Останні десять років в армійських структурах активно форсили гасло, що сержант, мовляв, хребет армії і на ньому все тримається. Гасло чудове. Практика, як завжди, хрінова.

У керівних документах сержантам приписують купу всяких повноважень і прав, у житті ж український сержант — просто старший солдат. Талановитий сержант може налагодити якісну співпрацю з підлеглими й найближчими начальниками. Але на цьому все, бо всі ініціативи й спроби подбати про свій особовий склад розіб'ються об цегляний мур вже на рівні командування полку/бригади. Бо полковник срати хотів на те, що сержант збирав і плекав свій підрозділ пів року. Полковник просто одним наказом перемістить твоїх солдатів по різних батальйонах і звідти вони без будь-якого злагодження поїдуть воювати, ще не встигнувши познайомитися з новими колегами.

І хоч ти головою бийся об ту стіну — полковницька цегла міцніша. І так за десять років хребет армії і не набув потрібної міцності. Здебільшого тому, що бойові командири 14-го–18-го років, які мали б зараз стати командирами полків і бригад, ними не стали. Вони банально загинули. А бригадами зараз командують здебільшого ті, хто тихенько сидів у штабах і правильно складав доповіді вищому командуванню. От вони і називаються у нас «бойовими» офіцерами. А сержанти разом з солдатами підмітають плац і чистять картоплю у їдальні. Бо не звикли кидати своїх підлеглих.

Чому ставки приймають на 90 днів,
якщо фігурант обіцяв за 24 години?

Це епіграф. А допис про те, що одна з придбаних вашим коштом зарядних станцій уже воює на сході, поїхала в посадку прикривати РЕБом наших танкістів. Інверторний геник і екофло — найнеобхідніші атрибути зв'язківців і РЕБівців. Хлопці дуже дякують і просять не забувати про них і про те, що війна триває, вороги лізуть і далі.

Чому «одна з»

Поки ми збирали гроші, в підрозділі сталися певні зміни, які можна назвати переформуванням (див. допис вище). Коли сформований колектив розділяють, найчастіше це не покращує ситуації. Але ми з цим нічого зробити не можемо. Мої хлопці тепер не в одному підрозділі, а в кількох. Серед них є дві найбільші групи. От їм ми й вирішили купити ДВІ станції трохи меншої ємності. Краще забезпечити дві групи, ніж одну, подумали ми. Тим більше вибирати між рідними дуже важко.

Друга станція чекає своєї черги заступити на бойове чергування. Отакі справи. Дякуємо всім, хто долучився. Тримаймося!

А голову ти вдома не забув?
© Ганна Іванівна

У Тернопільській області чоловіків більше серед жінок.

Циркачі готуються. Одне з двох: або поїдуть вчити спецназ лукашенки, або курську народну республіку окуповувати. Страшні спеціалісти.

Ще один вояка, що з "нуля" не вилазить...

Чи не пора вже влаштувати угорщині якусь нову реальність? Опиратися вони не збираються, за словами орбана (невіктора). НАТО не буде допомагати державі, яка НАТО не цінує.
🤔

Усе, перелічене в дописі, видає держава. Включно з бафами й теплими шкарпетками. Донатьте краще для тих хлопців, кого знаєте, а не на фонд, що витрачає ваші ж гроші на рекламу своїх зборів.

Зараз тільки лінивий не говорить про те, що нам треба покинути бригадно-батальйонну структуру, і повернутися до дивізійної або корпусної. Мовляв, ОТУ і ОСУВ неефективні, придані батальйони й роти використовуються неправильно, через це багато втрат і мало результатів.

Про це пишуть і кажуть: комбриг «Азова» Редис, його НШ Тавр, заступник комбрига 3-ї штурмової Мосе і багато інших. Он навіть Стерненко з Бутусовим. Хоч вони до армії ніякого стосунку й не мають.

Я не штаб-офіцер, тільки штаб-сержант, але дістав чималий досвід служби в УПА (Українській паперовій армії) і останні скоро три роки — у Канц... вибачте, Нацгвардії. Спробуйте почути й мене.

Проблема не в тому, як називається з'єднання, об'єднання, угруповання: дивізія, корпус, ОТУ або ОСУВ. Дивізія — це кілька полків або бригад плюс окремі батальйони й роти. Корпус — кілька бригад і дивізій плюс окремі полки, батальйони й роти. ОТУ — той самий корпус, йому підпорядковані бригадні й батальйонні тактичні групи.

Кажуть, що в нас ОТУ командують ротами. Та ну облиште! Це буває дуже рідко. Хіба якщо це украй класна рота. Таких мало. А загалом придані роти підпорядковуються не ОТУ, а батальйонним тактичним групам, і через них — бригадним тактичним групам, як і придані батальйони (зазвичай НГУ й ТрО до бригадних груп ЗСУ). Або до БТГр механізованої чи десантно-штурмової бригади додають два-три батальйони НГУ чи ТрО й отримують бригадну тактичну групу (зведену бригаду).

Проблема не в тому, як це називається і як працює. Якщо ви назвете ОТУ корпусом і командувачем корпусу призначите якогось 'рандом' генерала — нічого не зміниться. Бо проблема — не в назвах структур, а саме в цих генералах. І трохи нижче — у полковниках.

У моїй бригаді зараз полковників більше, ніж батальйонів. І це ненормально. В Силах оборони наплодили полковників і генералів над міру. Тепер полковникам треба плодити нові бригади, а генералам — теж якісь посади. Ну от зробімо їм дивізії і корпуси, бо так і сидітимуть полковники в полковниках, а підполковники — у підполковниках.

А воювати ніхто з них не вміє! Починаючи від головнокомандувача. Закінчуючи комбригами (не всіма, але більшістю). І на солдатів, особливо піхоту, срали вони з висоти й ширини ОТУ, ОСУВ, ОК і далі аж до генштабу. Бо для них головне — правильні доповіді «нагору». І комбригами стають не за бойові заслуги, а за вміння добре вилизувати дупу старшого начальника.

А війна... Та якось владнається. Зрештою, полковник і генерал мають більше шансів вчасно втекти за кордон. А солдат... (див. вище).

А те, що нібито командири зведених бригад не цінують особовий склад приданих підрозділів, бо це «не свої» — то залежить від людських і командирських рис того комбрига. І ми знову повертаємось до запитання: як такі люди стають комполками й комбригами? І які з них виростуть комдиви й комкори?

Сепаратистський Квебек. Запалестинці з російськими прапорами зігують і обіцяють убити всіх євреїв. Свято через те, що Канада підтримала ордер МКС на арешт керівників Держави Ізраїль.

Як ми пам'ятаємо, з ремонтом цих хорватських МиГ-21 пов'язана ціла низка гучних скандалів, як корупційного, так і репутаційного плану. По-перше, частина літаків була відремонтована неякісно, по-друге, українська пропозиція не була найкращою, як згодом встановили журналісти. Це викликало підозри в наявності корупційної складової під час вибору виконавця (одеського авіаремонтного заводу).

З Днем Збройних Сил України!

Таке враження, що Зеленський і Трамп зустрічалися один з одним у різних будівлях. А інформацію від одного до другого носив Макрон через коридор і трьох перекладачів.

Трамп хай думає що хоче, але ні він, ні будь-хто інший, ніхто не може наказати українському солдатові змиритися з поразкою. Забути про наших загиблих і зруйновану домівку. Пробачити русні всі жахливі злочини.

Ніхто.

Що й треба було довести: російські системи ППО не здатні захищати не лише авіацію, а й самі себе.

Думаю, частка русні на світовому ринку озброєнь дуже зменшиться. А тим, хто все ж захоче отримати русняву зброю, продавці ще будуть доплачувати.

Ох, це вже навіть не смішно... як, як, ЯК населення європейської країни може вибирати собі в керівники таке абищо?

Тисячі снайперських гвинтівок і мільйони набоїв західного виробництва отримує росія через сусідні країни, незважаючи на ембарго ЄС, запроваджене ще у 2022 році.

Про це йдеться у спільному розслідуванні Investigace.cz, IrpiMedia та Vlast.kz.

В останні роки компанії з ЄС, США і Туреччини наростили постачання зброї до Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизстану та Узбекистану, з'ясували журналісти. У ці країни щороку завозять десятки тисяч одиниць зброї.

"Експорт до Вірменії, Грузії, Казахстану та Киргизстану за три роки зріс у два з половиною рази: з 19 556 стволів у 2020 році до 53 211 у 2023-му", - ідеться в публікації.

Найбільшим європейським виробником зброї, пов'язаним із росією, виявився люксембурзький холдинг Beretta. У червні 2024 року російський імпортер Beretta потрапив до списку санкцій Мінфіну США.

Крім того, російські снайпери досі використовують західні гвинтівки й патрони замість російської зброї. Це підтверджено документами, які виявили журналісти.

Британці успішно випробували лазерну зброю для боротьби з дронами

Британська армія провела успішні випробування встановленого на бронемашині лазерного комплексу, що стало першим оперативним використанням такої технології в польових умовах. Комплекс High Energy Laser (HEL), розроблений у співпраці між Defense Equipment & Support (DE&S), Defense Science and Technology Laboratory (DSTL) і Raytheon UK, був успішно випробуваний у жовтні 2024 року на полігоні Раднор у Вельсі.

У цьому випробуванні лазер був встановлений на ББМ Wolfhound, яка використовується британською армією. Солдати 16-го королівського артилерійського полку відстежили та знищили рій дронів у польоті, продемонструвавши ефективність системи HEL проти БПЛА у реальних умовах.