Сьогодні я із другом сидів на лавці біля озера.
Ми торочили за життя і ситуацію на фронті, згадували загиблих і роковини, що наближаються по кожному з них.
Поруч сиділа якась жінка, вклинилась в розмову і... немає сенсу все переказувати, але вона якось дуже просто, по-людськи, зі сльозами на очах запитала:
- Поясніть мені, чому ми, на 1,5 роки війни досі скидаємось на дрони і антидронові рушниці?

Я не знаю, як так співпало, але дорогою додому, в машині я слухав інтерв'ю на радіо НВ Марія Берлінська.
Там вона якраз в унісон розповіла про те, як росіяни наростили виробництво дронів; як Україна з жартами про "весільні дрони", фактично, на порядок відстала в цьому питанні; наскільки це небезпечно; як всім у владі наче і не фіолетово, але віз і нині там, а росія складає ті ударні дрони вже десятками тисяч на місяць.
Якщо що - аналогічні думки шалене нарощування виробництва ланцетів прозвучали і в постах Павел Вернивский.
Ми дійсно нині спостерігаємо найбільшу в історії людства війну дронів і складається враження, що таки так - у кого дронів буде більше, той і переможе.
Бо та ж бронетехніка, яку ми отримуємо від Заходу випалюється дронами на раз-два.
Годі вже казати про пікапи.

Але пишу я цей пост не для того, щоб зрезюмувати - "Берлінська сказала, що нині ситуація катастрофічна на відміну від того, що там каже телемарафон". (бо все так і є)
Те, наскільки важко нашим воїнам на фронті - відомо кожному волонтеру, хто спілкується з бойовими бригадами, кожній матері, батьку, дружинам, чоловікам, дітям усіх наших бійців, що на передовій.

Пишу я це тому, що мені найбільше зрезонувала думка Марії наприкінці інтерв'ю.
Про герб на монументі, про музей Голодомору і про бруківку на Хмельницького.
Я б сюди ще додав ремонт кільцевої дороги в Києві з новим газоном на розділювальній смузі, повсюдне перекладання гранітних бордюрів на нові гранітні бордюри та іншу маячню імені міцних господарників і учасників майбутніх політичних перегонів.

Вибачте, я ж мовчав з цього приводу скільки міг, але дивлюсь, що це не тільки мене дивує.
Ситуація саме тому і катастрофічна, що ми не тільки воюємо проти потужної держави, яка ще достатньо не ослабла, а тому, що чомусь хтось у вискоих кабінетах вирішив, що війну завершено.

Коли треба було зрізати бюджетні видатки, то Ви не переживайте - тим же науковцям порізали все дуже сильно.
Так само було, впевнений, і з купою інших бюджетних сфер.
Про блокування податкових накладних різних приватних бізнесів в цих фейсбуках не читав тільки лінивий.
Про заборону мати прибуток підрядників МО на думку держаудиту - теж.
Повернути акцизи на пальне? Зараз.
Комунальні платежі? Секундочку.

Державі на війну потрібні гроші. Це все ясно і зрозуміло.
Волонтери і суспільство саме тому і закривають критичні потреби бійців власними силами, бо зайвих коштів у держави - нуль.
Пікапи, дрони, лопати, масксітки і купа інших позицій - все за суспільний кошт.

Але на дороги, пам'ятники, газони, стадіони, а ще ж є алеї-вишиванки (якщо Ви не чули, ось посилання на чудове інтерв'ю Sviatoslav Litynskyi про потребу в забороні фінансування некритичних потреб під час війни https://tvoemisto.tv/exclusive/svyatoslav_litynskyy_tsya_viyna_na_roky_a_my_vytrachaiemo_milyony_na_remonty_152114.html) - на це все гроші, виявляється, є...

Вибачте за мою наївність... Я не закінчував академій управління державою, не був в помічниках депутатів і маю вкрай спрощене розуміння процесів, але...

А можна засунути в дупу пішохідний міст з нізвідки в нікуди, пояснивши інвесторам, що хай нам краще придбають дрони?
А можна засунути в дупу бруківку на Хмельницького, спрямувавши ці кошти на централізовану закупівлю пікапів - нових, з заводу - і комплектування ними батальйонів?
А можна третій шар асфальту - безумовно потрібний - на Окружній настелити тоді, коли стане ясно, що по ньому гарантовано буде кому їздити?
А можна гроші приватного інвестора замість безумовно потрібного герба спрямувати на підготовку інженерів, що збиратимуть станції РЕР, РЕБ, дрони, антидронові рушниці?
Про півмільярда на музей Голодомору - при тому наскільки мені болить ця тема - я взагалі промовчу.

Це ж сюрреалізм.

Кожна гривня - це життя на фронті. Це не фігура мови.
Так, не можна країну поставити на паузу.
Так, важко провести межу, де щось точно треба, хоч і війна, а від чогось можна відмовитись.
Але ж коли ідіотизм ситуації зашкалює - чи є хтось дорослий в Мінфінах, бюджетних комітетах, Міноборони, який схопиться за голову, грюкне текою по столу і заволає: "Ви тут подуріли всі зі своїми барабанами і овочерізками чи шо?".

Я не пам'ятаю, хто це сказав - чи Матяш, чи Сайгон - війна стрімко перетворюється на АТО-2.
Не треба так.
Вдруге країна такого не витримає.
Зараз вже стоїть скиглення, що біженці мають все менше намірів повертатися, а з АТО-2 ситуація взагалі ризикує перетворитися на безнадійну.

Я простіше скажу - якщо когось сильно бентежить стан бруківки на Хмельницького чи герб на монументі от прямо зараз, то у цього "когось" очевидні проблеми з тверезою оцінкою реальності.
І там або час вимикати телевізор з телемарафоном, або час спілкуватися з правоохоронними органами, держаудитом, податковою, митниками, економістами з СБУ, ДБР,НАБУ та купи інших інстанцій, ім'я яким Легіон.

Вибачте, якщо когось демотивував чи ошелешив, але ж сил ніяких немає спостерігати цей крінж.

Марія Берлінська, дяка, що лупаєш.
Дякую кожному бійцю, що продовжує вигризати метр за метром.
Дякую кожному волонтеру, що продовжує конвертувати збори в корисні штуки, і кожному донатору, хто, не зважаючи на дивність ситуації, продовжує донатити.

Світанок близько, але землю йому назустріч обертають ЗСУ.
Не варто про це забувати.

І зайві кілька мільярдів некритичних витрат їм би дуже допомогли.
А тепер до роботи.

Майте тиху ніч.

Ось ефір Берлінської, єслі шо https://www.youtube.com/watch?v=kwKsNFRMtCY

Я довго вчитувався в статтю 114-2 Кримінального кодексу України.
Ту, де за несанкціоноване поширення фоток та відео військової техніки - від 3 до 5 рочків ув‘язнення, а якщо завдяки фото чи відео вдалося встановити місцерозташування техніки - від 5 до 8.

Потім довго роздивлявся заблюрене і відредаговане відео з роботою тачки 3/42, яку ми із Вами передали на війська.
Відео дуже круте.
Бійці старалися, знімали, наклали музику.
Там все валить і працює.
І наш повнопривідний течик допомагає робити росіян хорошими.
Мурашки по шкірі.
Так, заблюрено добре, бо старалася сама Евгения Богославская.
Так, відео не свіже і хлопці давно переїхали на інші позиції.

Але я не хочу сидіти навіть 3 роки, бо нам ще треба поставити в війська 23 машини.

Тому публікувати відео не буду.
Обіцяю, після завершення воєнного стану - викладу.

А поки просто знайте, що придбана родиною Алли, Павла та Альберта Павловича машина, яку відремонтували Ви, дуже добре працює.
І оцей снаряд - підписаний на Вашу честь.
А росіяни, яким його телепортували - вже охололи.

Знайте і пишайтеся.

Дякуємо, що рухаєте світ.
Дякуємо, що даруєте свободу гнучко, оперативно та якісно допомагати Силам оборони.

Якщо хочете підтримати проєкт 42 тачки на ЗСУ, реквізити тут:
Картка Приват - 5168 7451 0561 4421 (Антон Сененко)
PayPal - senenkoanton@gmail.com
Детальні реквізити:
Установа банку - ПриватБанк МФО банку - 305299
Отримувач платежу - СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ IBAN - UA953052990000026201691360906
Рахунок отримувача - 26201691360906
Валюта картки - UAH
РНОКПП отримувача - 3136215494
Призначення платежу - Поповнення рахунку СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ, безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ)
Принагідно лишаю реквізити Мартин Брест, з яким ми разом реалізуємо проєкт:
Моно: 4441114443028624
PayPal: Oleg.boldyriev@gmail.com
Приват: 4149499371016518

Майте гарний вечір.

Ви знаєте...
Ще не встигла остаточно зійти вода після підриву Каховської греблі, а влада вже має намір розпочати проєкт з її відновлення.
https://www.epravda.com.ua/news/2023/07/18/702335/

Я вважав, що питання відбудовувати/не відбудовувати греблю має обговорюватися в колі експертів-енергетиків, гідромеханіків, економістів та науковців гідробіологів, екологів, геологів, зоологів та інших ологів.
А виявляється, можна просто взяти експертами НБУ (!!!) і на Уряді швидко все порішати.

Хоча, якщо послухати тих же науковців, то головна теза така:
Руйнування Каховської греблі - це, безумовно, катастрофа для економіки та екосистем.
Але не слід забувати, що і будівництво Каховської греблі стало катастрофою.
Тож нащо її знову чинити?

В принципі, вчений з Інституту морської біології НАН України Yuriy Kvach тут все добре розклав: чому відновлення Каховської ГЕС - це сумнівне дійство та чому цього треба уникати.
https://telegraf.com.ua/ukr/obshhestvo/2023-07-18/5800360-vosstanovlenie-kakhovskoy-ges-budet-takoy-zhe-glupostyu-kotoruyu-70-let-nazad-sdelal-sssr-gidrobiolog

Але складається таке враження, що думка людей, які розуміються на процесах та взаємозв'язках в природі, на наслідках дій чи бездіяльності - владі взагалі не цікава.
Греблю відбудувати - ать-два.
Скільки буде закопано мільярдів в нікуди - питання.

Я б хотів суспільної дискусії з цього приводу.
Чи дочекаємось?

Якщо намагатися знайти позитив у всій ситуації навколо фінансування ремонту стадіонів та серіалу про Поворознюка замість оборонних потреб - то це те, що суспільне невдоволення прорвало і тему почали обговорювати.

Бо конкретно я можу зрозуміти отетерівання донаторів, коли, з одного боку, сотні мільйонів (та й мільярдів) розмазуються рівним шаром по будівельним майданчикам сумнівного гатунку, а з іншого - великі волонтери змушені збирати на прохання головних розвідників країни гроші на дрони.

Я не знаю, чим вся ця історія завершиться і чи буде знайдено законний механізм без ушкодження реформи децентралізації та без саботажу центральної влади, щоби розділити видатки на "дуже треба зараз" і "почекає до після перемоги".
Але дуже сподіваюсь, що спочатку вся ця дичина типу "санаторія нєзабудка" вирине назовні, а потім її ставатиме менше.

Підкреслю, будь-яка теза від влади та чиновників, що ситуація не має вирішення, бо так склалися обставини - це визнання власної неспроможності.
В країні - війна.
Треба працювати, шукати рішення, а не скиглити.
Власне, за це всі мають мандати і отримують зарплатню.

Поговорили про це з 5-м каналом.
https://www.youtube.com/watch?v=F8oJjeYN4e0

Ще раз дякую Марія Берлінська, що в мене пригоріло.

І дякую кожному донатору, що незалежно від рівня сюрреалізму в бюджетних витратах, Ви продовжуєте допомагати Силам оборони.

Переможемо.

Кілька років тому мав кумедну історію.
Почув про таку штуку, яка називається Наука про дані - Data Science. Почав заглиблюватися в цю тему і був вражений, скільки можливостей, в т.ч. для наукової діяльності, дарує її інструментарій.
"Дані - то друга нафта" і "Хто володіє даними - той володіє світом" - це не мої цитати, але приблизно точно (вибачте за оксюморон) описують важливість тематики.
Дані про Вас збирають корпорації, соцмережі, соціологічні контори. Вчені роками роблять експерименти, щоб теж зібрати дані, які при правильному аналізі та обробці вкажуть на закономірності чи протиріччя.

Це все працює, це рухає прогрес.

Так от, написав я на основі цього захопливий пост на сайт.юа, зі мною зв'язався телефоном журналіст, що побачив мій пост.
А наступного дня вийшов матеріал, де стверджувалося, що Сененко першим в Україні зацікавився наукою про дані.
Світоч, як він є. Данко, що дарує серце. Спис сяючого вістря, який пронизує невігластво та морок.
Було смішно, але не дуже.
Редакція після мого звернення внесла правки, а я досі усміхаюся, коли бачу якусь подію про Дата Сайнз, згадуючи цю історію.

Але тепер без жартів, я покажу Вам інформацію, що не чекає мого традиційного дайджеста і має бути продемонстрована прямо тут і зараз.

6-12 серпня 2023 року Національна академія Наук США, Simons Foundation та Український католицький університет (якщо що, це, мабуть, лідер в комп'ютерних науках в країні) організовують у Львові Lviv Data Science Summer School 2023.
Про датасайнз для науки, лекції крутих фахівців починаючи від астрофізики і закінчуючи публічними фінансами, повна фінансова підтримка учасникам.

Так от.
Прямо зараз туди триває відбір.
Деталі тут - https://apps.ucu.edu.ua/en/lviv-data-science-summer-school-2023/
Анкета тут https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdBR4sprSvTRBj4zxjB5rxlqRhU9e0zQ-Q2mGdLVsZJoMVgRQ/viewform
Історія виникнення літньої школи описана тут - https://www.facebook.com/yulia.bezvershenko.7/posts/pfbid02a1e86XvrWNduqaySHC5M7xDSawmUi4LcdFCrBAXjbuy3FQ57boR9Qr5M5gaG1qe2l

Поширте цю інформацію, будь ласка.
Розкажіть про таку можливість знайомим студентам, аспірантам та вченим.

Я щиро вдячний нашим вітчизняним фахівцям і закордонним партнерам, що тягнуть цивілізацію в наші краї.
Ну, і Юлія Безвершенко, дякую за повсюдну софтпавер.

Переможемо.

Шановні, я б дуже хотів, щоб цю дискусію між Головою комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Микитою Потураєвим та Марією Берлінською почула кожна людина з нашого народу та, особливо, депутати Верховної ради, які цей народ представляють.
https://www.youtube.com/watch?v=hh3oBj0Kry4

Шановні, не вийде «продати» історію з музеєм Голодомору за понад 500 мільйонів гривень ані маніпуляціями на тему «відмова від музею на 90-ті роковини трагедії - це плювок на могили жертв», ані розповідями, що ми не можемо витратити гроші міжнародних донорів на війну, тому будуємо музей, бо ж 90-ті роковини.

Ви, шановні депутати - а звертаюся я до Вас, бо пан Микита прямо сказав, що це Ви голосували і тому Ви за це відповідальні - маєте зрозуміти, чому люди невдоволені.

По-перше, розповідаючи про плювки на могили, Ви дуже часто апелюєте до людей, у яких пращури в тому Голодоморі загинули.
І які щороку ставлять на вікно свічку.
І в часи війни цього точно досить.

По-друге, Ви дуже часто апелюєте до людей, які бачили на власні очі наслідки війни і щодня їх бачать. Яким запобігання жертвам нинішнім важливіше за роковини жертв минулого. І їхні загиблі в Голодомор пращури (як і моя прапрабабуся) не були б проти. Думаю, вони б хотіли, щоб живі жили і рятували на всі гроші і ресурси ще живих.
А вже потім шанували пам‘ять.

По-третє, дуже часто Ви апелюєте до людей, які реально бачать потреби на фронті. Бачать збори волонтерів на дрони для ГУР, на міномети, на снайперські гвинтівки, на швидкі для стабпунктів, на турнікети, на протези, на пікапи. І їм це все точно важливіше за музей Голодомору прямо зараз. Підкреслю - прямо зараз. Бо так-то він потрібен.

По-четверте, дуже часто тезами про будівельників, які зависли на тому музеї і перед якими є забргованість, Ви апелюєте до людей без даху над головою. Буквально. Які живуть у родичів. В пластикових будиночках, переданих іноземцями. Яким волонтери возять цеглу, цемент. І при цьому в програмі Єоселя в масштабах руйнувань житлового фонду - осел не валявся.

По-п‘яте, дуже часто Ви апелюєте до суспільства, якому гроші донатять іноземні фонди чи прості громадяни - виборці тих урядів, що надають нам матдопомогу. Яку Ви вирішили витратити на музей. Який їм точно не треба і вони цілком тверезо зрозуміють, чому при тисячах загиблих на фронті і при постачанні гуманітарних конвоїв через польський кордон, українці не збудують собі музей.
Бо не на часі.

По-шосте, дуже часто Ви апелюєте до потреб культури, але сором‘язливо прибираєте в тінь той факт, що серіали про поворознюків - це про дебілізацію населення, а не про культуру.
Вас це чомусь не бентежить.

І, головне, по-сьоме.
РотАми владних чиновників та експертів різного штибу Ви апелюєте, що всі противники музею зараз (я слово «зараз» ще раз підкреслю) - не розуміються на бюджетному плануванні. Що «отнять і пєрєраспрєдєліть» - це лівацтво. Що все складно.
З одного боку, у нас народу дійсно бракне освіти, щоб своє обурення і пропозиції формулювати правильно. Без отнять і подєліть. Щоб це не виглядало простими рішеннями.
І це дуже зручно, бо голоси тих, хто просять складних, але дієвих рішень по перерозподілу фінансів без убивства реформи децентралізації, потопають у улюлюканні натовпу, який просто від шоку волає.

Але з іншого боку, зрозумійте просту істину.
Всі ті сім множин, які я описав - це і є український народ.
Нинішня війна вже не АТО-2 (як би Вам того не хотілося).
Ви не продасте історію з музеєм людям без даху над головою.
У яких більшість родини на кладовищі.
У яких в містах на цвинтарях алеї з прапорів, співмірні з вулицями невеликих містечок.
Ви б хотіли це продати. Задавити маніпуляціями на темі жертв. Окликами про популізм невігласів, які не розуміються на бюджетному плануванні.
Але так це вже не спрацює.
Бо з кожним днем війна зачіпає все більше людей, які втратили рідних, роботу, домівку, плани, мрії, перспективи, психічне та фізичне здоров‘я.

Країна через кров, піт і сльози дорослішає.
І, не маючи знань, вона відчуває, що відбувається якийсь сюрреалізм і що прості рішення дійсно вже не працюють.

Але якщо замість них не пропонують рішень складних ті, кому народом надано мандат, повноваження та важелі, а волонтери продовжують закривати потреби підрозділів, які мали б бути закриті рішенями тих же мандатних та уповноважених, то це свідчить, що управлінська вертикаль не встигає за дорослішанням своєї країни.

У мене немає рецепту, що робити.
Але це набат, шановні.
Ще раз усвідомте, що Ваші виборці пережили і переживають те, що, я так розумію, Вас, шановні мандатоносці, в більшості не торкнулося.

Оцей спіч Потураєва про обгрунтування витрат - то вирок усьому Вашому голосуванню.
Це вирок усім розповідям про «нашкрєблі по сусєкам на музей».
На міномети нашкребіть, шановні.
І на дрони для ГУР.
На металочерепицю і нові вікна.
Домовляйтеся. Працюйте.
Змінюйте написане Вами і Вашими попередниками законодавство.
Це не святі скрижалі, висічені в камінні.
Партнери зрозуміють.
І почнуть поважати, як вони поважають український народ та українську Армію.

А історію з музеями …мені не те, що важко пояснити моїм закордонним друзям…
Це просто неможливо.
Добре, що мені браке часу розповісти їм про стадіони і овочерізки.

І останнє.
Якщо дійсно все складно - спробуйте прокомунікувати з народом, який закриває небо над Вашими головами.
Так, це важко буде зробити на фоні нагороджених державними нагородами воєнкомів з мільйонам євро в Іспанії, але пробуйте почати.

Там дивись, може і точка зору зміниться.
А може і світогляд.

З щирою повагою.
Дякую.

Я не відкрию великого секрету, що наявність науковців в країні є не лише запорукою появи нових технологій, винаходів, належного рівня освіти чи навіть певного престижу на міжнародній арені.
Так вже повелося, що непогано мати поруч розумних людей, які вміють прогнозувати, робити висновки та щось радити, коли трапляються лиха і катастрофи.

І от зараз, коли гребля Каховської ГЕС зруйнована, коли Україна стикнулася з, мабуть, наймасштабнішим екологічним та техногенним викликом з часів аварії на Чорнобильській АЕС, вчені знову підставляють своє плече.

Науковці НАН України створили робочу групу з аналізу наслідків руйнування греблі Каховської ГЕС.
Звісно, там де є аналіз - там же є і якісь поради щодо того, що потрібно робити в першу чергу, а що - стратегічно.

Результати роботи окремих секторів цієї робочої групи Ви могли бачити у моїх дайджестах - про динаміку зменшення водяного дзеркала, стану екосистем нижче та вище греблі тощо.

До складу групи увійшли фахівці Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України, Інституту гідробіології НАН України, Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України, Інституту проблем математичних машин і систем НАН України, Інституту фізики високих енергій і ядерної фізики Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», Інституту електрофізики і радіаційних технологій НАН України, Інституту економіки та прогнозування НАН України, Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАН України, Центру проблем морської геології, геоекології та осадового рудоутворення НАН України.

(осьо Вам навіть постанова з конкретними прізвищами причетних https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/Documents/0/2023/06/230628120716102-8822.pdf)

Якщо що, ця робоча група надає свої висновки в т.ч. в РНБО України.

Я до чого це пишу.
Цікавлячись інформацією про стан колишнього Каховського водосховища, наслідки, прогнози - можна відстежувати діяльність цієї групи на сайті НАН України, як тут

https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=10343

Там же періодично публікуються якісь висновки.
Типу як тут
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=10339

Тому є слабка надія, що будь-які рішення стосовно ситуації після підриву дамби будуть прийматися на основі дискусій людей, що трохи розуміються на предметі.

Майте гарний день.

Коли чотири місяці тому я починав проєкт 42 тачки на ЗСУ, в мене була мрія зробити кілька машин до кінця року.

Тоді я ще не знав, що діти віддаватимуть відкладені на конструктори Лего та власні випускні гроші, щоб машини постачалися в війська.
Якось не був в курсі, що геть незнайомі мені люди десятками клепатимуть гравійовані гільзи на брелоки і перекидатимуть сотню тисяч гривень на проєкт.
Мене не повідомляли, що моя екс-колега почала створювати вишиванку - справжню, хрестиком - щоб продати її на американському аукціоні і кошти перерахувати на один з пікапів. Скільки ночей вона не доспала - для мене досі загадка.
Я не міг прогнозувати, що кілька звичайних українських родин, два науково-популярні канали та одне агентство нерухомості всі разом придбають аж шість авто, а на одне - ще лишилися кошти.
Не знав я, що Ви надсилатимете купу донатів від 5 до 40 тисяч одним платежем, яких вистачатиме і на автівки, і на їхні ремонти.
Відмовлятиметеся від виграних на аукціоні призів задля наступних розіграшів.
Купуватимете лопати в кожну машину, комлпектувати їх смаколиками, щоб хлопцям було веселіше, та даруватимете свої авто.

Чотири місяці тому я не мав уявлення, що до мене підійде Мартин Брест, подивиться на мене з-під лоба, видихне свій традиційний цигарковий дим і скаже:
- А давай тягнути проєкт разом?

І потім люди на його заклик про потребу грошей на PayPal за одну ніч надонатять нам на повноцінну машину.
А коли в проєкті настає пауза через відсутність зайвих коштів (в борг ми машини не робимо) - з’являтиметься Мартін і мовчки віддаватиме котлету папірців. Від донаторів. З власних книг.
І коли він мені той стос передає, по його очах бачу, що для нього питання передачі авто на фронт - то щось особисте.

Чотири місяці.
14 машин у військах.
5 - одночасно на ремонті і переобладнанні.
Одна - чекає за кордоном логістики.
Плюс же до того, надано допомогу із запчастинами, шинами та спецприладдям 30 ОМБр, 5 ОШБр, ГУР, Госпітальєрам, 118 бригаді, ССО, Миротворцю, 47 бригаді, військовим з Херсона, поліції, що рубається на Сході, двом машинам ППО Північного напрямку, 10 армійському корпусу та ще кільком підрозділам (отам де про поліцію і далі - звітного посту ще не було, бо не всі бійці надіслали фотозвіти).

За чотири місяці Ви довірили мені та Мартіну Бресту своїх коштів на гривневі рахунки на суму 5,1 млн. гривень, еквівалент 28,5 тис. євро на PayPal та еквівалент 36 тис. доларів в паперових ресурсах.

Шановні, дякую Вам.
Дякую, що повірили.
Що довірили.
Що продовжуєте вірити і підтримувати.

Зі станом проєкту можна ознайомитися на сайті
https://42trucks.vercel.app/ (дякуємо Дмитру Головаченку за розробку)

Ну, і традиційні подяки:
Мартин Брест, Костянтин Бакуемський, Оксана Бондарь, спасибі, що стали поруч.
Лисенко Віталій, спасибі, що заправляєш машини і за то, шо купиш лопати.
Ігор Кравчишин (Колеса Свободи та Солом'янські котики), Alex N Alex Noyt, Оксана Джастми, Lucas Wk, Taras Herasymchuk, Olga Shvets, Berleva Daryna, Олексій Маковоз - спасибі за логістику машин.
СТО Автокомп Сервис - дякую за якісні ремонти.
BR TURBO Ukraine, Roman Galkin і Ruslan Galkin за безкоштовний ремонт турбін.
Сергей Третьяк та Светлана Третьяк - за шикарне фарбування машин
Svetlana Arbuzova - за машину супроводу колони.
Kyrylo Beskorovayny та Олег М. - за Рено Мастер, що возив вантажі в Херсон.
Евгения Богославская та Софії - за шикарні відео з тест-драйвів та ремонтів машин.
Park Lane - агентство нерухомості - за автівки 1/42 та 19/42.
Усій спільноті Alpha Centauri 12/42, а альфацентаврі та Клятий раціоналіст - за 17/42.
Evhen Zborowski та усій твоїй спільноті за машину 5/42.
Пану Василю за подарований Jeep Cherokee 16/42.
Дяка двом таємним київським родинам - Павла і Алли та Наталки і Ярослава, що надали кошти на машини 3/42 та 14/42 відповідно, а також ще одній таємній родині пані Олени, що регулярно купує шини на наші машини.
Дякую родині Руслана Кулагіна та Alexey Tarakanov за майбутній проєкт однієї з тачок.
Semen Yesylevskyy, Олені Гнатенко за допомогу в купівлі тачки 4/42.
Смірнов Сергій, Євгену Смірнову, Maksim Smirnov - за передану проєкту тачку 43/42.
Дяка Yevheniia Yanish, Oleksiy Boldyriev, Kseniya Gulak, Дійсна наука, Nataliya Shtefan, Olexii Kovalenko та небайдужій науковій спільноті за пости, стріми, лекторії, донати з яких спрямовуються на проєкт.
Спільноті Чорний гумор. Українською™, Ірина Вишня, Anastasiia Zvyagintceva, Олександру Закопайко, Helen Yanko, @Anna Kondratieva, Kyrylo Pyrshev та Mariia Rybak, Olexii Ignatenko та майстерні виробів з дерева Wood_zo за лоти для аукціонів.
Nina Sheremet - за вишиванку.
Iryna Tykhonkova - за ідею лого проєкту, а Алёна Омельчак за його втілення.
Надія Чорноморець та пану Матею за свіжі пироги до кожної переданої машини, Aleksandra Voloschuk та таємній родині Олени за передачки бійцям.

І Дяка усім дітям - Яну, Насті, Стасу, Іванці, Анні, Данилу, Марічці, Кірі, Ромі, Дмитру, вихованцям СШ номер 2 (та особисто Антону Кравченку), Артему та іншим - які відмовляються від омріяних Лего, випускних, морозива і донатять свої надзвичайно цінні кошти на автівки для Сил опору.

Дуже сподіваюсь, що я нікого не забув.

Дякуємо, що рухаєте світ.
Дякуємо, що даруєте свободу гнучко, оперативно та якісно допомагати Силам оборони.
Якщо хочете підтримати проєкт, реквізити тут:
Картка Приват - 5168 7451 0561 4421 (Антон Сененко)
PayPal - senenkoanton@gmail.com
Детальні реквізити:
Установа банку - ПриватБанк МФО банку - 305299
Отримувач платежу - СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ IBAN - UA953052990000026201691360906
Рахунок отримувача - 26201691360906
Валюта картки - UAH
РНОКПП отримувача - 3136215494
Призначення платежу - Поповнення рахунку СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ, безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ)
Принагідно лишаю реквізити Мартин Брест, з яким ми разом реалізуємо проєкт:
Моно: 4441114443028624
PayPal: Oleg.boldyriev@gmail.com
Приват: 4149499371016518

Майте гарний вечір.