Щоб ви розуміли навіть із цим законопроєктом повний цирк)

Фінансовий комітет рекомендував ухвалити за основу і в цілому, тобто прийняти закон одразу повністю.

Натомість тільки що розповіли, як одна депутатська група подала альтернативний, щоб перейменувати копійку в «потужно-пишківку» (на честь голови НБУ Пишного), друга – хоче пустити на друге читання і вносити туди правки.

Які правки там в принципі можливі, бо це просто перейменування – незрозуміло. Але як же я ору з того, що в нас депутати навіть за таке без срача не можуть проголосувати.

Пане Президенте, перед тим як серйозно говорити про президентські вибори в Дії, давайте хоч раз без збоїв проведемо в ній відбір на Євробачення.

Спецвипуск в обід про культурну спадщину Києва. Болючий, але потрібний. Приємного перегляду.

https://youtu.be/jHV5dOEdREQ?si=8ZGcuf7o-KAyEP9W

Клоуни. Реальні клоуни.

Віткофф передав Трампу ящик червоної ікри з Хабаровського краю, - повідомило міністерство промисловості і торгівлі Хабаровського краю.

Червону ікру Віткофф спробував на обіді в московському ресторані. Вона справила на нього «таке велике враження», що спецпосланцю презентували цілий ящик ікри.

Сергій Стерненко в черговий раз підіймає просте і правильне питання.

Придністровʼя.

Коли ми щоденно говоримо про «мир», «перемирʼя», «миротворців» – чи докладаємо ми всіх зусиль, щоб ця сіро-червона зона зникла з мапи?

Ми відтягуємо батальйони і полки, щоб прикривати цей напрямок.

Якщо ми втратили все, якщо в нас – як каже Трамп – «немає карт», то чи не правильно ліквідувати цю зайву пляму на мапі?

Ми підіймаємо це питання з 2018-го року.

Рано чи пізно час має настати.

Отже, дозволю собі влізти в дискусію про долю т.зв. «Придністровʼя».

Сергій Стерненко закликав ліквідувати це утворення. Його аргументи — це допоможе:
1) Позбавити росіян бойових спроможностей на півдні;
2) Зупинити російський терор на Одещині;
3) Зірвати план з відрізання північної і південної Одещини та ускладнення торгівлі з Румунією.

Його підтримав Юрій Гудименко, який вважає, що ліквідація «Придністровʼя» дасть нам додаткові «карти» і важелі впливу.

Поважаю обох і погоджуюсь в 95% випадків. Думаю, це ті самі 5%.

Отже, дано: «Придністровʼя» — окупована росіянами територія Молдови. Межує з Вінницькою і Одеською областями. Відрізане від сухопутного сполучення з Росією і будь-яких можливостей логістичної і військової взаємодії.

Тепер пройдемось по аргументах:

1) «Позбавлення росіян бойових спроможностей на півдні»

Військова загроза для України — відсутня або мінімальна. На цьому клаптику знаходиться 1500-2000 російських військових (Оперативна група російських військ, «ОГРВ»), 5000-7000 місцевих дєдов з автоматами без жодного досвіду бойових дій, застаріле іржаве озброєння. Є також напівміфічний склад боєприпасів у Колбасній, який неможливо ні вивезти, ні використати, і ще незрозуміло що саме і з якого століття там лежить.

Будь-які прояви агресії закінчаться Тірасполем за 3 дня. В Тірасполі і Москві це розуміють не гірше, ніж в Києві і Кишиневі. Саме тому «Придністровʼя» ніяк не було задіяне в війні з 24.02.2022 крім, мабуть, епізодичної роботи ДРГ.

«ПМР» не потрібне Росії в військових цілях, бо її ніяк не використаєш в таких цілях через відсутній сухопутний коридор, неможливісь організації прориву на Одесу ані з півдня, ані з півночі, повну залежність долю анклаву від позиції України і Молдови.

Вона потрібна лише в політичних цілях, а саме як важіль впливу на Молдову. Опосередковано — для ІПСО проти Україні («у-у-у, наступ з Придністровʼя!») і відтягування певної частини сил для нагляду за цією територією.

Отже, ліквідація «ПМР» дозволить вивільнити певну частину наших сил, але на бойові спроможності росіян не вплине, бо вони там близькі до нуля і їх неможливо реалізувати. Наші сили вивільняться дуже ненадовго і вже дуже скоро можуть знадобитись там же в значно більших масштабах. Про це нижче.

2) «Зупинка російського терору на Одещині»

З якого дива? Це вплине на кількість ракет і дронів, які росіяни можуть запускати по Одещині? Чи на можливості обстрілів? Навпаки, воно буде використано як виправдання для посилення терору. Пропагандисти і агентура підхоплять аргумент, що Росія мститься за своїх громадян на цій території (а там майже всі громадяни Росії).

Звісно, всі виправдання для терору фальшиві і ми не маємо оцінювати свої дії через призму «Що на це скаже Росія?». Але і без них Росія матиме такі ж вводні для створення гуманітарної катастрофи на Одещині, і наявність/відсутність «ПМР», до якої вони і так не мають доступу, на це ніяк не вплине.

3) «Безпека імпорту та експорту до/з Румунії»

Ми маємо прямий кордон з Румунією, в тому числі в Одеській області, і транзитні можливості через Молдову. Більше того, «ПМР» не виходить до моря, і між цим утворенням та Одеською областю є підконтрольна Молдові ділянка. Україна навіть орендує дорожню трасу на молдовській ділянці, яка розділяє північ і південь Одещини. Це видно ось тут на мапі.

Так, це розширить безпечний кордон з Молдовою, в тому числі і для торгівлі. Але ненадовго.

(1/2)

Нагадую, що Молдова чітко розділена 50/50 між проросійськими і проєвропейськими силами. Всі 3 перемоги Маї Санду за останній рік були дуже і дуже на тоненького, а президентські вибори без голосів діаспори вона би програла. Будь-яка військова операція України проти «ПМР» без участі Молдови означатиме наступні ризики:
1) Повна дестабілізація Молдови і хвиля біженців;
2) Розквіт проросійських сил, які називатимуть Україну агресором і обовʼязково отримують приріст рейтингів;
3) Міграція наглухо проросійського населення (більшість — громадяни РФ) по всій Молдові і зростання електоральної бази русні;
4) Значна частина проєвропейських і проукраїнських молдован звинуватять в цьому нас (бо вони в більшості не хочуть реінтеграції «ПМР») і єдиного проєвропейського політика Маю Санду (бо вона це допустила)
5) Шалена політична криза з перспективами заворушень і дострокових президентських і парламентських виборів — з обовʼязковою перемогою проросійських сил.

Сама ж Мая Санду, навіть якщо втримається, очевидно не привітає такий крок. Разом із Румунією — державою-патроном Молдови. Обидві також належать до політичної орбіти Франції і мають дуже тісні відносини. Це криза на рівному місці одразу з багатьма союзниками.

В результаті ми стаємо агресорами в очах більшості молдован (і проросійських, і проєвропейських), обнуляємо нашого єдиного партнера в Молдові, псуємо відносини з усім регіоном і перетворюємо всю Молдову на ворожу до нас державу. Так наче нам мало Білорусі, Угорщини і Словаччини.

Альтернатива: беремо «ПМР» в окупацію і встановлюємо там свою адміністрацію. Ефект буде той самий, хіба що трошки приростем землями.

Які саме карти на руках це має нам дати в контексті переговорів, якщо апелювати до аргументів Юрія?

Якщо Молдова змінить свою політику і буде готова взяти цю територію під свій контроль — я перший підтримую таку операцію і зрадію деокупації молдовської території. На жаль, вона її поки що не змінить. Отже, це не той кейс, де потрібні прості рішення.

У нинішніх умовах ліквідація «Придністровʼя» без синхронізації з Молдовою не вирішить жодної суттєвої проблеми для України і створить цілий ряд нових проблем набагато більшого масштабу.

(2/2)

Дякую всім лідерам Європейського Союзу за рішення Європейської ради щодо фінансової підтримки України на 90 млрд євро у 2026–2027 роках. Це значна підтримка, яка справді посилює нашу стійкість. Важливо, що російські активи залишаються знерухомленими і що Україна отримала фінансову безпекову гарантію на найближчі роки. Дякую за результат і єдність. Разом ми захищаємо майбутнє нашого континенту.

🇪🇺 Фон дер Ляєн: Україна не має віддавати позику ЄС, доки не отримає репарації

Фон дер Ляєн підтвердила, що Євросоюз досяг рішення про фінансування невідкладних потреб України в обсязі 90 млрд євро.

Президентка Єврокомісії наголосила, що ця позика, що надається на безвідсотковій основі – не стане тягарем для бюджету України.

"Україна має погасити цю позику лише тоді, коли отримає репарації", – заявила вона, пояснивши, що це рішення стало виходом зі складних дискусій щодо шляхів допомоги Україні.

1. Оновлення військового керівництва і вирішення ключових проблемних питань;

2. Кампанія з полювання на танкери тіньового флоту;

3. Посилення санкційного тиску.

І менше ніж за рік путіна-історика відправлять на пенсію і дістануть путіна-переговірника.

Те, що ЄС знайде для нас гроші — був упевнений.

Наша стійкість — стратегічний інтерес Блоку. Безпековий інтерес.

Але розчарований, що позику вирішили давати зі своїх бюджетів, а не за рахунок активів росіян. Була надія, що ЄС продемонструє геополітичну суб'єктність попри погрози росіян та невдоволення адміністрації Трампа, де ці активи вписали як частину "мирнячка".

По-друге, це був би сильний сигнал, що агресор, є агресором [а не "стороною конфлікту", яка буцім-то захищає свій національний інтерес] і йому рано чи пізно прийдеться платити.

Прикро. Але гроші для нас знайшли і це добра новина.

Путин:

— На Сумском направлении взят город Волчанск (Волчанск в Харьсковской области если что)

— Контролируем Купянск уже несколько недель

Смотрю, прямая линия бодренько начинается.

Ситуація по Путіну стабільна. Діду реально скоро пизда, при чому в короткій історичній перспективі.

Атмосфера накаляється стрімко

Лебедине озеро

Україна вчора по суті відтворила операцію «Павутина» в Середземному морі, запустивши по російському танкеру дрони з безекіпажного катеру.

Ще раз: Україна вразила ціль за 2000 км від своїх кордонів у морі, до якого не має жодного виходу.

Путін, тим часом, повністю контролює Купʼянськ. У своїй голові.