- Зара, чекай, треба залити зимову омивачку.
Я смикнув важіль і потягнув за капот, матований фірмовим кольором "Брест в болоті".

Мартин Брест звичним жестом очікування будь-чого з будь-якого напрямку поліз за пачкою цигарок і запальничкою.
Рожева рідина "мінус 22" рівномірно і прямолінійно булькала у пляшці, а я чомусь згадав, що це машина з Дня народження.
Дня народження мене.
Рівно місяць тому попросив у Вас грошей на каву, Ви мені накидали, ми взяли цей Фольксваген Транспортер кольору небесної блакиті, а тепер він вже відремонтований, пофарбований в Ірпені руками Светлана Третьяк та Сергей Третьяк і чекає на передачу у війська в 241 бригаду.

Боковим зором і краєм вуха відчув, що біля Мартіна зупинився великий чорний лакований фольксваген і його водій щось розпитує.
-... а мені більше не треба, розумієте? Не влізає. Ви ж це військовим? Заберіть, га?
- Та ну...
- Беріть.

Навівши різкість в очах, побачив, що водій передає Бресту розпочату пляшку "мінус 22", щоб ми долили у нашу військову тачку.

- Дякуємо.
- Та немає за що.

Бус неспішно котився нічним проспектом.
Мартін байдуже-стомлено дивився у вікно.
А мені з голови не йшла думка, що на Новій пошті мене чекає дві посилки, одна з яких - від Розетки.
І тут було два варіанти: або я геть здурів, бо я не міг пригадати, щоб я щось замовляв в онлайн-магазині, або ж це якась помилка.

Оператор винесла два пакунки.
В одному були в'язані шкарпетки від Оксана Гриценко та майстринь з самісінької Німеччини. Не Гепардами, як то кажуть, єдиними. Щоб у хлопців нозі були в теплі. Дякуємо.

В іншому - з Розетки - набір хороших ключів. Хтось їх нам придбав...
"Це ж від Жені... Він обіцяв, що кожного місяця забезпечуватиме проєкт одним набором таких от ключів".
Yevhenii Movchaniuk, дякуємо. Неоціненна річ.

А ще в проєкт в'їжджає тачка 44/42 на 31 бригаду.
Це просто здача з кави на мій День народження.
Так, вистачило і на Фольксваген, і на його ремонт і на оце монопривідне мінівенівське диво.

Чому 44/42? Тому ж, чому вже було 43/42: логіки нема (с).
(насправді, якщо серйозно, не повнопривідні авта і не буси ми вирішили маркувати поза межами 42-х тачок. Але під парасолькою проєкту. Але поза межами. Загалом, не шукайте логіки).

Дякуємо Вам за підтримку.
Вся ситуація по проєкту 42 тачки на ЗСУ тут https://42trucks.online/

І я нагадую, що Ви маєте змогу взяти участь у розіграші купи мистецьких призів за зовсім невеличкий донат.
Подробиці тут https://news.1rj.ru/str/mouselab/5976

Майте тихий вечір.
І, так, тримайте ноги в теплі.

Я не знаю, що Вам написати про оце інтерв'ю, яке у мене взяла Софія Середа.
Напишу лиш, що ось воно.

З одного боку, суспільству, особливо під час війни, варто нагадувати, наскільки є важливою наука для обороноздатності.
З іншого, у мене вже закипає каструля від волонтерства і стосунків волонтерів з державою.
З третього, Мартин Брест нещодавно показували в телевізорі, а мене ще ні. У нас в проєкті все має бути порівну.
Якщо серйозно, було дуже приємно, що пані Софія ставила предметні питання і була в контексті моєї діяльності.
Вдвічі приємніше спостерігати роботу монтажера, бо мені здавалося, що інколи мої думки плутаються і я погано пояснюю.
Ну, і мені подобається це відео.
Тут наочно видно, що постійні поїздки за кермом і заїдання стресів моїм улюбленим тортом "Київський дарунок" - не найкраще поєднання.
Але чому подобається?
Бо мама вже точно не скаже, що я знову схуд.
Мама завжди про це непокоїться.
Будемо лупати далі.
Дякую, що підтримуєте.
Майте тиху ніч.