Паніка - це остання річ, яка нам зараз потрібна.

Особливо, паніка безпідставна.

Обвалу оборони на північ від Покровська в напрямку Добропілля немає. Є просочення груп кацапів крізь наші позиції.

Вже ні для кого не таємниця, що нашої піхоти вкрай мало по всьому фронту. Цим і користується російська орда, проникаючи пішки «щупальцями».

Але кудись дійти піхотинцю і закріпитися там, а особливо, завести техніку, - це кардинально різні речі. Всі підрозділи Сил Оборони України на цьому напрямку працюють, всі знайомі з такою тактикою кацапів уже давно й знають, як їй протидіяти.

А то вже можна прочитати, що «доля Донецької області визначиться за кілька годин», «путін захопить весь Донбас до переговорів з Трампом» і т. п.

Ось це і є той ефект, якого прагне російська орда даною акцією. Кинути в «щупальця» велику кількість піхоти, не рахуючись із втратами, аби лише створити перед зустріччю на Алясці потрібне інформаційне поле і у нас, і в світі. Так само, як кинула перед цим смертників на сам Покровськ.

Вже писав тут, що найближчі тижні можуть визначити наступні роки і десятиліття.

Тільки спокій, зібраність, скоординована робота на спільний результат допоможуть нам не припуститися помилок й пройти цей час з максимальною користю для нації та держави.

Кацапи тиснутимуть, кидатимуть всі сили, щоб зламати нас саме зараз. Але ми вистояли три з половиною роки, вистоїмо і тепер.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Здоровʼя погібшим!

Те, про що я і казав, кацапи кинули в цей прорив значну частину своєї піхоти просто насмерть. Просто створити інфопривід перед самітом на Алясці.

Так само, як кинули на Покровськ перед тим багато груп, більшість з яких померли.

Так само, як вони здобувають зараз свої просування, коли техніка близько не підʼїжджає, а біля 70% живої сили гине в штурмах.

Але хтось проходить. Зараз ось так пройшли, що опинилися в оточенні. Успіху нашим бійцям, які працюють на тому напрямку, щоби з «відрізаних вух» ніхто з кацапів не вийшов, або смерть, або полон.

Не панікуйте передчасно. Коли справді треба буде панікувати, я скажу 😉

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

А що, кацапам уже не треба Херсонська і Запорізька області в повних адміністративних межах?

Тільки Донецька, Луганська і Крим повністю? І за те, щоби ми без бою пішли з Донецької, обіцяють черговий папірець?

Саме наша твердість привела до того, що російська орда відмовилися від повтореної сотні разів мантри, що наших чотири області вже включені в їхню конституцію і нічого не змінити, вже впевнилися, коли кацапу дають по зубах, апетити зменшуються.

Вистоїмо зараз, з часом відмовляться вони і від претензій на повну територію Донецької. Тому що воєнним шляхом російська орда це завдання вирішити не здатна.

Але доведеться ще битися. Думаю, щонайменше, до кінця цього року.

Єдиним підсумком даного етапу кількасотрічної російсько-української війни може бути тільки перемирʼя по лінії бойового зіткнення, без передачі додаткових територій, без будь-яких інших вимог щодо обмеження армії, політичного устрою, мови.

Якщо виборемо зараз це - матимемо шанс на майбутнє. Не зможемо відстояти такий перелік обовʼязкових умов, ми вже програли.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Один з найбільших парадоксів цієї війни полягатиме в тому, що російська орда сточиться саме на Донбасі.

Звичайно, ми били мокшів у багатьох областях України після повномасштабного вторгнення. Але на Донбасі ми бʼємо їх з 2014.

Саме на Донбасі здохло все місцеве «ополчення», а потім і кілька російських дивізій, які прийшли їм допомагати.

Край, що кацапи вважали своїм, де їх мали би зустрічати хлібом-сіллю, ще більше десяти років тому зустрів їх пострілом з пістолета впритул на блокпосту, кулеметною чергою з БТРа, виходами з міномету, гармати, танку, Граду, ударами авіації і взагалі всього, що в нас є.

Донбас стане не новим регіоном кацапської імперії, а могилою численної російської армії.

Сам помре, цілих міст там уже майже не лишилося, але і забере з собою міць «визволителів».

Суворий край териконів, промок, райцентрів і сіл, яким судилося бути стертими з лиця Землі.

В принципі, у тих степах впродовж століть гинули армії багатьох імперій.

І все одно туди лізуть. Просто унікальне місце. Нікому не побажав би там опинитися 😆.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Нічого не писав на День Незалежності, не знайшлося потрібних слів саме на цю добу.

Думав, чому так вийшло. І от зараз зрозумів. Поки триває війна, Незалежність не відчувається для мене якимось окремим днем. Поки триває війна, Незалежність - це щоденний дуже складний процес, через який проходить Українська Нація.

Колись це свято відзначалося 24 серпня, урочистості проходили по всій країні, а головні - в Києві на Хрещатику та Майдані.

Тепер - Незалежність виборюється у жорстоких боях щодня і щогодини піхотинцями в посадках, зруйнованих селах та містах, на позиціях операторів дронів й артилерії, в небі нашою авіацією, в тилу громадянами, які допомагають фронту.

Виборюється постійною кропіткою роботою без пафосних слів, парадів і концертів. Щоби відзначати Незалежність у майбутньому, зараз її треба вирвати у нашого екзистенційного ворога, який прийшов 24 лютого 2022 року саме по неї.

Оці всі переговори про умови перемирʼя, обмін територіями й вся інша словесна мішура - лише ширма, за якою вирішується головне питання, будемо ми незалежними в майбутньому чи ні.

Навіть утримавши в себе на якийсь час значну частину нашої території, але не знищивши нашу державу, кацапи програють. Вони це добре розуміють, тому кидають усі ресурси, щоби силою чи підступом повернути Україну під повний контроль російської орди.

Хочуть повторити те, що в них, на жаль, виходило багато разів в історії. Зараз у нас найкраща з попередніх можливостей цього не допустити.

Але попрацювати ще доведеться довго й напружено, кацапи не зупиняться, поки їх не зупинимо ми.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Друзі, що я хочу вам сказати в останній день літа 2025.

Всі, хто пишуть про «новий», «серйозний», «літньо-осінньо-зимово-весняний» наступ кацапів, не мають на меті нічого іншого, ніж хайпанути, домогтися безлічі репостів й цитування в медіа.

Наступ російської орди є постійним. Резерви до їхніх підрозділів приходять регулярно. У нашого ворога досі дуже великий обсяг сил і засобів для ведення воєнних дій, але не такий, щоби розгромити якусь значну групу наших військ, прорвати фронт і вийти на оперативний простір механізованими частинами.

Тому «нових» наступів не буде. Буде постійний повзучий наступ, під час якого кацапи обмінюватимуть живу силу (переважно) і техніку на кілька сотень квадратних кілометрів нашої землі в місяць.

Зупиняться тоді, коли «обмінний курс» стане неприйнятним. Над цим і працюють цілодобово Сили Оборони України.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Знову трохи виступлю проти мейнстріму новин.

Для того, хто просто гляне на карту, відразу стане ясно, що жодної агломерації Покровськ-Краматорськ-Словʼянськ не існує. Є агломерації Словʼянськ-Краматорськ і Покровськ-Мирноград, це повністю різні зони бойових дій, у кожної з них своя специфіка.

Під Покровськ кацапи крайнім часом справді перекидають свої найбоєздатніші підрозділи - десант і морську піхоту. Але не в останню чергу це повʼязано з тим, що Сили Оборони України змогли організувати російській орді досить великі проблеми на Добропільському напрямку.

Тобто, звичайно, якщо буде можливість, мокші спробують понаступати. Проте дуже не факт, що цей наступ закінчиться успішно, ну і про загрозу втрати відразу Покровська, Краматорська і Словʼянська тут зовсім не йдеться.

Щоби захопити Покровськ-Мирноград кацапам треба ще дуже багато живої сили, техніки та інших ресурсів. У захоплення ними Словʼянська-Краматорська я взагалі не вірю, впродовж війни вони не показали здатності проводити операції такого рівня.

Все хитається, ні в нас, ні у російської орди немає на даний час вирішальної переваги.

Все, як і було до цього.

Бʼємося.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Середнє значення просування кацапів у серпні складало біля 15 кв. км за добу.

За половину вересня середнє значення 7,8 кв. км за добу, тобто, майже вдвічі менше.

Разом з тим, проекти, які рахують некрологи кацапів «погібших на СВО», у вересні фіксують приріст на 15% відсотків.

Тобто, у вересні мокші захоплюють менше, гинуть більше.

І це не стається само собою. За сухими цифрами - щоденна кропітка робота Сил Оборони України та працівників тилу, які їх підтримують.

Бачу цей процес із середини в Силах Безпілотних Систем. Динаміка щодо збільшення уражених цілей поступово, але невпинно зростає.

Процес розробки нових способів і методів знищення російської орди триває цілодобово.

Точка кацапських втрат, після якої вони не зможуть просуватися далі, ще досить далеко, але вона, безперечно, не віддаляється і не стоїть на місці, а постійно наближається.

Головне - вистояти економічно та політично, витримати щоденний мокшанський терор, і зберегти цю позитивну динаміку.

Тоді ми вже в осяжному майбутньому зможемо зупинити російську орду.

А, зупинивши, будувати довгострокову стратегію, як досягнути справедливого миру.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

У вересні 2022, після семи місяців війни в Силах Спеціальних Операцій, увійшов до групи з півсотні людей, з якої в подальшому виріс 14 полк безпілотних авіаційних комплексів.

У вересні-жовтні 2024 наша команда створила 413 окремий батальйон безпілотних систем «РЕЙД».

У жовтні 2025 «РЕЙД» масштабується до полку.

Багато гарних справ зроблено, багато російських окупантів та їхньої техніки знищено. Але треба ще більше.

Долучайтеся до нас, попереду надзвичайно цікавий час, а в нас ще вдосталь креативних ідей 😉.

Разом переможемо! 🫡

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

У кацапів мало що виходить на фронті, особливо, в пропорції втраченої живої сили і техніки до захопленої території.

Тому вони продовжуватимуть бити по енергетиці, намагаючись спричинити блекаут і соціальні заворушення.

Не панікуємо, робимо все можливе, щоби навіть за умови значних руйнувань в енергетиці, не дати російській орді цей козир.

А козир цей, швидше за все, у них останній. Падає економіка, майже не лишилося боєздатної техніки на базах зберігання, постійно зростають втрати на полі бою.

Переживемо цю зиму, і в наступному році кацапстан буде зовсім іншим, відчутно слабшим.

Не зважаючи на всі труднощі, впродовж майже чотирьох років повномасштабного вторгнення Сили Оборони України тримають фронт, не допускають стратегічних проривів ворога й продовжують вести організовані бойові дії в єдиному задумі вищого командування.

Так само втриматися має і тил. І це справа кожного громадянина - забезпечити себе й допомогти слабшому.

Ну і в цю гру ми граємо вдвох, енергетичні обʼєкти рашки вглибині території палатимуть і палатимуть все більше.

Переможе витриваліший, і витривалішими маємо виявитися саме ми, бо іншого вибору в нас просто немає.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Якщо б кацапська тактика просочування малими піхотними групами крізь наші бойові порядки була самодостатньою, російська орда за кожного погіршення погодних умов на ключових напрямках не намагалася б робити спроби механізованих штурмів.

Бо при кожній такій спробі мокші втрачають десятки одиниць броні, машин, мотоциклів, часто разом з особовим складом, який вони перевозять.

А роблять це кацапи, бо прорватися на значущу відстань тільки так і можливо. Також разом з десантом можна викинути запас боєкомплекту, їжі і води на тривалий час.

По 1-2-3 піхотинці можна пройти якусь відстань вглибину, скориставшись недостатньою кількістю нашої піхоти і проміжками між позиціями.

Але потім нести їм треба все також пішки. І далеко не факт, що «ішаки», які понесуть бк та провізію в руках, виживуть у достатній кількості.

Російська орда добре розуміє, що просочуванням можна досягти лише певних тактичних успіхів. Для оперативних - потрібне залучення бронетехніки та автотранспорту.

А ми розуміємо, що броню й машини кацапів потрібно палити якомога далі від позицій нашої піхоти.

Поки це більш-менш ефективно виходить, до того часу триматиметься цілісність нашої оборони, й російська орда не зможе досягти значних успіхів.

Якщо ж ефективність постійно зростатиме, а станом на зараз тенденція саме така, просування кацапів можна буде зупинити повністю впродовж часу, який вимірюється місяцями.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Писати зараз: фронт валиться, кацапи завтра захоплять кілька обласних центрів, ми нічого не робили багато років, нам усім кінець - це і просто брехня, і дуже безвідповідально.

Безвідповідально, бо поширює паніку серед цивільного населення, яке і так потерпає від щоденного тероризму російської орди.

Фронт не валиться, а ще й досить цілісно тримається, навіть з можливістю проводити локальні контратаки. Кілька обласних центрів мокші точно не захоплять, не захоплять навіть один, навіть не обласні центри Словʼянськ з Краматорськом, вони Покровськ досі не можуть захопити й вмирають тисячами під ним.

Тому тероризм проти мирного населення - останній шанс кацапів схилити нас до угоди на їхніх умовах. Битимуть і по енергетиці, й просто по цивільних обʼєктах, щоби посіяти хаос в суспільстві.

Виграти, тобто укласти угоду на своїх умовах, ми ще можемо. Для цього потрібно позатикати роти попам-гапонам, які сіють хаос, і допомагати Силам Оборони України, або й доєднатися до них.

Можна навіть долучитися прямо до нас, до 413-го полку «РЕЙД»Сил Безпілотних Систем. СБС - кілька відсотків загальної чисельності СОУ, які станом на зараз роблять третину уражень СОУ. Нам потрібні всі, не лише пілоти, а й багато тилових посад.

Хто хоче «Бити, а не нити!», вам сюди:
http://RAID.ARMY

Перепрошую, друзі, що давно не писав. Складний, але приємний зараз час для нас - на початку листопада нарешті юридично стали полком, і тепер переживаємо всі «болі росту».

Трохи більше розкрию цю тему потім, і власну роль у ній, а поки ось що хочу сказати.

Причин для паніки як не було, так і досі немає.

Кацапня бʼється об райцентри на сході, стираючись там у промислових масштабах. Слава Захисникам цих українських міст!

Щодня вони приймають жорстокі стрілецькі бої, а ми, як частина Сил Безпілотних Систем, на напрямках, де присутні, намагаємося їм допомагати.

Передумови для падіння чи стратегічного прориву фронту - не передбачаються.

Передумови для розвитку наших сил ураження - є, й вони постійно нарощуються та розвиваються.

І ми, і кацапи вкладаємо всі сили, щоби виграти цей забіг на довгу дистанцію.

Хтось у ньому зрештою здохне.

Й це маємо стати не ми.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Щодо чергового «мирного плану» США та рашки, чи ще там когось.

Якщо в ньому справді були пункти про скорочення ЗСУ вдвічі, відмову від далекобійного озброєння, здачу Донбасу й ці всі статуси кацапських агентів усередині нашої країни - від нього точно треба було відмовляти, й добре, що пишуть, ніби, відмовилися.

Які б гарантії безпеки в ньому нам не пропонували, ніхто не буде воювати за нас з мокшанською ордою, коли вона знову на нас нападе. А по цьому «мирному плану» мала напасти обовʼязково.

Єдине, що втримує кацапів - це якраз перераховані пункти. Значна чисельність Сил Оборони України, стратегічна зброя й Донецька область, яку орда все ще не може взяти й зрештою, на мою думку, так і не візьме, це те що найбільше заважає зараз ху..лу нас перемогти.

Всім нормальним людям ясно - підписувати смертний вирок Україна сама собі не стане.

А головне - щоб це було ясно всім нам в Україні.

Тримаймося, ми достатньо сильні й достатньо багато заплатили життів, часу та ресурсів, щоби диктувати свої умови.

Поки ми разом - ніхто нам капітуляції не навʼяже.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Сьогодні - День Гідності та Свободи.

На Майдані, під час Революції Гідності, українці билися без шансів перемогти, але перемогли.

Представники нашої тодішньої опозиції, ЄС та США укладали з намісником російської орди януковичем різні угоди. А українці, попри все, продовжували битися проти його режиму.

Вмирали з деревʼяними щитами під кулями, заплатили велику ціну, але перемогли, й сатрап був змушений тікати до московії.

Втративши свого намісника на нашій землі, кацапи були змушені розпочати відкрите вторгнення у 2014-ому. Щоби імперія все ж таки зберегла під своєю фактичною владою бунтівну республіку.

Але українці знову взяли в руки зброю і билися. З 2014-го по сьогодні проти величезної країни, набагато більшої за площею, населенням, ресурсами.

24 лютого 2022-го українці знову билися без шансів перемогти. Весь світ сприйняв нашу окупацію, як доконаний факт, і готувався мати справи з рашкою, до складу якої увійшла б Україна в повних кордонах. Але українці знову перемогли. Вже нема мови про повну окупацію, йде торг навколо якихось частин території.

Що я хочу сказати цим постом, яка тут мораль - якщо ми продовжуватимемо битися за Гідність і Свободу, навіть в умовах, коли не можемо перемогти, ми перемагатимемо.

Якщо ж поступимемося цим задля, начебто, раціональних й прийнятних умов капітуляції перед одвічним ворогом - неодмінно програємо, й з великою імовірністю зникнемо з лиця Землі як нація.

Зараз якраз надходить той час, коли робитимемо цей визначальний вибір.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Не буде ні миру, ні навіть перемирʼя в російсько-українській війні, поки одна зі сторін не відчує, що впевнено йде до поразки.

Поки такого відчуття нема ні в нас, ні у кацапів. Тож бойові дії триватимуть.

У США і ЄС зараз розвилка. Або й далі підтримувати нас, вкласти ще багато грошей та інших ресурсів, і отримати можливість значно вимотати свого стратегічного суперника - рашку, або припинити підтримку, призвести до нашої поразки, невигідної угоди для всієї Європи, й значної імовірності отримати нову велику війну через кілька років.

Я думаю, наші союзники оберуть перший варіант. Не тому, що вони такі добрі й гуманні, а тому що вміють рахувати гроші, а станом на зараз вони вклали вже занадто багато, щоби дозволити своїй інвестиції просто згоріти.

Ну але це побачимо.

Фактом же є, що бойові дії триватимуть, швидкого рішення зараз не буде.

Тому бʼємося далі.

А який у нас ще є вибір?..

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Був нещодавно на випробуваннях різних розробок країн НАТО у Фінляндії. І, скажу вам, усі готуються не до миру, а до війни.

Дуже цікавляться нашим бойовим досвідом. У західних країн є справді гарні високотехнологічні рішення, але немає точного розуміння, як їх застосовувати у війні проти співмірного за силою і промисловим розвитком супротивника.

Офіцери з різних натівських структур висловлювали підтримку. Загальна думка така, що потрібно й далі постачати нам озброєння та надавати необхідні кошти. Було видно розуміння з їхнього боку - Україна зараз захищає всю Європу від російської орди.

Тож я вчергове впевнився у своїй думці, що війна триватиме. Нас не змушуватимуть вийти з Донбасу, США й далі продаватимуть зброю, ЄС забезпечуватиме фінансування. Бойові дії зупиняться тільки тоді, коли ми зупинимо кацапів на полі бою.

Про цей же захід НАТО у Фінляндії з деякими моїми коментарями можна прочитати у статті Times:

https://www.thetimes.com/article/0909af02-6104-46b3-844f-f373cdb104f1?shareToken=f25e76a5ef58d5a0eef27e7946287b9f