Наш батальйон.

Дрони тепер можуть не тільки вбивати ворогів, але і рятувати своїх.

Цікаво, куди ми так прийдемо зрештою.

Дивно, інколи страшно, але дуже цікаво.

Є такий цікавий нюанс, що у російських окупантів дуже сильно вибита ППО.

На деяких напрямках просто критично сильно.

Поки у нас не вистачає кількості і якості авіації, щоби розвинути цей нюанс далі.

Проте якісні літаки в українській армії у цьому році можуть з‘явитися.

А в орди ресурсу, щоби замінити вибиту ППО, з‘явитися нема звідки. І так уже дрони до Пітєра долітають 😁.

От тоді ми й побачимо дещо цікаве 😉.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Поки відставка Залужного - це і не добре, і не погано.

Зараз вона є просто нейтральним фактом, на який ми не можемо вплинути.

Добре чи погано буде видно з дій його наступника. У нас є багато достойних командирів, Головнокомандувачем стане один з них.

Ну і пам‘ятаймо, що найкращий генерал нічого не зробить без сумлінності та відданості кожного солдата, й кожного цивільного.

Занадто сильний у нас ворог, щоби тільки командир, яким би талановитим він не був, міг вирішити долю цієї війни.

В кінцевому підсумку вона залежить саме від кожного з нас.

UPD. Сирський - новий Головнокомандувач. Безперечно, один з найдостойніших командирів.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

База від мого побратима з батальйону.

https://youtu.be/yaO1nTukBLA?si=fWOY3PzTz-1CTDWU

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Оточення наших значних сил набагато гірше за втрату якогось населеного пункту.

Зараз іде війна не за кілометри, а за збереження цілісності оборони. Якщо збережемо, при достатній кількості ресурсів й вдалому військовому задумі, зможемо повертати цілі області за пару місяців, як весною і осінню 2022-го.

В цій війні російська орда більш вдало діє в холодну пору року, наше військо - в теплу.

Зима минає. Ми її майже вистояли.

Попереду - весна і літо.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Десять років тому моє життя розділилося на до і після.

На цивільне і воєнне.

Під час оборони Майдану 18-20 лютого 2014-го було дуже дивно і страшно чути звуки пострілів, вибухів та бачити, як виносять поранених.

Тоді ми не сподівалися на перемогу, хотіли лише продовжити опір ще на кілька днів, для згадок у наступних часах.

Але билися так відчайдушно, що перемогли попри все.

АТО, яка розпочалася проти нас у центрі Києва, перемістилася на Донбас і стала війною з Росією.

Після служби в добробатах у 2014-16 роках так і не зміг повернутися до колишньої професії журналіста.

Створили «Спілку ветеранів війни з Росією», допомагали бійцям і боролися проти кремлівських агентів усередині країни.

Інколи хотілося кинути все й повернутися в повністю мирне життя, щоби нічого не нагадувало про війну.

Але десь у підсвідомості сиділо, що головна війна ще попереду.

24 лютого 2022-го це і підтвердилося. Сил і натхнення на теперішню боротьбу дають спогади про 20 лютого 2014-го. Тоді ми билися попри все, і перемогли.

Й зараз робимо так само.

І тепер я знаю - попри все переможемо.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Написали таке в коментарях 🫶.
Якщо і справді хтось хоче підтримувати канал регулярно, закріплю цей допис.
Дякую всім у першу чергу за те, що читаєте мене.
Ну а якщо комусь цікава картка, то ось вона 💲😁.
Моно 4441111046199919

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Застрелився російський окупант-воєнкор Андрєй Морозов «Мурз».

Написав, що кацапи під час захоплення Авдіївки втратили 16 тисяч тільки вбитими, командування орди змусило його видалити пост, і застрелився, знайшлася одна чесна людина серед мокшан, побільше б таких 😁.

Виходить, у нас все настільки «погано», що російські воєнкори стріляються від рівня своїх втрат, шойгу бреше ху..лу про зачищення плацдарму на лівому березі Херсонщини, а кацапські сушки мало не щодня стають жертвами невідомого українського блукаючого комплексу ППО.

Тому я дуже скептично ставлюся до істерик, що завтра росіяни захоплять Запоріжжя, післязавтра - Київ, все пропало і ми програли. До речі про Запоріжжя, CNN лякає 50 тисячами кацапів на тій ділянці, а вони втратили вбитими і пораненими більше 50 тисяч тільки на Авдіївці за словами свого ж здохлого «Мурза».

Так, без нормального обсягу західної допомоги нам, російська орда, зрівнявши з землею, ще може захопити пару райцентрів, але це залишатиметься стелею їхніх можливостей впродовж дуже довгого часу.

З нормальною західною допомогою, продуманою мобілізацією й адаптацією промисловості під настільки масштабну війну, найбільшу з часів Другої Світової, ми цілком здатні завершити це все виходом на кордони 1991-го року.

Дякую «Мурзу» за промінчик оптимізму, й земля йому бетоном.

Цей дрібний інцидент дає надію, що десь ми вже підходимо до завдання російській армії критичного рівня втрат, який вона не зможе перетравити.

А на війні знищення ворожого війська і є завданням номер один.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Удар Хаймарса в Донецькій області, удар в Херсонській - це лише поодинокі випадки, що потрапили в медіа.

Хаймарси ракетами до 80 км працюють щодня і працюють потужно. І по живій силі, і по коштовній техніці російської орди, в цьому радіусі важливих цілей більш, ніж достатньо.

Якщо б нам стільки ж боєприпасів до них збільшеної дальності, не було б цих наступальних операцій кацапів у принципі.

Це один з інструментів нашої асиметричної відповіді. Ми ніколи не зрівняємося з ордою в кількості, єдиний вихід - знаходити все нові види переваг над окупантами в якості.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Можлива анексія рашкою Придністров‘я - найкращий подарунок нам, який тільки можна уявити.

Втягування у війну Молдови не особливо щось і значить, але за Молдовою стоїть учасник НАТО - Румунія.

Не бажаю іншій країні поганої долі, проте наша вже натерпілася за всіх.

Тому чекаємо і віримо, що кацапська влада остаточно втратила глузд.

Особисто я в це не дуже вірю. Думаю, рашка зважиться пригнути на інших тільки у випадку завершення війни з нами.

Але хто зна…

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Другий збитий російський літак А-50 за цю війну.

Дуже важливий показник. Ці повітряні комплекси дального виявлення виконують надзвичайно важливу роботу для орди й дуже неприємну для нас. Ніколи ніхто не вражав хоч одного літака подібного класу.

Разом з новітніми сушками - це вже система. Значить, наша ППО може регулярно збивати такі цілі.

Значить, перелом у повітрі не за горами. А ще й коли F-16 стануть у стрій.

Окуповані міста та села - це дуже неприємно, дуже болить. Але збиття А-50 - це вагомий крок до того, що зможемо звільнити всю нашу країну.

Фундаментальний крок.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Трохи гумору для розрядки на ніч.

Говорили якось з одним нашим пілотом.

- А що будеш робити після Перемоги?

- Буду дроном весілля знімати.

- Гарна ідея. Тільки давай без скида 😁.

- Ок, хіба що букет 🤣.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Говорити, що А-50 збито з С-200 - це смачно плюнути кацапам у лице. Тут наші молодці, й мети досягли, й інформаційно вдало грають.

Росіяни теж все розуміють, але що їм робити. Заперечувати С-200 - це ж треба тоді йти на дуже сміливі й масштабні кроки. Тому, швидше за все, або промовчать, або підтвердять нашу версію.

Але головне в тому, що таких «вдосконалених С-200» в нас, швидше за все, не одна 😉. І взагалі можуть найближчим часом почати випливати й інші глибокі модернізації радянського озброєння українськими фахівцями 😁.

Рашка відкрила ящик Пандори. І в ньому ще багато цікавого.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Моє фото цього вечора два роки тому.

Зранку відправив з центра Києва на машині дружину і дітей, вона в мене, на щастя, водить.

Ввечері однією рукою заряджав магазини й перевіряв запали на гранатах, іншою - прокладав дружині маршрут, як виїхати через села на західну по Одеській трасі, не по Житомирській, розумів, що Житомирська щогодини може стати небезпечною.

Тоді, на цьому фото, доводилося вдавати усмішку, жити ми планували лише кілька діб.

З того часу пройшло чимало, і загибель дуже багатьох друзів, і численні випадки померти самому, включно з російським танком у трьох метрах від мене в березні 2022-го на тій такі Житомирській трасі.

Але постійно, коли надходить сум, згадую 24 лютого 2022-го, ті дні, як все було, й порівнюю наскільки ми зараз просунулися.

Тоді ще домовилися з побратимами, що від 24 лютого 2022-го живемо бонусний час нашої долі.

Й, до честі сказати, досить непогано виходить 😉.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Моєму другу Андрію Жованику дали звання Героя України. Посмертно.

В сучасній реінкарнації незалежної української держави, він зіграв, можливо, не настільки публічну, але надзвичайно важливу роль.

Війни, політичні процеси 90-х і 2000-х. 2014-2022 роки прямої збройної боротьби за існування нашої країни. Більше ста підтверджених особисто вбитих на полі бою ворогів України.

У Андрія була настільки неймовірна здатність виходити з найнебезпечніших ситуацій, що ми довго не могли повірити в його загибель. Загинути міг, хто завгодно, тільки не він.

Але все таки з того бою, 2 серпня 2022-го в Соледарі, Андрій Євгенович не вийшов. Стрілялися з кацапами на дуже короткій дистанції, й куля обірвала поступ Героя по життю, а тепер і офіційного Героя України.

Не знав і не знаю людини, більш достойної на це звання.

Кому цікаво дізнатися про шлях Андрія - подивіться фільм, дуже гарно вийшло.

https://youtu.be/NNanu_YN7N8?feature=shared

Не розумію ажіотажу з відправкою до нас «військ НАТО».

Макрон незрозуміло для чого це ляпнув, а журналісти підхопили і почали опитувати лідерів інших країн й усі вони сказали, що не відправлять.

Так і Франція не відправить, це просто хайп.

Скажу більше - вони нам тут і не треба. Бо «війська НАТО» явно не готові стрілятися з кацапами в упор, закидати один одного гранатами, запускати дрони під постійними обстрілами чи навіть рубитися в артилерійських дуелях.

Хай країни НАТО просто дадуть нам необхідну кількість систем ППО, ракет, снарядів, техніки і, бажано, літаків, й ми все зробимо самі.

Захистимо вже те НАТО від російської орди, тільки хай зброєю нарешті нормально поділиться.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Треба нам, як суспільству вирішувати, чого ми хочемо досягнути в цій війні.

Не знаю, опитування в Дії може провести.

Для того, щоби відоборонятися на плюс-мінус теперішній лінії фронту має вистачити не дуже масштабної мобілізації й не надто значної напруги економіки.

Якщо хочемо повернутися до кордонів 1991-го, тоді призов до війська від 18 років, промисловість на воєнні рейки, заводи в три зміни, залучення цивільних до допоміжних робіт у вільний від основної роботи час, оце все.

Кацапи не захоплять нас повністю ні через місяць, ні в травні, ні вже в принципі повністю не захоплять і не візьмуть жодного обласного центру. Хто поширює всередині нашої країни подібні меседжі - тим варто прикривати роти, виключно правовими методами.

Але якщо ми хочемо справді перемогти й повернути своїх людей та свою землю - треба буде дуже сильно напружитися, особливо, за теперішнього рівня підтримки збоку західного світу.

Особисто я готовий битися до повернення в кордони 1991-го. Але вирішити треба всім. Бо така Перемога стане можливою тільки, якщо кожен максимально вкладеться в спільну справу добровільно. Примусом у нинішніх реаліях, на жаль чи на щастя, не вийде.

Тому треба пошвидше вирішувати, і тоді вже без жодних поблажок до цього йти.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko