✍️«Після розпаду Союзу татари повертались поступово додому і просто у полях траси облаштовували собі будиночки – без світла й води, ставили бензинові генератори, робили свердловини. Вдень їх ганяли, тому вони приїжджали вночі – вимикали габаритні вогні, з’їжджали з траси і розвантажували в темряві фури з цеглою, а вранці міліція бачила вже збудовані будиночки…».
📷Повсякдення кримських татар у середині 2000-х. Серія фото від Геннадія Мінченко, зроблених в Бахчисараї та на південному березі Криму.
#фото #кримські_татари #Крим #Україна
https://reporters.media/kyrymlylar-zavzhdy-povertayut-svoye/?fbclid=IwAR3iUJOzkfv2S2TWMT064zAGm5UT90wcnBe1mGTa53i432NwJcqD5FtHtIU
📷Повсякдення кримських татар у середині 2000-х. Серія фото від Геннадія Мінченко, зроблених в Бахчисараї та на південному березі Криму.
#фото #кримські_татари #Крим #Україна
https://reporters.media/kyrymlylar-zavzhdy-povertayut-svoye/?fbclid=IwAR3iUJOzkfv2S2TWMT064zAGm5UT90wcnBe1mGTa53i432NwJcqD5FtHtIU
❤32😁1
Цікава подія для тих, хто любить подорожні репортажі та їх неповторний суб’єктивний стиль:
✍️Обговорення збірки «Шлях під сонцем. Репортаж 20-х років», що вийшла у видавництві «Темпора» у 2021 р. Історія про п’ять подорожніх репортажів шести українських письменників: Дмитра Бузько, Гео Шкурпія, Олександра Мар’ямова, Миколи Трублаїні, Валер’яна Поліщука та Сави Голованівського.
📌Спеціальна гостя: Ярина Цимбал, літературознавиця, упорядниця й редакторка серії «Наші 20-ті». Деталі події за посиланням.
#анонс #музей
✍️Обговорення збірки «Шлях під сонцем. Репортаж 20-х років», що вийшла у видавництві «Темпора» у 2021 р. Історія про п’ять подорожніх репортажів шести українських письменників: Дмитра Бузько, Гео Шкурпія, Олександра Мар’ямова, Миколи Трублаїні, Валер’яна Поліщука та Сави Голованівського.
📌Спеціальна гостя: Ярина Цимбал, літературознавиця, упорядниця й редакторка серії «Наші 20-ті». Деталі події за посиланням.
#анонс #музей
👍6❤1
📕Ну, і власне фрагмент зі «Шлях під сонцем» (1929), Олександра Мар’ямова (1909-1972), талановитого українського письменника й репортера, що передає його враження від подорожі в Іран:
✍️«Перські жінки знімають свої важкі укривала-чадури, а тут, на п’ятьох окремих нарисах-фотах, - лише спроба подати країну без тяжкого і зайвого «чадура» навіяної Заходом екзотики…
Район брами Гомрук – найулюбленіше місце Нейматулли. Брама сяє сліпучою синьо-жовтою дрібною мозаїкою струнких колонок і веж. Тиша. Від брами починається плин широкої дороги, й обабіч сплять каравани верблюдів, що привезли крам на базар. Погоничі караванів сидять по подорожніх чайханах й мовчки дрібно ковтають чай, зберігаючи при цьому непохитну повагу, й неодмінно тримають у руках квітку троянди. Грамофон грає «східну» платівку берлінського виробу. Говорячи, перси затягають останні склади слів. Рзмова триває водночас у кількох кутках кімнати, над кількома десятками склянок чаю. Перси підводяться виходять до караван-сарая, що тут же на дворі чайхани, потім вони вертаються до чаю; на дворі панують величезні верблюжі очі й паки краму, незрівняного краму з усіх усюд Середньої Азії…».
#текст #репортаж #Іран #Персія #Україна #чай
✍️«Перські жінки знімають свої важкі укривала-чадури, а тут, на п’ятьох окремих нарисах-фотах, - лише спроба подати країну без тяжкого і зайвого «чадура» навіяної Заходом екзотики…
Район брами Гомрук – найулюбленіше місце Нейматулли. Брама сяє сліпучою синьо-жовтою дрібною мозаїкою струнких колонок і веж. Тиша. Від брами починається плин широкої дороги, й обабіч сплять каравани верблюдів, що привезли крам на базар. Погоничі караванів сидять по подорожніх чайханах й мовчки дрібно ковтають чай, зберігаючи при цьому непохитну повагу, й неодмінно тримають у руках квітку троянди. Грамофон грає «східну» платівку берлінського виробу. Говорячи, перси затягають останні склади слів. Рзмова триває водночас у кількох кутках кімнати, над кількома десятками склянок чаю. Перси підводяться виходять до караван-сарая, що тут же на дворі чайхани, потім вони вертаються до чаю; на дворі панують величезні верблюжі очі й паки краму, незрівняного краму з усіх усюд Середньої Азії…».
#текст #репортаж #Іран #Персія #Україна #чай
👍11❤4
🖼️Поєднання традицій «ніхонґа» та імпресіонізму, у творчості Хірамацу Рейдзі.
Художник народився у 1941 р. в Токіо. Почав працювати у стилі ніхонґа після знайомства з творчістю Кавабати Рюші.
✍️Поїздка до Парижу 1994 р. змінила життя й творчість Хірамацу Рейдзі. Тут він вперше побачив «Водяні лілії» Клода Моне, які вразили пристрастю до японського мистецтва, ідеєю поєднання різних технік та поглядів на світ. Рейдзі відправився у «паломництво» по слідах Моне, розпочавши з ним діалог через свої роботи (картини, відтиски, розписані ширми).
Осмислення власної творчості через роботи «західних» митців, захоплених японізмами - поширений сюжет у біографії японських митців ХХ ст. Едвард Саїд писав, що європейці використовували образ «Сходу» в якості «дзеркала», у якому прагнули відобразити чи побачити власні риси, нерідко гіперболізовані чи символічні. Що ж, перефразовуючи класика, якщо довго вдивлятись у «дзеркало», з іншого боку тебе теж помітять…
#мистецтво #Японія
Художник народився у 1941 р. в Токіо. Почав працювати у стилі ніхонґа після знайомства з творчістю Кавабати Рюші.
✍️Поїздка до Парижу 1994 р. змінила життя й творчість Хірамацу Рейдзі. Тут він вперше побачив «Водяні лілії» Клода Моне, які вразили пристрастю до японського мистецтва, ідеєю поєднання різних технік та поглядів на світ. Рейдзі відправився у «паломництво» по слідах Моне, розпочавши з ним діалог через свої роботи (картини, відтиски, розписані ширми).
Осмислення власної творчості через роботи «західних» митців, захоплених японізмами - поширений сюжет у біографії японських митців ХХ ст. Едвард Саїд писав, що європейці використовували образ «Сходу» в якості «дзеркала», у якому прагнули відобразити чи побачити власні риси, нерідко гіперболізовані чи символічні. Що ж, перефразовуючи класика, якщо довго вдивлятись у «дзеркало», з іншого боку тебе теж помітять…
#мистецтво #Японія
❤30
Ранкова кава:
🖼️«Шатро бедуїнів», від Фаїка Хасана (1914-1992), впливового іракського художника й скульптора, який захоплювався європейським імпресіонізмом та кубізмом, а також цінував особисту свободу й традиційний спосіб життя бедуїнів.
#мистецтво #кава #Ірак #бедуїни
🖼️«Шатро бедуїнів», від Фаїка Хасана (1914-1992), впливового іракського художника й скульптора, який захоплювався європейським імпресіонізмом та кубізмом, а також цінував особисту свободу й традиційний спосіб життя бедуїнів.
#мистецтво #кава #Ірак #бедуїни
👍21🔥3