Шановні, мопед не мій, але оголошення лишу.

Під Рівним на одному з СТО стоїть ВАЗ 2105.
Машина вже не на ходу, бо потребує капіталки двигуна.
Ремонт, насправді, недоцільний.
Правда.

Але волонтер, який за машину відповідає, готовий її віддати задарма на запчастини місцевим військовим чи волонтерам, що постачають тачки на фронт.
Може щось з тієї машини згодиться.
Фото, на жаль, не маю, тому лишу тут світлину стартового набору для капіталки двигуна Москвича.
Якщо Ви з Рівного (повірте, евакуатор в інше місто вийде дорожчим залишкової вартості машини), маєте потребу в цій машині і маєте стосунок до Сил оборони - маякніть в лічку, я дам контакт волонтера.

Майте тиху ніч.

Я просив Вас допомогти зі збором для діток загиблих захисників і захисниць на День Святого Миколая.
Дякую Вам.
Тут більше нічого додати.

Це не від нас. Навіть не від Миколая. Це - від них.

Реквізити для подарунків дітям загиблих:

БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "НАРОДНИЙ ТИЛ - РЕАБІЛІТАЦІЯ"
Ідентифікаційний код: 42742131
ЄДРПОУ 42742131

Назва одержувача: БО БФ НАРОДНИЙ ТИЛ - РЕАБІЛІТАЦІЯ
розрахунковий/рахунок (UAH Українська гривня)
IBAN: UA60 305299 00000 26004016218164
Банк: АТ КБ "ПРИВАТБАНК" у м. Київ
МФО, Код одержувача: 305299

Волонтерство - це завжди про горизонтальні зв‘язки і довіру.

Так, звісно, класичне визначення волонтера - добровільність і безоплатність (!). Наче цього має достатньо, одначе спробуйте змусити людей ефективно задарма робити якусь роботу роками.

Тут же, де гроші не можуть бути мотивацією, а субординація - просто лайливе слово, вибудовується цілий паралельний світ.

Паралельний світ, де неважливо, хто ти за посадою в цивільному житті, яке у тебе хобі, віросповідання, якого ти походження чи хто твоя родина.
Тут суддя може вихідними переганяти тачки на фронт, а консультант з магазину керувати спільнотою, яка за вихідні закриватиме потребу цілого підрозділу в рідкісній шкірі єдинорога, мозкових клітинах колі тищенка та паливних насосах високого тиску, бо армійський дизель - це вже мем.

І в таких умовах, в цьому паралельному світі, який, насправді, є ближчим до реальності, аніж те, що показують медіа і соцмережі, практично неможливо працювати наодинці, навіть коли ти працюєш сам. Отакий парадокс.

Тільки тут дивним чином вдається за одну добу вивезти з Дружківки поламаного буса на лафеті, при тому що ми з Мартин Брест не маємо ані лафета, ані власних рук, щоб те провернути.

Була б це вертикальна урядова організація, то після купи погоджень згідно-відповідно в межах і спосіб надійшли б доповіді, що «немає змоги та бюджету», «доручено-перепідпорядковано», «призначено терміни виконання і телефон відповідального».
Якби це був звичайний ринковий бізнес - він би вирішив це питання за фантастичний прайс.

У волонтерів так не робе.
Повідомлення Sergiy Grishyn, знайомим бійцям 5 ОШБр, і за одну добу (та менше, 20-ти годин не пройшло) суто на довірі та рукостисканнях людей в худі з одного боку і пікселі з іншого, завантажений лафет заїхав на СТО в Київ.

Про цього зеленого пепелаца з фізичними формулами на бортах - якось окремо, а поки…

Шановні колеги.
Ті, хто шукає якісні турнікети і працюючі РЕБи, шиє ноші і плете масксітки, розмальовує гільзи і пише картини для розіграшів, заливає окопні свічки і везе партії хімічних грілок з Європи, хто за каву і пончик десятки годин жене з Європи корчі, хто гарує біля підйомників і комплектує тачки ключами, хто ночами паяє на кухнях дрони, хто виносить у військових госпіталях судна і підтримує вдів та вдівців та робить багато інших активностей, які щодня наближають перемогу і для кого фраза «краще хоч щось, ніж нічого» є моветоном, а якість допомоги є понад усе - честь.

Бережіть себе в першу чергу, бо берегти бійців Ви всі вмієте, а от вигорання на рівні прийому антидепресантів чи від‘їзду в справжні психоневрологічні диспансери - воно ж не рідкість.

І ще.
Такого мерчу немає навіть на житомирській шкарпетній фабриці.
Пані Олено, пані Катерино, в серденько.

Зі святом, шановні.

Майте гарний день.

Згадався 2014 рік.
Тоді на Донбасі запалювалися проросійські сепаратистські гнійники, в Києві панувала атмосфера невизначеності і сум‘яття, нічого було незрозуміло і якось трохи лячно.
В якийсь момент по телевізору я побачив зйомки з чийогось телефона, як з території занюханої напіврозваленої військової частини на Схід рушала колона українських військових: старі БТРи, Зіли, Газ-66. Складалося враження, що ця техніка зараз просто розсипеться - такі клуби диму вона випльовувала і так натужно ревіла старезними двигунами.

Потім ми ще дізнаємось, що зампотєхі заводили БМП з одного акумулятора, а волонтери ночами з трьох неробочих танків робили один «на ходу».

Але тоді я відчув, як шкірою побігли мурахи гордості.

Потім таке саме я відчував, коли ми зустрічали 95-ку на Бориспільській трасі - постріляні крази і камази, БТР з відірваним колесом.
Потім оборона ДАПу, де люди міцніші за бетон.

А потім я відчув цю гордість за Армію, коли ми вивозили родини з Києва на Захід, а вони колонами йшли на Схід.
Ми виходили з-під чорного диму, а вони сунули йому на зустріч.

Київ, Харків, Херсон, Бахмут, Авдіївка, Куп‘янськ. Мільйон моментів, коли піксель став ознакою мужності, звитяги і якогось безумовного фаталізму.

Але що для мене особливо характерне на сьогоднішній момент - в День Збройних Сил…
Найголовніше, що нині виділяє ЗСУ на фоні усіх інших Армій - це впертість у затяжній війні з настільки величезним і жорстоким супротивником.
Війна ж це не тільки стрибок, надзусилля і героїзм.
Це щоденна, нудна, брудна і марудна (це різні слова) робота. Яка і вимагає то стрибків, то танців на голові, то надзусилль, то героїзму.

Я певен, що навряд на європейському континенті знайдеться ще така Армія і таке суспільство, здатне так довго тягнути таку велику ношу.

Власне, шановні бійці.
Немає таких слів, щоб Вам подякувати.
Тому просто доповідаю голосом, що завдяки нашим невтомним донаторам - простим людям, яким не все одно - ми продовжуємо лупати скелю забезпечення Ваших лав справними машинами.

Сьогодні в ремонті 3 машини, а 4-ту завтра привезуть на лафеті. Одна машина на обкатці.
Так, напевне, це не Ваші підрозділи і навіть не Ваші бригади, але дуже імовірно, що ці тачки прикриють якісь Ваші фланги і міцно триматимуть рокадні дороги.

Ми не хочемо, щоб в Армії були напіврозвалені корчі.
І на своєму мікрорівні ми робимо все для того, щоб Ви замість нескінченних ремонтів просто виконували свою роботу: нищили ворога.

Тисну міцно руку усім тим бійцям та воїнкам, з якими ми хоч раз перетинались.
Вас вже не одна сотня, але кожен-кожна з Вас неповторні.

Слава живим і вічна пам‘ять полеглим.

Майте тиху ніч.

Садочки - то ще ті біолабораторії. Я в цьому тепер абсолютно певен. І, що цікаво, Марк же вже стрибає і кричить "давай глатися!", а я шо - я медуза. Ні, не придуркувате російське медіа, а натуральна желеподібна медуза зі шмарклями.

Тим не менш, тихим неквапом стартувало номінування всіляких плагіаторів, фальсифікаторів та псевдонауковців на щорічну (з 2016 року!) антипремію "Академічна негідність року".

От раптом комусь спало на думку переписувати російські статейки і видавати їх за власний вітчизняний доробок, замінюючи росію-матушку на Україну, або ж хтось в своїх наукових працях грозиться міряти черепи атеїстів, або ж тримає видавництво, яке під виглядом наукових статей публікує товстезні підбірки маячні - всі ці персони заслуговують на свою "медаль".

Воно ж як.
На жаль, досі українська держава практично беззуба стосовно імітаторів від науки, тому громадськості доводиться самостійно наводити "різкість" суспільства на очевидних шарлатанів.

Номінації класичні:
- «Плагіатор 2024»
- «Фальсифікатор 2024»
- «Псевдонауковець 2024»
- «Токсичний ректор 2024»
- «Посіпака 2024»
- «Спец(з)рада 2024»
- «Хижацька Мурзилка 2024»
- «Скандал 2024».

До 20 грудня можна висунути своїх кандидатів, детально обгрунтувавши, в чому їхня проблема.
До 6 січня триватиме голосування за "найкращих".
А в середині січня відбудеться нагородження.

Отут про все можна почитати детальніше https://www.facebook.com/svitlana.vovk.7/posts/pfbid02FRb27dkERMnLYsDadZ6Dnxx5krpbVvGj3FZZVHB5B7JLPDxanPummabEyCtY9LWDl, а ось посилання на сайт https://false-science-ua.odoo.com/, де більшість плагіаторів та фальсифікаторів української науки зібрані воєдино, або ж можна погортати оцю групу https://www.facebook.com/groups/plagyat/

Тільки обережно.
Можна здуріти.

На цьому майте тихий вечір, а я поплив далі за течією в хвилях зі шмаркль.

P.S. І не забувайте підписуватись на Лабораторну мишу в Вотсап, бо туточки діяльність згортатиметься з 1 січня 2025 року.

Follow the Лабораторна миша channel on WhatsApp: https://whatsapp.com/channel/0029VaL5Z8Y84Om4TSEXRO2g

Нещодавно в медіа та соцмережах пронеслася хвиля заголовків, що Конгрес США випустив звіт, в якому сказано, що ковід - це штучний вірус, вакцини не допомогли запобігти розповсюдженню, а всі обмеження і заборони були даремними.

В єдиному екстазі, як в старі добрі доширокомасштабні часи, відверті ідіоти (вибачте, я не буду добирати слів, на відміну від автора матеріалу, який я нижче) злилися з латентними ковід-дисидентами і мережа сповнилася вигуками «а ми ж казали», «далой учьоних».

Байдуже, що ніхто з них не відкривав 520-сторінковий звіт, а всі просто вигадували і передруковували гучні заголовки, запущені невідомо ким невідомо для чого (українські «медіа», шо ви там, хайпонули? Набрали переглядів, виродки?).

Як і байдуже, що чомусь спрацювали подвійні стандарти
Бо коли республіканці виступають проти надання допомоги Україні під вигаданими приводами, то вони помиляються.
Коли виступають проти абортів чи за повернення статусу наркотика марихуані - помиляються.
Коли несуть конспірологічну дичину про демократів - вони просто влаштовують політичні розбірки.

Але ж тут, у звіті, обрані простим народом люди, аналогами яких в Україні є весільні фотографи та василевські-смаглюк (нагадаю, вона закликала жителів Бучі та Ірпеня лишатися вдома) - виявляється, істина в останній інстанції, вірус - штучний, карантин - даремний.

Ми живемо в ідіократії.
Тут - давно, тому і вигрібаємо зараз наслідки на всі «гроші», адже занадто багато приколювались і реготали.
А світ - в цілому - туди котиться.
Чого варта лиш ця тюрма Седная в Сирії, де замордували десятки тисяч людей на очах в емнесті інтернешнл, оон, нато, клубу демократичних країн з найсильнішими арміями тощо.

Курва, наука регулярно дає нашому виду все - довголіття, ліки від хвороб, засоби для швидкого зв‘язку з будь-яким куточком планети, надійний одяг, смачну їжу, гігієну, супертранспорт, розваги на будь-який смак, але одна частина людства вперто ріже горлянки іншій, друга - використовує надбання науки, щоб краще ті горлянки різати, третя - сором‘язливо закриває на все те очі, бо «це просто бізнес, не ексалюйте», а четверта - вперто заперечує науковий прогрес, шукає теорії змов і каже, що раньшє біло лучшєє, баби много рожалі, а мой дєд куріл і дожіл до ста лєт.

Але ми відхились.
Про звіт та ідіотів, які розносили його нічим необгрунтовані висновки.

Dmytro Demash - дяка йому велика, бо я знаю, яка це титанічна праця - розібрав 520-сторінок невідомо нащо скомпільованих фантазій, розжував і тезово виклав.
Так, звіт не тільки не грунтується на останніх дослідженнях по коронавірусу.
Він навіть досліження 2020-2021 років подає викривлено і робить хибні висновки.

Ні, немає ніяких доказів штучності.
Так, там повно конспірологічної бездоказової маячні.
Так, вакцина спрацювала. Хоч і не так, як сподівалися.
Так, карантин спрацював. Хоч і не так, як сподівалися.
Так, звіт є політично заангажованим, бо всі дії, що робив президент-республіканець під час пандемії - вірні, а от демократи - налажали. Хоча дії однакові в суті.
Так, звіт не просто ігнорує останні наукові дослідження по темі. Він навіть ігнорує тези виробників бездоказових [проти ковіду] ліків, які люди вживали проти ковіду, що… їхні ліки бездоказові.
Хоча могли б «зрубити бабла».

Що в підсумку?
Ідіотизм лишатиметься ідіотизмом, але це лиш підкреслює необхідність називати речі своїми іменами.
Куди з таким підходом вирулить людство на чолі з наймогутнішою країною на планеті, яку «воля простого стомленого від труднощів-війни-податків-всесвітньої змови» (потрібне підкреслити) привела в ту точку, від якої нам уже лячно - скоро побачимо.

Єдине, на що можна спиратися в цьому хаосі невігластва - це наука.
Так завжди було останні кілька сотень років.

І виживуть ті країни, де дітей - вчитимуть, а не цілуватимуть в дупу, вчителів - поважатимуть, а не триматимуть їх за гній, а ідіотів - не обиратимуть у владу попри експресію, тік-ток ролики та популістичні гасла.

Тримайтесь купи.
Посилання https://kunsht.com.ua/articles/nevyvcheni-uroky-kovidu-pro-shcho-naspravdi-hovoryt-zvit-konhresu-ssha
Куншт, дякую.

Майте тиху ніч.

Певен, що цього ранку Ви мріяли лиш про дві речі:
1. Підбірку світлин, як Сергій Третьяк в Ірпені капіталить (в тому числі про запас) двигуни на військові корчі-москвичі. (Правда, схоже на суміш трагедії-хорору-героїчного епосу?)
2. Отримати нарешті посилання на перелік учасників розіграшу «Мистецький», який ми з Мартин Брест скоро плануємо провести.

Ось посилання https://docs.google.com/spreadsheets/d/1Ff3ErtdMpv5rFDixzJNNPY8A0o6aaf_RiXHVBcOcAE8/edit?usp=sharing

Майте гарний день.