🖼️«Каннон верхи на драконі» (1890), від Харади Наоджіро (1863-1899), японського художника, що працював у західному стилі «йога». Колекція Національного музею сучасного мистецтва в Токіо. За однією з версій, натурницею для образу Каннон була Ямамото Канае, мати художника.
✍️Спочатку Харада Наоджіро вивчав західний стиль в Японії, у школі Такахаші Юїчі. З 1884 р. в Німеччині, у Габріеля фон Макса, під керівництвом якого зацікавився європейським сакральним мистецтвом. «Каннон верхи на драконі» зображена у білому вбранні, з вербовою гілкою та чашею в руках. Картина богині стала своєрідним підсумком «німецького періоду» життя художника. Вона вразила сучасників глибиною та майстерним поєднанням реалістичного європейського стилю з традиційним японським релігійним сюжетом. Після повернення в Японію, художник відкрив власну студію. Нажаль, прожив він недовго та пішов з життя через хворобу у віці 36 років.
#Японія #мистецтво #буддизм

29 серпня в Україні кожного року ми вшановуємо пам'ять тих, хто віддав життя за нашу незалежність. Вічна пам'ять героям.
"Соняшник", від Кацуди Юкіо (1981).

Пʼятничне:
🖼️"Чоловік в кафе", від Фаїка Хасана (1914-1992), впливового іракського художника та скульптора, який захоплювався європейським імпресіонізмом і кубізмом, поєднуючи їх з національними сюжетами та стилем.
#мистецтво #Iрак #чай #джума

🖼️Джанібек Ґерей (1568-1636) та кримськотатарське військо у поході проти Персії (1618). Відома й цінна ілюстрація, на який видно зброю, обладунки, кінську збрую, знамена та одяг. Мініатюра з «Шахнаме Надірі» (колекція музею палацу Топкапи в Стамбулі), авторства Ганізаде Мегмеда Надірі, османського поета та чиновника. Твір присвячена історії правління османських султанів Агмеда І та Османа ІІ. Охоплює важливий період напередодні та під час Хотинської війни 1621 р. На мініатюрі зображено один з епізодів невдалої для османів кампанії на Кавказі, яка завершилась Серавським миром 1618 р. Джанібек Ґерей ставав ханом тричі. За свою «каденцію» встиг повоювати на широких обширах Східної Європи, Балкан та Кавказу. В 1621 р. воював у Хотинській кампанії проти Речі Посполитої. В 1630-х роках діяв на користь Річі Посполитої під час Смоленської кампанії проти Москви.
#мистецтво #кримські_татари #Крим #Кримський_ханат

🖼Трохи осінньої атмосфери, від Хірокадзу (Хіроші) Фукуди (1944-2004), японського художника й майстра деревориту, який дуже любив природу та цінував приємні миттєвості повсякденної рутини.
#мистецтво #Японія #настрій

Давно не було кураторських екскурсій, тож цієї неділі запрошую, щоб провести в хорошій атмосфері останні теплі дні осені. Зараз готую ще одну статтю по темі, тож поділюсь новими цікавинками про міську культуру, кав'ярні та ювелірну справу.
📌28 вересня, о 13.00. Київ, вул. Лаврська 9.
https://nmiu.org/events/excursions-and-activities/184?fbclid=IwdGRleANDFr1leHRuA2FlbQIxMQABHkPSQ3CG5JLnWq38CsgwVWMu6Pg2WEH5WiYyxXjrv9044pV_F7VA_loroZL__aem_WuTY34tn57puJoqiwAqcxw

У новому випуску "Локальної історії", який присвячений Богдану Хмельницькому, вийшла моя стаття про кримського хана Іслама ІІІ Ґерея та його шлях до союзу з українським гетьманом. Щиро дякую команді журналу за співпрацю!
✍️Постать хана Іслама ІІІ Ґерея є однією з центральних у сюжетах про повстання Богдана Хмельницького та перші успіхи Козацької революції середини XVII століття. З огляду на місце, яке «кримський напрямок» посідав у подальшій політиці Гетьманщини, це не дивує. Водночас для багатьох українців Іслам ІІІ Ґерей досі є радше літературним образом, аніж історичною персоною. Якою була його юність ішлях до престолу? Звідки кримський хан знав «козацьку мову»? Та найголовніше, що переконало його підтримати Богдана Хмельницького? Далекосяжні амбіції, гостра політична потреба чи щира прихильність до козаків? А можливо - усе в сукупності? Спробував подати ці відомі історичні події з іншої точки зору та пролити трохи світла на особистість Іслама Ґерея, який пройшов тернистий шлях від заручника при дворі польського короля – до становища володаря Криму й союзника козаків.
📌Замовити випуск журналу можна за посиланням:
#стаття #Крим #Кримський_ханат
https://publishing.localhistory.org.ua/product/bogdan-hmelnyczkyj-6-2025/

Музей книги та друкарства м. Острог виклав у відкритий доступ «Острозький Коран» - цінну рукописну пам’ятку волинських татар, яку переписав у 1804 р. Адам Алі Мустафа з роду Лебедзів. У рукописі представлено 114 сур, а також молитва, яку читають після завершення всього Корану. Написаний текст в арабській графіці, але з використанням українських та польських слів, записаних теж арабицею. Татарська громада існувала в Острозі щонайменше з другої половини XV ст., проживаючи компактно на вул. Татарській, у Зарванському передмісті, а також в найближчих селах і містечках. Служили вони у Татарських хоругвах коронної армії, надвірних військах князів Острозьких, Заславських та іншої місцевої знаті. Нерідко були послами, дипломатами, перекладачами зі східних мов. За службу їм надавали землю, привілеї й право сповідувати власну релігію – іслам. Завдяки цим факторам вони століттями зберігали ідентичність та пам’ять про свій історичний зв’язок з Кримом та Причорномор’ям. Волинські татари, як і польсько-литовські татари загалом – це тюркська за походженням, але не тюркомовна спільнота. Рід Лебедзів з’являється на Волині найвірогідніше з XVIII ст., а походить він з давньої "татарської шляхти" Великого князівства Литовського. Волинські татари з таким прізвищем у ХІХ ст. проживали в Тудорові та Звягелі (Новоград-Волинському). Ну і певний час в Острозі (чи найближчих до нього селах), де й був переписаний цей рукопис. «Острозький Коран» довго зберігався в місцевій мечеті, а згодом - як сімейна реліквія. З 1992 р. був переданий в музей нащадками волинських татар.
П.С. Скоро в Музеї книги та друкарства м. Острог буде цікава виставка. Так що буде більше цікавого про волинських татар.
#татари_липки #Волинь #Острог #музей
https://starodruky.ostrohcastle.com.ua/manunoscripts/ostrozkyj-koran/?fbclid=IwRlRTSANJuFZleHRuA2FlbQIxMQABHjqo_tvx_vYUQMq-9QFh4XMO0DTbIAy6W3KsTJvXOtIRqQXMhPCz84CmWe5c_aem_NOcc9O0-B93vIwiAycMn2Q

Прийшов до вас із цікавою новинкою. Підготував сценарії двох лекцій про Бахчисарай та міську культуру Криму для проєкту «УКультура». На основі цих сценаріїв відзняли два випуски, в рамках «УКультура. Школа» - циклу лекцій популярного формату, орієнтованих на учнів та молодь, які хочуть більше дізнатись про історію української культури, підсилити шкільну програму, поглибити знання про різні регіони України.
✍️Коли мова заходить про Крим, більшість уявляє собі степові простори, лісисті гори чи морське узбережжі. Але окрім природних ландшафтів, в Криму існувала самобутня міська культура, яка виникла в результаті поєднання різноманітних традицій, світоглядів, способів життя тощо. В добу Кримського ханства, міська структура відображала не лише владні відносини, але й конфесійний, соціальний, господарський\професійний чи гендерний поділ населеного пункту – з відповідним набором споруд та взаємодією людей у цьому середовищі.
🎥Власне про все це коротко та у доступній формі можна послухати тут. Приємного перегляду:
#Крим #кримські_татари #Бахчисарай #відео #текст
📌Багчасарай у XVI – наприкінці XVIII ст.:
https://www.youtube.com/watch?v=yra5-gLfbpQ
📌Міська культура Багчасараю: кав’ярні, вулична їжа, ремісничі цехи:
https://www.youtube.com/watch?v=mChD5zDNtCM&t=2s

Запрошую на публічне обговорення й дискусію довкола дуже цікавої книги Тетяни Григор’євої «Османська шахівниця. Хотинський мир 1621 р. і дипломатична одіссея князя Криштофа Збаразького».
На заході йтиметься про тонкощі дипломатичних відносин з Османською імперією у XVII ст., засади успішного ведення переговорів та особливості укладання ранньомодерних договорів. Під час дискусії також відбудеться презентація книги, котра ще влітку вийшла у видавництві «Видавничий дім «Києво-Могилянська академія».
☑ У розмові братимуть участь знані науковці – Тетяна Григор’єва, Олександр Галенко, Дмитро Вирський, Наталя Старченко, Олексій Сокирко.
🔹Модератор заходу – провідний науковий співробітник музею Олексій Савченко.
📚 На зустрічі можна буде придбати примірник видання у представників видавництва.
📍Презентація відбудеться 24 жовтня в Національному музеї історії України за адресою вул. Володимирська, 2. Початок о 16:00.
❗Просимо заздалегідь зареєструватись на подію: https://forms.gle/vema7x6UYjQ4ji4aA
Вхід на захід вільний.
#анонс #книга #чтиво #музей #Османська_імперія
https://www.facebook.com/events/1335498377983840/?acontext=%7B%22event_action_history%22%3A[%7B%22extra_data%22%3A%22%22%2C%22mechanism%22%3A%22surface%22%2C%22surface%22%3A%22groups_highlight_units%22%7D%2C%7B%22extra_data%22%3A%22%22%2C%22mechanism%22%3A%22surface%22%2C%22surface%22%3A%22permalink%22%7D%2C%7B%22extra_data%22%3A%22%22%2C%22mechanism%22%3A%22surface%22%2C%22surface%22%3A%22edit_dialog%22%7D]%2C%22ref_notif_type%22%3Anull%7D

Ні дня без цікавого анонсу:
⚡Запрошуємо на презентацію книги "Загублений світ мусульман: інтелектуальна провокація Ісмаїла Гаспринського", авторства Світлани Каюк, кандидатки історичних наук та дослідниці.
📌Неділя, 16.00. Книгарня "Сенс" на Хрещатику;
Мав можливість прочитати книгу ще на етапі рукопису, так що маю право стверджувати, що вона дуже цікава😊. Окрім самої книги, обговоримо й ширші теми:
✓ Кримськотатарський письменник у сучасному «постколоніальному» світі.
✓ Чи готовий світ Заходу потіснитися місцями на пантеоні «відомих всьому світу», широко розтиражованих і всіляко популяризованих письменників?
✓ Що є таке «українське сходознавство» і чи готові українські інтелектуали говорити про себе, долаючи орієнтири світу ідей 19-20 ст.?
✓ Феномен сучасного неакадемічного українського книговидавництва.
Вхід на подію вільний.
#анонс #книга #чтиво #кримські_татари #Крим
https://facebook.com/events/s/%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC-%D1%96-%D0%BD%D0%B5-%D1%82%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8/663554389890096/