🖼️На нашій виставці #Хотин_1621 в #НМІУ представлена репродукція гравюри італійця Джакомо Лауро «Війна Польщі проти Туреччини».
📝Унікальна цінність її полягає у тому, що це (без перебільшення) одна з найкращих візуальних репрезентацій Хотинської битви 1621 року. Митець створив її на замовлення Папи Римського у 1624 році, щоб показати «Престолу Св. Петра» деталі та масштаби перемоги над османами. Саме такий образ «битви з Турками» став майже хрестоматійним у роботах наступних поколінь художників, що дуже влучно підмітили мої колеги з «Державного історико-архітектурного заповідника «Хотинська фортеця»👇
📝Унікальна цінність її полягає у тому, що це (без перебільшення) одна з найкращих візуальних репрезентацій Хотинської битви 1621 року. Митець створив її на замовлення Папи Римського у 1624 році, щоб показати «Престолу Св. Петра» деталі та масштаби перемоги над османами. Саме такий образ «битви з Турками» став майже хрестоматійним у роботах наступних поколінь художників, що дуже влучно підмітили мої колеги з «Державного історико-архітектурного заповідника «Хотинська фортеця»👇
📌Вони зробили цікаве відкриття: батальне полотно Пітера Снаєрса «Облога Сулейманом Відня 1529 року» була створена на основі гравюри Лауро. У італійця буквально скопіювали укріплення Хотина (які стали австрійським Віднем), артилерійську батарею, переправу, султана Османа ІІ на коні (який швидко став Сулейманом І) та багато інших деталей. Роздивіться деталі обох зображень і спробуйте знайти 10 відмінностей🤔
#мистецтво #Хотин_2021 #НМІУ #виставка #музей #візуальне_осмислення
#мистецтво #Хотин_2021 #НМІУ #виставка #музей #візуальне_осмислення
Комуністична партія Китаю прийняла резолюцію, у якій підсумувала свої основні історичні досягнення та озвучила цілі на майбутнє. Резолюція також утвердила статус Сі Цзіньпіна в ролі "Великого Керманича", прирівнявши його до Мао Цзедуна та Ден Сяопіна.
https://www.bbc.com/news/world-asia-china-59229935
#новини #Китай
https://www.bbc.com/news/world-asia-china-59229935
#новини #Китай
Інтерв'ю про археолога Нінель Бокій, одну з першовідкривачів відомої Золотоординської пам'ятки XIV ст. у с. Торговиця (Кіровоградська область України), де згодом розкопали золотоординську баню (хахам), керамічний водогін, могильник та скарби ханських монет. На пам'ятку натрапили під час пошуків місця битви на Синіх Водах 1362 р.:
"...Нінель Михайлівна намагалася шукати ті місця, де гіпотетично могли бути залишки або цієї битви, або поховань. Багато спілкувалися з місцевими людьми, і вони розповідали про знайдені кістки під час земляних робіт... Фактично тиждень не було результатів, аж поки на схилі річки Синюха ми відкрили перше поховання... А потім ми знайшли інше поховання, де лежала купка монет: дві срібні та вісім мідних, зелених від часу. На срібних ми помітили арабські письмена, це були імена Джучидских ханів Золотої Орди. Це були монети Хана Навруза, кінець 50-х років ХIV-го століття..."
https://suspilne.media/179640-zitta-navpomacki-ak-zivut-nezraci-u-kropivnickomu/
#археологія #Золота_Орда
"...Нінель Михайлівна намагалася шукати ті місця, де гіпотетично могли бути залишки або цієї битви, або поховань. Багато спілкувалися з місцевими людьми, і вони розповідали про знайдені кістки під час земляних робіт... Фактично тиждень не було результатів, аж поки на схилі річки Синюха ми відкрили перше поховання... А потім ми знайшли інше поховання, де лежала купка монет: дві срібні та вісім мідних, зелених від часу. На срібних ми помітили арабські письмена, це були імена Джучидских ханів Золотої Орди. Це були монети Хана Навруза, кінець 50-х років ХIV-го століття..."
https://suspilne.media/179640-zitta-navpomacki-ak-zivut-nezraci-u-kropivnickomu/
#археологія #Золота_Орда
✍️«В Константинополі не може бути сумнівів, навіть самий недовірливий мандрівник впевнений у ньому. Там кожен зачарований, і зовсім не через його величне минуле чи свою звичку захоплюватись. У цього міста є своя універсальна й суверенна краса, що вражає поета й археолога, посла й торговця, принца й матроса, сіверянина та мешканку півдня. Це найпрекрасніше місце на Землі, весь світ так вважає…».
📝Короткий уривок з «Константинополя» (1877), одного з найпопулярніших тревелогів про столицю Османської імперії. Його написав італійський відставний офіцер, репортер та письменник Едмондо де Амічіса (1846-1908). Цілі покоління художників, письменників та мандрівників надихались його ностальгічними образами «старого Стамбулу» ХІХ століття. А Орхан Памук та Умберто Еко радили неодмінно читати цю книгу перед візитом до величного міста.
Едмондо де Амічіса потрапив до війська у 16 років, але доля не зробила з нього полководця. Поразка італійської армії при с. Кустоца спонукала покинути службу й почати писати мемуари. Вже у 1870 році він налагодив співпрацю з авторитетною римською газетою «La Nazione», де публікував свої подорожні записки з Марокко, Іспанії, Туреччини та Франції.
📖Книга «Константинополь» побачила світ у 1877 році й стала великим успіхом автора за межами Італії. Її одразу перевидали кількома мовами (французькою, англійською), а вже до другого італійського видання шикарні ілюстрації створив художник-орієнталіст Чезаре Бізео, приятель Амічіса по мандрівкам у Північну Африку.
📌«Константинополь» англійською мовою (1896) можна прочитати й завантажити тут:
https://ia800900.us.archive.org/22/items/constantinople01amicgoog/constantinople01amicgoog.pdf
📝Короткий уривок з «Константинополя» (1877), одного з найпопулярніших тревелогів про столицю Османської імперії. Його написав італійський відставний офіцер, репортер та письменник Едмондо де Амічіса (1846-1908). Цілі покоління художників, письменників та мандрівників надихались його ностальгічними образами «старого Стамбулу» ХІХ століття. А Орхан Памук та Умберто Еко радили неодмінно читати цю книгу перед візитом до величного міста.
Едмондо де Амічіса потрапив до війська у 16 років, але доля не зробила з нього полководця. Поразка італійської армії при с. Кустоца спонукала покинути службу й почати писати мемуари. Вже у 1870 році він налагодив співпрацю з авторитетною римською газетою «La Nazione», де публікував свої подорожні записки з Марокко, Іспанії, Туреччини та Франції.
📖Книга «Константинополь» побачила світ у 1877 році й стала великим успіхом автора за межами Італії. Її одразу перевидали кількома мовами (французькою, англійською), а вже до другого італійського видання шикарні ілюстрації створив художник-орієнталіст Чезаре Бізео, приятель Амічіса по мандрівкам у Північну Африку.
📌«Константинополь» англійською мовою (1896) можна прочитати й завантажити тут:
https://ia800900.us.archive.org/22/items/constantinople01amicgoog/constantinople01amicgoog.pdf
🖼️І кілька робіт вже згаданого вище італійського художника-орієнталіста Чезаре Бізео (1843-1909), автора ілюстрацій до другого видання тревелогу «Константинополь», Едмондо де Амічіса.
✍️На запрошення Ісмаїла-паші (Хедива й модернізатора Єгипту) Чезаре Бізео у 1870 році працював над оздобленням палаців та громадських будівель Александрії та Каїру. Результатом його наступних поїздок в Північну Африку стали полотна з колоритними панорамами Марокко та Єгипту:
📌Арабський ринок
📌Східна танцівниця
📌Караван бедуїнів
📌Околиці Каїру
#мистецтво
✍️На запрошення Ісмаїла-паші (Хедива й модернізатора Єгипту) Чезаре Бізео у 1870 році працював над оздобленням палаців та громадських будівель Александрії та Каїру. Результатом його наступних поїздок в Північну Африку стали полотна з колоритними панорамами Марокко та Єгипту:
📌Арабський ринок
📌Східна танцівниця
📌Караван бедуїнів
📌Околиці Каїру
#мистецтво
🖼️Фаусто Зонаро (1854-1929), ще один італійський художник-орієнталіст, який вирішив переїхати жити у Стамбул після прочитання тревелогу «Константинополь» (1877) Едмондо де Амічіса.
📌З 1892 року він мешкав разом з дружиною в районі Пера (суч. Бейоглу), європейської частини Стамбулу, де налагодив контакти з двором османського султана. Його роботу «Імператорський полк Ертугрула на Галатському мосту» (1901) придбав навіть султан Абдул Хамід ІІ, що згодом принесло Фаусто Зонаро посаду придворного живописця.
#мистецтво
📌З 1892 року він мешкав разом з дружиною в районі Пера (суч. Бейоглу), європейської частини Стамбулу, де налагодив контакти з двором османського султана. Його роботу «Імператорський полк Ертугрула на Галатському мосту» (1901) придбав навіть султан Абдул Хамід ІІ, що згодом принесло Фаусто Зонаро посаду придворного живописця.
#мистецтво
Forwarded from Обранці духів ✙
Мандрівний лама. Монголія поч. ХХ ст. Постійно перебував у дорозі. На подібних лам розповсюджувалася заборона володіти майном більшим, ніж те, що поміститься у похідну торбину.. Інколи займалися екзорцизмом і мантикою через спілкування з духами або божествами, які розповідали про майбутнє.
В контексті обговорення нового загострення міграційної кризи на Білорусько-Польському поліссі, кілька днів тому напівсерйозно дослідники згадали про багатовікові традиції прийняття «мусульманських біженців» на землях колишнього Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, маючи на увазі #татар_липків.
Вже сьогодні натрапив на новину про те, що Ахмеда, сирійця, який загинув під час спроби перетнути білорусько-польський кордон (переплисти Західний Буг), поховали на старому татарському мізарі біля с. Бохоніки. Організацію служби взяла на себе місцева мусульманська умма польських татар. Для багатьох (неполяків) це стало несподіванкою – в Бохоніках живуть якісь місцеві мусульмани? І як довго?
#Польща
https://www.fakt.pl/wydarzenia/polityka/kryzys-na-granicy-polsko-bialoruskiej-pogrzeb-imigranta-w-bohonikach/q3glx24
Вже сьогодні натрапив на новину про те, що Ахмеда, сирійця, який загинув під час спроби перетнути білорусько-польський кордон (переплисти Західний Буг), поховали на старому татарському мізарі біля с. Бохоніки. Організацію служби взяла на себе місцева мусульманська умма польських татар. Для багатьох (неполяків) це стало несподіванкою – в Бохоніках живуть якісь місцеві мусульмани? І як довго?
#Польща
https://www.fakt.pl/wydarzenia/polityka/kryzys-na-granicy-polsko-bialoruskiej-pogrzeb-imigranta-w-bohonikach/q3glx24
📝Кому цікаво, зараз на польському Підлящщі проживає найчисельніша група польських татар, яких загалом у цій країні близько 2.5 тис. Хоча їх община згадується в околицях Бохонік ще з XV ст., по-справжньому велику групу «татар магометан» тут оселив король Ян ІІІ Собеський після Польсько-Турецької війни 1672-1676 рр. З тих самих часів в регіоні з’явився "Татарський шлях" - дорога, вздовж якої розташовувались місцеві господарства (фільварки) служивих татар XVII-XVIII ст.
На 1939 рік місцева мусульманська община була вже досить невеликою. Але після ІІ світової війни сюди знову почали прибувати татари-мусульмани з різних регіонів Польщі, адже саме на Підлящщі залишились найдавніші татарські мечеті й кладовища – осередок духовного життя польських мусульман.
📷Кілька сучасних фото «Татарського шляху» на Підляшші – 10 кілометрів туристичного маршруту зі скансеном, фестивалем та історичними татарськими пам’ятками.
#татари_липки #фото #Польща
На 1939 рік місцева мусульманська община була вже досить невеликою. Але після ІІ світової війни сюди знову почали прибувати татари-мусульмани з різних регіонів Польщі, адже саме на Підлящщі залишились найдавніші татарські мечеті й кладовища – осередок духовного життя польських мусульман.
📷Кілька сучасних фото «Татарського шляху» на Підляшші – 10 кілометрів туристичного маршруту зі скансеном, фестивалем та історичними татарськими пам’ятками.
#татари_липки #фото #Польща
⚡Кримськотатарський традиційний орнамент "орьнек" пройшов важливу проміжну ланку на шляху до внесення у Репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Про це кореспонденту "Укрінформ" повідомила керівник громадської організації «Алєм» Есма Аджієва. Деталі за посиланням:
#новини #орьнек #кримські_татари #Україна
https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3351714-krimskotatarskij-ornek-rekomenduvali-vnesti-u-spisok-unesko.html
#новини #орьнек #кримські_татари #Україна
https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3351714-krimskotatarskij-ornek-rekomenduvali-vnesti-u-spisok-unesko.html
www.ukrinform.ua
Кримськотатарський «орьнек» рекомендували внести у список ЮНЕСКО
Кримськотатарський орнамент «орьнек», згідно з опублікованими на сайті ЮНЕСКО підсумками розгляду заявок на внесення до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства (НКС), оціночна комісія рекомендує для включення до цього списку.