Добровольці зупинили російську орду у 2014-ому і 2022-ому.

Поки будуть люди, здатні піти на смертельний ризик задля України, Україна житиме.

Житиме не як якась абстракція, а як наші діти, кохані, батьки, чудова земля, у якої, я впевнений, прекрасне самостійне майбутнє.

У 2014-ому я не вірив, що цей шлях буде настільки довгим. Тоді просто взяв у руки автомат, і змінив журналістику на воєнну справу.

Зараз у нас в руках для захисту Батьківщини вже не старі АК, а дуже технологічна й сучасна зброя - дрони абсолютно різних видів і типів.

Що буде далі, скільки точно триватиме наша битва за виживання проти російської орди, я намагаюся прогнозувати, але достеменно не знаю, як і не знає ніхто зараз.

Знаю лише одне, поки будуть добровольці - Україна житиме.

Зі святом, побратими і посестри!

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

У кацапів зараз немає іншого методу, як продовжувати наступ, окрім спалюючи величезну кількість живої сили.

Українські дрони роблять свою справу цілодобово, масово та ефективно. У ворога немає технології, що б усунула цей засіб з поля бою. На кожну перешкоду, знаходиться нове технологічне рішення. Немає й можливості широко застосовувати бронетехніку. Так, на окремих напрямках усе ще стаються спроби механізованих штурмів наших позицій, але це радше виняток з правила.

А жива сила - ресурс, хоч у рашки і величезний, проте обмежений. Звичайно, ми не переможемо, якщо мінятимемо нашого бійця навіть на кількох їхніх. Але переможемо, якщо мінятимемо дрон на кацапа, або навіть просто скид на кацапа.

Шлях цілком реальний, вцілому ми по ньому і йдемо зараз. Тепер все вирішить, коли ми зможемо мінусувати окупантів стабільно більше, ніж їх сюди присилатимуть.

Інтенсивна стратегія завжди перемагає екстенсивну.

Тому ми і маємо перемогти.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Не розумію, як можна зупинити бойові дії такої високої інтенсивності по активному фронту в тисячу кілометрів, коли обидві сторони ще не виконали своїх завдань і мають ресурси воювати далі.

Але якщо це й станеться, під тиском США, ЄС та інших, то другий акт буде неминучим. Питання лише становитиме - через який час бойові дії відновляться.

Можливо, це відбудеться через місяці, можливо, через роки, але ситуація потребуватиме остаточного вирішення, яке станом на зараз втілити не вдасться.

Кацапи готуватимуться завдати нам стратегічної поразки, що призвела б до капітуляції. Ми маємо готуватися, як мінімум, до захисту від таких дій, як максимум, - до слушного моменту, щоби відновити суверенітет над усіма окупованими територіями.

Стабільний мир став неможливим ще у 2014-ому, коли і почалася війна, й коли російська орда захопила частину нашої країни. Ті, хто розповідав тоді, що можливо вирішити ситуацію переговорами помилялися або обманювали. Точно такий стан справ і зараз.

Щоби не сталося, не варто це сприймати як кінець, це буде лише паузою.

Випробування війною ми витримали, маємо витримати й випробування перемирʼям.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Робота нашого батальйону.

Коли ворог виявляється не готовим до певного рішення, стаються такі вдалі полювання.

Постійно вдосконалюємося та шукаємо, як і де завдати кацапам удару, щоби він вийшов максимально неочікуваним й руйнівним.

У кількості ми, на жаль, російську орду не доженемо. Бити якістю - наш єдиний шлях до Перемоги.

Абсурдні вимоги рашки визнати в їхньому складі чотири наші області і Крим не значать, що у них є сили ще довго продовжувати війну такої інтенсивності.

Коли йде напружена боротьба, той, хто хоче зламати суперника і перемогти, повинен всім своїм виглядом показувати, що він не втомлений, може ще довго битися й опір не має сенсу. Тоді суперник, у якого приблизно стільки ж сил, зламається морально і здасться.

Саме такий трюк зараз хочуть провернути кацапи. Вони чудово розуміють, що не зможуть захопити жодного обласного центру, не зможуть досягнути оперативного прориву нашої оборони й будуть сточувати свої резерви, просуваючись кілометр за кілометром з величезними втратами.

Насправді, їм вигідно й вони хочуть припинення вогню по лінії бойового зіткнення. Це залишить під їхнім фактичним контролем захоплені території, дасть час передихнути, відновитися, поповнити запаси, можливо, позбутися частини санкцій. Тому скоро вимоги рашки почнуть скорочуватися.

В цій ситуації нам дуже важливо максимально відстояти свої умови. Такі, що потенційно зможуть дати шанс на відновлення суверенітету й в подальшому зняти кацапську загрозу на довгий час.

Зараз глобально перемогти не зможуть ні московити, ні, на жаль, ми.

Але зараз потрібно закласти фундамент для глобальної перемоги в майбутньому.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Друзі, за перемирʼя не переживайте.

Усе на контролі, працюємо, як завжди.

Нікого кацапи не обдурять, всі знають, що їм віри нема і не може бути.

Побачимо, що з того вийде, але резерви російській орді підтягнути не дадуть, воно так не працює 😁.

У відверто поганій ситуації опинилися ті кацапи, які встигли підскочити ближче до цього всього, бо інтенсивність їхньої підтримки справді дещо впала.

Але для них наступив уже справжній мир, не якесь там перемирʼя тимчасове 🔥☠️🤭.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Я захоплююся наскільки у нас велика країна. Почав це давно практикувати, й час від часу просто сідаю й захоплююся.

І за розміром, і по духу, й, головне, за характерами людей.

Тримати удар від божевільно кривавого кацапського терору, тримати настільки потужні штурми російської орди на фронті, й при цьому всьому ще розвиватися, вдосконалюватися, місцями контратакувати й повсякчас мати оптимізм.

Це вселяє впевненість. Впевненість, що ми не можемо програти навіть імперії, перед якою запобігають Сполучені Штати та Європа.

Можливо, ми не найраціональніша країна на планеті, але точно - найбільш вольова.

Країна тих, хто попри всі надзвичайно несприятливі оцінки та прогнози, вирішили не здатися, боротися, та пройти цей шлях до кінця.

Торгаші, підлизи, демагоги, інтернаціональні пристосуванці всіх мастей, ніколи нас у цьому не зрозуміють. Але це пусте.

Головне, щоб на цьому шляху ми нарешті зрозуміли себе самі.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Російська орда - наш одвічний смертельний ворог.

Це в США чи Європі можуть не розуміти цього й мати якісь ілюзії.

Ми ж добре памʼятаємо, це викарбувано в нашій ДНК, як кацапи влаштовували нам геноциди, знищували державність, розстрілювали, відправляли в табори смерті, не давали найменшого шансу жити вільно на своїй землі.

Майже всю історію ми були повстанцями, підпільниками, партизанами, які билися героїчно, але це були бої по типу як з криївки в повному оточенні москалі діставали нас убитими, ми були тільки з автоматами, а вони з танками, літаками і тп.

Тепер ми теж з танками, літаками, гарматами і всією іншою номенклатурою озброєння.

Такий шанс дуже дорогого коштує, коли кажуть - так вони всіх нас зараз убʼють, їх більше, насправді не убʼють всіх навіть теоретично, про це якось зроблю окремий пост, але якби і убили всіх - то цим можна ризикнути, кращого шанса вирватися від цих кривавих людожерів уже не буде.

Або ми зараз воюємо до якогось нормального підсумку зі зброєю, або вони нас потім знову будуть викурювати з криївок.

Це неприємно, страшно, але маємо це прийняти й пройти.

Треба відвоювати зі зброєю стільки, скільки буде треба, незважаючи на руйнування і втрати.

Без зброї, якщо здамося, втрат все одно буде набагато більше.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Головне завдання кожного, хто має справу з безпілотними системами - навчитися використовувати всі засоби в комплексі, а не кожен окремо.

Цьому ми навчилися, це ми пропагуємо. Не буду розкривати деталей, але в багатьох підрозділах уже є приблизно така лінійка: фпв-коптери-камікадзе, фпв-крила камікадзе, коптери-розвідники, коптери-скиди, бомбери, розвідкрила різної дальності, баражуючі боєприпаси, а також у деяких ще й крила-камікадзе великої дальності.

Все це має різні характеристики, різний вид застосувань. І можна застосовувати все це досить ефективно й окремо по кожному засобу.

Але справжній результат, синергія, яка множить ефективність в рази, зʼявляється, коли з цих засобів будується єдина «екосистема».

Коли вони доповнюють одне одного, компенсують недоліки, й масштабують плюси.

Тоді й зʼявляються багатокілометрові кілл-зони, тоді дрони й можуть зупинити найпотужніший наступ.

Ось результат 413 ОББПС «РЕЙД» за квітень. Я думаю, він підтверджує, що ми навчилися це робити.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Навіть у разі оголошення тривалого перемирʼя війна дронів тактичного рівня триватиме ще довго.

Звідки ведеться артилерійський вогонь, зараз можна доволі легко відстежити й довести цей факт.

Звідки і хто запустив стандартну фпвішку майже неможливо відстежити. Й 30-кілометрова буферна зона не стане перепоною, така відстань уже доволі робоча навіть для них, не кажучи вже про складніші засоби.

Не знаю, чи за місяць, але при теперішніх темпах розвитку й постачання дронів, за кілька місяців цілком реально перетворити ці 30 кілометрів на повністю непрохідну для кацапів кілл-зону.

Це перша і найважливіша гарантія безпеки, яку Україна здатна організувати собі сама. Зробивши таким чином повторний напад російської орди майже неможливим (можливим лише за умови критичних втрат для ворога), можна думати, як повертати назад своїх людей і свої території.

Тому рашка зараз і не може до кінця визначитися. З одного боку зазнає величезних втрат при невеликих просуваннях, й наче вигідно було би поки зупинитися на цих позиціях, з іншого розуміє: якщо дати нам ці кілька місяців без постійного тиску на фронт, ми можемо закритися від неї назавжди, і чекати вдалого моменту для відновлення суверенітету.

Допомогти ж кацапам визначитися ми можемо лише якнайбільше знищуючи їх кожного дня.

Чим, власне, і займаємося 🫡

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Здивувався, коли прочитав про якийсь «новий» наступ, який, начебто, готує рашка.

Куди тоді подівся старий? Завершився? Ні. Наступила пауза? Теж ні.

Кацапи атакують давно, постійно, по всій лінії фронту, залучаючи всі наявні ресурси, які тільки можуть залучити.

Обсягу сил і засобів, який здатен кардинально змінити ситуацію на полі бою та привести нашу оборону до колапсу, у російської орди немає.

Але є для того, щоби потроху просуватися, десь гірше, десь краще, на різних напрямках.

Без дуже жорстких нових санкцій й посилення нашої підтримки збоку західних країн, така ситуація зберігатиметься ще дуже довго.

На це рашка і робить ставку, намагається виснажити нас у тривалому протистоянні.

Ну а нашим завданням залишається вдосконалювати методи знищення кацапів на полі бою. В цьому Сили Оборони України на місці не стоять, розвиваються старі проекти, постійно зʼявляються нові. Звичайно, хотілося б більше і швидше, але й станом на зараз темпи доволі непогані.

Від цього і залежатиме, хто переможе: або кацапи першими встигнуть критично нас виснажити, або ми піднімемо рівень їхніх втрат до такої межі, що ресурсів для наступу просто не вистачатиме.

Реальні мирні переговори стануть можливими, лише коли одна сторона матиме сили диктувати свої умови іншій.

Поки до такої ситуації ще далеко.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Ви тільки не подумайте, що українська влада так багато говорить крайнім часом про необхідність перемирʼя, бо ми сильно програєм кацапам, стоїмо перед катастрофою, чи щось подібне.

Наші просто знайшли цю больову точку: рашка не погодиться зараз на перемирʼя, оскільки сама ще вірить у можливість своєї перемоги, й підкреслюючи це, ми можемо досягти значного посилення санкцій проти кацапів й збільшення допомоги західних країн нам. Бо ми так само віримо, за цих умов, у можливість перемоги й для цього є вагомі підстави.

Тобто, ведучи переговори про перемирʼя, жодна зі сторін насправді не хоче домовитися саме про перемирʼя.

Кацапи затягують час, ми хочемо погіршити становище кацапів.

Хоча навіть за такого сценарію не виключено в результаті випадково й домовитися про якесь перемирʼя.

Але загалом, теперішні переговори є тільки частиною «туману війни» з обох сторін. Справжнє завершення цієї історії сформується виключно на полі бою й у переговорах лише буде юридично закріплене.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Які там буферні зони і всі інші лякалки кацапів.

Це лише відголоски їхньої головної мети. А головною метою російської орди залишається завдати нам стратегічної поразки та змусити до капітуляції.

Це для них майже нездійсненно, але якась імовірність існує. Як і нам зараз буде дуже складно завдати їм стратегічної поразки, але певна імовірність також все одно є.

Ми досі воюємо з мокшами на поразку однієї зі сторін. А всі ці заяви - лише відголоски наймасштабнішої війни в Європі з часів Другої Світової.

Тому подібні меседжі кацапів не мають нас торкати жодним чином.

Поки вони хочуть убити всіх нас, ми хочемо убити всіх їх, принаймні, з окупаційних підрозділів.

Прояснити ситуацію в найближчому майбутньому може тільки поле бою.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Київ давно став серцем великої Української Нації від Карпатських гір до териконів Донбасу, від Сіверських лісів до Чорного моря.

В кожному регіоні завжди були свої певні традиції, але наша спільна історія вершилася саме в столиці.

Багато разів Київ ставав й серцем українського спротиву зайдам. Впаде Київ - впаде Україна. Саме на це розраховували кацапи й у лютому-березні 2022-го.

На фото - я їм смачнющий хот-дог на заправці в спустілій столиці того часу. Наш загін бився з російською ордою по Житомирській трасі. Від хот-дога в середмісті до боїв було не більш, ніж півгодини на машині.

Тоді Київ вистояв відчайдушною боротьбою десятків тисяч військових, правоохоронців, добровольців, цивільних. Ворог був розбитий на його підступах, й у паніці тікав.

Не піддасться він кацапському терору і зараз. Як би не лютував ворог, наша столиця продовжує бути символом незламності українців.

З твоїм Днем, Києве!

Колись ти ще приймеш на Хрещатику Парад Перемоги у цій кривавій війні.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Вже багато разів упевнився, що постійно треба будувати стійку самодостатню систему управління.

Часто під тиском того, що обʼєктивно потрібно дати швидкий результат, багато командирів переходять до мікроменеджменту.

В короткий проміжок часу, їхні здобутки справді будуть кращими. Але вже на середній дистанції, не кажучи про довгу, той, хто збудував систему, обжене мікроменеджмент у багато разів.

Тому, навіть під тиском обставин, завжди потрібно знаходити час і ресурси для побудови системи.

До того ж окремі кластери, які виходять при мікроменеджменті, дуже нестійкі без втручання того, хто їх створив.

На війні це виглядає так, що як тільки старший офіцер, який сам відрегулював певний процес і тримав його на ручному контролі, змушений перейти до іншого процесу, в попередньому відразу починаються проблеми. Якщо ж стається щось зовсім неординарне, починаються проблеми дуже великі.

Напротивагу цьому, система, де від солдатів до командирів різних ланок усі розуміють спільне завдання й свою роль у ньому, завжди зможе відрегулювати себе сама навіть при значному стресі.

Звичайно, під час її побудови будуть помилки виконавців. Можливо, навіть багато помилок. Але це потім окупить себе в рази підвищеною ефективністю.

Також такий підхід дає змогу вирощувати командирів нижчих ланок, яких зараз так не вистачає.

Кажуть, порядок бʼє клас.

А клас з порядком ніщо взагалі не побʼє.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Темпи просування російської орди потрібно оцінювати тільки разом з привʼязкою до кількості живої сили і техніки, яку вона на це витрачає.

А зараз це співвідношення таке, що кацапи не зможуть здобути кардинальної перемоги на полі бою до критичного вичерпання своїх ресурсів.

Тому мокші ставлять на зменшення нашої підтримки з-за кордону, щоби рівень опору значно зменшився, і на терор проти цивільного населення, що може призвести до внутрішньої кризи.

Станом на зараз, ми війну не програємо, зберігається певний паритет, потроху відступаємо на найгарячіших напрямках, але цілісна лінія фронту тримається, й кацапи платять зависоку ціну за свої просування.

Якщо ж найближчим часом проти рашки посилять санкції, а нам дадуть більше зброї і грошей, то дисбаланс воєнної стратегії кацапів зросте додатково.

Ну і основний метод підвищення цього дисбалансу - наші ефективні дії в обороні на лінії бойового зіткнення й удари по важливих обʼєктах углиб території ворога.

Російська імперія і Радянський союз розпалися не через те, що їх перемогли на фронті, а через те, що неправильно розрахували власні ресурси та зміну зовнішніх факторів.

Зараз цілком у наших силах довести до такого стану й цю реінкарнацію московського царства.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

На болотах такий вой почався, що Німеччина може нам передати «Тауруси» 😁.

Але ж спеціально для кацапів усе розʼяснили дуже детально й доступно. Німеччина дає нам не «Тауруси», а гроші на виробництво нашої української далекобійної зброї. Й, звичайно, вітчизняні робітники працюватимуть цілодобово, з потрійною силою, та зроблять цю зброю вже за кілька тижнів 🤭.

Ну а оскільки обмеження на дальність зброї знято, то і полетить вона в рашку далеко 🔥.

Не можна мокшам просто так плювати в лице навіть самій лише Європі, навіть без США 🚀.

От виробим зброю на німецькі гроші за кілька тижнів, й на болотах це дуже добре зрозуміють 😉.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Сьогоднішня блискуча операція СБУ проти кацапських аеродромів довела наскільки небезпечно в цій війні може бути захоплюватися квадратними кілометрами на фронті, а не вирішенням стратегічних цілей.

Поки російська орда сконцентрувалася на зайнятті посадок і сіл з надвисокими втратами, Сили оборони України завдали нищівного удару по одному з її найбільших козирів.

Можу лише вчергове повторити, ні кацапи, ні ми на цьому етапі не зможемо здобути вирішальної переваги на лінії бойового зіткнення. Розгром армії супротивника відкладеться обома сторонами на майбутнє, можливо, на кілька років або десятиліття.

Зараз же свої умови диктуватиме той, хто підніме межу критичних втрат до неприйнятної для супротивника величини.

І на даний момент, це краще виходить саме у нас.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Років 15 уже не писав вірші, певно, після вірша «Молитви» у 2008-ому, за яким Кость Сохацький написав пісню «Поновимо». Пізніше її виконав Народний артист України Віталій Борисюк, постив колись сюди, можна також знайти на різних платформах.

А нещодавно якось потягнуло знову спробувати. Покажу тут, що вийшло, почну з найпершого вірша нового циклу, так би мовити 😁.

А ви, друзі, напишіть в коментарях, як вам, які враження, чи постити ще таке.

***
Іде весна — не з квітами, а з боєм,
Не з жайвором, а з гуркотом броні.
Попереду — земля, що ще в полоні,
Позаду — сотні літ кривавої борні.

Над нами — Сонце, знизу — сталь і кроки,
Навпроти — лютий ворога оскал.
Але у нашім серці — і любов, і спокій,
Не спинить волю людожерський шал.

Гуркоче небо, світло блима в млі,
Це не гроза — вої в поході знову.
Щоб ворога змітати із землі,
Бійці — її невтомлена основа.

І хай летить вітрам назустріч крик:
Ми не зламались, ми вже на порозі!
У ворогів — не довгим буде вік,
Захисники ж звічніють в Перемозі.

Олександр Войтко «Свят», 13 квітня 2025 року

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

39 років.

Одні вважають мене вже старим, інші ще молодим, а внутрішньо це не так й важливо, головне, щоби була змога мінусувати кацапів, інше все прикладеться. Чим більше покладем у землю зараз, тим вищі шанси нарешті колись зажити нормально.

Впродовж року доклався до створення ще одного підрозділу в Силах безпілотних систем. Ростем, масштабуємося. Воювати треба, і треба воювати ефективно, всі завдання, які може виконати дрон, а не піхотинець, має виконувати саме дрон.

Над цією концепцією постійно й працюємо в нашому окремому 413-ому батальйоні Сил Безпілотних Систем «РЕЙД».

Хто може - закиньте донатик моєму підрозділу на добру справу 😉.

https://send.monobank.ua/jar/6paje9Ast6

Якщо ж бажаєте також зробити подарунок на День народження особисто мені, то в прикріплених повідомленнях є, як це можна реалізувати 🤝🫂🫶.

Дякую, друзі, що читаєте, це моя найбільша гордість.

Завжди тут казатиму правду, й завжди робитиму все, щоби повідомляти тут лише про гарні новини.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko