Є офіційне повідомлення про звільнення Рівнополя на межі Запорізької і Донецької областей.

Після ліквідації Времівського виступу російської орди, виступ виник у Рівнополі та, як ми бачимо, Сили Оборони України успішно зрізали і його.

Просування наших військ від початку контрнаступу комусь можуть здаватися невеликими, але вони відбуваються по всьому довжелезному південному фронті. І не тільки. :)

На кількох напрямках кацапи вже задіяли оперативні резерви. Дуже нелегко їм оборонятися в такій широкій смузі під потужним натиском.

Тому скоро можемо очікувати на нові звільнені села і міста.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Дивна історія з кривавим цирком чорного клоуна Пригожина дає все більше цікавого розвитку.

Російська пропагандистська машина, яка до цього успішно виправдала в очах мокшанського обивателя втечу кацапських військ з Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської областей, правобережжя Херсонщини, розгром їхнього зимово-весняного наступу, зараз свідомо чи несвідомо дала повного маху.

З версії подій, яка офіційно озвучена всіма, включно з Путіним і Лукашенком, х..йло показаний у себе в країні не самодержцем, а повністю безпомічним весільним генералом. Бульбозавр врятував його від успішного заколоту переговорами з опущеним Поваром, ще й війська свої був готовий дати, бо у Путіна їх не виявилося, вірних у потрібній кількості, й прямо наказував директору ФСБ.

Також відкрито було сказано, що сил у Кремля вистачало лише дати бій під самою Москвою. І ще не факт, хто б у тому бою переміг.

Російський плебс, мабуть, схаває і цього разу, але пасіонарна частина болотяних недолюдей зароптала вовсю, кажуть, царь ненастоящий :)

До цього всього посилюється конфлікт між бойовими вагнерами - МО РФ - кадирівцями. Військові не можуть вибачити вбитих пілотів, вагнера пригадують їм френдлі фаєр у Сирії, кадирівці на правах медійних переможців відкрито ржуть з колишніх грушників й учасників обох чеченських війн, яких вдосталь у «Вагнері».

Підсумовуючи, ситуація із заколотом Пригожина тоді зайшла занадто далеко, хоча й не стала масштабним кривавим бунтом.

Тепер ще довго вона буде давати свої плоди, котрі гнилою цвіллю оповиватимуть кістяк болотяної недоімперії.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

В ході всієї цієї історії, вагнери кілька разів згадали про 20 тисяч тільки загиблих своїх бійців під час штурму Бахмута.

Хто ще не вірить у більше 200 тисяч дохлих росіян після широкомасштабного вторгнення, то це число може бути й набагато більшим у реальності.

Порівняйте з Афганом, Чеченськими війнами й вдумайтеся в масштаб того, що зараз у нас відбувається.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

В цьому пості дам трохи ретроспективи в минуле.

Не знаю, чи це десь було прописано в документах нашого Генштабу на випадок широкомасштабного вторгнення російської орди, але в перші дні і тижні на ключових напрямках важливу роль зіграли бійці, котрі на той момент у війську не були.

Ветерани та просто пасіонарії поповнили кадрові бригади або навіть неоформленими стали їм у допомогу. В той час, коли більшість кадрових з‘єднань рубилися на сході в зоні ООС, таке поповнення під Києвом, Харковом, Черніговом, Сумами й багатьма іншими містами було життєво необхідним для стабільності фронту, який в один день перевищив півтори тисячі кілометрів активних бойових дій.

Пам‘ятаю, як один з вищих командирів приїхав у березні 2022-го в наше село під Києвом по Житомирській трасі, де було дуже, так скажімо, жваво :)

- Скільки вас тут? - спитав він.
- 12 - відповів я.
- 12?! А, ну хоча може бути, ви ж ССО.
- Так, ССО. Проте всі 12 мобілізовані після 24 лютого.
На цих словах командир потиснув мені руку, побажав успіху, й поїхав оглядати інші такі самі села, де кадрові бригади пліч-о-пліч з мобілізованими рубили російську орду.

До чого я це все пишу. До того, що кадрові бригади на сході 24 лютого 2022-го вистояли, не дрогнули, зберегли навіть дуже складні для утримання позиції, наприклад, такі, як в Мар‘їнці, за 15 кілометрів від Донецька.

А тут у військо прийшли чи повернулися ми. Ветерани або просто пасіонарії.

Так вистояли, так воюємо, тому це справжня Священна Народна Війна.

І Перемога буде народна.

Одна для всіх.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

​​Сьогодні в Шевченківському суді Києва гранатою підірвав себе Ігор Гуменюк.

Майданівець, учасник російсько-української війни 2014-15 років.

Був затриманий після протестів біля Верховної Ради в серпні 2015-го. Звинувачений у тому, що кинув гранату в нацгвардійців, від чого загинули троє бійців. Тоді у ВР розглядалися зміни в Конституцію про автономію Донбасу.

Я не хочу вдаватися в деталі тієї справи й дискутувати, винен Ігор чи ні. Хочу лише сказати, що після 24 лютого 2022-го року він просив направити його на фронт, захищати Україну й вбивати москалів. А це він, безумовно, вмів. Міг би підривати гранатами кацапів десь у Бахмуті, а підірвав себе у Шевченківському суді в Києві.

Хочу, щоби почули у владі. Відпустіть на фронт військових, які ще сидять. Винні вони чи ні, відпустіть. Зараз вони там дуже потрібні.

До того ж є багато прикладів корисності такого підходу. Зокрема, після широкомасштабного вторгнення з Менської колонії відпустили групу засуджених військових, у якій був танкіст Дмитро Балабуха з вироком у 8 років за навмисне вбивство.

Випустили їх без зайвих надій, що виживуть. В повне оточення російських військ у радіусі в сто кілометрів. Це була північ Чернігівщини.

Хлопці з боями, маючи в руках лише калаші, прорвалися до Чернігова. Дорогою спалили у засідках кілька невеликих автомобільних колон з кацапами.

Тепер Дмитру дали формувати танковий підрозділ. Він або скоро почне, або вже почав намотувати на траки москальські кишки в якомусь з найгарячіших напрямків.

І Ігор міг би робити зараз так само. Але підірвав себе сьогодні гранатою в Шевченківському суді Києва.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Моє включення щодо ситуації на фронті в ефірі «5 каналу».

https://youtu.be/-_R9fBZf7Ps

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Знайшов свій пост від 20 грудня 2022-го. Тоді було 300 днів протидії широкомасштабному вторгненню російської орди. Можете тут відмотати й подивитися також.

Тоді всі боялися нового наступу на Київ, загальної мобілізації на болотах, коротше, передчували взимку недобре.

Як бачимо, російське недобре взимку лишилося горіти й лежати в полях, а зараз, на 500 днів, усі обговорюють прорвемо ми три лінії кацапської оборони чи тільки дві, коли будемо в Криму, й чи скоро черговий пригожин таки доїде до мацкви й дасть по лисині х..йлу. І так незадоволено ще обговорюють, якось не швидко то все робиться.

Непогано за цей час просунулися, так?

Там ще я писав про ніч, що треба не боятися її, а діяти. Ті, які спалили взимку кацапське недобре, якраз так і робили.

Й ще робитимуть, скільки треба, щоби наступної круглої дати всі обговорювали, чому настільки повільно Українські Миротворчі Сили під егідою ООН роззброюють в Москві терористів з Кадирівського Халіфату.

Робитимуть, аж поки побачать світанок.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Гарно поговорили до 500 днів від широкомасштабного вторгнення кацапської орди.

І минуле згадали, й сьогодення торкнулися.

Гляньте ;)

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Коли наш загін влітку 2022-го заїхав на Херсонський напрям, і поселився в одній з хат посеред безкраїх степів, назустріч вийшов чоловік.

Він був старий, як той степ. Він приніс молоко, і сказав - женіть, хлопці, цих бандитів, я бачив їх багато на своєму віку.

Ми розвантажували із залізних коней майно і БК, зброю й харчі, а я дивився на чоловіка й розумів, що він і є той вічний безкраїй степ.

Степ, який бачив багато зайд, бандитів. Який бачив багато битв і який бачив, як рясно трупом ворога зрештою вкривалася ця земля.

І ми, зрештою, вчергове повторили ту давню традицію. Покрили тілами зайд безкраїй український степ.

Чоловік на прощання вчергове приніс нам молока, й попросив заплатити за електрику в його хаті, де ми жили.

Ми заплатили, плюнули на російську касетку в нашому городі, й поїхали далі нищити російську орду.

Де б не були ми, і де б не були зайди, в степах, лісах чи горах. Бій обов‘язково буде.

Хай бій буде, як і в тих степах, на нашу користь.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Буквально на днях запитав у побратима, який зустрів 24 лютого 2022-го далеко на Донбасі.

- Як ви тоді вистояли?

- Та дивилися, що Київ стоїть під таким натиском, і ми стояли. Хоча дуже тяжко було. А ви як під Києвом вистояли?

- Та дивилися, що Донбас стоїть і ми під Києвом стояли. Хоча дуже тяжко було.

Вдарили по руках і розійшлися до нових зустрічей. Дуже важливо знати, що твій побратим поруч буде стояти.

Але яка ж між нами єдність, якщо ми знаємо - твій побратим за тисячу кілометрів буде стояти.

Відео з березня 2022-го. Якби ви знали, наскільки близько воно було зняте від Києва, ви б зараз не повірили :)

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Кіберпанк проти диких москалів.

Як і обіцяв у строю на щоденній роботі вже декілька десятків розрахунків.

Окремо відзначу інші види бойової діяльності, яку ми на разі не публікуємо. Але про яку ви чули в новинах.

Це потік крові окупантів. Але жоден м‘яз на обличчі не смикнеться зі співчуття.

Вони калічили наших дітей, спалили наші села, замінували поля, отруїли море.

Нечисть має бути знищена.

І в цьому святість цієї війни.

Публікую уривки кінця весни.

Зараз цей маховик крутиться шалено.

І ви приймаєте в цьому участь допомагаючи бійцям.

Заміна вибулого з строю автотранспорту, додаткові антени та заміна пультів для аеророзвідників, інші потреби груп.

🔺https://send.monobank.ua/jar/8JEwTQ5cse

ДЯКУЮ ВАМ, друзі. Від себе. І окремо від кожного з сотень наших козаків.

Євген Карась

Поговорили про ситуацію на фронті в ефірі «Апостроф TV».

https://youtu.be/XSHUUlLOsIc

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Починаючи від оборони Києва, наше військове командування діє надзвичайно методично.

Не ведеться на крики, що все пропало, в нас нема часу, все дуже повільно, а впевнено і ціленаправлено реалізовує свій план. Спираючись на реальну ситуацію й наявні ресурси в кожен окремий момент.

Той, хто дивиться вузько, вихоплює із загальної картини лише окремі моменти, а в окремих моментах є і наші невдачі.

Той же, хто бачить усі події в сукупності, розуміє, наскільки комплексно й продумано ми діємо від перших днів широкомасштабного вторгнення.

Маючи в цій шаховій партії на початок менше фігур й більше ходів від супротивника, ми вирівняли ситуацію й перехопили ініціативу.

Як казав Сунь Цзи: стратегія без тактики - довгий шлях до перемоги, тактика без стратегії - метушіння перед поразкою.

Працюємо на українську стратегію.

Кожен маленький тактичний крок є її невід‘ємною складовою, що день за днем наближає нас до Перемоги.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Хто б міг ще кілька років тому передбачити такий початок анекдота:
- Зустрічаються якось Стрєлков і Навальний в камері…

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Довга розмова зі мною про війну і не тільки ;)

Вийшло гарно, що хотів - усе розказав.

Дивіться, кого що зацікавить глибше - відповім у коментах.

https://youtu.be/3iyAXTITUys

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Все більше в нашому медіапросторі щодо контрнаступу зустрічається такий термін як «літня кампанія».

Це не зовсім правильно, оскільки операція може тривати спокійно і до жовтня, й навіть у листопаді.

Загальний задум знає тільки найвище керівництво держави, але не варто думати, що початковий розрахунок був тільки на літо, а ось почався останній місяць, і скоро наступальні дії зупиняться.

Минулого року в кінці серпня все тільки почалося й дійшло вагомих результатів до погіршення погодних умов. Тобто, тривалість кампанії була дуже чітко прорахована, не менш ретельно її готували і цього разу.

Загалом же треба налаштовуватися на складну роботу і зараз, і попереду.

Наш ворог, російська орда, все ще велика й потужна. В Кремлі розуміють - поразка у цій війні означатиме крах їхнього устрою на довгі роки, й тому чіплятимуться за будь-який шанс до останнього.

Але росіяни прийшли на нашу землю, вбивають наших людей, руйнують наші міста, і тому будуть знищені.

Іншого не дано.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Подивіться і поширте фільм про мого друга.

Більше сотні знищених ворогів.

Боротьба проти російської орди в різних країнах, починаючи з 90-х.

Унікальні розум, сила і хоробрість.

Подивіться і поширте фільм про Андрія Жованика «Татарина», який загинув 2 серпня 2022 року під час оборони Соледара.

https://youtu.be/NNanu_YN7N8

Була колись у нас одна робота, де сильно крили ствольною артою і мінометами.

Командування навіть дало добро пошукати позиції на кілометр далі, від тих, де ми були.

А ми вирішили пошукати на кілометр ближче до ворога.

Знайшли, і нормально звідти працювали, поки російські окупанти обстрілювали місце далі від них, де б ми мали, на їхню думку, бути.

І таких прикладів можна наводити, і наводити.

Як для підтримки контрнаступу виїхав один наш танчик у передове село, Т-64, не щось супернове.

По селу почала працювати ворожа арта, передають, що Орлан над нами, я командиру танка кажу - якщо хочете, можете зніматися. Він відповів: поки боєкомплект не відстріляю, й завдання не виконаю, не знімуся.

Так і воюємо, так і звільняємо нашу землю в смертельному двобою з ворогом, який по силах усе ще переважає нас.

Зачепитися за передній край, рухатися далі, тиснути, бити.

І зрештою так російська орда відступає кілометр за кілометром.

Не знаю навіть, як після нашої Перемоги, західні військові аналітики описуватимуть цю війну.

Бо це буде Перемога Духа над Матерією.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Не важливо, що саме сьогодні сталося з Кримським мостом.

Важливо, що станеться, коли він зазнає справді критичних ушкоджень ;)

Українці наполегливі й терплячі, тому це станеться обов‘язково.

Тоді й почнеться найцікавіша частина цієї кампанії.

Йдіть до війська, донатьте, не пропустіть шансу долучитися до найбільшої української Перемоги, я вже й не знаю за скільки часу)))

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Поговорили трохи про війну на «5 каналі».

https://youtu.be/twyJvFWRBLc

https://news.1rj.ru/str/olvoitko