🖼️«Сакральний Схід» британського художника Гарольда Коппінга (1863-1932), автора ілюстрацій до «Біблії Коппінга» (1910), одного з наймасовіших та найвідоміших британських видань Біблії.
✍️Гарольд Коппінг довгий час працював з британськими місіонерськими товариствами, які замовляли ілюстрації біблійних сцен та художніх матеріалів для своїх африканських і азійських місій. Прагнення реалістично відтворювати у картинах героїв Старого Заповіту спонукали художника до поїздок у Палестину та Єгипет, де він надихався атмосферою святих місць і уявляв, як могли жити й виглядати жителі цих земель тисячі років тому. Мільйони християн у різних куточках Британської імперії візуально осмислювали для себе Стародавній Схід саме через роботи Гарольда Коппінга, вибудовуючи власний сакральний зв’язок з простором та історією цього регіону.
#Біблійний_Схід #орієнталізм
✍️Гарольд Коппінг довгий час працював з британськими місіонерськими товариствами, які замовляли ілюстрації біблійних сцен та художніх матеріалів для своїх африканських і азійських місій. Прагнення реалістично відтворювати у картинах героїв Старого Заповіту спонукали художника до поїздок у Палестину та Єгипет, де він надихався атмосферою святих місць і уявляв, як могли жити й виглядати жителі цих земель тисячі років тому. Мільйони християн у різних куточках Британської імперії візуально осмислювали для себе Стародавній Схід саме через роботи Гарольда Коппінга, вибудовуючи власний сакральний зв’язок з простором та історією цього регіону.
#Біблійний_Схід #орієнталізм
📷Монголія на зламі епох, у об’єктиві Стефана Пассета. З «Архіву планети» Альберта Кана.
✍️Альберт Кан (1860-1940) був французьким банкіром та меценатом, якого захоплювали й одночасно непокоїли стрімкі зміни у світі. Він започаткував проєкт «Архів планети», щоб зафіксувати для нащадків різноманітність людської цивілізації, з її неповторністю традицій, архітектурних пам’яток та ландшафтів, що змінювались на очах його покоління. Кан організував експедиції у різні куточки світу, в результаті яких у Парижі постала одна з найбільших колекцій - 72 тис. фото й 100 год. відео з 60 країн світу.
📌Стефан Пассет здійснив дві подорожі до Монголії (1912, 1913), майже невідомої на Заході країни, що переживала історичні зміни - часи між китайським правлінням, владою Богдо-гегена, російським впливом і радянським контролем у майбутньому. В епіцентрі уваги фотографа опинились м. Урга та буддійський монастир Гадан, важливий осередок осідлості, а також політичний, торгівельний і сакральний центр Середньої Азії.
✍️Альберт Кан (1860-1940) був французьким банкіром та меценатом, якого захоплювали й одночасно непокоїли стрімкі зміни у світі. Він започаткував проєкт «Архів планети», щоб зафіксувати для нащадків різноманітність людської цивілізації, з її неповторністю традицій, архітектурних пам’яток та ландшафтів, що змінювались на очах його покоління. Кан організував експедиції у різні куточки світу, в результаті яких у Парижі постала одна з найбільших колекцій - 72 тис. фото й 100 год. відео з 60 країн світу.
📌Стефан Пассет здійснив дві подорожі до Монголії (1912, 1913), майже невідомої на Заході країни, що переживала історичні зміни - часи між китайським правлінням, владою Богдо-гегена, російським впливом і радянським контролем у майбутньому. В епіцентрі уваги фотографа опинились м. Урга та буддійський монастир Гадан, важливий осередок осідлості, а також політичний, торгівельний і сакральний центр Середньої Азії.
📷Як за століття після поїздки Стефана Пассета змінилась Монголія? Цим питанням задалась Люсіль Шомбарт де Лауве. У 2012 році вона здійснила дві експедиції до м. Улан-Батор (колишня Урга), відвідавши практично ті ж місця, що і її попередник у минулу епоху. У фото вона досить атмосферно передала те, як серед «степового океану» уживаються традиційне життя номадів у юртах зі стрімкою урбанізацією міста, а радянські хрущовки – із давньою буддійською спадщиною.
#фото #Монголія
#фото #Монголія
👍1
✍️"Коли везу поранених степом, молюся, щоб Аллах зробив наш екіпаж невидимим”.
📌Інтерв'ю з шейхом Саїдом Ісмагіловим, муфтієм духовного управління мусульман України "Умма", який з початку повномасштабного російського вторгнення склав з себе обов'язки муфтія та став водієм-стрільцем екіпажу парамедиків.
#іслам #Україна
📌Інтерв'ю з шейхом Саїдом Ісмагіловим, муфтієм духовного управління мусульман України "Умма", який з початку повномасштабного російського вторгнення склав з себе обов'язки муфтія та став водієм-стрільцем екіпажу парамедиків.
#іслам #Україна
Укрінформ
Саїд Ісмагілов, водій-стрілець екіпажу парамедиків “Хоттабич”
Коли везу поранених степом, молюся, щоб Аллах зробив наш екіпаж невидимим — Укрінформ.
✍️«Сьогодні на світанку, коли ще жодна жива душа в Стамбулі не прокинулась, до мене в двері постукав вірменин, який прийшов аж із Ґалата. Той вірменин-затинака працюваав гідом-перекладачем. Він одразу знаходив мене, тільки-но йому було потрібне «Кияфетнаме» для європейців, італійських мандрівників… До вечірнього азану встиг зобразити дюжину стамбульців, старанно відтворивши їхній одяг: шейхульіслама, головного воротаря палацу, яничара, дервіша, сипагія, кадія, торговця глиною, ката (зображення катів під час тортур особливо популярні), жінку, яка йде до лазні, курця опіуму… Аби не здуріти від нудьги, перемальовуючи ті самі малюнки зі своїх книг, я сам із собою грав у власні ігри: чи намалюю кадія, не відриваючи пензля від паперу, а чи заплющу очі жебраку…».
📕У романі Орхана Памука «Мене називають червоний», яскраво представлений світ середньовічних стамбульських митців, які створюють мініатюри до книг. Тут мимоходом згадується «Кияфетнаме» - надзвичайно цікавий феномен, який заслуговує додаткових слів👇
📕У романі Орхана Памука «Мене називають червоний», яскраво представлений світ середньовічних стамбульських митців, які створюють мініатюри до книг. Тут мимоходом згадується «Кияфетнаме» - надзвичайно цікавий феномен, який заслуговує додаткових слів👇
✍️«Кияфетнаме» (від «кıyafet» - одяг, зовнішність) – так називають популярний жанр творів в Османській імперії, у якому представляють та пояснюють невидимі внутрішні якості людини через її зовнішні риси. Але жанр глибший, ніж популярні «книги костюмів і типажів», адже має давнє коріння на Близькому Сході ще з доісламських часів, втілюючи світоглядну концепцію, у якій зовнішній вигляд людини (одяг, будова частин тіла, форма волосся, колір шкіри, риси обличчя) відображає її внутрішній світ, вдачу, здібності, поведінку, мораль, походження, а отже й долю.
Взаємозв’язок між будовою тіла, одягом, особистісними рисами й характером людини породив цілу галузь знань в середовищі османських поетів, митців, філософів, медиків, богословів та чиновників, адже таку «фізіогноміку» широко застосовували в побуті й навіть державних справах – купівлі рабів, відборі яничарів, палацевих слуг, наложниць і чиновників різних рангів.
🖼️Приклад одного з видань кияфетнаме 1839 року.
Взаємозв’язок між будовою тіла, одягом, особистісними рисами й характером людини породив цілу галузь знань в середовищі османських поетів, митців, філософів, медиків, богословів та чиновників, адже таку «фізіогноміку» широко застосовували в побуті й навіть державних справах – купівлі рабів, відборі яничарів, палацевих слуг, наложниць і чиновників різних рангів.
🖼️Приклад одного з видань кияфетнаме 1839 року.