Шановні, тут хороші люди в хорошу компанію шукають інженера з оптичних лазерних систем.
Цікаві технічні задачі, оборонка, оптико-електронні системи і оце усе.

Вакансія не про успішний успіх, а про грунтовні знання в галузі оптики, вміння в експеримент, аналіз даних і системність.
https://jobs.dou.ua/companies/isr-tech/vacancies/260446/

Взагалі, мене тішать тенденції, коли запит на подібні спеціальності, який "вчора" був практично лише у закордонних компаній, з'являється і масштабується в Україні.

З одного боку, того й гляди, природнича освіта стане затребуваною, високооплачуваною та дозволить людині себе прогодувати. І це нарешті змусить багатьох батьків зрозуміти, що слід привчати дітей до точних наук.

[До того ж] З іншого боку, в України немає жодного шансу вижити у найближчі роки і десятиліття, якщо вона не розвиватиме свій потужний ВПК.
З державними, приватними, державно-приватними заводами, підприємствами та фірмочками.
Жодного шансу.
А для розвитку ВПК потрібні саме точні науки і нікуди від них не подітися.

Ба більше, ВПК України, щоб не бути валізою без ручки, муситиме триматися рівня розвинених країн чи, місцями, перевищувати їх. Щоб був військовий експорт і замовлення.
Не "зняли танки зі зберігання й продали в Африку", а "сформували портфель замовлень на десять років наперед і завантажили власне виробництво".

Загалом, перешліть цю вакансію знайомим розумникам в галузі оптики.
Певен, що вони не пошкодують.

Майте тиху ніч.

- ... є рижики по машині, капот підфарбовувався, бо камінням побило. А так... Машина постійно обслуговувалася, в одних руках, головка робилася... Нарікань по коробці і двигуну - ніяких...

Я в пів вуха слухаю цю традиційну розповідь власника машини, спостерігаючи як черговий корч заїжджає в бокс на передпродажний технічний огляд і, раптом, не витримавши, повертаюсь до продавця, дивлюся прямо в очі і кажу:

- Люди брешуть...

Поки я сам дивуюсь своїй нахабності, продавець замовкає на півслові і витріщується на мене. І наче ж я не падло, але оскільки мене це вже трохи дістало, продовжую:

- Чули таке? Це з Доктора Хауса. Зрозумійте... я не Вам конкретно, просто чув такі історії багато разів. Точно такі, як у Вас. Що машина обслужена, кожен день на ходу, один власник. Я не знаю, чому так, але люди постійно брешуть. Або спеціально, або від незнання істинного стану авта. Давайте, зараз спеціально навчені люди (с) машину подивляться, послухають, все стане відомо, тоді поговоримо?

Люди брешуть.
Я не знаю, чи про все і всім.
В принципі, в брехні, як в такій, немає нічого поганого. Все ж, цей інстинкт (?) чи розумова здібність (?) у нас сформувалися еволюційно і нашось воно треба для виживання і передачі генів далі.
Хай буде.
Я ж теж буває брешу.

Але як же я розумію доктора Грегорі Хауса, який усвідомлював, що інколи для пошуку істини він мусить ігнорувати те, що кажуть люди.
І як же це стосується ринку купівлі-продажу вживаних авто.
Особливо, коли продавця одразу попереджаєш, що машина піде на ЗСУ.

Огляд триває майже мовчки.

Найбільш улюблений мною момент - спостерігати, як у продавців змінюється вираз обличчя, коли після поверхневого огляду двигуна, агрегатки та смикання підвіски монтажкою, до машини наближається Андрюха (позивний Борода) зі стетоскопом у руках.

Продавці бліднуть, ніяковіють.
Дехто починає нервувати і розповідати про якісь дивні шуми по коробці. Інколи ціна відразу падає на 500 доларів. Інколи на 1000.

Андрій із зосередженим виразом обличчя тулить жало стетоскопа прямо в душу власників автівок.
Він як той пастор ніби запрошує їх разом із ластівкою (яка, безумовно, зберігалася в гаражі, а виїздила тільки по вихідним за покупками і з родиною на дачу, поганого масла не бачила і вчасно обслуговувалася) на сповідь.

Машина жаліється, вивалює все, що у неї накопичилося, скреготить підшипниками, приводними валами, стукає нутрощами двигуна і розповідає всю правду.

Андрюха виймає стетоскоп з вух з таким виразом обличчя, наче щойно на моніторі запікала пряма лінія і пацієнт впав в кому.
Намагаючись перевірити пульс у двигуна, підставляє пальці під отвір сапуна і роздивляється на них плювки чорного мастила.

- Капіталка.

Гасне світло. Інструмент розкладається назад по металевим ящикам. В повітрі відчувається запах дизеля.
Я за звичкою усміхаюся власнику, тисну руку, дякую і відмовляюсь від покупки.

- Ви ж все самі бачите.
- Так, дякую... Дякую за приділений час.

За всю історію пропозицій продажу тачок нам для проєкту (я маю на увазі українську реєстрацію), було лише два власники, які розповіли нам усю правду про автівки.
Не просто тому, що машини йдуть на ЗСУ.
А тому, що власники - або воювали раніше, або воюють зараз. Тобто вони усвідомлюють цінність справного авта на фронті.
Розуміють, що перекупські жарти тут можуть закінчитися або дорого, або, що ще гірше, трагічно.
Тямлять, що цивільно-зневажливе "машина на ходу" в 99% випадків - це труп на лінії бойового зіткнення.
Бо СТО немає, нормального обслуговування немає, шляхів немає, запчастин теж немає.

Я чи стомився, чи став злий, але суперечка "купіть недорого у родича машину на проєкт, машина хазяйська... яке СТО? Нащо огляд? Кажу ж, машина хазяйська!" викликає у мене сумну посмішку.

І завжди - завжди - завжди - коли ти людям потім присилаєш відео огляду авта, де лопнуті лонжерони, рами, мости в мастилі і таке всяке, вони тобі кажуть:

- Ой... Вибачте. Ми не знали.

Але за це я і люблю український ринок авто.
Тут хоча б вибачаються.
Іноземці просто продають нам корчі, за які, по-хорошому, вони мали б ще доплатити за їх утилізацію.
(А потім продають ще

запчастини до них. Нам же. І гуму. Мости і коробки в зборі. Диски для запасок).

Я не звинувачую, ні.
Хто, як-то кажуть, на що вчився, і хто коли вступив в НАТО.
Ми зараз оплачуємо повну ціну деіндустріалізації країни, власного ідіотизму "нащо нам власні вантажівки, в білорусі дешевше" та, звісно, цілеспрямованої російської політики банкрутування та випилювання укрпідприємств.

І краще б нам цю ціну сплатити, а не нашим дітям.

Коли ж, в біса, в Україні збудують завод для виробництва легкої повнопривідної техніки?

А поки ми нагально шукаємо живий бус, монопривід, бажано фольксваген т5, двигун 1.9.
В'їзд в проєкт через підйомник на СТО.
Просто не буде, але:
а) ми не баригі
б) машина гарантовано потрапить в бойову 65 бригаду.
Якщо є пропозиції - кидайте в лічку.

Майте тихий вечір.

Колись якийсь перекуп напише прекрасну книгу.
«На чапаєвці без змін»
«Чорний корч»
«Три змотаних пробіги»
«Іржава арка»
«Люби автопідборщика свого»
«Час корча купувати і час корча продавати»
«Позичений товщиномір»
Десь цей самородок вештається, робить собі нариси і нотатки.
А поки…

- Альо, транспортер продаєте?
- Так
- А які нюанси по машині?
- Ніяких, сів-поїхав.
- На СТО на огляд можете пригнати?
- Та нє, нашо. Я Вам так все розповім.
- Дякую, на все добре.

- … а шо на неї дивитися? Питайте, все чесно розповім. Альо? Альо?

-… Є нюанси, коли сильно на газ тиснеш, то машину трусить. Але то дрібниці, я знаю шо то, підкажу, Ви швидко зробите.
- Так, а якщо то дрібниці і швидко, чому Ви самі ще досі не зробили?..

Карочє, ми знайшли транспортера.
Перший власник в Україні, їздила не дівчинка, не в магазин, не гаражне зберігання, сів-поїхав, але з нюансами, приїхав на СТО.

Так, подекуди матриця українського авторинку дає збій

Потенційна тачка 45/42. 65 бригада.
Проєкт 42 тачки ще не завершився, але ми вже ліземо далі по списку.

Дякуємо, що підтримуєте.

Картка Приват - 5168 7451 0561 4421 (Антон Сененко)

Моно: 4441114443028624

Тачка 38/42 поїхала у війська.
А саме у бригаду Нацгвардії Рубіж.

Чесно кажучи, про цю машину і нічого розповісти.
Цей просто дуже хороший і чесний Ford Ranger, який нам підібрав і пригнав Taras Herasymchuk (дяка тобі, шановний), оперативно змінив колір небесної блакиті на зелений, взувся у шикарні позашляхові шини BF Goodrich і поїхав виконувати свої задачі.

Взагалі, ми дуже полюбили Рейнджери.
На початку широкомасштабки вони були радше екзотикою на фоні всюдисущих Л200 та Навар.
Нині - завдяки простоті своєї конструкції та відносній легкості обслуговування, надійним двигунам і коробкам (якщо це, звісно, не автомат, але будь-який автомат у корча - це лотерея), порівнювано дешевим запчастинам - їх полюбили і війська (особливо за прохідність), і волонтери (за безгеморність, якщо екземпляри неушатані).

Загалом, з 42 автівок, що вже передані чи будуть передані Силам оборони, 9-ть - саме Форд Рейнжер (якщо рахувати Mazda BT, що є тим самим).
І надалі ми плануємо закривати потреби збройників у пікапах саме цією моделлю.

А так.
Спасибі велике Вам за те, що надонатили на цю машину і її ремонт.
Спасибі Sergiy Grishyn та Александр Барабошко за допомогу у документальному супроводі авта.
Дяка таємним київським родинам Олени і Катерини за шини і смаколики.
Олександр Радченко за дриль та каністру.
Aleksandra Voloschuk за смаколики.
Лисенко Віталій за малу піхотну лопату (тм) від Lopata Zubata.
Дякуємо Сергію та Світлані Третьяк за фарбування.

І окремо спасибі за те, що попри незавершеність проєкту 42 тачки на ЗСУ (бо 34, 40 і 42 машини ще в ремонті, а 41 лише їде в Україну), Ви реалізуєте проєкт тачки 45/42 для 65-ї бригади (подробиці на сторінці Мартин Брест).

Ви круті.
ЗСУ круті.

Майте тиху ніч.

Існує думка, що що сьогодні ввечері під час розіграшу, який відбудеться на сторінці Євгена, хтось виграє оригінальну футболку з підписом Андрія Ярмоленка.
Також існує думка, що на доданок до футболки хтось отримає інші цікаві призи від нашого з Мартин Брест проєкту 42 тачки на ЗСУ.

Але те, що достеменно відомо - завдяки Вашим донатам, зокрема, на День народження Evhen Zborowski у війська скоро поїде Форд Рейнджер.
А сьогоднішній розіграш (близько 18.00) є нічим іншим, як маленькою спробою Вам віддячити.

Почуємось.

Допис Євгена Зборовського: "Пост вдячності, цифр і анонс розіграшу ⬇️
На свій 33ій день народження рівно 4 місяці тому я попросив привітання, побажання і подарунки конвертувати у підтримку проекту 42 тачки на ЗСУ хлопців Anton Senenko і Martin Brest.
Чому їм?
Бо я бачу, що вони дуже ефективно використовують кожну гривню, яку їм донатять і передають у військо на 100% перевірені, відремонтовані і протестовані автомобілі.
На банку проекту ви надонатили аж
168 007 грн 04 копійки ♥ і це найкращий подарунок на день народження в моєму житті. Без перебільшень, це дуже зворушливо і відповідально.
Найчастіше донатили по 100 грн, а загалом донати до 300 грн склали понад 25 000 грн, що складає 14.88% від загальної суми, що ще раз доводить, що маленьких донатів не буває і вони складають дуже суттєву частину збору.
Всього задонатили 611 котиків 🐱, тобто середній донат 274 грн.
Загальна сума 168 тисяч стала основою на 65% для купівлі Форд Ренджер, який без ремонту коштує близько 260 тисяч. А ремонт і залишок коштів були покриті завдяки донатам чудових людей, які підтримують проект Антона і Мартіна.
Цей автомобіль ми уже навіть встигли відкатати на полігоні для випробувань і механіки готують до передачі військовим.
В коментарях залишаю реквізити куди потрібно донатити, щоб хлопці ще більше допомагали, а вони знають, як це зробити найкраще.
І найголовніше тим, хто дочитав!⚽️⚽️⚽️
Сьогодні близько 18 ми всі втрьох зберемось, щоб таки зробити розіграш наших призів у прямому ефірі і визначити хто ж виграє оригінальну ігрову футболку Андрія Ярмоленка з особистим автографом і кілька інших приємних сюрпризів серед тих, хто виконав вимоги аукціону і донатив понад 300 грн.
До зустрічі увечері! ✌️🇺🇦"