Деякі люди чинять на наші життя більший вплив, аніж ми те можемо усвідомити.
Інколи, навіть, всупереч нашим бажанням і нашій волі.
Вони просто з'являються поруч, існують, палять цигарки, розповідають несмішні жарти, а потім ти помічаєш...
Помічаєш в своєму лексиконі слова "потужно", ем... "взагалі не взірець", "суцільний недолік", "доповідаю голосом через рот".

У Мартіна є якась унікальна особливість давати те, чого ти потребуєш саме в цій точці часопростору.

Причому, повірте мені на слово, що він дістає з нізвідки в страшну спеку пляшку прохолодного апельсинового соку рівно з таким само виразом обличчя, з яким привіз в березні 22 року сім сотень набоїв.
Або віддає стос в двісті тисяч вічнозелених гривень на наступну тачку на ЗСУ рівно так, як... "в тебе 42-й? На, поміряй, я їх майже не носив. Хороші кросівки".

Я ж другий рік тягаю кросівки, що Мартін мені підігнав тодішньої весни.
А першу теплу форму для Кості, який доєднується до лав ЗСУ, хто дав? Просто привіз і дав.

Мартін з когорти тих, для кого речі - то просто речі.
Чи-то гроші, чи-то штани, чи-то кулемет, виміняний на півтонни полуничних шоколадок Мілка.
Головне - то люди.
За моєю версією це вичерпна характеристика пєрсонажа цієї книги життя.

Так, Мартін має дуже складний характер.
Власне, людина, що має технічну освіту, написала Піхоту і здатна вичавити сльозу зі слухачів при розповіді про американське патріотичне кіно, не може бути інакшою.

Прості ж люди бувають тільки в комедіях і на виборах.

З Днем народження, Мартин Брест.
Я тобі казав, що люблю тебе в будь-який день, тому цей нічим не відрізняється.
Але дякую твоїм батькам, що зробили тебе відповідно до усіх статутів і настанов.

Будь.

У мене красиві очі.

Волію поділитися з волонтерами, митцями та усіма пересічними громадянами, що цінують унікальні речі, однією місциною.

Війна з росією характерна не просто потужним волонтерським рухом. Не просто зборами коштів. Не просто аукціонами і розіграшами призів з підписами Залужного, Буданова, відомих спорстменів та Дарта Вейдера.
Дуже часто все, що може бути конвертовано в гроші - від збитих російських орланів і тубусів Джавелінів до стріляних гільз і саперних лопат - творчо переосмислюється художниками.

Тобто річ, яка народилася на цей світ в горнилі битви, потрапляє в затишну домівку українця, над якою тримає небо ЗСУ, не просто у вигляді шмата іржавого металу чи поплавленого пластику, а так, щоб тішити око.
Щоб петриківський розпис - та по кришці ящика з-під снарядів.
Щоб візерунки - та по маркованій калібрами латуні.
Щоб як брелок на ключах висів - то було видно, що людина задонатила 5 гривень у Державну програму Єхорошіросіяни.

Ви зараз дивитеся світлини лотів з наших з Мартин Брест найближчих розіграшів (снарядний ящик ще не дороблений) і питаєте: звідки? звідки у них таке? хто їм це малює і за що?

Відповідь на останнє питання - за мої красиві очі, звісно.

Але, насправді, існує чудова спільнота Закопай окупанта https://news.1rj.ru/str/Zakopajokupanta

В ній двоє людей - Олександр Закопайко (якого Ви, напевне, знаєте, по брелокам зі збитого на Київщині Су-34) та Anastasiia Zvyagintceva об'єднали:

- бійців та небайдужих людей, які системно постачають з фронту "сировину" - гільзи, тубуси, ящики, заглушки тощо.
- більше десятка художників та митців, які творять дива фарбами, фрезерами, лазером.
- майданчик, де кожен охочий може придбати собі унікальну річ чи задонатити на чийсь волонтерський збір та бути упевненим, що його кошти підуть Силам оборони.

Єслі шо, з цими людьми я познайомився випадково (ну, як випадково... в темних провулках Чорного гумору українською під володарюванням Ірина Вишня) і вони просто для нашого проєкту 42 тачки на ЗСУ напродавали гільз на 120 тисяч гривень.
Просто так.
Бо ми робимо хорошу справу.
Ну, і за мої очі, звісно.

Тому.
Якщо у Вас є навколовійськові штуки - задонатьте їх цим двом чудовим людям. Особисто я за нагоди підкидаю їм стріляні гільзочки, гільзи, гільзищі.
Якщо Ви творча людина і відчуваєте в собі хист перетворити Дещо на Щось - напишіть їм.
Якщо Ви волонтер і у Вас якийсь важливий збір - спілкуйтесь з Анастасією і Олександром. Можливо, вони допоможуть.
Якщо Ви просто донатите - гляньте в ту групу. Може за донат щось гарне побачите.

Загалом, люди чудові і не припиняють лупати сю скелю.

І це ж я Вам ще про вишитий рушник від Баби Каті не розповідав.
Але то буде іншим разом.

Майте тиху ніч.

Барви осені…

Вся діяльність росіян, включно з сьогоднішнім ударом по Харкову, постійно мотивує витрачати весь вільний час на щось, що допоможе Силам оборони.

Минулого разу ми проводили обкатку тачки 23/42 Ford Ranger Джокер і виявили проблеми з повним приводом.
Власне, для цього обкатка машин і проводиться - аби відригнуло і зламалося те, що можна полагодити тут, а не перекладати ці проблеми на бійців, змушуючи їх ремонтувати корчі в польових умовах.

Ми затримали передачу машини у війська, але механіки все відремонтували плюс почаклували над підвіскою та форсунками (як виявилось - не дарма полізли).

Сьогодні машина чудово показала себе на пересіченій місцевості і я вдячний Євгену Зборовському та Данилу Карнацькому, що цього теплого сонячного дня ми картографували на повному приводі - колесами і ногами - всі хащі Корчуватого.

Дякуємо, що підтримуєте проєкт 42 тачки на ЗСУ і даруєте свободу передавати у війська справні якісні авто.

Майте тихий вечір.

Ми працюємо.
Сім місяців поспіль завдяки Вам ми реалізуємо проєкт 42 тачки на ЗСУ.
Цей місяць був відверто невдалим і, власне, такий мав би колись настати: механіки зі шмарклями і температурою; я зі шмарклями і кашлем; форд рейнджер 23/42 зі зламаним повним приводом; транспортер 21/42 з відригнувшим розподільчим валом (це вже після тест-драйву); вічноремонтований патрол 1/42.
І при всій урочистості події мобілізації Костянтина Бакуемського до лав ЗСУ - це неабиякий удар по проєкту, адже його роль та оперативну підтримку важко переоцінити.

Тим не менш, тачка 22/42 Ніссан Навара Капітан рушила на 120 бригаду і вже виконує задачі. Ні, звіту ще не було, але бійці обіцяли відео з позицій.
Тачка 23/42 нарешті пройшла другу обкатку і зауважень не має.
Тачки 26/42 та 28/42 вже відфарбовані і на завершальній стадії ремонту.
У нас завдяки Діма Головаченко з’явився нормальний робочий сайт https://42trucks.online/, де у кожної автівки є опис і, коли у мене дійдуть руки, по кожній буде кілька фото, а не одне.
Справа рухається.

І все це завдяки Вам.
9,7 млн. гривень на основні рахунки. 39 тисяч євро на PayPal. 64 тисячі доларів в папері.
Отаким ресурсом Ви нас із Мартин Брест забезпечили.

В активі досі лишаються періодичні ремонти автівок бійців поза межами основної лінії проєкту.
30 ОМБр, 5 ОШБр, ГУР, Госпітальєри, 118 бригада, ССО, Миротворець, 47 бригада, військові з Херсона, Зведений загін поліції, підрозділи ППО Північного напрямку, 10 армійський корпус, 61 бригада, 124 бригада та ще дехто.

Дякую Вам за те, що рухаєте проєкт і допомагаєте Силам оборони наближати перемогу.

Коротко, ситуація нині така:
1/42 - Nissan Patrol - 241 бригада - в ремонті.
2/42 - Mazda BT-50 - 241 бригада - передано в війська.
3/42 - Volkswagen Transporter T4 - 118 бригада - передано в війська, втрачено у важкій аварії. Бійці живі.
4/42 - Ford Ranger - 71 єгерська бригада - передано в війська.
5/42 - Mitsubishi L200 - 68 єгерська бригада - передано в війська.
6/42 - Volkswagen Transporter T4 - 5ОШБр - передано в війська.
7/42 - Nissan X-Trail - ГУР - передано в війська.
8/42 - Kia Sorento - ГУР - передано у війська.
9/42 - Toyota Land Cruiser Prado - 65 бригада - передано у війська.
10/42 - Mitsubishi L200 - 65 бригада - передано у війська.
11/42 - Volkswagen Transporter T5 - 65 бригада - передано в війська.
12/42 - Mitsubishi L200 - 125 бригада - передано в війська.
13/42 - Nissan Navara - 3ОШБр - передано в війська.
14/42 - Mitsubishi L200 - 112 Бригада - передано в війська.
15/42 - Ford Ranger - 119 бригада - передано в війська.
16/42 - Jeep Cherokee - 82 бригада - передано в війська.
17/42 - Mitsubishi L200 - 112 Бригада - передано в війська.
18/42 - Jeep Cherokee - 82 бригада - передано в війська.
19/42 - Nissan Navara - 116 ОМБр - передано в війська.
20/42 - Mitsubishi L200 - 43 ОМБр - передано в війська.
21/42 - Volkswagen Transporter T5 - Вовки да Вінчі - ремонт.
22/42 - Nissan Navara - 120 бригада ТрО - передано в війська.
23/42 - Ford Ranger - 78 ПСП - готова до передачі.
24/42 - човен Powerboat -124 бригада - передано у війська.
25/42 - Mitsubishi Pajero - Зведений загін поліції - передано у війська
26/42 - Volkswagen Transporter T5 - 124 бригада - завершальна стадія ремонту
27/42 - Volkswagen Transporter T5 - 154 бригада - ремонт
28/42 - Volkswagen Transporter T5 - 67 бригада - готова до передачі у війська
43/42 - LADA-2105 - 61 бригада - передано у війська, обстріляно і втрачено у сірій зоні. Бійці мають надію машину витягти.

Ну, і традиційні подяки:
Мартин Брест, Костянтин Бакуемський, Оксана Бондарь, спасибі, що стали поруч.
Лисенко Віталій, спасибі, що заправляєш машини і за то, шо купив лопати від Zubata Lopata.
Ігор Кравчишин (Колеса Свободи та Солом'янські котики), Олександр Малюченко, Оксана Берлева, Лукаш Войцек, Тарас Герасимчук, Ольга Швець, Дарина Берлева, Олексій Маковоз - спасибі за логістику машин.
СТО Автокомп Сервис - дякую за якісні ремонти.
BR TURBO Ukraine, Роман та Руслан Галкіни за безкоштовний ремонт турбін.
Сергій Третьяк та Світлана Третьяк - за шикарне фарбування машин
Світлдана Арбузова - за машину супроводу колони.
Кирило Бескоровайний та Олег М. - за Рено Мастер, що возив вантажі в Херсон.
Євгения Богославская та Софії - за шикарні відео з тест-драйвів та ремонтів машин.
Park Lane - агентство нерухомості - за автівки 1/42 та 19/42.
Усій спільноті Alpha Centauri 12/42, а альфацентаврі та Клятий раціоналіст - за 17/42.
Євген Зборовський та усій твоїй спільноті за машини 5/42 та 23/42.
Пану Василю за подарований Jeep Cherokee 16/42.
Дяка шістьом таємним київським родинам - Павла і Алли за тачку 3/42, Наталки і Ярослава за 14/42, родині Олени та родині Катерини - за 21/42, родині Руслана Кулагіна та родині Олексія Тараканова - за 20/42, а Олексію Тараканову та Олексію Оболенському - за 28/42.
Семену Єсилевському, Олені Гнатенко за допомогу в купівлі тачки 4/42.
Смірнов Сергій, Євгену Смірнову, Максиму Смірнову - за передану проєкту тачку 43/42.
Пану Роману та пані Ганні за кошти на човен 24/42.
Родині пана Ярослава за подаровану проєкту тачку 26/42.
Дяка Євгенії Яниш, Олексію Болдирєву, Ксенії Гулак, Дійсній науці, Наталії Штефан, Олексію Коваленку, Інні Дьоміній та небайдужій науковій спільноті за пости, стріми, лекторії, донати з яких спрямовуються на проєкт.
Спільноті Чорний гумор. Українською™, Ірині Вишні, Анастасії Звягінцевій, Олександру Закопайко, Олені Янко, Ганні Кондратьєвій, Кирилу Пиршеву та Марії Рибак, майстерні виробів з дерева Wood_zo, Максиму Музиці та Олені Галицькій, Наталі Ковальчук, Альоні Крицук та Дмитру Козацькому за лоти для розіграшів.
Олексію Ігнатенко - дяка і за лоти, і за книги Дугласа Адамса для бійців.
Ніні Шеремет - за вишиванку, а Бабі Каті (тм) - за вишитий рушник для розіграшу.
Ірині Тихоньковій - за ідею лого проєкту, а Альоні Омельчак за його втілення.
Надії Чорноморець та пану Матею за свіжі пироги до переданих машин, Олександрі Волощук та таємній родині Олени і Катерини за передачки бійцям.
Сергію Марченко - за кавуни, моркву і помідори.
Людмилі Ластиковій - за медицину.

І Дяка усім дітям - Яну, Насті, Стасу, Іванці, Анні, Данилу, Марічці, Кірі, Ромі, Дмитру, вихованцям СШ номер 2 (та особисто Антону Кравченку), Артему та іншим - які донатять свої надзвичайно цінні кошти на автівки для Сил опору.

Дуже сподіваюсь, що я нікого не забув.

Дякуємо, що рухаєте світ.
Дякуємо, що даруєте свободу гнучко, оперативно та якісно допомагати Силам оборони.

Якщо хочете підтримати проєкт, реквізити тут:
Картка Приват - 5168 7451 0561 4421 (Антон Сененко)
PayPal - senenkoanton@gmail.com
Детальні реквізити:
Установа банку - ПриватБанк МФО банку - 305299
Отримувач платежу - СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ IBAN - UA953052990000026201691360906
Рахунок отримувача - 26201691360906
Валюта картки - UAH
РНОКПП отримувача - 3136215494
Призначення платежу - Поповнення рахунку СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ, безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ)
Принагідно лишаю реквізити Мартин Брест, з яким ми разом реалізуємо проєкт:
Моно: 4441114443028624
PayPal: Oleg.boldyriev@gmail.com
Приват: 4149499371016518

За прогресом проєкту паралельно із сайтом можна стежити тут https://docs.google.com/spreadsheets/d/1cKesJl5vFXJV5-SadywJIAyVR0CD6d4M5xBZwFaxXTY/edit#gid=0

Майте гарний вечір.

P.S. На світлині - історичне фото, де ми ще дурні і щасливі попід стіною СТО.

Не часто я перепощую "вісті з полів", але вони дійсно цікаві.

У нас чиновники та пересічні всі полюбляють розповідати, яка у нас в країні погана екологія, зовсім не розуміючи, що екологія - то наука, а кепським у нас є стан навколишнього природного середовища.
І, взагалі, стан справ природи завжди був питанням десятим після розбудови економіки, суспільного благоустрою, будівельних розбірок та інших казусів.

Аж тут, як бачимо, в Україні відбулася конференція, присвячена, фактично, повоєнному стану довкілля.
І якщо терміни завершення війни є величиною незрозумілою, то про мільярд дерев, що реально виріс на дні колишнього Каховського водосховища та про нанесені росією довкіллю збитки, які потрібно компенсувати, слід починати говорити вже зараз.

Але.
Але читайте Dmytro Simonov.
Дуже нагадує плани повоєнної відбудови країни з мінімумом конкретики, якимись фантастичними цифрами та загальним сюрреалізмом дійсності.

Майте тихий вечір.

Пост Дмитра Сімонова

"В кінці минулого тижня в Києві відбулася велика міжнародна конференція “United for Justice. United for Nature”. Було справді багато всього і всіх. Але в мене склалося враження, що ця сама Nature, тобто, Природа, заради якої зібралися українські високопосадовці та поважні іноземні гості, опинилася в ролі забутого іменинника. Він теж зібрав купу гостей, вони активно пригощаються і спілкуються між собою і тільки іноді докладають зусиль, щоб згадати з якого саме приводу вони всі тут.
Була ціла панель про відновлення природних екосистем після бойових дій. В ній говорили про те, скільки територій заміновано і як важливо та складно їх розмінувати.
Неможливо не погодитися, що заміновані території — колосальна проблема, а їхнє розмінування — не менш колосальний виклик.
Але в першу чергу для людей, а не для природи. Не вірите — запитайте в пінгвінів на Фолклендських островах, чи сильно заважали їм міни і чи багато людей при цьому намагалися втрутитися у їхні пташині справи на замінованих територіях.
Була окрема панель, присвячена катастрофі Каховського моря. Із того, що я почув, лише одна європейська гостя побіжно згадала позицію природозахисників (не свою) про те, що відновлення греблі має враховувати інтереси довкілля. Тобто, ідея, що будівництво греблі та відновлення водосховища може стати ще однією катастрофою — взагалі не озвучувалася і не обговорювалася наскільки мені вдалося почути.
В залі були присутні кілька науковців, які спеціально кілька разів їздили на місце колишнього водосховища, щоб на власні очі побачити, що там відбувається з природою. Якби їх запитали, вони б розповіли, що сьогодні всупереч песимістичним пронозам там вже почав рости заплавний вербовий ліс. І він має шанси стати найбільшим на Півдні України. Але їх ніхто про це не питав.
Директори Інституту ботаніки та Інституту зоології, які брали участь в найбільш природоцентричній панелі, присвяченій біорізноманіттю, виглядали зі своїми розповідями про рослин і тварин наче птахи з не зовсім звичним кольором оперення.
Одна з тез цієї панелі добре відома фахівцям: системно біорізноманіття України не досліджувалося. В перекладі простою мовою це означає, що держава не виділяла кошти на те, щоб рахувати метеликів та жаб (бо кому воно треба?). А тепер, коли потрібно з'ясувати, чи метелики та жаби зникли через російську агресію, чи може задовго до неї — ніхто цього зробити не може.
Від Міндовкілля я двічі почув тезу, що нам потрібно не допустити поширення інвазійних видів на етапі відновлення природних екосистем і дуже з цим погоджуюся. На жаль, жодного разу не почув, чому Міндовкілля скасувало затверджений ним же раніше перелік інвазійних видів дерев, які забороняється висаджувати в лісах. Іншими словами, фактично благословляє висадку чужорідних шкідливих видів дерев.
Інша велика частина конференції була присвячена юридичним та пов'язаним з ними питаннями. В тому числі й екоциду, який так часто сьогодні згадують.