Вчора дізналася що виявляється все життя живу з chronic pain і жодної гадки про це не мала. Сиджу трошки притрушена якщо чесно. Дичина якась.

Окей друзі, мені треба пояснювальна бригада. Що означає це емодзі?
🤗

Так як це мій канал і я пишу що про що хочу - напишу про іслам. Чи стосується це мене? Взагалі ні. Чи маю право я про це розмірковувати? Er, shady. Але це цікаво.

Короче, є одна хрінь яку я прям ненавиджу бачити - це жінка одягнена по всім ісламським законам поряд з чоловіком у футболці, шортах та ще з золотим годинником.

Яке моє діло? I'm a fashion police. Та ніяке, але ця конкретна релігія, вона дуже сильно про правила. Те не носи, то не роби, це не надягай. І так само як правила прийстойності для жінок, існують такі ж самі правила для чоловіків.

Так, жінка не повина спокушати якихось рандомних мужиків на вулиці, але і мужики то повинні відвернути погляд як її бачать. І жінки, і чоловіки в ісламі не мають залишатися на одинці з кимось протилежної статі якщо це не їх близький родич. Чоловік повинен забезпечувати жінку, etc, etc.

А ще чоловік повинен пристойно одягатися. А саме:
- мати бороду
- покривати голову
- не ходити в одязі що не прикриває зону від пупка до колінок
- не носити золото
- не носити шовк
- не носити нічого в обтяжку
- не бути занадто екстравагантним
- краще вдягати біле

Ось такі цікаві факти. І звісно, є чоловіки які слідують всім цим законам, але мені все таки здається що жінок які носять хіджаб все таки більше. Навіть на вході у стамбульські мечеті жінок-туристок просять надягнути хустку, але жодного такого правила для чоловіків.


Взагалі я людина достатньо opinionated. Мені не складно формувати своє відношення до всяких контроверсійних топіків, але були три тези над якими я буквально думала роками. Питання релігійних свобод у розрізі фемінізму це одна з таких тем. Як відділити women's opression від women's right to religious freedom.

І ось в чому штука - коли система вимагає виконання всіх норм виключно від жінок, на мою думку це чудовий приклад саме сексизму. Навіть у найбільш людожерських ісламських режимах у законі прописані тільки норми поведінки жінок, хоча здавалося б, повинні всії прєсовать. І навіть мусульмани у Європі чи Америці часто сварять жінок, а самі ходять у шортах.

Ну короче, такоє.
Всі інші релігійні спільноти теж так роблять звісно. Крім ультраортодоксальних євреїв - там усі страждають.

“I think it’s worth to have a cost of, unfortunately, some gun deaths every single year so that we can have the Second Amendment to protect our other God-given rights. That is a prudent deal. It is rational.” - Charlie Kirk.
He added: “Having an armed citizenry comes with a price, and that is part of liberty.”

Lol

Ділюсь лайфгаком. Як елевейтнути швидку локшину о 10 ночі коли не хочеться нічо робить, але тре смачненьке asap.

Плюс так вона виглядає більш як повноцінна вечеря.

В мене це гострий shin ramyun який треба поварити пару хвилин, але whatever works for you. Як на мене локшина яку тре варить is superior, але її це й знайти складно.

Кароче. Прибираєте майже всю воду, додаєте те що в пакуванні. Далі берете яєчко, розбиваєте у миску і колихаєте палками ніби ви справжній корейський шеф. Далі трете туди пармезан, стільки ж скільки яєчка. Додаєте цю масу до гарячої локшини і швидко мішаєте.
Локшина повинна бути не на вогні (якщо ви її варили).

Готово, ви прекрасні, можете записати що це фʼюжн. Зверху можна навалить цибульки.

Хай. Пограйте зі мною в гру. Ось купа рандомних фактів про ADHD/аутизм в мене з голови. Вгадайте які з них реальні, а які я тільки що вигадала.
Переможець отримає... щось. Можливо сковорідку.

1. Аутичні діти часто ходять на ципочках (як це українською?)
2. Люди з adhd часто гіперфокусуються на абсолютно однаковій їжі якийсь час, а потім раптово бачити цю хрінь не можуть
3. Аутизм асоціюється з "неконформним" відчуттям власного гендеру
4. Adhd/аутизм асоціюється з синестезією
5. Люди з adhd постійно не помічають речі навколо, мозок просто викреслює це зі свідомості
6. Існує також лінк з різними синдромами гіперпластичності кінцівок
7. Adhd найчастіше "плутають" з біполяркою
8. Аутизм дуже складно відрізнити від cpdsd, симптоми однакові
9. Жінка може мати "чоловічий" аутизм і навпаки
10. Купа проблем в діагностиці жінок повʼязані з гендерними стериотипами ассесорів, не з "інакшістю" симптомів
11. Існує досить популярна теорія що легендами про changelings зʼявилися саме як пояснення нейродивергентності
12. Літературний троп "insuffereble genius" це буквально adhd/аутизм
13. Adhd/аутизм спадкуються
14. До 2013 року діагноз audhd не ставився
15. Аутичні часто страждають від надмірної емпатії, не від її недостачі

Мені реально цікаво послухати які факти з цих це повна хрінь.

Окей, we have a winner. Навіть не один. Ха.

Всі 15 пунктів є правдою. Правда я погоджуся, формулювання могли би бути і точніші. Зараз поясню те що викликало більше за все зауважень.

3. Так, така лінка є, і під цим я маю на увазі "зустрічається в групі аутичних частіше ніж в середньому по популяції". Аутичні дійсно частіше повідомляють про гендерну дисфорію, я не знаю з чим це повʼязано. Хто хоче дізнатися побільше, є навіть інтернет-термін autustic gender
4. Те ж саме тут - "частіше ніж у середньому по лікарні"
5. Думаю всі тут розуміють, "викреслення з реальності" це не медичний термін, але є медично це буде пояснюватися саме через зміщення фокусу
6. Joint hypermobility синдроми дійсно частіше зустрічаються у людей з adhd/acd. Якщо кому цікаво, на цей канал підписана одна експертка
8. cPTSD це комплексний птср, тобто не одна масивна травма, а купа маленьких
9. Деякі прояви аутизму дійсно лінкуються зі статтю, але по перше, це звісно не бінарна характеристика. По друге, дуже складно виділити що є дійсно сиптомом, а що просто проблеми діагностики, стериотипи, bias, батьки що не звертаються до лікарів, etc. Наприклад у хлопчик, що розтавляє іграшкові літачки у ряд, виявити аутизм простіше ніж у дівчинки що робить все те саме з купою барбі
12. Це не медичний факт, так що трактуйте як хочете

Ну і так, хто був правий:
Кейт та Кошка Софія обидві написали що все правильно, але 3 пункт сумнівний. Сайбо сказали що все є правдою, але уточнили що тільки про аутизм. Кит знала що всі пункти правда і підкорегувала мене у формулюваннях. Наче нікого не забула?

Кому з вас треба пательня?

I just need this right now

Я тільки що дізналася що Абігейл Торн грає в Домі Дракона. Походу доведеться все таки дивитись другий сезон.

Гайз, треба допомога. Реально
Ось моє робоче місце. Please don’t mind the срач
Тре купити новий стіл, бо цей звісно дуже якісний, але не зручний. Модель вже обрана, я буду замовляти регульований standing desk, але не знаю який колір обрати
Any piece of advice?

Спостерігаю в собі просто неймовірну цікаву штуку, так що і вам тут розкажу.

Я підствідомо очікую змін від людей

Знаєте як воно буває? Ось є в мене, наприклад, родич. І він загалом хороша людина, але припустимо що цей родич ну трошки такий гомофоб та сексист. Неприємно, але не переставати ж з ним через це спілкуватися. І я не перестаю, я продовжую, бо в людини купа інший прекрасних якостей, можливо цей родич мене виховав, чи з ним просто приємно теревеніть, чи ще щось.

Я просто не розмовляю з ним про геїв і фемінізм. Роками. Зводжу тему нанівець коли воно вискакує, переводжу балачки в інше русло. Бо інакше я взорвуся, буду сперичатися годинами і це нічого не дасть крім мого нервого зриву і псуванню стосунків з вигаданим родичем.

Але ось в цьому штука, я починаю забувати хто він такий. Бо знаєте, 12 років тому я теж була гомофобкою та сексисткою, але я змінилася (виросла). І мені здається що якщо я так можу, то всі інші так повинні.

Тому кожен раз коли я дізнаюся що ні, родич не змінився - це відчувається ніби мене хтось з бочки крижаною водою окатив. Неприємо. І можливо за ці роки поки ми оминали цю тему виявилося що син в нього гей, донька - лесбійка, а бабуся - СЕО величезної корпорації, але яка різниця якщо він все одно сексист і гомофоб. Бо він закривається від цієї інформації і від реального світу як може, він живе в своїй видуманій реальності де все це має сенс і вибудовується в якусь адекватну картину.

Так само як і я. Бо я теж будую неіснуючи ідеї в голові, думаючи що якщо я не буду говорити про проблему, проблема якось сама зникне.

А вона кожен раз нікуди не дівається!


І я чесно не знаю що робити, бо першопричина в тому, що перестаю call someone out тому що я не бачу в цьому сенсу. Я з радістю буду сперичатися с ким завгодно годинами, якщо в мене є хоч малесенька надія що це змінить чиюсь думку. Чи хоч може докладе поїнтів до зміни думки в майбутньому.

Я також, вартує зазначити, неконфліктна людина і можу просто не хотіти сратися на різному місці коли "та наче нормально ж спілкувалися".

Але ось він контредікшн. Якщо я з самого початку знала що змін не відбудеться, то чому так сильно розчаровуюся коли їх не відбувається?

Бо наче або приймай цього родича таким який він є, або просто рви спілкування коли це все починає наступати на твої принципи. І "приймати таким як він є" в цьому рівнянні значить не мовчати і переврдити тему, а говорити людині прямо в обличчя все що ти про неї думаєш. Навіть якщо це скандал і всім неприємно, навіть якщо з тобою перестають розмовляти, навіть якщо це не приносить результату.

Silence will always blow up in your face.

Тому що коли я будую в своїй голові образ людини-що-змінилася-на-краще, цей родич з прикладу буде будувати в своїй голові образ мене-сексистки-гомофобки яка цілком поділяє його принципи і point of view.

Коли будуєш повітряні замки з власних ілюзій, дуже боляче потім падати на землю.

Родич з прикладу вигаданий, всі співпадіння випадкові.

I have a question for all of you.

Хто з історичних фігур вплинув на хід історії найбільше?

Саме людина, не подія і не концепція. Будь-хто кого ми знаємо поіменно.

Розмова з чатом жпт:

- о, цікаво, розкажи мені про штуки які притаманні людям що….
- прекрасне питання! ти копаєш в саму суть мʼясний мішок! одна з таких ознак це незрозумілі поєднання в їжі, ось наприклад toast + cheese + mustard + pickle….
- чат, ти охуїв, я звісно розумію що тебе тупу машину створили у штатах, але це взагалі то нормальна їжа у Німеччині. тут це їдять на сніданок, обід і вечерю
- touché - ти права! дійсно їдять!

Ніхто мене не переконає що це більш дивне поєднання ніж мʼякий тост, арахісова паста і блін варення

https://edition.cnn.com/2025/10/03/uk/sarah-mullally-female-archbishop-of-canterbury-intl

Не те щоб я фанатка церкви, але це прям перемога фемінізму я вважаю. Плюс судячи по brief internet search, вона норм.
Коли вже жінки-кардинали.

Хотіла б написати щось вумне, але в мене походу грип і замість мізків якась каша. Ось що ви робите коли хворієте? Бо я щось задовбалася.

Так ладно, розважте хвору мене. Яка ваша така прям контроверсійна думка?
Щось де з вами дійсно майже ніхто не погоджується

Поки я хворію, розповім вам про німецькі непорозуміння

Сидимо минулого тижня, букклубимо, все чудово. Одна з учасниць взяла пледа і загорнула їм собі ноги бо холодно.

"Du bist wie eine MEERJUNGFRAU" - сказав її сусід, тобто "ти виглядаєш як MEERJUNGFRAU"
"Га? Шо? Did you just call her a virgin?" - відразу влізла дуже здивована я
"Was? Virgin? Warum? Nain!" - прихуїв Йоханнес
"JUNGFRAU??? This is a virgin, no?"
"Aaaa. Ah zooo. Nain, nicht JUNGFRAU - MEERJUNGFRAU! Like a mermaid" - пояснив він мені.

Йобана німецька.

Frau - жінка
jung - молодий/молода
Meer - море
Jungfrau - virgin
Meerjungfrau - русалка

ААААААААААААА

Хтось ще розмовляє з чатом жпт англійською? Мене так крінжує українська версія, кошмар

Я не дивилася аніме майже 10 років

Коли була підлітком, дуже захоплювалася японською культурою. Прям навіть намагалася вчити японську і передивилася всі штуки в тому жанрі що мені подобався. Ходила в аніме-магазини з однокласницями після школи. Пів року їла тільки паличками, навіть картопляне пюре. Ну ви зрозуміли.

Дивилася я звісно майже тільки шьонени, тобто аніме для хлопчиків-підлітків, чи схожі штуки для young adult men. Всі намагання подивитися щось для дівчаток закінчувалися провалом, я навіть жодної серії Сейлор Мун не бачила. Що може і дарма, старі аніме часто краще нових.
(Доречі так, щоб уникнути confussion, я рідко саме дивилася аніме, скоріше читала мангу)

Ну короче, років в 16 чи 17 воно як відрубило. Чому б ви спитали. Справа в тому, що десь приблизно в цей момент я почала захоплюватися... фемінізмом. Таким собі його варіантом якщо чесно, але фемінізмом nevertheless. І ось він просто абсолютно ніяк не сполучався із захопленням Японією.

Кожна мейтрімна культура просякнута сексизмом, не зрозумійте неправильно. Просто японська виводила це все на якийсь абсолютно новий рівень кошмару, особливо в історіях розрахованих на хлопчиків-підлітків. Взяти хоча б абсолютно гомоеротичне Наруто, де Сакура наче одна з головних персонажок і наче крута, але її єдине призначення в історії це нити і бути крашихою. А гг потім одружується на "ідеальній жінці" що кидає свою роботу щоб варити йому рамен. Плюс майже всі жінки у сюжеті то медички.
І це я ще норм ставлюся до Наруто!

Короче, зараз я можу відгородитися від таких речей і насолоджуватися історією (не буду ж я плюватися на недостачу жіночих персонажів у Володарі Перстнів), але шіснадцятирічну мене це прям поломало і надовго відвадило від аніме. І від захоплень культурою.

Напевно воно і на краще, бо з культурою ви знаєте така штука, все складно. Деякі речі мені просто кріпі. Типу мейд-кафе. 13 років як вік згоди (його змінили). Недопуск темношкірих у клуби. І той факт що вони майже обрали гітлера-у-спідниці своєю новою премʼєр-міністеркою. Якщо чесно, ця країна просто cannot afford to be this nuts, в них старіння нації в другому ступені, яке проти мігрантів.

Доречі тут цікаво, я завжи рада почути про перших жінок у чомусь, завжди досягнення. Але я прям бачу що для багатьох людей в інтернеті достатньо факту того що це жінка для того щоб сказати що то перемога. Мене це прям розбещує як феміністку. Жінки теж можуть бути абсолютними чудовиськами, камон.

Японія тут не унікальна звісно, ми тут всією планетою зʼїжаємо вправо. В сторону расизму, сексизму і етнічного націоналізму. Вона просто чудово вписується в bigger picture. Що стосується того що було раніше, так не те щоб вцілому по Азії ситуація прям сильно краще. Я взагалі в жодному випадку не намагаюся сказати що японська культра проблемна.

А стоп, як раз це я і намагаюся сказати. Але в будь-якому випадку, на фоні інших проблемних культур по всьому світу вона якось не сильно вибивається. Наприклад в момент мого захоплення аніме і Японією, я також читала Сутінки. Книгу, написану мормонкою під впливом Книги Мормонів та Utah purity culture. Так що we are all fucked up.

Так що не те щоб в цієї конкретної історії є якийсь зміст, крім того що підлітки дивні і на них впливає взагалі що завгодно. Аніме нещодавно я все таки подивилася, це був Лазарус (від автора ковбоя Біпопа) і воно просто геніальне, дуже сподобалося. Плюс, незважаючі на нелюбов до жанру, Атака Титанів на мою думку то одна з найсильніших існуючих історій взагалі.

Вартує сказати, я жодного разу не була в Японії і в мене немає друзів-японців, так що всі мої знання це просто інтернет. Так що це все треба ще через сито процежувати. Ну ви зрозуміли.

Мені кажуть що за останні роки ситуація сильно змінилася і сучасне аніме не викликає негайний феміністичний крінж, так що ділиться в коментарях своїми думками.

Ну і як ви могли зрозуміти по картинці, моя улюблена манга то звісно Fullmetal Alchemist. Кожні декілька років перечиную. Якщо радити щось одне, то саме це.

Бляха. Інтерфейс телеграму оновився. Угх. Фу. Ненавиджу зміни. Кххххххх