"Сует цай" - монгольський молочний чай та посуд для нього.
Подібний чай заварювали в пропорції на 1 літер чаю (зеленого низькосортового чаю в брикетах, перетертого в спеціальній ступі "уур") - 0.5 літрів молока, з додаванням солі, масла, жиру, рису чи навіть борошна. Молоко могло бути коров'ячим, кобилячим, верблюжим, овечим чи від яка. Вживали кілька разів на день. Надзвичайно калорійний, він відігравав роль супу у комплекті до м'ясних страв.
Довгий час, монголи не вживали чистої води з озер, струмків чи річок з санітарних і релігійно-світоглядних причин. Такий чай був способом одночасно і швидко втамувати спрагу і голод під час тривалих кочових переходів.
На фото:
"Домбо" - традиційний монгольський посуд для подачі молочного чаю "сутей цай".
Подібний чай заварювали в пропорції на 1 літер чаю (зеленого низькосортового чаю в брикетах, перетертого в спеціальній ступі "уур") - 0.5 літрів молока, з додаванням солі, масла, жиру, рису чи навіть борошна. Молоко могло бути коров'ячим, кобилячим, верблюжим, овечим чи від яка. Вживали кілька разів на день. Надзвичайно калорійний, він відігравав роль супу у комплекті до м'ясних страв.
Довгий час, монголи не вживали чистої води з озер, струмків чи річок з санітарних і релігійно-світоглядних причин. Такий чай був способом одночасно і швидко втамувати спрагу і голод під час тривалих кочових переходів.
На фото:
"Домбо" - традиційний монгольський посуд для подачі молочного чаю "сутей цай".
❤1
Цікаве інтерв'ю з камерунський філософом Ашілем Мбембе про розвиток постколоніальної думки, сучасні погляди на історію колоніалізму та майбутнє його наукового вивчення
https://easteast.world/posts/104
https://easteast.world/posts/104
EastEast
Stories that bring forth new perspectives and revive unfairly forgotten ones
Сьогодні в Японії відбулась церемонія проголошення спадкоємця імператорської родини Мікадо - Його Величності принца Фуміхіто.
Урочисті заходи пройшли в імператорському палаці у Токіо, де принц Фуміхіто та принцеса Акішіно здійснили урочисте богослужіння і прийом.
Фото зроблені Сергієм Корсунським - послом України в Японії.
Урочисті заходи пройшли в імператорському палаці у Токіо, де принц Фуміхіто та принцеса Акішіно здійснили урочисте богослужіння і прийом.
Фото зроблені Сергієм Корсунським - послом України в Японії.
Створення імперії, як і підтримка її життєздатності, майже завжди передбачає масштабні переміщення населення. В першу чергу активного, підприємливого, працездатного чи ініціативного.
📌Цікаву статистику демонструє Британія. Лише з 1600 по 1950-й рік Британські острови покинуло більше 20 мільйонів людей, щоб знайти новий дім за океаном і більше не повернутись.
Жодна країна світу не наблизилась до того, щоб експортувати таку велику кількість своїх мешканців
📌Цікаву статистику демонструє Британія. Лише з 1600 по 1950-й рік Британські острови покинуло більше 20 мільйонів людей, щоб знайти новий дім за океаном і більше не повернутись.
Жодна країна світу не наблизилась до того, щоб експортувати таку велику кількість своїх мешканців
Forwarded from Туркестан и Поволжье
Классное фото памирцев в Ташкургане. Это небольшой посёлок в высокогорном изолированном районе на западе Китая, где сходятся границы Афганистана, Таджикистана, Кыргызстана и Пакистана.
#Африка #Ефіопія
Церква св. Георгія в місті Лялібела, Ефіопія. 12 - поч. 13 століття
📌Є частиною християнського сакрального комплексу та елементом нематеріального культурного спадку людства ЮНЕСКО.
📌Має хрестоподібну основу, розміром 12х12 метрів.
📌Її унікальність полягає в тому, що вона не збудована, а висічена монолітом у червоній скелястій вулканічній породі.
📌Дах церкви знаходиться на рівні землі, а потрапити в середину можна лише через підземний хід, вирубаний в скелі.
Скоріше за все, її будували а допомогою великого котловану (25х25 метрів), в середині якого залишили кам'яну глибу, яку з часом ретельно обтесали і вирізали всередині кімнати та вікна.
Церква св. Георгія в місті Лялібела, Ефіопія. 12 - поч. 13 століття
📌Є частиною християнського сакрального комплексу та елементом нематеріального культурного спадку людства ЮНЕСКО.
📌Має хрестоподібну основу, розміром 12х12 метрів.
📌Її унікальність полягає в тому, що вона не збудована, а висічена монолітом у червоній скелястій вулканічній породі.
📌Дах церкви знаходиться на рівні землі, а потрапити в середину можна лише через підземний хід, вирубаний в скелі.
Скоріше за все, її будували а допомогою великого котловану (25х25 метрів), в середині якого залишили кам'яну глибу, яку з часом ретельно обтесали і вирізали всередині кімнати та вікна.
#Японія #Україна
В Японії останнім часом зростає інтерес до України та її історії. Це пояснюється багатьма факторами, серед яких найважливішими безперечно є дипломатичні інтереси, актуалізовані сусідством України і Японії з Росією.
Чому ж японські гуманітарії все частіше звертають увагу на українське минуле? Кілька моїх суб'єктивних спостережень:
⚡ В світі майже не існує іноземної україністики. У більшості випадків, вивчення історії України (в університетах, дослідницьких інститутах, центрах, коледжах тощо) відбувається в контектсі історії Росії чи т.з. "пострадянських країн". Це означає, що в кращщому випадку, іноземні науковці є фахівцями з історії Росії, які вивчають Україну по російській літературі та джерелам, з усіма супутніми імперськими патріотичними, романтичними і героїчними сюжетами.
⚡ У випадку ж з Японією, помітна позитивна динаміка. Історія України тут починає сприйматись окремо, що кардинально змінює оцінки та підходи . І якщо японських дослідників історії Росії вже доволі багато, вивчення минулого України дає новизну та актуальність серед вчених Країни вранішнього сонця.
⚡ Гарним прикладом позитивної динаміки з дослідження України в Японії демонструє Окабе Йошіхіко - президент Асоціації україністів Японії та професор економіки в Університеті Кобе, який вивчає Голодомор. Він не лише опублікував велику кількість джерело про штучний голод в Україні у 1932-33 роках, а ще й довів, що за ним дуже пильно стежили в довоєнній Японії на сторінках преси.
⚡ В 2020 р. в українському журналі "Сходознавство" буде опублікована його стаття "Голодомор очима японців", а також, найближчим часом буде перекладена українською мовою його книга "Історія японсько-українських відносин 1915—1937 рр."
Чекаємо її видання у нас з нетерпінням
📌 На фото: проф. Окабе Йошіхіко та посол України в Японії Сергій Корсунський та постер до фільму: "Червона темрява. На холодній землі Сталіна" (Гарет Джонс. Людина, що забагато знала)
В Японії останнім часом зростає інтерес до України та її історії. Це пояснюється багатьма факторами, серед яких найважливішими безперечно є дипломатичні інтереси, актуалізовані сусідством України і Японії з Росією.
Чому ж японські гуманітарії все частіше звертають увагу на українське минуле? Кілька моїх суб'єктивних спостережень:
⚡ В світі майже не існує іноземної україністики. У більшості випадків, вивчення історії України (в університетах, дослідницьких інститутах, центрах, коледжах тощо) відбувається в контектсі історії Росії чи т.з. "пострадянських країн". Це означає, що в кращщому випадку, іноземні науковці є фахівцями з історії Росії, які вивчають Україну по російській літературі та джерелам, з усіма супутніми імперськими патріотичними, романтичними і героїчними сюжетами.
⚡ У випадку ж з Японією, помітна позитивна динаміка. Історія України тут починає сприйматись окремо, що кардинально змінює оцінки та підходи . І якщо японських дослідників історії Росії вже доволі багато, вивчення минулого України дає новизну та актуальність серед вчених Країни вранішнього сонця.
⚡ Гарним прикладом позитивної динаміки з дослідження України в Японії демонструє Окабе Йошіхіко - президент Асоціації україністів Японії та професор економіки в Університеті Кобе, який вивчає Голодомор. Він не лише опублікував велику кількість джерело про штучний голод в Україні у 1932-33 роках, а ще й довів, що за ним дуже пильно стежили в довоєнній Японії на сторінках преси.
⚡ В 2020 р. в українському журналі "Сходознавство" буде опублікована його стаття "Голодомор очима японців", а також, найближчим часом буде перекладена українською мовою його книга "Історія японсько-українських відносин 1915—1937 рр."
Чекаємо її видання у нас з нетерпінням
📌 На фото: проф. Окабе Йошіхіко та посол України в Японії Сергій Корсунський та постер до фільму: "Червона темрява. На холодній землі Сталіна" (Гарет Джонс. Людина, що забагато знала)