І трохи ранкового до сніданку:
✍️«Ось ви прокинулися вранці, йдете в душ, берете губку – її зробили на островах у Тихому океані. Дістаєте з полиці мило – його зварив француз. Йдете на кухню й робите каву – її виростили у Південній Америці. Може ви любите чай? Його зібрав китаєць. Віддаєте перевагу какао? Його привезли з Західної Африки. Потім ви смажите тости – пшеницю виростив англомовний фермер (не збудьте пекаря). Ваш сніданок об’їхав пів світу…». Мартін Лютер Кінг.
#цитата

Магічний листок гри "Ліла" з Індії 🇮🇳. Дуже миленькі змійки 🐍.

Для поціновувачів кави й кавової культури:
✍️«У 1554 р. двоє сирійців відкрили у Константинополі першу в місті кав’ярню. Поставили зручні дивани й постелили килим. Незабаром їх заклад заслужив репутацію місця, де можна завести нові знайомства. Серед клієнтів було багато спудеїв, шанувальників науки, безробітних майстрів… любителів шахів, вчителів. За 50 років до того, кава вперше з’явилась в історичних джерелах. Батьківщина кави – Ефіопія. Саме тут у XV ст. почали збирати з диких дерев її врожай на продаж. Спеціально культивувати каву почали на терасових схилах у Ємені. І невдовзі, завдяки війнам й торгівлі, про новий напій дізнався весь Аравійський півострів і Середземномор’я. Іноді турецькі султани першим ділом будували в завойованому місті кав’ярню, щоб продемонструвати «цивілізованість своєї влади».
У 1576 р. німецький учений Леонард Раувольф відвідав Алеппо і бачив, як група людей п’є «чорний, мов чорнило» напій: «Вони без остроги прикладалися вустами до китайської чашки, дуже гарячої, відпивали трохи й передавали по колу»...
📚Це невеликий уривок з книги «Каваленд. Хто, як і навіщо винайшов наш улюблений напій», від американського історика Огюстіна Седжвіка. Книга присвячена тернистому шляху, що пройшла кавова культура від «орієнтальної екзотики» чи «турецького трунку», до винятково цінного товару у міжнародній торгівлі, важливого атрибуту нашого звиклого повсякдення. На прикладі кави, автор намагається показати чим є глобальна економіка і як віддалені континенти взаємопов’язані господарством та світовим поділом праці.
📌Замовити переклад українською (2021) можна на сайті видавництва «Лабораторія»:
https://laboratoria.pro/products/kavalend-temna-imperiya-odniei-lyudini-ta-stvorennya-nashogo-ulyublenogo-narkotiku
#книга #кава #чтиво #колоніалізм

📙Державна архівна служба України та Галузевий державний архів Служба безпеки України презентували проект онлайн доступу до документів радянських репресій в Криму 1920-1940х рр. Десятки тисяч імен жертв, організаторів та виконавців терору, фото з особистих справ розстріляних доступні на офіційному порталі архівної служби: https://cutt.ly/pYYW6gB
#архів #документи #Крим #репресії

13 грудня виповнилось 95 років з народження українського орієнталіста Ярослава Дашкевича (1926-2010), автора численних праць про Великий степовий кордон та зв’язки українців зі «Сходом». Тут невелика стаття про менш відомі сторінки життя дослідника: його походження, ув’язнення в ГУЛАГу та захист дисертації вірменською мовою в Єревані.

#стаття #текст #Україна #сходознавство

І трохи актуальної погоди.
🖼️"Дощ в долині Ябакей", від Хашігучі Гойо. 1918.
#мистецтво #Японія #погода

🎤Лекція «400 років визнання турками української нації: Хотинська війна за османськими свідченнями»;
✍️До нашої виставки #Хотин_1621 в #НМІУ відкривається лекторій. У настіпні місяці будемо організовувати цікаві заходи з фахівцями, які розкажуть про різні виміри Хотинської війни 1621 року. Розпочинається цикл з лекції українського сходознавця Олександра Галенка, який розкаже про ці знамениті події з османської перспективи. А саме про те, як османські джерела репрезентували українських козаків.
📌Чекаємо в НМІУ (Київ, Володимирська 2) 18 грудня у суботу, о 14.00; Деталі лекції за посиланням.

#лекція #анонс