Світ хворий на популізм, ідіотизм та тиранічний садизм.
Якщо особисто я раніше бачив світло в кінці тунелю для України, то нині я розумію, що то був не фінал мороку, а лиш заграва майбутніх битв між демократіями та тираніями.
Між інфантилізмом та сміливістю взяти на себе лідерство і відповідальність.
Між страхами бездіяльності "якби чого не трапилось" та відвагою діяти "тут, зараз і попри все".
Все тільки починається.
Коли виникає бажання звинуватити союзників, що чогось там не додали, слід згадати, куди ми поділи все те, що мали.
Коли виникає бажання звинуватити чиюсь владу у проросійськості, слід перевірити, де вся шобла з опзж.
Коли виникає бажання звинуватити чиїсь суспільства в байдужості і вірі в нездійсненні речі під час голосування на виборах, слід... тут навіть нічого коментувати.
Я не знаю, як воно буде далі, але стосовно наших стосунків з усім світом повторю слова людини, яку я дуже поважаю:
То для них має бути війна. Для нас це має бути робота.
Системна. Кропітка. Без надії сподіваючись.
Сьогодні ми із Вами придбали тачку 29/42 Volkswagen Transporter T5 Сплінтер для 110 бригади.
Придбали завдяки Вашим внескам та добили до потрібної суми завдяки внескам таємних родин Наталі та Ярослава К., а також родини пані Олени Т.
Дуже вчасно та дуже помічне.
Цікаво, що як і вчора, власник дав знижку на авто, бо для ЗСУ.
Машина зайшла на ремонт.
Шукаємо наступну.
До речі, нещодавно почув смішний жарт, що коли іноземним арміям знадобляться корчі, виявиться, що Україна їх всі вже викупила.
Я не сміявся.
Але щось в цьому є.
Підтримуйте Сили оборони, бо це все, що ми мали в лютому 2022 року.
І це все, що ми матимемо на своїй ділянці фронту, коли небо впаде демократіям на голови.
Майте тиху ніч.
Якщо особисто я раніше бачив світло в кінці тунелю для України, то нині я розумію, що то був не фінал мороку, а лиш заграва майбутніх битв між демократіями та тираніями.
Між інфантилізмом та сміливістю взяти на себе лідерство і відповідальність.
Між страхами бездіяльності "якби чого не трапилось" та відвагою діяти "тут, зараз і попри все".
Все тільки починається.
Коли виникає бажання звинуватити союзників, що чогось там не додали, слід згадати, куди ми поділи все те, що мали.
Коли виникає бажання звинуватити чиюсь владу у проросійськості, слід перевірити, де вся шобла з опзж.
Коли виникає бажання звинуватити чиїсь суспільства в байдужості і вірі в нездійсненні речі під час голосування на виборах, слід... тут навіть нічого коментувати.
Я не знаю, як воно буде далі, але стосовно наших стосунків з усім світом повторю слова людини, яку я дуже поважаю:
То для них має бути війна. Для нас це має бути робота.
Системна. Кропітка. Без надії сподіваючись.
Сьогодні ми із Вами придбали тачку 29/42 Volkswagen Transporter T5 Сплінтер для 110 бригади.
Придбали завдяки Вашим внескам та добили до потрібної суми завдяки внескам таємних родин Наталі та Ярослава К., а також родини пані Олени Т.
Дуже вчасно та дуже помічне.
Цікаво, що як і вчора, власник дав знижку на авто, бо для ЗСУ.
Машина зайшла на ремонт.
Шукаємо наступну.
До речі, нещодавно почув смішний жарт, що коли іноземним арміям знадобляться корчі, виявиться, що Україна їх всі вже викупила.
Я не сміявся.
Але щось в цьому є.
Підтримуйте Сили оборони, бо це все, що ми мали в лютому 2022 року.
І це все, що ми матимемо на своїй ділянці фронту, коли небо впаде демократіям на голови.
Майте тиху ніч.
👍132❤62🔥4
Інколи мене незбагненно шокує кількість часу та зусилль, які витрачають люди, щоб допомогти нашому проєкту придбати чергове авто для наступного у нашому списку підрозділу Сил оборони.
От гляньте на фото. Це лот з нашого з Мартин Брест найближчого розіграшу, де ми збиратимем кошти на бус для 206 батальону 241 бригади.
Наче це просто гравійований підсвічник з лого проєкту 42 тачки на ЗСУ.
Але ж зацініть красу історії.
Спочатку Юрій Надворний з 5 ОШБр своїми ніжними, але дуже вмілими і потужними руками заряджає натівський боєприпас в свій грізний гранатомет Mk19, навалює ним у часопростір, множить кількість хороших росіян, прикриваючи своїх побратимів.
Потім цими самими руками він обережно збирає відстріляні гільзи і тендітними рухами складає їх у величезну скриню.
Оксана Бондарь проїжджає тисячі кілометрів по Донбасу і на зворотньому шляху підбирає цінний вантаж та доставляє його на Київ.
Тут вона ж прискіпливо у токаря обробляє внутрішню поверхню і прямує на піскострумінь до чудових BR TURBO Ukraine, де власноруч все виводить в ідеал.
Потім знову ж таки Оксанка наносить спецфарбу і малюнок, кріпить свічку і пакує кожен готовий підсвічник в окрему обгортку.
Мені важко сказати, скільки часу витрачається на весь цей процес, але те, що кожен підсвічник зроблено з любов'ю - я гарантую.
Важкі часи підсвічують шалених людей.
Розіграш буде цікавим.
В наступних серіях розповім Вам про вишивку, петриківський розпис та інсталяції.
Майте тихий вечір.
От гляньте на фото. Це лот з нашого з Мартин Брест найближчого розіграшу, де ми збиратимем кошти на бус для 206 батальону 241 бригади.
Наче це просто гравійований підсвічник з лого проєкту 42 тачки на ЗСУ.
Але ж зацініть красу історії.
Спочатку Юрій Надворний з 5 ОШБр своїми ніжними, але дуже вмілими і потужними руками заряджає натівський боєприпас в свій грізний гранатомет Mk19, навалює ним у часопростір, множить кількість хороших росіян, прикриваючи своїх побратимів.
Потім цими самими руками він обережно збирає відстріляні гільзи і тендітними рухами складає їх у величезну скриню.
Оксана Бондарь проїжджає тисячі кілометрів по Донбасу і на зворотньому шляху підбирає цінний вантаж та доставляє його на Київ.
Тут вона ж прискіпливо у токаря обробляє внутрішню поверхню і прямує на піскострумінь до чудових BR TURBO Ukraine, де власноруч все виводить в ідеал.
Потім знову ж таки Оксанка наносить спецфарбу і малюнок, кріпить свічку і пакує кожен готовий підсвічник в окрему обгортку.
Мені важко сказати, скільки часу витрачається на весь цей процес, але те, що кожен підсвічник зроблено з любов'ю - я гарантую.
Важкі часи підсвічують шалених людей.
Розіграш буде цікавим.
В наступних серіях розповім Вам про вишивку, петриківський розпис та інсталяції.
Майте тихий вечір.
❤100👍20
16
З кожним роком і з кожним прожитим досвідом мені все важче комусь щось радити, апелювати до своїх гуль та синців чи, навпаки, щасливих моментів.
Життя настільки непередбачувана штука в своїй стохастичності, що навіть "взутися в капці іншого, щоб його зрозуміти" - геть не означає, що настане прозріння.
Ба більше, лише з роками усвідомлюєш, що декому і немає сенсу нічого радити.
Бо, з одного боку, забереш смак життя з усіма його злетами і падіннями, а, з іншого, комусь конче треба наступити на свої граблі.
Я не можу пояснити, нащо люди одружуються.
Нащо запрошують свідків, з якими потім ніколи не зустрічаються, мерзнуть чи помирають від спеки під об'єктивами весільних фотографів, роблять 4-годинні дівіді чи що там нині прийнято.
Ба більше, я навіть не сформулюю, нащо люди взагалі входять в стаціонарні стосунки одне з одним і локалізуються в спільних точках Всесвіту для проживання.
Заради дітей? Спільних сніданків? Чи щоб було кому почухати спину, коли свербить, а дотягнутися не можеш?
Я не знаю.
Лиш пам'ятаю два моменти.
Перше: мене з дитинства мучило питання - яка ж у мене буде дружина?
Таке мрійливе уявлення штибу "яка в мене буде машина?" і "який я буду сильний?".
А друге...
А друге зі мною трапляється щороку 3 листопада.
В цей день я озираюсь назад і думаю:
Ого... Ми вже 16 років одружені... Так от ти яка...
16 років тому мені дуже сильно пощастило.
І так хочеться, щоб так щастило всім.
Може і війн би не було...
Бо нащо воювати, якщо є кому поруч почухати спину?
Майте тихий вечір.
З кожним роком і з кожним прожитим досвідом мені все важче комусь щось радити, апелювати до своїх гуль та синців чи, навпаки, щасливих моментів.
Життя настільки непередбачувана штука в своїй стохастичності, що навіть "взутися в капці іншого, щоб його зрозуміти" - геть не означає, що настане прозріння.
Ба більше, лише з роками усвідомлюєш, що декому і немає сенсу нічого радити.
Бо, з одного боку, забереш смак життя з усіма його злетами і падіннями, а, з іншого, комусь конче треба наступити на свої граблі.
Я не можу пояснити, нащо люди одружуються.
Нащо запрошують свідків, з якими потім ніколи не зустрічаються, мерзнуть чи помирають від спеки під об'єктивами весільних фотографів, роблять 4-годинні дівіді чи що там нині прийнято.
Ба більше, я навіть не сформулюю, нащо люди взагалі входять в стаціонарні стосунки одне з одним і локалізуються в спільних точках Всесвіту для проживання.
Заради дітей? Спільних сніданків? Чи щоб було кому почухати спину, коли свербить, а дотягнутися не можеш?
Я не знаю.
Лиш пам'ятаю два моменти.
Перше: мене з дитинства мучило питання - яка ж у мене буде дружина?
Таке мрійливе уявлення штибу "яка в мене буде машина?" і "який я буду сильний?".
А друге...
А друге зі мною трапляється щороку 3 листопада.
В цей день я озираюсь назад і думаю:
Ого... Ми вже 16 років одружені... Так от ти яка...
16 років тому мені дуже сильно пощастило.
І так хочеться, щоб так щастило всім.
Може і війн би не було...
Бо нащо воювати, якщо є кому поруч почухати спину?
Майте тихий вечір.
❤265👍10🔥7❤🔥1
У військах почала працювати ще одна машина.
Вірніше, ні, не так.
Не з того слід почати. Не з цього авто.
З іншого.
"Саєнс вчора вивіз пацанів з-під серйозного обстрілу. Контужені, але цілі"
Коли довго займаєшся тачками для фронту, мрієш тільки про одне - абстрагуватися.
Сприймати це, як процес, в який емоційно не обов'язково бути залученим.
Наче тільки навчився, відчуваєш просвітлення і робочу байдужість.
А потім пише вона.
Хто?
Лиш коли я замастив її ім'я на скріні екрану, тільки тоді подумав: а навіщо?
Навіщо приховувати те, що хресною мамою тачки 17/42 Саєнс для 112 бригади, на купівлю та ремонт якої надонгатили Ви, глядачі Alpha Centauri та Клятий раціоналіст, є Наталія Ковальчук?
Так от вона надіслала просте і коротке повідомлення, що Саєнс працює і врятував бійців.
Тоді, того ж вечора я, стиснувши зуби, почав системно писати усім отримувачам тачок проєкту 42 тачки на ЗСУ просте повідомлення штибу - як тачка? служить?
Дуже не люблю цього робити, бо, знаєте... інколи тиша у відповідь впродовж тижнів вбиває.
Таке в мене вже було і щасливого фіналу не сталося.
Тим не менш.
Виявляється, тачка 5/42 Краля (Evhen Zborowski і Ко, Вам привіт) в 68 єгерській теж гарує.
І 12/42 Кентавр (Alpha Centauri, дякую) в 125-ій навалює.
19/42 Parklane в 116 ОМБр (Віталій Пенц) 2 місяці без ремонтів.
А 20/42 (Alexius Tarakanov і Руслан К., вітання) взагалі сама на себе стала не схожа. Була синьо-срібляста, а тепер навіть колір неясно який... І не мартінбрестовський сірий фельдграу і не Брест в болоті...
2, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 15, 16, 18, 25, 28 - всі працюють. Включно з човном 24/42 (пане Романе, пані Ганно, вітання).
Тачки 13/42 та 14/42 - в ремонті (двигун і рама відповідно)
3/42 - розбита в тотал і відновленню не підлягає. Так буває. Бійці живі.
Але новиною вечора для мене є останнє фото.
Де тачка 23/42 Джордан біля ЛБЗ допомагає 78ПСП робити росіян хорошими.
Дивлюся на неї і око смикається.
По-перше, ми із Вами вклали в це авто купу зусилль.
Вже після її ремонту на обкатці в неї відмовив повний привід.
Власне, для цього ж тачки і обкатуємо.
Залагодили. Потім звернули увагу на ледь помітне піддимлювання. Полізли в форсунки і недарма - зробили. Потім почаклували над підвіскою. Потім відригнув замок запалювання. Стартер.
Але з усім впоралися.
А, по-друге...
Коли машина була готова, я написав двом людям.
Безпосередньо бійцю, якому машина призначалася.
А також Evhen Zborowski.
Чому йому? Бо він разом з Olga Schilling, Yaroslav Smolin, Данило Карнацький, Anastasiia Vasenko, Irysya Frolova, Yura Kononenko, Yura Kononenko, Irene Dby, Iryna Dzhola на цю тачку дали кошти. Ми із Вами її ремонтували і взули.
Плюс до того, саме Євген знав бригаду з боку забезпечення.
В день передачі авта мені зателефонував боєць і повідомив, що машину забере його брат Василь (ім'я змінено) та завезе йому на позиції.
Дійсно, зателефонував Василь, ми про все домовилися.
Він прийняв авто, грілки та ще щось в чорному пакеті від Ruslan Galkin, лопату від Лисенко Віталій та Lopata Zubata, книжку Дугласа Адамса від Olexii Ignatenko, а також всі мої настанови і поради механіків.
Машина поїхала за обрій, а я з чистим сумлінням і бійцем з Вовків Да Вінчі поїхав на бусі у справах.
Коли тірьлінькає телефон з незнайомим номером:
- Алло, слухаю Вас.
- Алло, вітаю! Це Василь. З приводу машини.
- Якої машини?..
- Форд... Рейнджер... Джордан.
В цей момент в мене почало темніти в очах, але я знайшов сили перепитати:
- Василь? З приводу форда рейнджер?
- Так...
- Так я його півгодини тому віддав вже...
- Кому..???
- Василю...
В цю мить я розумію, що в очах почало темніти у співрозмовника на тому боці слухавки.
Я погано пам'ятаю, що було далі, але блимала аварійка, я стояв на узбіччі середмістя, копирсався в телефоні і вже прораховував план, як Мартин Брест за старими зв'язками піднімає чорні вертольоти Нацпола, всюди наводяться камери "Безпечного міста", блокпости витягують їжаків і колючки, а народний супутник наводиться на околиці Києва.
Вірніше, ні, не так.
Не з того слід почати. Не з цього авто.
З іншого.
"Саєнс вчора вивіз пацанів з-під серйозного обстрілу. Контужені, але цілі"
Коли довго займаєшся тачками для фронту, мрієш тільки про одне - абстрагуватися.
Сприймати це, як процес, в який емоційно не обов'язково бути залученим.
Наче тільки навчився, відчуваєш просвітлення і робочу байдужість.
А потім пише вона.
Хто?
Лиш коли я замастив її ім'я на скріні екрану, тільки тоді подумав: а навіщо?
Навіщо приховувати те, що хресною мамою тачки 17/42 Саєнс для 112 бригади, на купівлю та ремонт якої надонгатили Ви, глядачі Alpha Centauri та Клятий раціоналіст, є Наталія Ковальчук?
Так от вона надіслала просте і коротке повідомлення, що Саєнс працює і врятував бійців.
Тоді, того ж вечора я, стиснувши зуби, почав системно писати усім отримувачам тачок проєкту 42 тачки на ЗСУ просте повідомлення штибу - як тачка? служить?
Дуже не люблю цього робити, бо, знаєте... інколи тиша у відповідь впродовж тижнів вбиває.
Таке в мене вже було і щасливого фіналу не сталося.
Тим не менш.
Виявляється, тачка 5/42 Краля (Evhen Zborowski і Ко, Вам привіт) в 68 єгерській теж гарує.
І 12/42 Кентавр (Alpha Centauri, дякую) в 125-ій навалює.
19/42 Parklane в 116 ОМБр (Віталій Пенц) 2 місяці без ремонтів.
А 20/42 (Alexius Tarakanov і Руслан К., вітання) взагалі сама на себе стала не схожа. Була синьо-срібляста, а тепер навіть колір неясно який... І не мартінбрестовський сірий фельдграу і не Брест в болоті...
2, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 15, 16, 18, 25, 28 - всі працюють. Включно з човном 24/42 (пане Романе, пані Ганно, вітання).
Тачки 13/42 та 14/42 - в ремонті (двигун і рама відповідно)
3/42 - розбита в тотал і відновленню не підлягає. Так буває. Бійці живі.
Але новиною вечора для мене є останнє фото.
Де тачка 23/42 Джордан біля ЛБЗ допомагає 78ПСП робити росіян хорошими.
Дивлюся на неї і око смикається.
По-перше, ми із Вами вклали в це авто купу зусилль.
Вже після її ремонту на обкатці в неї відмовив повний привід.
Власне, для цього ж тачки і обкатуємо.
Залагодили. Потім звернули увагу на ледь помітне піддимлювання. Полізли в форсунки і недарма - зробили. Потім почаклували над підвіскою. Потім відригнув замок запалювання. Стартер.
Але з усім впоралися.
А, по-друге...
Коли машина була готова, я написав двом людям.
Безпосередньо бійцю, якому машина призначалася.
А також Evhen Zborowski.
Чому йому? Бо він разом з Olga Schilling, Yaroslav Smolin, Данило Карнацький, Anastasiia Vasenko, Irysya Frolova, Yura Kononenko, Yura Kononenko, Irene Dby, Iryna Dzhola на цю тачку дали кошти. Ми із Вами її ремонтували і взули.
Плюс до того, саме Євген знав бригаду з боку забезпечення.
В день передачі авта мені зателефонував боєць і повідомив, що машину забере його брат Василь (ім'я змінено) та завезе йому на позиції.
Дійсно, зателефонував Василь, ми про все домовилися.
Він прийняв авто, грілки та ще щось в чорному пакеті від Ruslan Galkin, лопату від Лисенко Віталій та Lopata Zubata, книжку Дугласа Адамса від Olexii Ignatenko, а також всі мої настанови і поради механіків.
Машина поїхала за обрій, а я з чистим сумлінням і бійцем з Вовків Да Вінчі поїхав на бусі у справах.
Коли тірьлінькає телефон з незнайомим номером:
- Алло, слухаю Вас.
- Алло, вітаю! Це Василь. З приводу машини.
- Якої машини?..
- Форд... Рейнджер... Джордан.
В цей момент в мене почало темніти в очах, але я знайшов сили перепитати:
- Василь? З приводу форда рейнджер?
- Так...
- Так я його півгодини тому віддав вже...
- Кому..???
- Василю...
В цю мить я розумію, що в очах почало темніти у співрозмовника на тому боці слухавки.
Я погано пам'ятаю, що було далі, але блимала аварійка, я стояв на узбіччі середмістя, копирсався в телефоні і вже прораховував план, як Мартин Брест за старими зв'язками піднімає чорні вертольоти Нацпола, всюди наводяться камери "Безпечного міста", блокпости витягують їжаків і колючки, а народний супутник наводиться на околиці Києва.
👍42❤21❤🔥1
Знову почав дихати я за хвилину, коли з'ясувалося, що в момент, коли я повідомив бійцю-отримувачу і Євгену радісну новину про готовність авта, вони самостійно спланували два окремі способи доставки авта: боєць "знизу" братом, а Євген "зверху" через бригаду.
Брата звати Василь. І з бригади приїхав Василь.
Обгигочешся.
Всі сміялися до сліз, і тільки у мене з'явився оооооооттакий рубець на серці і на сраці.
Машина служить, як бачите з фото.
Дякую Вам за те, що підтримуєте і сунете проєкт далі.
Наступний тиждень теж обіцяє бути гарячим.
Аби тільки не був таким веселим, як у випадку з Джорданом.
Вся ситуація тут:
https://42trucks.online/
Якщо хочете підтримати проєкт 42 тачки на ЗСУ, реквізити тут:
Картка Приват - 5168 7451 0561 4421 (Антон Сененко)
PayPal - senenkoanton@gmail.com
Детальні реквізити:
Установа банку - ПриватБанк МФО банку - 305299
Отримувач платежу - СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ IBAN - UA953052990000026201691360906
Рахунок отримувача - 26201691360906
Валюта картки - UAH
РНОКПП отримувача - 3136215494
Призначення платежу - Поповнення рахунку СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ, безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ)
Принагідно лишаю реквізити ММартин Брест з яким ми разом реалізуємо проєкт:
Моно: 4441114443028624
PayPal: Oleg.boldyriev@gmail.com
Приват: 4149499371016518
Майте тиху ніч.
Брата звати Василь. І з бригади приїхав Василь.
Обгигочешся.
Всі сміялися до сліз, і тільки у мене з'явився оооооооттакий рубець на серці і на сраці.
Машина служить, як бачите з фото.
Дякую Вам за те, що підтримуєте і сунете проєкт далі.
Наступний тиждень теж обіцяє бути гарячим.
Аби тільки не був таким веселим, як у випадку з Джорданом.
Вся ситуація тут:
https://42trucks.online/
Якщо хочете підтримати проєкт 42 тачки на ЗСУ, реквізити тут:
Картка Приват - 5168 7451 0561 4421 (Антон Сененко)
PayPal - senenkoanton@gmail.com
Детальні реквізити:
Установа банку - ПриватБанк МФО банку - 305299
Отримувач платежу - СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ IBAN - UA953052990000026201691360906
Рахунок отримувача - 26201691360906
Валюта картки - UAH
РНОКПП отримувача - 3136215494
Призначення платежу - Поповнення рахунку СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ, безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ)
Принагідно лишаю реквізити ММартин Брест з яким ми разом реалізуємо проєкт:
Моно: 4441114443028624
PayPal: Oleg.boldyriev@gmail.com
Приват: 4149499371016518
Майте тиху ніч.
👍72❤52👏2❤🔥1
Дрони, дрони, дрони...
Ви знаєте, половина з переданих нами машин так чи інакше окрім задач забезпечення та евакуації бійців задіяна в доставці екіпажів дронів на точки, перевезення катапульт і приладдя, батарей, крил і такого всякого.
Я вже мовчу про певну кількість "апаратних", до створення яких ми долучалися.
Дрони дійсно змінюють характер ведення війни і ця тематика буде і далі розвиватися.
Питання друку на 3d-принтерах різних запчастин і корпусів гранат, пошук запасних лопатей, прошивки-перепрошивки - ними забиті профільні волонтерські чати.
Тому варто констатувати, що інженерія БПЛА, ремонт дронів та їх правильна експлуатація - стають шалено важливими.
От нещодавно був свідком ситуації.
У бійців з-ніде з'явилася купа фпв-дронів одного типу.
А от пульти керування чомусь підвезли іншого типу.
І воно натурально не літало.
Наче грізна зброя є, але бійці змушені були поневірятися по купі спеціалістів, щоб здійняти пташок в повітря.
І однією проблемою були гроші, але куди більшою - фахівці.
Їх бракне.
З іншого боку, мій товариш нещодавно запитував - а де повчитися матчастині по дронам? Не як літати, а як розробляти, ремонтувати?
Запит від людей на знання - є.
Та-дам.
Ivan Prymachenko сьогодні анонсував неймовірну новину.
На платформі масових відкритих онлайн-курсів Prometheus стартував безкоштовний онлайн-курс "Інженер БПЛА. Базовий курс". Курс розроблено разом з командами Victory Drones & Dignitas Fund.
Зацініть програму:
Модуль 1. Теоретична база для майбутнього інженера БПЛА
1.1. Основи аеродинаміки: визначення, основні принципи, поняття та гіпотези.
1.2. Динамічний політ: принципи, відмінності та спільні риси з аеродинамічним.
1.3. Основні поняття метеорології та вплив погодних явищ на польоти літальних апаратів.
1.4. Класифікації Безпілотних літальних апаратів (БПЛА).
1.5. Відмінності польоту окремих БПЛА. Склад льотних комплексів.
Модуль 2. Будова БПЛА та особливості використання
2.1. Конструкція БПЛА літакового типу (з фіксованим крилом).
2.2. Конструкція БПЛА коптерного типу (вертольоти та мультироторні системи).
2.3. Конструкція аеростату.
2.4. Електронна складова БПЛА.
2.5. Види навігаційних пристроїв GPS, спліт камери, дальноміри.
2.6. Види програмного забезпечення для налаштування та управління БПЛА.
2.7. Особливості використання БПЛА в умовах війни.
Модуль 3. Поломки та ремонт БПЛА
3.1. Типові поломки БПЛА під час тренувальних, розвідувальних та бойових польотів.
3.2. Ремонт БПЛА у польових умовах.
3.3. Підвищення живучості БПЛА.
Мені здається, що це дуже круто.
Тож якщо Ви чи Ваші друзі таким цікавилися - велкам.
Посилання на курс https://prometheus.org.ua/course/course-v1:Prometheus+UAV_EB101+2023_T3
До речі, принагідно поділюся посиланням на ще один просвітній канал щодо військової техніки - а саме ремонт і експлуатація хаммерів HMMWV https://www.youtube.com/@hmmwvua
Я там просто залипаю.
Майте тихий вечір.
Ви знаєте, половина з переданих нами машин так чи інакше окрім задач забезпечення та евакуації бійців задіяна в доставці екіпажів дронів на точки, перевезення катапульт і приладдя, батарей, крил і такого всякого.
Я вже мовчу про певну кількість "апаратних", до створення яких ми долучалися.
Дрони дійсно змінюють характер ведення війни і ця тематика буде і далі розвиватися.
Питання друку на 3d-принтерах різних запчастин і корпусів гранат, пошук запасних лопатей, прошивки-перепрошивки - ними забиті профільні волонтерські чати.
Тому варто констатувати, що інженерія БПЛА, ремонт дронів та їх правильна експлуатація - стають шалено важливими.
От нещодавно був свідком ситуації.
У бійців з-ніде з'явилася купа фпв-дронів одного типу.
А от пульти керування чомусь підвезли іншого типу.
І воно натурально не літало.
Наче грізна зброя є, але бійці змушені були поневірятися по купі спеціалістів, щоб здійняти пташок в повітря.
І однією проблемою були гроші, але куди більшою - фахівці.
Їх бракне.
З іншого боку, мій товариш нещодавно запитував - а де повчитися матчастині по дронам? Не як літати, а як розробляти, ремонтувати?
Запит від людей на знання - є.
Та-дам.
Ivan Prymachenko сьогодні анонсував неймовірну новину.
На платформі масових відкритих онлайн-курсів Prometheus стартував безкоштовний онлайн-курс "Інженер БПЛА. Базовий курс". Курс розроблено разом з командами Victory Drones & Dignitas Fund.
Зацініть програму:
Модуль 1. Теоретична база для майбутнього інженера БПЛА
1.1. Основи аеродинаміки: визначення, основні принципи, поняття та гіпотези.
1.2. Динамічний політ: принципи, відмінності та спільні риси з аеродинамічним.
1.3. Основні поняття метеорології та вплив погодних явищ на польоти літальних апаратів.
1.4. Класифікації Безпілотних літальних апаратів (БПЛА).
1.5. Відмінності польоту окремих БПЛА. Склад льотних комплексів.
Модуль 2. Будова БПЛА та особливості використання
2.1. Конструкція БПЛА літакового типу (з фіксованим крилом).
2.2. Конструкція БПЛА коптерного типу (вертольоти та мультироторні системи).
2.3. Конструкція аеростату.
2.4. Електронна складова БПЛА.
2.5. Види навігаційних пристроїв GPS, спліт камери, дальноміри.
2.6. Види програмного забезпечення для налаштування та управління БПЛА.
2.7. Особливості використання БПЛА в умовах війни.
Модуль 3. Поломки та ремонт БПЛА
3.1. Типові поломки БПЛА під час тренувальних, розвідувальних та бойових польотів.
3.2. Ремонт БПЛА у польових умовах.
3.3. Підвищення живучості БПЛА.
Мені здається, що це дуже круто.
Тож якщо Ви чи Ваші друзі таким цікавилися - велкам.
Посилання на курс https://prometheus.org.ua/course/course-v1:Prometheus+UAV_EB101+2023_T3
До речі, принагідно поділюся посиланням на ще один просвітній канал щодо військової техніки - а саме ремонт і експлуатація хаммерів HMMWV https://www.youtube.com/@hmmwvua
Я там просто залипаю.
Майте тихий вечір.
👍143🔥37❤2❤🔥2
- Це Вам.
- Що воно? - спантеличено спитав боєць, втупившись поглядом в руку Ярослава.
- На заправку. Це Вам. Візьміть.
Мрякотливий осінній дощ в світлі автомобільних фар якось особливо чудернацьки лягав на стос купюр з цифрами 500 з усіх боків.
- Ви що?.. Не візьму... Ви щойно віддали автівку Збройним силам, а тепер ще й гроші даєте... Як так?
Ярослав з якимось розпачем в очах подивився спочатку на своїх дружину і дітей, а потім на мене, шукаючи підтримки.
Я розвів руками, відійшов у бік і сказав:
- Це вже точно без мене. Розбирайтесь.
- Візьміть, будь ласка. Вам ці гроші точно потрібніші...
- Послухайте, ми усім підрозділом невимовно вдячні за те, що Ви віддали своє авто. Цього досить. Правда.
- Ні, це ми Вам вдячні. Ви там за нас воюєте. Це найменше що ми можемо зробити.
- Ні, це ми вдячні...
- Ні, ми...
Моя куртка була давно мокра.
Плечі, комір, капюшон.
Знаєте ж це відчуття, коли наче ще не змерз, але вогкий одяг вже пробиває на дрижаки.
Зранку і вдень я обкатував вічноремонтований Ніссан Патрол 1/42 і він, певно, готовий (Олег Сабадаш, сам не вірю, що це пишу), виборсався в бруді, що те порося, але був шалено задоволений собою.
Потім помчав на СТО, щоб навести остаточний марафет в тачці 26/42 Рафаель для 124 бригади, що воює у Херсоні.
І ось, ввечері, в світлі фар цієї машини, стискаючи в кишені недоїдений обідній гамбургер, я спостерігав класичну ситуацію, коли Армія спирається на народ, а народ дякує Армії.
Хоча... Як дякує...
Героїчно закриває бездіяльність тих, хто мав би забезпечувати війська зброєю та технікою.
(- Розумієте, Антон... Нам же по штату має бути вантажівка. Я пишу офіційне звернення вище, щоб нам дали новий КрАЗ. А мені пропонують з бази зберігання забрати ЗіЛ-130 тисяча дев'ятсот сімдесят забутого року. Ми приїздимо на базу зберігання, а у тих машин гума порепана і все воно металобрухт... Ви уявити не можете, наскільки цей мікроавтобус вчасно.)
Зрештою, стос купюр ліг у бардачок.
Такий тимчасовий компроміс між давачем та набувачем, який таки забезпечить машину якісною солярою.
Посилка зі смаколиками від таємних родин пані Олени та Катерини (я не забув покласти грілки, але забув покласти світлодіодні ліхтарі, вибачте) вмостилася на пасажирському сидінні.
Lopata Zubata від Лисенко Віталій - під ногами.
Чергова таємна київська родина пожертвувала своє авто на ЗСУ. Абсолютно прості і звичайні люди.
Він, вона, двоє хлопчаків.
Ви цю машину допомогли відремонтувати. Від переднього гака до задньої фари.
Ми з Мартин Брест дякуємо Вам усім.
В тому числі Сергей Третьяк та Светлана Третьяк за безкоштовне фарбування, а BR TURBO Ukraine за безкоштовний ремонт турбіни.
Оксана Бондарь, спасибі, що допомогла об'їздити звіра.
Шановні, Армія відчуває підтримку, правда.
Особливо зараз, коли брудно, холодно і темно.
Що би не було далі, боротьба триватиме аж до нашої перемоги.
Лупаймо сю скелю.
Вся ситуація по проєкту 42 тачки на ЗСУ тут https://42trucks.online/ (дяка Діма Головаченко ще раз, дуже зручно користуватись)
Якщо хочете підтримати проєкт 42 тачки на ЗСУ, реквізити тут:
Картка Приват - 5168 7451 0561 4421 (Антон Сененко)
PayPal - senenkoanton@gmail.com
Детальні реквізити:
Установа банку - ПриватБанк МФО банку - 305299
Отримувач платежу - СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ IBAN - UA953052990000026201691360906
Рахунок отримувача - 26201691360906
Валюта картки - UAH
РНОКПП отримувача - 3136215494
Призначення платежу - Поповнення рахунку СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ, безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ)
Принагідно лишаю реквізити ММартин Брест з яким ми разом реалізуємо проєкт:
Моно: 4441114443028624
PayPal: Oleg.boldyriev@gmail.com
Приват: 4149499371016518
Майте тиху ніч.
P.S. Поява машини в проєкті відбулася так https://news.1rj.ru/str/mouselab/5590
- Що воно? - спантеличено спитав боєць, втупившись поглядом в руку Ярослава.
- На заправку. Це Вам. Візьміть.
Мрякотливий осінній дощ в світлі автомобільних фар якось особливо чудернацьки лягав на стос купюр з цифрами 500 з усіх боків.
- Ви що?.. Не візьму... Ви щойно віддали автівку Збройним силам, а тепер ще й гроші даєте... Як так?
Ярослав з якимось розпачем в очах подивився спочатку на своїх дружину і дітей, а потім на мене, шукаючи підтримки.
Я розвів руками, відійшов у бік і сказав:
- Це вже точно без мене. Розбирайтесь.
- Візьміть, будь ласка. Вам ці гроші точно потрібніші...
- Послухайте, ми усім підрозділом невимовно вдячні за те, що Ви віддали своє авто. Цього досить. Правда.
- Ні, це ми Вам вдячні. Ви там за нас воюєте. Це найменше що ми можемо зробити.
- Ні, це ми вдячні...
- Ні, ми...
Моя куртка була давно мокра.
Плечі, комір, капюшон.
Знаєте ж це відчуття, коли наче ще не змерз, але вогкий одяг вже пробиває на дрижаки.
Зранку і вдень я обкатував вічноремонтований Ніссан Патрол 1/42 і він, певно, готовий (Олег Сабадаш, сам не вірю, що це пишу), виборсався в бруді, що те порося, але був шалено задоволений собою.
Потім помчав на СТО, щоб навести остаточний марафет в тачці 26/42 Рафаель для 124 бригади, що воює у Херсоні.
І ось, ввечері, в світлі фар цієї машини, стискаючи в кишені недоїдений обідній гамбургер, я спостерігав класичну ситуацію, коли Армія спирається на народ, а народ дякує Армії.
Хоча... Як дякує...
Героїчно закриває бездіяльність тих, хто мав би забезпечувати війська зброєю та технікою.
(- Розумієте, Антон... Нам же по штату має бути вантажівка. Я пишу офіційне звернення вище, щоб нам дали новий КрАЗ. А мені пропонують з бази зберігання забрати ЗіЛ-130 тисяча дев'ятсот сімдесят забутого року. Ми приїздимо на базу зберігання, а у тих машин гума порепана і все воно металобрухт... Ви уявити не можете, наскільки цей мікроавтобус вчасно.)
Зрештою, стос купюр ліг у бардачок.
Такий тимчасовий компроміс між давачем та набувачем, який таки забезпечить машину якісною солярою.
Посилка зі смаколиками від таємних родин пані Олени та Катерини (я не забув покласти грілки, але забув покласти світлодіодні ліхтарі, вибачте) вмостилася на пасажирському сидінні.
Lopata Zubata від Лисенко Віталій - під ногами.
Чергова таємна київська родина пожертвувала своє авто на ЗСУ. Абсолютно прості і звичайні люди.
Він, вона, двоє хлопчаків.
Ви цю машину допомогли відремонтувати. Від переднього гака до задньої фари.
Ми з Мартин Брест дякуємо Вам усім.
В тому числі Сергей Третьяк та Светлана Третьяк за безкоштовне фарбування, а BR TURBO Ukraine за безкоштовний ремонт турбіни.
Оксана Бондарь, спасибі, що допомогла об'їздити звіра.
Шановні, Армія відчуває підтримку, правда.
Особливо зараз, коли брудно, холодно і темно.
Що би не було далі, боротьба триватиме аж до нашої перемоги.
Лупаймо сю скелю.
Вся ситуація по проєкту 42 тачки на ЗСУ тут https://42trucks.online/ (дяка Діма Головаченко ще раз, дуже зручно користуватись)
Якщо хочете підтримати проєкт 42 тачки на ЗСУ, реквізити тут:
Картка Приват - 5168 7451 0561 4421 (Антон Сененко)
PayPal - senenkoanton@gmail.com
Детальні реквізити:
Установа банку - ПриватБанк МФО банку - 305299
Отримувач платежу - СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ IBAN - UA953052990000026201691360906
Рахунок отримувача - 26201691360906
Валюта картки - UAH
РНОКПП отримувача - 3136215494
Призначення платежу - Поповнення рахунку СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ, безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ)
Принагідно лишаю реквізити ММартин Брест з яким ми разом реалізуємо проєкт:
Моно: 4441114443028624
PayPal: Oleg.boldyriev@gmail.com
Приват: 4149499371016518
Майте тиху ніч.
P.S. Поява машини в проєкті відбулася так https://news.1rj.ru/str/mouselab/5590
❤149👍19❤🔥1