Хтось ще розмовляє з чатом жпт англійською? Мене так крінжує українська версія, кошмар
🤝6
Я не дивилася аніме майже 10 років
Коли була підлітком, дуже захоплювалася японською культурою. Прям навіть намагалася вчити японську і передивилася всі штуки в тому жанрі що мені подобався. Ходила в аніме-магазини з однокласницями після школи. Пів року їла тільки паличками, навіть картопляне пюре. Ну ви зрозуміли.
Дивилася я звісно майже тільки шьонени, тобто аніме для хлопчиків-підлітків, чи схожі штуки для young adult men. Всі намагання подивитися щось для дівчаток закінчувалися провалом, я навіть жодної серії Сейлор Мун не бачила. Що може і дарма, старі аніме часто краще нових.
(Доречі так, щоб уникнути confussion, я рідко саме дивилася аніме, скоріше читала мангу)
Ну короче, років в 16 чи 17 воно як відрубило. Чому б ви спитали. Справа в тому, що десь приблизно в цей момент я почала захоплюватися... фемінізмом. Таким собі його варіантом якщо чесно, але фемінізмом nevertheless. І ось він просто абсолютно ніяк не сполучався із захопленням Японією.
Кожна мейтрімна культура просякнута сексизмом, не зрозумійте неправильно. Просто японська виводила це все на якийсь абсолютно новий рівень кошмару, особливо в історіях розрахованих на хлопчиків-підлітків. Взяти хоча б абсолютно гомоеротичне Наруто, де Сакура наче одна з головних персонажок і наче крута, але її єдине призначення в історії це нити і бути крашихою. А гг потім одружується на "ідеальній жінці" що кидає свою роботу щоб варити йому рамен. Плюс майже всі жінки у сюжеті то медички.
І це я ще норм ставлюся до Наруто!
Короче, зараз я можу відгородитися від таких речей і насолоджуватися історією (не буду ж я плюватися на недостачу жіночих персонажів у Володарі Перстнів), але шіснадцятирічну мене це прям поломало і надовго відвадило від аніме. І від захоплень культурою.
Напевно воно і на краще, бо з культурою ви знаєте така штука, все складно. Деякі речі мені просто кріпі. Типу мейд-кафе. 13 років як вік згоди (його змінили). Недопуск темношкірих у клуби. І той факт що вони майже обрали гітлера-у-спідниці своєю новою премʼєр-міністеркою.Якщо чесно, ця країна просто cannot afford to be this nuts, в них старіння нації в другому ступені, яке проти мігрантів.
Доречі тут цікаво, я завжи рада почути про перших жінок у чомусь, завжди досягнення. Але я прям бачу що для багатьох людей в інтернеті достатньо факту того що це жінка для того щоб сказати що то перемога. Мене це прям розбещує як феміністку. Жінки теж можуть бути абсолютними чудовиськами, камон.
Японія тут не унікальна звісно, ми тут всією планетою зʼїжаємо вправо. В сторону расизму, сексизму і етнічного націоналізму. Вона просто чудово вписується в bigger picture. Що стосується того що було раніше, так не те щоб вцілому по Азії ситуація прям сильно краще. Я взагалі в жодному випадку не намагаюся сказати що японська культра проблемна.
А стоп, як раз це я і намагаюся сказати. Але в будь-якому випадку, на фоні інших проблемних культур по всьому світу вона якось не сильно вибивається. Наприклад в момент мого захоплення аніме і Японією, я також читала Сутінки. Книгу, написану мормонкою під впливом Книги Мормонів та Utah purity culture. Так що we are all fucked up.
Так що не те щоб в цієї конкретної історії є якийсь зміст, крім того що підлітки дивні і на них впливає взагалі що завгодно. Аніме нещодавно я все таки подивилася, це був Лазарус (від автора ковбоя Біпопа) і воно просто геніальне, дуже сподобалося. Плюс, незважаючі на нелюбов до жанру, Атака Титанів на мою думку то одна з найсильніших існуючих історій взагалі.
Вартує сказати, я жодного разу не була в Японії і в мене немає друзів-японців, так що всі мої знання це просто інтернет. Так що це все треба ще через сито процежувати. Ну ви зрозуміли.
Мені кажуть що за останні роки ситуація сильно змінилася і сучасне аніме не викликає негайний феміністичний крінж, так що ділиться в коментарях своїми думками.
Ну і як ви могли зрозуміти по картинці, моя улюблена манга то звісно Fullmetal Alchemist. Кожні декілька років перечиную. Якщо радити щось одне, то саме це.
Коли була підлітком, дуже захоплювалася японською культурою. Прям навіть намагалася вчити японську і передивилася всі штуки в тому жанрі що мені подобався. Ходила в аніме-магазини з однокласницями після школи. Пів року їла тільки паличками, навіть картопляне пюре. Ну ви зрозуміли.
Дивилася я звісно майже тільки шьонени, тобто аніме для хлопчиків-підлітків, чи схожі штуки для young adult men. Всі намагання подивитися щось для дівчаток закінчувалися провалом, я навіть жодної серії Сейлор Мун не бачила. Що може і дарма, старі аніме часто краще нових.
(Доречі так, щоб уникнути confussion, я рідко саме дивилася аніме, скоріше читала мангу)
Ну короче, років в 16 чи 17 воно як відрубило. Чому б ви спитали. Справа в тому, що десь приблизно в цей момент я почала захоплюватися... фемінізмом. Таким собі його варіантом якщо чесно, але фемінізмом nevertheless. І ось він просто абсолютно ніяк не сполучався із захопленням Японією.
Кожна мейтрімна культура просякнута сексизмом, не зрозумійте неправильно. Просто японська виводила це все на якийсь абсолютно новий рівень кошмару, особливо в історіях розрахованих на хлопчиків-підлітків. Взяти хоча б абсолютно гомоеротичне Наруто, де Сакура наче одна з головних персонажок і наче крута, але її єдине призначення в історії це нити і бути крашихою. А гг потім одружується на "ідеальній жінці" що кидає свою роботу щоб варити йому рамен. Плюс майже всі жінки у сюжеті то медички.
І це я ще норм ставлюся до Наруто!
Короче, зараз я можу відгородитися від таких речей і насолоджуватися історією (не буду ж я плюватися на недостачу жіночих персонажів у Володарі Перстнів), але шіснадцятирічну мене це прям поломало і надовго відвадило від аніме. І від захоплень культурою.
Напевно воно і на краще, бо з культурою ви знаєте така штука, все складно. Деякі речі мені просто кріпі. Типу мейд-кафе. 13 років як вік згоди (його змінили). Недопуск темношкірих у клуби. І той факт що вони майже обрали гітлера-у-спідниці своєю новою премʼєр-міністеркою.
Доречі тут цікаво, я завжи рада почути про перших жінок у чомусь, завжди досягнення. Але я прям бачу що для багатьох людей в інтернеті достатньо факту того що це жінка для того щоб сказати що то перемога. Мене це прям розбещує як феміністку. Жінки теж можуть бути абсолютними чудовиськами, камон.
Японія тут не унікальна звісно, ми тут всією планетою зʼїжаємо вправо. В сторону расизму, сексизму і етнічного націоналізму. Вона просто чудово вписується в bigger picture. Що стосується того що було раніше, так не те щоб вцілому по Азії ситуація прям сильно краще. Я взагалі в жодному випадку не намагаюся сказати що японська культра проблемна.
А стоп, як раз це я і намагаюся сказати. Але в будь-якому випадку, на фоні інших проблемних культур по всьому світу вона якось не сильно вибивається. Наприклад в момент мого захоплення аніме і Японією, я також читала Сутінки. Книгу, написану мормонкою під впливом Книги Мормонів та Utah purity culture. Так що we are all fucked up.
Так що не те щоб в цієї конкретної історії є якийсь зміст, крім того що підлітки дивні і на них впливає взагалі що завгодно. Аніме нещодавно я все таки подивилася, це був Лазарус (від автора ковбоя Біпопа) і воно просто геніальне, дуже сподобалося. Плюс, незважаючі на нелюбов до жанру, Атака Титанів на мою думку то одна з найсильніших існуючих історій взагалі.
Вартує сказати, я жодного разу не була в Японії і в мене немає друзів-японців, так що всі мої знання це просто інтернет. Так що це все треба ще через сито процежувати. Ну ви зрозуміли.
Мені кажуть що за останні роки ситуація сильно змінилася і сучасне аніме не викликає негайний феміністичний крінж, так що ділиться в коментарях своїми думками.
Ну і як ви могли зрозуміти по картинці, моя улюблена манга то звісно Fullmetal Alchemist. Кожні декілька років перечиную. Якщо радити щось одне, то саме це.
❤5🔥1
Бляха. Інтерфейс телеграму оновився. Угх. Фу. Ненавиджу зміни. Кххххххх
👀4
Рецепт seamless перельотів, особливо якщо не любите літати. Короче, треба повністю заїбатися. Прям спати в половину менше годин ніж треба тиждень. Вижати з себе всі соки. Наступний шаг - забукати переліт на пʼяту ранку, щоб взагалі ніч не спати. Взяти з собою маску на очі та подушку. Все, готово.
Я навіть не знаю скільки часу тривав переліт. Очі закрилися при контакті голови з сидінням і відкрилися від контакту літака з землею при посадці.
Я навіть не знаю скільки часу тривав переліт. Очі закрилися при контакті голови з сидінням і відкрилися від контакту літака з землею при посадці.
💯8