Обіднє:
📝Кримські татари гостинний народ. Вони дуже люблять приймати гостей, а також ходити в гості до друзів чи сусідів, щоб пригостити їх домашніми стравами. Ретроспективу цієї культури привітності чудово ілюструє посуд, яким здавна користувались кримські татари. Це «саан» – глибоке мідне блюдо з високою конусоподібною кришкою, в якому найчастіше подавали готові страви: чібереки, янтики, кобєтє, тощо. Завдяки формі, саан дає змогу утримувати температуру їжі, а отже і її свіжість. Саан ідеальний для того, щоб ходити з ним в гості та пригощати домашніми наїдками, які не встигнуть охолонути в дорозі. Смачного)
📷Саан початку ХХ ст. можна побачити на виставці #MIRAS в #Скарбниця_НМІУ
#їжа #кримські_татари #Крим #Україна #музей #експонат
📝Кримські татари гостинний народ. Вони дуже люблять приймати гостей, а також ходити в гості до друзів чи сусідів, щоб пригостити їх домашніми стравами. Ретроспективу цієї культури привітності чудово ілюструє посуд, яким здавна користувались кримські татари. Це «саан» – глибоке мідне блюдо з високою конусоподібною кришкою, в якому найчастіше подавали готові страви: чібереки, янтики, кобєтє, тощо. Завдяки формі, саан дає змогу утримувати температуру їжі, а отже і її свіжість. Саан ідеальний для того, щоб ходити з ним в гості та пригощати домашніми наїдками, які не встигнуть охолонути в дорозі. Смачного)
📷Саан початку ХХ ст. можна побачити на виставці #MIRAS в #Скарбниця_НМІУ
#їжа #кримські_татари #Крим #Україна #музей #експонат
❤27🔥8
📷Отримав подарунок від колеги - кілька вінтажних марок Північної Кореї:
📌З портретом королеви Єлизавети ІІ. 1984 р. Серія «Портрети європейських правителів»;
📌Традиційна китайські порцелянові вироби 1621-1624 років. Випуск 1977 р. Серія «Мотиви»;
📝Північна Корея випускає поштові марки в великій кількості з 1940-х років. У 1965 р. країна є членом Міжнародної федерації філателії, яка фізично розташована в Швейцарії. Окрім традиційних ідеологічних сюжетів, є досить багато серій з культурною спадщиною, науковими відкриттями чи відомими діячами світу.
Цікаво, що у багатьох країнах Азії та Африки та поштові марки дуже якісні, барвисті та сюжетні. Окрім просування своїх культурно-історичних брендів, випуск марок має більш прагматичну мету. А саме – наповнювати бюджет «твердою валютою». Саме тому, дуже часто можна зустріти найширшу (навіть неочікувану) тематику: портрети відомих діячів європейської історії, сучасних відомих політиків чи мальовничі місця у далеких країнах.
#хоббі #марки #Корея #Пхеньян
📌З портретом королеви Єлизавети ІІ. 1984 р. Серія «Портрети європейських правителів»;
📌Традиційна китайські порцелянові вироби 1621-1624 років. Випуск 1977 р. Серія «Мотиви»;
📝Північна Корея випускає поштові марки в великій кількості з 1940-х років. У 1965 р. країна є членом Міжнародної федерації філателії, яка фізично розташована в Швейцарії. Окрім традиційних ідеологічних сюжетів, є досить багато серій з культурною спадщиною, науковими відкриттями чи відомими діячами світу.
Цікаво, що у багатьох країнах Азії та Африки та поштові марки дуже якісні, барвисті та сюжетні. Окрім просування своїх культурно-історичних брендів, випуск марок має більш прагматичну мету. А саме – наповнювати бюджет «твердою валютою». Саме тому, дуже часто можна зустріти найширшу (навіть неочікувану) тематику: портрети відомих діячів європейської історії, сучасних відомих політиків чи мальовничі місця у далеких країнах.
#хоббі #марки #Корея #Пхеньян
❤19
🖼️Барви спекотного літа у творчості Кійоші Ямашіти (1922-1971), геніального японського художника та мандрівника.
✍️З дитинства Ямашіта проявляв талант до створення картин з уривків кольорового паперу, надихаючись давньою японською технікою «тіґірі-е». Через психічну хворобу юнак не міг повноцінно навчатись мистецтву. Тож, значну частину життя він провів у подорожах Японією, маючи при собі лише легке кімоно та рюкзак. Мозок Ямашіти володів здатністю відтворювати побачені сюжети з неймовірною точністю, а розвинуте почуття естетики – передавати цей досвід у прекрасному поєднанні кольорів. Це одна з причин, чому Ямашіту іноді називають «Японським Ван-Гогом».
#мистецтво #погода #Японія #соняшник
✍️З дитинства Ямашіта проявляв талант до створення картин з уривків кольорового паперу, надихаючись давньою японською технікою «тіґірі-е». Через психічну хворобу юнак не міг повноцінно навчатись мистецтву. Тож, значну частину життя він провів у подорожах Японією, маючи при собі лише легке кімоно та рюкзак. Мозок Ямашіти володів здатністю відтворювати побачені сюжети з неймовірною точністю, а розвинуте почуття естетики – передавати цей досвід у прекрасному поєднанні кольорів. Це одна з причин, чому Ямашіту іноді називають «Японським Ван-Гогом».
#мистецтво #погода #Японія #соняшник
❤29
❤32👍1🔥1
🖼️«Служниця з кавою» (1857), від Джона Фредеріка Льюїса (1804-1876), впливового британського художника орієнталіста, який значну частину життя прожив в Італії, Іспанії, Єгипті та на Балканах.
#мистецтво #орієнталізм #кава
#мистецтво #орієнталізм #кава
❤29
Досліджуючи походження окремих музейних предметів, натрапляю на цікаві випадки, які об’єдную в рубрику #музейні_історії.
📝Зацікавило одне надходження до #НМІУ в 1955 р.: Володимир Рог, учень 4-го класу київської школи, передав до музею японський орден, який знайшов під час збору картоплі неподалік від аеропорту в Святошино. Не досліджував детально цю тему, але за описом схоже на Орден Священного скарбу одного зі ступенів - нагороду європейського типу, яку виготовляли з білого срібла та емалі. Її вручали військовим та цивільних за бездоганну службу, а також іноземцям за заслуги перед Японією.
✍️Як цей орден потрапив на картопляні поля Київщини? Під час Другої світової його могли вручити союзному німецькому офіцеру, який згодом загубив чи обміняв орден вже в Україні. Або це черговий «трофей», який загубив український учасник боїв у Маньчжурії після повернення додому. Версій може бути багато, адже предмет із числа «випадкових знахідок». Але історія сама по собі цікава.
#музей #експонат #Україна #Японія #Київ
📝Зацікавило одне надходження до #НМІУ в 1955 р.: Володимир Рог, учень 4-го класу київської школи, передав до музею японський орден, який знайшов під час збору картоплі неподалік від аеропорту в Святошино. Не досліджував детально цю тему, але за описом схоже на Орден Священного скарбу одного зі ступенів - нагороду європейського типу, яку виготовляли з білого срібла та емалі. Її вручали військовим та цивільних за бездоганну службу, а також іноземцям за заслуги перед Японією.
✍️Як цей орден потрапив на картопляні поля Київщини? Під час Другої світової його могли вручити союзному німецькому офіцеру, який згодом загубив чи обміняв орден вже в Україні. Або це черговий «трофей», який загубив український учасник боїв у Маньчжурії після повернення додому. Версій може бути багато, адже предмет із числа «випадкових знахідок». Але історія сама по собі цікава.
#музей #експонат #Україна #Японія #Київ
👍19❤1
📕У Вільнюсі надрукували книгу про литовського татарина Джеміля Александровіча (1883-?) – журналіста та археолога, який у 1920-х р. став одним з фундаторів археологічної науки Азербайджану. Збірник укладений азербайджанською дослідницею Тамілою Керімовою, за участі посольства Азербайджану. Окрім біографії Александровіча, до видання увійшли статті вченого про азербайджанську старовину та розвідки з історії литовських татар.
📷Книгу ще не бачив, але зацікавила фотографія до неї: учасники археологічної експедиції в Азербайджані 1920-х років, на якій поруч з Александровічем можна впізнати Всеволода Зуммера (1885-1970), знакового українського орієнталіста та дослідника пам’яток мистецтва народів «Сходу». На фото він стоїть згори, з бородою та в окулярах. Поки не впевнений на 100%, але дівчина у цій компанії дуже схожа на Тетяну Пассек (1903-1968), відому дослідницю трипільської культури. Вона також приймала участь цих експедиціях, тож цілком може бути.
#татари_липки #Азербайджан #Кавказ #Україна #Польща #Литва
📷Книгу ще не бачив, але зацікавила фотографія до неї: учасники археологічної експедиції в Азербайджані 1920-х років, на якій поруч з Александровічем можна впізнати Всеволода Зуммера (1885-1970), знакового українського орієнталіста та дослідника пам’яток мистецтва народів «Сходу». На фото він стоїть згори, з бородою та в окулярах. Поки не впевнений на 100%, але дівчина у цій компанії дуже схожа на Тетяну Пассек (1903-1968), відому дослідницю трипільської культури. Вона також приймала участь цих експедиціях, тож цілком може бути.
#татари_липки #Азербайджан #Кавказ #Україна #Польща #Литва
❤15👍3💔1