Сорі, друге відео про патрол 1/42 дивіться тут, телеграм його "їсти" не хоче

Зараз покажу Вам зворотню сторону проєкту 42 тачки на ЗСУ - з чим нам іноді доводиться мати справу, коли намагаєшся постачати Силам оборони справні повнопривідні машини, і на що іде 90% наших нервів і часу, попри те, що це лиш мала частина автівок для війська.

Дві тачки.
З двох різних країн - Велика Британія і Швеція.
Придбані в два різні періоди (хоча нумерація вийшла послідовна - 36/42 і 37/42. Логіки нема, не шукайте).
Два різні виробники - Ніссан і Форд.
Два абсолютно різні постачальники.
Дві кардинально різні ціни (Рейнджер взяли аж за 8500 євро+комісії пейпалу, а Навара стала в 7000 доларів, причому з нею на лафеті приїхала така само Навара за таку ж ціну від того ж постачальника (!) і машина вже успішно виконує бойові задачі кілька тижнів без жодних застережень).
Обидві машини проходили техогляди і решту бла-бла-бла.

Так от.
У обидвох машин проблеми з рамою.
Причому проблеми виправлені, замасковані і замальовані.
Тобто це не історія про "бачили очі, що купували".
Про стан підвісок я мовчу, бо ми на це давно уваги не звертаємо - за всі десятки корчів, що приїздять з Європи, я жодного разу не бачив тачку з повністю справною ходовою частиною.
Амортизатори, втулки, стойки, шарові, пильники - відразу в заміну в круг без варіантів.
Інколи тріснуті листи ресор чи порепані пружини.
Це, як кажуть, такі дрібниці на фоні більш істотних проблем, що і згадувати не варто.

Але рами - це найбільший біль.
Все можна зробити відносно швидко - двигун, коробку, роздатку, кардани, редуктора, електрику, охолодження.
Але рами вимагають часу, зварювальних робіт кваліфікованого спеціаліста, металу і грошей.

До чого це я.

По-перше, в мене не так просто закочуються очі, коли я чую, що хтось здатен пригнати (чи як постачальник, чи як волонтер) з-за кордону такого пікапа, що можна відразу їхати на фронт.
Я не бачив таких машин.
Мій невеликий досвід показує, що подібний підхід є нічим іншим, як перекладанням питання ремонту автівок на плечі бійців (по який вони, до речі, потім до нас часто-густо і звертаються, але чомусь соромляться звернутися до того, хто їм машину передав. Тут без претензій до бійців, психологію моменту зрозуміти можна).
Немає з Європи повністю справних повнопривідних рамних автівок з пробігом під 200 тисяч в бюджеті до 10 тисяч баксів.
Немає.

По-друге, жодні євродокументи про техогляди і сертифікації не варті паперу, на якому вони написані. Ми раніше на них ніколи не звертали уваги, але історія з Рейнджером стала чомусь особливо показовою.
Звісно, з такими рамами, можливо, і можна хоробро підкоряти шведські чи британські лежачі поліцейські, але служба на фронті завершується переломом металу і, в кращому випадку, важким, довгим і дороговартісним ремонтом.

По-третє, найбільше бісить, що кожен з продавців (кожен!) проблемних авто був в курсі, що тачки їдуть воювати.
Так було і з патролом 1/42, який ми ремонтували під 7 місяців, і з тойотою прадо 9/42, яку переварили трохи менше, ніж повністю, і з мітсубіші л200 14/42, де робили капіталку двигуна, і з кількома іншими авто.
Всюди завжди діє одне правило: для продавців це був просто бізнес, нічого особистого.

Але хороша новина в тому, що хороших машин все одно більше і чесних продавців, які не приховують несправності автівок, суттєво скидаючи в ціні, теж.

Однак Ви маєте знати, що коли гаснуть софіти селфі-камер і всі натішуються тачками, що вже помчали воювати на фронт, лишаються холодні темні бокси, в яких стоять оці висмоктувачі нервів, часу і грошей.

Ніде немає історій про легке безтурботне волонтерство, але в мене таке враження, що автоволонтерство - це окреме коло пекла.

Так, я б мріяв купувати на військо нові пікапи.
Якби їхня ціна не доходила до 40 тисяч доларів за штуку.
За ці ж гроші робиться кілька вживаних пікапів, джипів чи бусів і, як показує досвід, вони другий рік сумлінно працюють на фронті.
Так, я б мріяв знайти в Європі такого постачальника вживаних тачок, який би усвідомлював, що пікап, якого він от зараз продасть, захищатиме не Україну, а Європу, і дозволить конкретно йому не брати до рук зброю та бігати посадками.
Так, я б мріяв, щоб дива

траплялися, але інколи диво - це просто важка кропітка робота механіків, що їздять додому тільки ночувати.

Ми продовжуємо працювати.
Тачка 37/42 на ОЦЗТМ заїжджає у проєкт і стає на довгостроковий ремонт.

Дякуємо Вам, що підтримуєте нас з Мартин Брест.
Підтримуєте і в радості, і в горі, в капіталках, рамах і повних приводах.

Окрема подяка Оксана Бондарь за те, що за 20 годин від моменту старту до приїзду в Київ, в 20-градусний мороз перегнала цю тачку з безтурботної Європи на наші, зігріті хоробрими серцями, землі.

Все буде добре.
І ці проблеми ми теж переможемо.

Майте тихий вечір.

У грудневому випуску Вісника НАН України вийшло ціле мереживо статей про Нобелівські премії-2023.
І це дійсно щось.
Бо, по-перше, статті не просто розгорнуті, насичені і докладні. Вони написані фахівцями в темах фізики, фізіології і медицини, хімії, літератури та економіки.
Зроблено історичний екскурс в проблематику нобелівських відкриттів та біографії дослідників.
І читати ті тексти дійсно цікаво.
Також, по-друге, виклад матеріалу послідовний, логічний та доступний широкому колу читачів.

Мені здається, кожен для себе знайде, що почитати на вихідних.

1. Про Нобелівську премію з фізики за «експериментальні методи, які генерують атосекундні імпульси світла для вивчення динаміки електронів у матерії»

2. Про Нобелівську премію з хімії «за відкриття і синтез квантових точок»

3. Про Нобелівську премію з фізіології і медицини «за відкриття щодо модифікацій нуклеозидних основ, які дозволили розробити ефективні мРНКвакцини проти COVID-19»

4. Про Нобелівську премію з літератури за «новаторські п’єси
та прозу, які висловлюють невимовне»

5. Про премію з економіки пам'яті Альфреда Нобеля за «поглиблення нашого розуміння результатів виходу жінок на ринок праці»


Дуже раджу.
І ще два моменти.

1. Щоб не пропускати такі цікаві статті - стежте за сторінкою Національна академія наук України. Там все це проскакує.

2. Не забувайте, що вихідні у Національному науково-природничому музеї НАН України просто шалені.
Субота 13 січня
13:30 Інтерактивна програма для дітей шкільного віку @Твоя перша палеонтологічна колекція".
16:00 лекція на території музею Зірки екрану 1: Біологія The Last of Us
Неділя 14 січня
10:00 Онлайн-лекція для дітей "Гриби взимку"

І купа всього іншого.
Всі деталі - тут.

Відео просто так.
Якщо Ви в Ірпені сьогодні бачили лафету з човном, то це були ми.

Майте тиху ніч.

Наскільки ж мало стало потрібно для того, щоби звичайний зимовий морозний день вважався вдалим.
Ранок в ТСЦ МВС за кавою з бійцем 114 бригади, якому призначена тачка 35/42, де ти зустрічаєш Sergiy Grishyn, який теж притягнув на перереєстрацію якогось корча на ЗСУ.
День із цим же бійцем на полігоні випробувань наших корчів (тачку ще не передаємо, усуваємо виявлені недоліки).
Підвечірок на перегоні пікапу 32/42 для ГУР на фарбування до Светлана Третьяк та Сергей Третьяк в Ірпінь разом з пані Світланою, яка цю ж машину на ЗСУ і придбала.
Пізній вечір в колі волонтерів з Польщі aka Mariusz Hoszowski, що приперли в Україну чергову партію гуманітарки і передали стос грошей на 42 тачки на ЗСУ.

І лишається тільки одне питання: Костянтин Бакуемський, а чо ми селфі сьогодні не зробили?)

Я просто дякую усім тим, хто у власні вихідні продовжує працювати в інтересах Сил оборони.
Бо у них вихідних немає.

P.S. Мартин Брест, дивись, не на всіх фото ти товстий (тікає).

Спочатку я впав біля переднього бампера буса, випростався на всю довжину мого організму і сміявся так, наче не читаю новин.
Сміявся, як щаслива людина.
Потім ми тягнули цей апарат довжелезним коридором та інсталювали у спеціально визначеній кімнаті з рамками для плетіння маскувальних сіток і довжелезними формулами на дошці.
Дуже скоро голки цього механізму вплітатимуть смерть росіянам не гірше, аніж рядки вірша «Сію тобі в очі…».
Все ж мене вражає оця незрозуміла здатність волонтерів знаходити одне одного і допомагати одне одному при всій різноплановості профілей діяльності.
Олег Б., що переважно займається карданами, роздатками і підшипниками маточин колеса, десь надибав хороший швейний верстат (я не знаю, як це називаєтсья), потім ми завантажили його в бус, наданий іншою святою людиною Олегом М. для здійснення гуманітарних місій, та заперли в пункт базування Волонтерської групи «Фізики-Лірики», які постачають маскувальні сітки визначених відтінків та характеристик сотнями штук на фронт.
Мені важко сказати, наскільки збільшаться спроможності Сил оборони від цієї неділі, але якось так краплинка до краплинки, верстат до верстата - і росіянам точно ставатиме важче.
Майте гарний день.

ЛуАЗи, знайдіться

Шановні, для нашого проєкту 42 тачки на ЗСУ Ви дуже часто пропонуєте різні автівки.
Якісь в подарунок, якісь за дуже і дуже незначні кошти.
Ми з радістю приганяємо евакуатори, чіпляємо троси, тягнемо на СТО, відновлюємо та передаємо в підрозділи.

Єдине, що ми більше не беремо вже в проєкт - це радянський чи російський автопром.
Копійки, двійки, п'ятірки, сімки, двадцять перші Волги, москвичи та інший легендарний транспорт ми просто не витягуємо ані ресурсно, ані по грошам.
Запчастин немає. Ті, що є, мають жахливу якість і космічні ціни, які не поступаються запчастинам на пікапи чи джипи.
Загалом ми не можемо з нашим підходом довести такі авто до притомного робочого стану.

Такі реалії. Це не наша техніка.

Але.
З'явився запит на ЛуАЗ.
Сергій Третьяк, що люб'язно безкоштовно фарбує нам в Ірпені машини для проєкту, вже неодноразово самостійно (!) відновлював до робочого стану автомобілі Луцького автозаводу.
Він на цьому знається, цим горить, вміє реставрувати запчастини і "колхозити" з чогось нового і якісного те, що підійде цим королям бездоріжжя.

Тому.
Якщо у Вас в гаражі є ЛуАЗ - на ходу, не на ходу, в зібраному чи розібраному стані, якщо є якісь запчастини на ЛуАЗ, колеса, скло, деталі кузова - передавайте їх Сергію.
Просто віддайте на благе діло.
В темних гаражах то все користі не принесе, а з-під золотих рук Сергія отримає друге дихання і поїде хлопцям у допомогу на фронт.

Де зможемо - ми його підтримаємо, наприклад, логістично. Евакуатором чи транспортуванням деталі.

УАЗи не пропонуйте, будь ласка.
Він відразу сказав, що з ними справ не має.

Майте тихий вечір.

P.S. Так, на фото - все робота його рук.
P.S.2. Ні, ми не братимемо ці тачки в проєкт 42 тачки на ЗСУ. Але якщо ЛуАЗів буде вдосталь, думаю, Сергій зробить якийсь системну двіжуху.