Про антидепресанти

Як і в купи людей, в мене була депресія, пила пігулки протягом десь чотирьох років з перервами. Напишу про мій експіріенс, впевнена що взагалі не те що ви очікуєте. Але може того я це і пишу.

Не памʼятаю тих часів коли мені не потрібен був психіатр, але дійшла до нього тільки в 22. Ковід тоді сильно погіршив мій стан, як сама хвороба, так і ізоляція. Звісно це був не єдиний фактор, але коли взагалі це буває один фактор. Я відчувала себе так, ніби провалююсь у void. Ніби посеред мене величезна чорна дира що висмоктує всю радість. Ніби я ніколи не зможу бути ок. Я не могла спати. Я не могла отримувати задоволення ні від чого. Я відчувала так багато емоцій, що мене від них просто розривало. Так багато, що це було боляче. Плюс не те щоб це були хороші емоції. Погано памʼятаю цей період, але воно і на краще мабуть.

Антидепресанти буди для мене як ковток свіжого повітря. Вони допомогли заспокоїти цей безкінечний потік болючих емоцій, не переживати через кожну маленьку фігню в житті, не кататися по тривожних колах як той хомʼячок що застряг в своїй іграшці. Снодійне ще й спати допомогло, взагалі чудово. Звісно від них були побочки, але такі незначні, що я майже їх не помічала. Реально, я памʼятаю як йшла під мерзенним дощем по якійсь мерзенній вулиці і вперше за довгий час відчула радість, прям відчула посмішку на обличчі. В той момент зрозуміла що пігулки подіяли. Декілька разів намагалася з них злізти, декілька разів провалювалася в ту саму безодню, дякувати блін оточуючому світу. Іноді вона була гірше, іноді легше, але я все ще дуже мало памʼятаю про ці періоди крім чорноти, страху, тривоги і болю.

Пігулки в той період мене рятували, але скажу чесно, на них було важко щось відчувати. Це був їх поїнт звісно, я не хотіла потонути в своїй власній порожнечі, в той період я просто не могла дозволити собі все це відчувати. На таблетках мене все влаштовувало, але разом з негативом та тривожністю в мене зникали драйв, бажання та амбіції. Не зовсім звісно, але я не хочу повертатися до цього стану. Я роки прожила барахтаючись між темрявою та індифірентністю і я більше так не хочу. Я не хочу хибного відчуття задоволення життям та задоволення собою.

Роки терапії допомогли мені справлятися з собою без пігулок. Я злізла з них і тепер мені набагато краще. Я можу бути окей з собою без речовин, хоча вони без сумніву допомагають. Відчуття таке, ніби я тепер можу зробити повноцінний вдих. Вперше за все моє життя. Пігулки допомогли мені впоратися з жахливими моментами, але напевно у всього є своя ціна. Моєю ціною була байдужість. Не до того що навколо звісно, до себе.

Енівей, мій поїнт ось у чому, АД це як рятувальний жилет, допоможе вам не здохнути, але гребти до берега доведеться власними руками. Це краще ніж нічого, але для більшості людей це temporary solution (знаю що не для всіх, серйозно). Це не панацея. Не те, що треба робити “бо всі ж навколо на них сидять”. Не те, що треба очікувати прожити без побочок. Не те, що треба рекомендувати другу в будь-якій незрозумілій ситуації. Не те, що замінює терапію та роботу над собою. Це те - що допомагає встати на ноги.

Не зрозумійте неправильно, хімія нашего організму це неймовірно складна шутка, а тяжка депресія це проблема хімічних реакцій. АД абсолютно треба пити за призначенням лікаря. До лікаря абсолютно треба звертатися. Мені взагалі хотілося б щоб до ментальних хвороб в нашему суспільстві відносилися як до поламаної ноги, люди рідко відмовляються від гіпсу бо "само якось пройде".

В цілому я все, але ще два пункти.
1. Це мій досвід, нікому не кажу що так в усіх. І я не експерт.
2. Ви можете сказати що мій кейс звучить як неправильно підібрані АД чи завелика доза. Скажу, це не воно. Можливо можна було краще, не сперечаюся. Нейродивергентні люди взагалі сприймають АД інакше. Суть не в цьому.

P.S. Думаю це гарний пост щоб написати що я не люблю обійми. В сенсі обійми вживу це чудово, але я не люблю “обійми” онлайн, особливо коли вони не в особистій переписці, а під постом. Стікерами чи словами. Дякую.

Увага ідіотське питання. Мені в залі треба телефон, кейс для навушників, ключі від шафки, пляшка води та рушник. Де це все зберігати??
Як нормальні люди це роблять? Потрібна допомога!

Якщо ви раптом колись відкривали explicid текст англійською і не знали про що там говориться - don't you worry, I have you covered! Все таки є мало речей в світі, якими я насолоджуся більше ніж англійською мовою та порно-фанфіками. А якщо друзі кажуть писати, то треба писати.

Тому ось вам список лексики, яка обовʼязково знадобиться!

making out - цілуватися
hickey - засос
member - член
take him in the... - в данному випадку him теж означає член
get off - довести до оргазму, може такось бути в значенні подрочити
give a head - оральний секс
give a hand - хендджоб
to eat [someone] out - куні
to eat ass - ріммінг
hooking up - постійний кежуал секс з кимось
fling - ще більш кежуал секс з кимось
one night stand - кежуал секс з кимось один раз
Netflix and chill - запросити когось трахатись
booty call - теж саме, але для бумерів
shaging/boning/bonking - трахатись
getting laid - трахатись
fooling arond - трахатись
jumping bones - трахатись
score [someone] - теж трахатись
blue balls - коли мужик дуже збуджений
bulge - стояк через одежу
pillow princess - хтось, хто любить лежати і нічого не робити в процессі
semi - наполовину вставший член
jizz/spend/load - сперма
bud - в данному випадку, клітор
buds - а це вже соски
folds - статеві губи
flesh - в данному випадку, член
prick - член
knob/nub - знову клітор
treasure trail - те волосся що росте в мужиків від пупка до паху
to know somebody on a biblical level - можете казати це про людину з якою в вас був секс
carnal knowlage - теж саме приблизно
manhood - член (угх)
love button - клітор (угх)

І для чого я блін використовую свій канал...
Енівей, це просто база, жодних специфічних термінів. Сподіваюся тут було щось, чого ви не знали, бо я можу продовжувати безкінечно.

P.S. Дякую другу за чудову футболку. Також, куплю каву тому, хто пояснить звідки взялося слово member.
P.P.S Ділиться своїми улюбленими