🌍 Чому країни півдня Африки стали заручниками Омікрону?
Які причини більш як 20-річної перерви у відносинах між Україною і ПАР?
Яким може бути український «ключик» до Африки?
Які економічні перспективи співробітництва 🇺🇦 з країнами Африки?

👉Відповіді на ці та інші питання, читайте в інтерв’ю Любові Абравітової, посла України в ПАР, Мозамбіку і Ботсвані

#Африка #дипломатія #diplomacy #Ukraine

✍️Про колоніальний і орієнтальний дух стрічки «Дюна» Денні Вільньова пишуть тепер доволі часто. Поціновувачі кіно аналізують як власні духовні пошуки Френка Герберта, що прагнув поєднати ідеї дзен-буддизму з суфізмом в ідеології "джигаду МуадДіба", так і чисто візуальну схожість синіх очей у шумерських статуй з кольором очей фрименів.
Цікаво читати роздуми творців візуального образу фільму «Дюна»: чим вони надихались, або ж якими образами репрезентували далеку вигадану планету, архітектура й жителі якої так схожі на Аравію, Месопотамію чи Північну Африку?
📌Головним дизайнером «Дюни» був Патріс Вермер. Саме він створював вигляд і емоційний настрій світу кінострічки. Під час одного з інтерв’ю Вермер розказав про концепцію колоніалізму, що завжди тисне на ландшафт, нав’язуючи власну присутність та відчуття величі через монументальні архітектурні проекти. Цей концепт він запозичив у Ніколя Мулена, помноживши на власний аналіз архітектури зіккуратів Месопотамії та стародавніх єгипетських храмів.
https://www.sciencefocus.com/future-technology/dune-patrice-vermette/

Картина зроблена з крилець метеликів. З написом "Аллаг" і "Мухаммед". В одному з медресе м. Чорум, Туреччина.

⚡Має бути цікава лекція від дослідниці релігійної спадщини білоруських татар:
#анонс #лекція #татари_липки #Білорусь
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfmy-RsUG2mKiGRu_TS6D2-cCZZgRUbDg7DFuLgUyHnztF1_g/viewform

​​У продовженні теми про Валерія Хавкіна, який працював в Індії і винайшов там вакцину проти чуми, хочу познайомити вас з нашими київськими вченими, які також на той час були відрядженні з Києва до Індії. Зокрема професор Володимир Високович і легендарний епідеміолог Данило Заболотний.

Що тоді відбувалося в Бомбеї і як там працювалося нашим вченим, у той період активно висвітлювала газета "Киянин".

Дуже цікавий матеріал, посилання на статті наведені нижче.
Особлива подяка автору телеграм-каналу Нотатки орієнталіста за надання інформації.

🔸️ Як і чому газета «Киянин» висвітлювала епідемію чуми у Британській Індії 1897-1898 років?
Частина 1
Частина 2

🔸️ Звіт про роботу протичумної експедиції київських лікарів на чолі з В. Високовичем, професором університету Св. Володимира. А також кілька фотографій Данила Заболотного у протичумних госпіталях Бомбея. 1898 рік.

🔸️ Як ідеї, висловлені науковцями, впливають на думки і життя мільйонів людей в іншому куточку світу? А також, чим корисна робота з картами?

🔸️ «Буддійські статуетки з колекції НМІУ, що належали епідеміологу Д. К. Заболотному: походження та атрибуція».