- Чи думав я, що росіянам не вдасться зайти у Київ?
- Ні, не думав, але робив усе, щоби не зайшли.

- Чи думав я, що за місяць нам вдасться розбити орду в Київській, Чернігівській і Сумській областях?
- Ні, не думав, але викладався, щоби це стало дійсністю.

- Чи думав я, що окупанти не матимуть успіху у битві за Донбас?
- Ні, не думав, але працював для цієї мети.

- Чи думаю я, що нам вдасться швидко звільнити захоплені території?
- Ні, не думаю, але докладаю зусиль, щоби наблизити цей час хоч на трохи.

Роби, що можеш, і перемоги прийдуть 😉

5 місяців від широкомасштабного вторгнення Росії. Боротьба за існування Української Нації триває.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Те, що ми зараз робимо з російською армією, схоже на спилювання великого дерева.

Коли пила врізається в нього і робить перші рухи, для дерева, ніби, і не відчутно загалом. Воно таке ж велике, і так само міцно продовжує стояти в землі.

Далі теж не особливо помітно, що це величезне дерево колись впаде. Воно потріскує, стікає соками, але лише з останніми рухами пили починає різко хилитися і падає. Й це падіння вже не зупинити.

Так, ми не могли і не можемо зараз, кількома масованими різкими ударами розбити орду, як не можна зрубати велике дерево кількома ударами сокири. Але дуже добре робимо невеликі, проте методичні рухи пили. Правильно вибрано напрям руху. Кожна перебита артерія комунікацій, кожен склад, кожна стоянка техніки чи аеродром, навіть кожна окрема знищена ворожа одиниця поступово, проте невпинно, наближають нас до падіння армії окупантів.

Звичайно, навіть при достатній кількості критичних ударів, орда впаде не за один день, та процес цей уже не буде довгим, у порівнянні зі всією війною.

А головне, що процес падіння ворог уже не зможе зупинити 😉

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Публікував періодично пости до круглих дат широкомасштабного вторгнення російської орди в Україну.

А тепер півроку пройшло і аналізувати то нічого 🙂

Широкомасштабний наступ «фтарой армії міра» звівся до взяття байраку, яруги, дерева край села і підступу до підступів.

Усе це з величезними втратами окупантів, і завданням вогневого ураження збоку ЗСУ 24/7.

Давайте ваньки, ще трохи побийтеся в наступальних піррових конвульсіях.

А що буде вже незабаром, ви ніколи не забудете 😉

Головне, на цьому етапі нам уже точно не розслаблятися, брати і сестри.

Працюймо, колос захитався, з нього повсюди сиплеться глина.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Вчора вночі у Вирій відійшов Великий Воїн, надзвичайно смілива, дієва і разом з тим добра людина, мій друг «Тенгрі».

Познайомилися у 2014-ому, і з того часу «Тенгрі», фактично, не покидав фронт. Безліч відчайдушних та ефективних операцій, про які ми дізнавалися з новин, на його рахунку. Тому справжнє ім‘я «Тенгрі» не можна розкривати навіть після загибелі.

Смертельне поранення отримав у переддень наступу, готуючи його. Шансів на життя практично не було, ми всі вірили в чудо, «Тенгрі» кілька днів боровся в лікарні, не повертаючись до свідомості, але Бог вирішив, що такий Воїн тепер потрібен йому на небі.

Горджуся дружбою, мав Честь останнім часом з ним попрацювати. Тепер продовжуємо той шлях, який підготував нам «Тенгрі», віддавши за це своє життя. І йдемо ним гідно.

Прийдіть попрощатися з Великим Воїном.

Субота, 3 вересня, Київ, 12:00 Михайлівський собор, 14:00 Байковий цвинтар, крематорій, спецзала.

Вічна Слава і Вічна Пам‘ять Герою!

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Ворог почав активно вкидати тему, що контрнаступ української армії на півдні провалився, безліч загиблих, поранених, повний розгром ЗСУ, коротше 🙂

Тому напишу трохи тексту по цьому питанню.

Загиблі і поранені на війні є завжди. І в наступі, і в обороні. Але нічого не розгромлено, нічого не зупинилося, все йде, як і мало йти.

Звичайно, після оголошення початку активних контрнаступальних дій ЗСУ, кожному з нас би хотілося вже через три дні їсти кавуни в Херсоні. Але так не буває. Х..йло вже он хотів через три дні їсти київську перепічку, й це закінчилося розгромом величезних колон окупантів та втечею до кордону з трьох областей.

Всі нормальні масштабні воєнні операції довготривалі. Вони є величезним комплексом заходів тиску на ворога, маневрування, а головне - порушення та в кінцевому підсумку ліквідації логістики супротивника. На правому березі, номінально, російські війська ще дуже сильні. За оцінками військових експертів, близько 20 тисяч особового складу, 200 танків, 700 бронемашин, 300 одиниць артилерії. А от з логістикою почалися величезні проблеми внаслідок ураження ЗСУ мостів через Дніпро.

Якщо такій масі військ не треба було б вести активні бойові дії, вона могла б утримувати окуповану територію в Херсонській області скільки завгодно часу. Але активні бойові дії, як ви, друзі, вже мабуть зрозуміли, їй зараз вести доводиться. І весь описаний вище комплекс заходів збоку української армії з часом за відсутності адекватного постачання зажене цю все ще велику частини орди в глухий кут.

Тож перемога, деокупація територій на правому березі Дніпра, обов‘язково буде, але вона не буде надто швидкою. Плани складено, наша військова машина прийшла в рух, все робиться вивірено і методично.

А російські окупанти хай вкидають сотні інформаційних матеріалів щодня про провал українського контрнаступу. Він «провалюватиметься» в них щодня і щодня.

Аж поки не настане «жест доброї волі» 😉

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Сьогодні День народження Андрія.
А ще 40 днів по його загибелі.
Подивіться сюжет про життєвий шлях Воїна, поширте.
Україна має знати, які Люди віддали своє життя за неї.

https://youtu.be/YH4yxNy_2UA

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Досить давно не писав своїх думок щодо перебігу російсько-української війни, але знову пішли питання від родичів і друзів, тому для загальної економії часу - тримайте 🙂

Така інформаційно накачана публічність теми з референдумами, загальною мобілізацією і можливим застосуванням ядерної зброї Кремлем, крок у першу чергу психологічний. Можливо, психологічно-воєнний, але що заважало карлику провести не відкриту, а приховану мобілізацію, або зразу, без попередження, здійснити демонстрацію тактичної ядерної зброї і поставити ультиматум?

Чисто у воєнному плані, вагомі дії без попередження мають більший ефект, оскільки є несподіваними. Коли ж про них кричить на кожному кроці армія російських пропагандонів - першою метою є зламати нас психологічно. Цього вже точно не станеться, але така ілюзія у Кремлі є.

Що буде далі - спрогнозувати складно. Можливо, і буде мобілізація певного масштабу. Але щоб озброїти і поставити в стрій значну кількість військових, треба багато часу. Це без протестів, збоїв бюрократичної машини і умови, що в рашці не розкрадені й не виведені з ладу резервні запаси військового майна і техніки.

Демонстрація тактичного ядерного удару теж справа не одного дня. Тут я зовсім не фахівець, тому погугліть, почитайте думки експертів. Наскільки ознайомився я, у російських військах немає готових прямо зараз до застосування тактичних ядерних боєприпасів. Його мають дістати зі сховища, відвезти до певного місця для бойового монтажу і ще ціла низка кроків, яку можна відстежити, а отже й приготуватися. Не тільки нам, а і цілому світу, бо таке безумство - вже точно стане справою всіх.

Коротше, поки російська орда нас просто лякає, зазнавши низки вагомих невдач на кількох фронтах (в пості про спиляне дерево, я казав, що скоро станеться те, чого окупанти не забудуть 😀).

Вихід тільки один - не злякатися 😉

Будь-який інший варіант - це поразка вже зараз.

Не злякаємося, і зруйнуємо ще одну масштабну спробу окупантів отримати хоч якісь здобутки в цій війні.

До речі, хто має можливість, але вагався - саме час сходити до військкомату, спитати, можливо, ви досі потрібні в ЗСУ.

Перемога близько - отримаєте шанс напряму долучитися до неї.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Ядерну зброю рашка не застосує.
Це реально лише заяви, щоби налякати.
Мобілізація і реальна можливість застосування ядерної зброї - взаємовиключні варіанти.
Нащо тобі наражатися на можливі народні збурення через мобілізацію, повністю втрачати політичну репутацію, вкладати величезний ресурс економіки і потім довго розхльобувати наслідки, якщо можна просто зробити демонстрацію застосування ядерної зброї і оголошувати які завгодно ультиматуми?
Тож ставка росіян на мобілізацію сотень тисяч пакетів, які своїми ніжками або на техніці серединної епохи Радянського Союзу спробують щось показати. Це затягне війну, але вже не змінить її стратегічного перебігу.
Впораємося 😉

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

З Днем Захисника України!
Підтримав дуже важливу ініціативу до цього свята.
Хто також бажає долучитися - знімайте відео від себе і публікуйте на своїх сторінках.
Вшануймо справжніх Героїв гідно!

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Мій сьогоднішній ефір на «5 каналі» https://youtu.be/uP-9K_pbpik

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

​​Беріг цю світлину спеціально для такого дня.
Кінець серпня, початок контрнаступу на півночі Херсонської області.

Для рацій тоді не вистачало рук 🙂
Координація різних підрозділів, зв‘язок з артою, неймовірні відчуття, коли потужна машина Збройних Сил України пішла вперед звільняти Правобережжя.

Третього вересня я написав, що деокупація цієї частини Херсонської області не буде швидкою, але російська орда її вже не зупинить, аж до чергового «жесту доброї волі».

Два з половиною місяці пішло на остаточне відрізання окупантів від шляхів забезпечення, перемелювання їхньої техніки й живої сили.
А втекли вони за кілька днів, як робили вже неодноразово впродовж цієї війни.

До остаточної Перемоги пройде ще багато часу, проте вона так само є невідворотною, як й успіхи української армії на окремих ділянках фронту.

Ще будуть варварські обстріли інфраструктури, збирання й кидання в бій залишків чмобіків й техніки епохи Другої світової. Головним чином для того, щоби схилити нас до переговорів.

Але нам залишається тільки тримати удар ворога, накопичувати сили і йти вперед.
У Росії немає реальних інструментів, як стратегічно змінити хід цієї війни.

Тому, скільки б на це не пішло часу, мешканців боліт чекає поразка, розпад держави й репарації.

А нам - будувати вільну заможну й сучасну Україну 😉

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Моє включення щодо ситуації на Херсонщині в ефірі «5 каналу».

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

https://youtu.be/c29MZB1T81M

Основне про актуальну ситуацію на війні, так би мовити, для широких верств суспільства 🙂

Зараз українська армія веде наступ у районі Сватово-Кремінна на Луганщині, де російські окупанти з перемінним успіхом закріпилися після розгрому в Харківській області.

Також ЗСУ завдають вогневого ураження по підрозділах орди на лівому березі Дніпра від Херсона і на північ від Криму, після їхньої втечі з правого берега.

Вочевидь, наш Генштаб планує операцію на Лівобережжі. Може бути багато варіантів, хай для ворога вони стануть несподіванкою. Ми своїх солдат не кидаємо в безглузді лобові атаки на укріпрайони, наступ відбувається лише після значного вогневого ураження по позиціях російських окупантів, вибиття живої сили, техніки й встановлення загрози комунікаціям та логістиці. Тому після вагомих проривів, настає етап умовного затишшя, хоча це затишшя наповнене напруженою роботою.

Ворог намагається наступати на Бахмут у Донецькій області, щоб отримати успіх хоч на якійсь ділянці фронту, українська армія відбиває численні атаки.

Наступ російських військ на Вугледар, також у Донецькій області, став менш інтенсивним внаслідок величезних втрат окупантів під час боїв у селі Павлівка.

Це основні точки, але напружені бої тривають по всій лінії фронту.

В той же час російські окупанти завдають ударів по інфраструктурі, намагаючись змусити Україну до переговорів перед зимою. Це ще один доказ того, що командування ворога не вірить у перемогу на полі бою, й покладається лише на терористичні методи проти населення.

Треба витерпіти цей період без світла, води чи газу. Солдати терплять в окопах під обстрілами, поки настане вдалий момент для наступу. Цивільним громадянам потрібно також витерпіти, в квартирі чи будинку все-таки легше, ніж в окопі. Запас ракет в орди вичерпується, наша ППО працює вдало, дуже малий шанс, що окупантам вдасться завдати критичних пошкоджень енергомережі. Швидше за все, це блеф, приклади якого від росіян ми бачили багато разів.

Ну і загальна ситуація розвивається позитивно. Перемога усе ближче і ближче, наближаймо її кожен на своєму місці 😉

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

​​9 місяців війни, яка точно триватиме рік (до 24 лютого 2023 року), але не думаю, що триватиме два.

Війни не схожої ні на що. Коли одна за одною змінювалися картинки: ось битва під Києвом, ось кордон у Сумській області, ось Донбас, ось початок контрнаступу на півдні і звільнення Херсона.

Війни, коли час між прильотами тягнеться неймовірно довго, а місяці летять дуже швидко.

Війни з гігантським ворогом, якого ми перемагаємо.

Російська орда добре це розуміє, скаженіє і намагається використати свій останній шанс змусити нас до переговорів, руйнуючи цивільну інфраструктуру.

Немає вже розмов про ядерну зброю, немає ультиматумів, лише відчайдушне бажання зупинити наступ української армії, бо за ним прийде розгром і розпад РФ на частини.

Контури розпаду вже видно в публічній гризні пропагандистів на російських державних каналах. Крах орди проступає у небажанні навіть колишніх сателітів з ОДКБ хоча б на словах, хоча б символічно, продемонструвати підтримку діям Кремля.

Звір промахнувся, зазнав смертельної рани і намагається відповзти, виє, щоб відпустили.

Але ми не відпустимо. Або звір, або ми.

https://news.1rj.ru/str/olvoitko

Моє включення в ефірі «5 каналу» про ситуацію на фронті.

https://youtu.be/xbn5HSO1sDk

https://news.1rj.ru/str/olvoitko