Щось цікаве із книжкових новинок:
📚У видавництві Українського наукового інституту Гарвардського університету в лютому виходить книга українського історика Андрія Портнова "Omeljan Pritsak and the Intellectual Origins of the Ukrainian "Harvard Miracle" («Омелян Пріцак та інтелектуальні витоки українського “Гарвардського дива”»).
В анонсі зазначається, що це перша інтелектуальна біографія Пріцака, яка підготовлена на основі раніше не публікованих німецьких архівних матеріалів, а також фото з особистої колекції Пріцака в Києво-Могилянській академії.
Цікаво, коли чекати українську версію книги у нас?😊
#анонс #книга #чтиво
https://books.huri.harvard.edu/books/omeljan-pritsak-ukrainian-harvard-miracle

Сподіваюсь у вас все добре

Клятва на шаблі, яка "переконала" Іслама ІІІ Ґерая підтримати Богдана Хмельницького:
У ці дні багато пишуть про ювілей – 430 років від дня народження Богдана Хмельницького. Із цього приводу згадався цікавий епізод про візит гетьмана до Бахчисарая навесні 1648 р., під час якого Хмельницький проявив обізнаність у палацових справах Криму. Епізод згодом детально опише козацький літописець Самійло Величко:

У сюжеті йдеться про те, як після другого приїзду Богдана Хмельницького в Бахчисарай (весна 1648 р.), Іслам Ґерай все ще сумнівався, чи варто йому підтримувати козаків у війні проти Речі Посполитої. На його думку це могла бути пастка Владислава IV, з метою виманити ханське військо за межі Криму. Та й ханські піддані були не певні, чи вигідно вступати у військову «авантюру» проти могутнього сусіда на боці козаків.

Коли Богдан Хмельницький дізнався про ці сумніви, він через одного із довірених мурз передав прохання про публічну аудієнцію в ханському палаці. Потім, у присутності двору й підданих хана оголосив, що готовий залишити свого старшого сина Тимоша при ханському дворі, як довірену особу й гарантію дотримання домовленостей. Подібна практика "закладників" була звиклою при укладанні дипломатичних угод по обидва боки Степового кордону. Згадайте хоча б те, що й сам Іслам Ґерай майже 7 років провів в статусі «почесного заручника» при дворі польського короля.

Наступний крок, за висловом Самійла Величка, справив велике враження на оточення Іслама Ґерая та викликав їх «велику радість», адже гетьман при «…многіх мурзах та інних начальниках кримських» попросив дати йому ханську шаблю, яку взяв до рук, вийнявши її із піхов «…перед лицем ханським поціловал в голоє железо». Цей красивий жест вочевидь був спрямований на ханську знать, яка почала публічно висловлювати бажання прийняти участь у поході, а отже – розділили з правителем «відповідальність» за прийняття цього складного рішення. Далі стає відомо, що «…приказал ханъ значному і воєнному мурзе кримскому Тугай Бею, в чтиротисячном числе воєнной орди кримской, в походе за Хмелницким готоватися на Україну козацкую…». У такій емоційній манері здійснювалась тоді«публічна дипломатія» та приймались історичні рішення, які вплинуть у майбутньому на долі багатьох країна та народів.

Перед походом, кримський хан влаштував
великий бенкет, на якому Богдан Хмельницький з сином були обдаровані статусними й символічними подарунками: «…панциром черкеским з месюркою и карвашами, з сагайдаком модним, з луком, стрелами и шаблею под позолотою черкескими ж, двома конми барзо форменими подунайскими, в седлах и рондах легких… янчаркою вишменитою, наконец кафаном рожевим дорогого і богатого… і кунтушом найпреднейшего темнозеленого сукна французского…». Козаки, що супроводжували гетьмана, також не залишились обділені щедрістю хана. Їх обдарували «…сукнями, мусулбесами і сафянами…».

Нагадую, що детальніше про ці події ви можете почитати у моїй статті «Іслам Ґерей на шляху до союзу з Богданом Хмельницьким», яка вийшла друком у журналі «Локальна історія» наприкінці цього року:
#стаття #Крим #Україна #чтиво #Кримське_ханство
https://publishing.localhistory.org.ua/pro
duct/bogdan-hmelnyczkyj-6-2025/

Завтра відбудеться важлива зустріч, присвячена долі прифронтових та переміщених музеїв. Запрошую долучитись.
Нещодавно мій колега згадував початок повномасштабної війни. Він сказав, що після досвіду участі в евакуації колекцій, наша спадщина йому тепер уявляється не інакше, як «скарби, винесені із вогню». Насправді, для багатьох людей музеї досі сприймаються як щось «вічне», «незмінне» - із давніми артефактами, що «припадають пилом». Але музеї є не лише місцем, де зберігаються історичні чи мистецькі цінності. Ці заклади є ще й «контактною зоною», продовженням людських відносин, місцем, що у часи війни стає додатковим осередком стійкості та згуртованості громади. А ще музеї - це колективи. Про усі ці ролі музеїв, особливо прифронтових та переміщених, ми завтра й поговоримо.
#анонс #музей
https://facebook.com/events/s/%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0-%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%81%D1%96%D1%8F-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96-/909940861692408/

🖼Крим та чорноморське узбережжя на карті знаменитого османського мореплавця, навігатора й адмірала Гаджі Ахмеда Мугіддіна Пірі Бея (1470-1553), або ж простіше – Пірі Реїса. Це невеличкий фрагмент із більшої карти, яка охоплює Середземне, Адріатичне та Чорне море. Загалом, повне видання на кілька сотень аркушів було підготовлене у 1526 р., й було присвячене султану Сулейману І. Наприкінці XVII - поч. XVIII ст. видання перевипустили із доповненнями, які відображали нові знання про географію та навігацію. Цей фрагмент карти з примірника, який зберігається у колекції Walters Art Museum у США.
#карта #Османська_імперія #Крим#мистецтво

У холодну погоду звертаємось до регулярної рубрики #японські_коти:
🖼️Автопортрет, від Леонарда Фуджіти Цуґухару (1886-1968) - епатажного французького художника та графіка японського походження, відомого своєю пристрастю до кави, котів та джазу.
#мистецтво #Японія #кіт

Ось і настав час для серйозної розмови про кавову традиції, в колі чудових фахівців та поціновувачів кави. Обговоримо історію та соціальний контекст кавової традиції. Дізнаємось у чому полягав культурний феномен тогочасної кав’ярні. З’ясуємо яким чином кава стала невід’ємним атрибутом повсякденності української еліти. І нарешті - яким чином культура вживання кави визначала приналежність до певної спільноти.
Долучайтесь 7 лютого, о 15.00. Вхід вільний. Реєстрація та деталі за посиланням:
#анонс #кава #кавярня #Україна #Османська_імперія #Кримське_ханство #кримські_татари
https://www.facebook.com/share/18CjxdvHKp/