Це я

#музыка #видео #песня_дня #Eurovision

За Альону та Джері зовсім не підозріло проголосували 720 тисяч громадян з 1,2 млн громадян які приймали участь у голосуванні Нацвідбору Євробачення, а я тим часом знайшла своїх нових улюбленців і шкодуватиму що поїхали не вони (але за них і проголосувати не можна було)

Вашій увазі
THE Eurovision song

https://youtu.be/5yBuOLNcoTo?si=S-n94A2BsNHvENUZ

Якщо хтось переживає що Джері та Альона погано виступили (я саме про вокал) у нацвідборі і це позор, вони так себе покажуть у Мальме - не переживайте.
Ми молодці на фоні чеської кандидатки.

#музыка #Украина

У мене відкриття дня.

Маша Кондратенко ("Ванька-Встанька, що таке? Приготуй собі пакет" максимально шароварна крінжова фігня розрахована на рівень інфузорії-туфельки) і Клавдія Петрівна ("Лікарі кажуть, в мене депресія, мама каже що я лінива", для людей які шукали щось меланхолійно-іронічне, але вже не стануть слухати Монеточку) — одна й та сама людина.

Або все ж ні?..

Чесно, я навіть не знаю як реагувати на останні новини. Поки що просто дуже розгублена.

Напишу про #Eurovision
Думаю, що сьогодні всім справедливо похуй на Євробачення, але мені воно зозульку тримає
Слухаю півфінал естонського нацвідбору. Рівень такий, що коли з'явилась нарешті учасниця яка лажанула у виступі, мене аж попустило) До цього було враження що це шоу недосяжного рівня.

Ну і заздрісно трохи, що вони там мають змогу зібрати великий зал і не боятися що щось прилетить, бо русня (це не бажання щоб прилетіло і не злоба чого це вони сміють)

До цього я дивилася чеський фінал, і це був просто позор, обійняти і плакати. Ще й система підрахунку голосів максимально погана.

Не люблю політіко, але мені нра підводка і бінго :)

Зараз буде несподіване опитування про те, як функціонує ваша зв'язка "психіка+тушка" :) (насправді ці підводки потрібні щоб всунути тег)
#опрос

#русскийкорабльидинахуй
#нет_ума_штурмуй_дома

Я не спеціаліст по піару. В журналістиці я працювала тільки на стрічці новин. Але я маю, що сказати про комунікацію.
Зараз буде реальний кейс, який я побачила вчора. Медикиня написала сильно істеричний пост про відставку Залужного. Ну такий, формату "все пропало, треба списуватись і за кордон, нас всіх уб'ють, ааааааа!!!!!!". По мережі полетіли істеричні репости формату: "Ось вам думка військових, ааааааа!!!!!".
Наступного дня ця жінка пише інший пост. Вже значно більше зважений, аналітичний і в міру оптимістичний". Але його, чомусь, практично ніхто не репостить. Ось вам про те, як працюють соцмережі.
Тому, бляха, перед тим, щоб репостить чиюсь істерику, навіть, якщо вона вам відгукується - ЗУПИНІТЬСЯ! Видихніть, зробіть ахтижйобтвоюматьвидих. І подумайте:
1. Чому мені це відгукнулось?
2. В якому емоційному стані я сам перебуваю зараз?
3. Яка користь буде від мого репосту?
Збережіть собі цей пост і відкладіть репост до завтра. І подивіться, чи захочеться вам це репостити завтра?
Наповнення інформаційного простору істерикою сильно демотивує, і військових, і цивільних. Нервовий ресурс у всіх на межі. Бережіть його, і свій, і чужий.

А ось - дуже прикольна браузера іграшка, яка ідеально ілюструє, як працює інфополе: https://www.newgrounds.com/portal/view/683106

Єдині штучні квіти в інтер'єрі, які я визнаю :)

*дуже складний вираз обличчя*

(двічі писала і стирала пост-рефлексію про Майдан і війну. Просто обіймаю всіх)