У січні на клубі Вівату читали «Зимову орбіту», і це неочікувано виявилося наше найдовше обговорення 🤭

Загальна оцінка клубу — 3.18, і мені трошки за це болить, але я читала цю книжку, щоб розслабитися і хев фан, і це й отримала.

Мій особистий вердикт:

⭐️ 4/5
❤️ 3.5/5

🪐Про цю книжку катастрофічно мало говорять у нас, і якби у Рівному книгарка Наталя з Вівату не порадила її як відносно зимове чтиво, я б і не глянула. А дарма!

💜Почитавши анотацію книжки, я винесла з неї головне — що це буде космічний гейський шлюб за розрахунком. Що ще треба?

💜Враховуючи анотацію і відгуки англійською, мені здавалося, що це буде романтична книжка з елементами наукової фантастики. Гадаю, фанатам наукової фантастики тут буде забагато романтики, а фанатам романтики її буде замало. Проте чого точно вистачає, то це політичних інтриг і галактичних пригод.

💜Мені здалося, що авторка краще вміє розкривати світобудову й сюжет, а не романтику (хоча на клубі сюжет ми трохи рознесли).
У певний момент фокус різко перескочив зі стосунків між героями і їхнього росту на сюжет, і власне за це я й зняла один бал.

💜Але й без того головна пара мені дуже сподобалася. Джайнан і Кієм наче є стереотипними протилежностями, але з перших секунд їхньої взаємодії відчувалося, що у них є класний потенціал.

🩶Я люблю троп шлюбу за розрахунком (коли він здійснений толково), тому всілякі дрібні сцени з ними змушували пищати й дригати ніжками. Щоправда, я думала, що це буде дилогія, і, можливо, так було б краще, бо за одну книжку розкрити таку динаміку важко.

💚Окремо хочеться похвалити те, як авторка прописує свій світ, технології, політичні ігри. Було видно, що вона вклалася в цю історію і продумала все до дрібниць. Послухавши дівчат, я зрозуміла, що читала сюжет доволі поверхнево, бо мене більше цікавили персонажі, але мені хотілося відпочити й не аналізувати.

💙Читала я в оригіналі, тому авторський стиль мені дуже зайшов — попри сеттинг наукової фантастики, читалося дуже легко й весело.

💓На ґудрідз пише, що це серія, але під час читання я випадково дізналася, що наступна частина про іншу пару — тож сміливо беріть «Зимову орбіту» і не чекайте!

🧐 На 2026 рік неочікувано захотілося завести фізичний читацький щоденник, але я розуміла, що не буду писати туди відгуки на книжки, бо звикла робити це на каналі.

📖Але цього року я нарешті почала втілювати давнє бажання вести блокнотик зі спогадами, куди вклеюватиму фото з подіями місяця, щоб хоч трошки памʼятати, чим я займалася. І прочитане місяця аж просилося туди.

А ще взяла у Насті шаблон для найкращої книги року, бо давно хотіла зробити таку штуку.

Що я начитала в січні:

🌟«Донька диму й кісток»
🌟«Days of Blood and Starlight» — поки недочитана друга частина «Доньки», бо чекаю натхнення.
🌟 «Особливе мʼясо» на мій клуб — дуже багато виговорилася про неї на клубі, і запал писати відгук зник. Краще почитайте відгук Ганки, де вона все ідеально розписала.
🌟 «Всі ми лиходії» — читала на клуб Ганки. На жаль, за половину книжки я не відчула нічого до персонажів і сюжету, і вирішила відкласти. Уперше прийшла на клуб, не дочитавши книжку, але він мені все одно дуже сподобався 🤭
🌟«Зимова орбіта»
🌟Тут не вистачає «Дівчини в озері», бо я раптово прочитала її за два останніх дні січня. Завтра буде відгук 👀

А якщо ви ведете фізичний читацький щоденник, показуйте свої у коментарях! Я придумала кілька ідей для тематичних сторінок, але дуже треба натхнення ✍

Анонс клубу one more scare на лютий — «Ні живі, ні мертві» Йона Айвіде Ліндквіста 🙌

Звичайного серпневого вечора Стокгольм охоплює аномальна спека. Люди скаржаться на головний біль, місто ніби поринає в електричне поле: прилади і світло неможливо вимкнути, наростає паніка. Аж раптом усе припиняється.
Надходить інформація, що у морзі прокидаються нещодавно померлі люди. По всьому місту родини отримують можливість знову побачити своїх близьких. Але чи справді це вони? Чи перемагає любов смерть? І яку ціну доведеться заплатити і живим, і мертвим?

1 місце є, тому якщо хотіли долучитися до клубу, забирайте 👀

А ще одразу анонсую клуб на березень, бо книжка така, що швиденько її не прочитаєш.

📼 «House of Leaves» — вже своєрідна легенда жанру. Головоломка, наукова стаття, метафікшен, химерні додатки, майже порожні сторінки з кількома словами — усе це закручує читачеві голову й ставить його на місце головного героя, який пробує розплутати загадку дивного документального фільму про будинок, що всередині більший, ніж ззовні.

У цьому пості й у коментарях до нього я гортала книжку й показувала її дивні сторінки.

Минулого року я її відклала через тотальну відсутність часу, але давно мріяла дочитати саме на клубі й сформувати власну думку про те, чи справді ця книжка варта такого хайпу. Якщо хочете долучитися до нас, велкам!

➡️Пишіть в коментарі або в особисті: @a_e_black, якщо хочете долучитися до обговорення будь-якої з цих книжок. Нагадую, що на "Ні живі, ні мертві" маю одне місце, а на "House of Leaves" розглядаю можливість провести два клуби, якщо будуть бажаючі, тому поки місця не обмежую.

🌹Вартість клубу: 300 грн.
#omc_bookclub