📷Будда у печерному храмовому комплексі Юньґан (5 ст. н.е.), китайської провінції Шаньсі. Фото зроблене в червні 1937 р. Гілбертом Хові Гросвенором (1875-1966), одним з засновників фотожурналістики та першим штатним редактором журналу National Geographic. У кадрі біля статуї його дружина Елсі.
#Фото #будда #Китай
#Фото #будда #Китай
🗺️Якщо ви скучили за подорожами, тримайте детальну карту світу з «Книги морів», від османського адмірала й мореплавця Мохаммеда Пірі-бея, або ж Пірі-Реїса (1525). Колекція Художнього музею Волтерс, США.
✍️Першу свою карту світу адмірал створив у 1513 році на основі більш ніж 20 арабських, португальських, іспанських, давньогрецьких, індійських та китайських зразків. Для свого часу вона була на диво актуальною, адже відображала останні географічні відкриття у Новому світі, в т.ч. експедиції Колумба.
📌Першим на карти Пірі-бея звернув увагу німецький богослов та дослідник «біблійної старовини» Адольф Дейсман, оглядаючи у 1929 році колекцію рукописів султанського палацу Топкапи в Стамбулі.
#Османська_імперія #карта #мистецтво
✍️Першу свою карту світу адмірал створив у 1513 році на основі більш ніж 20 арабських, португальських, іспанських, давньогрецьких, індійських та китайських зразків. Для свого часу вона була на диво актуальною, адже відображала останні географічні відкриття у Новому світі, в т.ч. експедиції Колумба.
📌Першим на карти Пірі-бея звернув увагу німецький богослов та дослідник «біблійної старовини» Адольф Дейсман, оглядаючи у 1929 році колекцію рукописів султанського палацу Топкапи в Стамбулі.
#Османська_імперія #карта #мистецтво
🖼️«Мисливці і собака», від японського художника й майстра деревориту Ішії Рьосуке. 1930.
#мистецтво #Японія
#мистецтво #Японія
Forwarded from Обранці духів ✙
Сьогодні день самореклами.
За посиланням можна скачати книгу "Книга Кістка шамана: тюркський шаманізм у Великому Князівстві Литовському".
В книзі розглядаються рукописні пам'ятки, в яких зафіксовані тюркські шаманські практики в історії Великого Князівства Литовського. У дослідженні проаналізовані тексти, що містять описи магічних шаманських ритуалів і мантичних практик. Зокрема, описи таких ритуалів, як скапулімантії та метеорологічної магії.
За посиланням можна скачати книгу "Книга Кістка шамана: тюркський шаманізм у Великому Князівстві Литовському".
В книзі розглядаються рукописні пам'ятки, в яких зафіксовані тюркські шаманські практики в історії Великого Князівства Литовського. У дослідженні проаналізовані тексти, що містять описи магічних шаманських ритуалів і мантичних практик. Зокрема, описи таких ритуалів, як скапулімантії та метеорологічної магії.
Індіанське селище в Нью-Мехіко, від мандрівника, митця й майстра деревориту Йошіди Тоші. 1956.
#Японія #мистецтво
#Японія #мистецтво
☕️Опис кримськотатарської кав’ярні у новелі «На камені» (1902), від Михайла Коцюбинського. До дня народження українського письменника:
✍️«В кав'ярні було затишно. Джепар дрімав коло печі, завішаної блискучою посудиною, а в печі дрімав і попелів вогонь. Коли Мемет будив брата покликом: "Каве!" — Джепар здригався, схоплювався і брався за міх, щоб розбудити вогонь. Огонь у печі скалив зуби, пирскав іскрами і поблискував по мідяній посуді, а по хаті розходилась запашна пара свіжої кави… За столами, на широких, оббитих китайкою, ослонах сиділи татари; в одному місці грали в кості, в другому – в карти, і скрізь стояли малі філіжанки з чорною кавою. Кав'ярня була серцем села, куди збігались усі інтереси людності, все те, чим жили люди на камені…».
📷Зарф - кримськотатарська срібна підставка для кавового горнятка (фільджане), з колекції Скарбниці НМІУ.
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid0GhPhiL9kxd1G1UZLYR1ZASRQufan7F78Nx2dgqmB21MDq7VYi1X7S2UHz1eoUB1nl&id=442617565773530
✍️«В кав'ярні було затишно. Джепар дрімав коло печі, завішаної блискучою посудиною, а в печі дрімав і попелів вогонь. Коли Мемет будив брата покликом: "Каве!" — Джепар здригався, схоплювався і брався за міх, щоб розбудити вогонь. Огонь у печі скалив зуби, пирскав іскрами і поблискував по мідяній посуді, а по хаті розходилась запашна пара свіжої кави… За столами, на широких, оббитих китайкою, ослонах сиділи татари; в одному місці грали в кості, в другому – в карти, і скрізь стояли малі філіжанки з чорною кавою. Кав'ярня була серцем села, куди збігались усі інтереси людності, все те, чим жили люди на камені…».
📷Зарф - кримськотатарська срібна підставка для кавового горнятка (фільджане), з колекції Скарбниці НМІУ.
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid0GhPhiL9kxd1G1UZLYR1ZASRQufan7F78Nx2dgqmB21MDq7VYi1X7S2UHz1eoUB1nl&id=442617565773530
📷Царський палац і буддійський храмовий комплекс Потала. Лхаса, Тибет. Атмосферне фото від Міхаеля Ямашіти, американського фото-кореспондента National Geographic.
👇Інстаграм фотографа:
https://instagram.com/yamashitaphoto?igshid=ODBkMDk1MTU=
#фото #Тибет #Китай
👇Інстаграм фотографа:
https://instagram.com/yamashitaphoto?igshid=ODBkMDk1MTU=
#фото #Тибет #Китай
❤1
Обирайте сніданок правильно.
🖼️«Продавець салепу» у Каїрі, від австрійського художника Людвіга Дойча (1855-1936).
Салеп - це напій, який роблять з висушеного коріння орхідей. За фактурою схожий на пудинг та дуже смакує солодким, з корицею (хто знає - той знає😊).
#мистецтво #орієнталізм #салеп
🖼️«Продавець салепу» у Каїрі, від австрійського художника Людвіга Дойча (1855-1936).
Салеп - це напій, який роблять з висушеного коріння орхідей. За фактурою схожий на пудинг та дуже смакує солодким, з корицею (хто знає - той знає😊).
#мистецтво #орієнталізм #салеп
✍️"Династія Чакрі, правителів Сіаму з 1782 року, дотримувалась суворої традиції шлюбів лише між особами королівських сімей, щоб зберігати чистоту роду. Їх геть потрясло не так те, що Катя була сиротою без маєтку і не належала до дворянства, як те, що дівчина була чужинкою. За словами рідного брата Чакрабонґсе, принца Праджадгіпока, "шлюб став національною династичною катастрофою…"
📕«Катя і принц Сіаму». Розповідь про кохання українки Катерини Десницької та принца Чакрабонґсе.
🖋️Після смерті свого батька принца Чули, Наріса Чакрабонґсе розбирала родинний архів у Лондоні. Там вона знайшла багато листів і фотографій своїх бабусі й дідуся, з яких дізналась про історію їх шлюбу та спільного життя при дворі династії Чакрі, у Бангкоку. Тітка Наріси – Ейлін Гантер, допомогла написати книгу, яка сьогодні є найбільш повною та вражаючою оповіддю про кохання й перипетії цієї знаменитої пари. У книзі є цікава інформація про історію Сіаму 19-20 ст., а також те, як українка сприймала придворний етикет та традиції тайців.
📕«Катя і принц Сіаму». Розповідь про кохання українки Катерини Десницької та принца Чакрабонґсе.
🖋️Після смерті свого батька принца Чули, Наріса Чакрабонґсе розбирала родинний архів у Лондоні. Там вона знайшла багато листів і фотографій своїх бабусі й дідуся, з яких дізналась про історію їх шлюбу та спільного життя при дворі династії Чакрі, у Бангкоку. Тітка Наріси – Ейлін Гантер, допомогла написати книгу, яка сьогодні є найбільш повною та вражаючою оповіддю про кохання й перипетії цієї знаменитої пари. У книзі є цікава інформація про історію Сіаму 19-20 ст., а також те, як українка сприймала придворний етикет та традиції тайців.
🙃Фрагмент пісні, якою більшовики агітували представників корінних народів Сибіру вступати до радянської армії у 1920-х роках. Передісторія: старий остяк (хант) у тундрі готує свого сина в «старшини», й дає йому корисні поради. У приклад він наводить життя Володимира Лєніна, який в юності також жив як остяки у тундрі, випасав оленів, бив звірів та кидав аркан на 40 сажнів. Старий остяк підкреслює, що Лєнін переміг важку стихію тундри і ворогів у ній, а тому має бути прикладом для наслідування серед молодих остяків:
✍️Однажды Ленин вышел в море
Тюленей бить (достать их жир),
Вдруг шторм сильный – горе, горе!
Унес человека в морскую ширь.
Затихло море, вновь серчало.
И лед кругом сковал челнок.
А Ленин ел моржовье сало,
Ночей не спал и весь продрог…
И вот до берега доплыл
Ему на встречу звери и люди:
«Приди к нам в чум и отдохни
Потом с тобой тягаться будем –
Покажешь силы нам свои».
А Ленин им – «Я хоть устал,
Но бить вас хватит сил моих».
Стрелою взор, скривил уста,
Аркан накинул на троих,
Связал и бросил в моря пасть;
Топор метнул, двоих рассек,
И не успел один упасть,
Копьем пронзил его в висок…
Далі по сюжету Лєнін вбиває царя та торговців пушниною. "Віднімаючи награбоване", він спокійно помирає, а на небі з’являється нова зірка, на ім'я "Лєнін". Старий хант (остяк) знову звертається до свого сина:
✍️И целью всех своих стремлений,
Я вижу то, Хасава-пю (мой сын)
Что станешь ты таким как Ленин,
И в небе дашь свою звезду!
📌Джерело: В. Соловьев. Ленин в творчестве народов Востока (Песни и сказания). Москва, 1930.
#пісня #Сибір #колоніалізм #актуально
✍️Однажды Ленин вышел в море
Тюленей бить (достать их жир),
Вдруг шторм сильный – горе, горе!
Унес человека в морскую ширь.
Затихло море, вновь серчало.
И лед кругом сковал челнок.
А Ленин ел моржовье сало,
Ночей не спал и весь продрог…
И вот до берега доплыл
Ему на встречу звери и люди:
«Приди к нам в чум и отдохни
Потом с тобой тягаться будем –
Покажешь силы нам свои».
А Ленин им – «Я хоть устал,
Но бить вас хватит сил моих».
Стрелою взор, скривил уста,
Аркан накинул на троих,
Связал и бросил в моря пасть;
Топор метнул, двоих рассек,
И не успел один упасть,
Копьем пронзил его в висок…
Далі по сюжету Лєнін вбиває царя та торговців пушниною. "Віднімаючи награбоване", він спокійно помирає, а на небі з’являється нова зірка, на ім'я "Лєнін". Старий хант (остяк) знову звертається до свого сина:
✍️И целью всех своих стремлений,
Я вижу то, Хасава-пю (мой сын)
Что станешь ты таким как Ленин,
И в небе дашь свою звезду!
📌Джерело: В. Соловьев. Ленин в творчестве народов Востока (Песни и сказания). Москва, 1930.
#пісня #Сибір #колоніалізм #актуально
🖼️Слуги, що подають при дворі османського султана каву, джем, тютюн з люльками та бахурниці для благовоній. А також сама "протокольна" процедура частування гостей у палаці Топкапи. 18 століття. Виглядає, як типові плани на вихідні.
📌Ілюстрації з «Tableau Général de l’Empire Othoman», Ігнатія д’Оссона (Тосуняна) (1740-1807) - знаменитого сходознавця, історика й дипломата вірменського походження.
#Османська_імперія #кава #етикет #вихідні
📌Ілюстрації з «Tableau Général de l’Empire Othoman», Ігнатія д’Оссона (Тосуняна) (1740-1807) - знаменитого сходознавця, історика й дипломата вірменського походження.
#Османська_імперія #кава #етикет #вихідні