер бігає, стрибає і спокійно розмірковує, на який супутник Сатурна він полетить на жовтому автобусі.
А тому, що я став іншим.
Всі татусі за ці 1,5 року стали іншими.
В мене є стійке відчуття, що роль тат в нашому молодому суспільстві є не до кінця оціненою.
Я можу помилятися, проте таке відчуття мене не полишає.
Але я точно знаю, що для більшості тат їхні діти є центральним елементом їхніх Всесвітів.
І лишаться ним навіть за умови, що багацько прекрасних моментів пропущені назавжди.
Це неймовірно важко приймати.
З Днем Батька, шановні.
Всім міцно тисну руки.
А росіянам палкий привіт.
Ви ніколи не зрозумієте, чому і тут вас до скону ненавидітимуть.
Майте тиху ніч.
❤339👍40🫡8🙏6
Для мене велика честь мешкати в одній країні зі спільнотою людей, які цікавляться Космосом, донатять під час стрімів запусків ракет і, таким чином, допомагають Силам оборони.
Я сьогодні дуже стомився, але щасливий.
Вважайте це невеликим тізером.
12/42 Кентавр виїхав на випробування.
Ви навіть не уявляєте, наскільки це неймовірна машина.
Alpha Centauri, дякую.
І дякую прямо зараз усім тим, хто на останній заклик Мартина Бреста забиває нам донатами наші пейпали.
Завдяки цьому ми прямо зараз купуємо дуже хороше авто.
senenkoanton@gmail.com
Oleg.boldyriev@gmail.com
Я сьогодні дуже стомився, але щасливий.
Вважайте це невеликим тізером.
12/42 Кентавр виїхав на випробування.
Ви навіть не уявляєте, наскільки це неймовірна машина.
Alpha Centauri, дякую.
І дякую прямо зараз усім тим, хто на останній заклик Мартина Бреста забиває нам донатами наші пейпали.
Завдяки цьому ми прямо зараз купуємо дуже хороше авто.
senenkoanton@gmail.com
Oleg.boldyriev@gmail.com
❤104👍17
Вчора минуло три місяці, як я попросив Вашої допомоги в реалізації проєкту “42 тачки на ЗСУ”.
Вчора ж з ремонту вийшла машина 12/42 Mitsubishi L200 Кентавр, на яку зібрала спільнота Alpha Centauri під час трансляції запуску SpaceX Starship (дякую, Ілоне).
Вчора ж машина 16/42 Jeep Cherokee, подарована проєкту таємним власником на ім’я Василь, що колись носив піксель, отримала нові номери та нового власника, який носить піксель зараз.
Вчора ж Ви за одну ніч - за ОДНУ ніч, уявіть - на заклик Мартин Брест накидали нам на пейпал повну суму вартості машини 15/42 Ford Ranger і ми її вже купили.
І вчора ж гроші на гривневих рахунках, що планувалися на Рейнджер, переспрямували на придбання машини 17/42.
А позавчора в проєкт влетіла машина… 43/42.
Дивний номер, еге? Цілком нелогічний, як для проєкту 42 тачки, але, нагадую - "логіки нема" - це наш девіз.
А про машину трохи згодом розповім окремо, майте терпіння.
Три місяці.
90 днів. Це, насправді, дуже мало.
Однак зацініть ту фантастику, яку Ви допомогли втілити у життя.
Наша із Вами кропітка праця дозволила матеріалізувати 17 (сімнадцять) машин.
8 машин вже виконують задачі у складі бойових підрозділів.
2 машини перебувають на стадії обкатки і усунення зауважень.
2 машини - на етапі перегону з Європи.
5 машин одночасно перебувають в ремонті. Хорошому грунтовному ремонті, з перевіркою усіх систем і агрегатів.
За три місяці Ви довірили мені та Мартіну Бресту, що долучився до реалізації проєкту, своїх коштів на гривневий рахунок на суму 4,1 млн. гривень, 26 тис. євро на PayPal, 19750 доларів в паперових ресурсах.
Ваші донати, наче ті струмочки, стікаються в наш загальний казан і крутять турбіну проєкту.
Шановні, дякую Вам.
Дякую, що повірили.
Що довірили.
Що продовжуєте вірити і підтримувати.
Крім того.
Ви ж не просто матеріалізували 17 машин.
Ви допомогли із запчастинами, шинами та спецприладдям 30 ОМБр, 5 ОШБр, ГУР, Госпітальєрам, 118 бригаді, ССО, Миротворцю, 47 бригаді, перевезлии човни та цінний вантаж військовим у затоплений Херсон.
Ба більше… У проєкту з’явився свій сайт, де зручно відстежувати прогрес.
Ні, ми його не планували, не робили, не мріяли і, навіть, десь внутрішньо були проти, бо це окрема задача, відповідальність, головнйи біль.
А Діма Головаченко просто взяв, зробив і поставив нас перед фактом - у вас є сайт.
І за це ми йому дуже вдячні.
Зустрічайте, відстежуйте, тільки не покладіть всі одразу - https://42trucks.vercel.app/ (я там згодом докидаю трохи фоток, руки не доходять, правда).
І, традиційно, подяки.
Мартин Брест, Костянтин Бакуемський, Оксана Бондарь, спасибі, що стали поруч.
Лисенко Віталій, спасибі, що заправляєш машини.
Ігор Кравчишин (Колеса Свободи та Солом'янські котики), Alex N Alex Noyt, Оксана Джастми, Lucas Wk, Taras Herasymchuk, Olga Shvets, Олексій Маковоз - спасибі за логістику машин.
СТО Автокомп Сервис - дякую за якісні ремонти. Це дуже проста подяка, але з ключовим сенсом.
BR TURBO Ukraine, @Roman Galkin і Ruslan Galkin за безкоштовний ремонт турбін.
Сергей Третьяк та Светлана Третьяк - за шикарне фарбування машин (на світлині під дописом можна бачити результат).
Svetlana Arbuzova - за машину супроводу колони.
Kyrylo Beskorovayny та Олег М. - за Рено Мастер, що возив вантажі в Херсон.
Евгения Богославская - за шикарні відео з тест-драйвів.
Park Lane - агентство нерухомості - за автівку 1/42.
Усій спільноті Alpha Centauri та Paul Potseluiev за придбане авто 12/42.
Evhen Zborowski та усій твоїй спільноті за машину 5/42.
Пану Василю за подарований Jeep Cherokee 16/42.
Дяка двом таємним київським родинам - Павла і Алли та Наталки і Ярослава, що надали кошти на машини 3/42 та 14/42 відповідно, а також ще одній таємній родині пані Олени, що регулярно купує шини на наші машини.
Semen Yesylevskyy, Олені Гнатенко за допомогу в купівлі тачки 4/42.
Смірнов Сергій, Євгену Смірнову, Maksim Smirnov - за передану проєкту тачку 43/42.
Дяка Yevheniia Yanish, Oleksiy Boldyriev, Kseniya Gulak, Дійсна наука, Клятий раціоналіст ака Артем Албул, Nataliya Shtefan, Olexii Kovalenko та небайдужій науковій спільноті за пости, стріми, лекторії,
Вчора ж з ремонту вийшла машина 12/42 Mitsubishi L200 Кентавр, на яку зібрала спільнота Alpha Centauri під час трансляції запуску SpaceX Starship (дякую, Ілоне).
Вчора ж машина 16/42 Jeep Cherokee, подарована проєкту таємним власником на ім’я Василь, що колись носив піксель, отримала нові номери та нового власника, який носить піксель зараз.
Вчора ж Ви за одну ніч - за ОДНУ ніч, уявіть - на заклик Мартин Брест накидали нам на пейпал повну суму вартості машини 15/42 Ford Ranger і ми її вже купили.
І вчора ж гроші на гривневих рахунках, що планувалися на Рейнджер, переспрямували на придбання машини 17/42.
А позавчора в проєкт влетіла машина… 43/42.
Дивний номер, еге? Цілком нелогічний, як для проєкту 42 тачки, але, нагадую - "логіки нема" - це наш девіз.
А про машину трохи згодом розповім окремо, майте терпіння.
Три місяці.
90 днів. Це, насправді, дуже мало.
Однак зацініть ту фантастику, яку Ви допомогли втілити у життя.
Наша із Вами кропітка праця дозволила матеріалізувати 17 (сімнадцять) машин.
8 машин вже виконують задачі у складі бойових підрозділів.
2 машини перебувають на стадії обкатки і усунення зауважень.
2 машини - на етапі перегону з Європи.
5 машин одночасно перебувають в ремонті. Хорошому грунтовному ремонті, з перевіркою усіх систем і агрегатів.
За три місяці Ви довірили мені та Мартіну Бресту, що долучився до реалізації проєкту, своїх коштів на гривневий рахунок на суму 4,1 млн. гривень, 26 тис. євро на PayPal, 19750 доларів в паперових ресурсах.
Ваші донати, наче ті струмочки, стікаються в наш загальний казан і крутять турбіну проєкту.
Шановні, дякую Вам.
Дякую, що повірили.
Що довірили.
Що продовжуєте вірити і підтримувати.
Крім того.
Ви ж не просто матеріалізували 17 машин.
Ви допомогли із запчастинами, шинами та спецприладдям 30 ОМБр, 5 ОШБр, ГУР, Госпітальєрам, 118 бригаді, ССО, Миротворцю, 47 бригаді, перевезлии човни та цінний вантаж військовим у затоплений Херсон.
Ба більше… У проєкту з’явився свій сайт, де зручно відстежувати прогрес.
Ні, ми його не планували, не робили, не мріяли і, навіть, десь внутрішньо були проти, бо це окрема задача, відповідальність, головнйи біль.
А Діма Головаченко просто взяв, зробив і поставив нас перед фактом - у вас є сайт.
І за це ми йому дуже вдячні.
Зустрічайте, відстежуйте, тільки не покладіть всі одразу - https://42trucks.vercel.app/ (я там згодом докидаю трохи фоток, руки не доходять, правда).
І, традиційно, подяки.
Мартин Брест, Костянтин Бакуемський, Оксана Бондарь, спасибі, що стали поруч.
Лисенко Віталій, спасибі, що заправляєш машини.
Ігор Кравчишин (Колеса Свободи та Солом'янські котики), Alex N Alex Noyt, Оксана Джастми, Lucas Wk, Taras Herasymchuk, Olga Shvets, Олексій Маковоз - спасибі за логістику машин.
СТО Автокомп Сервис - дякую за якісні ремонти. Це дуже проста подяка, але з ключовим сенсом.
BR TURBO Ukraine, @Roman Galkin і Ruslan Galkin за безкоштовний ремонт турбін.
Сергей Третьяк та Светлана Третьяк - за шикарне фарбування машин (на світлині під дописом можна бачити результат).
Svetlana Arbuzova - за машину супроводу колони.
Kyrylo Beskorovayny та Олег М. - за Рено Мастер, що возив вантажі в Херсон.
Евгения Богославская - за шикарні відео з тест-драйвів.
Park Lane - агентство нерухомості - за автівку 1/42.
Усій спільноті Alpha Centauri та Paul Potseluiev за придбане авто 12/42.
Evhen Zborowski та усій твоїй спільноті за машину 5/42.
Пану Василю за подарований Jeep Cherokee 16/42.
Дяка двом таємним київським родинам - Павла і Алли та Наталки і Ярослава, що надали кошти на машини 3/42 та 14/42 відповідно, а також ще одній таємній родині пані Олени, що регулярно купує шини на наші машини.
Semen Yesylevskyy, Олені Гнатенко за допомогу в купівлі тачки 4/42.
Смірнов Сергій, Євгену Смірнову, Maksim Smirnov - за передану проєкту тачку 43/42.
Дяка Yevheniia Yanish, Oleksiy Boldyriev, Kseniya Gulak, Дійсна наука, Клятий раціоналіст ака Артем Албул, Nataliya Shtefan, Olexii Kovalenko та небайдужій науковій спільноті за пости, стріми, лекторії,
❤104👍5
донати з яких спрямовуються на проєкт.
Спільноті Чорний гумор українською, Ірина Вишня, Anastasiia Zvyagintceva, Олександру Закопайко, Anna Kondratieva, Kyrylo Pyrshev та Mariia Rybak, Olexii Ignatenko за лоти для аукціонів.
Iryna Tykhonkova - за ідею лого проєкту, а Алёна Омельчак за його втілення.
Надія Чорноморець та пану Матею за свіжі пироги до кожної переданої машини, Aleksandra Voloschuk за передачки бійцям.
І Дяка усім дітям - Яну, Насті, Стасу, Іванці, Анні, Данилу, Марічці, Кірі, Ромі, Дмитру, вихованцям СШ номер 2, Артему та іншим - які відмовляються від омріяних Лего, випускних, морозива і донатять свої надзвичайно цінні кошти на автівки для Сил опору.
Я сподіваюсь, що я все згадав, хоча не факт.
А про вишиванку, виручені кошти з якої пішли на одну з придбаних автівок, я ще навіть не писав. Бо це окрема тема для допису, але тут дякую Nina Sheremet.
42 тачки на ЗСУ - справді народний проєкт.
І, коротко підсумовуючи, зараз ситуація така:
1/42 - Nissan Patrol - 241 бригада - в ремонті.
2/42 - Mazda BT-50 - 241 бригада - передано в війська.
3/42 - Volkswagen Transporter T4 - 65 бригада - готовий до передачі у війська.
4/42 - Ford Ranger - 71 єгерська бригада - передано в війська.
5/42 - Mitsubishi L200 - 68 єгерська бригада - передано в війська.
6/42 - Volkswagen Transporter T4 - 5ОШБр - передано в війська.
7/42 - Nissan X-Trail - ГУР - в ремонті.
8/42 - Kia Sorento - ГУР - передано у війська.
9/42 - Toyota Land Cruiser Prado - 65 бригада - в ремонті.
10/42 - Mitsubishi L200 - 65 бригада - передано у війська.
11/42 - Volkswagen Transporter T5 - 65 бригада - передано в війська.
12/42 - Mitsubishi L200 - 125 бригада - на обкатці.
13/42 - Nissan Navara - 3ОШБр - в ремонті.
14/42 - 112 Бригада - перегон в Україну.
15/42 - 119 бригада - перегон в Україну.
16/42 - 82 бригада - Jeep Cherokee - в ремонті.
17/42 - 112 Бригада - шукаємо.
18/42 - 82 бригада - Jeep Cherokee - передано в війська.
19/42 - 116 ОМБр - шукаємо.
20/42 - 25 ОПДБр - шукаємо.
Дякуємо, що рухаєте світ.
Дякуємо, що даруєте свободу гнучко, оперативно та якісно допомагати Силам оборони.
Якщо хочете підтримати проєкт, реквізити тут:
Картка Приват - 5168 7451 0561 4421 (Антон Сененко)
PayPal - senenkoanton@gmail.com
Детальні реквізити:
Установа банку - ПриватБанк МФО банку - 305299 Отримувач платежу - СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ IBAN - UA953052990000026201691360906
Рахунок отримувача - 26201691360906
Валюта картки - UAH
РНОКПП отримувача - 3136215494
Призначення платежу - Поповнення рахунку СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ, безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ)
Принагідно лишаю реквізити Мартин Брест, з яким ми разом реалізуємо проєкт:
Моно: 4441114443028624
PayPal: Oleg.boldyriev@gmail.com
Приват: 4149499371016518
І ще.
Якщо десь на відео із зони бойових дій побачите тачки проєкту, що проїздять повз Ненацьк чи Відусіль - не вірте очам.
Такі тачки, як на фото, можна придбати в будь-якому магазині.
Майте гарний вечір.
Спільноті Чорний гумор українською, Ірина Вишня, Anastasiia Zvyagintceva, Олександру Закопайко, Anna Kondratieva, Kyrylo Pyrshev та Mariia Rybak, Olexii Ignatenko за лоти для аукціонів.
Iryna Tykhonkova - за ідею лого проєкту, а Алёна Омельчак за його втілення.
Надія Чорноморець та пану Матею за свіжі пироги до кожної переданої машини, Aleksandra Voloschuk за передачки бійцям.
І Дяка усім дітям - Яну, Насті, Стасу, Іванці, Анні, Данилу, Марічці, Кірі, Ромі, Дмитру, вихованцям СШ номер 2, Артему та іншим - які відмовляються від омріяних Лего, випускних, морозива і донатять свої надзвичайно цінні кошти на автівки для Сил опору.
Я сподіваюсь, що я все згадав, хоча не факт.
А про вишиванку, виручені кошти з якої пішли на одну з придбаних автівок, я ще навіть не писав. Бо це окрема тема для допису, але тут дякую Nina Sheremet.
42 тачки на ЗСУ - справді народний проєкт.
І, коротко підсумовуючи, зараз ситуація така:
1/42 - Nissan Patrol - 241 бригада - в ремонті.
2/42 - Mazda BT-50 - 241 бригада - передано в війська.
3/42 - Volkswagen Transporter T4 - 65 бригада - готовий до передачі у війська.
4/42 - Ford Ranger - 71 єгерська бригада - передано в війська.
5/42 - Mitsubishi L200 - 68 єгерська бригада - передано в війська.
6/42 - Volkswagen Transporter T4 - 5ОШБр - передано в війська.
7/42 - Nissan X-Trail - ГУР - в ремонті.
8/42 - Kia Sorento - ГУР - передано у війська.
9/42 - Toyota Land Cruiser Prado - 65 бригада - в ремонті.
10/42 - Mitsubishi L200 - 65 бригада - передано у війська.
11/42 - Volkswagen Transporter T5 - 65 бригада - передано в війська.
12/42 - Mitsubishi L200 - 125 бригада - на обкатці.
13/42 - Nissan Navara - 3ОШБр - в ремонті.
14/42 - 112 Бригада - перегон в Україну.
15/42 - 119 бригада - перегон в Україну.
16/42 - 82 бригада - Jeep Cherokee - в ремонті.
17/42 - 112 Бригада - шукаємо.
18/42 - 82 бригада - Jeep Cherokee - передано в війська.
19/42 - 116 ОМБр - шукаємо.
20/42 - 25 ОПДБр - шукаємо.
Дякуємо, що рухаєте світ.
Дякуємо, що даруєте свободу гнучко, оперативно та якісно допомагати Силам оборони.
Якщо хочете підтримати проєкт, реквізити тут:
Картка Приват - 5168 7451 0561 4421 (Антон Сененко)
PayPal - senenkoanton@gmail.com
Детальні реквізити:
Установа банку - ПриватБанк МФО банку - 305299 Отримувач платежу - СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ IBAN - UA953052990000026201691360906
Рахунок отримувача - 26201691360906
Валюта картки - UAH
РНОКПП отримувача - 3136215494
Призначення платежу - Поповнення рахунку СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ, безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ)
Принагідно лишаю реквізити Мартин Брест, з яким ми разом реалізуємо проєкт:
Моно: 4441114443028624
PayPal: Oleg.boldyriev@gmail.com
Приват: 4149499371016518
І ще.
Якщо десь на відео із зони бойових дій побачите тачки проєкту, що проїздять повз Ненацьк чи Відусіль - не вірте очам.
Такі тачки, як на фото, можна придбати в будь-якому магазині.
Майте гарний вечір.
❤131👍21🔥7❤🔥2
Я неодноразово висвітлював призначення нового Міністра освіти і науки пана Лісового, історію з передачею його дисертації на перевірку на плагіат в НАЗЯВО, його добровільну відмову від ступеня, а нещодавно, в черговому дайджесті - призупинення НАЗЯВОм процедури.
Так от ще до моменту появи останньою новини, зі мною зв'язалася Diana Krechetova і попросила висловитися по темі - про добровільність відмови від ступеня, як це мало б бути, які проблеми за собою ця процедура в нинішньому вигляді тягне і т.і.
Враховуючи ж новину про призупинення процедури перевірки в НАЗЯВО, на мій хлопський погляд, система вже сколапсувала.
Це фініш.
І тому ця моя цитата стає ще більш актуальною:
"...Оксен Лісовий мусить (підкреслено) спільно з науковою спільнотою, зокрема з тією, що знайшла в його роботах плагіат, випрацювати дієві процедури позбавлення наукових ступенів та покарання недоброчесних вчених."
Власне, матеріал вийшов і я потрапив на одну сторінку з Tetyana Gagarina-Parkhomenko та Svitlana Vovk.
Осьо Вам посилання, читайте.
https://life.pravda.com.ua/society/2023/06/21/254951/
А я в обідню перерву гляну свіженьке розслідування Ткача про Батальйон Іспанія.
Воістину, хтось витягує війну на собі, віддаючи найдорожче, а комусь море, неймовірні статки і кордони - по коліно.
Вони продовжують випробовувати суспільні гальма від самосудів.
Майте гарний день.
Так от ще до моменту появи останньою новини, зі мною зв'язалася Diana Krechetova і попросила висловитися по темі - про добровільність відмови від ступеня, як це мало б бути, які проблеми за собою ця процедура в нинішньому вигляді тягне і т.і.
Враховуючи ж новину про призупинення процедури перевірки в НАЗЯВО, на мій хлопський погляд, система вже сколапсувала.
Це фініш.
І тому ця моя цитата стає ще більш актуальною:
"...Оксен Лісовий мусить (підкреслено) спільно з науковою спільнотою, зокрема з тією, що знайшла в його роботах плагіат, випрацювати дієві процедури позбавлення наукових ступенів та покарання недоброчесних вчених."
Власне, матеріал вийшов і я потрапив на одну сторінку з Tetyana Gagarina-Parkhomenko та Svitlana Vovk.
Осьо Вам посилання, читайте.
https://life.pravda.com.ua/society/2023/06/21/254951/
А я в обідню перерву гляну свіженьке розслідування Ткача про Батальйон Іспанія.
Воістину, хтось витягує війну на собі, віддаючи найдорожче, а комусь море, неймовірні статки і кордони - по коліно.
Вони продовжують випробовувати суспільні гальма від самосудів.
Майте гарний день.
Українська правда. Життя
"Амністія" для плагіаторів. Що не так з добровільною відмовою від наукових ступенів і за яких умов вона може існувати?
"УП. Життя" поспілкувалася з науковцями і МОН, щоб розібратися, які глобальні проблеми тягне за собою надання можливості науковцям відмовлятися від ступенів, чи має взагалі існувати така опція і за яких умов.
👍121❤9🔥1💯1
Щасливий, що мої самотні вечори є геть не самотніми.
Тачки 12/42 та 16/42 виїхали на тести по бездоріжжю.
Дякую, що підтримуєте.
Тачки 12/42 та 16/42 виїхали на тести по бездоріжжю.
Дякую, що підтримуєте.
❤152👍29🔥9