#Монголія #Фото
Також фотограф A.Scott, та його сюжет про Монголію та мисливців з соколами:
https://scottawoodward.com/mongolias-high-flyers/
Також фотограф A.Scott, та його сюжет про Монголію та мисливців з соколами:
https://scottawoodward.com/mongolias-high-flyers/
I AM SCOTT
SCOTT A. WOODWARD photography - Mongolia's High-Flyers
Photographer Scott A. Woodward travels to the furthest fringes of western Mongolia to document the annual Golden Eagle Festival for Singapore Airlines.
👍1
Forwarded from Nation Geographic
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Самый большой город-призрак
Город Ордос в провинции Внутренняя Монголия начали строить в 2003 году. Город рассчитанный на 1 млн человек. Сейчас в нем живет около 100 тысяч людей, 90% зданий пустуют.
Город Ордос в провинции Внутренняя Монголия начали строить в 2003 году. Город рассчитанный на 1 млн человек. Сейчас в нем живет около 100 тысяч людей, 90% зданий пустуют.
Forwarded from Туркестан и Поволжье
Мавзолей Афак Ходжа в Кашгаре, Восточный Туркестан.
Мавзолей был построен в 1640 году как могила Мухаммада Юсуфа, среднеазиатского суфийского мастера Накшбанди. Здесь же похоронен его сын Афак Ходжа.
Мавзолей, пожалуй, лучший образец исламской архитектуры в Восточном Туркестане.
Мавзолей был построен в 1640 году как могила Мухаммада Юсуфа, среднеазиатского суфийского мастера Накшбанди. Здесь же похоронен его сын Афак Ходжа.
Мавзолей, пожалуй, лучший образец исламской архитектуры в Восточном Туркестане.
#Руанда #Африка #Роздуми #Фото
🚩Кілька слів про Руанду – «Країну тисячі схилів».
Сьогодншня Руанда – країна, що по міркам Африки, стрімко розвивається. Хоча достаток більшості її жителів досі невисокий, в деяких ЗМІ та путівниках її навіть називають «Африканський Сінгапур». Країна розташована у Східній Африці, майже у глибині континенту, віддалена на 1.5 тис. кілометрів від берегової лінії. Для Африки - це не звично, але з усіх боків вона оточена горами і високогір’ями. «Природною фортецею», яка не лише визначила її історичний шлях, але й вплинула на господарство, культуру та соціум.
🚩 У фантастичному світі коміксів «Marvel», в Африці існує країна Ваканда, схована від світу за допомогою технологій. Важко ствердити, чи її творці надихались саме Руандою, але ця гірська країна дійсно майже 500 років існувала в повній ізоляції від зовнішнього світу, маючи своє власне королівство та навіть не здогадуючись про його колоніальний статус. Ізоляція дала змогу сформувати ще в ХІІ-ХV столітті власну кастову систему, яка ділила один народ «баньяруанда», на три професійні спільноти: «тутсі» (каста власників худоби, 14 % панівної меншості), «гуту» (85% населення, зайнятого в землеробстві) та «тва» (1% ремісників та слуг). Керував всіма ними протягом століть справжній феодальний «король», який походив з «тутсі».
Цікаво, що найбільшою цінністю і єдиним мірилом багатства в королівстві були корови (місцева порода «зебу», з довгими шаблеподібними рогами) – священні тварини, які давали молоко та кров для щоденного харчування місцевих жителів. Цими коровами могла володіти лише вища каста, а всі інші брали їх в оренду, сплачуючи натуральний податок, або ж відробляючи у «тутсі» таку собі «панщину». Жінки, у свою чергу, до священних тварин не допускались, так як догляд за ними - це почесна чоловіча робота.
🚩 Ізоляція та заборона пускати до себе іноземців сприяло тому, що народ Руанди не постраждав від європейської работоргівлі. А це – справді феномен для африканського континенту. Перший зафіксований європеєць, німецький мандрівник і офіцер Ґ. фон Ґетцен, дістався сюди лише у 1895 році. Хоча, навіть цей візит нічого не змінив – колоніальна гонитва та дві світові війни пройшли повз Руанду. До середини ХХ ст. колоніальна влада (на цей момент вже Бельгійська) навіть не цікавилась місцевими справами. Але, коли на Африканському континенті стрімко почали з’являтись незалежні держави, метрополія вирішила спровокувати внутрішній конфлікт в Руанді та позбутись «тутсі» - найбільш освіченої та нелояльної правлячої касти.
🚩Руанда – це чи не єдина африканська країна, у якій була своя революція зі скиданням монарха та падінням власної «Бастилії». Не забарився і місцевий «якобінський терор», який закладе основу для майбутніх етнічних чисток у країні.
🚩 Прикро, але саме втручання європейських країн – Бельгії та Франції, створить у ІІ половині ХХ ст. передумови для одного з найбільших геноцидів сучасності – винищення близько 1 млн. «тутсі» у 1994 р. Протягом 88 днів цю спільноту систематично винищували руками цивільного населення, щоб на довго залишити у народу почуття кругової поруки та колективної відповідальності.
Події в Руанді на довго стали символом ганьби та бездіяльності міжнародної спільноти, адже уряд Франції, США і навіть католицька церква заздалегідь були інформовані про підготовку етнічної чистки. Наприкінці своєї каденції, президент Білл Клінтон все ж визнає за собою частину провини за цей геноцид, а папа Франциск попросить вибачення у народу Руанди за те, що деякі католицькі священники в цей час «…зрадили своєму євангелістському обов’язку».
🚩Кілька слів про Руанду – «Країну тисячі схилів».
Сьогодншня Руанда – країна, що по міркам Африки, стрімко розвивається. Хоча достаток більшості її жителів досі невисокий, в деяких ЗМІ та путівниках її навіть називають «Африканський Сінгапур». Країна розташована у Східній Африці, майже у глибині континенту, віддалена на 1.5 тис. кілометрів від берегової лінії. Для Африки - це не звично, але з усіх боків вона оточена горами і високогір’ями. «Природною фортецею», яка не лише визначила її історичний шлях, але й вплинула на господарство, культуру та соціум.
🚩 У фантастичному світі коміксів «Marvel», в Африці існує країна Ваканда, схована від світу за допомогою технологій. Важко ствердити, чи її творці надихались саме Руандою, але ця гірська країна дійсно майже 500 років існувала в повній ізоляції від зовнішнього світу, маючи своє власне королівство та навіть не здогадуючись про його колоніальний статус. Ізоляція дала змогу сформувати ще в ХІІ-ХV столітті власну кастову систему, яка ділила один народ «баньяруанда», на три професійні спільноти: «тутсі» (каста власників худоби, 14 % панівної меншості), «гуту» (85% населення, зайнятого в землеробстві) та «тва» (1% ремісників та слуг). Керував всіма ними протягом століть справжній феодальний «король», який походив з «тутсі».
Цікаво, що найбільшою цінністю і єдиним мірилом багатства в королівстві були корови (місцева порода «зебу», з довгими шаблеподібними рогами) – священні тварини, які давали молоко та кров для щоденного харчування місцевих жителів. Цими коровами могла володіти лише вища каста, а всі інші брали їх в оренду, сплачуючи натуральний податок, або ж відробляючи у «тутсі» таку собі «панщину». Жінки, у свою чергу, до священних тварин не допускались, так як догляд за ними - це почесна чоловіча робота.
🚩 Ізоляція та заборона пускати до себе іноземців сприяло тому, що народ Руанди не постраждав від європейської работоргівлі. А це – справді феномен для африканського континенту. Перший зафіксований європеєць, німецький мандрівник і офіцер Ґ. фон Ґетцен, дістався сюди лише у 1895 році. Хоча, навіть цей візит нічого не змінив – колоніальна гонитва та дві світові війни пройшли повз Руанду. До середини ХХ ст. колоніальна влада (на цей момент вже Бельгійська) навіть не цікавилась місцевими справами. Але, коли на Африканському континенті стрімко почали з’являтись незалежні держави, метрополія вирішила спровокувати внутрішній конфлікт в Руанді та позбутись «тутсі» - найбільш освіченої та нелояльної правлячої касти.
🚩Руанда – це чи не єдина африканська країна, у якій була своя революція зі скиданням монарха та падінням власної «Бастилії». Не забарився і місцевий «якобінський терор», який закладе основу для майбутніх етнічних чисток у країні.
🚩 Прикро, але саме втручання європейських країн – Бельгії та Франції, створить у ІІ половині ХХ ст. передумови для одного з найбільших геноцидів сучасності – винищення близько 1 млн. «тутсі» у 1994 р. Протягом 88 днів цю спільноту систематично винищували руками цивільного населення, щоб на довго залишити у народу почуття кругової поруки та колективної відповідальності.
Події в Руанді на довго стали символом ганьби та бездіяльності міжнародної спільноти, адже уряд Франції, США і навіть католицька церква заздалегідь були інформовані про підготовку етнічної чистки. Наприкінці своєї каденції, президент Білл Клінтон все ж визнає за собою частину провини за цей геноцид, а папа Франциск попросить вибачення у народу Руанди за те, що деякі католицькі священники в цей час «…зрадили своєму євангелістському обов’язку».
👍1