Горный Китай. Пришел помолиться духам предков.

Уінстон Черчіль. Майбутній прем'єр Британії в юності воював у Індії, Південній Африці та Судані. Двічі потрапляв у полон та одного разу з полону втік. Захопившись історією і літературою, він поєднав службу з репортерською роботою, висвітлюючи в газетах хід бойових дій. В Британії було важко будувати кар'єру, не маючи досвіду служби в колоніях. Це відрізняло її дворян від французів, для яких посада в Азії чи Африці була "пенсією", або "скляною стелею" для кар'єри.

Трохи про наш "власний" орієнт - Крим. Та про Миколу Ернста - одного знаного дослідника відомих пам'яток періоду Золотої Орди та Кримського ханства.
https://nmiu.org/tsoho-dnia/2103-131-rik-vid-dnia-narodzhennia-mykoly-ernsta

Орієнтальний живопис у роботах польсько-французького художника Адама Стики (1890-1959 рр.).
Етнічний поляк, син художника Яна Стики, навчався малювати у Французькій академії витончених мистецтв під наглядом батька-митця. Під час І-ї світової служив в Артилерії і закінчив Військову академію у Фонтенбло. За відзнаку в бою, він отримав французьке громадянство та субсидію на подорож африканськими колоніями Франції, де продовжив навчатись художньому ремеслу. З часом, відвідавши Алжир, Єгипет, Туніс і Мароко, він захопився орієнтальними мотивами та підготував серію картин на Африканські (особливо Мароканські) мотиви. Вміння працювати з кольором та передавати яскраві теплі відтінки близькосхідних мотивів зробили його дуже популярним. Не раз його роботи виставлялись у кращих галереях Заходу, а самого "титулували" "Майстром сонячного світла".

Фонтан султана Ахмеда ІІІ. Стамбул, 1912 р.