Актуальний настрій на вихідні.
🖼️«Пікнік», від Мохаммеда Аль Магді, сучасного художник з Бахрейну. В одному з інтерв’ю він згадує, що почав малювати в ранньому дитинстві, коли знайшов на вулиці шматок вугілля й розмалював ним сусідську стіну. Вже у дорослому віці, працюючи над власним стилем, він надихався власними дитячими малюнками, щоб повернутись до витоків своєї творчості.
Інстаграм художника:
https://www.instagram.com/p/B9D4EHVHaDK/?hl=uk
#мистецтво #Бахрейн #настрій
🖼️«Пікнік», від Мохаммеда Аль Магді, сучасного художник з Бахрейну. В одному з інтерв’ю він згадує, що почав малювати в ранньому дитинстві, коли знайшов на вулиці шматок вугілля й розмалював ним сусідську стіну. Вже у дорослому віці, працюючи над власним стилем, він надихався власними дитячими малюнками, щоб повернутись до витоків своєї творчості.
Інстаграм художника:
https://www.instagram.com/p/B9D4EHVHaDK/?hl=uk
#мистецтво #Бахрейн #настрій
❤3
✍«Люблю смуток, що переповнює мене, коли я дивлюся на стіни старих багатоквартирок і потьмянілі поверхні покинутих дерев’яних палаців, з яких облупилася фарба. Лише у Стамбулі я бачив таку фактуру, такий ретушований відтінок. Фотограф Ара Ґюлер прекрасно вихопив на своєму знімку самотні завулки мого дитинства, де з-за старих дерев’яних маєтків виступають бетонні багатоповерхівки, а вуличні ліхтарі не дають і краплини світла…». Орхан Памук, «Стамбул: спогади та місто».
📷Меланхолійний Стамбул Ара Ґюлера (1928-2018), турецького фотожурналіста вірменського походження, який біле 50 років знімав улюблене місто та його людей. Орхан Памук потоваришував з ним під час роботи над автобіографічним «Стамбулом». Згадати атмосферу міста свого дитинства письменнику допомогли фотографії Ґюлера, у яких найкраще відчувається емоційний зв’язок між міськими пейзажами та людьми.
#фото #Стамбул #Туреччина
📷Меланхолійний Стамбул Ара Ґюлера (1928-2018), турецького фотожурналіста вірменського походження, який біле 50 років знімав улюблене місто та його людей. Орхан Памук потоваришував з ним під час роботи над автобіографічним «Стамбулом». Згадати атмосферу міста свого дитинства письменнику допомогли фотографії Ґюлера, у яких найкраще відчувається емоційний зв’язок між міськими пейзажами та людьми.
#фото #Стамбул #Туреччина
❤5
🖼Поєднання «західного стилю» з традиціями японської ксилографії, у творчості Каору Кавано (1916-1965), художника, дизайнера та майстра деревориту родом з Хоккайдо.
#Японія #мистецтво
#Японія #мистецтво
❤8
🎥До початку священного місяця Рамадану:
https://www.youtube.com/watch?v=hUIyLHZXJxc&ab_channel=IsmailKurt_Umer
https://www.youtube.com/watch?v=hUIyLHZXJxc&ab_channel=IsmailKurt_Umer
YouTube
Ismail Kurt_Umer - Azan 🇺🇦
В Україні живе приблизно 2 млн. мусульман
Налічується понад 300 мечетей і молитовних будинків
90 мусульманських недільних шкіл
та 7 духовних ВНЗ.
За час війни близько 700 000 мусульман опинились в окупації.
300 000 стали переселенцями
Велика кількість…
Налічується понад 300 мечетей і молитовних будинків
90 мусульманських недільних шкіл
та 7 духовних ВНЗ.
За час війни близько 700 000 мусульман опинились в окупації.
300 000 стали переселенцями
Велика кількість…
❤3
Коли елемент традиційного одягу має так багато сенсів та смислів. Або, кілька слів про кримськотатарський «кисет» - аксесуар чоловічого костюму, який в різних музеях іноді підписують як «козацька торбинка», «футляр для Корану», «татарська жіноча сумочка», «свій варіант»…
✍«Кисе» (саме від цього слова походить слово «кисет») – це торбинка для тютюну, монет, кресала й інших дрібних речей, яка кріпилась до поясу та відрізнялась за розмірами, формою, призначенням. Першочергово, під «кисе» розуміли саме гаманець, з яким ходили на базар, мандрували, укладали комерційні угоди. Але згодом, у повсякденному вжитку та народній культурі, цей аксесуар здобув додаткове значення:
💰Кисет став позначати конкретну суму грошей. В добу Кримського ханату серед купців найбільш уживаним був «румелійський кисет» у 40 тис. акче. В обігу були також кисети іншої суми - «анатолійські» та «єгипетські»;
🏅Кисет був візуальним атрибутом успішності, вправності та сили. Його дарували за перемогу у «куреш», традиційній боротьбі на кушаках. Носити їх було почесно та солідно;
📌Кисети були невід’ємною частиною весільної обрядовості. «Нішан кисе» («кисет для заручин»), або «едек кисе» («подарунковий») входив до числа «док’уз» - набору з 9-и вишитих предметів, які наречена дарувала майбутньому чоловіку (кисет, футляр для годинника, рушники, пояс, підв’язки для шкарпеток, та ін.). Такі кисети мали переважно прямокутну форму. З допомогою золотої та срібної нитки їх розшивали традиційним орнаментом орьнек, який складається з геометричних та рослинних елементів. У цей кисет дівчина заздалегідь вкладала листя тютюну, якими наречений пригощав своїх друзів під час весілля, розкурюючи з ними люльку.
📌Наречений дарував кисет з грошима матері нареченої, як «плату за молоко» (подяка за те, що виростили й виховали дівчину). Також, наречений дарував кисет з грошима для «вечора хни», яку проводила дівчина напередодні весілля у найближчому жіночому колі. Залишки хни, якою розмальовували руки, повертали у такому ж кисеті нареченому наступного дня;
#кримські_татари #Крим
✍«Кисе» (саме від цього слова походить слово «кисет») – це торбинка для тютюну, монет, кресала й інших дрібних речей, яка кріпилась до поясу та відрізнялась за розмірами, формою, призначенням. Першочергово, під «кисе» розуміли саме гаманець, з яким ходили на базар, мандрували, укладали комерційні угоди. Але згодом, у повсякденному вжитку та народній культурі, цей аксесуар здобув додаткове значення:
💰Кисет став позначати конкретну суму грошей. В добу Кримського ханату серед купців найбільш уживаним був «румелійський кисет» у 40 тис. акче. В обігу були також кисети іншої суми - «анатолійські» та «єгипетські»;
🏅Кисет був візуальним атрибутом успішності, вправності та сили. Його дарували за перемогу у «куреш», традиційній боротьбі на кушаках. Носити їх було почесно та солідно;
📌Кисети були невід’ємною частиною весільної обрядовості. «Нішан кисе» («кисет для заручин»), або «едек кисе» («подарунковий») входив до числа «док’уз» - набору з 9-и вишитих предметів, які наречена дарувала майбутньому чоловіку (кисет, футляр для годинника, рушники, пояс, підв’язки для шкарпеток, та ін.). Такі кисети мали переважно прямокутну форму. З допомогою золотої та срібної нитки їх розшивали традиційним орнаментом орьнек, який складається з геометричних та рослинних елементів. У цей кисет дівчина заздалегідь вкладала листя тютюну, якими наречений пригощав своїх друзів під час весілля, розкурюючи з ними люльку.
📌Наречений дарував кисет з грошима матері нареченої, як «плату за молоко» (подяка за те, що виростили й виховали дівчину). Також, наречений дарував кисет з грошима для «вечора хни», яку проводила дівчина напередодні весілля у найближчому жіночому колі. Залишки хни, якою розмальовували руки, повертали у такому ж кисеті нареченому наступного дня;
#кримські_татари #Крим
👍4❤2