Нотатки орієнталіста. Orientalist notes – Telegram
Нотатки орієнталіста. Orientalist notes
1.76K subscribers
3.49K photos
12 videos
6 files
637 links
Український погляд на Схід і Африку. Їх дослідження та осмислення на Заході. Часто ділюсь актуальним про свої дослідження Криму, історію кримських та польсько-литовських татар.
Download Telegram
✍️«Кияфетнаме» (від «кıyafet» - одяг, зовнішність) – так називають популярний жанр творів в Османській імперії, у якому представляють та пояснюють невидимі внутрішні якості людини через її зовнішні риси. Але жанр глибший, ніж популярні «книги костюмів і типажів», адже має давнє коріння на Близькому Сході ще з доісламських часів, втілюючи світоглядну концепцію, у якій зовнішній вигляд людини (одяг, будова частин тіла, форма волосся, колір шкіри, риси обличчя) відображає її внутрішній світ, вдачу, здібності, поведінку, мораль, походження, а отже й долю.

Взаємозв’язок між будовою тіла, одягом, особистісними рисами й характером людини породив цілу галузь знань в середовищі османських поетів, митців, філософів, медиків, богословів та чиновників, адже таку «фізіогноміку» широко застосовували в побуті й навіть державних справах – купівлі рабів, відборі яничарів, палацевих слуг, наложниць і чиновників різних рангів.

🖼️Приклад одного з видань кияфетнаме 1839 року.
📕Кава, турки та археологія. На вересень анонсують вихід цікавої книги. Чекаємо:

✍️"350 років тому, у серпні розпочалась знаменита облога Кам'янця об'єднаним османо-українським військом. В результаті, місто на 27 років стало частиною Османської імперії. Цей факт спричинив великий галас в тогочасній Європі та назавжди змінив матеріальну культуру краю. Разом з османським гарнізоном у Кам'янці з'явилась незвичайна архітектура, тютюн, опіум, рис, китайська порцеляна та близькосхідний фаянс. А також кав'ярні. Детальний опис Кам'янецького ейялету фіксує у місті 10 кав'ярень. Одну з них було повністю археологічно досліджено у 2016 році на Польському ринку..."
#анонс #книга
📷Майже український пейзаж. Гора Фудзі та соняшникові поля у префектурі Шідзуока, від японського фотографа Осави Дзіро.
#фото #Японія #Фузді #соняшники
📕Виявляється, ще у 2020 році було третє українське видання «Кримські татари. Історико-культурна спадщина» (з передмовою Олекси Гайворонського).

✍️Набір подарунково-поштових листівок виготовлений на основі фотографій з колекції Бахчисарайського історико-культурного заповідника. Вони були зроблені у 1924-1929 роках, під час експедицій Кримом, здійснених Усеїном Боданінським (1877-1938) - митцем, науковцем, засновником та першим директором Бахчисарайського музею. Разом з іншими діячами кримськотатарського відродження, Боданінський провів титанічну роботу зі збору, дослідження й збереження кримськотатарської історичної та культурної спадщини. Ці фото нагадують, яким був Крим до знищення кримськотатарської культурної еліти у 1930-х роках (в тому числі й самого Усеїна Боданінського), а також депортації його корінних мешканців у 1944 році.
📌Замовити набір листівок можна на сайті видавництва «Майстер книг» за майже символічну ціну.
#фото
📷19 серпня був всесвітній день фотографії. Трохи з запізненням, але з цієї нагоди хочу згадати один з моїх улюблених знімків Фелічі Беато, першого професійного фотографа орієнталіста. «Великий Будда у Камакурі», з альбому «Views of Japan». Найбільш рання відома фотографія цієї буддійської пам’ятки, яка невдовзі сильно постраждає від землетрусу. Рідкісний випадок, коли сам фотограф також потрапив у кадр: Фелічі Беато сидить на сходах біля статуї, у правому нижньому куті.
#Фото #Японія #Камакура #орієнталізм
🖼️Атмосферні сцени повсякденного життя, у роботах Джафара Петгара (1921-2005), впливового іранського художника з тонким відчуттям кольору та любов’ю до деталей. І так, «ці килими дійсно задають тон усій кімнаті» (с).
#мистецтво #Іран #килим
🖼️«Татарська мечеть в Вільно, на Лукішках». Літографія Юзефа Озембловського, 1841. Найбільш раннє зображення мечеті у м. Вільнюс, в районі Лукішкес, де з кінця 14 ст. проживала община татар на службі у великих князів литовських.
#татари_липки #Литва #Вільно #мечеть
🖼️Естетика Олімпіади у Токіо (1964) та Саппоро (1972), від генія японського графічного дизайну Юсаку Камекури (1915-1997). Сміливість модернізму у поєднанні з традиційним японським мінімалізмом і витонченістю. Головний логотип олімпіади – червоне сонце над золотими олімпійськими кільцями, вразив своїх сучасників простотою й гармонійністю форм та кольорів. Також, саме Камекура вперше використав для олімпійських плакатів реальні фото спортсменів, показавши їх у момент найбільшої віддачі своїй справі.
#мистецтво #Японія #мистецтво #олімпіада