За 7 місяців по тому, Генрі Барт потрапив у Тімбукту - дивовижний "мегаполіс" у самому серці пустелі, збудований у 12 ст. Перехворівши на купу тропічних хвороб, страждаючи від спраги і голоду, йому доводилось харчуватись навіть власною кров'ю. Самого вченого вже давно вважали мертвим в Європі, а тому його повернення викликало великий ажіотаж серед колег. Результати поїздки були вражаючими, адже вчений відкрив світу численні етнографічні, лінгвістичні та історичні матеріали, старанно записані і осмислені вченим у дорозі. Завдяки йому, світ дізнався зокрема і про Тассілі (Тассілі-Адджер) - унікальні наскельні малюнки у самому серці Сахари (сьогодні південь Алжиру). Нажаль, вченому не знайшлось місця у науковому середовищі Європи, де його вважали несолідним диваком. Не отримавши роботи в Берлінському університеті, він працював "консультантом з Африки", а згодом вирушив у нову подорож у Малу Азію, на шляху до якої він і помер.
На фото вище - карта з маршрутом Барта та фото будинку, в якому він зупинявся у Тімбукту.

Отряд бурских коммандос вооруженный захваченными британскими винтовками, 1899 год. Вторая англо-бурская война.

Африканеры, ввиду численного превосходства британцев, были вынуждены перейти к партизанской войне. И вот тут их коммандос показали свою эффективность.

Бурские отряды устраивали засады на колоны британцев, атаковали аванпосты, захватывали обозы с продовольствием, разрушали железнодорожные пути.

Искусно маневрируя по саванне и пользуясь некой наивностью англичан, воевавших в ярких красных мундирах и в боевом порядке XIX века, африканеры сумели нанести ряд ощутимых поражений британкой армии.

Позже их тактика ведения партизанской войны будет широко применяться подразделениями специального назначения во всем мире.

Продавец лепёшек на Кашгарском базаре. Синьцзян, Китай.