Audio
🎶Під час боротьби куреш грали спеціальну «мелодію боротьби» (kuresh avasy), яка під час поєдинку поступово змінювалася від повільного до запального ритму, закінчуючись піднесеними вітаннями переможця. Щоб краще відчути атмосферу цих змагань, послухайте один з прикладів kuresh avasy на цьому записі, у виконанні ансамблю Яг'ї Шерфедінова (1894-1975), знаменитого кримськотатарського композитора, музиканта й збирача народного фольклору.
#музика #куреш #кримські_татари #Крим
#музика #куреш #кримські_татари #Крим
❤2
🎥Дослідник Андрій Федорук допомагає розібратись зі знаменитою історією про бойових османських слонів під Хотином, у 1621 році.
#відео #Османська_імперія #Україна #Хотин
https://m.youtube.com/watch?v=eGIo5D1SeNE&feature=share&fbclid=IwAR0KEGWRMQTNbNVQo15guMFEbzuCLe7_C47_ZBUuhMWcOWCUx2LGuvRw3jc#dialog
#відео #Османська_імперія #Україна #Хотин
https://m.youtube.com/watch?v=eGIo5D1SeNE&feature=share&fbclid=IwAR0KEGWRMQTNbNVQo15guMFEbzuCLe7_C47_ZBUuhMWcOWCUx2LGuvRw3jc#dialog
YouTube
"IB\HW" Андрій Федорук.«Елефантерія Османа ІІ під Хотином (1621 р.): гіпотези, факти, пам’ять»
«Історичний вебінар\Historical webinar», рубрика «Ранньомодерна доба. Osmanistyka», презентує вебінар за участі дослідника міліарної історії України Ранньомодерної доби, к.і.н. Андрія Федорука. Під час вебінару дослідник висвітлює історію про загін бойових…
🖼"Дощ над Святою Софією", від яскравого українського митця й письменника Олекси Грищенка, 1920. Колекції Національного Художнього музею (NAMU).
#мистецтво #Туреччина #Стамбул #музей #Україна
#мистецтво #Туреччина #Стамбул #музей #Україна
🖼Багатства японської природи, від Оно Бакуфу (1888-1976). Японський художник і гравер прославився пейзажами й натюрмортами, створеними в неповторному сюреалістичному стилі. Особливу популярність йому принесла серія «Знайомі риби Японії» (1940), після якої стиль майстра став добре впізнаваним. Митець любив споглядати дику природу, багато гуляв та був дуже уважний до деталей. Це додає його картинам мрійливості та трохи химерності.
#мистецтво #Японія
#мистецтво #Японія
📷Китайська лакова шкатулка. І ст. н.е. Знахідка з Усть-Альмінського некрополя (скіфське городище на південному заході Криму). Колекція Бахчисарайського історико-культурного заповідника. Експонувалась на "виставці скіфського золота" (Крим: золото й таємниці Чорного моря) у музеї Аллада Пірсона (Амстердам). Зараз це один з предметів, який чекає на повернення додому в Україну.
#музей #експонат #скіфи #Україна #Крим #Китай
#музей #експонат #скіфи #Україна #Крим #Китай
📷«Портрет Японії». Серія робіт про Японію початку 1960-х років, від американського фотожурналіста Бартона Семюеля Глінна. Створена для журналу «Holiday». Вона була частиною фотоісторії про подорожі «південними морями Азії» і публікувалась також «Magnum Photos».
✍«Я повірив у перевагу відкриття над винаходом. Важливо не те, що я роблю, а те, що відбувається зі мною» - так Барт Глінн описав свій творчий підхід у одному з інтерв’ю.
#мистецтво #фото #Японія #погляд
✍«Я повірив у перевагу відкриття над винаходом. Важливо не те, що я роблю, а те, що відбувається зі мною» - так Барт Глінн описав свій творчий підхід у одному з інтерв’ю.
#мистецтво #фото #Японія #погляд
Нещодавні черги за водою нагадали про культуру фонтанів.
✍З суб’єктивного досвіду, для Балканів, Туреччини чи Криму, фонтан – дуже «соціальний об'єкт». І справа тут не лише в кліматі чи особливому ставленні до води в ісламі. В залежності від розташування й форми, фонтани були центрами суспільного життя, де проводили зустрічі та обмінювались новинами. Нерідко, такі споруди ставали місцями пам’яті, адже їх зводили на згадку про загиблих героїв. Кошти на них жертвували правителі й меценати, розголос про яких у наступні покоління підтримувався нескінченною людською спрагою. Для прикладу, у кримських татар фонтани були ще й місцем, де молодь видивлялась собі майбутніх наречених. Дівчата, у свою чергу, ходили туди не лише з глеком-гугюмом, але й у відповідному комплекті ювелірних прикрас.
Чимось особливим були чешма (чешме) – фонтани при дорозі, біля яких мандрівник міг прив’язати коня й відпочити, наповнити водою бурдюк, нарізати кавун чи звірити маршрут. «Гостинність без господаря, Балкани без кордонів» - так поетично описала цю культуру на Балканах письменниця Капка Касабова.
#текст #роздуми #фонтан #Балкани #Крим #Туреччина
✍З суб’єктивного досвіду, для Балканів, Туреччини чи Криму, фонтан – дуже «соціальний об'єкт». І справа тут не лише в кліматі чи особливому ставленні до води в ісламі. В залежності від розташування й форми, фонтани були центрами суспільного життя, де проводили зустрічі та обмінювались новинами. Нерідко, такі споруди ставали місцями пам’яті, адже їх зводили на згадку про загиблих героїв. Кошти на них жертвували правителі й меценати, розголос про яких у наступні покоління підтримувався нескінченною людською спрагою. Для прикладу, у кримських татар фонтани були ще й місцем, де молодь видивлялась собі майбутніх наречених. Дівчата, у свою чергу, ходили туди не лише з глеком-гугюмом, але й у відповідному комплекті ювелірних прикрас.
Чимось особливим були чешма (чешме) – фонтани при дорозі, біля яких мандрівник міг прив’язати коня й відпочити, наповнити водою бурдюк, нарізати кавун чи звірити маршрут. «Гостинність без господаря, Балкани без кордонів» - так поетично описала цю культуру на Балканах письменниця Капка Касабова.
#текст #роздуми #фонтан #Балкани #Крим #Туреччина