20 лютого — День Героїв Небесної Сотні.

Одинадцять років тому люди вийшли на Майдан, бо не могли залишатися осторонь. Кожен із них мав свої причини, свої страхи й надії. Але їх об’єднало одне — прагнення до свободи.

Небесна Сотня не просто загинула. Вона залишила нам країну, яка бореться.

Сьогодні ми не маємо права питати, хто тепер гідний. Бо відповідь проста: кожен, хто продовжує боротьбу.
- Кожен, хто тримає зброю.
- Кожен, хто допомагає.
- Кожен, хто не дозволяє правді згаснути.

Ті, хто стояв тоді, і ті, хто стоїть сьогодні — частина однієї історії.

Герої не вмирають. Їхня справа триває.💙💛

Три роки повномасштабної війни. 1095 днів боротьби.
І вже 11 років з того дня, коли ця війна почалася.

24 лютого 2022 року ми прокинулися в іншій реальності.
Але насправді вона змінилася ще в 2014-му, коли прийшов ворог.

Три роки тому ми писали одне одному «Як ти?» – в надії почути, що всі живі.
Три роки тому ми зробили вибір – стояти, допомагати, боротися.
Але наш вибір насправді був зроблений ще тоді, коли перші українці взяли до рук зброю, щоб захищати свій дім.

За цей час змінилося все:
▪️ Понад мільйон українців стали військовими.
▪️ Мільйони виїхали, але багато хто повернувся.
▪️ Зруйновані міста почали відбудовуватися.
▪️ Жоден не залишився осторонь.

Ця боротьба триває вже 11 років завдяки тим, хто тримає стрій:
▪️ Тим, хто не повернеться, але живе в нашій пам’яті.
▪️ Тим, хто щодня виходить на позиції.
▪️ Тим, хто лікує, ремонтує, підтримує.
▪️ Тим, хто просто поруч.

Ми не знаємо, скільки ще триватиме ця дорога.
Але знаємо точно:
▪️ Ми вже пройшли три роки повномасштабної війни.
▪️ Ми вистояли 11 років спротиву.
▪️ Ми знаємо, що таке витримка.
▪️ Ми стали сильнішими, ніж думали.

І ми пройдемо цей шлях до кінця. Разом.

8 березня – не про квіти, а про силу.

Довгий час це свято нам продавали як «день ніжності й жіночності». Але українки довели, що вони – не про стереотипи. Вони – про боротьбу.

🔹 Жінки воюють на передовій.
🔹 Керують фондами, бізнесами, медіа.
🔹 Врятували тисячі життів як лікарки, волонтерки, парамедикині.
🔹 Вони залишаються з дітьми в окупації.
🔹 Вони під обстрілами везуть гуманітарку.

Українські жінки – це про стійкість, волю та незламність. Про тих, хто не чекає дозволу, а діє. Хто змінює реальність тут і зараз.

Сьогодні ми віддаємо шану всім, хто виборює наше майбутнє.
Жінки України – ви неймовірні.

Слава українським жінкам!
Слава Україні !

Це день про тих, хто не чекав наказів. Хто, почувши «треба», сказав «я готовий». Про тих, хто свідомо зробив свій вибір — стати на захист України.

Добровольці — це люди, які у складний момент взяли на себе відповідальність. Це про відвагу, рішучість і про те, що любов до своєї землі іноді має вигляд броні.

Ми вдячні кожному, хто став на цей шлях. Тим, хто продовжує боротися. Тим, хто повернувся додому. І тим, хто віддав своє життя за Україну. Їхня відвага — в нашій пам’яті, їхня боротьба — в нашій свободі.

Дякуємо за силу, витримку та готовність боротися.

Цінуємо. Пам’ятаємо.
Разом наближаємо перемогу.🇺🇦

У нас не один напрямок — їх три. І всі працюють паралельно.

На nationcode47.in.ua ви можете підтримати те, що вам ближче.
А можете — усе разом.

1. Бойовий напрямок 🪖
Техніка, дрони, пікапи, оптика, спорядження.
Усе — по запитах від бригади. Без зайвого, тільки потрібне.

2. Гуманітарний напрямок 🫂
Допомога пораненим, підтримка родин військових, реабілітаційні потреби.
Цим напрямком ми займаємося разом із патронатною службою 47 ОМБр «Щит Маґури».

3. Підтримка діяльності фонду 💙
Це не найвидиміша частина, але критично важлива.
Логістика, звітність, зв’язок з бригадою, оформлення закупівель, робота команди.
Завдяки цьому 100% цільових донатів доходять саме туди, куди потрібно.

Тому підтримати — це не лише про дрон.
Це про сталу роботу кожного напрямку.

Оберіть свій або підтримайте всі одразу:
nationcode47.in.ua

ДЯКУЄМО!💙
Кожен внесок — це крок до цілі.
Разом із вами ми закриваємо збори, відправляємо необхідне й тримаємо лінію підтримки для наших захисників.

Ми бачимо кожну гривню. Ми читаємо кожне «тримайтеся» й «Слава Україні».🇺🇦
І ми точно знаємо — це більше, ніж просто донати. Це довіра. Це сила. Це спільна справа.

КОД НАЦІЇ 47 — працює завдяки вам.
Далі буде ще більше. Разом.💪

Сьогодні — День піхоти.

Це про тих, хто щодня проходить крізь все — сніг, багнюку, втому, небезпеку.
І не зупиняється.
Бо хтось має йти вперед. І це вони.

Ми вдячні кожному піхотинцю.
Особливо — нашим друзям з 47 ОМБр «Маґура».
Сильні. Стійкі. Незламні.

Фонд «Код Нації 47» з вами — крок за кроком 🫂💪🏻

8 травня — День памʼяті та примирення.

Це день, коли згадуємо мільйони людей, життя яких обірвала Друга світова війна.
Понад 8 мільйонів українців загинули.
Мільйони пройшли через фронт, депортації, концтабори, окупацію.

Це день не про переможців.
А про ціну.
Про біль, який не має повторитися.

Сьогодні ми знову живемо у час великої війни.
І розуміємо: памʼять — це не тиша. Це дія.

Фонд «Код Нації 47». Памʼятаємо. Діємо.

День вишиванки — це не просто про одяг. Це про код нації.

У кожному орнаменті — закодоване послання: сила, памʼять, свобода, віра.
Кожна вишиванка — як ДНК нашого народу. Вона зшита з історії, символів і сенсів.

Саме тому ми назвали себе Код Нації 47.
Наше лого — це вишиванка, у якій зашифровані наші цінності:
Сміливість. Прозорість. Єдність. Відповідальність.

Цікавий факт:
Найдавніша вишиванка, знайдена в Україні, має понад 1000 років.
А візерунки з різних регіонів можна читати як мову:
- Полтавщина — білим по білому: про чистоту та світло.
- Гуцульщина — вибух кольору: про дух і свободу.
- Поділля — чорне й червоне: про землю і кров.
- Буковина — квіти і листя: про життя й родючість.
- Слобожанщина — синьо-біла тиша: про спокій і гідність.

Сьогодні ми одягаємо вишиванки,
а щодня — діємо, зберігаючи наш код ❤️