Нотатки орієнталіста. Orientalist notes – Telegram
Нотатки орієнталіста. Orientalist notes
1.75K subscribers
3.49K photos
12 videos
6 files
638 links
Український погляд на Схід і Африку. Їх дослідження та осмислення на Заході. Часто ділюсь актуальним про свої дослідження Криму, історію кримських та польсько-литовських татар.
Download Telegram
Засніжений Ізраїль сьогодні.
#фото #Ізраїль
"Закохані під зонтом в снігу", від Сузукі Харунобу. 1767 рік.
📌Той момент, коли погода визначає настрій❄️
#мистецтво #Японія #Харунобу
У лютому відзначаємо ювілей – 150-ліття від дня народження Лесі Українки (Лариси Квітки-Косач).

📌Схід займав важливе місце у житті і творчості української письменниці.

📌Знайомство з ним відбувалось як завдяки її особистому суб’єктивному досвіду (поїздки в Крим, Причорномор’я, на Кавказ та у Єгипет), так і через найближче оточення – родичів, друзів, знайомих.

✍️Цікава стаття Олени Огнєвої про листування Лесі Українки з Марією Биковською, подругою дитинства, яка мешкала у Китаї та на Далекому Сході.

🖼️На ілюстраціях – поштові листівки з китайськими сюжетами, надіслані Марією Биковською до Лесі Українки початку ХХ століття. А також, подарований їй китайський ніж для паперу.
#Україна #Схід #Китай #Леся_Українка #листівки

https://sinologist.com.ua/kitajskij-slid-u-zhitti-lesi-ukrayinki/
Гобелен 14 століття, виготовлений китайськими майстрами на замовлення династії Ільханів.
Діаметр 69 см. Ірану.
Зберігається у Данії.

https://www.davidmus.dk/en/collections/islamic/dynasties/il-khanids/art/30-1995

#експонат #килим #Золота_Орда #Ільхани #Чингізіди
🖼️Гравці у шахи в орієнтальному живописі♟️

📌Не забувайте проводити час з користю🧐
🖼️«Жінка у кімоно в профіль». Портрет в орієнтальному стилі від іспанського художника Едуардо Чічарро. 1925 рік.
Леся Українка і Схід №2. Крим та Причорномор’я

📌У переддень 150-літнього ювілею Лесі Українки, продовжуємо тему її взаємин зі Сходом. Цього разу - близькими до нас Кримом та Причорномор’ям.

📌Через важкий стан здоров’я і потребу у санітарно-курортному лікуванні, Леся Українка відвідувала Північне Причорномор’я (в дитинстві) та Крим, провівши на півострові щонайменше три роки свого життя. Тут вона побувала в Саках, Бахчисараї, Байдарах, Ялті та інших місцях, присвятивши півострову збірки «Кримські спогади» і «Кримські відгуки».

📌Цикли цих віршів (зокрема «Бахчисарай», «Бахчисарайський дворець», «Бахчисарайська гробниця») наповнені вже класичними для Європи орієнтальними образами «екзотичного (пряного, таємничого, чаруючого і т.д.) Сходу», з «райськими садами», «живописними руїнами» та «гаремами» – неодмінними атрибутами минувшої величі Кримського ханства. Та й будь якої іншої країни Сходу в очах європейця.

📌Українська письменниця мала чудову ерудицію та ґрунтовну, хоча й домашню, освіту. Зналася на класичній і сучасній літературі французькою, німецькою, англійською мовами, через яку й познайомилась з європейським орієнталізмом у науці й мистецтві. І Схід значно збагатив її сюжети на українську тематику, надавши її героям глибини й колориту.
👇Далі буде
П.с. Невеличка стаття Гульнари Бекірової про Лесю Українку в Криму.
#Крим #Леся_Українка #орієнталізм #література #роздуми
https://ua.krymr.com/a/27886654.html
Хоч не зруйнована – руїна ся будова,
З усіх кутків тут пустка вигляда.
Здається, тільки що промчалась тут біда,
Мов хуртовина грізная, раптова.
Тут водограїв ледве чутна мова, –
Журливо, тихо гомонить вода, –
Немов сльозами, краплями спада;
Себе оплакує оселя ся чудова.
Стоять з гарему звалища сумні,
Садок і башта; тут в колишні дні
Вродливі бранки вроду марнували.
Колись тут сила і неволя панувала,
Та сила зникла, все лежить в руїні, –
Неволя й досі править в сій країні!
✍️Леся Українка. «Бахчисарайський дворець».
Зі збірки «Кримські спогади».
📌На фото "Музей Лесі Українки в Ялті"
#Крим #орієнталізм #Леся_Українка #література
Експонат з виставки
"Art of Clip" Дому Van Cleef & Arpels, у Національному художньому музеї (Київ).
📌Дизайн брошок, котрі з’явилися серед прикрас Дому Van Cleef & Arpels у 1960-1970-х роках, переважно навіяний культурою Індії, куди Клод Арпельс вирушив «на полювання за скарбами» з метою знайти виняткові камені та зустрітися з магараджами.

📌Там він особисто познайомився з магараджею Реви та придбав прикраси з його скарбниці, щоб використовувати їх у своїх сучасних витворах.

📌Неймовірні витвори ювелірного мистецтва у перському та індійському стилі можна побачити на виставці "Art of Clip" у Національному художньому музеї України.

📌 посилання на подію:
http://old.namu.kiev.ua/ua/exhibitions/active/view.html?eid=302

#виставка #експонат #анонс #Індія #Персія #прикраси
🖼️"Рання весна в Каруйдзаві", від Ето Шінсуя. 1947 рік.